У Литві планують активніше залучати жінок до національної оборони, щоб збільшити чисельність військовослужбовців у найближче десятиліття.
Про це заявила міністерка оборони Литви Довіле Шакалєнє.
«Якщо хочемо більше військових за 5-10 років, або збільшуємо роль жінок, або імпортуємо солдатів», – заявила вона.
Шакалєнє наголосила, що принцип загальної оборони Литви не передбачає виключення жінок. Наразі ж жінки становлять близько 10% від складу литовських Збройних сил, що відповідає середньому рівню країн НАТО. Міністерка наголосила, що прикладом для Литви може стати Україна, де у 2023 році в Збройних силах служили близько 60 тисяч жінок. Також вона згадала Швецію, яка у 2018 році відновила загальний призов для обох статей.
Відомо, що у Литві вже ухвалили зміни до структури Збройних сил, зокрема, планують створення нових військових підрозділів і поступове збільшення кількості солдатів до 20 тисяч до 2038 року.
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас перебуває під слідством щодо потенційного конфлікту інтересів після того, як компанію, співвласником якої він є, звинуватили в отриманні субсидованого державного кредиту.
Минулого тижня журналісти повідомили, що Garnis ‒ компанія з виробництва акумуляторів, яка частково належить прем’єр-міністру, ‒ отримала субсидований кредит у розмірі 200 000 євро від державного банку розвитку ILTE під час перебування Палуцкаса на посаді.
Прем’єр-міністр заперечує будь-який конфлікт інтересів, стверджуючи, що він не бере участі в діяльності компанії та не впливав на рішення ILTE щодо кредиту. Він звернувся до Головної комісії з питань офіційної етики, яка підзвітна парламенту, з проханням оцінити ситуацію.
“Запропоноване розслідування буде зосереджено на діях прем’єр-міністра, його поведінці під час засідання уряду, де обговорювався ILTE”, ‒ заявив у середу голова комісії Гедімінас Сакалаускас.
“Ми спробуємо відповісти на питання, чи було якесь порушення закону”, ‒ додав він.
Хоча деякі опозиційні законодавці закликали Палуцкаса піти у відставку після цих звинувачень, прем’єр-міністр заявив, що не піде, додавши, що заяви журналістів “вигадані з нічого”.
За словами Сакалаукаса, розслідування може тривати до трьох місяців.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що під час другого раунду переговорів між росією та Україною, найімовірніше, не буде досягнуто «відчутних результатів».
Про це повідомляє LRT.
Він зазначив, що результат переговорів залежатиме від того, з якими намірами прибуде російська делегація.
«Якщо вони будуть такими ж, як минулого разу, то ми знаємо, чим усе закінчилося. Не було жодного реального бажання вести переговори, а отже, і жодних відчутних результатів, пов’язаних із припиненням вогню», — заявив Будріс, зазначивши, що є висока ймовірність того, що так буде і цього разу.
Він додав, що необхідно прагнути до того, аби припинення вогню було запроваджено «беззастережно і негайно», оскільки тільки так можуть відбутися повноцінні переговори про припинення війни.
Будріс також підкреслив, що у таких переговорах має бути забезпечена участь як США, так і Європи.
«Мають бути певні результати. (…) Те, що ми бачимо зараз, — це всього лише імітація. Чи покаже понеділок, що це не імітація? Швидше за все, ні, і саме тому українцям потрібна ще більша підтримка», — сказав він.
30 травня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що Україна готова взяти участь у наступному раунді переговорів із представниками країни-агресора росії, однак важливо отримати проєкт так званого меморандуму про припинення вогню.
Уряд Литви подав у Міжнародний суд ООН позов проти Білорусі у зв’язку з міграційною кризою, яку спровокував режим Олександра Лукашенка.
Про це повідомляє видання LRT, посилаючись на заяву представника литовського МЗС.
Там зазначили, що з 2021 року Литва стикається з безпрецедентним зростанням потоку нелегальних мігрантів з Білорусі. Зазначається, що білоруські держпідприємства та спецслужби, серед іншого:
збільшили кількість авіарейсів із країн Близького Сходу та інших регіонів;
організували видачу віз та розміщення мігрантів;
супроводжували деяких мігрантів до литовського кордону.
«Литва розглядає ці дії як навмисну спробу білоруського режиму використати міграцію як засіб політичного тиску на Литву та Європейський Союз у відповідь на їхню підтримку білоруської демократії та санкції за порушення прав людини», – зазначили в МЗС.
[type] => post [excerpt] => Уряд Литви подав у Міжнародний суд ООН позов проти Білорусі у зв'язку з міграційною кризою, яку спровокував режим Олександра Лукашенка. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1747741740 [modified] => 1747724756 ) [title] => Литва подала позов проти Білорусі у Міжнародний суд ООН [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=151518&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 151857 [uk] => 151518 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 151519 [image] => Array ( [id] => 151519 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [original_lng] => 226482 [original_w] => 1100 [original_h] => 691 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-768x482.jpg [width] => 768 [height] => 482 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large-1024x643.jpg [width] => 1024 [height] => 643 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [width] => 1100 [height] => 691 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [width] => 1100 [height] => 691 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219756-1-large.jpg [width] => 1100 [height] => 691 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1747713957:3 [_thumbnail_id] => 151519 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 428 [translation_required_done] => 1 [_oembed_b392d5962944c8ac3b0369f423a7cfbd] =>
У 2026 році Литва має намір стати першою країною-членом НАТО, оборонні видатки якої перевищать 5% від ВВП.
Про це заявив в Анталії міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, передає “Укрінформ”.
“Для Литви є три пріоритети. Перший – витрати на оборону. Ми мусимо збільшити витрати на оборону в НАТО, адже ми дали забагато обіцянок щодо кращої підготовки, готовності та кращих планів, і тепер маємо виконати їх через інвестиції в оборону. З точки зору Литви, 5% – це досяжно, і ми повинні досягти цього швидше, ніж до 2032 року, адже бачимо, з якою швидкістю росія нарощує свої сили. Ми мусимо робити те саме”, – сказав очільник зовнішньополітичного відомства Литви.
Будріс зауважив, що у 2025 році Литва посідає друге місце серед союзників по НАТО з 4% ВВП на витрати на оборону, а наступного року планує витрачати 5,25%.
Дипломат додав, що НАТО має виконати плани та обіцянки у реагуванні на російську загрозу, заявлені на попередніх самітах у Вашингтоні та Вільнюсі.
“Стратегія путіна, як бачимо, залишається незмінною – це відволікання, обман і затягування будь-якого справжнього процесу до миру. Ми рішуче підтримуємо позицію України, США та наших європейських союзників щодо припинення вогню щонайменше на 30 днів”,- сказав Будріс.
«Жодні захоплення території України, які здійснила і продовжує здійснювати російська федерація, не будуть визнані Сеймом Республіки Литва ні де-юре, ні де-факто», – йдеться у резолюції.
У документі наголошується, що Україна є суверенною та незалежною європейською державою, яка має право захищати себе та самостійно вирішувати питання своєї внутрішньої, зовнішньої та безпеки політики, а її кордони – це ті, які у 1991 році визнало міжнародне співтовариство.
У резолюції Сейм закликає парламенти інших країн світу ухвалити аналогічні документи, які б підкреслили безумовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, та вжити заходів для запобігання визнанню анексії українських територій росією.
Станом на 1 квітня, за даними Департаменту міграції, в Литві налічувалося 14 652 громадянина Росії з чинними дозволами на проживання.
У Литві в суботу, 3 травня, набули чинності нові обмеження, які стосуються громадян Росії та Білорусі, повідомляють місцеві ЗМІ.
Згідно з ухваленим рішенням Сейму, росіяни можуть втратити дозвіл на проживання, якщо вони відвідуватимуть Росію або Білорусь частіше одного разу на три місяці без поважних причин.
Втім, винятки передбачені для поїздок, обґрунтованих об’єктивними причинами, а також для громадян РФ, які працюють членами екіпажів або команд у компаніях, що здійснюють міжнародні вантажні чи пасажирські перевезення в межах ЄС або транзитом через Литву.
Станом на 1 квітня, за даними Департаменту міграції, в Литві налічувалося 14 652 громадянина Росії з чинними дозволами на проживання.
Закон про обмежувальні заходи у зв’язку з російською агресією проти України передбачає припинення прийому заяв на шенгенські та національні візи від росіян і білорусів — за винятком тих випадків, які проходять через МЗС. Також не приймаються заяви на тимчасове проживання від громадян РФ, якщо у них немає чинної візи або дозволу на проживання в Литві чи іншій країні ЄС.
Окрім того, росіяни та білоруси, які прибувають з-за меж Євросоюзу, проходитимуть додаткові перевірки на предмет загроз національній безпеці, громадському порядку, політиці, здоров’ю чи міжнародним відносинам. Їм також заборонено перевозити через литовський кордон українські гривні. Імпорт агропродукції та кормів з Росії й Білорусі в Литву також заборонено.
Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
За закон про продовження санкцій проголосували 115 парламентарів. Голосів проти не було, один член Сейму утримався.
Закон посилює порядок видачі дозволів на постійне і тимчасове проживання, оформлення віз, а також надання статусу електронного резидента громадянам Росії та Білорусі.
Також заборонено пересування громадян Росії через зовнішній кордон ЄС, а тих, хто прибуває, оцінюють на предмет додаткових ризиків.
Окрім того, правовий акт обмежує право громадян Росії придбавати нерухомість у Литві, імпортувати сільськогосподарську продукцію та корми російського та білоруського виробництва.
Щоправда, парламентарі не підтримали пропозицію частини консерваторів, які прагнули уніфікації та посилення санкцій щодо громадян Росії та Білорусі.
Представники опозиційної фракції зареєстрували пропозицію щодо анулювання дозволу на тимчасове проживання, що видається громадянам Росії та Білорусі в Литві, якщо вони виїжджали в ці країни-агресори більш ніж один раз за останні 3 календарні місяці.
Уперше закон про введення національних санкцій щодо громадян Росії та Білорусі було ухвалено навесні 2023 року. Минулого року їхню дію було продовжено на рік.
[type] => post [excerpt] => Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1744912620 [modified] => 1744902207 ) [title] => Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти громадян Білорусі та росії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=147988&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 147988 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 147989 [image] => Array ( [id] => 147989 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [original_lng] => 112478 [original_w] => 1080 [original_h] => 608 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1744891478:3 [_thumbnail_id] => 147989 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 523 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 547677701000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 446 [1] => 1980 [2] => 276 [3] => 951682 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Литва [2] => росія [3] => санкція ) ) [8] => Array ( [id] => 147696 [content] =>
Збройні сили України отримали сучасну далекобійну українську зброю, закуплену за литовські кошти.
Про це повідомила міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне, пише Delfi.
“Ця високоточна зброя вже застосовується на фронті. Її ефективність підтверджена в реальних бойових умовах”, – ідеться в повідомленні міністерства.
“Боротьба України за свободу – це також захист свободи Європи. Підтримка Литви триватиме стільки, скільки необхідно для перемоги України. Наша прихильність тверда, рішуча і непохитна. Литва залишиться надійним союзником, готовим допомагати всіма можливими способами до перемоги”, – наголосила Шакалієне.
Це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.
Міністерство національної оборони Литви спрямувало 10 млн євро на виробництво сучасного українського далекобійного озброєння. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства України у понеділок, 14 квітня.
У відомстві нагадали, що це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.
І додали, що ця зброя вже ефективно працює на фронті – посилюючи нашу дальність, точність і міць.
„Спільно з литовськими партнерами працюємо над наступним етапом – ще 10 мільйонів євро допомоги, які дозволять розширити виробництво й підсилити наші далекобійні можливості ще більше”, – зазначив глава Міноборони Рустем Умєров.
Міністр виловив вдячність уряду і народу Литви за рішучу підтримку, стратегічне бачення та реальний внесок у нашу перемогу.
