Міністри оборони країн – членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) – закликали до негайного припинення бойових дій і створення гуманітарних коридорів у Газі, а також до тривалого врегулювання конфлікту в М’янмі у середу в Джакарті на щорічній зустрічі.
Відкриваючи цьогорічну зустріч, міністр оборони Індонезії Прабово Субіанто заявив, що країна з найбільшою кількістю мусульманського населення у світі „глибоко засмучена погіршенням ситуації в секторі Газа, особливо жахливими гуманітарними умовами”. Він також закликав припинити насильство проти цивільного населення і закликав міжнародне співтовариство продовжувати свої зусилля з доставки гуманітарної допомоги і досягнення результатів щодо припинення вогню.
Міністр оборони Малайзії Хаджі Мохамад бін Хаджі Хассан повторив заклик свого індонезійського колеги щодо негайного припинення вогню в Газі, заявивши, що Малайзія, котра, як і Індонезія та Бруней, підтримує прагнення палестинців і не має дипломатичних відносин з Ізраїлем, засуджує всі форми тероризму, включаючи захоплення заручників і бомбардування будинків.
Але Нг Енг Хен, міністр оборони Сінгапуру, який підтримує тісні оборонні зв’язки з Ізраїлем, рішуче засудив ХАМАС за терористичну атаку проти Ізраїлю 7 жовтня.
М’янма є членом організації, що складається з десяти країн, але її міністру оборони знову заборонено брати участь у зустрічі, оскільки хунта не дотримується мирного плану з п’яти пунктів, розробленого АСЕАН два роки тому для врегулювання кризи в М’янмі, який закликає до негайного припинення насильства і початку непрямих переговорів між ворогуючими сторонами.
У спільній заяві в середу співголови АСЕАН закликали „всі зацікавлені сторони” припинити насильство в М’янмі і закликали до „повної реалізації” мирного плану на 2021 рік. Вони також підкреслили, наскільки важливою є підтримка миру і стабільності в Південно-Китайському морі, контроль над яким оскаржують кілька країн, і закликали до стриманості, щоб уникнути ескалації їхніх суперечок.
У дводенній розширеній зустрічі азійського блоку візьме участь міністр оборони США Ллойд Остін, а в четвер до переговорів, котрі, як очікується, включатимуть територіальні суперечки навколо Південно-Китайського моря, приєднаються міністри оборони зовнішніх партнерів АСЕАН, включаючи Росію, Китай, Японію, Південну Корею, Індію, Нову Зеландію та Австралію.
Джерело: MTI
[type] => post
[excerpt] => Міністри оборони країн - членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) - закликали до негайного припинення бойових дій і створення гуманітарних коридорів у Газі, а також до тривалого врегулювання конфлікту в М'янмі у середу в Джакарті на ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1700224020
[modified] => 1700220000
)
[title] => Міністри оборони АСЕАН закликали до врегулювання конфлікту в Газі і М'янмі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=95573&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 95414
[uk] => 95573
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 95417
[image] => Array
(
[id] => 95417
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n.jpg
[original_lng] => 698722
[original_w] => 2048
[original_h] => 1365
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/401515191-726936526128284-1054685368354648962-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1249
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 95417
[_edit_lock] => 1700212801:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_f5587150957a068e0de1dccee086968b] =>
9 more citizens of Moldova have been successfully evacuated from Gaza and arrived today in Chișinău.
Many thanks to Ukraine and my friend @DmytroKuleba for helping to bring our citizens home from Cairo. A new joint diplomatic success. pic.twitter.com/NOAEbbFkPO
У штаті Шан, що межує з Китаєм другий тиждень поспіль тривають бої. Антиурядові сили захопили десятки постів армії країни.
М’янмі загрожує розпад у разі, коли влада не зможе дати відсіч настанню коаліції антиурядових сил на північному сході біля кордону з КНР. Про це в четвер, 9 листопада, заявив виконувач обов’язків президента М’їнт Шве, повідомляє Thai PBS World.
„Якщо уряд не зможе ефективно розібратися з інцидентами у прикордонному регіоні, країна може розколотись на частини”, – стверджує він.
Бої тривають уже майже два тижні у штаті Шан, що межує з Китаєм. Наступ ведуть Армія Аракана, Армія національного визволення Таанг і Армія національного демократичного альянсу М’янми. Їхні представники оголосили, що озброєні групи захопили десятки постів м’янманської армії, перерізали ключові торгові шляхи між М’янмою та КНР.
Минулими вихідними помічник глави МЗС КНР Нун Жун вирушив до столиці М’янми Нейп’їдо. Зовнішньополітичне відомство Китаю поширило його заяву із закликом до влади М’янми вести спільну роботу над посиленням безпеки на кордоні двох країн.
МЗС Китаю закликало сторони конфлікту в М’янмі зупинити бойові дії і не ставити під загрозу безпеку жителів прикордонних районів Китаю, а також китайського персоналу в М’янмі.
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Термін тюремного ув’язнення колишньої лідерки М’янми Аун Сан Су Чжі, яку затримали у 2021 році під час військового перевороту і згодом засудили за кількома кримінальними справами, був скорочений у рамках помилування понад 7000 засуджених, повідомили у вівторок державні ЗМІ.
Зав Мін Тун, речник хунти, яка править країною в Південно-Східній Азії, заявив, що термін ув’язнення Аун Сан Су Чжи був скорочений до 6 років.
Минулого тижня політикиню звільнили з в’язниці Найп’їдо. Неназваний чиновник заявив, що відтепер жінка перебуватиме під домашнім арештом.
Окрім колишньої лідерки М’янми, були амністовані понад 7000 ув’язнених, а термін ув’язнення Він Мінта, експрезидента країни, скоротили, але він залишається під вартою.
Лауреатку Нобелівської премії миру 78-річну Аун Сан Су Чжі засудили до 33 років ув’язнення за 19 пунктами після військового перевороту 2021-го. Кілька справ проти неї ще не були остаточно розглянуті.
У М’янмі військові силою захопили владу 1 лютого 2021 року, за кілька годин до формування парламенту, заарештувавши Аун Сан Су Чжі та кількох політиків її Національної ліги за демократію (НЛД). Армія виправдовувала переворот тим, що уряд проігнорував її заперечення проти виборів у листопаді 2020 року. НЛД перемогла на виборах з великим відривом.
Після перевороту по всій країні спалахнули масові демонстрації, які жорстоко придушувалися армією.
For the first time in history, Russia has been ousted from the UNESCO Executive Board. The era of Russian influence is over, and rightly so: Russian terrorists have no place at the head of significant international bodies. Russia’s international role will only continue to weaken.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 15, 2023
Учора в М’янмі мала відбутися перша сесія нового парламенту, однак після того, як Федеральна партія солідарності та розвитку (USDP) отримала лише 33 мандати на виборах у листопаді, армія, яку вона підтримує, висловила своє невдоволення.
Фото: AP/Aung Shine Oo
Учора в М’янмі мала відбутися перша сесія нового парламенту, однак після того, як Федеральна партія солідарності та розвитку (USDP) отримала лише 33 мандати на виборах в листопаді, армія, яку вона підтримує, висловила своє невдоволення, здійснивши державний переворот. У країні Південно-Східної Азії оголошено надзвичайний стан строком на один рік. Одночасно військові затримали лідерку країни Аун Сан Су Чжі, а також президента М’янми Він М’їна та інших керівників.
Телевізійний канал Mijavadi, який належить збройним силам, оголосив, що державна влада надається головнокомандувачу збройними силами Мін Аун Хлайну.
Згідно із заявами очевидців, у столиці на світанку блокували основні телеканали, відключили телефонний зв’язок, обмежили інтернет-з’єднання. Очевидці також підтвердили військову присутність у кількох інших містах країни.
Раніше державне телебачення у Facebook повідомляло, що його трансляція була перервана з технічних причин. Зараз у країні транслюється лише канал Mijavadi.
М’янма перебувала під владою військових із 1962-го до початку демократичних реформ у 2011 році. Сама Аун Сан Су Чжи десятиліттями насолоджувалася гостинністю у різних військових тюрмах та будучи під домашнім арештом.
Спочатку, коли вона повернулася додому зі свого заслання в 1988 році, а потім, коли керувала студентськими протестами, вимагаючи демократії. Але вона також зазнала тиску, коли сформована під її головуванням партія NLD перемогла на виборах 1990 року. Тоді сценарій був той самий: результати були знищені, а надто популярні лідери – засуджені.
