Експрезидент Польщі та лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса підписав лист президенту США Дональду Трампу після його сварки з президентом Володимиром Зеленським у Білому дому. Відкритого листа також підписали колишні польські політв’язні.
«Ми з жахом і огидою дивилися репортаж вашої розмови з президентом України Володимиром Зеленським», — йдеться в опублікованому в Facebook листі.
Вони закликали висловити вдячність героїчним українським воїнам, які пролили свою кров заради захисту цінностей вільного світу та незалежності своєї батьківщини, на яку напала путінська Росія.
«Нас також нажахало те, що атмосфера в Овальному кабінеті під час цієї розмови нагадувала ту, яку ми добре пам’ятаємо з допитів КДБ та із залів комуністичних судів. Прокурори та судді також пояснювали нам, що вони мають усі картки, а ми жодної. Вони вимагали від нас припинити діяльність, мотивуючи це тим, що через нас страждають тисячі невинних людей. Вони позбавили нас волі і громадянських прав за те, що ми не погоджувалися на співпрацю з владою і не дякували їй. Ми шоковані тим, що ви подібним чином поставилися до президента Володимира Зеленського», — йдеться у листі.
У листі Валенса та колишні політв’язні нагадують, що історія 20-го століття показує, що кожного разу, коли США хотіли зберегти дистанцію з демократичними цінностями та своїми європейськими союзниками, це закінчувалося загрозою для них самих.
«Президент Вудро Вільсон розумів це, вирішивши, що США вступлять у Першу світову війну в 1917 році. Президент Франклін Рузвельт розумів це, вирішивши після нападу на Перл-Харбор у грудні 1941 року, що війна на захист Америки буде вестися не тільки на Тихому океані, але і в Європі, в союзі з країнами, на які напав Третій Рейх», — йдеться у листі.
Автори листа також закликали США виконати гарантії, які вони дали разом з Великобританією в Будапештському меморандумі 1994 року, де чітко прописано зобов’язання захищати недоторканність кордонів України в обмін на відмову від ядерної зброї – «ці гарантії є безумовними: там немає жодного слова про трактування такої допомоги як економічної».
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Товариство угорської культури Закарпаття звернулося до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в листі, у якому просить скасувати правило, що обмежує виїзд депутатів за межі країни. Постановою КМУ від 27.01.2023 р. №69 було внесено зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України. Відповідно до них, депутатам місцевих рад, у тому числі жінкам та невійськовозобов’язаним, заборонено виїзд за межі країни. Якщо раніше виїзд за кордон був заборонений лише військовозобов’язаним чоловікам і жінкам, то рік тому заборона поширилася й на певні категорії цивільних жінок – держслужбовців і депутатів місцевих рад.
У листі також зазначається, що територіальні громади Закарпатської області межують з Угорщиною, Словаччиною та Румунією, відповідно, депутати місцевих рад мають сталі економічні, соціальні, культурні та родинні зв’язки з цими країнами, а також у межах виконання депутатських повноважень реалізуються різні форми транскордонного співробітництва.
Відомі вчені, громадські діячі та політичні в’язні радянського режиму підтримали звернення до президента України Володимира Зеленського припинити політичні переслідування, а натомість спрямувати зусилля на консолідацію суспільства у протидії російській агресії.
Звернення, яке розміщене на сторінці у соціальній мережі Фейсбук одного із підписантів, колишнього політв’язня, члена ініціативної групи «Першого грудня» Йосипа Зісельса зазначається наступне: «В Україну повертаються свавілля, вибіркове правосуддя та політичні переслідування. ДБР та ОГПУ повертають нашу державу у часи Януковича. Ганебне шоу, влаштоване навколо начебто «вручення підозри» п’ятому президенту України Петру Порошенку, не робить честі владі. Це – ознаки формування в Україні поліцейської держави. Відомі науковці, громадські діячі та політичні в‘язні радянського режиму підтримали звернення до президента Володимира Зеленського припинити політичні переслідування, натомість спрямувати зусилля на консолідацію суспільства у протидії російській агресії. Документ відкритий до підписання для всіх, хто так само поділяє застереження цього звернення:
Президенту України
В.О.ЗЕЛЕНСЬКОМУ
Шановний Володимире Олександровичу!
Звернутись із цим листом нас спонукали останні події, які повертають нашу державу у часи Януковича. Сваволя, вибіркове правосуддя, політичні переслідування після Революції Гідності мали назавжди полишити Україну.
Ми обурені діями ДБР та ОГПУ, які повертають ці огидні явища в українську дійсність. Це – ознаки формування в Україні поліцейської держави.
Ганебне, незаконне, непрофесійне шоу, влаштоване навколо начебто «вручення підозри» п’ятому Президенту України, народному депутату Україну Петру Порошенку не робить честі владі. Воно значно погіршує імідж нашої країни у світі. Такі дії дискредитують саму правоохоронну систему, руйнують і без того невисоку довіру до неї. Суспільству посилається небезпечний сигнал: «органам» закон не писаний. А отже, завтра будь-чиї права можуть розтоптати – було би політичне замовлення.
Із великим сумом маємо констатувати, що в Україну повернулись репресії проти політичних опонентів. Обурливо, що основним об’єктом цих репресій став Петро Порошенко – людина, зусиллями якої Україна змогла вистояти у протистоянні з Росією у найтяжчі роки.
Маємо нагадати, що першопочатково всі ці справи були ініційовані членами колишньої команди Януковича. Вони суголосні меседжам ворожої російської пропаганди. І саме ці ініціативи радо підтримала і вкрай топорно намагається реалізувати команда нинішнього Президента України.
І найголовніше, що всі ці незаконні дії ослаблюють позицію України на міжнародній арені. Бо Петро Порошенко уособлював для світу рішучий опір російській збройні агресії. А що уособлює на цьому фоні команда Зеленського, переслідуючи Порошенка? Зокрема, за похід українських кораблів українськими територіальними водами? За початок контрнаступу проти сил агресора, що вторглися в Україну? За призначення у силових структурах, для підвищення їхньої ефективності?
Фактично, ці та інші справи, цілком за російськими лекалами, спрямовані на визнання злочинними будь-яких дій, спрямованих на захист України: контрнаступ проти сил агресора, використання Військово-морських сил для посилення захисту української території, призначення у силових структурах.
Звинувачення Президента України за видання указу про кадрове призначення у Службу зовнішньої розвідки України виглядають вкрай дивно, – адже це його конституційні повноваження. Крім іншого, це може поставити під сумнів будь-які кадрові рішення, які ухвалює як нинішній, так і майбутні очільники держави. Це – небезпечний прецедент.
Наголошуємо: збудувати державу справедливості, виконати обіцянки перед народом, на «юридичному треші» нікому ще не вдавалось. Як і не вдасться заховатися за ним від питань суспільства щодо неефективної політики всередині країни і послабленням України на міжнародній арені. Не варто наслідувати приклад Януковича. Він призводить до руйнівних наслідків, і в першу чергу для влади.
Найкраще, що може зробити нинішня владна команда – це припинити політичні переслідування і зосередитись на об’єднанні українського суспільства у протидії російській агресії, почати займатись відстоюванням інтересів України на міжнародній арені та покращенням рівня життя людей в Україні».
Кількість тих, хто підтримав цей відкритий лист зростає практично щогодини. Вже підписали його майже 120 відомих особистостей – вчених, публіцистів, письменників, політв’язнів тощо.
Крім Йосипа Зізельса, який і оприлюднив звернення, лист підписали письменник, посол України Юрій Щербак, філософ Євген Бистрицький, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки (2014-2016) Сергій Квіт, головний редактор журналу «Ї» Тарас Возняк, академік НАНУ, Герой України, учасник групи «Першого грудня» Ігор Юхновський, головуючий групи «Першого грудня» Ярослав Яцків, професор, член-кореспондент НАН України Сергій Рябченко, колишній політв’язень, поет Микола Горбаль, історик, заступник директора Інституту історії НАНУ Генадій Боряк, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг та багато інших.
