Адміністрація Дональда Трампа анулює тимчасовий правовий статус 530 тисяч мігрантів із Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели, наданий за президентства Джо Байдена. Відповідне повідомлення з’явилося в Офіційному журналі федерального уряду США.
Рішення, яке набуде чинності 24 квітня, передбачає скасування програми «паролю», що дозволяла цим мігрантам в’їжджати до США авіарейсами за наявності спонсора.
Дональд Трамп, який посилив заходи з боротьби з нелегальною міграцією після повернення до Білого дому, заявляє, що програми надання легального в’їзду за Байдена перевищували повноваження федерального уряду.
Як вiдомо, адміністрація Байдена запровадила програму паролю для венесуельців у 2022 році, а у 2023-му поширила її на кубинців, гаїтян і нікарагуанців. Це було частиною спроб стримати нелегальну міграцію через кордон із Мексикою.
Скасування статусу може поставити під загрозу депортації сотні тисяч людей, які залишаються в США. У Міністерстві внутрішньої безпеки підтвердили, що мігранти без іншого законного статусу можуть бути вислані у спрощеному порядку.
Європейська комісія запропонує правила повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС, із взаємним визнанням рішень про висилку між державами-членами, заявила президентка Єврокомісії в Брюсселі в неділю, після перших 100 днів роботи нової Єврокомісії, яка була створена восени.
Урсула фон дер Ляєн повідомила, що у вівторок, на 100-й день повноважень Єврокомісії, брюссельська виконавча влада ухвалить пропозицію щодо повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС.
«Ми хочемо створити справжню європейську систему повернення, тож пропонуємо регламент з більш простими й чіткими правилами для запобігання втечам та поверненню на територію Євросоюзу громадян країн, що не є членами ЄС, без права на проживання», – заявила вона.
За її словами, тим, кого доведеться повернути примусово, в’їзд заборонять. «Ми будемо більш суворими і наполегливими, коли виникатимуть ризики для безпеки, але діятимемо з повною повагою до наших зобов’язань за міжнародним правом», – наголосила політикиня.
Фон дер Ляєн заявила, що європейські цінності, зокрема демократія, свобода й верховенство права, перебувають під загрозою. Саме тому з першого дня свого мандата Європейська комісія дотримується цілей щодо захисту процвітання, безпеки та демократії в Європі й досягла їх, сказала вона.
У той час, коли «світ зазнає великих змін», Європейський Союз стикається з новими й безпрецедентними викликами для своєї конкурентоспроможності та безпеки.
Події останніх тижнів чітко показали, що Європейський Союз повинен бути більш незалежним, автономним і здатним краще захистити себе від будь-якої загрози, зауважила пані Урсула. За її словами, Європейська комісія розпочала низку ініціатив, спрямованих на посилення конкурентоспроможності ЄС, покращення його обороноздатності та підвищення боєготовності.
Перед обличчям конкретних загроз необхідно задіяти весь спектр можливостей. Якщо ЄС зможе об’єднати зусилля з іншими країнами-однодумцями, такими як Великобританія, Норвегія чи Канада, ці можливості можуть бути ще більшими, вважає голова Європейської комісії.
За словами Урсули фон дер Ляєн, оборонні зусилля можуть дати величезний поштовх для розвитку Європи. З початку свого мандата Європейська комісія виступила з 8 ініціативами, спрямованими на підвищення конкурентоспроможності ЄС задля захисту процвітання, безпеки і демократії. Незабаром буде завершено розробку плану дій щодо сталі та вжито інші стратегічні заходи. Крім того, Єврокомісія працює над скороченням бюрократичної тяганини.
«Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів», – сказала пані фон дер Ляєн і додала, що Єврокомісія проаналізує загрози та запропонує необхідні заходи. «Ми можемо зробити ефективний внесок у колективну безпеку лише в тому разі, якщо матимемо чітке і глибоке розуміння загроз, зокрема гібридних», – зазначила вона.
Президентка Єврокомісії вважає, що оборонній промисловості необхідна фундаментальна трансформація. «Нам потрібна інша промислова структура. Ми будемо спиратися на інновації, зосередимося на розвитку та прискоримо масштаби виробництва, що дуже важливо для оборони», – підсумувала політикиня.
Урсула фон дер Ляєн також підкреслила, що в найближчі місяці й роки Євросоюзу доведеться знову перейти в кризовий режим. Комісія ЄС готова відповісти на нові виклики винятковими діями в безпрецедентних масштабах та обсягах, а також з високою швидкістю», – наголосила вона. Відповідаючи на запитання, пані Урсула зауважила, що Сполучені Штати є близьким союзником Європи. Вона також зазначила, що між двома сторонами існують розбіжності, їхні погляди відрізняються в деяких сферах, але інтереси збігаються. «Вони також це бачать», – наголосила вона.
«Той факт, що ми союзники, не означає, що може існувати нерівність у розподілі тягаря, – сказала фон дер Ляєн і додала: – Ми повинні виконати своє домашнє завдання, виконати наші зобов’язання».
Ось чому план переозброєння Європи, спрямований на зміцнення оборони ЄС, такий важливий. Оборонний пакет у 800 мільярдів євро є історичним, адже може стати основою для Європейського оборонного союзу, зауважила президентка Єврокомісії. Водночас, за її словами, необхідно також забезпечити, щоб Україна залишалася в змозі протистояти російській агресії доти, доки «не буде досягнуто справедливого і тривалого миру».
Насамкінець пані Урсула заявила, що ЄС залишається відданим повному припиненню імпорту російського газу. «Я однозначно підтримую поетапну відмову від російського газу. Це абсолютно необхідно», – сказала політикиня, наголосивши, що ЄС досяг успіху в цій сфері, але й досі існують лазівки, які необхідно закрити.
29 січня більшість у Бундестазі проголосувала за радикальне посилення політики надання притулку в Німеччині.
Так, 348 депутатів Бундестагу проголосували “за”, 345 – “проти”. Хоча рішення ухвалене з мінімальним відривом, парламент підтримав перегляд політики надання притулку. Відповідний план запропонувала фракція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС). Зокрема, він передбачає постійний прикордонний контроль, заборону на в’їзд для шукачів захисту та арешт іноземців, які підлягають депортації.
Окрім блоку ХДС/ХСС, ініціативу підтримали також Вільна демократична партія (FDP) та кілька незалежних депутатів. За пропозицію проголосувала й правопопулістська партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
Коаліція Соціал-демократичної партії (SPD) та “Зелених” не змогла заблокувати ініціативу. Це стало успіхом для кандидата в канцлери від ХДС/ХСС Фрідріха Мерца, якому вдалося переконати більшість парламентарів підтримати жорсткіші правила щодо надання притулку.
Згідно з даними опитувань, більшість населення також підтримує закриття кордонів Німеччини для нелегальних мігрантів.
Як зауважили, це голосування не має обов’язкової юридичної сили, одначе, воно показало, що ідею заборони нелегальної міграції підтримує більшість. Це може вплинути на вирішальне голосування у п’ятницю, 31 січня, коли Бундестаг розглядатиме вже юридично обов’язковий законопроєкт.
ХДС/ХСС прагне на законодавчому рівні обмежити потік мігрантів і спростити процедуру депортації. Після оголошення результатів голосування соціал-демократи (SPD) і “Зелені” різко розкритикували Мерца. Головний аргумент критиків – ініціатива ХДС/ХСС пройшла лише завдяки підтримці AfD. Зокрема у залі пролунали вигуки “ганьба”. Голова фракції SPD Рольф Мютценіх заявив, що ХДС/ХСС “відійшов від політичного центру”. Соціал-демократи зустріли його слова гучними оплесками.
Коли Мерц закликав SPD підтримати його законопроєкт у п’ятницю, у відповідь пролунали лише обурені вигуки.
Друга ініціатива ХДС/ХСС – про розширення повноважень сил безпеки – не знайшла підтримки в парламенті.
Президент Колумбії Густаво Петро не погодився приймати своїх депортованих зі США громадян на військових літаках, однак після погроз санкціями змінив рішення.
Про це повідомляють The Hill, Reuters і CBS News.
Спершу Густаво Петро сказав, що Сполучені Штати мають розробити протокол щодо гідного ставлення до мігрантів, перш ніж Колумбія почне їх приймати.
«США не можуть ставитися до колумбійських мігрантів як до злочинців. Я закриваю американським літакам з колумбійськими мігрантами доступ на нашу територію», — прокоментував лідер країни в X.
Тоді президент Дональд Трамп доручив запровадити 25% мита на всі колумбійські товари, що надходять до США. За тиждень їх обіцяли підняти до 50%, пише Reuters.
Він також пригрозив негайним скасуванням віз для колумбійських урядовців та їхніх родичів та забороною на вʼїзд у Штати. Йшлося і про посилення митних перевірок мандрівників і вантажів з Колумбії.
Одразу після цього Колумбія відступила. Як пише CNN, країна запропонувала відправити президентський літак, щоб забрати своїх громадян.
Семеро мігрантів з Єгипту й Бангладеш, які були перевезені в албанські табори, незабаром прибудуть у порт Бріндізі на півдні Італії. Суд не вважає їх нелегальними мігрантами, тому вони можуть повернутися. Групу із семи осіб, яка провела лише чотири дні в Гьядері, де в жовтні відкрився депортаційний табір, з Албанії привезе італійська берегова охорона.
Чоловіки, про яких ідеться, висадилися на острові Лампедуза тиждень тому й майже одразу були доставлені до Албанії. Італійська влада вважає Єгипет і Бангладеш безпечними, тому вихідці звідти, котрі незаконно прибувають до країни, є нелегальними мігрантами. У зв’язку з цим згаданих осіб розмістили в таборі Гьядері, створеному для тих, хто чекає на депортацію.
Проте римський суд у своєму рішенні зазначив, що Єгипет і Бангладеш не є безпечними країнами, тож чоловіки вважаються шукачами притулку. Їх помістять у відповідний центр поблизу італійського міста Бріндізі, де вони зможуть подати заяви й будуть абсолютно вільно пересуватися Італією.
Це вже другий випадок, коли суд скасовує офіційне рішення. Першу групу єгиптян і багладешців, яка прибула до таборів в Албанії, 18 жовтня також відправили назад до Італії.
23 жовтня італійський уряд вніс Єгипет і Бангладеш до списку безпечних держав.
Раніше міністерство внутрішніх справ Італії звернулося до касаційного суду, а в понеділок повідомило, що подасть заяву й до Суду Європейського Союзу.
Віцепрем’єр-міністр Маттео Сальвіні, лідер партії «Ліга», заявив, що в Італії працюють 9300 суддів, але лише 30–50 з них «вирішують питання про звільнення осіб, поміщених в албанські табори для мігрантів, дотримуючись власних ідеологічних поглядів та розмахуючи прапором лівої Демократичної партії».
Сальвіні вважає, що судове рішення «заважає у видворенні нелегальних мігрантів не уряду, міністру внутрішніх справ чи прем’єр-міністру Джорджії Мелоні, а Італії». Він також поставив риторичне питання про те, хто ж відповідатиме, якщо один із семи єгиптян і бангладешців, які зараз вільно пересуваються вулицями Італії, наступного тижня вчинить злочин, наприклад, «продасть наркотики, зґвалтує жінку чи вб’є когось».
Лідер фракції правлячої партії «Італійські брати» (FdI) Сальво Саллемі також вважає, що «червоні судді знову вжили заходів». Він зазначив: «Деякі ідеологічні судді приписують собі право вирішувати, яку країну вважати безпечною, але влада, котра тісно співпрацює зі спецслужбами та міжнародними організаціями, має більш точну інформацію про це».
Представник Демократичної партії (PD), колишній міністр у справах ЄС Енцо Амендола заявив у соціальних мережах, що табори в Албанії, на забезпечення яких протягом наступних п’яти років буде потрібно 800 мільйонів євро, зазнали фіаско. Він назвав ці заклади «дурним інструментом пропаганди» уряду Мелоні, який «використовується проти мігрантів, порушуючи європейське законодавство».
Депутатка Європарламенту від Альянсу зелених і лівих (AVS) Іларія Саліс теж висловила думку, що всій Італії має бути соромно за «депортованих і ув’язнених» в Албанії мігрантів. «На щастя, суди знову виступили проти расистської зарозумілості італійського уряду», – написала політикиня на своїй сторінці в соцмережі.
[type] => post [excerpt] => Семеро мігрантів з Єгипту й Бангладеш, які були перевезені в албанські табори, незабаром прибудуть у порт Бріндізі на півдні Італії. Суд не вважає їх нелегальними мігрантами, тому вони можуть повернутися. Групу із семи осіб, яка провела лише чотир... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1731601020 [modified] => 1731592205 ) [title] => Римський суд зобов’язав повернути мігрантів, перевезених до Албанії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=132367&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 132171 [uk] => 132367 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 66991 [image] => Array ( [id] => 66991 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-scaled.jpg [original_lng] => 641561 [original_w] => 2560 [original_h] => 1706 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-1536x1024.jpg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-2048x1365.jpg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1706 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 573 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 66991 [_edit_lock] => 1731585006:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 37 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 30593 [1] => 307495 [2] => 43279 [3] => 6199 ) [tags_name] => Array ( [0] => Албанія [1] => мігранти [2] => Рим [3] => суд ) ) [5] => Array ( [id] => 129240 [content] =>
У суботу, 12 жовтня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про тимчасову заборону на притулок для біженців з Білорусі на тлі побоювань, що росія за допомогою мігрантів намагається дестабілізувати ЄС.
За словами Туска, нова міграційна стратегія передбачатиме „тимчасове територіальне призупинення права на притулок”.Він зазначив, що Білорусь і росія активно зловживають правом на притулок, яке надає Євросоюз.
„Це право на притулок використовується саме проти самої суті права на притулок”, – додав очільник польського уряду.
За даними видання, впродовж останніх років десятки тисяч потенційних мігрантів, багато з яких є вихідцями з Близького Сходу та Африки, намагалися перетнути кордон з Польщею через Білорусь: минулого місяця було зафіксовано 2 500 таких випадків, а цього року – вже понад 26 тисяч.
Як стверджує Туск, білоруські прикордонники активно допомагають цим групам в рамках так званої гібридної війни, покликаної посилити антиміграційні настрої і зв’язати державні ресурси.
У відповідь на ці виклики країна посилила свою прикордонну інфраструктуру та створила спеціальну зону з розширеними повноваженнями для місцевих органів влади.
Мер Рима Роберто Гуалтьєрі наказав демонтувати тимчасові вуличні спальні місця мігрантів та інших бездомних. У рамках відповідних заходів у парку, що прилягає до залізничного вокзалу Терміні, вже розібрали десятки наметів.
Намети, матраци та речі особистого користування комунальна служба італійської столиці перевезла. Парк прибрали та огородили парканом.
На момент прибуття представників влади на місці залишалося лише дев’ятнадцять мігрантів, дев’ятеро з яких не мали документів, що посвідчують особу, тому міграційна служба їх перевезла.
Спальні мішки, ковдри та картонні коробки – звичне явище на вулицях, площах і в парках Риму.
Протягом майже десяти років в парку біля залізничного вокзалу Терміні, вздовж старовинної міської стіни жили сотні людей – переважно африканські мігранти, які отримували їжу та, за необхідності, медичну допомогу в пункті благодійного фонду «Карітас» на залізничному вокзалі. У кількох районах столиці мешканці тривалий час протестували проти мігрантів, які живуть просто неба.
Роберто Гуалтьєрі, який обіймає посаду мера з 2021 року, влітку заявив, що має намір врегулювати ситуацію на вулицях Риму до 2025 року, оголошеного Ватиканом ювілейним священним роком. Він заявив, що хоче посилити громадську безпеку для церковного заходу, на який у Римі очікується тридцять мільйонів паломників.
Після ліквідації першого наметового містечка мігранти та інші безхатченки, які живуть просто неба, почали переміщатися на околиці.
За попередніми планами мерії, будуть створені приймальні пункти, більші намети до 70 осіб та двоярусні контейнери.
За даними статистики за 2022 рік, кількість бездомних у Римі становить понад 23 тисячі.
У вівторок Роберто Гуалтьєрі заявив про намір балотуватися на посаду мера на наступних виборах в 2026 році.
Уряд Нідерладів оголосив про бажання відмовитись від дотримання міграційних правил Європейського Союзу.
Про це заявила міністерка з питань притулку та міграції Маржолейн Фабер на платформі X.
„Я щойно повідомила Європейську комісію про те, що хочу домогтися для Нідерландів „відмови” від міграційних правил у Європі. Ми маємо повернути собі контроль над власною політикою надання притулку”, – заявила політикиня.
Пропозицію підтримав лідер найбільшої у країні правої Партії свободи (PVV) Герт Вілдерс. Він заявив, що цей крок займе багато часу, однак назвав це ознакою „нового вітру”.
Для виключення Нідерландів із міграційної системи Євросоюзу буде потрібна згода всіх 27 його членів.
We continue to take a leading role in supporting Ukraine.
That’s why, during my visit to Kharkiv and Kyiv, I’m announcing a Drone Action Plan.
With €400M, we will provide advanced drones for reconnaissance, defense, and attack. Nearly half will be developed in the Netherlands. pic.twitter.com/eDNigQFgoF
Ті, хто залишає країну, зможуть отримати виплату розміром у 350 тисяч шведських крон, починаючи з 2026 року.
Влада Швеції планує виплачувати мігрантам, біженцям та здобувачам політичного притулку близько 34 тисяч доларів за добровільний виїзд з країни та повернення на батьківщину. Про це повідомляє Newsweek.
Згідно із законопроєктом, ті, хто залишає країну, зможуть отримати виплату розміром у 350 тисяч шведських крон, починаючи з 2026 року.
Зараз мігранти також можуть отримати винагороду за добровільний виїзд зі Швеції, але вона відносно невелика – 10 тисяч крон за дорослого і 5 тисяч крон за дитину, але не більше ніж 40 тисяч крон на сім’ю.
Очікується, що отримання компенсації буде найбільш цікавим для тих, хто довгий час перебуває без роботи або має низький дохід і залежить від соціальної підтримки з боку держави.
У Швеції велика проблема етнічної злочинності, коли вихідці з Африки, Афганістану та Близького Сходу збираються в банди та займаються наркоторгівлею, крадіжками та злочинністю.
Твердження про те, що мігранти з Гаїті їдять домашніх тварин, зробило кандидата від республіканців посміховиськом у соцмережах.
Кандидат у президенти від Республіканської партії Дональд Трамп пообіцяв провести масову депортацію гаїтянських мігрантів із міста Спрінгфілд в Огайо. Ця обіцянка пролунала після того, як у вівторок, 10 вересня, на дебатах із Камалою Гарріс він неправдиво звинуватив гаїтянців у тому, що вони їдять домашніх тварин місцевих мешканців.
Про це повідомляє Reuters.
„Ми зробимо великі депортації в Спрінгфілді, штат Огайо”, – сказав Трамп на прес-конференції на своєму гольф-курорті поблизу Лос-Анджелеса.
Цього разу він не повторив свого твердження, висловленого під час президентських дебатів, про те, що мігранти їдять собак і котів, яке зробило кандидата від республіканців посміховиськом у соцмережах.
Водночас Дональд Трамп не назвав жодних інших вагомих аргументів для депортації гаїтян.
Більшість із 15 000 мігрантів із Гаїті, які проживають у Спрінгфілді, перебувають у Сполучених Штатах на законних підставах.
Раніше президент Джо Байден закликав припинити напади на гаїтянську громаду.
“Це має припинитися – те, що він робить. Це має припинитися”, – сказав він.
