Головними потребами у зброї залишаються засоби ППО та ракети для них. Пріоритетами для української армії також є артилерійські снаряди та засоби РЕБ.
Про це заявив у інтерв’ю перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк.
Згідно з його словами, Сили оборони України потребують засобів протиповітряної оборони різних типів. Йдеться не тільки про захист міст та критичної інфраструктури, але й про безпеки військових на лінії фронту.
Гаврилюк наголосив, що пріоритетом залишаються сучасні засоби ППО та ракети до них, які можуть збивати балістику ворога.
«Також велике значення для нас має забезпечення артилерійськими боєприпасами, тому що перевага застосування артилерійських боєприпасів противника залишається у середньому 1 до 5 на їхню користь. І також це засоби радіоелектронної боротьби, щоб ми могли надійно прикривати об’єкти критичної інфраструктури, а також підрозділи на полі бою», – заявив Гаврилюк.
При цьому, представник Міноборони заявив, що за день окупанти скидають 100-120 на позиції захисників. В місяця – це понад 3-4 тисяч КАБів. За його словами, боротися з авіаударами можна лише, знищуючи російські літаки, які скидають бомби.
Литва може допомогти Україні в поверненні чоловіків призовного віку. Однак спершу дочекається, як цю процедуру проводитимуть у Польщі.
Про це заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Delfi.
Він визнав, що Вільнюсу необхідно подумати, як допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Водночас міністр додав, що Литва поки що не розглядає конкретних заходів і стежить за тим, які рішення з цього питання ухвалить Польща.
„Напрямок правильний. У які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно”, – заявив Кащюнас.
Він наголосив, що ніхто не буде збирати українських чоловіків і відвозити в Україну.
„Але (можна обмежити цих осіб) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, як я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви”, – заявив міністр.
Кабінет міністрів України ввів заборону на пересилання закордонних паспортів і паспортів громадянина України за кордон.
Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років більше не зможуть отримати закордонний паспорт, перебуваючи за межами країни.
При цьому з 23 квітня МЗС України також обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років, які перебувають за кордоном. Це пояснили новим законом про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
У МЗС наголосили, що це тимчасовий крок. Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності закону, але з урахуванням його вимог.
Уряд звільнив з посади заступника міністра оборони полковника Віталія Половенка. Він займався питаннями тилового забезпечення.
Про це повідомив постійний представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram. Водночас причина звільнення не вказується.
Зазначимо, що звільнено також заступника голови Національної соціальної сервісної служби України Тетяну Лакітонову. Посаду втратив і голова Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області Юрій Гузинець.
При Міністерстві оборони України створили новий координаційний дорадчий орган для Департаменту внутрішнього аудиту – Аудиторський комітет. Наказ про його створення підписав міністр оборони України Рустем Умєров.
Про це повідомляє пресслужба Міноборони.
У відомстві зазначають, що комітет є однією зі складових нової моделі реформи фінансового контролю. До складу комітету входять сертифіковані внутрішні аудитори із держав-членів НАТО та України з багаторічним досвідом надання послуг із внутрішнього аудиту.
Аудиторський комітет створили для консультацій та розгляду питань, пов’язаних із провадженням діяльності з внутрішнього аудиту, підготовки рекомендацій щодо вдосконалення його роботи в Міноборони. Він підсилюватиме функцію внутрішнього аудиту, й водночас буде органом, який розбудовуватиме його функціонал.
До складу аудиторського комітету Міноборони увійшли:
Франсуа Готьє – керівник Служби зовнішнього нагляду штаб-квартири НАТО;
Джозеф Інгігнолі – аналітик/оцінювач наглядових програм Офісу Генерального інспектора Департаменту оборони США;
Джон Чесшир – керівник компанії з внутрішнього аудиту JC Audit Training Ltd, член міжнародного інституту внутрішніх аудиторів;
Манфред ван Кестерен – міжнародний експерт з державного внутрішнього фінансового контролю в рамках програми EU4PFM в Україні;
Руслана Рудницька – українська експертка національних та міжнародних проєктів під егідою Мінфінансів та Рахункової палати.
Також до аудиторського комітету увійшли заступник міністра оборони Юрій Джигир та держсекретар Міноборони Людмила Дараган.
Після Естонського оборонного форуму, який відбувся в Києві, у Міністерстві оборони України повідомили, що українські та естонські виробники БПЛА співпрацюватимуть.
Як зазначається, в Естонському оборонному форумі, який відбувся у Києві, взяли участь заступниця міністра оборони Естонії Тійна Удеберг, заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко, а також понад 30 естонських та українських виробників дронів.
„Естонія є нашим другом і гарним прикладом у цифровізації держави та державних послуг. Зараз Україні також є чим поділитися – нашими інноваційними розробками безпілотників. Ми впевнені, що велику радянську армію можна перемогти лише завдяки об’єднанню ресурсів та технологій”, – зазначила Черногоренко.
Естонія є учасником Коаліції дронів і IT-коаліції. У межах IT-коаліції естонські партнери виділили 500 000 євро.
Yet again we start the day with news of missile strikes, destruction & killed civilians in #Ukraine.
It would not be like this if 🇺🇦 would be given everything they are asking for to protect their skies & push back Russia's relentless aggression.#ArmUkraineNowhttps://t.co/9Co4KMb4dE
— Estonian MFA 🇪🇪 | 🌻 #StandWithUkraine (@MFAestonia) April 17, 2024
Там розповіли, що союзникам вдалося обговорити кілька важливих питань, а головною темою зустрічі стали боєприпаси.
«Дуже велика кількість країн заявила про пакети допомоги, в які входять боєприпаси – 155 мм, 152 мм, 105 мм – та інші. Українська сторона вдячна партнерам за те, що по всьому світу шукають та знаходять амуніцію, необхідну для наших військових», – зазначили у відомстві.
Україна та партнери також говорили про постачання боєкомплекту для ППО. Союзники, серед іншого, пообіцяли «велику кількість» ракет для наших систем протиповітряної оборони.
«У цьому контексті учасники були поінформовані, що заходи з підготовки F-16 йдуть чітко за планом. Україна активно працює з усіма залученими країнами: США, Данією, Бельгією, Нідерландами, Румунією та іншими партнерами», – йдеться у повідомленні.
Крім того, на зустрічі порушувалася тема дронів. У Міноборони зазначили, що до тематичної коаліції приєдналося ще кілька нових країн. Очікується, що перші БПЛА в рамках Коаліції дронів будуть поставлені в Україну вже у березні.
«На засіданні значну увагу надали роботі вісьмох коаліцій спроможностей (Коаліція повітряних сил, Коаліція інтегрованої ППО та ПРО, Коаліція артилерії, Коаліція бронетанкової техніки та маневреності, Коаліція морських спроможностей, ІТ коаліція, Коаліція розмінування, Коаліція дронів). Кожна країна в рамках цих коаліцій докладає зусиль, щоб підтримати Україну в боротьбі з агресором», – підсумували у міністерстві оборони.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто виступив проти відправки західних військ в Україну, заявивши, що це стане на заваді дипломатії.
Про це він заявив в інтерв’ю La Stampa.
„Введення військ в Україну означає крок до односторонньої ескалації, яка перекреслить шлях дипломатії. Немає сенсу висувати такі міркування зараз, після двох років війни”, – зазначив Крозетто.
За його словами, Франція та Польща, не виключаючи відправку військ в Україну, можуть говорити від свого імені, а не від імені НАТО, яке „формально й добровільно залишилося осторонь війни”.
Він додав, що за рік західні країни вийшли на рівень виробництва, який може допомогти Україні у постачанні зброї, втім визнав, що він все ще нижчий, ніж у росії.
„Ми повинні надавати всю можливу підтримку Києву, не відступаючи, але ми повинні думати про те, щоб допомогти українцями відновити свою свободу, територію та безпеку також і в інший спосіб: активізуючи дипломатичні шляхи з більшою силою і напористістю”, – вказав Крозетто.
Міністр оборони Італії вказав на зустріч президента України Володимира Зеленського зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом та висловив сподівання, що завдяки цим зусиллям вдасться досягти прогресу.
Міністр оборони Канади Білл Блер заявив, що країна відкрита для відправки обмеженої кількості військовослужбовців в Україну. Канадські війська не братимуть участь у бойових діях, але готові навчати українських солдатів.
За словами Блера, ідея відправки військових обговорювалася на початку цього тижня в Парижі, де він був присутній. Хоча Канада, як і багато інших країн НАТО, виступили проти ідеї президента Франції Еммануеля Макрона.
Міністр оборони Канади заявив про можливу небойову місію канадських військових. Йдеться про відправку обмеженої кількості військовослужбовців для навчання українських захисників на території Україна за умови, що така операція буде проводитися далеко від лінії фронту.
Міністерство оборони України видало реєстраційні свідоцтва на 20 зразків стрілецької зброї та 4 гранатомети зі США, Туреччини та Німеччини, що дозволило їх придбання та використання українськими військовими частинами.
Цього місяця Міністерство оборони України оформило свідоцтва про реєстрацію 20 зразків стрілецької зброї іноземного виробництва. Про це заявив заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повідомляє пресслужба Міноборони.
У відомстві підкреслюють, що пістолети, кулемети, штурмові та снайперські гвинтівки відомих світових виробників підсилять бойові спроможності українських підрозділів.
За словами Івана Гаврилюка, це продукція відомих у світі виробників – компаній Colt, Česká Zbrojovka, DSS, Heckler & Koch GmbH, Browning.
Також реєстраційні свідоцтва для експлуатації у військах також отримали чотири зразки 40-мм гранатометів виробництва США, Туреччини та Німеччини. Окрім того, чотири типи монокулярів та бінокулярів нічного бачення чеського, американського та французького виробництва.
Отримання реєстраційного свідоцтва для закордонних зразків озброєння та військової техніки дозволяє закуповувати їх та вводити до штатів військових частин
– пояснили в Міноборони.
Отримання реєстраційного свідоцтва для закордонних зразків озброєння та військової техніки дозволяє закуповувати їх та вводити до штатів військових частин.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство оборони України видало реєстраційні свідоцтва на 20 зразків стрілецької зброї та 4 гранатомети зі США, Туреччини та Німеччини, що дозволило їх придбання та використання українськими військовими частинами.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1708013400
[modified] => 1708011955
)
[title] => Українські військові отримають гвинтівки від найкращих світових виробників зброї – Міноборони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=103804&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 103868
[uk] => 103804
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 103805
[image] => Array
(
[id] => 103805
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large.webp
[original_lng] => 308262
[original_w] => 1000
[original_h] => 770
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large-300x231.webp
[width] => 300
[height] => 231
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large-768x591.webp
[width] => 768
[height] => 591
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large.webp
[width] => 1000
[height] => 770
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large.webp
[width] => 1000
[height] => 770
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large.webp
[width] => 1000
[height] => 770
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708003344-4613-large.webp
[width] => 1000
[height] => 770
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1708004913:2
[_thumbnail_id] => 103805
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 765
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b7e6b70ac98fc5595ef5b3e986f1c473] =>
Pleased to welcome back to Kyiv three Inspectors General from the Departments of Defense, State, and USAID: @DOD_IG, @StateOIG and @USAID_OIG. Their meetings with implementers, partners, & the Ukrainian government support oversight & accountability for U.S. assistance to Ukraine. pic.twitter.com/etejesazIA
Новий законопроєкт щодо мобілізації в Україні взагалі не регулює питання щодо необхідної кількості призовників, адже насамперед документ пропонує створити новий механізм і покращити процедуру набору людей до армії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на начальника Управління преси та інформації Міноборони України Ілларіона Павлюка в ефірі телемарафону.
За його словами, законопроєкт про мобілізацію не створений під якусь конкретну кількість людей, яку треба набрати до ЗСУ.
„Ми говоримо про створення того механізму, який доєднає до війська стільки людей, скільки потрібно. І вже далі цю цифру буде диктувати реальність бойових дій з одного боку, і спроможність, власне, цього мобілізаційного механізму залучити людей до війська, спроможність держави за певний час певну кількість людей всім забезпечити й так далі”, – зазначив Павлюк.
Він наголосив, що всі механізми, які передбачені у вказаному законопроєкті, не будуть створені миттєво.
„Там багато механізмів треба створювати. Це стосується багато чого, багато положень вимагають ще окремої нормативної бази. Це нормально. Інша справа, що в умовах війни ми прагнемо, щоб це якнайшвидше запрацювало. Роботи ще багато”, – сказав він.
Коментуючи терміни, в які може запрацювати новий закон, Павлюк підкреслив, що для країни було б найкращим, якби цей механізм мобілізації було уже вдосконалено.
„Ми розраховуємо, що якнайшвидше буде і підтримано законопроєкт в парламенті й згодом підписано президентом”, – зазначив представник Міноборони.
