У понеділок, 30 березня, Косово схвалило відправку військ до сектора Гази для формування міжнародних сил безпеки в рамках ініціативи, що підтримується США, після укладення минулого року перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС.
Про це пише Reuters, передає „Європейська правда”.
Кілька країн, зокрема Індонезія, Марокко, Казахстан та Албанія, надали війська для Міжнародних сил стабілізації з метою підтримання миру та підтримки перехідної адміністрації в секторі Гази під егідою „Ради миру” президента США Дональда Трампа.
Відтак уряд Косова заявив під час засідання міністрів, що Міністерство оборони ухвалило рішення щодо відправки військ до сектора Гази після отримання запрошення від США у грудні.
„Ми готові взяти участь і допомогти населенню сектора Гази, оскільки самі були і залишаємося бенефіціарами міжнародних сил з 1999 року”, – заявив на засіданні прем’єр-міністр Альбін Курті.
Уряд не повідомив про чисельність військ, які вирушать до сектора Гази.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що країна готується до можливого нападу з боку Хорватії, Албанії та Косова.
“Ми готуємося до їхнього нападу. Вони чекають на момент у майбутньому, коли спалахне більший конфлікт між європейцями та росіянами, і ще більший на Близькому Сході. Це їхні наміри, вони чекають на сприятливий момент, коли у світі настане загальний хаос”, – сказав президент Сербії.
Водночас Вучич зазначив, що Сербія не може завдати превентивного удару по Хорватії чи Албанії, оскільки ці держави є членами НАТО.
При цьому він запевнив громадян, що держава має “достатньо сили, щоб мати чіткий сигнал стримування”.
“Сербія достатньо сильна, щоб зберегти свою територіальну цілісність, суверенітет, свободу та безпеку своїх громадян. Вони не нападуть на нас не тому, що не хочуть, а тому, що знають, якою буде відповідь”, – наголосив він.
У частково визнаному Косові ввечері у середу очікують затвердження нового уряду на чолі з Альбіном Курті – після більш як року політичної кризи.
Про це повідомляє Reuters, пише „Європейська правда”.
Ввечері 11 лютого парламент Косова очікувано затвердить новий уряд на чолі з прем’єр-міністром Альбіном Курті. Політичні партії погодилися скликати сесію о 17 годині за місцевим часом.
Пріоритетним завданням уряду після того буде затвердження бюджету на 2026 рік.
Наступним викликом стануть президентські вибори, що мають відбутися до 5 березня. У Косові президента обирає парламент таємним голосуванням, для перемоги кандидата потрібно дві третини голосів. Курті не має такої більшості і потребуватиме голосів опозиції, щоб забезпечити перемогу „свого” кандидата.
Багамські острови – держава у Карибському басейні – визнали незалежність Косова у п’ятницю.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на „Радіо Свобода”.
Косовська президентка Вйоса Османі сказала, що угода про визнання Косова була досягнута в столиці , Нассау, та підписана прем’єр-міністром Багамських островів Філіпом Девісом.
„Ще одне історичне рішення для нашої країни”, – сказала Османі.
У спільній заяві Косово і Багамські острови заявили, що вони прихильні цілям і принципам Статуту Організації Об’єднаних Націй, включаючи повагу до суверенітету, рівність держав і мирне врегулювання спорів. Вони домовилися розвивати свої відносини на основі взаємної поваги, взаємності та конструктивної взаємодії.
Пізніше на пресконференції Девіс заявив, що Косово може розраховувати на Багамські острови як на надійного та стабільного партнера.
У неділю парламент Косова не проголосував за довіру до нового уряду прем’єр-міністра Альбіна Курті.
56 із 120 членів палати представників проголосували за уряд на чолі з головою партії «Самовизначення» (Vetevendosje), тобто це на п’ять голосів менше, ніж потрібно було Альбіну Курті для прийняття його пропозиції.
Парламентські вибори 9 лютого виграла правляча ліва партія «Самовизначення», набравши 42,3% голосів. Цього було достатньо для того, щоб отримати 48 місць у парламенті.
Друге місце на виборах посіла Косовська демократична партія (PDK) на чолі з колишнім главою держави Хашимом Тачі, яка набрала 20,95% голосів, а третє — Косовська демократична коаліція (LDK) з 18,27%, а партія колишнього прем’єр-міністра Рамуша Харадіная «Альянс за майбутнє Косова» (AAK) та її коаліційні партнери отримали 7,6%. Інші албанські партії не потрапили до законодавчого органу.
Національним меншинам гарантовано 20 місць у парламенті, 10 із них відведені сербам, а 10 – іншим. З усієї кількості місць, відведених сербам, дев’ять отримала підтримувана Белградом Сербська ліста, а одне – опозиційна партія «За свободу, справедливість і виживання».
Представники PDK, LDK, AAK і Сербської списку також проголосували в неділю проти нового уряду Альбіна Курті.
У своїй програмній промові кандидат на посаду прем’єр-міністра, серед іншого, зазначив, що жодна з партій не хотіла вступати в коаліцію з «Самовизначенням», тому він не міг заздалегідь забезпечити необхідну кількість голосів, але висловив надію, що депутати підтримають його новий уряд.
Згідно з Конституцією Косова, президент республіки повинен протягом десяти днів запросити іншого політика до формування уряду, але якщо йому не вдасться забезпечити необхідну більшість, то мають бути призначені нові вибори.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Тимчасовий прем’єр-міністр Косова Альбін Курті в неділю не зміг заручитися достатньою підтримкою парламенту для формування уряду, що поглибило політичну кризу, яка триває в країні вже кілька місяців.
Про це повідомляє AFP.
Під час голосування в неділю за кандидатуру Курті на посаду премʼєр-міністра проголосували 56 депутатів парламенту за мінімально необхідної більшості у 61 голос.
Тепер, за процедурою, президентка Косова Вйоса Османі має внести до парламенту іншу кандидатуру на посаду глави уряду – це може бути як Курті, так і представник опозиції.
Після другого невдалого голосування Косово загрожують дострокові парламентські вибори, які можуть ще більше поглибити політичну кризу та невизначеність.
Нагадаємо, що після парламентських виборів у лютому 2025 року законодавці Косова тривалий час не могли розблокувати роботу органу через нездатність обрати його керівництво.
Однією з причин стало те, що партія Курті „Самовизначення” не змогла здобути більшості в парламенті, а опозиція вимагала його відставки і відмовлялась підтримувати висуванців від політсили.
Влада частково визнаного Косова оголосила, що нещодавно в їхній повітряний простір вторглися безпілотні літальні апарати, підозрюють, що до цього причетна Сербія.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на балканську службу „Радіо Свобода”.
Генеральний директор поліції Косова Газменд Ходжа повідомив у пʼятницю, що миротворча місія НАТО KFOR була проінформована про інцидент.
„Нещодавно ми зафіксували польоти дронів, які, як ми підозрюємо, прибули з території Сербії в північній частині Косова. Поліція підтримує контакт з KFOR, ми стежимо за ситуацією і дивимося, що можна зробити”, – додав він.
Ходжа заявив, що вторгнення іноземних безпілотників у повітряний простір Косова є „небезпечним для прикордонної зони, але не для наших громадян, оскільки ми їх також захищаємо”.
Сербська сторона наразі не коментувала ці звинувачення.
Асамблея частково визнаного Косова не змогла закрити установчу сесію у вівторок, що стало сорок сьомою провальною спробою законодавців розблокувати роботу.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на балканську службу „Радіо Свобода”.
Події у косовському парламенті у вівторок розгортались за звичною схемою. Три найбільші опозиційні партії відмовились делегувати представників до комісії, яка мала б організувати таємне голосування для обрання спікера Асамблеї.
Цю ідею просуває найбільша партія – Рух „Самовизначення” глави уряду Альбіна Курті, яка вбачає у таємному голосуванні можливість розблокувати призначення спікера.
Без призначення спікера парламенту та його заступників Асамблея Косова не може завершити установче засідання й почати повноцінну роботу – включно з призначенням уряду.
Через це Косово перебуває в перманентній політичній кризі після парламентських виборів на початку лютого.
Установча сесія Асамблеї Косова вкотре не змогла призначити спікера та його заступників, аби завершити її і розблокувати роботу.
Про це пише Koha.net, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, сесія Асамблеї Косова, яка була перервана через повідомлення про мінування, відбулася ввечері того ж дня.
Проте, політичний результат знову залишився тим самим – депутати і цього разу не обрали спікера парламенту, хоча це вже була 42-га спроба.
Поліція Косова підозрює, що повідомлення про замінування в будівлі Асамблеї Косова в суботу, 5 липня, надійшло з телефонного номера, який належить Сербії.
Відтак правоохоронці Косова у співпраці та координації з органами безпеки продовжують інтенсивне розслідування з метою з’ясування обставин та виявлення загрози.
Прокурор Зейнула Гаші повідомив, що погроза про вибух надійшла по телефону від особи з чоловічим голосом, який, за його словами, мав англійський акцент.
Також він зазначив, що до розслідування також залучено підрозділи з боротьби з кіберзлочинністю.
Європейський Союз заявив, що Косово має якнайшвидше сформувати новий уряд на тлі політичної кризи, яка триває в частково визнаній країні два останні місяці після парламентських виборів.
Про це йдеться в коментарі представництва ЄС у Косово для балканської служби „Радіо Свобода”, передає „Європейська правда”.
У представництві зазначили, що ЄС уважно стежить за розвитком подій щодо формування уряду Косова і сподівається, що цей процес буде завершений найближчим часом.
„Швидке формування уряду має важливе значення для просування важливих реформ у всіх секторах, які покращать якість і умови життя населення Косова”, – додали там.
Представництво ЄС заявило, що Брюссель готовий тісно співпрацювати з косовським урядом, щойно він буде сформований, і продовжувати підтримувати Косово на шляху до європейської інтеграції.
Цього тижня Косово двічі не змогло затвердити формування нового парламенту через процедурні суперечки між політичними партіями, які отримали місця на парламентських виборах 9 лютого.
Ліва партія нинішнього глави уряду Альбіна Курті „Рух за самовизначення” (Vetevendosje!) отримала 48 зі 120 місць у парламенті, не набравши більшості, необхідної для самостійного формування кабінету міністрів.
На цьому тлі три опозиційні партії – Демократична партія Косова, Демократична ліга Косова і Альянс за майбутнє Косова – наполягають, щоб члени уряду, які були обрані депутатами, склали свої мандати.
Вони кажуть, що в іншому разі не проголосують за звіт про перевірку депутатських мандатів – цей крок необхідно зробити для продовження формування нового уряду.
