Нова Зеландія заявила про відкликання свого посла після того, як дипломат публічно розкритикував розуміння президентом США історичних подій.
Посол Нової Зеландії у Великобританії Філ Гофф під час круглого столу щодо нападу Росії на Україну поставив під сумнів, чи президент США «справді розуміє історію». Гофф порівняв можливість мирних переговорів щодо України з Мюнхенською угодою 1938 року, яка дозволила нацистській Німеччині анексувати частину Чехословаччини.
«Я перечитав промову Вінстона Черчилля в Нижній палаті після Мюнхенської угоди в 1938 році», – зазначив Гофф. Він звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Невіла Чемберлена зі словами: «Вони мали вибір між війною та нечесністю. Ви вибрали нечесність і отримаєте війну».
«Президент Трамп повернув бюст Черчилля у свій кабінет, але ви вважаєте, що він справді розуміє історію?» — запитав Гоф. Речник міністра закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс повідомив про «глибоке розчарування» через слова посла. Він додав, що ці заяви «не відображають позиції уряду Нової Зеландії» і «зробили позицію Гоффа неможливою в Лондоні».
Міністр французького уряду заявив, що рішення США призупинити військову допомогу Україні робить мир “більш далеким”. Про це пише The Guardian.
“По суті, якщо ви хочете миру, рішення про призупинення поставок зброї Україні зміцнює мир чи робить його більш далеким? Воно робить його більш далеким, тому що це тільки посилює руку агресора на землі, яким є росія”, – заявив Бенджамен Хаддад, молодший міністр у справах Європи.
Заступник міністра оборони Польщі Цезарі Томчик назвав цей крок “поганою новиною”, а голова українського парламентського комітету у закордонних справах сказав, що, схоже, Трамп підштовхує Україну до капітуляції.
Дзвінок канцлера Німеччини Олафа Шольца російському диктатору Володимиру Путіну – це скринька Пандори. За ним можуть послідувати інші розмови. Однак “Мінська-3” не буде.
Про це йшлося у вечірньому зверненні президента України Володимира Зеленського.
“Про одну із сьогоднішніх новин. Канцлер Шольц казав мені, що збирається подзвонити Путіну. Дзвінок Олафа, на мою думку, – це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів”, – сказав Зеленський.
На думку президента, це саме те, що давно хоче російський диктатор. Адже Путіну вкрай важливо послабити ізоляцію росії та вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись.
“Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни. Розуміємо всі ці виклики зараз. Знаємо, як діяти. І хочемо попередити: “Мінська-3″ не буде – нам потрібен реальний мир”, – наголосив Зеленський.
Телефонна розмова канцлера Німеччини Олафа Шольца з російським диктатором Володимиром Путіним не допоможе досягти справедливого миру. Глава Кремля розцінює вмовляння з боку Заходу як слабкість.
Про це йшлося у заяві спікера Міністерства закордонних справ України Георгія Тихого.
Він зазначив, що німецька сторона попереджала про плани Шольца поговорити з Путіним.
“Але навіть якщо канцлер ФРН не висловлював у розмові позицій, що йдуть урозріз з позицією України, самі по собі розмови з російським диктатором не несуть жодної доданої вартості для досягнення справедливого миру”, – зазначив Тихий.
Він нагадав, що довгі розмови – це ресурс, яким глава Кремля “користується вже 20 років, щоб досягати своїх інтересів”. Такий діалог дає диктаторові надію на ослаблення міжнародної ізоляції.
“Потрібні конкретні сильні дії, які змусять його до миру, а не вмовляння та спроби умиротворення, які він розцінює як ознаку слабкості та використовує у своїх цілях. Конкретні дії відомі – і це, перш за все, виведення військ окупанта з території України”, – додав Тихий.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
Міністерство закордонних справ Індії викликало в понеділок, 15 липня, посла України. Там обговорювали нещодавню критику президента Володимира Зеленського на адресу прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді за візит до росії у день масованого ракетного удару росіян по Україні.
Про це пише індійське видання Economic Times.
Там зазначають, що виклик посла України до МЗС свідчить про невдоволеність офіційного Нью-Делі словами Зеленського. Economic Times також пише, що Індія відклала засідання спільної з Україною робочої групи з питань культури після цього інциденту.
Нагадаємо, увечері 8 липня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вперше за 5 років відвідав росію та зустрівся з главою рф володимиром путіним. Під час зустрічі очільник кремля обійняв індійського лідера та привітав його як «любого друга».
У відповідь на це президент Володимир Зеленський розкритикував прем’єр-міністра Індії за його візит до росії, який відбувся у день масованого ракетного обстрілу росіян.
«російська ракета влучила в найбільшу дитячу лікарню України, націлившись на маленьких онкохворих. Багато хто був похований під завалами. Це величезне розчарування та нищівний удар по мирних зусиллях бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається з найкривавішим злочинцем у світі в Москві в такий день», — написав Зеленський.
[type] => post [excerpt] => Міністерство закордонних справ Індії викликало в понеділок, 15 липня, посла України. Там обговорювали нещодавню критику президента Володимира Зеленського на адресу прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді за візит до росії у день масованого ракетного ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1721130300 [modified] => 1721129370 ) [title] => МЗС Індії викликало до себе посла України: усе через критику Зеленського на адресу Моді за візит до путіна [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=121840&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 121876 [uk] => 121840 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 121841 [image] => Array ( [id] => 121841 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330.jpg [original_lng] => 35043 [original_w] => 528 [original_h] => 330 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1721118570:2 [_thumbnail_id] => 121841 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 991 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831721847002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 53447 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 612 [1] => 34364 [2] => 20356 [3] => 701 ) [tags_name] => Array ( [0] => Володимир Зеленський [1] => Індія [2] => критика [3] => МЗС ) ) [5] => Array ( [id] => 112968 [content] =>
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс назвав порушенням Преспанської угоди те, що новий президент Північної Македонії Гордана Силяновська-Давкова на інавгурації вжила назву «Македонія» замість офіційної назви країни.
Про це повідомляє Ekathimerini, передає Укрінформ.
«Провокаційне рішення нового президента Північної Македонії порушити офіційний текст присяги та назвати свою країну іншою назвою є незаконною та неприйнятною ініціативою. Це порушує Преспанську угоду та конституцію її держави. Це також підриває майбутні перспективи (країни – ред.)», – цитує Міцотакіса видання.
Прем’єр-міністр додав, що Греція закликає Силяновську-Давкову «повернутися до своїх законних обов’язків і поведінки, яка відповідає її ролі».
«Ми рішуче заявляємо, що не миритимемося з подібними помилками. І повторюємо, що будь-який прогрес у двосторонніх відносинах, як і будь-який крок Скоп’є на шляху до Європи, залежить від щирого дотримання домовленостей, належного використання конституційної назви сусідньої країни і, звичайно, від уникнення провокацій», – заявив глава грецького уряду.
Своєю чергою МЗС Північної Македонії оприлюднило заяву, в якій підтверджується «неухильне зобов’язання країни повністю поважати конституційні положення та всі міжнародні зобов’язання», включаючи Преспанську угоду, підписану з Грецією, яка врегулювала давню суперечку між двома країнами щодо назви.
«Ми закликаємо всіх політичних учасників, особливо обраних посадовців, бути обережними. Збереження євроатлантичного курсу країни залишається першочерговим стратегічним інтересом і слугує гарантією її довгострокової безпеки та стабільності», – заявили в МЗС.
Пізніше новообрана президентка Північної Македонії Гордана Сіляновська -Давкова заявила, що „має право використовувати назву „Македонія” без додавання „Північна”.
У її пресслужбі наголосили, що президент Республіки Північна Македонія „має право використовувати назву Македонія як акт особистого права на самовизначення і самоідентифікацію, поважаючи основні права і свободи людини і відповідно до європейських цінностей і принципів”.
У заяві її пресслужби наголошується, що „президент Гордана Сіляновська – Давкова буде дотримуватися офіційного застосування конституційної назви”.
„Відповідно до Конституції, підготовленої службами Скупщини, присяга була підписана з використанням конституційної назви”, – йдеться в заяві.
Як повідомлялося, президент Північної Македонії Гордана Силяновська-Давкова під час складання присяги назвала країну просто «Македонією», що викликало протест з боку посла Греції.
Євросоюз висловив жаль з приводу слів нового президента Північної Македонії.
Суперечка щодо назви між Грецією і колишньою югославською республікою тривав із 1991 року, коли остання проголосила незалежність, взявши собі назву Республіка Македонія. Афіни вважали, що назва «Македонія» може спричинити територіальні претензії стосовно однойменного грецького регіону, тому наполягали на зміні назви сусідньої країни.
Президентка Словаччини Зузана Чапутова розкритикувала прем’єр-міністра Роберта Фіцо за його спроби послабити судову систему, співпрацювати з росією та підірвати підтримку України в російсько-українській війні.
Президент Словаччини Зузана Чапутова розкритикувала прем’єр-міністра Роберта Фіцо через його намагання послабити судову систему та готовність до контактів з росією.
Про це вона сказала в інтерв’ю Financial Times.
За словами Чапутової, Фіцо випробовує межі демократії судовою реформою, а також нападками на Конституційний суд.
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини розкритикував урядовий законопроєкт про мобілізацію, заявивши, що він містить суперечливі положення і не відповідає Конституції.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації.
Він наголосив, що Україні дійсно слід нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Проте, за словами омбудсмена, законопроєкт №10449 не може розв’язати це питання, оскільки має низку суперечливих норм.
Лубінець розповів, що частину зауважень до законопроєкту на Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вже озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова.
Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок
– заявив омбудсмен.
Зокрема, омбудсмен вказав на нормативний казус у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.
Тут питання у відмітках: формулювання „зняти” та „виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання
– йдеться у пояснені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Окрім того, омбудсмен звернув увагу на те, що згідно з законопроєктом військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни
Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України
– підкреслив Дмитро Лубінець.
Він також розкритикував норму, щодо обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, за невиконання якого передбачена юридична відповідальність.
Омбудсмен наголошує, що це не відповідає положенням Конституції України, Закону України „Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.
Разом з тим Лубінець нагадав, що згідно з Конституцією представники ТЦК та СП не можуть здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян. За його словами, це дозволено виключно працівникам Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян
– підкреслює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Омбудсмен зауважив, що позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які навчаються на контакті, теж суперечить Конституції України.
Окремо Лубінець вказав на норму, що передбачає призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.
Як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним
– впевнений Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Лубінець також розкритикував чинну редакцію Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”, яка не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
За його словами, є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.
Напередодні мав зустріч із Міністром оборони України Рустемом Умєровим і позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження
Право критикувати ізраїльський уряд та військові дії Ізраїлю в секторі Газа, не будучи при цьому „звинуваченими у нелюбові до євреїв”, має зберігатися, заявив глава європейської дипломатії.
Право критикувати ізраїльський уряд та військові дії Ізраїлю в секторі Газа, не будучи при цьому „звинуваченими у нелюбові до євреїв”, має зберігатися, заявив, виступаючи в Європейському парламенті в середу, 22 листопада, верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Борель.
Водночас він наголосив, що „демонстрації, що показують потворне обличчя антисемітизму, не допомагають палестинській справі”, а навпаки, заважають йому. „Має бути можливість визнати право Ізраїлю на самооборону і водночас бути обуреним тим, що відбувається з цивільним населенням у секторі Газа та на Західному березі річки Йордан”, – сказав Боррель. „Має бути можливість захищати право палестинців на власну державу, не прославившись при цьому антисемітом”, – додав глава європейської дипломатії.
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк у понеділок розкритикував Росію за вихід з Угоди про чорноморське зерно, укладеної за посередництва ООН і Туреччини.
У своїй вступній промові на новій сесії Ради ООН з прав людини Тюрк розкритикував Москву за стрімке зростання цін на продовольство і нестачу зерна в Африці, що відбулися через скасування Угоди про зернові, а також розкритикував російські напади на сільськогосподарські об’єкти.
„Вихід Російської Федерації з Чорноморської угоди по зерну в липні і напади на сільськогосподарські об’єкти в Одесі та інших місцях призвели до величезного зростання цін на продукти харчування в країнах, що розвиваються, а отже стало недосяжним для багатьох людей основне право людини – на харчування”, – заявив Тюрк.
У липні російський уряд відмовився продовжувати дію Чорноморського договору, який до цього часу двічі поновлювався, звинувативши Захід у блокуванні експорту російського зерна і добрив, які також були частиною угоди. Згодом Москва посилила свої атаки в південних областях України – Одеській та Миколаївській, де розташовані ключові порти та платформи для експорту українського зерна.
Кремль вважає, що угода не досягла своєї мети і не допомогла покласти край голоду в Африці. Президент Росії Володимир Путін заявив на початку цього місяця, що не буде повернення до ініціативи експорту українського зерна та російських продуктів харчування і добрив, поки Захід не виконає своїх обіцянок перед Москвою з приводу цього питання.
І Росія, і Україна є одними з провідних світових експортерів зерна.
У своєму вступному слові Тюрк також нагадав про інші порушення прав людини, зокрема спалення Корану в Швеції, яке він назвав огидним. Він також закликав Китай вжити заходів у відповідь на висновки доповіді його попередника, опублікованої рік тому, про ймовірні порушення прав людини щодо представників мусульманської меншини в Сіньцзяні.
