Швеція оголосила про реформу імміграційних правил, які раніше дозволяли депортацію підлітків, навіть якщо їхнім батькам дозволяли залишатися в країні.
Про це пише Euronews, передає „Європейська правда”.
Як зазначив уряд, зміни стали відповіддю на тривалу критику системи, що діяла після міграційної кризи 2015 року. Тоді Швеція суттєво посилила політику надання притулку, і згодом питання статусу дітей мігрантів стало одним із найбільш суперечливих.
Йдеться про випадки, коли неповнолітні прибували до країни разом із батьками, але отримували вимогу залишити Швецію після досягнення 18 років, якщо їхній власний статус не відповідав умовам перебування.
Міграційна служба вже у березні призупинила такі депортації після того, як уряд заявив про намір переглянути правила.
1 червня уряд оголосив про пом’якшення підходу. Зокрема, вік, після якого мігрантів вважатимуть дорослими в цих випадках, підвищується з 18 до 21 року.
Окрім цього, особи з чинними рішеннями про депортацію зможуть повторно подати заяву на отримання дозволу на проживання.
Також ті, хто вже залишив країну, матимуть можливість подати нову заявку онлайн або через посольства, якщо раніше мали дозвіл на проживання за програмою возз’єднання сім’ї протягом останніх трьох років.
Міністр міграції Йоган Форсселл заявив, що нові правила дозволять „підліткам, які дотримувалися вимог, навчатися, працювати та інтегруватися в суспільство”.
Християнсько-соціальний союз (ХСС) хоче посилення міграційної політики у Німеччині, у тому числі щодо українських чоловіків. Тих з них, хто придатний до служби, пропонують відправляти на батьківщину.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Münchner Merkur.
Відповідні вимоги викладені у проєкті рішення ХСС для зимової наради партії, яка скоро відбудеться у монастирі Зеон у Баварії.
„ХСС у Зеоні зафіксує позицію не дозволяти зворотні поїздки біженцям („відпустки на батьківщину”). Якщо біженець для цього їде до своєї країни походження, він має автоматично втрачати статус захисту, „оскільки своєю поведінкою він спростовує власну потребу в захисті”, – пише видання.
Крім того, керівник земельної групи ХСС у Бундестазі Александр Гоффманн пропонує повертати до України „придатних до служби українських чоловіків”, де вони мають „зробити свій внесок в оборону своєї країни”.
Також ХСС наполягає на тому, щоб шукачі притулку брали фінансову участь у витратах на перебування у Німеччині.
Зокрема, у проєкті рішення йдеться, що новоприбулих українців з квітня 2025 року має діяти правило, яке дозволяє залучати їхні можливі активи „для покриття витрат на перебування в Німеччині”.
[type] => post [excerpt] => Християнсько-соціальний союз (ХСС) хоче посилення міграційної політики у Німеччині, у тому числі щодо українських чоловіків. Тих з них, хто придатний до служби, пропонують відправляти на батьківщину. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1767449340 [modified] => 1767447570 ) [title] => У Німеччині закликали повернути придатних до служби українців на батьківщину [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173981&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 173964 [uk] => 173981 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 136656 [image] => Array ( [id] => 136656 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156.jpg [original_lng] => 473176 [original_w] => 1500 [original_h] => 844 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156.jpg [width] => 1500 [height] => 844 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156.jpg [width] => 1500 [height] => 844 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/nemetorszag-nemet-reichstag-bundestag-parlament-nemet-zaszlo-berlin-363156.jpg [width] => 1500 [height] => 844 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 914 [_thumbnail_id] => 136656 [_edit_lock] => 1767440393:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 657741663000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 307495 [1] => 1369 ) [tags_name] => Array ( [0] => мігранти [1] => Німеччина ) ) [2] => Array ( [id] => 161135 [content] =>
Лідер опозиційної партії Reform UKНейджел Фарадж у вівторок оприлюднив свій план, згідно з яким 600 тисяч нелегальних іммігрантів будуть депортовані з Великобританії. У відповідь на цю заяву високопоставлений афганський талібський чиновник заявив, що країна прийме всіх афганців, якихзбираються відправити додому, повідомив порталhirado.hu.
Від імені своєї партії Фарадж заявив, що досягне поставленої щодо депортації мети, уклавши угоди з такими країнами, як Афганістан та Іран, а також переглянувши і навіть вийшовши з Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Політик скасував би закон про права людини та призупинив дію трьох інших міжнародних конвенцій, щоб позбавити нелегальних мігрантів можливості оскаржувати рішення про депортацію. Натомість прем’єр-міністр Кейр Стармер заявив, що ніколи не відмовиться від ЄКПЛ.
Партія Reform UKтакож повідомила, що готова фінансово заохочувати іноземні режими, наприклад, радикальних ісламістів-талібів, які прийшли до влади в Афганістані у 2021 році і яких Велика Британія не визнає як легітимний уряд, до прийому депортованих осіб.
Інші країни, зокрема Німеччина, уже уклали угоду з талібами про прийняття депортованих мігрантів.
Після виступу Фараджа, який відбувся у вівторок, британський уряд заявив, що в майбутньому також може укласти угоду з талібами. Водночас високопоставлений чиновник у Кабулі припустив, що, імовірно, з лідером партії Reform UK буде легше вести переговори, ніж з Кіром Стармером, оскільки він «дотримується інших поглядів».
Афганський політик заявив The Telegraph: «Ми готові й бажаємо прийняти та з любов’ю зустріти кожного, кого він [Найджел Фарадж] відправить до нас. Готові співпрацювати з будь-ким, хто може допомогти покласти край боротьбі афганських біженців, оскільки знаємо, що багатьом з них недобре живеться за кордоном. Ми не беремо грошей за те, що приймаємо власний народ, але будемо раді допомозі, призначеній для підтримки новоприбулих, оскільки розміщення й забезпечення тих, хто повертається з Ірану та Пакистану, є складним завданням. Афганістан – домівка для всіх афганців, тож Ісламський Емірат рішуче прагне зробити нашу країну місцем, де всі: ті, хто вже тут, хто повертається або кого пан Фарадж чи хтось інший депортує із Заходу, – можуть жити з гідністю». А відтак додав: «Ми приймемо всіх, кого ви відправите, незалежно від того, легальними чи нелегальними біженцями вони є у Великій Британії».
Хоча, за словами речника британського міністерства внутрішніх справ, їхньою метою є вислання людей, які не мають права перебувати у Сполученому Королівстві, за даними Telegraph, більш імовірно, що така угода буде схожою на приклад Німеччини, тобто стосуватиметься лише іноземних злочинців та афганських біженців, чиї заявки на отримання притулку було відхилено. Минулого місяця після укладення з талібами угоди про повернення Німеччина відновила депортацію афганців, хоча Берлін офіційно не визнає талібський уряд. За останній рік 109 афганців – усі засуджені злочинці – були відправлені на батьківщину двома авіарейсами.
За планами Фараджа, новий закон виключить нелегальних іммігрантів, зокрема афганців, з числа претендентів на отримання притулку. Таким чином усі їхні прохання про надання притулку будуть відхилені, а міністр внутрішніх справ отримає юридичну можливість депортувати їх.
Однак політик визнав, що афганці, які працювали на британські війська, будуть звільнені від загальної заборони на надання притулку. Зокрема сказав, що сміливі перекладачі, які допомагали британським військовим у боротьбі проти талібів, можуть залишитися в країні, навіть якщо вони прибули нелегально.
На запитання, чи не загрожує афганцям небезпека (тортури або смерть) у разі їхнього повернення, Фарадж відповів: «Чи турбує мене це? Так, турбує, але більше турбує те, що відбувається на вулицях нашої країни».
Тисячі афганських біженців отримали відмову в наданні притулку у Великій Британії. Раніше таких випадків було менше 100. У 2023 році відсоток дозволів становив 99%, а в останньому кварталі 2024 року – лише 47%.
Примусові та добровільні повернення наразі призупинені й не можуть бути продовжені, оскільки таліби більше не приймають проїзні документи, видані афганським посольством у Лондоні.
Афганістан уже зараз стикається зі значним потоком біженців. Агентства ООН повідомили, що з червня Іран депортував з країни понад 450 тисяч афганських біженців, а під час останньої війни в Ізраїлі їхня кількість зросла ще більше.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Глава Кремля Володимир Путін, судячи з усього, об’єднався з лівійським польовим командиром, щоб спровокувати нову міграційну кризу в ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
Як пише видання, Єврокомісія зафіксувала зростання кількості авіарейсів між східним лівійським містом Бенгазі та столицею Білорусі Мінськом.
За словами чиновників, ця схема передбачає можливу координацію дій із генералом і військовим лідером Халіфою Хафтаром, який контролює більшу частину східної Лівії. Мета схеми – сприяння хвилі нелегальної міграції до Європейського Союзу.
Це, зі свого боку, може стати повторенням подій літа 2021 року, коли десяткам тисяч потенційних прохачів притулку допомогли перетнути кордони Білорусі. За словами офіційних осіб, це була організована росією спроба дестабілізувати ЄС.
„Ми стежимо за нещодавніми рейсами Мінськ-Бенгазі, які виконує авіакомпанія „Бєлавіа”. Частота і характер цих рейсів, особливо протягом короткого періоду часу, викликають питання про потенційну координацію або сприяння потім нелегальній міграції”, – сказав представник ЄК.
Видання пише, що в травні між містами було лише два рейси, а в червні їхня кількість зросла до п’яти, а липні – до чотирьох.
Раніше самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звинувачували в тому, що він дозволяв мігрантам приземлятися в Мінську аналогічними рейсами, а потім допомагав перевозити їх у тимчасові табори на кордонах із Польщею, Литвою та Латвією.
Також у публікації сказано, що після падіння режиму Башара Асада в Сирії, Путін намагався посилити свою присутність у Лівії. Паралельно з виведенням російських військових баз із Сирії з’явилися свідчення, що обладнання було перекинуто саме туди. На військовому параді в Лівії, проведеному минулого місяця генералом Хафтаром, було продемонстровано сотні російських бронемашин і комплексів ППО.
Як зазначає The Telegraph, генерал Хафтар має в своєму розпорядженні невелику армію перевізників, які діють з Лівії, одного з ключових пунктів перетину кордону між Африкою і Європою через Середземне море.
„Безумовно існує небезпека, що росія використовує мігрантів і міграційну проблему загалом як зброю проти Європи. Це перетворення на зброю вже відбувається, і, звісно ж, ми побоюємося, що росія має намір зробити те ж саме з Лівією”, – сказав комісар ЄС з питань міграції Магнус Бругнер раніше в Politico.
Видання додало, що в червні Бругнер вирушив із візитом до Бенгазі разом із групою високопоставлених чиновників ЄС. Однак після приземлення делегації в аеропорту, їх оголосили персонами нон грата.
„Режим використовує мігрантів як інструмент для чинення тиску на кордони Європейського Союзу, і наші сусіди дійсно страждають від цього”, – сказала виданню лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Нинішній сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів в ЄС.
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
„Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції.
Зокрема, Крісті Ноем припинить дію тимчасового захисту від депортації (Temporary Protected Status, TPS) для приблизно 521 тисячі гаїтян з 2 вересня 2025 року. Раніше цього року вона вже скоротила термін дії програми.
У лютому Ноем внесла ініціативу про припинення дії TPS для приблизно 350 000 венесуельців, а також тисяч громадян Афганістану та Камеруну.
У міністерстві США заявили, що умови на Гаїті тепер дозволять громадянам повернутися.
„Ситуація на Гаїті покращилася настільки, що громадяни Гаїті можуть безпечно повернутися додому”, – сказав речник.
Прихильники збереження захисту від депортації стверджують, що умови на Гаїті виправдовують продовження допомоги. Вибори в країні не проводилися з 2016 року, а столиця Порт-о-Пренс майже повністю контролюється озброєними бандами.
Адміністрація Дональда Трампа намагається реалізувати амбітну мету – депортувати мільйон мігрантів протягом першого року після повернення Трампа до Білого дому.
Про це пише The Washington Post із посиланням на чинних і колишніх федеральних чиновників, які мають пряме уявлення про внутрішні плани адміністрації.
Як відомо, це число значно перевищує попередній рекорд — понад 400 тисяч депортацій на рік під час президентства Барака Обами. Але як саме команда Трампа рахує ці депортації лишається незрозумілим. Аналітики вважають мету нереалістичною через обмежене фінансування, нестачу персоналу й тривалі судові процедури, які більшості мігрантів належать перед видворенням.
Ключовим стратегом виступає радник Білого дому Стівен Міллер, який щодня координує дії з Міністерством внутрішньої безпеки. Один зі способів швидко збільшити кількість видворених – депортація 1,4 мільйона осіб, які вже мають остаточні рішення суду, але не можуть бути вислані через відмову країн походження приймати їх назад.
Адміністрація також веде переговори з 30 країнами про прийом іноземців, які не є їхніми громадянами. Йдеться, зокрема, про депортації до Мексики, Коста-Рики, Панами та навіть Руанди. Таке розширення видворень відбувається на тлі різкого скорочення незаконних перетинів кордону — у березні зафіксовано менш як 7 тисяч випадків, що є найнижчим показником за десятиліття.
Попри це, критики вказують, що депортаційні центри перевантажені, а кількість рейсів із видворенням зростає повільніше, ніж кількість арештів. До того ж, деякі суди вже обмежують право влади висилати мігрантів до третіх країн без належної перевірки безпеки.
На цьому тлі офіційний Вашингтон намагається домогтися від Конгресу ухвалення додаткового фінансування для посилення імміграційного контролю. Але навіть за сприятливого рішення, реалізація масштабної депортації займе багато часу й потребуватиме значних ресурсів.
Адміністрація Дональда Трампа анулює тимчасовий правовий статус 530 тисяч мігрантів із Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели, наданий за президентства Джо Байдена. Відповідне повідомлення з’явилося в Офіційному журналі федерального уряду США.
Рішення, яке набуде чинності 24 квітня, передбачає скасування програми «паролю», що дозволяла цим мігрантам в’їжджати до США авіарейсами за наявності спонсора.
Дональд Трамп, який посилив заходи з боротьби з нелегальною міграцією після повернення до Білого дому, заявляє, що програми надання легального в’їзду за Байдена перевищували повноваження федерального уряду.
Як вiдомо, адміністрація Байдена запровадила програму паролю для венесуельців у 2022 році, а у 2023-му поширила її на кубинців, гаїтян і нікарагуанців. Це було частиною спроб стримати нелегальну міграцію через кордон із Мексикою.
Скасування статусу може поставити під загрозу депортації сотні тисяч людей, які залишаються в США. У Міністерстві внутрішньої безпеки підтвердили, що мігранти без іншого законного статусу можуть бути вислані у спрощеному порядку.
Європейська комісія запропонує правила повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС, із взаємним визнанням рішень про висилку між державами-членами, заявила президентка Єврокомісії в Брюсселі в неділю, після перших 100 днів роботи нової Єврокомісії, яка була створена восени.
Урсула фон дер Ляєн повідомила, що у вівторок, на 100-й день повноважень Єврокомісії, брюссельська виконавча влада ухвалить пропозицію щодо повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС.
«Ми хочемо створити справжню європейську систему повернення, тож пропонуємо регламент з більш простими й чіткими правилами для запобігання втечам та поверненню на територію Євросоюзу громадян країн, що не є членами ЄС, без права на проживання», – заявила вона.
За її словами, тим, кого доведеться повернути примусово, в’їзд заборонять. «Ми будемо більш суворими і наполегливими, коли виникатимуть ризики для безпеки, але діятимемо з повною повагою до наших зобов’язань за міжнародним правом», – наголосила політикиня.
Фон дер Ляєн заявила, що європейські цінності, зокрема демократія, свобода й верховенство права, перебувають під загрозою. Саме тому з першого дня свого мандата Європейська комісія дотримується цілей щодо захисту процвітання, безпеки та демократії в Європі й досягла їх, сказала вона.
У той час, коли «світ зазнає великих змін», Європейський Союз стикається з новими й безпрецедентними викликами для своєї конкурентоспроможності та безпеки.
Події останніх тижнів чітко показали, що Європейський Союз повинен бути більш незалежним, автономним і здатним краще захистити себе від будь-якої загрози, зауважила пані Урсула. За її словами, Європейська комісія розпочала низку ініціатив, спрямованих на посилення конкурентоспроможності ЄС, покращення його обороноздатності та підвищення боєготовності.
Перед обличчям конкретних загроз необхідно задіяти весь спектр можливостей. Якщо ЄС зможе об’єднати зусилля з іншими країнами-однодумцями, такими як Великобританія, Норвегія чи Канада, ці можливості можуть бути ще більшими, вважає голова Європейської комісії.
За словами Урсули фон дер Ляєн, оборонні зусилля можуть дати величезний поштовх для розвитку Європи. З початку свого мандата Європейська комісія виступила з 8 ініціативами, спрямованими на підвищення конкурентоспроможності ЄС задля захисту процвітання, безпеки і демократії. Незабаром буде завершено розробку плану дій щодо сталі та вжито інші стратегічні заходи. Крім того, Єврокомісія працює над скороченням бюрократичної тяганини.
«Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів», – сказала пані фон дер Ляєн і додала, що Єврокомісія проаналізує загрози та запропонує необхідні заходи. «Ми можемо зробити ефективний внесок у колективну безпеку лише в тому разі, якщо матимемо чітке і глибоке розуміння загроз, зокрема гібридних», – зазначила вона.
Президентка Єврокомісії вважає, що оборонній промисловості необхідна фундаментальна трансформація. «Нам потрібна інша промислова структура. Ми будемо спиратися на інновації, зосередимося на розвитку та прискоримо масштаби виробництва, що дуже важливо для оборони», – підсумувала політикиня.
Урсула фон дер Ляєн також підкреслила, що в найближчі місяці й роки Євросоюзу доведеться знову перейти в кризовий режим. Комісія ЄС готова відповісти на нові виклики винятковими діями в безпрецедентних масштабах та обсягах, а також з високою швидкістю», – наголосила вона. Відповідаючи на запитання, пані Урсула зауважила, що Сполучені Штати є близьким союзником Європи. Вона також зазначила, що між двома сторонами існують розбіжності, їхні погляди відрізняються в деяких сферах, але інтереси збігаються. «Вони також це бачать», – наголосила вона.
«Той факт, що ми союзники, не означає, що може існувати нерівність у розподілі тягаря, – сказала фон дер Ляєн і додала: – Ми повинні виконати своє домашнє завдання, виконати наші зобов’язання».
Ось чому план переозброєння Європи, спрямований на зміцнення оборони ЄС, такий важливий. Оборонний пакет у 800 мільярдів євро є історичним, адже може стати основою для Європейського оборонного союзу, зауважила президентка Єврокомісії. Водночас, за її словами, необхідно також забезпечити, щоб Україна залишалася в змозі протистояти російській агресії доти, доки «не буде досягнуто справедливого і тривалого миру».
Насамкінець пані Урсула заявила, що ЄС залишається відданим повному припиненню імпорту російського газу. «Я однозначно підтримую поетапну відмову від російського газу. Це абсолютно необхідно», – сказала політикиня, наголосивши, що ЄС досяг успіху в цій сфері, але й досі існують лазівки, які необхідно закрити.
[type] => post [excerpt] => Європейська комісія запропонує правила повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС, із взаємним визнанням рішень про висилку між державами-членами, заявила президентка Єврокомісії в Брюсселі в неділю, після перших 100 днів робот... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1741699140 [modified] => 1741694914 ) [title] => Урсула фон дер Ляєн хоче справжньої європейської системи повернення мігрантів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=144246&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 144091 [uk] => 144246 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 144092 [image] => Array ( [id] => 144092 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [original_lng] => 506540 [original_w] => 960 [original_h] => 497 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen-300x155.png [width] => 300 [height] => 155 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen-768x398.png [width] => 768 [height] => 398 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1925 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 144092 [_edit_lock] => 1741687715:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 508428484000 [_oembed_a4c16e0d99b7530df7a0625a4c53a1cc] => {{unknown}} [_oembed_dd1c7620d492d328dc9112e850add792] =>
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
29 січня більшість у Бундестазі проголосувала за радикальне посилення політики надання притулку в Німеччині.
Так, 348 депутатів Бундестагу проголосували “за”, 345 – “проти”. Хоча рішення ухвалене з мінімальним відривом, парламент підтримав перегляд політики надання притулку. Відповідний план запропонувала фракція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС). Зокрема, він передбачає постійний прикордонний контроль, заборону на в’їзд для шукачів захисту та арешт іноземців, які підлягають депортації.
Окрім блоку ХДС/ХСС, ініціативу підтримали також Вільна демократична партія (FDP) та кілька незалежних депутатів. За пропозицію проголосувала й правопопулістська партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
Коаліція Соціал-демократичної партії (SPD) та “Зелених” не змогла заблокувати ініціативу. Це стало успіхом для кандидата в канцлери від ХДС/ХСС Фрідріха Мерца, якому вдалося переконати більшість парламентарів підтримати жорсткіші правила щодо надання притулку.
Згідно з даними опитувань, більшість населення також підтримує закриття кордонів Німеччини для нелегальних мігрантів.
Як зауважили, це голосування не має обов’язкової юридичної сили, одначе, воно показало, що ідею заборони нелегальної міграції підтримує більшість. Це може вплинути на вирішальне голосування у п’ятницю, 31 січня, коли Бундестаг розглядатиме вже юридично обов’язковий законопроєкт.
ХДС/ХСС прагне на законодавчому рівні обмежити потік мігрантів і спростити процедуру депортації. Після оголошення результатів голосування соціал-демократи (SPD) і “Зелені” різко розкритикували Мерца. Головний аргумент критиків – ініціатива ХДС/ХСС пройшла лише завдяки підтримці AfD. Зокрема у залі пролунали вигуки “ганьба”. Голова фракції SPD Рольф Мютценіх заявив, що ХДС/ХСС “відійшов від політичного центру”. Соціал-демократи зустріли його слова гучними оплесками.
Коли Мерц закликав SPD підтримати його законопроєкт у п’ятницю, у відповідь пролунали лише обурені вигуки.
Друга ініціатива ХДС/ХСС – про розширення повноважень сил безпеки – не знайшла підтримки в парламенті.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
