У Китаї затримали американського дослідника Чень Юліна, якого підозрюють у шпигунській діяльності. Чоловіка заарештували ще в листопаді 2024 року під час поїздки до Пекіна, а США пов’язують справу з інформацією про ядерні випробування КНР.
54-річного Чень Юлінь було заарештовано у листопаді 2024 року під час поїздки до Пекіна до родичів, повідомляє правозахисна організація Global Reach. Сім’я вирішила виступити із заявою після того, як не побачила жодних ознак звільнення Ченя Пекіном.
Його дружина, Жун Юфан, також сейсмолог, заявила, що Чень тісно співпрацював із китайськими колегами, а ці звинувачення «невірні та суперечать публічному та спільному характеру його роботи».
Його опубліковані роботи присвячені Північній Кореї, близькому союзнику Китаю, який перебуває під санкціями через свою програму ядерної зброї та підземні випробування.
Незрозуміло, чи стосувалася робота Ченя ядерної програми Пекіна та яким чином. Американська розвідка припускає, що Китай розробляє новий арсенал і проводив секретні випробування, що Пекін заперечує.
На щоденному брифінгу для преси у вівторок, відповідаючи на запитання про цю справу, Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що судові органи розглядають справи відповідно до закону.
«Такого поняття, як незаконне затримання, не існує», — заявив представник міністерства Лінь Цзянь.
У Китаї обвинувальний вирок за шпигунство може призвести до довічного ув’язнення або страти.
Наразі Чен є єдиним громадянином США, визнаним «незаконно затриманим», пише видання.
Чен, який народився в Китаї, отримав американське громадянство у 2011 році. Він мешкає в Бостоні, штат Массачусетс.
У Global Reach, американській некомерційній організації, яка співпрацює з родиною Чена у його справі, як зазначає CNN, заявили, що президент США Дональд Трамп порушив питання про затримання Чена та попросив про його звільнення під час зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні у травні.
За даними Global Reach, «в уряді США існують підозри, що арешт Чена був спровокований проведенням Китаєм ядерних випробувань, що є порушенням Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань».
Сенатор США Едвард Маркі, демократ від штату Массачусетс, заявив, що «поводження Пекіна з Ченом підірвало його партнерство зі США і може відлякати інших учених від взаємодії зі своїми колегами в Китаї».
«Я сподіваюся, що підвищена увага до його несправедливого затримання змусить китайський уряд вчинити правильно і звільнити Чена», — написав він у заяві, опублікованій у вівторок.
Подробиці затримання Чена з’явилися через місяць після того, як Китай підтвердив арешт іншого американського вченого Мін Цзіна, директора аналітичного центру, який спеціалізується на М’янмі.
Пекін звинуватив Мін Цзіна у шпигунстві та загрозі національній безпеці Китаю.
Пекін дотримується довгострокової стратегії й непомітно розбудовує всередині росії відносини, що виходять далеко за межі постаті російського диктатора Володимира Путіна.
Про це йдеться у розгорнутій статті The Wall Street Journal (WSJ), присвяченій тому, як Путін перетворився на «молодшого партнера» лідера КНР Сі Цзіньпіна та на «прохача» в їхніх відносинах.
Як зазначається у статті, Пекін розвиває зв’язки з посадовцями та елітами, які формуватимуть країну після відходу Путіна.
На думку деяких аналітиків, антизахідні настрої настільки міцно вкоренилися в російському суспільстві та інституціях, що переживуть людину, яка їх розпалювала.
«Ця траєкторія вказує на те, що було б немислимим для росії десятирічної давнини», – пише WSJ.
У статті також зазначається, що росія дедалі частіше виявляє спроби китайського шпигунства серед посадовців середньої ланки. Однак Москва не надає цьому розголосу й не обговорює це з Пекіном, не бажаючи псувати відносини.
За словами аналітиків і джерела, близького до російських спецслужб, росія також дедалі частіше виявляє спроби китайського шпигунства серед посадовців середньої ланки, проте Москва не наважується оприлюднювати ці факти чи обговорювати їх із Пекіном, побоюючись зіпсувати відносини.
Зараз росія потребує Китаю значно більше, ніж Китай – росії, констатує WSJ.
Роки повномасштабної війни проти України та економічної ізоляції перетворили Путіна на прохача у відносинах із Сі, які стають дедалі більш незбалансованими, а часом і напруженими, зазначається у статті.
WSJ також зазначає, що Пекін підтримує життєздатність російської воєнної економіки та дозволяє Москві витримувати західні антиросійські санкції.
США та Європа закликали КНР чинити тиск на Москву з метою припинення війни, але безрезультатно.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з лідером США Дональдом Трампом обговорив роль Китаю у війні росії проти України та можливий вплив Пекіна на переговорний процес.
Про це очільник України сказав, відповідаючи на запитання журналістів.
Зеленський зазначив, що не може розкривати деталей розмови з Трампом, однак тема Китаю була однією з ключових під час саміту НАТО в Анкарі.
«Ми з президентом Трампом обговорили Китай, їх роль у цій війні, участь або потенційну участь, їхні можливості», – сказав глава держави.
Президент зазначив, що також обговорював роль Китаю із кількома європейськими лідерами.
«Деякі європейські лідери сказали, що вони спілкувалися з представниками Китаю, і Китай дуже серйозно, дуже жорстко і чітко відреагував на медійні прояви в росії щодо можливого застосування ядерної зброї», – розповів Зеленський.
За словами глави держави, європейські партнери повідомили йому, що позиція Китаю була висловлена в ультимативній формі.
«Не може бути навіть думок про застосування ядерної зброї», – переказав Зеленський реакцію китайської сторони.
Президент наголосив, що така позиція є важливою, оскільки жорстку реакцію на російські ядерні погрози демонструють не лише європейські країни та США, а й Китай.
Україна зацікавлена в активізації двосторонніх контактів з Китаєм, зокрема на найвищому рівні, зазначив Андрій Сибіга.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї запросив укранського колегу Андрія Сибігу відвідати КНР. Про це повідомила пресслужба МЗС України у вівторок, 7 липня.
“Андрій Сибіга повідомив, що отримав запрошення від китайського міністра Ван Ї здійснити візит до Китаю. Наразі опрацьовуються можливі дати візиту”, – йдеться у повідомленні.
Сибіга наголосив, Україна зацікавлена в активізації двосторонніх контактів з Китаєм, зокрема на найвищому рівні.
“Під час переговорів із міністром Ван Ї я закликав КНР підтримати припинення вогню, адже це відповідає принципам Китаю щодо завершення цієї війни. Ми вітаємо готовність Китаю відігравати активнішу роль у досягненні миру”, – додав посадовець.
Міністерство оборони Тайваню оголосило про відновлення антикомуністичних патріотичних занять для випускників військових академій. Програму повернули після майже чверті століття перерви через посилення військової загрози з боку Китаю.
Під час холодної війни на Тайвані діяли масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на протидію комуністичній ідеології Китаю. У 2002 році офіційну програму “антикомуністичної патріотичної освіти” скасували, замінивши її загальною програмою патріотичного виховання.
У Міноборони Тайваню пояснили, що повернення до попереднього формату пов’язане зі зростанням ризику військової агресії з боку Пекіна.
“Вони повинні чітко розуміти загрози національній безпеці й усвідомлювати військову місію: за що і за кого ми воюємо”, – зазначили в оборонному відомстві.
Заняття для військових проводитимуть представники Ради з материкових справ, Ради національної безпеки, Міністерства юстиції та провідного наукового центру Academia Sinica.
“Мета полягає в тому, щоб сформувати у випускників чітке уявлення про те, хто є другом, а хто — ворогом”, – додали в Міністерстві оборони.
Останніми місяцями Китай суттєво посилив військову активність поблизу острова. За словами генерального секретаря Ради національної безпеки Тайваню Джозефа Ву, 3 липня було зафіксовано понад 110 китайських військових кораблів і суден берегової охорони, які діяли вздовж так званого першого острівного ланцюга.
“Масштабна морська мобілізація Китаю вздовж першого острівного ланцюга є явною ознакою його експансіонізму”, – заявив Джозеф Ву.
Крім того, 4 липня берегова охорона Китаю розпочала нове патрулювання біля східного узбережжя Тайваню, що викликало протест Тайбея. Тайванська влада наголошує, що Пекін не має юрисдикції в цих водах, та не виключає, що масштабні китайські військові навчання можуть одного дня перерости у спробу вторгнення.
На цьому тлі Збройні сили Тайваню посилюють підготовку особового складу, а влада країни приділяє дедалі більше уваги не лише військовим, а й іншим формам тиску з боку Китаю.
Німеччина провела термінові переговори з китайським послом щодо повідомлень про те, що Китай навчає російських військових.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ, підтверджуючи повідомлення видання Spiegel, повідомляє Reuters.
Як зазначається, це сталося через два дні після того, як Reuters повідомило, що Китай таємно навчав російських військових минулого року після особистого схвалення міністра оборони РФ.
Повідомляється, що з посольством Китаю не вдалося зв’язатися для отримання коментарів у п’ятницю, але раніше воно називало ці звинувачення необґрунтованими.
“Усе, що дозволяє РФ продовжувати свою агресивну війну проти України, також загрожує нашій безпеці. Отже, рішуча та зростаюча підтримка Китаєм жорстокої агресивної війни РФ безпосередньо впливає на нашу безпеку”, – заявило джерело в МЗС Німеччини.
Президент США Дональд Трамп заявив про наміри відвідати Туреччину та здійснити ще один візит до Китаю цього року.
Як повідомляє Reuters, про це глава Білого дому сказав під час презентації на базі «Ендрюс» подарованого Катаром літака Boeing 747, що увійде до складу флоту Air Force One, передає Укрінформ.
«Ми здійснюємо багато поїздок. Ми поїдемо до Туреччини. Упродовж цього року ми також повернемося до Китаю», – зазначив Трамп.
Він додав, що голова КНР Сі Цзіньпін відвідає США з візитом у вересні, «але ми повернемося на велику конференцію, що проходитиме у Китаї».
Країни-члени ЄС закликають Європейську комісію вжити жорстких економічних заходів проти Китаю у відповідь на дисбаланси у торгівлі з блоком.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило Politico.
За словами джерел, під час пізньої вечері на саміті в Брюсселі лідери звернулися до Комісії з проханням оцінити інструментарій торговельного захисту ЄС та розробити нові інструменти, щоб забезпечити зменшення ризиків в економічних відносинах з Пекіном.
“Усі вважають, що нам потрібні заходи для зменшення нашої залежності. А субсидії, що надаються в Китаї, – це несправедливо. Нам потрібна відповідь на це. Комісія має намір запропонувати заходи, і ми продовжимо це обговорювати”, – заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер в коментарі виданню, назвавши це “терміновою” справою.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн спробувала з’ясувати у лідерів країн ЄС, наскільки вони готові миритися з китайськими санкціями у відповідь.
За словами європейського посадовця, Брюссель проведе короткостроковий аналіз наявних інструментів та способів їх ефективного використання. Розробка нових заходів потребуватиме часу для їх реалізації, а потім і для проходження законодавчого процесу.
Посадовці та дипломати, яких проінформували про обговорення на саміті, заявили, що за столом переговорів зростає консенсус щодо зміцнення торговельного захисту ЄС та запровадження інструментів для захисту ринків.
Китай таємно тренував на своїй території сотні російських солдатів, які згодом воювали проти України. Спецслужби Євросоюзу підтвердили цю інформацію.
Про це кореспондентці Європейської правди у Брюсселі повідомив обізнаний із питанням високопосадовець ЄС на умовах анонімності.
За його словами, тренування відбувалося на кількох базах у Китаї, підготовку пройшли сотні російських військових. Попри це, Пекін заперечує факт навчань — проте ЄС має беззаперечні докази.
Питання участі Китаю у підтримці Росії обговорюватимуть міністри закордонних справ ЄС у понеділок, 15 червня. Окремо на порядку денному — залежність оборонної промисловості Євросоюзу від китайських постачальників і можливість її скорочення.
Міністерство закордонних справ Китаю в п’ятницю підтвердило арешт громадянина США Мінь Цзіна, заявивши, що американець підозрюється в шпигунстві та загрозі національній безпеці Китаю, пише Reuters.
Китай повідомив генеральне консульство США в південнокитайському місті Гуанчжоу про арешт, повідомив речник міністерства Лінь Цзянь на черговій пресконференції, відповідаючи на запитання про повідомлення New York Times про те, що Мінь Цзін зник у Куньміні на південному заході Китаю минулого тижня.
AFP уточнює, що Китай у п’ятницю заявив, що затримав за підозрою у шпигунстві громадянина США, який також є аналітиком політичного аналітичного центру, що спеціалізується на М’янмі.
