На прохання прокоментувати звинувачення росії на адресу країн Балтії в тому, що вони нібито готуються співпрацювати з Україною для здійснення дронових атак на цілі в росії, Рубіо сказав, що це «викликає занепокоєння», оскільки «завжди є побоювання щодо ескалації».
Глава Держдепартаменту зауважив, що США «уважно стежать за цим» і «співпрацюють» з НАТО з цього питання.
Після серії інцидентів із дронами біля кордонів НАТО Україна розглядає можливість направити своїх експертів до країн Балтії для посилення повітряної безпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ERR.
За даними естонського мовника, Київ уже зв’язався з посольством Естонії в Україні щодо можливої співпраці. Водночас конкретний зміст ініціативи ще уточнюється.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що уряд очікує від України насамперед кращого контролю над польотами своїх дронів.
„Безумовно, найпростіший спосіб для українців утримати свої дрони подалі від нашої території – це краще контролювати свою діяльність”, – наголосив він.
Інтерес до теми посилився після кількох інцидентів у Балтійському регіоні. Зокрема, у Латвії нещодавно повідомляли про можливу повітряну загрозу після падіння двох дронів і пошкодження нафтосховища.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що Таллінн підтримує право України атакувати російські цілі, однак у влади є занепокоєння щодо ризиків для території НАТО.
За його словами, існує небезпека, що Росія може перехоплювати українські дрони та перенаправляти їх у бік країн Балтії.
„Якщо говорити про безпосередню близькість до кордонів НАТО, то якщо Росія застосує ракетну систему або щось подібне, що може потрапити на територію НАТО, то Росія насправді боїться НАТО і в такому випадку просто не хоче ескалувати військовий конфлікт. Однак це знову ж таки небезпечно з іншого боку, що Росія може взяти під контроль українські дрони і надіслати їх до нас уже націленими кудись, де, наприклад, є людські жертви”, – заявив Цахкна.
Водночас міністр оборони Латвії Андріс Спрудс зазначив, що Україна навряд чи ділитиметься з партнерами детальними планами своїх атак, оскільки така інформація є оперативною.
„Якщо говорити про конкретні випадки та траєкторії польотів, то Україна має вирішити, чи повідомляти нам про це, чи ні. Загалом це оперативна інформація”, – підкреслив він.
У виданні наголосили, що Україна продовжує атаки на російські порти в Балтійському морі, тому повністю уникнути подібних інцидентів із дронами буде складно.
Естонський експерт із безпеки Райнер Сакс вважає, що країни Балтії мають самі активніше працювати над координацією з Україною, а не чекати лише ініціатив Києва.
Минулого тижня міністри оборони Естонії та України вже обговорювали ситуацію після того, як один із дронів ненадовго увійшов у повітряний простір Естонії.
За словами Певкура, сторони розглядають кілька технічних рішень для мінімізації ризиків.
„Можна змінити траєкторію, можна контролювати політ дронів завдяки вбудованим у них так званим kill switch, тобто автоматичним системам знищення – якщо бачать, що дрон збивається з курсу, то можна цей дрон автоматично знищити навіть на відстані”, – додав він.
Естонія очікує від України посилення контролю над безпілотниками після кількох випадків порушення повітряного простору країн Балтії. У Таллінні наголошують, що підтримують право Києва атакувати російські цілі, однак закликають мінімізувати ризики для території держав НАТО.
За даними естонської влади, за останні місяці кілька дронів, які могли бути запущені під час атак на російські об’єкти у районі Балтійського моря, потрапили до повітряного простору Естонії, Латвії та Фінляндії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ розглядає можливість відправлення українських експертів до регіону. За його словами, це допоможе посилити безпеку повітряного простору союзників та запобігти подібним випадкам у майбутньому.
У Таллінні підтвердили, що питання вже обговорювали українські та естонські посадовці. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур зазначив, що Україна має краще контролювати польоти своїх безпілотників.
«Найпростіший спосіб для українців тримати свої дрони подалі від нашої території – це краще контролювати їхню діяльність», – заявив він.
Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що країна підтримує право України на самооборону, але водночас стурбована можливістю серйозніших інцидентів. За його словами, існує ризик, що росія може перехоплювати або перенаправляти українські безпілотники у бік території НАТО.
Наразі Україна та Естонія обговорюють технічні рішення, які мають допомогти уникнути подібних ситуацій. Серед можливих варіантів – зміна маршрутів польоту та впровадження систем автоматичного самознищення дронів у разі відхилення від заданого курсу.
Литва, Латвіч, Естонія та Фінляндія нібито надають свій повітряний простір для прольоту українських безпілотників.
У Кремлі звинуватили країни Балтії та Фінляндію у співучасті в атаках на російську територію. Про це в розмові із росЗМІ заявив помічник російського диктатора і голова Морської колегії Микола Патрушев.
„Надання країнами Прибалтики та Фінляндією повітряного простору для прольоту ударних БПЛА означає пряму участь держав – членів НАТО в атаках на російську територію та інфраструктуру. З усіма висновками та наслідками”, – підкреслив Патрушев.
За його словами, така підтримка дозволяє завдавати ударів по об’єктах „невійськової морської інфраструктури” та торговому флоту Росії, включаючи порти в Ленінградській області.
Він також зазначив, що відстань від північних кордонів України до Ленінградської області перевищує 1400 кілометрів. На думку помічника російського диктатора, дрони не можуть долати такий маршрут без згоди країн НАТО, над територією яких він проходить.
Як аргументи Патрушев навів повідомлення про те, що жителі Естонії отримують SMS-повідомлення про можливу появу безпілотників, а також про випадки виявлення збитих дронів на території Фінляндії. При цьому представник Кремля обурився, що Гельсінкі не вимагають від України припинення подібних ударів.
Естонія, Латвія та Литва оприлюднили спільну заяву від імені міністрів закордонних справ, у якій відкинули звинувачення росії щодо нібито використання їхнього повітряного простору для українських ударів по території рф. Балтійські країни наголосили, що не дозволяли застосовувати свою територію чи повітряний простір для атак безпілотників.
Також вони офіційно довели свою позицію до відома тимчасових повірених російських дипломатичних місій у Таллінні, Ризі та Вільнюсі наприкінці березня.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав заяву балтійських колег, підкресливши, що подібні звинувачення є частиною дезінформаційної кампанії росії. За його оцінкою, такі дії спрямовані на підрив єдності та уникнення відповідальності.
Він також наголосив на необхідності спільної відповіді союзників, що передбачає збереження єдності, рішучості та подальший тиск на росію з метою відновлення безпеки й справедливості.
[type] => post
[excerpt] => Естонія, Латвія та Литва оприлюднили спільну заяву від імені міністрів закордонних справ, у якій відкинули звинувачення росії щодо нібито використання їхнього повітряного простору для українських ударів по території рф. Балтійські країни наголосил...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1775903520
[modified] => 1775855061
)
[title] => Країни Балтії відкинули звинувачення рф у наданні повітряного простору для ударів: у МЗС України відреагували
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183198&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183244
[uk] => 183198
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 183199
[image] => Array
(
[id] => 183199
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[original_lng] => 54629
[original_w] => 650
[original_h] => 420
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010-300x194.jpg
[width] => 300
[height] => 194
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1775844265:2
[_thumbnail_id] => 183199
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 499
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 821166233002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 977086
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 602095
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => удари
)
)
[5] => Array
(
[id] => 182071
[content] =>
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії закликали прискорити зміцнення захисту неба. Останні інциденти з падінням БПЛА підтвердили потребу в інвестиціях у системи ППО цих країн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Міноборони Латвії.
„Латвія, Естонія та Литва вживають рішучих заходів, надаючи пріоритет розвитку нашої протиповітряної оборони. Однак нещодавні інциденти, спричинені агресивною війною РФ проти України, демонструють важливість подальшого зміцнення багаторівневої протиповітряної оборони”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили міністри, цього тижня декілька іноземних безпілотних літальних апаратів перетнули повітряний простір НАТО в країнах Балтії та „вдарили по нашій землі/території”. На щастя, ніхто з цивільних осіб не постраждав, а пошкодження інфраструктури було мінімальним. Ми високо оцінюємо професіоналізм союзників, які беруть участь у місії НАТО з патрулювання повітряного простору, що допомагає підтримувати безпеку нашого повітряного простору, зауважили урядовці.
„Поки триває розслідування для встановлення всіх відповідних деталей та обставин, ми залишаємося непохитними у нашій підтримці оборонних операцій України проти рф та законного права України на самооборону”, – йдеться у заяві.
Також додається, що інциденти останніх днів демонструють необхідність продовжувати покращувати готовність та інвестувати в оборонний потенціал. Країни Балтії вже інвестують щонайменше 5% свого валового внутрішнього продукту в оборону, надаючи пріоритет можливостям протиповітряної оборони, системам безпілотників та боротьби з ними, а також розробці акустичних датчиків.
„Ці інциденти ще раз підкреслюють актуальність нашої заявки на фінансування ЄС, доступне в рамках ініціативи „Європейські оборонні проєкти спільного інтересу”. Ми наголошуємо на необхідності значного збільшення та цільового виділення фінансування оборони ЄС у довготерміновій перспективі, зокрема для зміцнення східного кордону блоку за допомогою таких ініціатив, як „Східний фланговий контроль” та „Європейська ініціатива щодо захисту від безпілотників”, – наголосили дипломати.
Речник міністерства закордонних справ (МЗС) України Георгій Тихий відреагував на низку нещодавніх інцидентів з українськими дронами в країнах Балтії.
„Всі наші балтійські партнери не мають жодних сумнівів, що причина всіх цих випадків – це російська агресія проти України. І ми з ними абсолютно єдині в позиції, що наслідком цих інцидентів має бути посилення тиску на Москву і запровадження додаткових санкцій проти росії”, – сказав він на брифінгу в середу, 25 березня.
Інциденти з українськими дронами в країнах Балтії
Раніше цього дня прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що дрон, який влетів у трубу енергооб’єкта, був українським. Ніхто непостраждав. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав цей інцидент конкретним наслідком повномасштабної війни рф проти України. „Дрон не був спрямований на Естонію. Це конкретний наслідок повномасштабної агресивної війни росії… Тиск на агресора має тривати”, – сказав він.
Напередодні дрон упав на території Латвії. Шкоди людям чи інфраструктурі не було. Згодом пресслужба латвійської армії заявила, що безпілотник був попередньо ідентифікований як український.
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
Безкарність Радянського союзу та його правонаступниці, Росії, за окупацію держав Балтії у 1940-х роках, є однією причин для дій Путіна.
Про це заявив під час виступу на дипломатичній конференції у Гаазі міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Будріс, підписавши від імені Литви конвенцію про створенні компенсаційної комісії, наголосив на важливості притягнути Росію до відповідальності – бо це є необхідною умово для встановлення стабільного миру. Він також наголосив на необхідності розширити коло підписантів, „долучити усі відповідні держави до цього процесу”.
Створення комісії, що визначатиме розмір репараційних виплат для українців, за його словами, має особливе значення для Литви.
„Наша історія вчить, наскільки життєво важливими є репарації і відповідальність за міжнародні злочини. Свого часу не було жодних репарацій за радянську окупацію Литви та інших балтійських держав за пактом Молотова-Ріббентропа. А тепер Путін і його режим діють так, ніби цих злочинів ніколи не було!” – пояснив він іншим присутнім.
Будріс висловив впевненість, що відсутність репарації за балтійську окупацію стала однією з причин, чому Путін розпочав нові агресії.
„Це заперечення злочинів і ця безкарність надихнули Росію на агресію проти Грузії у 2008 році, та проти України у 2014 і ще раз у 2022”, – пояснив він.
За словами міністра, створення такого механізму щодо України надішле Росії сигнал, що агресія ніколи не буде легітимізована міжнародною спільнотою, а відповідальності та правосуддя неуникно настануть.
[type] => post
[excerpt] => Безкарність Радянського союзу та його правонаступниці, Росії, за окупацію держав Балтії у 1940-х роках, є однією причин для дій Путіна.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1765919280
[modified] => 1765910341
)
[title] => Литва нагадала, що за окупацію країн Балтії не було репарації: це призвело до нової агресії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172413&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 172648
[uk] => 172413
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 172414
[image] => Array
(
[id] => 172414
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[original_lng] => 56822
[original_w] => 600
[original_h] => 356
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original-300x178.jpg
[width] => 300
[height] => 178
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/original.jpg
[width] => 600
[height] => 356
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1765903175:3
[_thumbnail_id] => 172414
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 699
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 581241534002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 1980
[2] => 51722
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => Литва
[2] => окупація
)
)
[8] => Array
(
[id] => 165202
[content] =>
Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій і можливої евакуації населення через зростання військових витрат росії.
Зазначається, що країни Балтії стурбовані величезними військовими витратами росії з моменту вторгнення в Україну у 2022 році. Тому розробляють плани дій на випадок імовірної евакуації сотень тисяч людей у разі нарощування сил або нападу російських військ.
Естонія, Латвія та Литва постійно нагадують партнерам по НАТО про загрозу можливої російської агресії, звертаючи увагу на кібератаки, кампанії з дезінформації, а також нещодавні випадки вторгнень російських літаків та безпілотників у їхній повітряний простір.
Москва запевняє, що не планує нападати на Альянс. Водночас країни Балтії, маючи історичний досвід анексії Радянським Союзом у часи Другої світової війни, значно збільшили свої оборонні витрати після повномасштабного вторгнення рф в Україну – навіть попри те, що росія неодноразово заперечувала подібні наміри.
„Загрози можуть бути різними”, – заявив керівник пожежної служби Литви Ренатас Пожела.
Та додав, що можливо це буде могутня армія вздовж кордонів Балтії, яка намагатиметься захопити всі три країни за три дні або тиждень.
Сценарії, які обговорюють у країнах Балтії та за їхніми межами, охоплюють широкий спектр можливих загроз: від саботажу транспортних і комунікаційних мереж до масових заворушень серед російськомовних меншин, організованих потоків мігрантів чи поширення дезінформації, здатної спровокувати паніку та масові втечі.
Литовська влада вже активно готується до потенційних кризових ситуацій. Під час навчань у Вільнюсі відпрацьовували евакуацію сотні осіб, однак у реальних планах ідеться про сотні тисяч. Особливу увагу приділяють мешканцям, які проживають у межах 40 км від кордону з рф чи Білоруссю — це близько 400 тисяч людей. У Каунасі готуються до розміщення до 300 тисяч осіб у школах, університетах, церквах та на спортивних аренах. У Вільнюсі вже визначено місця збору, маршрути евакуації, склади із запасами та транспорт.
При цьому пріоритет у надзвичайній ситуації матиме пересування військової техніки через стратегічно важливий Сувалкський коридор — єдиний сухопутний шлях сполучення Балтії з Польщею. За аналогічними планами, Естонія передбачає переселення близько 10% свого населення, а Латвія — до третини громадян.
Як зазначив міністр нацбезпеки Литви, ці заходи є сигналом для суспільства: країни регіону демонструють готовність діяти на випередження та протистояти потенційним кризам.
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви підтримали членство України у Євросоюзі та НАТО.
Спільну заяву опублікував голова комітету закордонних справ парламенту Литви Жигімантас Павільоніс.
«Перемога України над російською агресією та членство України в НАТО зміцнять справедливий і тривалий мир не лише в Україні, а й у всій Європі, і допоможуть зберегти міжнародний порядок, заснований на правилах, у всьому світі», – йдеться у заяві.
Країни перелічили 5 своїх ключових зобов’язань:
підтримувати Україну до її повної перемоги, включно зі звільненням всіх тимчасово окупованих територій та притягненням рф до відповідальності за воєнні злочини
підтримувати членство України в ЄС з метою завершення переговорів про вступ та набуття повноправного членства до 1 січня 2030 року
підтримувати шлях України до членства в НАТО. Майбутній саміт НАТО 2025 року в Гаазі повинен зробити конкретні політичні кроки, які прокладуть шлях до вступу України до Альянсу
сприяти розвитку оборонної співпраці з Україною, зокрема шляхом підтримки її вступу до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) як етапу на шляху до глибшої інтеграції у сфері безпеки.
посилювати дипломатичний тиск на росію шляхом її міжнародної ізоляції, розширення санкцій та забезпечення притягнення до відповідальності за злочини, вчинені проти України.
