Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій і можливої евакуації населення через зростання військових витрат росії.
Зазначається, що країни Балтії стурбовані величезними військовими витратами росії з моменту вторгнення в Україну у 2022 році. Тому розробляють плани дій на випадок імовірної евакуації сотень тисяч людей у разі нарощування сил або нападу російських військ.
Естонія, Латвія та Литва постійно нагадують партнерам по НАТО про загрозу можливої російської агресії, звертаючи увагу на кібератаки, кампанії з дезінформації, а також нещодавні випадки вторгнень російських літаків та безпілотників у їхній повітряний простір.
Москва запевняє, що не планує нападати на Альянс. Водночас країни Балтії, маючи історичний досвід анексії Радянським Союзом у часи Другої світової війни, значно збільшили свої оборонні витрати після повномасштабного вторгнення рф в Україну – навіть попри те, що росія неодноразово заперечувала подібні наміри.
„Загрози можуть бути різними”, – заявив керівник пожежної служби Литви Ренатас Пожела.
Та додав, що можливо це буде могутня армія вздовж кордонів Балтії, яка намагатиметься захопити всі три країни за три дні або тиждень.
Сценарії, які обговорюють у країнах Балтії та за їхніми межами, охоплюють широкий спектр можливих загроз: від саботажу транспортних і комунікаційних мереж до масових заворушень серед російськомовних меншин, організованих потоків мігрантів чи поширення дезінформації, здатної спровокувати паніку та масові втечі.
Литовська влада вже активно готується до потенційних кризових ситуацій. Під час навчань у Вільнюсі відпрацьовували евакуацію сотні осіб, однак у реальних планах ідеться про сотні тисяч. Особливу увагу приділяють мешканцям, які проживають у межах 40 км від кордону з рф чи Білоруссю — це близько 400 тисяч людей. У Каунасі готуються до розміщення до 300 тисяч осіб у школах, університетах, церквах та на спортивних аренах. У Вільнюсі вже визначено місця збору, маршрути евакуації, склади із запасами та транспорт.
При цьому пріоритет у надзвичайній ситуації матиме пересування військової техніки через стратегічно важливий Сувалкський коридор — єдиний сухопутний шлях сполучення Балтії з Польщею. За аналогічними планами, Естонія передбачає переселення близько 10% свого населення, а Латвія — до третини громадян.
Як зазначив міністр нацбезпеки Литви, ці заходи є сигналом для суспільства: країни регіону демонструють готовність діяти на випередження та протистояти потенційним кризам.
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви підтримали членство України у Євросоюзі та НАТО.
Спільну заяву опублікував голова комітету закордонних справ парламенту Литви Жигімантас Павільоніс.
«Перемога України над російською агресією та членство України в НАТО зміцнять справедливий і тривалий мир не лише в Україні, а й у всій Європі, і допоможуть зберегти міжнародний порядок, заснований на правилах, у всьому світі», – йдеться у заяві.
Країни перелічили 5 своїх ключових зобов’язань:
підтримувати Україну до її повної перемоги, включно зі звільненням всіх тимчасово окупованих територій та притягненням рф до відповідальності за воєнні злочини
підтримувати членство України в ЄС з метою завершення переговорів про вступ та набуття повноправного членства до 1 січня 2030 року
підтримувати шлях України до членства в НАТО. Майбутній саміт НАТО 2025 року в Гаазі повинен зробити конкретні політичні кроки, які прокладуть шлях до вступу України до Альянсу
сприяти розвитку оборонної співпраці з Україною, зокрема шляхом підтримки її вступу до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) як етапу на шляху до глибшої інтеграції у сфері безпеки.
посилювати дипломатичний тиск на росію шляхом її міжнародної ізоляції, розширення санкцій та забезпечення притягнення до відповідальності за злочини, вчинені проти України.
Міністри оборони країн Балтії попереджають, що припинення вогню в Україні різко збільшить загрозу нападу рф на їхній регіон.
Про це пише Financial Times.
Естонія, Латвія і Литва стурбовані тим, що Москва не зупиниться на Україні після того, як адміністрація Трампа укладе угоду про припинення вогню. Балтійські країни вказують на те, що Кремль вже виклав плани щодо збільшення військового виробництва та додаткових військ уздовж їхніх кордонів.
«Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде зупинена, росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також значно зросте дуже швидко», – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв’ю виданню.
Його литовська колега, Довіле Шакалієне, зробила схожі заяви, перебуваючи у Великій Британії на початку тижня.
«Не обманюймо себе, що з росією буде покінчено після України. росія використає цей час після припинення вогню, щоб прискорити нарощування свого військового потенціалу. У них вже є величезна, навчена в боях армія, яка стане ще більшою», – сказала вона.
Припинення бойових дій дало б росії шанс створити 1,5-мільйонну армію і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши кількість військ поблизу Фінляндії та країн Балтії. Певкур зазначив, що з 600 тисяч російських військових, які наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, ймовірно, будуть передислоковані.
«Ці люди не повернуться в різні куточки росії збирати кукурудзу або робити щось інше, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, в п’ять-десять разів більша за ту, яку вони могли б отримувати в своєму рідному місті», – оцінив міністр.
Країни Балтії особливо занепокоєні масштабними військовими навчаннями «Запад», які відбудуться цієї осені поблизу їхніх кордонів у рф і Білорусі. Ці навчання, що проводяться кожні чотири роки, імітують конфлікт з країнами НАТО і включають десятки тисяч військовослужбовців, танки, літаки і артилерію.
Певкур і Шакалієне також застерегли від передислокації будь-яких військ НАТО з їхніх країн для формування так званих європейських »сил гарантування”, які будуть відправлені до України як засіб стримування рф від повторного нападу.
Країни східного флангу НАТО, в тому числі Польща і Румунія, заявили, що вони не можуть взяти на себе зобов’язання щодо розгортання військ в Україні за рахунок власної безпеки. Естонія також виступила проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії.
Президент України Володимир Зеленський також вважає, що російський диктатор володимир путін збільшує чисельність особового складу російської армії на 150 тисяч солдатів і може напасти на Польщу і Литву. Це може статися з території Білорусі.
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Польща та Балтійські країни– Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного флангу НАТО.
У спільній заяві міністри оборони підкреслили, що головною метою їхнього кроку є забезпечення більш гнучких можливостей оборони для військ, оскільки вкрай важливо, щоб вони мали належні засоби для захисту своєї території та свободи.
Після оголошення про вихід з договору правозахисні групи й деякі союзники НАТО висловили занепокоєння щодо наслідків цього рішення. Утім країни Балтії та Польща підкреслили свою незмінну відданість міжнародному гуманітарному праву, зокрема захисту цивільного населення.
Оттавський договір, який набув чинності в 1997 році, спрямований на заборону протипіхотних наземних мін у всьому світі. Він був підписаний понад 160 державами, у тому числі країнами Балтії, до 2005-го та Польщею у 2012-му. Але деякі великі військові держави, зокрема росія, Китай, Індія, Пакистан і Сполучені Штати, не підтримали його.
На думку Балтійських країн та Польщі, ситуація з безпекою від часу підписання договору, значно погіршилася, особливо після початку військових операцій рф в Україні у 2022 році. Як наслідок, держави регіону збільшили свої військові витрати, оскільки надали Києву велику підтримку, як матеріальну, так і військову.
Згідно зі звітом ООН, на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у світі.
Хоча Україна також підписала Оттавський договір, вона заявила в ООН, що через війну не може гарантувати його повне дотримання.
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав помилкою рішення Великої Британії не запрошувати лідерів країн Балтії на переговори щодо України, які відбулись в Лондоні минулої неділі.
Як повідомляє „Європейська правда”, його заяву наводить LRT.
Будріс сказав, що спілкувався зі своїми колегами в Північних країнах, і вони „це послання передали точно так само”.
„Для нас дуже важливо, щоб Європа сиділа за спільним столом… Зараз очевидними є зусилля Європи з формування цього столу і порядку денного, пов’язаного з майбутніми мирними переговорами”, – сказав литовський міністр.
За його словами, причини участі країн Балтії в подібних зустрічах зрозумілі.
„Перше, що роблять країни Балтії та Литва для України – це підтримка, як у відносному, так і в абсолютному вираженні, а вона велика. До того ж ми зміцнюємо і нашу власну оборону”, – сказав міністр.
Крім того, він додав, що „наслідки тих чи інших угод щодо України безпосередньо відчуватимуться в Литві”.
У зустрічі в Лондоні взяли участь лідери Франції, Німеччини, Данії, Італії, Туреччини, НАТО і Євросоюзу.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав помилкою рішення Великої Британії не запрошувати лідерів країн Балтії на переговори щодо України, які відбулись в Лондоні минулої неділі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741029900
[modified] => 1741018464
)
[title] => У Литві назвали помилкою незапрошення країн Балтії на саміт у Лондоні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=143230&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 143318
[uk] => 143230
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 143231
[image] => Array
(
[id] => 143231
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[original_lng] => 99920
[original_w] => 1200
[original_h] => 799
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1741011268:3
[_thumbnail_id] => 143231
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1806
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b53ba3a8354efa241310db1092992212] =>
On my way to London to highlight Europe’s ongoing support to Ukraine that can lead to just and lasting peace in Ukraine.
The path to peace is strength.
Weakness breeds more war.
We will support Ukraine, while undertaking a surge in European defence.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Країни Балтії дуже незадоволені тим, що Велика Британія не запросила їхніх лідерів взяти участь у саміті щодо України 2 березня.
Як пише „Європейська правда”, про це Sky News повідомило джерело в європейських дипломатичних колах.
Джерело, обізнане з ситуацією, попередило, що в Москві з цікавістю помітять, що Латвія, Литва та Естонія були виключені з числа учасників саміту.
Стармер має прийняти у неділю лідерів понад десятка європейських країн на саміті у Великій Британії, щоб обговорити війну Росії в Україні та ширшу європейську безпеку.
Президент України Володимир Зеленський також має бути присутнім на саміті.
Дипломатичне джерело підтвердило, що Стармер матиме телефонну розмову з лідерами країн Балтії, але зазначило, що це погана заміна неучасті в саміті.
„Ми дійсно дуже незадоволені відмовою запросити балтійських лідерів”, – зазначило джерело.
Три балтійські країни, розташовані на східному фланзі НАТО на кордоні з Росією, є одними з найбільших прихильників України. Вони надають зброю і фінансову допомогу українським збройним силам у боротьбі з російським вторгненням.
Прем’єр Британії Стармер непередодні, після сварки за участю президента Зеленського у Білому домі, провів телефонну розмову з українським президентом і підтвердив, що чекає його на саміті в Лондоні.
[type] => post
[excerpt] => Країни Балтії дуже незадоволені тим, що Велика Британія не запросила їхніх лідерів взяти участь у саміті щодо України 2 березня.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1740849180
[modified] => 1740844192
)
[title] => Країни Балтії незадоволені, що їх не запросили на саміт по Україні в Лондоні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=142865&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 142879
[uk] => 142865
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 142867
[image] => Array
(
[id] => 142867
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[original_lng] => 46808
[original_w] => 960
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0-300x150.webp
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0-768x384.webp
[width] => 768
[height] => 384
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1740836993:3
[_thumbnail_id] => 142867
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1738
[translation_required_done] => 1
[_oembed_445f6d4abb64db886d7b68324e898d85] =>
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Від’єднання Литви, Латвії та Естонії від російської енергосистеми є важливим кроком до енергетичної незалежності країн Балтії.
Про це заявив литовський прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцкас у соцмережі Х.
«Сильніше, стійкіше енергетичне майбутнє тепер у наших руках. Сьогодні вранці Литва разом із Латвією та Естонією зробила важливий крок до енергетичної незалежності, відключившись від контрольованої Росією електромережі», – написав литовський прем’єр.
Згідно зі словами Палуцкаса, відповідний крок країн Балтії зміцнює їхню енергетичну безпеку, поглиблює інтеграцію з Європою і забезпечує стабільне та надійне енергопостачання.
При цьому, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що процес відключення країн Балтії від російської енергомережі пройшов без інцидентів.
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Греція відхилила запит Естонії, Латвії та Литви на відправку своїх винищувачів для участі в місії НАТО з охорони повітряного простору, посилаючись на свої поточні зобов’язання на Балканах.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
Як повідомила грецька газета, країни Балтії звернулися до країни з проханням направити винищувачі F-16 для охорони їхнього повітряного простору.
У відповідь грецька влада заявила, що їхні військово-повітряні сили вже залучені у патрулюванні повітряного простору Албанії, Чорногорії та Північної Македонії, а 2025 року вони планують брати участь в охороні повітряного простору Болгарії.
Як відомо, грецькі F-16 регулярно патрулюють Балканський регіон, а також спільно з Італією забезпечують безпеку неба Болгарії.
Винищувачі союзників охороняють повітряний простір країн Балтії з моменту їхнього приєднання до НАТО 2004 року.
Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
У листі до голови ЄС, який буде обговорюватися на саміті в Брюсселі в четвер, лідери чотирьох країн, які мають спільні кордони з росією і Білоруссю, заявили, що проект, спрямований на захист блоку з 27 країн і 450-мільйонним населенням, також потребуватиме фінансової підтримки всіх членів.
„Створення системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС з росією і Білоруссю відповідатиме гострій і нагальній потребі убезпечити ЄС від військових і гібридних загроз”.
Ще деталі: Під гібридними загрозами мається на увазі поєднання військових і невійськових, а також прихованих і відкритих засобів, включаючи дезінформацію, кібератаки, економічний тиск і переправлення мігрантів через кордони.
Як йдеться у листі, масштаб і вартість цих спільних зусиль вимагають цілеспрямованих дій ЄС для їхньої політичної і фінансової підтримки.
Деякі дипломати ЄС оцінили вартість будівництва такої оборонної лінії вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з росією і Білоруссю приблизно в 2,5 мільярда євро (2,67 мільярда доларів).
Європейські інвестиції в оборону та її фінансування стануть однією з головних тем для обговорення лідерами ЄС на саміті, оскільки війна росії проти України триває вже третій рік і Москва посилює гібридні операції проти Заходу.
Заклик до спільного фінансування лінії наземної оборони на східному кордоні Європейського Союзу з’явився після попередньої ініціативи Греції та Польщі створити систему протиповітряної оборони ЄС за зразком ізраїльського „Залізного купола”, яка б координувала нині розрізнені системи протиповітряної оборони країн-членів ЄС.
У листі йдеться про те, що планування і будівництво лінії оборони на східному кордоні ЄС має здійснюватися в координації з НАТО і його військовими вимогами.
[type] => post
[excerpt] => Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1719513840
[modified] => 1719518229
)
[title] => Польща та країни Балтії просять про оборонну лінію на кордоні з росією та Білоруссю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=118080&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117614
[uk] => 118080
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 118081
[image] => Array
(
[id] => 118081
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[original_lng] => 23912
[original_w] => 675
[original_h] => 390
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-300x173.webp
[width] => 300
[height] => 173
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1946
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 118081
[_edit_lock] => 1719507429:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] =>
[_oembed_time_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] => 1732203787
[_algolia_sync] => 508335370000
[_oembed_53f3871bb07629bddd42c2b50d5d819c] =>
В рамах проєкту «Східний щит» Польща хоче приєднатися до лінії оборони кордону, запланованої Литвою, Латвією та Естонією, щоб створити спільну систему на східному кордоні Європейського Союзу (ЄС), заявив заступник міністра з питань національної оборони Цезарій Томчик на пресконференції у Варшаві.
На спільній пресконференції з міністром з питань національної оборони Владиславом Косіняком-Камисем та начальником штабу, генерал-лейтенантом Вєславом Кукулою заступник міністра представив деталі проєкту вартістю 10 мільярдів злотих.
Варшава хоче, щоб «Східний щит» становив єдине ціле з проєктом «Лінія національної оборони Балтії», заявив Томчик. Днями заступник міністра відвідав три балтійські країни та оглянув місця, де планується будівництво системи.
Косіняк-Камис додав, що країни Балтії взяли потрібні уроки з історії Другої світової війни. «З’єднання суцільної балтійської лінії оборони і нашого щита – найкраще рішення», – підкреслив він.
Політики назвали «Східний щит» наймасштабнішим проєктом у сфері охорони кордону в Польщі після 1945 року. Він включатиме 400-кілометровий сталевий паркан, який уже стоїть на польсько-білоруському кордоні і буде продовжений на 700-кілометровій ділянці східного кордону до 2028 року.
Укріплення буде доповнено сучасними системами спостереження, перешкодами на місцевості та укриттями для військових, об’єднаний із супутниковою системою протиповітряної оборони.
Проєкт відповідає планам оборони НАТО та ЄС, підкреслив міністр.
Будівництво щита фінансуватиметься з держбюджету та європейських джерел. «Ми сподіваємося, що в наступних бюджетах ЄС будуть такі ресурси не лише для Польщі, а й для країн Балтії», – заявив Косіняк-Камис.
Генерал-лейтенант Кукула зазначив, що в рамках проєкту готується ґрунт для встановлення мінних полів. Він підкреслив, що міни там розмістять лише «у разі неминучості війни».
За словами Томчика, проєкт закону про інвестиції, які мають велике значення для безпеки країни, включаючи проєкти, що стосуються охорони кордону, буде подано до нижньої палати парламенту протягом кількох тижнів.
[type] => post
[excerpt] => В рамах проєкту «Східний щит» Польща хоче приєднатися до лінії оборони кордону, запланованої Литвою, Латвією та Естонією, щоб створити спільну систему на східному кордоні Європейського Союзу (ЄС), заявив заступник міністра з питань національної об...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1716983880
[modified] => 1716988252
)
[title] => Польща хоче приєднатися до спільної лінії оборони кордону країн Балтії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114491&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 114348
[uk] => 114491
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 114349
[image] => Array
(
[id] => 114349
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481.jpg
[original_lng] => 640480
[original_w] => 2547
[original_h] => 1433
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-2048x1152.jpg
[width] => 2048
[height] => 1152
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481.jpg
[width] => 2547
[height] => 1433
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1777
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 114349
[_edit_lock] => 1716977453:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_445f6d4abb64db886d7b68324e898d85] =>
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
