У Молдові керівна партія “Дія і солідарність” ( PAS ) висуватиме кандидатом на посаду прем’єр-міністра бізнесмена Василе Тофана.
Як повідомляє Newsmaker, пише “Європейська правда”, про це 10 липня оголосив спікер парламенту і лідер політсили Ігор Гросу.
10 липня Гросу оголосив, що на консультаціях з президенткою Маєю Санду у суботу PAS висуватиме кандидатом на прем’єрську посаду бізнесмена й співзасновника громадянського руху “Європа-2028” Василе Тофана.
“Ми кілька годин обговорювали з паном Тофаном його бачення і план дій. Радий, що ми поділяємо спільні цілі та фундаментальні цінності – вступ до ЄС у найближчі роки, очищення держустанов від корупції, реалізація розпочатих реформ, економічне зростання”, – зазначив лідер PAS.
Гросу зауважив, що Тофан має значний досвід у бізнесі, інвестиціях та менеджменті, працював у Молдові та інших країнах.
Василе Тофан – підприємець та співзасновник громадського руху “Європа-2028”. Він є інвестором фонду Horizon Capital, що спеціалізується на інвестиціях в Україні та Молдові; керував інвестиціями у компаніях Purcari, Glass Container Company, maib; входить до рад директорів AmCham Moldova, Startup Moldova, Media Alternativa (TV8/1TV), у минулому займався корпоративним розвитком у компанії Philips в Амстердамі.
Тофан навчався у Гарвардській бізнес-школі та Університеті імені Еразма Роттердамського, вільно володіє п’ятьма іноземними мовами – англійською, французькою, нідерландською, українською, російською.
Міністерство закордонних справ росії рекомендувало громадянам рф не відвідувати Молдову, адже там їх «принизливо оглядають і допитують», а також «штучно затягують перевірки».
Про це йдеться на сайті МЗС рф.
Там зазначили, що офіційний Кишинів «посилює дискримінаційні заходи проти громадян росії» в межах «антиросійського курсу за підтримки західних кураторів».
У МЗС рф стверджують, що з власників російських паспортів, які прибувають в аеропорт Кишинева, «знущаються», проводять «принизливі перевірки й допити», а в зоні очікування росіян утримують, мовляв, без доступу до води та їжі.
Крім того, у росіян буцімто вимагають віддати телефони й засоби зв’язку, а потім «незаконно вивчають інформацію на них». За результатами таких заходів, як вказують у міністерстві, деколи росіяни отримують «відмови у в’їзді в країну».
«Водночас влада Молдови не надає доступу до російських громадян консулам посольства росії в Кишиневі. Проігноровані й відповідні запити російської дипломатичної місії, що майже унеможливлює своєчасне надання нашої консульської підтримки нашим громадянам», — йдеться в повідомленні.
У відомстві також заявили, що влада Молдови використовує практику «штучного посилення процедур перевірки», через що росіяни запізнюються на рейси.
На тлі цього в МЗС росії «вкотре» порекомендували своїм громадянам утриматися від поїздок у Молдову.
Кишинів хоче винести одну зі своїх найболючіших проблем на міжнародний рівень. Йдеться про російську військову присутність у Придністров’ї.
Про це повідомляє молдовське видання Point.
Президентка Молдови Мая Санду наголосила, що Придністровський регіон є невід’ємною частиною країни, а його майбутнє обговорюється в контексті європейської інтеграції.
За її словами, головною проблемою залишається незаконна присутність російських військових.
“Придністровський регіон – частина Республіки Молдова, звичайно, ми обговорюємо й Придністровський регіон, – додала вона. – Зрозуміло, що кожного разу і ми порушуємо цю тему, і вони (європейські партнери – ред.) її порушують. Сподіваємося, разом ми зможемо вирішити цю проблему”.
Лідерка Молдови також підкреслила, що питання вступу Молдови до Європейського Союзу вирішується в Брюсселі, а не в Москві.
Яку роль можуть відіграти переговори щодо миру в Україні
За словами Санду, якщо відбудуться переговори про завершення війни в Україні, Європейський Союз може також порушити питання Придністров’я.
Зокрема, йдеться про мирне виведення російських військ із регіону, яке Кишинів називає одним із ключових пріоритетів.
Євросоюз переходить до індивідуального підходу щодо України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.
Про це йшлося у заяві президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн після саміту Молдова-ЄС, який відбувся 22 червня.
За словами очільниці Єврокомісії, після початку переговорного процесу кожна країна-кандидат самостійно відповідає за свій прогрес на шляху до членства.
“Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидат несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи – і вони мають впроваджувати різні реформи, залежно від того, про яку країну-кандидата ми говоримо”, – заявила фон дер Ляєн.
Відповідаючи на запитання про подальше відкриття переговорних кластерів, президентка Єврокомісії наголосила, що оцінює перспективи саме Молдови, оскільки пресконференція була присвячена саміту Молдова-ЄС.
Водночас вона підкреслила, що Європейський Союз і надалі дотримуватиметься принципу оцінки за досягнутими результатами, а не за політичними деклараціями чи умовними термінами.
“Я вважаю, що процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін “якомога швидше” (as soon as possible – ред.). Тому що “якомога швидше” ні про що не говорить. Але процес, заснований на заслугах, чітко вказує вам на основи нашої методології, що було погоджено всіма 27 державами-членами”, – зазначила вона.
Фон дер Ляєн додала, що в основі перемовин про вступ “лежить процес, заснований на заслугах, це набагато краще для Молдови, тому що тоді вони можуть досягти результатів, а ми можемо виконати нашу обіцянку”.
Служба інформації та безпеки Молдови (СІБ) заявила, що російські спецслужби організували масштабний збір персональних даних громадян країни для використання у шахрайських схемах та гібридних атаках.
Про це повідомляє NOI MD.
За даними відомства, інформація про громадян збирається з різних джерел: незаконно проданих баз даних у даркнеті, баз, отриманих через злам приватних серверів, а також із бази, яку, за твердженням СІБ, раніше створила організована злочинна група «Шор». Вона містила дані приблизно 145 тисяч осіб, які надали свої персональні відомості.
У спецслужбі зазначили, що йдеться про бази з іменами та прізвищами громадян, електронними адресами, номерами телефонів, домашніми адресами та копіями документів, що посвідчують особу.
У СІБ заявили, що зібрані дані можуть передаватися міжнародним злочинним угрупованням для телефонного шахрайства, крадіжки грошей із банківських карток та інших незаконних операцій.
«Ці дії не є поодинокими випадками, а є частиною гібридної війни, спрямованої на підрив національної стабільності. Мета скоординованих атак — створити у суспільстві відчуття незахищеності та недовіри», – заявили у Службі інформації та безпеки Молдови.
Громадян закликали не передавати особисті дані невідомим особам, не повідомляти паролі та коди доступу телефоном, а також перевіряти будь-які запити щодо переказів грошей чи «інвестицій із швидким прибутком».
У СІБ також рекомендували повідомляти про підозрілі випадки поліції або телефонувати за номером 112. У відомстві наголосили, що останнім часом у Молдові фіксують значну кількість випадків телефонного шахрайства, через які громадяни втрачають великі суми грошей.
Окремі міжурядові конференції для відкриття першого кластера “Основи” для України та Молдови відбудуться у Люксембурзі 15 червня 2026 року, напередодні засідання Ради ЄС з загальних питань.
Про це кореспондентці “Європейської правди” повідомили обізнані з питанням джерела в Євросоюзі.
Відкриття першого кластера “Основи” в перемовинах про вступ України та Молдови заплановане на 15 червня.
“15 червня в Люксембурзі будуть проведені дві окремі міжурядові конференції для України і для Молдови”, – заявив європейський співрозмовник “ЄвроПравди”.
Він пояснив, що цьому передуватиме активна робота в робочих групах та на рівні послів у Брюсселі.
Зокрема, спільну переговорну позицію ЄС щодо кластера 1 як для України, так і для Молдови планують затвердити наступного тижня.
Ідея вступу в альянс не користується популярністю у більшості населення, через що політики свідомо уникають дискусій на цю тему.
Вступ Молдови до НАТО поки що малоймовірний, оскільки більшість громадян проти. Про це заявив міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой, передає Newsmaker.
Очільик МЗС висловив жаль через те, що молдовські політики свідомо уникають дискусій на цю тему через її непопулярність серед виборців.
За словами Попшоя, будь-яке зближення Кишинева з НАТО в умовах російської агресії проти України напряму залежить від волевиявлення молдован. Якби в суспільстві існував консенсус щодо євроатлантичної інтеграції, це питання можна було б розглядати як реальну повістку дня, проте зараз такої підтримки всередині країни немає.
Міністр відкрито визнав, що сам є послідовним прихильником Альянсу, згадавши, що його першим місцем роботи після університету став Центр НАТО у Кишиневі. Він закликав громадянське суспільство та засоби масової інформації частіше порушувати це питання, щоб зняти з нього суспільне табу та активізувати діалог про безпекові альтернативи для Молдови.
Згідно з результатами травневого опитування дослідницької компанії iData, понад половина громадян Молдови – 54,5% – виступають проти вступу держави до Північноатлантичного альянсу, тоді як інтеграцію в систему колективної безпеки НАТО підтримують лише 33,6% опитаних.
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що глава рф володимир путін спростив видачу російського громадянства для жителів так званого «Придністров’я», щоб мобілізувати ще більше людей на війну проти України.
Про це вона заявила на конференції з безпеки в Таллінні, передає Politico.
За її словами, «їм [росії] потрібно більше людей, щоб відправити їх на війну в Україну».
Крім того, путін погрожує Молдові через її зусилля щодо реінтеграції так званого «Придністров’я». Напередодні Санду заявляла, що обговорює міжнародний механізм для врегулювання ситуації у регіоні з партнерами з Європейського Союзу.
«З початку війни проти України більшість людей з регіону отримали молдовське громадянство, бо почувалися безпечніше, маючи громадянство Республіки Молдова, а не громадянство росії», — зазначила вона.
Президентка також зазначила, що «лише ЄС може вирішити, чи може Молдова стати частиною Європейського Союзу», а не росія.
Нагадаємо, 15 травня глава рф володимир путін підписав указ про спрощене надання російського громадянства для мешканців так званого «Придністров’я». Для отримання громадянства рф їм не потрібно буде проживати у росії протягом 5 років, володіти російською мовою та знаннями про історію та законодавство рф.
Молдова, як і Україна, заслужила своє місце в Європі, обравши європейський шлях у складних умовах і продовжуючи захищати цей вибір, а розширення ЄС є не послугою країнам-кандидатам, а стратегічним вибором для безпеки самої Європи.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.
«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.
Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.
«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.
У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.
За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.
«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.
Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.
«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.
Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.
[type] => post [excerpt] => Молдова, як і Україна, заслужила своє місце в Європі, обравши європейський шлях у складних умовах і продовжуючи захищати цей вибір, а розширення ЄС є не послугою країнам-кандидатам, а стратегічним вибором для безпеки самої Європи. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1778863260 [modified] => 1778859109 ) [title] => Санду: Вступ України та Молдови до ЄС - це не послуга, а стратегічний вибір Європи [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186402&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186452 [uk] => 186402 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 186403 [image] => Array ( [id] => 186403 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [original_lng] => 93964 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990-300x171.jpeg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1778848410:3 [_thumbnail_id] => 186403 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1502 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 890842349002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 11500 [2] => 13469 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Молдова [2] => Санду ) ) [9] => Array ( [id] => 184538 [content] =>
У неділю, 26 квітня, у день 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, президентка Молдови Мая Санду прибула з візитом до Києва. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
Вона заявила, що запланована зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, а також візит до Чорнобиля, де вшанує тих, хто «віддав своє здоров’я та життя за Європу».
«Цього ранку, коли ми відзначаємо 40-ту річницю Чорнобильської ядерної катастрофи, я їду до Києва на переговори з Президентом Володимиром Зеленським, а також до Чорнобиля — щоб віддати шану тим, хто віддав своє здоров’я або навіть життя, щоб захистити Європу від ще більшої трагедії», — написала Санду.
Вона підкреслила, що Чорнобильська ядерна аварія «показала нам, що катастрофи не знають кордонів, але вона також продемонструвала силу міжнародної солідарності». На її думку, захисна арка над забрудненим реактором, є доказом того, що країни можуть робити надзвичайні речі, коли діють разом.
«Нам потрібна така ж єдність і рішучість сьогодні — щоб захистити мир у Європі. Місце Молдови — з тими, хто вирішив будувати, а не руйнувати», — написала президентка Молдови.
