27 грудня минуло рівно шість місяців з того дня, коли Литва офіційно повідомила Генерального секретаря ООН про вихід з Оттавської конвенції.
Міністерство оборони Литви раніше повідомило BNS, що після набуття чинності рішення про вихід з Оттавської конвенції Литва розпочне переговори про можливості придбання або виробництва протипіхотних мін.
Оттавська конвенція, або Конвенція про заборону використання, зберігання, виробництва і знищення протипіхотних мін, передбачає, що країни, які підписали документ, зобов’язуються, по-перше, „ніколи і за жодних обставин не використовувати протипіхотні міни”. Документ, який набув чинності 1999 року, підписали понад 160 країн світу, включно з більшістю західних країн.
Україна підписала угоду про заборону мін 24 лютого 1999 року у Нью-Йорку та ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, російській федерації, США та Пакистану. Він дістався у спадок від СРСР і налічував близько 6 млн мін.
Базові положення Оттавської конвенції:
Припинення використання, виробництва, передачі та накопичення протипіхотних мін будь-якою стороною за будь-яких обставин;
Якнайшвидше знищення всіх наявних запасів протипіхотних мін;
Більш ефективне розмінування територій та знищення всіх встановлених наземних мін і вибухонебезпечних решток війни;
Реалізація прав і потреб усіх жертв наземних мін та вибухонебезпечних предметів.
Конвенція не була підписана Китаєм, Росією, США, Індією та Пакистаном.
Як зазначається, з цієї суми 1,9 млн євро надає Європейський фонд регіонального розвитку, а 465 тисяч євро виділять з державного бюджету.
За проектом, розробленим Міністерством транспорту, планується впровадження інноваційних технологічних рішень для відстеження безпілотних літальних апаратів та запобігання їхній діяльності. Аеропорт отримає нову інфраструктуру для виявлення дронів, датчики та необхідне програмне забезпечення.
Мета заходів – покращити здатність аеропорту виявляти, ідентифікувати, відстежувати та протидіяти дронам, які здійснюють несанкціоновані польоти у критичних зонах повітряного руху та на території аеропорту.
У міністерстві підкреслюють, що аеропорт Рига є стратегічно важливою державною інфраструктурою, атаки на яку можуть ускладнити виконання державних функцій та загрожувати безпеці країни.
За даними фінансового звіту аеропорту, обладнання для виявлення та протидії дронам вже закуплено, перша частина проекту реалізована у третьому кварталі 2025 року. Загальні інвестиції у систему становитимуть 3,5 млн євро.
Безкарність Радянського союзу та його правонаступниці, Росії, за окупацію держав Балтії у 1940-х роках, є однією причин для дій Путіна.
Про це заявив під час виступу на дипломатичній конференції у Гаазі міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Будріс, підписавши від імені Литви конвенцію про створенні компенсаційної комісії, наголосив на важливості притягнути Росію до відповідальності – бо це є необхідною умово для встановлення стабільного миру. Він також наголосив на необхідності розширити коло підписантів, „долучити усі відповідні держави до цього процесу”.
Створення комісії, що визначатиме розмір репараційних виплат для українців, за його словами, має особливе значення для Литви.
„Наша історія вчить, наскільки життєво важливими є репарації і відповідальність за міжнародні злочини. Свого часу не було жодних репарацій за радянську окупацію Литви та інших балтійських держав за пактом Молотова-Ріббентропа. А тепер Путін і його режим діють так, ніби цих злочинів ніколи не було!” – пояснив він іншим присутнім.
Будріс висловив впевненість, що відсутність репарації за балтійську окупацію стала однією з причин, чому Путін розпочав нові агресії.
„Це заперечення злочинів і ця безкарність надихнули Росію на агресію проти Грузії у 2008 році, та проти України у 2014 і ще раз у 2022”, – пояснив він.
За словами міністра, створення такого механізму щодо України надішле Росії сигнал, що агресія ніколи не буде легітимізована міжнародною спільнотою, а відповідальності та правосуддя неуникно настануть.
[type] => post
[excerpt] => Безкарність Радянського союзу та його правонаступниці, Росії, за окупацію держав Балтії у 1940-х роках, є однією причин для дій Путіна.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1765919280
[modified] => 1765910341
)
[title] => Литва нагадала, що за окупацію країн Балтії не було репарації: це призвело до нової агресії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172413&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 172648
[uk] => 172413
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 172414
[image] => Array
(
[id] => 172414
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[original_lng] => 56822
[original_w] => 600
[original_h] => 356
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original-300x178.jpg
[width] => 300
[height] => 178
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1765903175:3
[_thumbnail_id] => 172414
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 378
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 581241534002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 1980
[2] => 51722
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => Литва
[2] => окупація
)
)
[3] => Array
(
[id] => 171685
[content] =>
Уряд Литви оголосив надзвичайний стан по всій країні через кризу, пов’язану з повітряними кулями з Білорусі та загрозами національній безпеці, повідомляють литовські медіа.
Керівництво державними операціями в умовах надзвичайного стану здійснюватиме міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович.
«Очевидно, що цей надзвичайний стан оголошений не лише через перешкоди цивільній авіації, але й через побоювання щодо національної безпеки та потребу в ближчій координації між інституціями», – заявив Кондратович на засіданні уряду.
У МВС Литви наголосили, що запровадження надзвичайного стану не створить незручностей для суспільства, оскільки заходи будуть цілеспрямованими, пропорційними та спрямованими виключно на причетних до незаконної діяльності.
Представник правлячої коаліції Авреліус Веріга зазначив, що статус надзвичайної ситуації «допоможе активувати більш інтенсивні механізми та розв’язати руки певним установам».
У Литві повітряні кулі, запущені з території Білорусі, називають гібридною атакою. Вони становлять загрозу для цивільної авіації та порушують роботу Вільнюського аеропорту. За даними аеропорту, лише за перший тиждень грудня через обмеження повітряного простору внаслідок появи куль постраждали 4 тисячі пасажирів.
Більшість літаків, які не змогли приземлитися у Вільнюсі, були перенаправлені до Каунаса. Загалом від початку кризи ці атаки позначилися на 320 рейсах, постраждали 47 тисяч пасажирів, аеропорти закривалися на майже 60 годин.
Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович планує обговорити можливість зупинки регулярних пасажирських перевезень до Білорусі з колегами з Латвії та Польщі.
Кондратович вважає, що Литві варто розглянути заборону регулярних маршрутів до росії та Білорусі, оскільки Латвія вже рухається у цьому напрямку.
“Дійсно, це, можливо, один із таких заходів. Тільки питання в тому, як це вплине на білоруський режим – чи буде це для нього болісно, або, можливо, це не буде для них дуже болісно і ще більше посилить ворожі настрої проти Європейського Союзу та інших країн. Тому вважаю, що в даному випадку це дійсно варто розглядати, потрібно дивитися, як буде”, – зазначив міністр.
Вже наступного тижня він планує обговорити це питання в Брюсселі з міністрами Польщі та Латвії.
Керівник відділу транспортної діяльності Адміністрації безпеки транспорту Литви (LTSA) Віргініюс Чішкаускас зауважив, що зараз між Литвою та Білоруссю діють 24 маршрути.
Раніше стало відомо, що Міністерство зв’язку Латвії готує проєкт щодо призупинення регулярних маршрутів до Білорусі та росії. Міністр зв’язку Атіс Швінка пояснив, що рішення ґрунтується на міркуваннях безпеки й може бути переглянуте у разі зміни ситуації.
Розпорядження уряду передбачатиме припинення регулярних автобусних перевезень до росії та Білорусі. Також планується анулювати чинні дозволи для перевізників або відмовити в їх продовженні.
Литва купить ще одну систему протиповітряної оборони ближнього радіуса дії у Швеції.
Про це повідомило Міністерство національної оборони Литви, цитує LRT, пише “Європейська правда”.
Третя мобільна система протиповітряної оборони ближнього радіуса дії (MSHORAD) була замовлена у шведського виробника Saab Dynamics.
Вартість замовлення перевищує 119 млн євро.
Система складатиметься з радарів Giraffe 1X, пускових установок ракет RBS70 NG та системи управління вогнем і командування.
За даними Міністерства оборони, різні компоненти системи будуть поставлені до Литви в період з 2026 по 2029 рік.
“Це значно підвищить можливості Збройних сил Литви з виявлення безпілотних літальних апаратів та інших об’єктів, що рухаються на низькій висоті”, – заявив міністр національної оборони Робертас Каунас.
Також, як зазначається, найближчим часом також буде підписано угоду з компанією Saab Dynamics про інтеграцію цих компонентів в броньовані машини JLTV Збройних сил Литви.
Вартість цієї угоди оцінюється приблизно в 11 млн євро.
Литва офіційно повідомила Раді Європи про намір приєднатися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це оголосили в МЗС Литви.
У заяві йдеться, що 26 листопада Литва сповістила Раду Європи про свій намір приєднатися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України – ставши першою країною після України, яка це зробила.
“Це рішення відображає нашу непохитну підтримку України, відданість Статуту ООН і тверде переконання, що справедливість вимагає відповідальності… Закликаємо інші країни також приєднуватись”, – зазначили у Міністерстві закордонних справ Литви.
Також в МЗС Литви наголосили, що будь-які поступки Росії щодо кордонів України у рамках потенційної мирної угоди є загрозою і для Литви.
Естонія раніше ухвалила рішення про приєднання до керівного комітету Спецтрибуналу щодо агресії РФ.
У Литві заявили, що ніч на 24 листопада стала найбільш напруженою у листопаді через масований запуск повітряних куль із території Білорусі, які вплинули на роботу литовської авіації.
Глава Національного центру кризового управління Вільмантас Віткаускас зазначив: “Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 з Білорусі і тривав до 02:00”.
У центрі додали, що через метеозонди Вільнюський аеропорт скасував 13 рейсів, а ще 6 перенаправили до Каунаса. “Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки…”, – сказав Віткаускас. Загалом у повітряному просторі Литви зафіксували понад 40 куль.
За останню добу польоти куль помітили і в Латвії – понад 30 сигналів на радарах. “Ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – наголосив Віткаускас.
Станом на ранок 24 листопада у Литві виявили 6 повітряних куль, пошуки інших тривають.
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Литви Робертасом Каунасом, який уперше приїхав до України після нещодавнього призначення на посаду.
Про це повідомила пресслужба Офісу президента України, пише „Європейська правда”.
На зустрічі Каунас наголосив, що Литва підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. Зеленський поінформував міністра про актуальну дипломатичну ситуацію та наявні зараз можливості для закінчення війни.
Вони обговорили оборонні потреби України й перспективи спільного оборонного виробництва. Зеленський подякував Литві за приєднання до ініціативи PURL і внесок у закупівлю американської зброї.
„Ця програма дуже важлива для нас, щоб мати спроможності захищати нашу цивільну інфраструктуру під час ракетно-дронових ударів. І ми вдячні вам за ці кошти на ППО, особливо ракети PAC-3”, – сказав президент.
Крім того, ішлося про шляхи співпраці в межах інструменту SAFE, спрямованого на посилення обороноздатності Європи загалом та України зокрема.
Поліція Вільнюса і Паланги припинила адміністративну справу, порушену у зв’язку із заявами депутата Сейму Ігнаса Вегеле про вивішування українських прапорів на державних будівлях.
Це підтвердили речниця поліції Вільнюського повіту Лорета Кайрієне та речниця поліції Клайпедського повіту Аста Кажукаускене, передає „Європейська правда” з посиланням на LRT.
„Провадження було припинене після того, як було встановлено, що немає ознак адміністративного правопорушення”, – сказала Кайрієне.
Про те, що він звернувся до поліції, депутат повідомив на своїй сторінці у Facebook 21 жовтня.
„Сьогодні я заповнив перші три заяви в поліцію через те, що на будівлях державних установ постійно і нарівні з литовським триколором піднімається прапор іноземної держави”, – написав Вегеле.
Заяви були подані щодо прапорів, які висять на будівлях Музею прикладного мистецтва і дизайну у Вільнюсі, Департаменту міграції та Паланзького музею бурштину в Паланзі. На всіх вищезгаданих будівлях, поряд з литовським прапором, були також вивішені українські прапори.
Обидва музеї є підрозділами Литовського національного художнього музею, який очолює Арунас Гелунас.
„На мою думку, посадовець, який закликає до мітингів через нібито занепад культурної політики, або сам порушує закон, або не бачить порушень в очолюваних ним установах”, – заявив у жовтні Вегеле.
Парламентар також стверджував, що іноземцям, які прибувають до Департаменту міграції, важко розрізнити, „в яку країну вони прибули”.
Вегеле називає політичним рішення поліції про припинення адміністративного провадження.
„Я вважаю це політичним рішенням, тому що юридичне рішення повинно ґрунтуватися на юридичних аргументах. Не існує жодного правового аргументу, який би дозволив державній установі постійно вивішувати прапори двох держав – іноземної та литовської – в місці, яке її ідентифікує. (…) Те, що відбувається, просто ганебно”, – заявив політик.
За словами парламентаря, як заявник, він не визнаний потерпілим, тому не може отримати доступ до справи та її документів і не знає причин, чому провадження було припинено.
Він заявив, що підтримує Україну, але вважає, що установи, які вивішують українські прапори паралельно з литовським триколором, порушують закон.
„Державна установа повинна бути ідентифікована, тому ми і є Литва, ми боролися за свою незалежність, щоб наші установи були ідентифіковані як установи Литовської Республіки, – пояснив він.
Парламентар вказав на Міністерство національної оборони як на гідний приклад підтримки України.
„Біля Міністерства національної оборони, в місцях, де піднімаються державні прапори, підняті прапори Литви, НАТО, Європейського Союзу, історичний литовський прапор, а поруч з ним – художня композиція, яка демонструє підтримку України. У моєму розумінні, це питання, безумовно, могло б мати аргументи, чому український прапор піднімається саме таким чином, враховуючи підтримку України, (…) боротьбу за її свободу і виживання”, – сказав Вегеле.
Політик повідомив, що більше заяв до поліції не подавав, а ті три заповнив, оскільки хотів перевірити, чи буде поліція діяти відповідно до букви закону.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
