Сейм Латвії ухвалив у третьому читанні поправки до закону про поліцію, за якими поліція отримає право приземляти або збивати безпілотники, щоб запобігти можливому нападу.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє LSM.
Поправки були підтримані депутатами без обговорення. 76 парламентарів проголосували “за”, 6 – “проти”. Закон набуває чинності з моменту ухвалення.
Поправки до закону передбачають, що поліція тепер матиме право застосовувати спеціальні засоби для зупинки руху дистанційно керованого пристрою в повітрі, воді або на землі, якщо він загрожує громадській безпеці, життю або здоров’ю людей, безпеці об’єктів, що охороняються, або об’єктів критичної інфраструктури.
Це буде дозволено, якщо пристрій використовується незаконно або якщо є підозра на можливе кримінальне правопорушення.
Досі лише прикордонники або військові могли приземляти або збивати безпілотники у разі потенційної загрози.
Досі поліція мала технічні можливості ідентифікувати безпілотні літальні апарати, їхній маршрут польоту, висоту та місцезнаходження віддаленого пілота, але не мала законної можливості захопити, знищити або примусово посадити їх, навіть якщо це становило загрозу громадській безпеці та об’єктам критично важливої інфраструктури.
Зміни також надають поліції право використовувати вибухівку в певних випадках.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що європейські країни мають „неодмінно” запровадити військову повинність, оскільки Європа „досить слабка” у військовому плані.
В інтервʼю Sky News він закликав збільшити витрати на оборону на тлі „злетів і падінь” у відносинах зі США.
У 2023 році Латвія запровадила військову службу для чоловіків та збільшила витрати на оборону до 4% свого ВВП. За словами Рінкевичса, прикладу Риги мають слідувати інші країни Європи.
„Багато людей трохи нервують. Люди стежать за новинами. Звичайно, сильні запевнення [це] одне, але інше те, що інші європейські уряди [мають] переконатися, що ми всі станемо сильнішими”, — заявив він.
На заклик відреагував міністр кабінету міністрів Британії Пет Макфадден. За його словами, британський уряд не розглядає можливість запровадження призову, але в майбутньому можуть знадобитися рішення, щоб відповісти на „нову реальність”.
„Ми не розглядаємо призову, але, звичайно, ми оголосили про значне збільшення витрат на оборону”, — заявив він.
Комісія латвійського Сейму з національної безпеки підготувала законопроєкт, який передбачає заборону на виїзд до Росії та Білорусі для частини працівників державного управління.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delfi.
Заборону на такі поїздки з Латвії планують встановити для запобігання або зменшення загрози національній безпеці, створюваної Росією і Білоруссю.
Її планують поширити на осіб, які мають спеціальний дозвіл на доступ до державної таємниці, відповідальних за безпеку критичної інфраструктури, а також на працівників Міністерств оборони, МВС і Міністерства юстиції, підвідомчих їм установ, військових об’єктів, Бюро по запобіганню і боротьбі з корупцією (KNAB), Податкової та митної поліції, а також на митних посадових осіб Служби державних доходів.
Також заборона торкнеться осіб, які працюють у дипломатичній або консульській службі, а також у судових або прокурорських установах.
Заборона на поїздки також поширюватиметься на транзит через територію Росії та Білорусі. Однак вона не діятиме у випадках, коли поїздка необхідна у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з гуманітарних причин, за умови отримання дозволу на такий тимчасовий виїзд із Латвії.
Законопроєкт передбачає, що порушення заборони на поїздки вважатиметься підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
[type] => post
[excerpt] => Комісія латвійського Сейму з національної безпеки підготувала законопроєкт, який передбачає заборону на виїзд до Росії та Білорусі для частини працівників державного управління.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741200000
[modified] => 1741192225
)
[title] => У Латвії ініціюють заборону на поїздки в росію і Білорусь для низки держслужбовців
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=143564&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 143640
[uk] => 143564
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] =>
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1741185086:3
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 597
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 868346
[1] => 868347
[2] => 20329
)
[tags_name] => Array
(
[0] => держслужбовці
[1] => заборона на поїздки
[2] => Латвія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 139537
[content] =>
Уряд та волонтерський рух Латвії підготували нову партію дронів для Збройних сил України.
Латвія може захопити кораблі «тіньового флоту» росії, якщо вони становитимуть загрозу для критичної інфраструктури.
Про це Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня сказала в інтерв’ю ВВС World.
За словами прем’єрки, Латвія готова захищати свої кордони та критично важливу інфраструктуру як на суші, так і на морі. Країна готова ефективно реагувати на загрози гібридної війни, наголосила Силіня.
«За необхідності ми скористаємося правом захоплення кораблів «тіньового флоту», як я наголосила в інтерв’ю», – сказала вона.
В’їзд до Латвії заборонили ще 13 громадянам Грузії. Заборону ввели 20 грудня на невизначений термін.
Про це повідомила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.
«Я внесла 13 громадян Грузії до латвійського списку персон нон грата, заборонивши їм в’їзд до Латвії», – заявила вона.
Заборону на в’їзд до Латвії для грузинів, включених до списку небажаних осіб, було введено на невизначений термін. Однак імена тих, кого визнали персоною нон грата, розкривати не стали.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Латвія і надалі виділятиме 0,25 відсотка ВВП на допомогу Україні.
Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на латвійському полігоні Адажі, повідомляє Укрінформ.
„Ми бачимо, що відбувається в Україні. Я поінформував генерального секретаря про те, що Латвія буде продовжувати надавати (Україні) допомогу у 0,25 відсотка ВВП, це вже включено до нашого бюджету на 2025-2026 роки. Очевидно, що нам потрібна також підтримка від НАТО, щоб ми надали Україні все, чого вона потребує, і зробили це просто зараз. Щоб Україна мала право використовувати на полі бою все, що отримала, без жодних обмежень”, – наголосив Рінкевичс.
Він зауважив, що союзники мають докласти зусиль для посилення Альянсу, включаючи збільшення фінансування сектору оборони й безпеки, мінімальний рівень якого був визначений у 2 відсотки ВВП.
„Латвія нині виділяє 3,4 відсотка від ВВП на оборону. Ми бачимо, що агресивна росія та її сателіт Білорусь не готові зупинитися в Україні, вони продовжують виробляти та випробовувати зброю, щоб представити себе як світову силу. Очевидно, що в цих умовах країни-члени більше не можуть говорити лише про 2 відсотки від ВВП, на оборону мають виділятися значно більші суми. Тож 2,5 або 3 відсотки, на мою думку, є необхідним мінімальним порогом”, – зазначив президент Латвії.
Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав допомогу, яку Латвія надає Україні, включаючи поставки військового обладнання, боєприпасів і тренування військовослужбовців.
„Україна терміново потребує нашої допомоги. Путін буде використовувати зиму як зброю, він намагається зруйнувати енергетичну систему України. Тож ми всі маємо посилити підтримку України, включаючи зміцнення системи протиповітряної оборони, щоб захистити критичну інфраструктуру… Допомагаючи Україні як незалежній й суверенній державі перемогти, ми робимо правильний крок для власної безпеки”, – наголосив керівник Альянсу.
Поправки до закону також передбачають мінімальні вимоги, щоб клієнт кредитної установи міг зняти готівку зі свого рахунку.
Сейм Латвії 19 вересня ухвалив в остаточному читанні поправки до Закону про кредитні установи, що передбачають заборону на використання у банкоматах латвійських комерційних банків російської мови. Про це повідомляє Delfi.
Банкомати мають бути налаштовані латиською мовою. Також вони можуть бути налаштовані офіційними мовами країн-членів ЄС та Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) або країн-кандидатів.
Поправки до закону також передбачають мінімальні вимоги, щоб клієнт кредитної установи міг зняти готівку зі свого рахунку.
Згідно із даними опитування Банку Латвії „Платіжний радар”, у лютому 2024 року готівкові платежі становили у середньому 23% від повсякденних платежів.
Як заявили у Міністерствіфінансів, значення доступності готівки зростає у ситуаціях, коли платіжні системи недоступні, але водночас інфраструктура для зняття готівки значно скорочується. В останні роки в країні суттєво зменшилася кількість філій кредитних установ та розрахункових центрів, де можна отримати готівку.
У новій Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Словаччина та Латвія, а також ще чотири держави ЄС втратили посади віцепрезидентів.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
У вівторок Урсула фон дер Ляєн представила кандидадів у свою нову комісію.
Так, посади віцепрезидентів, яких буде шестеро, отримали четверо жінок і двоє чоловіків. Фон дер Ляєн врахувала, аби троє були зі „старих” країн-членів і решта – з „нових” зі Східної та Північної Європи.
Одна з них – експрем’єрка Естонії Кая Каллас, яку призначають головною дипломаткою ЄС і ця посада автоматично суміщена з посадою віцепрезидента.
Також посади віцепрезидентів отримали представники Іспанії (Тереза Рібера, портфель чистого, справедливого і конкурентоспроможного переходу), Фінляндії (Хенна Вірккунен відповідатиме за питання технічного суверенітету, безпеки та демократії), Франції (Стефан Сежурне буде віцепрезидентом з питань процвітання та промислової стратегії), Румунії (Роксана Мінзату матиме портфель віцепрезидента з питань персоналу, навичок і готовності) та Італії (Рафаеле Фітто відповідатиме за питання згуртованості та реформ).
У попередній комісії фон дер Ляєн було семеро віцепрезидентів, ними були представники Данії, Латвії, Словаччини, Іспанії, Чехії, Хорватії та Греції.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
У НАТО не можуть точно підтвердити, що падіння російського безпілотника на території Латвії було навмисним. Але сам факт є небезпечним і безвідповідальним для рф.
Про це заявила офіційний представник НАТО Фара Дахлаллах (Farah Dakhlallah) у коментарі Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 вересня.
«Від моменту повномасштабного вторгнення росії до України у 2022 році фрагменти російських безпілотників та ракети неодноразово знаходили на території союзників. Хоча ми не маємо інформації, яка вказує на навмисний напад росії на союзників, ці дії безвідповідальні та потенційно небезпечні», – сказала вона.
Дахлалла нагадала, що у відповідь на війну рф альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі, у тому числі в Румунії та Латвії.
Нагадаємо, у ніч на 8 вересня армія рф вкотре запустила «шахеди» у бік України. Декілька дронів порушили повітряний простір Румунії. Також у Латвії виявили уламки російського безпілотника.
Глава МЗС України відреагував на падіння російських дронів у двох країнах НАТО.