За ці гроші планують придбати понад три тисячі великокаліберних 155-міліметрових снарядів. Також у червні Рига передасть Києву тисячу бойових дронів.
Уряд Латвії у вівторок, 14 травня, виділив 10 мільйонів євро на закупівлю артилерійських боєприпасів для України в рамках чеської ініціативи. Крім того, влітку Україні буде поставлено чергову партію дронів, повідомляє Delfi.
Міністр оборони Андріс Спрудс повідомив, що за виділені гроші планують придбати понад три тисячі великокаліберних 155-міліметрових снарядів.
Спрудс додав, що нещодавно в Україну відправили 100 дронів. У червні планують відправити другу партію, що складається з приблизно 1000 бойових дронів різної потужності. Наразі країни-учасниці дронової коаліції заявили про фінансування у розмірі понад пів мільярда євро на закупівлю дронів.
Міністр нагадав, що цього та наступні два роки Латвія надасть Україні військову підтримку у розмірі 0,25% від внутрішнього валового продукту. Цього року це 112 мільйонів євро.
Латвія в межах IT-коаліції передала Україні комунікаційного обладнання вартістю близько 100 тисяч євро. Обладнання має забезпечити бригади зв’язком на тактичному рівні. Про це повідомляє Міністерство оборони України 7 травня.
„Завдяки нашим партнерам продовжуємо закривати потреби наших підрозділів на тактичному рівні. Нова партія обладнання від Латвії допоможе у налагодженні зв’язку на лінії фронту. Вдячна нашому партнеру за своєчасну підтримку”, – подякувала заступниця міністра оборони з питань цифрових трансформацій, цифрового розвитку та цифровізації Катерина Черногоренко.
Раніше Латвія вже передавала ноутбуки в межах ІТ-коаліції для модернізації процесів логістичного забезпечення та розгортання системи на базі SAP.
Новопризначена міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що Україна отримала від деяких партнерів західну зброю із дозволом бити по російській території.
Наразі Україна отримує зброю від західних партнерів із публічним застереженням уникати ударів нею за межами України. Проте, вважає Браже, такий підхід може змінитися, і навіть більше – він уже змінюється.
„Вже зараз є країни, які вже надали Україні зброю, без подібних обмежень”, – сказала глава МЗС Латвії. На уточнювальне запитання вона відповіла, що такі країни справді є.
Браже пояснила, що у цих випадках про зняття обмежень не говорили публічно.
„Звісно, не все оголошується публічно, і навіть краще не говорити це вголос до певного часу. Головне – вплив на полі бою. Бо тут є вибір: чи говорити про щось голосно, чи просто робити те, що треба”, – сказала вона.
Міністерка висловила переконання, що якщо є об’єкти, з яких Росія атакує Україну, то Україна має право на удар у відповідь, якщо ці об’єкти розташовані на російській території. За словами Браже, таке застосування зброї дозволяє міжнародне право.
Це допоможе покращити і протиповітряний захист, і розвідувальні спроможності України, зазначили в уряді Латвії.
Латвія затвердила надання Україні партії військової допомоги, до якої увійдуть зенітні гармати близької дальності та безпілотники для спостереження. Про це повідомила прем’єр-міністр Евіка Сіліня у соцмережі X у вівторок, 30 квітня.
„Уряд щойно затвердив передбачу зенітних гармат NBS (можливо, йдеться про NBS MANTIS – ред.), тактичних безпілотних систем спостереження та іншого важливого обладнання і технічних засобів для Збройних сил України. Це допоможе покращити і протиповітряний захист, і розвідувальні спроможності України”, – написала Сіліня.
Вона нагадала, що Латвія виділяє на підтримку України близько 0,25% свого ВВП на рік і пообіцяла подальшу допомогу.
Уряд Латвії має намір допомогти Збройним силам України у зміцненні системи протиповітряної оборони.
Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс під час брифінгу 22 квітня.
За його словами, країна готова надати Україні засоби ППО малої дальності.
«Є країни, які допомагають системами Patriot, і, звичайно, є країни, які не мають цих систем, але водночас мова йде не лише про них. Якщо ми говоримо про протиповітряну оборону, говоримо про досить широкий спектр різних систем. Тому Латвія також готова надати засоби ППО малої дальності», – сказав Спрудс.
Водночас міністр не уточнив, які саме засоби ППО можуть передати українським військовим.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Україна і Латвія у четвер підписали двосторонню безпековою угодою.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомив президент України Володимир Зеленський.
За словами українського президента, Латвія надаватиме Україні військову допомогу на 0,25% ВВП щороку.
Крім того, як зазначив Володимир Зеленський, Латвія бере на себе 10-річні зобов’язання щодо підтримки України в кіберзахисті, розмінуванні, безпілотних технологіях та безумовно сприяє нашому вступу до ЄС і НАТО.
„Дякую дружній Латвії! Це саме та конкретика й прогнозованість, якої потребує наша боротьба за свободу та незалежність”, – заявив президент України.
Латвія незабаром відправить Києву партію військових дронів на загальну суму в 1 млн євро, а також внесе 10 млн євро в межах чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів, розповіла очільниця уряду.
Цього місяця передбачається наступний пакет військової допомоги від Латвії, у якому балтійська країна передасть Україні дрони, загальною вартістю 1 млн євро, а також матеріально-технічні засоби для військових, боєприпаси та озброєння. Про це на спільному брифінгу з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем заявила прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня.
„Дрони вже перевірені, наші колеги вже визнали їх такими, що відповідають усім вимогам”, — сказала Сіліня.
Вона уточнила, що „зовсім скоро” ці дрони будуть надіслані до України.
Крім того, за словами прем’єрки, в межах чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів Латвія внесе 10 млн євро.
„Вже цього місяця передбачається наступний пакет військової допомоги, зокрема матеріально-технічні засоби, боєприпаси та озброєння, які є у нас”, — наголосила Сіліня.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
У середу, 3 квітня, уряд Латвії затвердив новий пакет комплексної допомоги Україні у 2024 році на суму майже 10 мільйонів євро. Кошти підуть зокрема на відбудову України та підтримку ЗСУ.
Про це інформує пресслужба Верховної Ради у Telegram.
Зазначається, що €5,3 млн підуть на відбудову України, а ще €4,3 млн – на підтримку Збройних Сил через Європейський фонд миру.
Народна депутатка Олена Кондратюк наголосила, що Латвія опікується відновленням та відбудовою Чернігівської області.
За її словами, урядовий план на 2024 рік передбачає реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури області, психологічну допомогу жінкам, цифровізацію, консультації з територіального планування та щодо інтеграції в ЄС.
[type] => post [excerpt] => У середу, 3 квітня, уряд Латвії затвердив новий пакет комплексної допомоги Україні у 2024 році на суму майже 10 мільйонів євро. Кошти підуть зокрема на відбудову України та підтримку ЗСУ. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1712156940 [modified] => 1712148317 ) [title] => Латвія виділила для України новий пакет допомоги на майже €10 млн [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=108578&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 108578 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 108579 [image] => Array ( [id] => 108579 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0.webp [original_lng] => 51314 [original_w] => 960 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0-300x156.webp [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0-768x400.webp [width] => 768 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/229010-latvia-gettyimages-new-960x500-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1712137518:2 [_thumbnail_id] => 108579 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 549 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 53447 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 20329 [1] => 120276 ) [tags_name] => Array ( [0] => Латвія [1] => пакет допомоги ) ) [8] => Array ( [id] => 108466 [content] =>
Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Карінс в інтерв’ю Kyodo News заявив, що Китай стає дедалі більшою загрозою в тихоокеанському регіоні. Водночас, за його словами, найсерйознішою загрозою для Європи в довгостроковій перспективі, безперечно, є росія.
Для захисту світового порядку потрібна більш активна співпраця між Японією та Європейським Союзом, оскільки Китай чинить дедалі більший тиск на Тайвань і може спробувати змінити статус-кво, що є «неприйнятним», зазначив міністр.
За словами Кріш’яніса Карінса, Європа, яка має з Японією схожі цінності, стежить за тим, що відбувається в тихоокеанському регіоні. «Думаю, зрозуміло, що події в тихоокеанському регіоні впливають на нас так само, як і події в Європі впливають на тихоокеанський регіон», – сказав латвійський урядовець, а відтак додав, що і російське вторгнення, і спалах коронавірусу стали прикладами такого типу взаємозв’язку.
На переконання міністра, росія залишиться «довгостроковою загрозою» для Європи, навіть якщо Україна виграє війну, тож Європейський Союз і НАТО повинні бути сильними, щоб стримувати росіян. За словами Кріш’яніса Карінса, Латвія винесла урок з російського прикладу й розуміє, що треба виявляти обережність у питанні залежності від інших, а у випадку з Китаєм теж необхідно почати мінімізувати ризики.
«Ніколи не слід надто залежати від когось. Потрібна більш скоординована європейська політика щодо Китаю», – зазначив міністр закордонних справ Латвії.
Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш оголосив про свою відставку.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Delfi.
У четвер Каріньш зустрівся з прем’єр-міністеркою Евікою Сілінею, щоб обговорити ситуацію з використанням приватних рейсів для робочих поїздок, коли він очолював попередній уряд.
Після зустрічі Каріньш зробив коротку заяву для ЗМІ, в якій повідомив, що поінформував Сіліню про свою відставку. Він сказав, що залишить посаду 10 квітня, коли Сейм прийме рішення про його відсторонення.
За неофіційною інформацією порталу Delfi, наступницею Каріньша може стати депутатка Сейму Занда Калніня-Лукашевіца, яка має багаторічний досвід роботи у сфері закордонних справ і раніше обіймала посаду парламентського секретаря в Міністерстві закордонних справ.
Генеральна прокуратура Латвії 23 березня розпочала кримінальний процес щодо можливої розтрати коштів у зв’язку з використанням Каріньшем приватних авіарейсів під час перебування на посаді прем’єра.
Прем’єрка Евіка Сіліня раніше сформувала комісію для оцінки відповідальності посадовців у зв’язку з польотами свого однопартійця та глави МЗС, які викликали широку критику з боку громадськості.
Згідно з узагальненими даними, Каріньш літав спецрейсами для участі в заходах не 18, а щонайменше 36 разів. На це було витрачено понад 1,3 мільйона євро.
