Венеційська комісія опублікувала звіт щодо законопроєкту №9322 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України». У комісії зазначили, що не всі її рекомендації були дотриманні при прийнятті законопроєкту в першому читанні, однак документ все ж зазнав «значних покращень».
«Венеційська комісія шкодує, що її рекомендація додати сьомого члена до Консультативної групи експертів (AGE) не була виконана. Однак вона вітає значні вдосконалення, запропоновані у відповідь на ключові рекомендації», – йдеться у висновку.
Зокрема, серед вдосконалень законопроєкту:
виключення «невідповідних» кандидатів із подальшого розгляду після оцінки чесності та професійної компетентності;
забезпечення вирішального голосу для міжнародних членів Консультативної групи експертів під час оцінки як доброчесності, так і професійної компетентності кандидатів;
положення про те, що членів AGE призначать на заміну для забезпечення безперервності роботи у разі відводу або самовідводу.
«Проте рекомендує виключити зі статті 10 законопроєкту норму про порядок голосування для обрання з’їздом суддів. Комісія також рекомендує уточнити, що імена членів AGE, які голосували за кожного кандидата на етапі рейтингу, також повинні бути опубліковані. Рекомендується вказати, що рішення AGE можуть бути оскаржені лише з формальних підстав, а не по суті», – зазначили у комісії.
Комісія висловила своє задоволення конструктивним підходом української влади до вдосконалення законопроєкту. У Венеційській комісії наголосили запровадити механізм добору суддів Конституційного Суду України, який забезпечує найвищий рівень незалежності та неупередженості Суду. Також комісія наголосила, що важливо забезпечити, аби посади суддів КСУ не залишалися вакантними протягом тривалого періоду.
«Попри загарбницьку війну Російської Федерації проти України, українська влада, а також громадянське суспільство продемонстрували взірцеву готовність просуватися вперед із реформами та виконувати рекомендації Венеціанської комісії… Венеціанська комісія вважає, що ключові рекомендації, які вона сформулювала у своєму висновку від грудня 2022 року і в подальших діях до такого висновку, були виконані», – йдеться у звіті.
Нагадаємо, минулого року Верховна Рада прийняла закон №7662 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах». Президент України Володимир Зеленський підписав документ попри те, що парламент проголосував за нього, повністю ігноруючи попереднього висновку Венеційської комісії.
Зокрема, закон передбачав створення Дорадчої групи (ДГЕ), до якої входитиме шестеро експертів. Це мала відбірна комісія, яка перевірятиме кандидатів на посади суддів КСУ.
Венеційська комісія за результатом аналізу законопроєктом №7662 максимально чітко дала зрозуміти, що у складі ДГЕ має бути сьомий член. І його необхідно призначити за квотою незалежних міжнародних експертів.
Тобто, приймаючи законопроєкт у редакції, яка передбачає лише шість членів Дорадчої групи, Верховна Рада проігнорувала рекомендації ключових міжнародних партнерів України. І це при тому, що реформа відбору суддів Конституційного суду України (КСУ) є найголовнішою серед семи пунктів, пов’язаних з отриманням Україною статусу кандидата і відкриттям переговорів про вступ до ЄС.
Сьогодні, 27 грудня, Конституційний суд України під час засідання визнав конституційним закон, згідно з яким УПЦ Московського патріархату має змінити свою назву, оскільки вона вказує на її приналежність до росії.
Про це повідомляє пресслужба КСУ.
„Конституційний суд України ухвалив рішення у справі про повну назву релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” є конституційними”, – сказано в повідомленні.
Зазначається, що КСУ ухвалив рішення у справі про конституційне подання 49 нардепів. Вони хотіли уточнити, чи відповідають Конституції зміни до закону про свободу совісті щодо назви релігійних організацій, керівний центр яких знаходиться за межами України.
Ухвалюючи рішення, КСУ врахував висновки Європейського суду з прав людини, в яких зазначається:
„Сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, яка бажає бути зареєстрованою, взяти назву, яка унеможливлює введення в оману віруючих і суспільство в цілому і завдяки якому можливо його відрізняти від уже наявних організацій в принципі можна вважати виправданим обмеженням її права вільно вибирати свою назву”.
Варто зауважити, що ухвалений Радою у 2018 році закон, який неодноразово ставили під сумнів, передбачає, що релігійна організація, чий центр управління знаходиться у країні, визнаній агресором, зобов’язана вказувати це у своїй назві.
Посли країн „Групи семи” (G7) наголосили, що судова реформа, включно з новою процедурою відбору до Конституційного суду України, залишається ключовим пріоритетом і має бути узгоджена з рекомендаціями Венеціанської комісії.
Про це йдеться у повідомленні в Twitter німецького головування у групі послів G7 у Києві.
Посли також привітали успіхи у просуванні верховенства права Етичної ради при Вищій раді правосуддя, що почала діяти рік тому.
Як повідомив голова Верховної ради Руслан Стефанчук 1 листопада, Україна очікує на рішення Венеціанської комісії щодо законопроєкту про оновлення відбору суддів Конституційного суду України, ухвалення якого є однією з умов на шляху держави до європейської інтеграції.
Впровадження законодавства про процедуру добору суддів Конституційного суду, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, є однією з семи вимог Єврокомісії для оцінки прогресу України на шляху до ЄС.
the "oral update" on how #Ukraine#Moldova & #Georgia are faring on their respective EU accession paths is likely to come in late June, my guess around 21 June. it will give ample of time for the Rada in ?? to pass key legislative packages... https://t.co/o9n6Kxl4Dr
Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський відреагував на блокування роботи КСУ частиною його суддів. На його думку, така поведінка суддів КСУ є шантажем.
Про це йшлося в ефірі каналу Україна 24.
«Коли найближче оточення, соратники Тупицького вимагають спочатку вирішити питання щодо його статусу, а тільки потім затверджувати порядок денний – то це вже дійсно виглядає як якийсь шантаж з боку суддів, які вважають себе прихильниками Тупицького», – сказав Веніславський.
У той же час представник президента вважає, що вже наступного тижня КСУ повернеться до нормальної роботи.
«Але я переконаний, що з наступного тижня КСУ повернеться до нормальної роботи, тому що ситуація, яка зараз склалася, негативно оцінюється практично всіма суддями КСУ», – додав він.
В Україні можна буде оскаржувати термін арешту. Відповідний закон щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою набуває чинності 14 січня.
Йдеться про Закон України № 1027-IX „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою”.
Він передбачає:
можливість судді апеляційної інстанції, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанцій;
можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті;
повернення відповідних матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції та ін.
[type] => post [excerpt] => В Україні можна буде оскаржувати термін арешту. Відповідний закон щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою набуває чинності 14 січня [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1610541000 [modified] => 1610539106 ) [title] => В Україні можна буде оскаржувати термін тюремного ув'язнення [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=16923&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 16923 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 16924 [image] => Array ( [id] => 16924 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013.jpg [original_lng] => 35666 [original_w] => 800 [original_h] => 533 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/62013.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1610532490:8 [_thumbnail_id] => 16924 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2041 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3527eded6dbdf667848ab4cbc4b369bc] => [_oembed_time_3527eded6dbdf667848ab4cbc4b369bc] => 1652209055 [_oembed_34fff3d291464055dd41763d2b015286] => [_oembed_time_34fff3d291464055dd41763d2b015286] => 1672592380 [_oembed_7837d4f199b9029a4d0d41a696a3fd55] =>
?This week marks 100 days that press freedom supporters & colleagues have pushed for the release of @WSJ reporter Evan Gershkovich, unjustly imprisoned in Russia.
„Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи”, – цитує Зеленського його прес-служба.
Чинному главі КСУ оголосили підозру по ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) і ст. 386 (примушування свідка до відмови від дачі показань) Кримінального кодексу.
Підозра пов’язана зі справою, відкритою у 2013 році за фактом незаконного привласнення активів Зуєвського енергомеханічного заводу в Донецькій області. Підприємство зараз знаходиться на території, підконтрольній так званій „Донецькій народній республіці”.
Тупицький на той момент обіймав посаду глави Донецького апеляційного господарського суду. За версією слідства, він сприяв привласненню активів заводу в судовому порядку.
У зв’язку з повідомленням про підозру Офіс генпрокурора направив главі держави клопотання про відсторонення Тупицького з посади на 2 місяці.
Нагадаємо, представник президента в КСУ Федір Веніславський запевняв, що у президента є таке право, і він може ним скористатися на законних підставах.
Україна – це Європа. І ми – європейці. Ми – центр і серце Європи. За географією, духом, цінностями й прагненнями. Ми довели це на Майдані й доводимо щодня, змінюючи нашу державу, будуючи незалежність і наше майбутнє, захищаючи східний кордон Європи. ?? обов’язково буде в #EU ?? pic.twitter.com/U2xxWKj9bx
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2021
Today Prime Minister @BorisJohnson presented President @ZelenskyyUa with the Sir Winston Churchill Leadership Award for incredible courage, defiance and dignity in the face of Putin’s barbaric invasion.
Вітаю історичне рішення ?? Сенату щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом ?? народу. Вдячний усім сенаторам, які ініціювали й підтримали резолюцію. Черговий важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та увічнення пам‘яті мільйонів закатованих голодом… pic.twitter.com/R2ww1Yqv1Z
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 17, 2023
Конституційний Суду 7 липня розпочне розгляд подання нардепів щодо конституційності закону про українську мову, повідомляється у порядку суду.
Пленарне засідання в формі усного провадження розпочнеться о 10:00.
Автори подання наполягають на неконституційності оспорюваного закону, оскільки він „спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин України, дискримінацію громадян за мовними ознаками”.
Крім того, нардепи вважають, що мовний закон порушує конституційні права громадян на використання і захист рідної мови, розвиток мовної самобутності корінних народів і національних меншин України, а також звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Також автори подання вважають, що закон був прийнятий з порушеннями конституційної процедури, що „ставить під загрозу застосування такого невід’ємного елементу принципу верховенства права як принцип правової визначеності”.
Раніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков анонсував зміни до мовного закону. Він зазначив, що з цього питання є відповідні законопроекти, і один з них вже пройшов розгляд у профільному комітеті Ради.
Конституційний суд визнав незаконною ліквідацію Верховного суду України в 2016 році і новий конкурс.
Конституційний суд України оприлюднив рішення щодо судової реформи 2016 року. Відповідні висновки опубліковані на сайті КСУ.
Своїм рішенням КСУ визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду з дня початку роботи нового Верховного суду у складі, визначеним судовою реформою – законом про „Про судоустрій і статус суддів” 2016 року.
Також неконституційним визнано конкурс до нового Верховного суду. КСУ дійшов висновку, що положення Конституції, які стосуються оцінювання суддів, повинні бути деталізовані в законі. Тобто Рада повинна передбачити спеціальну процедуру і критерії оцінювання цих суддів.
При цьому КСУ звертає увагу, що перейменування Верховного суду України до Верховного суду не може проходити без переведення суддів (автоматичного), оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного суду України і судді Верховного суду. Вилучення слова „України” не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного суду України або для переведення до іншого суду, тим більше, в суд нижньої інстанції.
Таким чином, КСУ дійшов висновку, що судді Верховного суду України повинні продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного суду.
Крім того, неконституційною визнана норма, згідно з якою суддя, який іде у відставку, не пройшовши атестацію, може претендувати на менші виплати довічного грошового утримання. КСУ вважає, що щомісячні виплати судді у відставці повинні бути пропорційними винагороді, яку отримує повноважний суддя.
