Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що його країна посилила заходи безпеки навколо гідроелектростанції, розташованої вище за течією від столиці, а також на величезному підземному газосховищі через розвідувальні дані, що вказують на загрозу з боку Росії.
Про це він сказав агентству Reuters, пише “Європейська правда”.
Лідери Латвії, Литви та Польщі нещодавно попередили, що західні розвідувальні служби вважають, що Росія планує провокації та атаки проти інфраструктури в регіоні.
У цьому контексті у Кулбергса запитали, де саме Латвія посилила заходи безпеки у зв’язку з цією загрозою.
“Звісно, в Інцукалнсі (газосховище), а також у нашому енергетичному секторі та на підприємствах, і, безумовно, на гідроелектростанції”, – відповів він.
Також Кулбергс повідомив, що поспілкувався з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та звернувся до альянсу з проханням про додаткові засоби протиповітряної оборони та збільшення чисельності союзних військ на місцях.
Він також попросив про швидку інтеграцію в систему оборони НАТО системи протидії дронам, яка розробляється в Латвії за сприяння України.
Кулбергс вважає, що Росія прагне “швидкої перемоги, тому потенційна гібридна загроза є більшою, ніж раніше”.
РФ може посилити провокації проти країн Балтії, бо їй не вдається досягти успіхів в Україні, припускає лідер Латвії.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс має розвідувальну інформацію яка свідчить, що РФ може готувати провокації проти країн Балтії. Про це повідомляє литовський мовник LRT.
Рінкевичс під час візиту у Вільнюс розповів, що дані розвідок Латвії, Литви та інших союзників НАТО свідчать: Росія намагається підірвати регіональну безпеку гібридними операціями.
Він наголосив, що РФ може посилити провокації проти країн Балтійського регіону, адже її військовим не вдається досягти успіхів в Україні.
Голова Латвія припускає, що Москва може спробувати перевірити рішучість НАТО саботажем та гібридними атаками.
“Ми мусимо бути надзвичайно готовими до етапу війни в Україні, де РФ більше не здобуватиме перемог та не зможе просуватися на полі бою”, – підкреслив Рінкевичс.
НАТО модернізувало свою 10-річну місію з патрулювання повітряного простору Baltic Air Policing, розширивши її до місії ППО. Тепер над Балтією можуть збивати повітряні цілі.
Про це пише Reuters.
Відомо, що місію в Литві, Латвії та Естонії запустили в 2004 році одразу після приєднання держав до Альянсу, оскільки ті не мають власної винищувальної авіації.
«Сучасна місія повітряної поліції призначена для мирного часу, коли бійці реагують на інциденти. Таким чином, ми показуємо, що беремо до уваги інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, не є повністю мирним середовищем», – казав литовський президент Гітанас Науседа.
За словами глави МЗС Естонії Маркуса Цахни, оновлена місія НАТО буде «більш гнучка» й швидше реагуватиме на повітряні загрози.
У 2014 році, після анексії росією Криму, місію розширили до сучасних повноважень. Так, повітряний простір балтійських країн патрулює десяток винищувачів Альянсу, які базуються на двох аеродромах. Наразі вони працюють у повітрі за умов присутності російських літаків поблизу вод трьох країн: від Калінінградської області до Фінської затоки й далі до кордонів основної території рф.
Уранці четверга, 7 травня, Повітряні сили Латвії зафіксували проникнення іноземних безпілотників у повітряний простір країни з боку росії. Один із дронів врізався в порожній нафтовий резервуар. Тоді міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах росії для вручення ноти протесту через інцидент з дронами, які летіли з російського повітряного простору.
Глава латвійського уряду заявив, що на цьому етапі він “не вірить” у мирну угоду з Росією. Тому, на його думку, завдання європейців полягає не в підготовці до компромісів, а в тому, щоб переконатися, що на східному кордоні Європи немає “слабкої ланки”.
Кулбергс, який нещодавно обійняв посаду прем’єр-міністра Латвії на тлі суперечок щодо дій попереднього уряду проти безпілотників у повітряному просторі країни, наголосив на європейському озброєнні, а не на співпраці з Москвою.
“Ми повинні мати єдиний підхід – тільки тоді не буде жодних смішних ідей…Спочатку ми повинні довіряти собі. Ми повинні продемонструвати силу”, – заявив посадовець.
Кулбергс також висловив впевненість в тому, що НАТО та США підтримають його країну, якщо Росія безпосередньо загрожуватиме Латвії чи іншим європейським союзникам на східному фланзі.
Данія восени планує розгорнути військовий батальйон чисельністю 850 солдатів у Латвії, замінивши там шведський контингент.
Про такі плани оголосив данський міністр оборони Єппе Бруус Крістенсен, його цитує Reuters.
Військовослужбовців з Данії розмістять в Латвії в рамках посилення захисту східного флангу НАТО.
“Важливо, щоб ми відіграли свою роль у стримуванні росії. Усі бачать, як розгортається ситуація, і це, очевидно, серйозна справа”, – сказав міністр журналістам після закритого брифінгу для данських парламентарів.
Європа бере на себе більше відповідальності за власну безпеку на тлі критики з боку президента США Дональда Трампа, який звинуватив європейських членів НАТО у відсутності підтримки у війні з Іраном та оголосив про часткове виведення американських військ з Німеччини.
“Президент України та прем’єр-міністр Латвії підписали Drone Deal. Це вже шоста угода в такому форматі, яку наша країна укладає з партнерами. Drone Deal відкриває багато можливостей для України та Латвії у спільному виробництві, передусім у співпраці для захисту, яка потрібна на тлі всіх безпекових викликів”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Латвія сприятиме зміцненню оборонних можливостей України: ідеться про підтримку у сфері дронів, засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Передбачається постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва, розвиток оборонної співпраці з Україною, обмін технологіями, досвідом та знаннями, зокрема в побудові інтегрованої системи захисту неба.
Також Зеленський поінформував про потреби української ППО та подякував за підтримку програми PURL. Прем’єр-міністр Латвії, своєю чергою, повідомив про підготовку наступних внесків.
Під час зустрічі обговорили також санкційний тиск на Росію, насамперед – посилення санкцій проти російського тіньового флоту, який використовує Балтійське море для транспортування енергоресурсів в обхід санкцій.
У Латвії з 6 червня починається період передвиборчої кампанії перед осінніми виборами до Сейму.
Про це повідомляє LSM.
З суботи 6 червня у Латвії офіційно розпочинається період передвиборчої кампанії перед виборами до Сейму, що відбудуться 3 жовтня.
Упродовж цього часу політичні партії та ЗМІ повинні будуть дотримуватися встановлених правил та заборон, визначених законодавством, а відповідні органи починають моніторинг щодо можливих порушень правил ведення кампанії.
Зокрема, йдеться про маркування політичної реклами. Цьогорічним нововведенням є обов’язок маркувати відео та графічні матеріали, якщо у процесі створення використовувався штучний інтелект; у разі підозри на такі порушення для аналізу залучатимуть спеціальний експертний центр з ШІ.
Учасникам передвиборчого процесу заборонено використовувати у своїй кампанії фейкові/анонімні облікові записи у соцмережах та на інших платформах, їх будуть цілеспрямовано виявляти.
За порушення правил ведення кампанії у Латвії загрожує штраф до 500 євро для фізосіб та до 7100 євро для юридичних осіб і політичних партій.
Необхідне обладнання надійде вже найближчим часом, що сприятиме підготовці енергосистеми до наступного опалювального сезону.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час візиту до Латвії провела переговори з керівництвом країни щодо розвитку оборонної співпраці, зміцнення енергетичної стійкості України та реалізації гуманітарних ініціатив. Про це глава уряду повідомила у Telegram у вівторок, 2 червня.
Зокрема Свириденко провела зустрічі з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом та президентом Едгарсом Рінкевичсом.
“Обговорили підготовку до підписання двосторонньої угоди Drone Deal, підтримку українських оборонних інновацій та обмін досвідом у сферах РЕБ і ППО”, – зазначила прем’єрка.
Свириденко подякувала латвійській стороні за рішення щорічно спрямовувати 0,25% ВВП на зміцнення європейської безпеки через безпосередню підтримку України.
Також було досягнуто домовленостей щодо постачання енергетичного обладнання для теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей України. Очікується, що необхідне обладнання надійде вже найближчим часом, що сприятиме підготовці енергосистеми до наступного опалювального сезону.
“Латвія бере активну участь у міжнародній коаліції Bring Kids Back Ukraine. Повернення кожної української дитини, яку незаконно депортувала Росія, залишається нашим спільним пріоритетом”, – заявила Свириденко.
Національні збройні сили Латвії заявили, що іноземні безпілотники не порушували повітряний простір країни цієї ночі, хоча жителям прикордонних районів і надіслали сповіщення про загрозу.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
“Попередження через систему мобільного мовлення були розіслані тому, що сенсори Національних збройних сил зафіксували потенційну загрозу повітряному простору біля кордону Латвії. Повідомлення розсилаються для того, щоб своєчасно попередити мешканців, оскільки об’єкти можуть дуже швидко змінити курс, і ситуація може змінитися”, – заявили збройні сили.
У таких випадках пріоритетом є безпека суспільства та раннє інформування, навіть якщо порушення кордону не підтверджено, підкреслили в армії.
