Росія зайшла в глухий кут у війні проти України. Тому в європейських столицях зростає побоювання, що російський диктатор Володимир Путін спробує перетасувати карти, розширивши конфлікт на Європу.
Кілька європейських чиновників, відповідальних за національну безпеку, попередили, що Росія може спробувати перевірити згуртованість НАТО, завдавши удару по одній із балтійських країн, шведських або данських островах у Балтійському морі або території альянсу в Арктиці.
Окрім того, нещодавні погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його кроки щодо скорочення американських військ, дислокованих у Європі, посилюють загрозу.
Високопоставлені європейські чиновники побоюються, що Росія може побачити можливість для посилення своїх позицій у найближчі 12 місяців, оскільки нафтова криза, спричинена війною з Іраном, створить додаткові політичні потрясіння в Європі, підтримуючи ультраправі партії, які прагнуть відновлення закупівель російської нафти та газу і припинення допомоги Україні.
За словами представників європейських розвідувальних і військових відомств, немає жодних ознак того, що Росія дійсно перекидає війська або техніку для організації нападів на країни Балтії або інші території за межами України.
Однак Путіну в найближчі місяці доведеться зіткнутися з непростим вибором. За оцінками західних розвідувальних служб, російські війська втрачають майже 35 000 солдатів на місяць, що перевищує можливості Кремля щодо набору особового складу.
Зазначається, що продовження війни в Україні в нинішніх темпах незабаром стане неможливим без застосування примусової мобілізації, і Путіну необхідно якось виправдати цей крок.
“Якщо ви просто мобілізуєтеся для цієї війни, то ви дасте сигнал, що насправді не виграєте цю війну. Тому настає момент, коли їм необхідно ескалувати ситуацію, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звичайно, ніхто не бачить, що коїться в голові Путіна, але це може бути розрахунком для просування вперед і зміни лінійності цієї війни”, – заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.
При цьому, як зазначає WSJ, Путін продовжує заявляти, що перемога близька, і немає жодних ознак того, що його стратегічна мета – панування над усією Україною та перерозподіл балансу сил у Європі – якось змінилася, незважаючи на проблеми, з якими стикається Москва на полі бою.
Зараз ЄС для Росії – це непримиренний ворог, якого необхідно покарати або знищити.
Видання зазначає, що російські війська, ймовірно, показали б набагато кращі результати проти європейських армій, ніж проти України, особливо якщо США не поспішать на допомогу. Хоча для початку такої ескалації Росії спочатку довелося б поповнити ряди своєї армії.
“Мобілізація, технічно, цілком здійсненна; їхня система мобілізації налагоджена. Але це також створило б серйозні внутрішні проблеми та тиск, які потім могли б призвести до різних цікавих наслідків. Це було б ризикованим рішенням для Путіна”, – сказав директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
Водночас високопоставлений німецький парламентарій Норберт Реттген вважає, що ідея виходу з глухого кута в Україні шляхом розширення війни на країни НАТО в Прибалтиці може бути спокусливою, але небезпечною для Путіна.
“Це був би величезний і додатковий ризик для Путіна – після того, як він не домігся достатніх успіхів проти України, просто додати ще одного дуже сильного супротивника до військового конфлікту”, – зазначив він.
При цьому Реттген визнав, що Путін відомий своєю схильністю до ризикованих дій і здатний на ескалацію конфлікту.
[type] => post [excerpt] => Росія зайшла в глухий кут у війні проти України. Тому в європейських столицях зростає побоювання, що російський диктатор Володимир Путін спробує перетасувати карти, розширивши конфлікт на Європу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1779913980 [modified] => 1779904215 ) [title] => У ЄС побоюються, що росія може напасти на Європу у найближчі 12 місяців [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187461&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187446 [uk] => 187461 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 187447 [image] => Array ( [id] => 187447 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png [original_lng] => 1139824 [original_w] => 1200 [original_h] => 670 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-300x168.png [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-768x429.png [width] => 768 [height] => 429 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-1024x572.png [width] => 1024 [height] => 572 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png [width] => 1200 [height] => 670 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png [width] => 1200 [height] => 670 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png [width] => 1200 [height] => 670 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 356 [_thumbnail_id] => 187447 [_edit_lock] => 1779893425:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 914075190002 [_oembed_f637bf191bf4d8379aff82f73349e1bf] =>
On the phone with President @ZelenskyyUA, I reiterated Europe’s full support for Ukraine as Russia doubles down on its brutal war of aggression.
Air defence and drone and counter-drone capabilities are among Europe’s most urgent defence priorities.
And Ukraine will be fully…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 27, 2026
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер виразив своє обурення через нещодавні випадки антисемітизму, що мали місце в Лондоні.
Про це він написав на платформі X.
Заява Стармера з’явилась на публіці після того, як поліція повідомила про другу спробу підпалу єврейських установ у Лондоні за останні два дні.
У своєму зверненні прем’єр-міністр Великобританії підкреслив, що подібні акти насильства є неприйнятними. Він також запевнив, що буде посилено патрулювання на вулицях, а винні понесуть покарання.
“Це абсолютно неприйнятно, і ми не можемо це ігнорувати. Атаки на нашу єврейську спільноту є атаками на всю Велику Британію. Ми збільшуємо присутність патрулів на вулицях, і винуватців буде знайдено і покарано. Ми не зупинимось, поки не буде встановлено відповідальність”, – зазначив Стармер.
Як було зазначено, в неділю в Лондоні мала місце спроба підпалу синагоги, що стало вже другим подібним випадком за два дні. Поліція розглядає ці інциденти як потенційні злочини, пов’язані з антисемітизмом.
Напередодні у Лондоні почали розслідування невдалого підпалу будівлі, де раніше працювала єврейська організація – неподалік місця, де минулого місяця спалили автомобілі “швидкої” єврейської організації.
Також у столиці Британії розслідують пов’язаний з безпекою інцидент біля посольства Ізраїлю та спробу антисемітського підпалу синагоги.
З’явилися повідомлення, що лондонські правоохоронці займаються розслідуванням потенційної участі Ірану в низці атак на об’єкти єврейської громади, які мали місце на цьому тижні.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не впевнений, чи будуть США вірними своїм зобов’язанням перед НАТО захищати Європу в разі нападу Росії.
Свою думку він виклав в інтерв’ю Financial Times, передає Укрінформ.
Дональд Туск заявив Financial Times, що «найбільше й найважливіше питання для Європи полягає в тому, чи готові Сполучені Штати бути такими ж лояльними, як це описано в наших договорах НАТО», і попередив, що Росія може напасти на члена Альянсу «за кілька місяців».
«Для всього східного флангу, моїх сусідів… питання полягає в тому, чи є НАТО все ще готовим, політично та логістично, реагувати, наприклад, проти Росії, якщо вона спробує атакувати», – сказав він.
Туск зазначив, що його слова не слід сприймати «як скептицизм щодо статті 5 (зобов’язання НАТО щодо взаємної оборони)», а радше як «його мрії про те, що гарантії на папері перетворяться на щось дуже практичне».
«Це щось справді серйозне. Я говорю про короткострокові перспективи, місяці, а не роки», – сказав Туск, маючи на увазі потенційний напад Росії.
Він додав, що для Варшави справді важливо знати, що всі ставитимуться до зобов’язань перед НАТО так само серйозно, як і Польща.
Туск сказав, що він «не має комплексів» щодо американо-польських зв’язків.
«Вашингтон ставиться до Польщі як до найкращого та найближчого союзника в Європі. Але для мене справжня проблема полягає в тому, що буде на практиці, якщо щось трапиться», – сказав він.
«Я хочу вірити, що стаття 5 все ще чинна, але іноді, звичайно, у мене виникають деякі проблеми. Я не хочу бути таким песимістичним… але сьогодні нам потрібен також практичний контекст», – підсумував польський прем’єр.
Російська федерація може атакувати одну з країн НАТО в короткостроковій перспективі. Мова йде вже про найближчі місяці, а не роки.
Таку заяву в інтерв’ю Financial Times зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
«Це дійсно серйозно. Я говорю про короткострокову перспективу, скоріше про місяці, ніж про роки», – сказав Туск, маючи на увазі можливий напад рф.
При цьому він висловив побоювання щодо того, чи готові США виконати свої зобов’язання перед НАТО щодо захисту Європи в разі такого нападу.
«Для всього східного флангу, моїх сусідів… питання в тому, чи є НАТО, як і раніше, організацією, готовою, політично та логістично, реагувати, наприклад, проти росії, якщо вона спробує напасти», – зауважив він.
Водночас Туск підкреслив, його слова не слід сприймати «як скептицизм» щодо статті 5 НАТО, а скоріше «як надію на те, що гарантії на папері перетворяться на щось дуже практичне».
Прем’єр-міністр Польщі заявив, що «немає комплексів» щодо американо-польських зв’язків, але проблема в тому, як ці зв’язки проявляться у разі практичної загрози.
«Я хочу вірити, що стаття 5, як і раніше дійсна, але іноді, звичайно, у мене виникають проблеми. Я не хочу бути таким песимістом… але сьогодні нам потрібен ще й практичний контекст», – додав він.
Туск навів приклад того, як минулого року близько 20 російських безпілотників порушили польський повітряний простір, і деякі союзники по НАТО не хотіли розглядати це як напад.
«У мене були проблеми в ніч на вересень, коли росіяни здійснили цю досить масштабну провокацію з використанням безпілотників. Мені було непросто переконати наших партнерів по НАТО в тому, що це був не випадковий інцидент, а добре спланована і підготовлена провокація проти Польщі», – згадав він та додав, що деякі з союзників просто зробили вигляд, що нічого не сталося.
Туск зауважив, просто хоче бути впевненим, якщо щось трапиться, то «росія знатиме, що реакція буде жорсткою і однозначною». А для того, щоб Європа могла відбити такий удар, необхідні реальні інструменти та реальна потужність у плані оборонних засобів і мобільності збройних сил між країнами.
Один із висновків, які він виніс з війни в Україні: Європа все більше усвідомлює необхідність спільних дій у сфері безпеки та оборони.
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругійнене заявила, що у країни немає підстав для панічних оцінок можливої загрози з боку Росії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Delfi.lt.
Після слів президента України Володимира Зеленського про потенційні ризики для країн Балтії з боку Росії, в Естонії та Литві послідувала реакція на рівні політичного керівництва.
Частина естонських політиків визнала подібні оцінки надмірними і такими, що можуть ускладнювати діалог між союзниками.
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругійнене, коментуючи ситуацію у спілкуванні з журналістами в середу, заявила, що підстав для “риторики залякування”, яку несе в маси Зеленський, зараз немає.
“Тим більше, що для такої риторики немає жодних передумов. Якби ми бачили, що такі передумови існують, то, очевидно, наша риторика теж змінилася б. Сьогодні хочу сказати, що ми вкладаємо значні фінансові ресурси в оборону, ми є членами альянсу НАТО, (…) і на сьогодні, безумовно, немає жодних сигналів про те, що могли б бути певні моменти нападу тут і зараз”, – заявила глава уряду журналістам у середу.
Водночас Ругіненє зазначила, що Литва зважає на географічну близькість до потенційних зон напруженості, включно із сусідством із Білоруссю, де періодично фіксують різноманітні гібридні впливи та провокації.
За її словами, саме тому особливе значення має постійне вдосконалення оборонного планування та адаптація стратегій відповідно до поточних викликів.
Куба заявила про підготовку до можливого військового конфлікту зі Сполученими Штатами на тлі різкого загострення відносин між країнами.
Про це повідомив заступник міністра закордонних справ країни Карлос Фернандес де Косіо в ефірі NBC News.
Він заявив, що військові уже готуються до «можливості військової агресії» з боку США.
«Наші військові завжди готові, і фактично зараз готуються до можливості військової агресії. Було б наївно не враховувати можливість конфлікту, з огляду на те, що відбувається у світі», – зазначив Косіо.
Водночас у Гавані підкреслюють, що не зацікавлені в ескалації.
«Ми щиро сподіваємося, що цього не станеться. Ми не бачимо причин, чому це має статися, і не знаходимо жодного виправдання», – додав Фернандес де Косіо.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що країна готується до можливого нападу з боку Хорватії, Албанії та Косова.
“Ми готуємося до їхнього нападу. Вони чекають на момент у майбутньому, коли спалахне більший конфлікт між європейцями та росіянами, і ще більший на Близькому Сході. Це їхні наміри, вони чекають на сприятливий момент, коли у світі настане загальний хаос”, – сказав президент Сербії.
Водночас Вучич зазначив, що Сербія не може завдати превентивного удару по Хорватії чи Албанії, оскільки ці держави є членами НАТО.
При цьому він запевнив громадян, що держава має “достатньо сили, щоб мати чіткий сигнал стримування”.
“Сербія достатньо сильна, щоб зберегти свою територіальну цілісність, суверенітет, свободу та безпеку своїх громадян. Вони не нападуть на нас не тому, що не хочуть, а тому, що знають, якою буде відповідь”, – наголосив він.
росія не має наміру наступного року нападати на Естонію або іншу країну НАТО. Тим не менш, кремль все ще становить небезпеку, здатен одночасно вести агресивну війну проти України та посилювати свої збройні сили.
Про це зазначив генеральний директор Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
Розін додав, що Естонія і вся Європа „в цілому вжили заходів”, які змушують Кремль дуже ретельно зважувати, чи варто щось робити. Водночас він підкреслив, що військова реформа, яку проводить росія, в майбутньому посилить її військові можливості. Для того, щоб протистояти цьому, Естонії та іншим країнам НАТО необхідно продовжувати інвестувати в зміцнення своєї обороноздатності.
У своєму щорічному звіті Департамент зовнішньої розвідки Естонської республіки також вказує, що росія планує значне розширення свого арсеналу безпілотних літальних апаратів і збільшення обсягів виробництва боєприпасів. Зокрема, в російській армії планується створити близько 190 батальйонів безпілотних систем, і за останні чотири роки виробництво артилерійських снарядів в країні зросло в 17 разів.
Тверда і спокійна готовність – ось що насправді стримує росію. Так ми показуємо Кремлю ті якості, яких він найбільше боїться: ми вільні, рішучі і наполегливі, і ми приймаємо рішення самостійно, без зовнішнього тиску- заявив Каупо Розін.
[type] => post [excerpt] => росія не має наміру наступного року нападати на Естонію або іншу країну НАТО. Тим не менш, кремль все ще становить небезпеку, здатен одночасно вести агресивну війну проти України та посилювати свої збройні сили. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1770744900 [modified] => 1770738653 ) [title] => росія не нападе на Естонію чи НАТО наступного року, але залишається небезпечною загрозою - розвідка [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=177559&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 177608 [uk] => 177559 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 177560 [image] => Array ( [id] => 177560 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700.webp [original_lng] => 21156 [original_w] => 900 [original_h] => 506 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700.webp [width] => 900 [height] => 506 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700.webp [width] => 900 [height] => 506 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700.webp [width] => 900 [height] => 506 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/1000025700.webp [width] => 900 [height] => 506 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1770731456:2 [_thumbnail_id] => 177560 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 555 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 696726640002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 566 [1] => 16811 [2] => 117 ) [tags_name] => Array ( [0] => Естонія [1] => напад [2] => НАТО ) ) [8] => Array ( [id] => 177038 [content] =>
Марк Рютте, коментуючи публікацію FT про багаторівневий план гарантування безпеки України, наголосив, що мета полягає у тому, щоб повторний напад росії був би „дуже поганим рішенням” для Москви.
Намір союзників полягає у тому, щоб створити настільки сильні гарантії безпеки для України, щоб повторний напад росії був би „дуже поганим рішенням”. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав під час пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві у вівторок, 3 лютого.
Рютте відмовився коментувати деталі публікації Financial Times, у якій йшлося про погодження Україною, Європою і США плану на випадок порушення росією майбутньої угоди про перемир’я. Проте він нагадав, що має бути три рівні гарантій безпеки для України.
Перший рівень – це посилена українська армія, яка має бути першою лінією оборони на випадок нападу. Другий рівень – це „коаліція охочих”, мета якої переконатися, що Збройні сили України мають все необхідне і „гарантувати надання іншої необхідної підтримки”. Третій рівень – це США, які влітку висловили готовність долучитися до гарантування безпеки України.
„Очевидно, що це покроковий підхід. Тож ці документи доопрацьовуються. Ми обговорюємо їх. Ми привозимо їх додому. Ми обговорюємо їх вдома, а потім ми знову збираємося разом, і вони стають все кращими й кращими”, – зазначив генсек.
„Але, будь ласка, зрозумійте, що я не коментуватиму все, що з’являється в медіа, окрім того, що загалом намір полягає в тому, щоб гарантії безпеки були настільки сильними, що для росії нападати знову буде дуже поганим рішенням”, – заявив Рютте і підкреслив, що для цього спочатку треба укласти мирну угоду чи довгострокове перемир’я.
„Але для цього росія має піти назустріч, а те, що сталося минулої ночі (у ніч на 3 лютого армія рф завдала чергового масштабного удару по Україні, вдаривши 71 ракетою і 450 дронами. – Ред.), знову було поганим сигналом”, – додав він.
Зеленський, своєю чергою, підкреслив, що гарантії безпеки залежатимуть від того, на що готові Європа та США у разі нової російської агресії.
„Найважливіше те, до чого будуть готові європейці, якщо росія знову нападе на нас, і що робитимуть американці, до чого вони будуть готові. Вони можуть багато, питання в тому, до чого вони будуть готові у такому самому випадку. І, на мою думку, саме це й є найважливішою відповіддю. Що означають гарантії безпеки для України? Я думаю, вони означають саме цю відповідь”, – сказав він.
FT про багаторівневий план союзників
За інформацією видання Financial Times, Україна та союзники на зустрічі в Парижі в грудні 2025 року і в Києві у січні 2026 року виробили план на випадок повторного нападу росії.
Згідно з цим планом, у разі порушення росією режиму припинення вогню протягом 24 годин буде надано дипломатичне попередження „і будь-які дії, які будуть потрібні від української армії, щоб зупинити це порушення”.
Якщо бої продовжаться, почнеться друга фаза плану – втрутиться „коаліція охочих”, до якої входять низка членів ЄС, а також Великобританія, Норвегія, Ісландія і Туреччина. Якщо порушення перемир’я переросте в масштабну атаку, протягом 72 годин буде скоординована військова відповідь за участю західних сил, включно з армією США.
Начальник штабу іранської армії вкотре попередив про можливість атаки на Ізраїль на тлі зростання напруги та побоювань можливого нападу США на Іран.
“Якщо ворог скоїть помилку, це, без сумніву, поставить під загрозу його власну безпеку, безпеку регіону та безпеку сіоністського режиму”, – заявив генерал-майор Амір Хатамі.
Він додав, що Іран уважно стежить за пересуванням ворожих сил в регіоні та наголосив, що “ми тримаємо палець на спусковому гачку”.
Напередодні Алі Шамхані, радники верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, заявив, що Тегеран готовий завдати “пропорційної, ефективної та стримуючої відповіді”, зокрема удари углиб Ізраїлю, якщо виявить “ворожі наміри”.
Побоювання того, що США атакуватимуть Іран, посилились після того, як Трамп наказав перекинути військову техніку та Близький Схід. Напередодні Трамп вчергове закликав Іран домовитись про ядерну угоду.
Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий “прийняти справедливу та рівноправну ядерну угоду”, яка гарантуватиме “відсутність ядерної зброї” та скасування санкцій.
