Польща та Балтійські країни– Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного флангу НАТО.
У спільній заяві міністри оборони підкреслили, що головною метою їхнього кроку є забезпечення більш гнучких можливостей оборони для військ, оскільки вкрай важливо, щоб вони мали належні засоби для захисту своєї території та свободи.
Після оголошення про вихід з договору правозахисні групи й деякі союзники НАТО висловили занепокоєння щодо наслідків цього рішення. Утім країни Балтії та Польща підкреслили свою незмінну відданість міжнародному гуманітарному праву, зокрема захисту цивільного населення.
Оттавський договір, який набув чинності в 1997 році, спрямований на заборону протипіхотних наземних мін у всьому світі. Він був підписаний понад 160 державами, у тому числі країнами Балтії, до 2005-го та Польщею у 2012-му. Але деякі великі військові держави, зокрема росія, Китай, Індія, Пакистан і Сполучені Штати, не підтримали його.
На думку Балтійських країн та Польщі, ситуація з безпекою від часу підписання договору, значно погіршилася, особливо після початку військових операцій рф в Україні у 2022 році. Як наслідок, держави регіону збільшили свої військові витрати, оскільки надали Києву велику підтримку, як матеріальну, так і військову.
Згідно зі звітом ООН, на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у світі.
Хоча Україна також підписала Оттавський договір, вона заявила в ООН, що через війну не може гарантувати його повне дотримання.
[type] => post
[excerpt] => Польща та Балтійські країни – Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного ф...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1742475300
[modified] => 1742469975
)
[title] => Країни Балтії та Польща виходять з договору про заборону протипіхотних мін
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145225&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145067
[uk] => 145225
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 145068
[image] => Array
(
[id] => 145068
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak.jpg
[original_lng] => 352845
[original_w] => 2560
[original_h] => 1439
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-2048x1151.jpg
[width] => 2048
[height] => 1151
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak.jpg
[width] => 2560
[height] => 1439
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 404
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 145068
[_edit_lock] => 1742462776:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 264807
[2] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => міни
[2] => Польща
)
)
[1] => Array
(
[id] => 143230
[content] =>
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав помилкою рішення Великої Британії не запрошувати лідерів країн Балтії на переговори щодо України, які відбулись в Лондоні минулої неділі.
Як повідомляє „Європейська правда”, його заяву наводить LRT.
Будріс сказав, що спілкувався зі своїми колегами в Північних країнах, і вони „це послання передали точно так само”.
„Для нас дуже важливо, щоб Європа сиділа за спільним столом… Зараз очевидними є зусилля Європи з формування цього столу і порядку денного, пов’язаного з майбутніми мирними переговорами”, – сказав литовський міністр.
За його словами, причини участі країн Балтії в подібних зустрічах зрозумілі.
„Перше, що роблять країни Балтії та Литва для України – це підтримка, як у відносному, так і в абсолютному вираженні, а вона велика. До того ж ми зміцнюємо і нашу власну оборону”, – сказав міністр.
Крім того, він додав, що „наслідки тих чи інших угод щодо України безпосередньо відчуватимуться в Литві”.
У зустрічі в Лондоні взяли участь лідери Франції, Німеччини, Данії, Італії, Туреччини, НАТО і Євросоюзу.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав помилкою рішення Великої Британії не запрошувати лідерів країн Балтії на переговори щодо України, які відбулись в Лондоні минулої неділі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741029900
[modified] => 1741018464
)
[title] => У Литві назвали помилкою незапрошення країн Балтії на саміт у Лондоні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=143230&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 143318
[uk] => 143230
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 143231
[image] => Array
(
[id] => 143231
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[original_lng] => 99920
[original_w] => 1200
[original_h] => 799
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1741011268:3
[_thumbnail_id] => 143231
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 638
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b53ba3a8354efa241310db1092992212] =>
On my way to London to highlight Europe’s ongoing support to Ukraine that can lead to just and lasting peace in Ukraine.
The path to peace is strength.
Weakness breeds more war.
We will support Ukraine, while undertaking a surge in European defence.
Країни Балтії дуже незадоволені тим, що Велика Британія не запросила їхніх лідерів взяти участь у саміті щодо України 2 березня.
Як пише „Європейська правда”, про це Sky News повідомило джерело в європейських дипломатичних колах.
Джерело, обізнане з ситуацією, попередило, що в Москві з цікавістю помітять, що Латвія, Литва та Естонія були виключені з числа учасників саміту.
Стармер має прийняти у неділю лідерів понад десятка європейських країн на саміті у Великій Британії, щоб обговорити війну Росії в Україні та ширшу європейську безпеку.
Президент України Володимир Зеленський також має бути присутнім на саміті.
Дипломатичне джерело підтвердило, що Стармер матиме телефонну розмову з лідерами країн Балтії, але зазначило, що це погана заміна неучасті в саміті.
„Ми дійсно дуже незадоволені відмовою запросити балтійських лідерів”, – зазначило джерело.
Три балтійські країни, розташовані на східному фланзі НАТО на кордоні з Росією, є одними з найбільших прихильників України. Вони надають зброю і фінансову допомогу українським збройним силам у боротьбі з російським вторгненням.
Прем’єр Британії Стармер непередодні, після сварки за участю президента Зеленського у Білому домі, провів телефонну розмову з українським президентом і підтвердив, що чекає його на саміті в Лондоні.
[type] => post
[excerpt] => Країни Балтії дуже незадоволені тим, що Велика Британія не запросила їхніх лідерів взяти участь у саміті щодо України 2 березня.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1740849180
[modified] => 1740844192
)
[title] => Країни Балтії незадоволені, що їх не запросили на саміт по Україні в Лондоні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=142865&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 142879
[uk] => 142865
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 142867
[image] => Array
(
[id] => 142867
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[original_lng] => 46808
[original_w] => 960
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0-300x150.webp
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0-768x384.webp
[width] => 768
[height] => 384
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/332371-1705682111-3722-large-new-960x380-0.webp
[width] => 960
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1740836993:3
[_thumbnail_id] => 142867
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 756
[translation_required_done] => 1
[_oembed_445f6d4abb64db886d7b68324e898d85] =>
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Від’єднання Литви, Латвії та Естонії від російської енергосистеми є важливим кроком до енергетичної незалежності країн Балтії.
Про це заявив литовський прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцкас у соцмережі Х.
«Сильніше, стійкіше енергетичне майбутнє тепер у наших руках. Сьогодні вранці Литва разом із Латвією та Естонією зробила важливий крок до енергетичної незалежності, відключившись від контрольованої Росією електромережі», – написав литовський прем’єр.
Згідно зі словами Палуцкаса, відповідний крок країн Балтії зміцнює їхню енергетичну безпеку, поглиблює інтеграцію з Європою і забезпечує стабільне та надійне енергопостачання.
При цьому, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що процес відключення країн Балтії від російської енергомережі пройшов без інцидентів.
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Греція відхилила запит Естонії, Латвії та Литви на відправку своїх винищувачів для участі в місії НАТО з охорони повітряного простору, посилаючись на свої поточні зобов’язання на Балканах.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
Як повідомила грецька газета, країни Балтії звернулися до країни з проханням направити винищувачі F-16 для охорони їхнього повітряного простору.
У відповідь грецька влада заявила, що їхні військово-повітряні сили вже залучені у патрулюванні повітряного простору Албанії, Чорногорії та Північної Македонії, а 2025 року вони планують брати участь в охороні повітряного простору Болгарії.
Як відомо, грецькі F-16 регулярно патрулюють Балканський регіон, а також спільно з Італією забезпечують безпеку неба Болгарії.
Винищувачі союзників охороняють повітряний простір країн Балтії з моменту їхнього приєднання до НАТО 2004 року.
Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
У листі до голови ЄС, який буде обговорюватися на саміті в Брюсселі в четвер, лідери чотирьох країн, які мають спільні кордони з росією і Білоруссю, заявили, що проект, спрямований на захист блоку з 27 країн і 450-мільйонним населенням, також потребуватиме фінансової підтримки всіх членів.
„Створення системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС з росією і Білоруссю відповідатиме гострій і нагальній потребі убезпечити ЄС від військових і гібридних загроз”.
Ще деталі: Під гібридними загрозами мається на увазі поєднання військових і невійськових, а також прихованих і відкритих засобів, включаючи дезінформацію, кібератаки, економічний тиск і переправлення мігрантів через кордони.
Як йдеться у листі, масштаб і вартість цих спільних зусиль вимагають цілеспрямованих дій ЄС для їхньої політичної і фінансової підтримки.
Деякі дипломати ЄС оцінили вартість будівництва такої оборонної лінії вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з росією і Білоруссю приблизно в 2,5 мільярда євро (2,67 мільярда доларів).
Європейські інвестиції в оборону та її фінансування стануть однією з головних тем для обговорення лідерами ЄС на саміті, оскільки війна росії проти України триває вже третій рік і Москва посилює гібридні операції проти Заходу.
Заклик до спільного фінансування лінії наземної оборони на східному кордоні Європейського Союзу з’явився після попередньої ініціативи Греції та Польщі створити систему протиповітряної оборони ЄС за зразком ізраїльського „Залізного купола”, яка б координувала нині розрізнені системи протиповітряної оборони країн-членів ЄС.
У листі йдеться про те, що планування і будівництво лінії оборони на східному кордоні ЄС має здійснюватися в координації з НАТО і його військовими вимогами.
[type] => post
[excerpt] => Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1719513840
[modified] => 1719518229
)
[title] => Польща та країни Балтії просять про оборонну лінію на кордоні з росією та Білоруссю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=118080&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117614
[uk] => 118080
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 118081
[image] => Array
(
[id] => 118081
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[original_lng] => 23912
[original_w] => 675
[original_h] => 390
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-300x173.webp
[width] => 300
[height] => 173
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 913
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 118081
[_edit_lock] => 1719507429:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] =>
[_oembed_time_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] => 1732203787
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 10573
[2] => 223
[3] => 276
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => оборона
[2] => Польща
[3] => росія
)
)
[6] => Array
(
[id] => 114491
[content] =>
В рамах проєкту «Східний щит» Польща хоче приєднатися до лінії оборони кордону, запланованої Литвою, Латвією та Естонією, щоб створити спільну систему на східному кордоні Європейського Союзу (ЄС), заявив заступник міністра з питань національної оборони Цезарій Томчик на пресконференції у Варшаві.
На спільній пресконференції з міністром з питань національної оборони Владиславом Косіняком-Камисем та начальником штабу, генерал-лейтенантом Вєславом Кукулою заступник міністра представив деталі проєкту вартістю 10 мільярдів злотих.
Варшава хоче, щоб «Східний щит» становив єдине ціле з проєктом «Лінія національної оборони Балтії», заявив Томчик. Днями заступник міністра відвідав три балтійські країни та оглянув місця, де планується будівництво системи.
Косіняк-Камис додав, що країни Балтії взяли потрібні уроки з історії Другої світової війни. «З’єднання суцільної балтійської лінії оборони і нашого щита – найкраще рішення», – підкреслив він.
Політики назвали «Східний щит» наймасштабнішим проєктом у сфері охорони кордону в Польщі після 1945 року. Він включатиме 400-кілометровий сталевий паркан, який уже стоїть на польсько-білоруському кордоні і буде продовжений на 700-кілометровій ділянці східного кордону до 2028 року.
Укріплення буде доповнено сучасними системами спостереження, перешкодами на місцевості та укриттями для військових, об’єднаний із супутниковою системою протиповітряної оборони.
Проєкт відповідає планам оборони НАТО та ЄС, підкреслив міністр.
Будівництво щита фінансуватиметься з держбюджету та європейських джерел. «Ми сподіваємося, що в наступних бюджетах ЄС будуть такі ресурси не лише для Польщі, а й для країн Балтії», – заявив Косіняк-Камис.
Генерал-лейтенант Кукула зазначив, що в рамках проєкту готується ґрунт для встановлення мінних полів. Він підкреслив, що міни там розмістять лише «у разі неминучості війни».
За словами Томчика, проєкт закону про інвестиції, які мають велике значення для безпеки країни, включаючи проєкти, що стосуються охорони кордону, буде подано до нижньої палати парламенту протягом кількох тижнів.
[type] => post
[excerpt] => В рамах проєкту «Східний щит» Польща хоче приєднатися до лінії оборони кордону, запланованої Литвою, Латвією та Естонією, щоб створити спільну систему на східному кордоні Європейського Союзу (ЄС), заявив заступник міністра з питань національної об...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1716983880
[modified] => 1716988252
)
[title] => Польща хоче приєднатися до спільної лінії оборони кордону країн Балтії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114491&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 114348
[uk] => 114491
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 114349
[image] => Array
(
[id] => 114349
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481.jpg
[original_lng] => 640480
[original_w] => 2547
[original_h] => 1433
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-2048x1152.jpg
[width] => 2048
[height] => 1152
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481.jpg
[width] => 2547
[height] => 1433
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 894
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 114349
[_edit_lock] => 1716977453:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_445f6d4abb64db886d7b68324e898d85] =>
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Польща, Фінляндія, Норвегія та Балтійські країни домовилися створити так звану „стіну безпілотників”, яка захищатиме зовнішні кордони країн.
Про це повідомляє LTR з посиланням на заяву міністра внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.
„Це абсолютно нова річ – „стіна з дронів” від Норвегії до Польщі, метою якої буде захист нашого кордону за допомогою дронів та інших технологій. Не лише за допомогою фізичної інфраструктури, систем спостереження, але і з використанням дронів та інших технологій, які б дозволили нам захищатися також від провокацій з боку недружніх країн та запобігати контрабанді”, заявила Білотайте.
Вона додала, що Литва вже розробила плани щодо посилення захисту свого кордону за допомогою безпілотників. Державна прикордонна служба Литви нещодавно створила підрозділ БПЛА.
Також за словами Білотайте, „стіну з дронів” можна створити за рахунок коштів Євросоюзу.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Естонія, як і інші країни Балтії, активно допомагають Україні після початку широкомасштабної військової агресії РФ. Держава надає Києву як оборонну, так і гуманітарну, фінансову та політичну підтримку.
Кремль намагається зламати союзників та послабити військову підтримку Києва, а тому посилює гібридні атаки на території європейських країн. Про це у понеділок, 13 травня, заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, пише Associated Press.
„Росія посилила тіньову війну проти всіх європейських країн. Вона хоче налякати і залякати вільний світ, щоб ми припинили надавати допомогу Україні”, – сказала вона.
Каллас зауважила, що держави-партнери та союзники не повинні піддаватися на російський тиск у цьому питанні та закликала й надалі підтримувати Україну у боротьбі з окупантами.
„Ми не повинні боятися”, – наголосила естонський чиновник.
[type] => post
[excerpt] => Естонія, як і інші країни Балтії, активно допомагають Україні після початку широкомасштабної військової агресії РФ. Держава надає Києву як оборонну, так і гуманітарну, фінансову та політичну підтримку.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1715685900
[modified] => 1715675563
)
[title] => росія посилила гібридні атаки проти європейських країн - Таллінн
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=112919&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 112919
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 112920
[image] => Array
(
[id] => 112920
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1.jpg
[original_lng] => 75385
[original_w] => 1300
[original_h] => 820
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1-768x484.jpg
[width] => 768
[height] => 484
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1-1024x646.jpg
[width] => 1024
[height] => 646
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1.jpg
[width] => 1300
[height] => 820
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1.jpg
[width] => 1300
[height] => 820
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1-8026-1300x820-314035217338d986e5ddcb0d961803bd-1300x820-1.jpg
[width] => 1300
[height] => 820
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1715664811:3
[_thumbnail_id] => 112920
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1410
[translation_required_done] => 1
[_oembed_445f6d4abb64db886d7b68324e898d85] =>
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Країна Балтії у разі нападу росії зможуть перемогти. Але балтійські міста виглядатимуть, як знищені російськими військами Бахмут та Авдіївка.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ELTA, яке цитує Delfi.
Глава МЗС впевнений, що у разі нападу росії на балтійські країни вони будуть захищатися за досвідом і за можливостями, а НАТО знадобиться декілька днів, щоб відповісти.
„Зрештою, я думаю, НАТО переможе. Але подивіться на Бахмут, подивіться на Авдіївку – так виглядатимуть країни Балтії після напружених бойових дій. Ось так виглядатимуть ваші міста. Красивого Вільнюса не буде”, – сказав він.
Кулеба наголосив що найдешевший і найбезпечніший спосіб уникнути конфлікту з рф – це підтримати українців, які борються проти російської агресії. За його словами, Литва це розуміє, тому активно підтримує Україну.
„Інші роблять вигляд, що можуть цього уникнути”, – заявив міністр.
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
