Польський уряд фактично призупинив право претендувати на притулок для людей, які незаконно перетинають польсько-білоруський кордон, пише The Guardian.
Уряд вночі поспішно прийняв відповідний імплементаційний акт у письмовій процедурі.
Документ, який розкритикували конституційні експерти та правозахисники, містить деякі дуже обмежені винятки для неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок та вразливих людей.
Указ, виданий лише через кілька годин після того, як президент Анджей Дуда підписав відповідний новий закон, призупинив право подавати заяву про надання притулку на східному кордоні країни з Білоруссю на максимально дозволений період у 60 днів. Його може продовжити парламент.
Урядовий пресреліз звинуватив Білорусь у “організованій операції” з порушення громадського порядку шляхом сприяння нелегальній міграції до ЄС. У ньому зазначено, що нелегальним мігрантам, “для яких Польща ніколи раніше не була цільовою або транзитною країною”, розповідають, як “зловживати” процедурами, щоб отримати захист.
Міністр внутрішніх справ Томаш Сімоняк заявив, що наказ “дає офіцерам прикордонної служби один із ключових інструментів для боротьби з нелегальною міграцією, яка є частиною гібридного акту агресії проти Польщі”.
Голова Ради зі співробітництва з Україною та Комітету у закордонних справах Сейму Польщі Павел Коваль заявив, що польський уряд ухвалив рішення включити прикордонні контрольно-пропускні пункти до переліку критичної інфраструктури. Це рішення покликане запобігти блокуванню польсько-українського кордону в майбутньому.
Про це повідомляє Rzeczpospolita.
“Уряд ухвалив постанови щодо критичної інфраструктури, що зменшило незручності, пов’язані з протестами на кордоні”, — зазначив Коваль.
Він також додав, що список об’єктів, які вважаються критичною інфраструктурою, було розширено.
Причинами такого рішення стало те, що з 2022 року польсько-український кордон є одним із ключових маршрутів постачання гуманітарної допомоги, зброї та товарів для України, яка захищається від російської агресії. Разом із цим кордон є важливим транспортним вузлом для українських аграріїв, які експортують продукцію до ЄС.
Протягом останніх місяців польські фермери неодноразово організовували акції протесту, блокуючи кордон через невдоволення імпортом українського зерна, що, на їхню думку, знижує ціни на внутрішньому ринку. Зокрема, у вересні 2023 року протести спричинили тимчасове зупинення роботи кількох КПП.
Уряд Польщі, враховуючи стратегічне значення прикордонних пунктів, вирішив обмежити можливість блокування транспортного потоку через ці протести, визнавши їх критичною інфраструктурою.
Визнання прикордонних пунктів критичною інфраструктурою означає:
Посилений захист. Робота КПП буде під особливим контролем держави, зокрема з погляду безпеки та недопущення їхньої блокади.
Обмеження протестів. Учасники акцій не зможуть перекривати стратегічні об’єкти, оскільки це буде вважатися незаконним.
Стабільний транспортний потік. Це забезпечить безперебійну доставку гуманітарної допомоги, товарів і експорту з України до ЄС.
Такий крок дозволяє уникнути логістичних затримок, які можуть впливати як на економіку Польщі, так і на Україну. Наприклад, у разі блокування кордону страждає експорт українського зерна, що має важливе значення для світової продовольчої безпеки, а також імпорт до України необхідного обладнання, медикаментів і товарів.
[type] => post [excerpt] => Голова Ради зі співробітництва з Україною та Комітету у закордонних справах Сейму Польщі Павел Коваль заявив, що польський уряд ухвалив рішення включити прикордонні контрольно-пропускні пункти до переліку критичної інфраструктури. Це рішення покли... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1738149660 [modified] => 1738103773 ) [title] => У Польщі розробили новий спосіб запобігання блокування українського кордону [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=139153&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 139185 [uk] => 139153 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 139154 [image] => Array ( [id] => 139154 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12.jpg [original_lng] => 108611 [original_w] => 756 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12-277x300.jpg [width] => 277 [height] => 300 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12.jpg [width] => 756 [height] => 820 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12.jpg [width] => 756 [height] => 820 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12.jpg [width] => 756 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12.jpg [width] => 756 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/photo-2025-01-28-14-12-12.jpg [width] => 756 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1738096575:2 [_thumbnail_id] => 139154 [_edit_last] => 2 [views_count] => 438 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 167681 [1] => 223 ) [tags_name] => Array ( [0] => кордон [1] => Польща ) ) [2] => Array ( [id] => 138275 [content] =>
Хорватія, Словенія та Італія домовилися про спільні прикордонні патрулі на хорватському зовнішньому кордоні Шенгенської зони в рамках боротьби з нелегальною міграцією.
Сьогодні очільники МВС трьох країн підписали відповідний меморандум на зустрічі у словенському місті Нова Гориця.
„Ми очікуємо, що цей меморандум призведе до ще більш ефективної співпраці між поліцейськими службами трьох країн у виявленні та запобіганні нелегальній міграції”, – заявив після зустрічі міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божинович.
Зазначається, що співпраця буде зосереджена в першу чергу на покращенні обміну оперативними даними та проведенні тристоронніх патрулювань з визначеними пріоритетами. Модальності співробітництва ще мають бути конкретизовані. Тристоронні патрулі будуть розгорнуті з літа.
Кордон між двома країнами простягається на 338 кілометрів, найбільш критичні – місто Нарва та район навколо річки Нарва.
Нарва — третє за величиною місто Естонії, розташоване вздовж російсько-естонського кордону, на березі річки Нарва. Місто тривалий час протистояло російським провокаціям, але після початку війни в Україні в лютому 2022 року ситуація погіршується. Очільник прикордонної служби Естонії Егерт Белішев каже, що росіяни втручаються в роботу супутникової навігації, видаляють прикордонні розділові буї та відправляють у повітря дрони спостереження. «Ми не хочемо розпочинати Третю світову війну, але нас постійно провокує Росія. Ніби чекають, що ми відреагуємо», – повідомив Беліцев виданню Politicó.
Близько чверті 1,4-мільйонного населення Естонії становлять росіяни. Більшість російськомовних – громадяни Естонії і прив’язані до країни, але Кремль вміє майстерно розпалювати етнічні розбіжності. Для Москви характерно представляти себе захисником російської діаспори і таврувати країни, де живе діаспора, називаючи їх репресивними.
У Таллінні наразі побоюються, що Кремль спробує анексувати східну частину країни, де проживає значна частка росіян. Президент Росії Володимир Путін у 2022 році (незабаром після вторгнення Росії в Україну) натякнув, що Нарва історично була частиною Росії. Місто ближче до Санкт-Петербурга, ніж до Таллінна, його населення становить 53 тисячі осіб, 96 відсотків з яких розмовляють російською, а третина з них має російські паспорти.
Беліцев назвав місто «кінцем вільного світу» і вважає, що союзники Естонії по НАТО недостатньо готові до ситуації, якщо в регіоні відбуватимуться екстремальні події, а вторгнення Росії змусить НАТО діяти.
Близько 900 британських солдатів дислокується в Естонії у складі сил НАТО на авіабазі на захід від Таллінна, і британський уряд пообіцяв поставити групу в режим очікування, якщо в Естонії знадобиться швидке розгортання. Чисельність діючої армії естонців становить 7700 осіб, у разі війни її можна збільшити до 43 тисяч. Якби Росія завдала удару по регіону, Таллінн разом із силами НАТО матиме достатньо вогневої потужності, щоб відбити атаку.
Зараз Естонія витрачає на оборону 3,4 відсотка ВВП, а наступного року цю суму збільшать до 3,7 відсотка, що значно більше, ніж у інших країнах ЄС (члени Північноатлантичного договору повинні щорічно витрачати щонайменше 2 відсотки свого ВВП на військові витрати). Збільшення не є дивним у світлі того, що Таллінн побоюється – якщо війна в Україні буде закінчена, Росія вибере мішенню вразливу країну НАТО, якою може стати Естонія. Саме тому країни Балтії посилюють свою прикордонну службу. «Коли відбудеться вторгнення, буде вже надто пізно», – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Естонія має гіркі спогади про російське правління. Держава залишила радянську еру позаду та здобула незалежність у 1991 році, стала членом НАТО в березні 2004 року, а 1 травня одночасно з Угорщиною приєдналася до Європейського Союзу.
Небезпека з боку Москви стала очевидною в 2014 році, коли Естон Кохвер, офіцер естонської служби безпеки, був викрадений і ув’язнений Росією. Кохвер був звільнений через рік завдяки обміну полоненими.
Бєлішев не виключає, що подібний інцидент може статися і в майбутньому, тому, за його словами, кожен метр 338-кілометрового кордону Естонії з Росією має бути під контролем.
Зі згаданих 338 кілометрів 77 припадає на річку Нарва, з якої росіяни зняли багато прикордонних буїв. За попередні два роки кількість порушень кордону зросла з 18 до 96 на рік. Без буїв естонським прикордонникам важко відрізнити випадкові вторгнення від спроб вторгнення в ЄС. Крім того, росіяни часто блокують сигнали GPS, що ускладнює відстеження літаків і безпілотників.
На південь від Нарви кордон на 126 кілометрів проходить вздовж Чудського озера і далі ще на 136 кілометрів на південь. Кохвер був викрадений на цій території, де значна частина ґрунту болотиста. Влітку волога земля створює природний бар’єр, але взимку її зміцнює мороз і місцевість стає прохідною, тож, за словами Бєліцева, на ній навіть може сісти літак.
Для посилення охорони кордону започатковано програму вартістю 157 мільйонів євро, в її рамках встановлять систему блокування безпілотників, наймуть тисячу співробітників резерву, а також близько 30 тисяч волонтерів. Збільшення чисельності персоналу є складним завданням, оскільки претенденти повинні вільно володіти естонською мовою і, крім того, повинні бути громадянами Естонії, щоб служити в прикордонній поліції.
Разом із планами на майбутнє Естонія намагається не допустити погіршення відносин з місцевими росіянами та Росією. Поки Фінляндія закрила всі свої сухопутні пункти пропуску на кордоні з РФ, Естонія залишила міст у Нарві відкритим для пішохідного руху. Перевірки займають багато часу в обох напрямках, але особливо – при виїзді за межі ЄС.
За словами Бєлішева, у затримках винні росіяни. Водночас, за його словами, не варто переживати, що в державу-агресорку важко потрапити, адже це виключно відповідальність Москви.
У своїй статті іспанське видання El Pais заявило про нібито „переговори” уряду України з ЄС щодо „скорочення допомоги” українським біженцям та „відмову” від надання консульських послуг чоловікам. У Міністерстві закордонних справ спростували цю інформацію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника МЗС Георгія Тихого.
„Деякі твердження в цьому матеріалі не відповідають дійсності”, – зазначив він.
Тихий заявив, що, по-перше, український уряд не просив країни ЄС скорочувати допомогу українським біженцям.
Також він додав, що, по-друге, військовозобов’язані українські чоловіки мають доступ до консульських послуг.
За словами Тихого, Україна прагне створювати позитивні стимули для добровільного повернення громадян, які були змушені виїхати через війну.
[type] => post [excerpt] => У своїй статті іспанське видання El Pais заявило про нібито "переговори" уряду України з ЄС щодо "скорочення допомоги" українським біженцям та "відмову" від надання консульських послуг чоловікам. У Міністерстві закордонних справ спростували цю інф... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1735065540 [modified] => 1735063239 ) [title] => У МЗС спростували інформацію El Pais про «методи» повернення українців з-за кордону [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=136292&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 136289 [uk] => 136292 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 136290 [image] => Array ( [id] => 136290 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium.jpg [original_lng] => 52835 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-kulugyminiszterium.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 794 [_thumbnail_id] => 136290 [_edit_lock] => 1735056040:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_35e155a244d4585bef99073877647eee] =>
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
Литва планує витратити 15 млн євро, наданих Єврокомісією, на модернізацію електронних систем спостереження за кордоном на чотирьох прикордонних станціях із росією.
Про це повідомляє литовське інформагентство LRT.
Системи будуть модернізовані на прикордонній станції Рокишкіс (ділянка протяжністю 22,4 км), прикордонній станції Віштинець (34,4 км), прикордонній станції Вієшвіле (30,6 км) і прикордонній станції Плашкяй (25,9 км).
Державна прикордонна служба Литви планує почати модернізацію у 2025 році й завершити її у 2027 році.
Литва у своїй заявці до Європейської комісії також просила гроші для дев’яти інших прикордонних станцій, але фінансування на модернізацію систем не було надано.
Єврокомісія включила ці заявки в резервний список проєктів в рамках програми посилення можливостей прикордонного нагляду на кордонах з росією і Білоруссю, на які ЄК планує виділити фінансування, коли з’являться додаткові кошти ЄС.
Загалом у грудні Єврокомісія виділила 170 млн євро шістьом країнам-членам ЄС на посилення прикордонного нагляду на кордонах з росією та Білоруссю.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив у суботу, що східний кордон країни залишиться закритим на невизначений термін.
Як передає Укрінформ, про це політик сказав перед зустріччю із лідерами ЄС у Саариселькя, повідомляє Yle.
За словами Орпо, кордон або окремі прикордонні пункти не можна буде відкрити до моменту досягнення взаєморозуміння із Росією.
Він пояснив, що на практиці це означало б, що РФ більше не пропускатиме мігрантів до кордону без необхідних для в’їзду документів. Наразі відомо, що Москва продовжить пропускати мігрантів до прикордонних пунктів у випадку їх відкриття, додав Орпо.
Зазначається, що цими вихідними у фінській частині Лапландії відбудеться зустріч європейських лідерів, під час якої обговорюватимуть питання оборони, міграції та готовності.
До Саариселькя прибудуть висока представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, йдеться у матеріалі.
За словами Шмигаля, пункт пропуску буде відкритий для пасажирського та вантажного транспорту. А ось пропуск пішоходів розпочнеться після будівництва відповідної інфраструктури.
„Сьогодні на засіданні затвердили відповідну Угоду між урядами України та Польщі. Відкриття нового пункту пропуску зменшить навантаження на вже існуючі. Також це розширює можливості українського експорту”, – розповів Шмигаль.
У Києва є план повернення Криму, який залишається великою військовою таємницею. Для досягнення міжнародно визнаних кордонів 1991 року робитиметься все можливе.
Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю The Guardian.
Як заявив Сирський, Київ має план повернення Криму після незаконної його анексії диктатором Путіним.
„Це реалістично. Звичайно, це велика військова таємниця. Ми зробимо все можливе, щоб досягти міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ми повинні перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають”, – наголосив головнокомандувач ЗСУ.
Парламент Фінляндії пітримав закон, який дозволяє прикордонникам повертати мігрантів, що перетинають кордон з росією.
Про це повідомляє парламент Фінляндії.
Новий законопроект надасть прикордонним службам можливість блокувати перетин кордону з росії, а також застосовувати силу в разі потреби. Однак це не стосуватиметься дітей та людей з обмеженими можливостями, чиї заяви про притулок Фінляндія продовжуватиме розглядати.
