Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо представлятиме країну на п’ятій Конференції з відновлення України в Гданську 25 червня.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у пресслужбі представництва Фінляндії при ЄС.
«Фінляндія та Україна вже давно співпрацюють у таких сферах, як оборона, освіта, верховенство права, енергетика та довкілля. Наша співпраця також є способом підтримки України на її шляху до членства в ЄС. Чудово, що переговори щодо вступу України до ЄС нарешті офіційно розпочалися минулого тижня», – сказав Орпо.
Він додав, що майже 20 фінських компаній та представники бізнес-спільноти візьмуть участь у конференції в Гданську.
Також Орпо візьме участь у Другому саміті Східного флангу, який буде зосереджений на покращенні безпекових та оборонних можливостей Європи, особливо на східному кордоні ЄС.
«Важливо продовжувати обговорення в цьому складі. Країни Східного флангу працюють разом більше, ніж раніше. Ініціатива «Варта Східного флангу», започаткована в Гельсінкі минулого грудня, досягає хороших результатів. Нещодавні інциденти з безпілотниками підкреслюють важливість наших зусиль щодо прискорення процесу зміцнення оборони та безпеки Європи на східному фланзі, оплоті Європи», – зазначив Орпо.
Перший саміт Східного флангу відбувся в Гельсінкі у грудні 2025 року.
На конференції очікується на підписання низки важливих угод з міжнародними партнерами, зазначила Юлія Свириденко.
Президент Володимир Зеленський не поїде на міжнародну конференцію з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026, URC-2026) у польському Ґданську. Делегацію очолить прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Про це вона повідомила в Телеграм у вівторок, 23 червня.
“Я очолю українську делегацію та загалом нашу роботу на URC-2026 у Ґданську. До складу української команди на конференції увійдуть представники українського бізнесу, керівники державних компаній, представники наших громад з усієї країни та звісно урядовці й парламентарі. Багато заходів різного рівня, які мають посилити і Україну, і Польщу, і всіх наших партнерів та Європу”, – написала прем’єр.
За словами Свириденко, перед командою стоїть чітке завдання – досягти конкретних домовленостей, які спрацюють на обороноздатність й стійкість України та розширять економічне співробітництво з партнерами.
Вона додала, що очікується на підписання низки важливих угод з міжнародними партнерами, зокрема щодо зміцнення енергетики нашої держави.
“Україна налаштована на конструктивне й взаємовигідне партнерство в інтересах спільної європейської безпеки, економічного розвитку та довгострокового процвітання. Україна поважає своїх партнерів, і саме на принципі взаємної поваги будує співпрацю”, – резюмувала Свириденко.
Глава МЗС Андрій Сибіга у понеділок прийме рішення щодо участі в Конференції з питань відновлення України 25-26 червня у Гданську.
Про це він сказав в ефірі телемарафону “Єдині новини”, його цитує МЗС, передає “Європейська правда”.
Сибіга заявив, що в понеділок буде доповідь президентові з приводу готовності до конференції.
“В понеділок будемо доповідати Президенту України щодо готовності до Конференції з питань відновлення України, наслідків тих чи інших рішень та модальностей її проведення. За результатами цього Президент ухвалить рішення”, – сказав глава МЗС.
Спікер Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий вважає, що президент України Володимир Зеленський на тлі скандалу не приїде на конференцію.
У планах глави держави – перше спільне українсько-німецьке підприємство з виробництва дронів, а також двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами.
Президент Володимир Зеленський прибув до німецького Мюнхена, де візьме участь у щорічній безпековій конференції. Про це український лідер повідомив у Телеграм у п’ятницю, 13 лютого.
“Важливий день, і будуть нові кроки до нашої спільної безпеки – України і Європи. У плані – перше спільне українсько-німецьке підприємство з виробництва дронів, а також двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами”, – написав він.
Президент зазначив необхідність спільних виробництв і більше стійкості, координації та ефективності спільної архітектури безпеки у Європі.
“Найвагоміше, чого ми можемо досягти разом, – це завершення війни достойним миром і створення надійних гарантій безпеки для України й для всієї Європи. Так, щоб ніхто у Європі не боявся залишитися без захисту”, – резюмував президент.
Як інформує Інтерфак-Україна, планується, що у сьогодні Зеленський відвідає україно-німецьке підприємство Quantum Frontline Industries GmbH.
Також президент візьме участь у зустрічі Берлінський формат з лідерами європейських країн, НАТО та державним секретарем США Марком Рубіо.
Крім того, протягом дня президент проведе низку зустрічей, зокрема зі спадковим принцем Ірану Резою Пахлаві, федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схофом.
У Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписано конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Конвенцію підписали 35 країн, передає кореспондент Укрінформу.
У конференції взяли участь Президент України Володимир Зеленський, генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф, верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас та ряд високопосадовців.
«Ми сподіваємося, що всі компенсаційні механізми будуть запроваджені та отримають сильну і достатню міжнародну підтримку, щоб люди могли справді відчути, що вся шкода, завдана війною, може бути компенсована», – заявив Зеленський.
Міжнародна комісія є другою частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією Росії, вона спирається на вже існуючий Реєстр збитків для України.
Наступним кроком має стати створення Компенсаційного фонду, але механізм його роботи ще не з’ясований, зокрема через питання, як саме можуть бути використані заморожені російські активи.
«Створення Компенсаційного фонду має відбутися приблизно протягом 12-18 місяців. Звичайно, виплати жертвам відбудуться після того, як фонд запрацює та будуть подані заяви про компенсацію», – пояснив генсек РЄ Ален Берсе.
Україна є першою країною, яка під час повномасштабного вторгнення дотримується широкого спектра прав та свобод і готує реформи для вступу до ЄС. Водночас суспільство стикається з десятками викликів у сфері прав людини через війну.
На цьому наголосили учасники міжнародної правозахисної конференції “Уроки України для світу: нові виклики у сфері захисту прав людини”, передає ZMINA.
Повномасштабна війна в Україні принесла десятки нових викликів у правозахисній сфері, які стосуються кожної категорії населення – цивільних, військових, дітей, людей похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, родин зниклих безвісти, родин військовополонених. На це звернула увагу заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Ми перші в Європі проходимо процес дотримання широких прав і свобод під час воєнного стану. Як зберегти баланс між правами людини, принципами демократії й домінуванням норм воєнного часу? Все ми пишемо зараз самі, і це наш внесок у світову правозахисну практику”, – зауважила парламентарка.
Вона додала, що водночас Україна рухається шляхом євроінтеграції й очікує на відкриття першого кластера переговорів з ЄС, який стосується фундаментальних прав і свобод. Країна бореться за свою свободу й одночасно формує інституційну базу для членства в ЄС.
Керівниця відділу відновлення на основі територій ПРООН в Україні Ана Лукатела зазначила, що українці розуміють, що таке права людини, на глибинному рівні. Особливо це відчувається впродовж чотирьох років, коли боротьба за права людини поєднується з протистоянням країни ворогу.
“Права людини – це про гідність, рівність, безпеку. Але мова прав людини для ООН трохи “суха”, юридична. І виклик у тому, щоб поєднати це глибинне емоційне розуміння прав людини з тим, як їх захистити, використовуючи дуже суху бюрократичну мову”, – зазначила Лукатела.
Представник ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде зауважив, що в Україні з початку повномасштабного вторгнення зростає фокус на права дітей. І це є одним з індикаторів реформ у сфері прав людини:
“Думаю, це гарний приклад для багатьох сусідніх країн і демократичних націй у ЄС. Україна може цим пишатись і демонструвати, що криза – це завжди можливість стати сильнішими, кращими. І треба, звичайно, цінувати дітей як найбільшу цінність нації”.
Голова Консультативної місії ЄС (EUAM) в Україні Рольф Холмбо звернув увагу, що в Україні розвивається регіональна мережа представництв Омбудсмана. На його думку, це важливо, бо за права людини важливо боротися не лише на національному рівні, потрібно фокусуватися на тому, що відбувається в житті людей там, де вони перебувають:
“Україна обирає верховенство права, демократію і всі права та правила, які зараз у серці законодавства ЄС. Україна багато через що пройшла, проходить і багато зробила у сфері реформ, але не можна вважати, що все зроблено”.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак зазначив, що цього року виповнюється 30 років з часу приєднання України до Ради Європи. За його словами, за цей час Україна багато чого досягала в царині захисту прав людини, демократії й правовладдя.
Янчак навів приклади таких змін: ухвалення законодавства про захист персональних даних, успішна реформа децентралізації, започаткування судової реформи, створення громадського мовника “Суспільне”, виборчий кодекс на основі відкритих списків, система змін в освіті на основі Ланцаротської конвенції (законодавство про захист дітей від сексуальної експлуатації. – Ред.). Також з’явилась і розвивається система безоплатної правової допомоги.
Водночас у Раді Європі відзначають проблеми, які є в Україні у сфері правосуддя. Зокрема, рішення національних судів не завжди виконуються належно, існують проблеми з тривалістю кримінальних проваджень, веденням розслідувань.
Він додав, що від часу приєднання до Ради Європи Україна ратифікувала 50 різних конвенцій і протоколів. Європейський суд з прав людини ухвалив понад 200 рішень, пов’язаних з Україною.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
[type] => post [excerpt] => Україна є першою країною, яка під час повномасштабного вторгнення дотримується широкого спектра прав та свобод і готує реформи для вступу до ЄС. Водночас суспільство стикається з десятками викликів у сфері прав людини через війну. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1765719600 [modified] => 1765711546 ) [title] => Українці на глибинному рівні розуміють, що таке права людини – експерти міжнародної правозахисної конференції [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172085&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 171881 [uk] => 172085 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 171882 [image] => Array ( [id] => 171882 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1.jpg [original_lng] => 64921 [original_w] => 1024 [original_h] => 576 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/orosz-ukran-haboru-konfliktus-zaszlo-ukrajna-stock-536433-1024x576-1.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1118 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 171882 [_edit_lock] => 1765704349:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 617453677000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 53447 [2] => 51 [3] => 9 [4] => 43 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Спецтема [4] => Статті [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 6107 [1] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => конференція [1] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 129081 [content] =>
Франція проведе разом з Україною тематичну конференцію щодо пункту Формули миру про ядерну безпеку.
Про це повідомив президент Франції Емманюель Макрон, інформує Інтерфакс-Україна.
“Як ви знаєте, в рамках розпочатої у Швейцарії роботи вирішено провести кілька тематичних конференцій. Франція, відповідно до своїх зобов’язань, організовує 17 жовтня конференцію з ядерної безпеки”, – сказав Макрон під час спілкування з журналістами після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у Єлисейському палаці.
Наприкінці вересня в німецькому місті Гузум відбулася цьогорічна конференція правозахисної організації «Федеральний союз європейських національних меншин» (FUEN). На засіданні робочої групи угорських громад організації учасники заходу обговорили становище національних меншин у Карпатському басейні, а також процеси вступу України та Сербії до Європейського Союзу.
Політика України щодо нацменшин у світлі вступу до ЄС
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив, що наразі в Україні не помітно видимого наміру належним чином урегулювати права національних меншин. На його думку, цьому питанню недостатньо уваги приділяють також лідери Євросоюзу. Такий стан справ становить серйозну небезпеку, адже якщо Україну приймуть до ЄС без забезпечення прав нацменшин, це може стати поганим прикладом для інших країн, які теж готуються до вступу. На зустрічі зазначалося, що під час переговорів з Євросоюзом має суворо дотримуватися система Копенгагенських критеріїв, яка вимагає від країн-кандидаток поважати права нацменшин.
Угорські громади в Румунії та результати виборів
Представник Демократичного союзу угорців Румунії, депутат Європарламенту, голова FUEN Лорант Вінце поінформував про останні успіхи організації. Він детально розповів про досягнення на червневих виборах та подальші виклики, зокрема майбутні президентські й парламентські вибори. Лорант Вінце підкреслив, що рішучі об’єднані дії в питанні захисту інтересів нацменшин є надзвичайно важливими і на європейській арені.
Становище угорських громад у Словаччині та Сербії
Як зазначив мер словацького міста Штврток-на-Острові Пейтер Йоврі, організація угорців Словаччини готується до переобрання голови. За його словами, їм вдалося отримати посаду уповноваженого з питань нацменшин у словацькому уряді, її обійняв Акош Горонь. Представниця Товариства угорців сербського Воєводина, депутатка Європарламенту Аннамарія Вічек та членкиня Парламентської асамблеї Ради Європи Ельвіра Ковач повідомили, що незважаючи на нестабільність політичної ситуації в Сербії, угорській громаді вдалося зберегти свій вплив на регіональному, місцевому та парламентському рівнях.
Проблеми нацменшин у Хорватії та Словенії
Янош Андочі, заступник голови Демократичної спілки угорців Хорватії зазначив, що на сьогодні організація перебуває у фазі розбудови. Маючи свого представника в парламенті, вона може відігравати ключову роль у хорватському законодавчому органі, особливо після розпаду ультраправої коаліційної партії. У свою чергу, представник угорської громади Словенії Душан Орбан повідомив про доволі тривожну ситуацію, адже уряд країни скасував важливий для угорської громади проєкт.
Вирішення проблем нацменшин під час вступу до ЄС
Головною темою на заході стали угорські аспекти під час процесу приєднання Сербії та України до Європейського Союзу. Василь Брензович висловив тверду позицію стосовно того, що на переговорах про вступ до ЄС слід приділяти особливу увагу правам нацменшин. За його словами, ігнорування цього питання може створити небезпечний прецедент, який негативно вплине на становище національних меншин, що проживають у країнах Євросоюзу.
Пропозиція щодо конференції в Брюсселі
Голова FUEN Лорант Вінце, який вважає виправданим занепокоєння Василя Брензовича, запевнив, що підтримує ідею розгляду питання щодо становища нацменшин у країнах, дотичних до розширення ЄС, на конференції в Брюсселі. Це стало б важливим кроком для привернення уваги до проблем національних меншин у процесі розширення Європейського Союзу.
Наступна зустріч робочої групи угорських громад FUEN відбудеться в Хорватії в першій половині 2025 року. Цей захід дасть можливість представникам нацменшин обговорити виклики та подальші кроки для захисту прав своїх громад.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Швейцарська Лозанна 17-18 жовтня прийме Українську конференцію з питань протимінної діяльності (UMAC2024).
Про це оголосила Федеральна рада Швейцарії.
У конференції з питань протимінної діяльності в Україні UMAC2024 візьмуть участь високопосадовці, представники міжнародних організацій, приватного сектору та наукової спільноти.
Швейцарію представлятимуть президентка Швейцарської Конфедерації Віола Амгерд, яка відкриє конференцію, і глава міністерства закордонних справ Іньяціо Кассіс.
“Захід, який Швейцарія організовує спільно з Україною, буде присвячений глобальним аспектам гуманітарного розмінування, зокрема трьом основним складовим: люди, партнери і прогрес”, – йдеться в повідомленні.
Мета UMAC2024 – обговорити роль протимінної діяльності та його технологічні інновації.
За оцінками, чверть території України забруднена мінами та іншими боєприпасами, що не вибухнули.
Посол України в Індонезії Василь Гамянін, який є послом при Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) за сумісництвом, вперше виступить на спеціальній події Договору про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії у Джакарті.
“У Джакарті 26 червня вперше відбудеться важлива подія – конференція послів країн, які приєдналися до TAC – Договору про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії”, – сказав він.
Гамянін пояснив, що Україна у 2022 році стала 50-ю країною, яка підписала цей договір. Однак не всі держави, що приєдналися до нього, є партнерами АСЕАН.
“Цьогоріч країни-члени вирішили, що це якось неправильно, що держави, які приєдналися до Договору, не беруть участі у жодних заходах, і вперше організували спеціальний захід для всіх країн-підписантів. Сподіваюсь, у мене буде можливість виступити. Працюємо”, – зазначив посол.
Дипломат зазначив, що через АСЕАН можна просувати багато ефективних проєктів. “Ми вже почали це робити по інформаційних технологіях, продовольчій безпеці, збереженню миру в регіоні. Тож чим більше України буде в АСЕАН, тим менше там залишиться Росії”, – наголосив він.
