Кабінет Міністрів звільнив Тараса Креміня з посади уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. Омбудсмена буде звільнено з 8 липня 2025 року.
Про це йдеться у повідомленні представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука в Telegram.
Як зазначається, рішення Кабміну про звільнення Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня набере чинності 8 липня, саме тоді завершується термін його перебування на посаді.
Кремінь обіймає посаду мовного омбудсмена з липня 2020 року. Однак його п’ятирічна каденція закінчується.
Крім того, було звільнено Григорія Іщенка з посади голови Державного агентства України з управління зоною відчуження та Миколу Кравчука – з посади першого заступника голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.
Згідно зі словами Мельничука, водночас уряд ухвалив низку призначень. Зокрема, призначено:
Миколу Кравчука – головою Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України;
Наталію Кічук – заступником голови Державного агентства з управління резервами України;
Ольгу Полоцьку – виконавчим директором Національного фонду досліджень України.
Також тимчасово покладено виконання обов’язків: голови Державного агентства з управління резервами України – на Наталію Кічук, а голови Державного агентства України з управління зоною відчуження – на Володимира Фещенка.
В Україну готові приїхати омбудсмени Угорщини та Румунії з метою ознайомлення ситуації у місцях компактного проживання угорської та румунської національних меншин. Візит відбудеться на тлі критичних оцінок з боку Будапешта та Бухареста ухваленого Верховною Радою закону про нацменшини.
Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що з угорським колегою вже обговорював новий закон про національні меншини, і спілкування вийшло „продуктивне”, проте деталей розкривати поки що не може. При цьому домовилися здійснити спільні поїздки.
Так, Лубінець вирушить до Угорщини, де організує зустрічі з проблемних питань на рівні омбудсменів, представників парламенту та уряду.
„Окремо проведемо зустріч з українською діаспорою, аби подивитися, як Угорщина захищає права української діаспори всередині. Потім приїдемо в Україну і зустрінемося в місцях компактного проживання угорської національної меншини в Україні, де покажемо, як захищаємо права угорської національної меншини, і після цього, можливо, підпишемо дорожню карту”, – розповів урядовець.
У разі виявлення проблемних питань сторони одразу шукатимуть шляхи їх вирішення. При цьому Лубінець звертає увагу, що дуже багатьом питанням надають політичного забарвлення, хоча вони „фактично не мають підстав”.
„Тому повинні побачити на власні очі та усунути ті моменти, які негативно впливають на наші відносини”, – сказав він.
Крім того, було досягнуто попередньої домовленості про візит омбудсмена Румунії в Україну, щоб відвідати місця компактного проживання румунської національної меншини та подивитися на місці „що насправді відбувається і яким чином держава Україна захищає їхні права”.
BREAKING: The «first» Leopard 2 has arrived in Kyiv ? There will be more of them.✊ Thank you to @Bundeskanzler my colleague Boris Pistorius and the German people. The tank coalition is marching... to victory! pic.twitter.com/4VY2YaovBi
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
German Defense Minister Boris Pistorius arrived in Kyiv on an unnanounced visit. He plans to discuss further support and will review the current military situation. pic.twitter.com/CJnYGnKN30
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
I met with Her Royal Highness The Princess Royal, Princess Anne. This is the first visit of Her Royal Highness to Ukraine since our independence was reinstated and it was symbolic that our meeting took place at such a historic site as Saint Sophia Cathedral in Kyiv.
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
Законопроєкт про медіа, ухвалений депутатами у першому читанні, має бути суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови.
Про це йдеться на сторінці Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня.
“Будь-який законопроєкт повинен насамперед, враховувати особливості національного законодавства. Тому дискусії з європейськими партнерами не повинні стати дискримінаційними для національних інтересів”, – заявив Кремінь.
Кремінь зауважив, що з боку українського суспільства, представників медіасередовища та частини народних обранців є застереження до цього законопроекту. Тому він вважає, що його треба суттєво вдосконалити до другого читання.
“Українська мова завжди була і буде залишатися носієм української ідентичності. Будь-які спроби звузити сферу її функціонування можуть завдати втрат українській державності. Сподіваюся, що в остаточній версії всі чутливі складові законопроекту будуть прибрані”, – додав у підсумку омбудсмен.
Схвалення цього закону є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до Європейського союзу.
Парламент обрав нового уповноваженого Верховної ради України з прав людини. Ним став нардеп Дмитро Лубінець.
Про це повідомляється на Telegram-канал нардепа Ярослава Железняка.
За відповідне рішення проголосували 250 парламентарів.
„Після годинного обговорення, Дмитро Лубінець підтриманий на посаду Уповноваженого Верховної ради України з прав людини”, – написав Железняк.
Голосування по фракціям:
„Слуга народу” – 181
„Європейська солідарність” – 0
„Батьківщина” – 10
„Платформа за життя та мир” – 14
„За майбутнє” – 9
„Голос” – 8
„Довіра” – 12
„Відновлення України” – 3
Позафракційні – 13
Що відомо про Лубінця
Дмитро Лубінець у 2019 році був обраний до Верховної ради України 9 скликання як безпартійний самовисуванець за 60 округом (Донецька область). Член депутатської групи „За майбутнє”. Він також був депутатом Ради попереднього скликання – від „Блоку Петра Порошенка”.
Згодом Лубінець був призначений на посаду голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.
As I get to work at @DefenceHQ I am looking forward to working with the brave men and women of our Armed Forces who defend our nation’s security. And continuing the UK’s support for Ukraine in their fight against Putin’s barbaric invasion.
У січні 2021 року набуває чинності одна зі статей закону про функціонування української мови як державної. Хто має складати іспит з державної мови, розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь в ефірі каналу „Україна 24”.
„Насамперед це (іспит на знання державної мови – ред.) стосуватиметься тих, хто претендує на державну службу, це будуть і міністри, і чиновники, керівники обласних державних, районних адміністрацій, держпідприємств, прокурори. Тобто ті, хто займатиметься безпосередньо діяльністю, пов’язаною з державною владою. Стосовно іншої категорії — це і ті громадяни, які набувають громадянства. Це громадяни інших країн, які склавши державний іспит, мають право отримати громадянство нашої держави”, – сказав він.
