Окремі міжурядові конференції для відкриття першого кластера „Основи” для України та Молдови відбудуться у Люксембурзі 15 червня 2026 року, напередодні засідання Ради ЄС з загальних питань.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили обізнані з питанням джерела в Євросоюзі.
Відкриття першого кластера „Основи” в перемовинах про вступ України та Молдови заплановане на 15 червня.
„15 червня в Люксембурзі будуть проведені дві окремі міжурядові конференції для України і для Молдови”, – заявив європейський співрозмовник „ЄвроПравди”.
Він пояснив, що цьому передуватиме активна робота в робочих групах та на рівні послів у Брюсселі.
Зокрема, спільну переговорну позицію ЄС щодо кластера 1 як для України, так і для Молдови планують затвердити наступного тижня.
Ідея вступу в альянс не користується популярністю у більшості населення, через що політики свідомо уникають дискусій на цю тему.
Вступ Молдови до НАТО поки що малоймовірний, оскільки більшість громадян проти. Про це заявив міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой, передає Newsmaker.
Очільик МЗС висловив жаль через те, що молдовські політики свідомо уникають дискусій на цю тему через її непопулярність серед виборців.
За словами Попшоя, будь-яке зближення Кишинева з НАТО в умовах російської агресії проти України напряму залежить від волевиявлення молдован. Якби в суспільстві існував консенсус щодо євроатлантичної інтеграції, це питання можна було б розглядати як реальну повістку дня, проте зараз такої підтримки всередині країни немає.
Міністр відкрито визнав, що сам є послідовним прихильником Альянсу, згадавши, що його першим місцем роботи після університету став Центр НАТО у Кишиневі. Він закликав громадянське суспільство та засоби масової інформації частіше порушувати це питання, щоб зняти з нього суспільне табу та активізувати діалог про безпекові альтернативи для Молдови.
Згідно з результатами травневого опитування дослідницької компанії iData, понад половина громадян Молдови – 54,5% – виступають проти вступу держави до Північноатлантичного альянсу, тоді як інтеграцію в систему колективної безпеки НАТО підтримують лише 33,6% опитаних.
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що глава рф володимир путін спростив видачу російського громадянства для жителів так званого «Придністров’я», щоб мобілізувати ще більше людей на війну проти України.
Про це вона заявила на конференції з безпеки в Таллінні, передає Politico.
За її словами, «їм [росії] потрібно більше людей, щоб відправити їх на війну в Україну».
Крім того, путін погрожує Молдові через її зусилля щодо реінтеграції так званого «Придністров’я». Напередодні Санду заявляла, що обговорює міжнародний механізм для врегулювання ситуації у регіоні з партнерами з Європейського Союзу.
«З початку війни проти України більшість людей з регіону отримали молдовське громадянство, бо почувалися безпечніше, маючи громадянство Республіки Молдова, а не громадянство росії», — зазначила вона.
Президентка також зазначила, що «лише ЄС може вирішити, чи може Молдова стати частиною Європейського Союзу», а не росія.
Нагадаємо, 15 травня глава рф володимир путін підписав указ про спрощене надання російського громадянства для мешканців так званого «Придністров’я». Для отримання громадянства рф їм не потрібно буде проживати у росії протягом 5 років, володіти російською мовою та знаннями про історію та законодавство рф.
Молдова, як і Україна, заслужила своє місце в Європі, обравши європейський шлях у складних умовах і продовжуючи захищати цей вибір, а розширення ЄС є не послугою країнам-кандидатам, а стратегічним вибором для безпеки самої Європи.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.
«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.
Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.
«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.
У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.
За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.
«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.
Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.
«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.
Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.
[type] => post [excerpt] => Молдова, як і Україна, заслужила своє місце в Європі, обравши європейський шлях у складних умовах і продовжуючи захищати цей вибір, а розширення ЄС є не послугою країнам-кандидатам, а стратегічним вибором для безпеки самої Європи. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1778863260 [modified] => 1778859109 ) [title] => Санду: Вступ України та Молдови до ЄС - це не послуга, а стратегічний вибір Європи [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186402&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186452 [uk] => 186402 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 186403 [image] => Array ( [id] => 186403 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [original_lng] => 93964 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990-300x171.jpeg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1778848410:3 [_thumbnail_id] => 186403 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 739 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 890842349002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 11500 [2] => 13469 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Молдова [2] => Санду ) ) [4] => Array ( [id] => 184538 [content] =>
У неділю, 26 квітня, у день 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, президентка Молдови Мая Санду прибула з візитом до Києва. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
Вона заявила, що запланована зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, а також візит до Чорнобиля, де вшанує тих, хто «віддав своє здоров’я та життя за Європу».
«Цього ранку, коли ми відзначаємо 40-ту річницю Чорнобильської ядерної катастрофи, я їду до Києва на переговори з Президентом Володимиром Зеленським, а також до Чорнобиля — щоб віддати шану тим, хто віддав своє здоров’я або навіть життя, щоб захистити Європу від ще більшої трагедії», — написала Санду.
Вона підкреслила, що Чорнобильська ядерна аварія «показала нам, що катастрофи не знають кордонів, але вона також продемонструвала силу міжнародної солідарності». На її думку, захисна арка над забрудненим реактором, є доказом того, що країни можуть робити надзвичайні речі, коли діють разом.
«Нам потрібна така ж єдність і рішучість сьогодні — щоб захистити мир у Європі. Місце Молдови — з тими, хто вирішив будувати, а не руйнувати», — написала президентка Молдови.
Міністри закордонних справ України та Молдови провели зустріч, на якій, серед іншого, обговорили розблокування євроінтеграційного процесу для обох країн з огляду на зміну влади в Угорщині.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це розповів у своєму X очільник МЗС України Андрій Сибіга.
Сибіга зазначив, що вони з міністром закордонних справ Молдови Міхаєм Попшоєм мали змістовну зустріч. Однією з тем розмови стали результати виборів в Угорщині.
„Ми обговорили результати виборів в Угорщині і нашу зацікавленість у прагматичній співпраці з новим урядом. Очікуємо якнайшвидшого відкриття перших переговорних кластерів у межах вступу до ЄС для наших країн. Важливо також розблокувати позику (ЄС для України – ЄП) на 90 млрд євро і 20-й пакет санкцій”, – зазначив Сибіга.
Також він розповів колезі про ситуацію на фронті, з російськими ударами по українських містах та ситуацію у переговорних спробах.
Крім того, говорили про питання двосторонньої співпраці в енергетиці, інфраструктурі та культурі.
„Обговорили також майбутню зустріч Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі 14-15 травня і те, як зробити її новим кроком на шляху до комплексної відповідальності за російські злочини”, – додав Сибіга.
Цей крок є логічним продовженням курсу на європейську інтеграцію Молдови, зазначили в Кишиневі.
Президент Молдови Мая Санду підписала укази про денонсацію основоположних угод Співдружності незалежних держав (СНД), що ознаменувало фінальний етап виходу країни з організації. Про це напередодні повідомило видання Newsmaker.
„Документи передбачають денонсацію угоди про створення СНД, протоколу до неї та статуту співдружності. Закони набули чинності 8 квітня після публікації в Офіційному моніторі”, – йдеться у повідомленні.
В уряді Молдови наголосили, що цей крок є логічним продовженням курсу на європейську інтеграцію. А МЗС заявило, що основоположні принципи СНД більше не дотримуються.
Згідно з правилами СНД, держава-член має право вийти зі співдружності, і про такий намір вона повідомляє письмово за 12 місяців до виходу.
Парламент Молдови проголосував за вихід країни зі Співдружності Незалежних Держав шляхом денонсації Угоди про створення СНД, відповідного протоколу та статуту організації.
Денонсація цих угод була ініційована Міністерством закордонних справ Молдови, яке наголосило, що Росія не дотримується фундаментальних цінностей та принципів СНД.
Йдеться про:
окупацію на початку 1990-х років російськими військами Придністровського регіону, що триває і донині;
окупацію частин Грузії (Абхазії і Південної Осетії), а також їх визнання Кремлем „незалежними державами” в 2008 році, після 5-денної російсько-грузинської війни;
окупацію українського Криму в 2014 році і збройну агресію в 2022 р.
Наразі Молдова денонсувала близько 70 угод із СНД у рамках безперервного процесу приведення національної політики у відповідність до стандартів і норм ЄС, а також модернізації законодавчої та економічної бази країни. Відносини країни з іншими країнами-членами СНД продовжуватимуться на двосторонніх та багатосторонніх платформах.
Процес виходу Молдови з СНД офіційно стартував у 2023 році, коли уряд оголосив про намір поступово денонсувати угоди, аргументуючи це агресивною політикою Росії та курсом на європейську інтеграцію. Того ж року країна припинила робити членські внески в організацію.
У 2024–2025 роках уряд Молдови поступово денонсував окремі угоди в рамках СНД, зокрема – щодо співпраці в гуманітарній та економічній сферах.
Парламент Молдови запровадив надзвичайну ситуацію на тлі ризиків перебоїв з електроенергією через відключення ЛЕП Ісакча – Вулканешти унаслідок атаки росії по інфраструктурі України.
Про це повідомляє NewsMaker.
Відповідне рішення було ухвалене на позачерговому засіданні парламенту ввечері у вівторок, 24 березня. «За» проголосували 72 депутати, 18 – утрималися.
З ініціативою запровадити режим НС в енергетиці виступив прем’єр-міністр Молдови Олександр Мунтяну.
«Атаки росії на енергетичну інфраструктуру України чинять прямий вплив на Молдову. Ми більше не говоримо лише про непрямий тиск, енергетичний шантаж або пропаганду. Йдеться про дії, які безпосередньо ставлять під загрозу безпеку, здоров’я та життя наших громадян», – сказав Мунтяну під час виступу на засіданні парламенту.
Він нагадав, що лінія електропередачі Вулканешти- Ісакча, яка відключилась минулої ночі, забезпечує до 60-70% споживання електроенергії. Глава уряду поінформував, що Молдова задіяла чотири лінії з’єднання із Румунією, додавши, що ситуація залишається складною.
«Вже завтра в години пік дефіцит електроенергії може досягати 350-400 МВт. Як ви розумієте, можливі віялові відключення», – попередив Мунтяну.
За його словами, запровадження НС «це – необхідний, законний і превентивний захід», який дозволить уряду діяти швидше, а саме мобілізувати додаткові ресурси, захистити критичну інфраструктуру і при потребі застосувати додаткові заходи для пом’якшення наслідків кризи.
Парламент Молдови у першому читанні проголосував за денонсацію Угоди про створення Співдружності незалежних держав (СНД), відповідного протоколу та статуту організації.
Ініціатором денонсації цих угод виступило Міністерство закордонних справ Молдови. Відомство обґрунтувало своє рішення тим, що цінності та основні принципи СНД не дотримуються, зокрема положення про те, що держави-члени визнають та взаємно поважають територіальну цілісність та недоторканність існуючих кордонів.
Документи подав на пленарному засіданні парламенту міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой.
Він наголосив, що принципи, які лежали в основі створення СНД, порушуються Росією, яка веде війну проти України, здійснює акти агресії проти Грузії та незаконно утримує військові підрозділи на території Молдови. Крім цього, денонсація Угоди про створення СНД є природним та неминучим кроком на шляху до реалізації мети щодо вступу до ЄС, зауважив Попшой.
Зазначається, що після денонсації Угод молдовським парламентом державний бюджет заощадить близько 3,1 млн леїв (близько 177 тисяч доларів США), які нині становлять щорічний внесок до бюджету СНД.
Відносини з державами-членами СНД після денонсації будуть продовжені на двосторонніх та багатосторонніх платформах, а Молдова залишиться учасником низки договорів організації, насамперед у торговельно-економічній та соціальній галузях.
Проєкти буде винесено на обговорення у другому читанні, йдеться у матеріалі.
Упродовж останніх двох років Молдова ініціювала масштабний процес перегляду актуальності та застосування договорів, укладених у рамках СНД. Наразі із 283 угод організації 71 вже денонсовано, а близько 60 перебувають у процесі розгляду.
