У понеділок президент Колумбії Густаво Петро підписав закон про заборону кориди.
«Ми не можемо сказати світу, що вбивство живих і чуттєвих істот заради розваги – це культура», – заявив глава держави в присутності сотень активістів на арені «Ла Сантамарія», де раніше відбувалися бої биків. А відтак додав, що якщо природа буде знищена, загине і людство. «Природа має незалежні від нас права, які необхідно зберігати і поважати», – підкреслив Петро.
За його словами, арени для кориди стануть «аренами культури, спорту та життя», а не смерті. Люди ж, які раніше жили за рахунок кориди, будуть перекваліфіковані.
Закон набуде чинності у 2027 році, що дасть колумбійській адміністрації час для перетворення відповідних закладів на культурні та мистецькі центри.
Документ отримав назву «Досить уболівати» і був схвалений Конгресом Колумбії наприкінці травня. Це стало історичним рішенням для країни.
Корида є традицією в Південній Америці ще з часів іспанського колоніалізму, але в останні роки активісти із захисту прав тварин у Колумбії неодноразово виступали проти її проведення. Водночас корида досі дозволена в Іспанії, Португалії, Франції, Еквадорі, Мексиці, Перу та Венесуелі.
Чилі та Колумбія відкликали своїх послів з Ізраїлю на знак протесту проти військового наступу Ізраїлю в секторі Газа. Чилі засудила «порушення гуманітарного права», а Колумбія – «різанину».
Відповідні заяви були оголошені, коли почалася війна, спричинена кривавим нападом ісламістської організації ХАМАС 7 жовтня, яка триває вже майже місяць і внаслідок якої тисячі людей загинули як з ізраїльської, так і з палестинської сторони.
Міністерство закордонних справ Чилі у пресрелізі аргументувало відкликання свого посла Хорхе Карвахаля тим, що «Ізраїль неприйнятно порушив гуманітарне право в Секторі Газа».
Президент Колумбії Густаво Петро зявив на платформі Х, що вирішив відкликати посла країни в Ізраїлі (Маргариту Манджаррес). «Якщо Ізраїль не припинить різанину палестинського народу, ми не зможемо залишитися», – додав він.
Ці дві заяви прозвучали через кілька годин після того, як Болівія розірвала дипломатичні відносини з Ізраїлем на знак неприйняття та засудження агресивного та непропорційного ізраїльського військового наступу в секторі Газа.
Чилі має найбільшу палестинську діаспору за межами арабського світу. Країна засудила напад ХАМАСу, підтримує рішення про створення двох держав і є однією з тих країн, які закликають до припинення вогню.
Відносини між Колумбією та Ізраїлем зараз погані: по-перше, через те, що президент Густаво Петро різко розкритикував ізраїльський наступ у соціальних мережах, а по-друге, посол Ізраїлю в Колумбії Галі Даган звинуватив главу держави в антисемітських коментарях.
У п’ятницю в Гавані було досягнуто домовленості про припинення вогню між урядом Колумбії та лівим повстанським угрупованням „Національно-визвольна армія” (ELN). Підготовка до 180-денного перемир’я, яке набуде чинності 3 серпня, має розпочатися негайно, заявив у п’ятницю міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес, виступаючи від імені сторін переговорів.
„3 серпня розпочнеться повна імплементація національного та тимчасового двостороннього припинення вогню на основі протоколів, а також моніторинг дотримання режиму припинення вогню”, – додав міністр.
„Це був третій раунд мирних переговорів, четвертий відбудеться у Венесуелі з 14 серпня до 4 вересня”, – зазначив Бруно Родрігес. На церемонії підписання угоди про припинення вогню були присутні Густаво Педро, перший лівий президент Колумбії, Антоніо Гарсія, командир партизанів, і кілька кубинських лідерів. Переговори між двома сторонами відновилися в листопаді, після обрання Густаво Педро. Раніше, у 2019 році, вони були перервані, тоді повстанці підірвали замінований автомобіль біля поліцейської академії в Боготі. Внаслідок нападу загинула 21 людина.
Після інциденту тодішній президент Іван Дуке (2018-2022) видав ордер на арешт лідерів НОА, які перебували на Кубі для мирних переговорів, але Куба не погодилася на їхню екстрадицію. НОА була заснована наприкінці 1960-х років профспілковими лідерами, студентами та священнослужителями, натхненними кубинською революцією. Це найбільша повстанська організація Колумбії, що збереглася до наших днів, з нею попередні колумбійські уряди мали низку труднощів під час переговорів.
У 2016 році колумбійський уряд підписав мирну угоду з повстанським угрупованням Революційні збройні сили Колумбії (ФАРК), що поклало край п’ятдесятирічній боротьбі, в якій загинуло приблизно 260 000 людей. ООН привітала угоду про припинення вогню. Антоніу Гутерріш, генеральний секретар всесвітньої організації, висловив сподівання, що сторони будуть сумлінно і рішуче виконувати свої зобов’язання в рамках угоди про припинення вогню, заявив Стефан Дюжаррік, прессекретар генерального секретаря, в п’ятницю в Нью-Йорку.
62-річний колишній партизан лівого повстанського угруповання М-19, який потім два роки „відсидів” у в’язниці у 1980-х, Густаво Петро склав присягу як новий президент Колумбії. Financial Times пише, що це, „ймовірно, буде найлівіший уряд в історії країни”.
Він склав присягу на площі Пласа-де-Болівар у Боготі навпроти Палацу правосуддя. У 1985 році, коли Петро був у в’язниці, міська група партизанів, до якої він належав, штурмувала цей палац: загинуло близько 100 осіб, коли армія намагалася відвоювати його.
Згодом він відмовився від збройної боротьби, працював дипломатом у Бельгії та був мером Боготи.
На відміну від попередніх передач влади, на площу були допущені тисячі людей. У виступі Петро заявив, що Колумбія „потребує капремонту” після десятиліть кривавого громадянського конфлікту.
Його соратниця Франсія Маркес також склала присягу як перша чорношкіра віцепрезидентка Колумбії. Вона народилася у злиднях на охопленому насильством південному заході країни, була екоактивісткою.
Петро обіцяв провести земельну та податкову реформи, зупинити розвідку нафти та газу, профінансувати загальний доступ до охорони здоров’я та вищої освіти, запровадити податок на багатство, прийняти надзвичайну програму боротьби з голодом, боротися з корупцією в армії та громадському житті, зробити ставку на відновлювані енергоносії, а також виконати мирну угоду 2016 року з Революційними збройними силами Колумбії (FARC) – ліворадикальним повстанським екстремістським угрупуванням. Він заявив про готовність вести переговори і з Національною визвольною армією (ELN), ще одним лівим повстанським угрупуванням.
Колумбія є другою за чисельністю населення країною Південної Америки та найбільшим у світі виробником кокаїну; цей наркотик продовжує фінансувати збройні угруповання у всій країні. Новий президент заявив, що „настав час прийняти нову міжнародну конвенцію, яка визнає, що війна з наркотиками зазнала поразки, посилила мафію та послабила держави”.
Видання зазначає, що венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро не запросили, попри те, що Каракас і Богота були готові перезавантажити холодні стосунки.
[type] => post
[excerpt] => 62-річний колишній партизан лівого повстанського угруповання М-19, який потім два роки "відсидів" у в'язниці у 1980-х, Густаво Петро склав присягу як новий президент Колумбії. Financial Times пише, що це, "ймовірно, буде найлівіший уряд в історії ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1659982560
[modified] => 1659971941
)
[title] => Петро став президентом Колумбії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=55163&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 55148
[uk] => 55163
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 55149
[image] => Array
(
[id] => 55149
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro.png
[original_lng] => 1049056
[original_w] => 1187
[original_h] => 498
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro-300x126.png
[width] => 300
[height] => 126
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro-768x322.png
[width] => 768
[height] => 322
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro-1024x430.png
[width] => 1024
[height] => 430
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro.png
[width] => 1187
[height] => 498
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro.png
[width] => 1187
[height] => 498
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/gustavo-petro.png
[width] => 1187
[height] => 498
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2427
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 55149
[_edit_lock] => 1659961142:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_4826242526071a834961d3c82bd844f9] =>
[_oembed_time_4826242526071a834961d3c82bd844f9] => 1669903423
[_oembed_a7201c8ac62f137514486c930f669ba1] =>
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
У Колумбії відбулися президентські вибори, на яких переміг представник лівих сил, колишній партизан Густаво Петро.
Про це передає Reuters.
Петро переміг будівельного магната Родольфо Ернандеса з відривом у 720 тисяч голосів. Він отримав 50,5% проти 47,3% Ернандеса.
Петро стане першим лівим лідером Колумбії. Колишній мер столиці Боготи та нині сенатор, своїм виборцям він обіцяв боротися з нерівністю за допомогою безкоштовної університетської освіти, пенсійних реформ та високих податків на непродуктивну землю.
Як зазначається, пропозиції Петро, особливо щодо заборони нових нафтових проєктів, лякають деяких інвесторів, хоча він пообіцяв дотримуватися поточних контрактів.
Як передає CNN, у юності Петро став учасником лівого партизанського руху „Рух 19 квітня” (М19), заснованого на знак протесту у зв’язку з виборами 1970 року.
М19 була пов’язана з незаконною діяльністю, її підозрювали у викраденнях людей з метою отримання викупу, але Петро стверджує, що він займався легальною діяльністю, спрямованою на мобілізацію людей, щоб протистояти тому, що він назвав „хибною демократією”.
В 1985 році Петро затримала поліція за незаконне зберігання зброї. Незабаром після цього M19 атакувала будівлю Верховного суду Боготи, в результаті було вбито не менше 98 осіб, у тому числі 12 мирових суддів (11 досі вважаються зниклими безвісти). Петро заперечує свою причетність до нападу, який стався, коли він був у в’язниці.
Його звільнили у 1987 році – після 18 місяців у військовій в’язниці він змінив ідеологічні погляди та каже, що час допоміг усвідомити, що збройна революція – не найкраща стратегія завоювання народної підтримки.
Через два роки M19 вступила в мирні переговори з колумбійською державою, і Петро почав боротися із системою зсередини.
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Президент Колумбії Іван Дуке заявив, що скасує податкову реформу, після кількох днів акцій протесту проти нього. Опозиція також із невдоволенням сприйняла пропозицію уряду.
У відеозверненні глава держави закликав парламент зняти з порядку денного розгляд законопроєкту, внесеного міністерством фінансів, та терміново схвалити інший закон, який базуватиметься на консенсусі, щоб уникнути фінансової невизначеності. Як зазначив Дуке, він і надалі вважає, що потрібно провести податкову реформу, яку пропонує уряд і яка є важливою для стабілізації фінансової системи Колумбії, підтримки її боргового рейтингу та фінансування соціальних програм.
Ще в п’ятницю на тлі протестів президент заявляв, що найсуперечливіші пункти податкової реформи будуть переглянуті, а уряд стверджував, що пакет не може бути відкликаний.
Уряд змушений реформувати податкову систему, щоб зменшити дефіцит бюджету, спричинений епідемією коронавірусу. Зокрема планувалося зменшити податкові пільги, збільшити податок на доходи фізичних осіб для певних груп та скасувати звільнення від сплати ПДВ для деяких товарів і послуг.
У Колумбії тисячі людей вийшли на вулиці 1 травня, у День праці. Це був уже четвертий день протестів проти податкової реформи. Під час акцій загинуло щонайменше шестеро осіб, а 176 цивільних та 216 поліцейських зазнали травм.
Найбільш жорстокими протести були в м. Калі, Західна Колумбія. Під час заворушень правопорушники грабували крамниці та підпалювали автобуси. У місті загинуло щонайменше троє людей.
