Уряд Литви подав у Міжнародний суд ООН позов проти Білорусі у зв’язку з міграційною кризою, яку спровокував режим Олександра Лукашенка.
Про це повідомляє видання LRT, посилаючись на заяву представника литовського МЗС.
Там зазначили, що з 2021 року Литва стикається з безпрецедентним зростанням потоку нелегальних мігрантів з Білорусі. Зазначається, що білоруські держпідприємства та спецслужби, серед іншого:
збільшили кількість авіарейсів із країн Близького Сходу та інших регіонів;
організували видачу віз та розміщення мігрантів;
супроводжували деяких мігрантів до литовського кордону.
«Литва розглядає ці дії як навмисну спробу білоруського режиму використати міграцію як засіб політичного тиску на Литву та Європейський Союз у відповідь на їхню підтримку білоруської демократії та санкції за порушення прав людини», – зазначили в МЗС.
[type] => post [excerpt] => Уряд Литви подав у Міжнародний суд ООН позов проти Білорусі у зв'язку з міграційною кризою, яку спровокував режим Олександра Лукашенка. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1747741740 [modified] => 1747724756 ) [title] => Литва подала позов проти Білорусі у Міжнародний суд ООН [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=151518&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 151857 [uk] => 151518 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 151519 [image] => Array ( [id] => 151519 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [original_lng] => 226482 [original_w] => 1100 [original_h] => 691 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-768x482.jpg [width] => 768 [height] => 482 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-1024x643.jpg [width] => 1024 [height] => 643 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [width] => 1100 [height] => 691 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [width] => 1100 [height] => 691 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [width] => 1100 [height] => 691 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1747713957:3 [_thumbnail_id] => 151519 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 284 [translation_required_done] => 1 [_oembed_b392d5962944c8ac3b0369f423a7cfbd] =>
У 2026 році Литва має намір стати першою країною-членом НАТО, оборонні видатки якої перевищать 5% від ВВП.
Про це заявив в Анталії міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, передає “Укрінформ”.
“Для Литви є три пріоритети. Перший – витрати на оборону. Ми мусимо збільшити витрати на оборону в НАТО, адже ми дали забагато обіцянок щодо кращої підготовки, готовності та кращих планів, і тепер маємо виконати їх через інвестиції в оборону. З точки зору Литви, 5% – це досяжно, і ми повинні досягти цього швидше, ніж до 2032 року, адже бачимо, з якою швидкістю росія нарощує свої сили. Ми мусимо робити те саме”, – сказав очільник зовнішньополітичного відомства Литви.
Будріс зауважив, що у 2025 році Литва посідає друге місце серед союзників по НАТО з 4% ВВП на витрати на оборону, а наступного року планує витрачати 5,25%.
Дипломат додав, що НАТО має виконати плани та обіцянки у реагуванні на російську загрозу, заявлені на попередніх самітах у Вашингтоні та Вільнюсі.
“Стратегія путіна, як бачимо, залишається незмінною – це відволікання, обман і затягування будь-якого справжнього процесу до миру. Ми рішуче підтримуємо позицію України, США та наших європейських союзників щодо припинення вогню щонайменше на 30 днів”,- сказав Будріс.
«Жодні захоплення території України, які здійснила і продовжує здійснювати російська федерація, не будуть визнані Сеймом Республіки Литва ні де-юре, ні де-факто», – йдеться у резолюції.
У документі наголошується, що Україна є суверенною та незалежною європейською державою, яка має право захищати себе та самостійно вирішувати питання своєї внутрішньої, зовнішньої та безпеки політики, а її кордони – це ті, які у 1991 році визнало міжнародне співтовариство.
У резолюції Сейм закликає парламенти інших країн світу ухвалити аналогічні документи, які б підкреслили безумовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, та вжити заходів для запобігання визнанню анексії українських територій росією.
Станом на 1 квітня, за даними Департаменту міграції, в Литві налічувалося 14 652 громадянина Росії з чинними дозволами на проживання.
У Литві в суботу, 3 травня, набули чинності нові обмеження, які стосуються громадян Росії та Білорусі, повідомляють місцеві ЗМІ.
Згідно з ухваленим рішенням Сейму, росіяни можуть втратити дозвіл на проживання, якщо вони відвідуватимуть Росію або Білорусь частіше одного разу на три місяці без поважних причин.
Втім, винятки передбачені для поїздок, обґрунтованих об’єктивними причинами, а також для громадян РФ, які працюють членами екіпажів або команд у компаніях, що здійснюють міжнародні вантажні чи пасажирські перевезення в межах ЄС або транзитом через Литву.
Станом на 1 квітня, за даними Департаменту міграції, в Литві налічувалося 14 652 громадянина Росії з чинними дозволами на проживання.
Закон про обмежувальні заходи у зв’язку з російською агресією проти України передбачає припинення прийому заяв на шенгенські та національні візи від росіян і білорусів — за винятком тих випадків, які проходять через МЗС. Також не приймаються заяви на тимчасове проживання від громадян РФ, якщо у них немає чинної візи або дозволу на проживання в Литві чи іншій країні ЄС.
Окрім того, росіяни та білоруси, які прибувають з-за меж Євросоюзу, проходитимуть додаткові перевірки на предмет загроз національній безпеці, громадському порядку, політиці, здоров’ю чи міжнародним відносинам. Їм також заборонено перевозити через литовський кордон українські гривні. Імпорт агропродукції та кормів з Росії й Білорусі в Литву також заборонено.
Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
За закон про продовження санкцій проголосували 115 парламентарів. Голосів проти не було, один член Сейму утримався.
Закон посилює порядок видачі дозволів на постійне і тимчасове проживання, оформлення віз, а також надання статусу електронного резидента громадянам Росії та Білорусі.
Також заборонено пересування громадян Росії через зовнішній кордон ЄС, а тих, хто прибуває, оцінюють на предмет додаткових ризиків.
Окрім того, правовий акт обмежує право громадян Росії придбавати нерухомість у Литві, імпортувати сільськогосподарську продукцію та корми російського та білоруського виробництва.
Щоправда, парламентарі не підтримали пропозицію частини консерваторів, які прагнули уніфікації та посилення санкцій щодо громадян Росії та Білорусі.
Представники опозиційної фракції зареєстрували пропозицію щодо анулювання дозволу на тимчасове проживання, що видається громадянам Росії та Білорусі в Литві, якщо вони виїжджали в ці країни-агресори більш ніж один раз за останні 3 календарні місяці.
Уперше закон про введення національних санкцій щодо громадян Росії та Білорусі було ухвалено навесні 2023 року. Минулого року їхню дію було продовжено на рік.
[type] => post [excerpt] => Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1744912620 [modified] => 1744902207 ) [title] => Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти громадян Білорусі та росії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=147988&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 147988 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 147989 [image] => Array ( [id] => 147989 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [original_lng] => 112478 [original_w] => 1080 [original_h] => 608 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1744891478:3 [_thumbnail_id] => 147989 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 443 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 547677701000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 446 [1] => 1980 [2] => 276 [3] => 951682 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Литва [2] => росія [3] => санкція ) ) [5] => Array ( [id] => 147696 [content] =>
Збройні сили України отримали сучасну далекобійну українську зброю, закуплену за литовські кошти.
Про це повідомила міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне, пише Delfi.
“Ця високоточна зброя вже застосовується на фронті. Її ефективність підтверджена в реальних бойових умовах”, – ідеться в повідомленні міністерства.
“Боротьба України за свободу – це також захист свободи Європи. Підтримка Литви триватиме стільки, скільки необхідно для перемоги України. Наша прихильність тверда, рішуча і непохитна. Литва залишиться надійним союзником, готовим допомагати всіма можливими способами до перемоги”, – наголосила Шакалієне.
Це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.
Міністерство національної оборони Литви спрямувало 10 млн євро на виробництво сучасного українського далекобійного озброєння. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства України у понеділок, 14 квітня.
У відомстві нагадали, що це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.
І додали, що ця зброя вже ефективно працює на фронті – посилюючи нашу дальність, точність і міць.
“Спільно з литовськими партнерами працюємо над наступним етапом – ще 10 мільйонів євро допомоги, які дозволять розширити виробництво й підсилити наші далекобійні можливості ще більше”, – зазначив глава Міноборони Рустем Умєров.
Міністр виловив вдячність уряду і народу Литви за рішучу підтримку, стратегічне бачення та реальний внесок у нашу перемогу.
Президент Литви Гітанас Науседа після російського ракетного удару по Сумах заявив, що тільки сила може змусити Росію зупинити її загарбницьку війну.
Про це Науседа написав у неділю в соцмережі Х, повідомляє „Європейська правда”.
Литовський президент назвав російський удар балістикою по Сумах ляпасом усім, хто прагне і бажає миру.
„Цивілізований світ повинен застосувати силу, щоб зупинити цих варварів, які вбивають мирних жителів і дітей”, – заявив президент Литви, не уточнивши, які засоби сили він має на увазі.
У цю важку годину, додав він, Литва підтверджує свою непохитну відданість підтримці України та президента Володимира Зеленського, доки не буде досягнуто справедливого миру.
Загалом країна вже зобовʼязалась надати Україні військової допомоги на 110 мільйонів євро у 2025 році, й це число має зрости до мінімум 200 мільйонів.
Литва 11 квітня зобовʼязалась виділити Україні 30 мільйонів євро на різні формати військової допомоги на засіданні Контактної групи з питань оборони України. Про це повідомила міністер оборони Литви Довіле Шакалієне.
За її словами, 20 мільйонів євро литовського внеску підуть на ініціативу Чехії з закупівлі артилерійських снарядів для України – на додаток до вже виділених 13 мільйонів. Ще 7 мільйонів євро Литва надасть для захисту України від дронів, зокрема для протидронових рушниць і засобів РЕБ малого радіусу дії.
Решта коштів будуть реалізовані через очолювану Литвою коаліцію з розмінування, яка протягом 2025 року зобовʼязалась підготувати й оснастити 7 українських батальйонів.
За словами очільниці литовського Міноборони, загалом країна вже зобовʼязалась надати Україні військової допомоги на 110 мільйонів євро у 2025 році, й це число має зрости до мінімум 200 мільйонів.
У п’ятницю, 4 квітня, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що НАТО готове реагувати на спільні російсько-білоруські навчання “Захід”, які відбудуться восени цього року.
За словами Будріса, Альянс уважно стежитиме за навчаннями, зокрема за кількістю та розташуванням військових сил.
“Певні дії плануються залежно від того, що ми побачимо по той бік, які російські та білоруські сили буде задіяно під час навчань, і це, безумовно, не буде залишено поза увагою”, – зазначив очільник литовського дипломатичного відомства.
Він підкреслив не розкрив усіх деталей, але підкреслив, що відповідь НАТО – “це не просто якась одна з низки подій, усі подібні зусилля сприймаються серйозно”.
“Ми подивимося, якого роду війська там будуть, за обсягом, за географічним розташуванням, і НАТО, безумовно, на підставі цього сформує свою власну, скажімо так, присутність або відповідь”, – додав дипломат.
Водночас литовські військові стверджують, що не бачать додаткових загроз для країни під час навчань “Захід”. Вони спираються на розвіддані НАТО і наголошують, що головним ризиком залишаються непередбачувані інциденти.
