На парламентських виборах до Палати представників Кіпру перемогу здобула правоцентристська консервативна партія «Демократичне об’єднання», тоді як політичні союзники президента Нікоса Христодулідіса втратили значну частину підтримки.
Правоцентристська консервативна партія «Демократичне об’єднання» набрала 27,1% голосів і, за попередніми підрахунками, отримає 17 місць у новому складі Палати представників.
Друге місце посіла крайня ліва «Прогресивна партія трудового народу Кіпру», яка отримала 23,9% підтримки виборців і може розраховувати на 15 мандатів.
Третьою стала ультраправа «Національний народний фронт» із результатом 10,9%, а за нею – центристська «Демократична партія» з 10% голосів. Обидві політичні сили, за прогнозами, отримають по 8 місць у парламенті.
Нова центристська партія «Громадяни для Кіпру» набрала 5,8% голосів і отримає 4 місця. Ще одна нова політична сила – «Пряма демократія», пов’язана з євродепутатом і блогером Фідіасом Панайоту, який у 2025 році відвідував Москву, також проходить до парламенту з 5,4% підтримки та матиме 4 мандати.
Водночас істотних втрат зазнали центристські сили, які підтримували президента Христодулідіса. Зокрема, Демократична партія, а також соціалістична партія та ще одна центристська політична сила не змогли втримати свої позиції, а дві з них взагалі не подолали прохідний бар’єр.
Це може змусити президента шукати нові політичні домовленості та союзників у парламенті, попри те що виконавча влада на Кіпрі залишається сильно централізованою і глава держави безпосередньо призначає уряд.
Явка виборців становила 66,81% із 569 182 зареєстрованих виборців.
У неділю, 24 травня, на Кіпрі тривають парламентські вибори, під час яких громадяни обирають новий склад Палати представників. Станом на середину дня явка перевищила 32%, що помітно вище, ніж на попередніх виборах 2021 року.
За даними Генерального виборчого комісара, станом на 12:00 явка склала 32,3% зареєстрованих виборців. Це на 6,3% більше, ніж на аналогічний час під час виборів 2021 року (26%).
Президент Нікос Христодулідіс назвав вибори важливими для всієї країни та закликав громадян взяти участь у голосуванні, заявивши, що «неявка не є варіантом». Він наголосив, що уряд готовий співпрацювати з новим парламентом незалежно від результату виборів.
Очікується, що під час недільних виборів буде обрано 56 депутатів Національних зборів. За ці мандати змагаються 753 кандидати від 19 партійних списків і 9 незалежних кандидатів, що є рекордною кількістю за всю історію Кіпру.
Для проходження до парламенту політичним силам необхідно подолати виборчий бар’єр у 3,6% голосів. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, дві провідні політичні сили — «Демократичне об’єднання» та AKEL – можуть отримати приблизно по 20% підтримки кожна.
Для проходження до парламенту політичним силам необхідно подолати виборчий бар’єр у 3,6% голосів. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, дві провідні політичні сили — «Демократичне об’єднання» та AKEL – можуть отримати приблизно по 20% підтримки кожна.
Виборчі дільниці відкрилися о 07:00 за місцевим часом і працюватимуть до 18:00. Перші результати очікуються приблизно через пів години після завершення голосування, а остаточні дані щодо розподілу мандатів – близько 21:30.
Варто зазначити, що на Кіпрі президент поєднує функції глави держави та уряду і самостійно призначає міністрів. Тому парламентські вибори мають важливе значення також у контексті майбутньої президентської кампанії 2028 року, адже впливають на формування коаліцій і політичних розкладів.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні відвідає Модену в неділю – на наступний день після того, як у цьому місті внаслідок інциденту з наїздом автомобіля постраждало вісім осіб.
Про це повідомляє Reuters.
Як зазначено, щоб поїхати у Модену, Мелоні довелось скасувати зустріч у Нікосії з президентом Кіпру.
Президент Італії Серджо Маттарелла також відвідає Модену.
Прокуратура Модени повідомила в неділю у своїй заяві, що стосовно підозрюваного ведеться розслідування за підозрою у замаху на масове вбивство та заподіянні тілесних ушкоджень.
У відомстві додали, що наразі тривають заходи з встановлення мотиву його дій.
„У 2022 році чоловік проходив лікування з приводу психічних проблем, пов’язаних із шизоїдним розладом особистості, після чого він зник з поля зору”, – повідомив мер Модени Массімо Меццетті в суботу ввечері телеканалу RaiNews24.
В уряді Кіпру повідомили, що Велика Британія зобов’язалася не використовувати свої бази на острові для будь-яких наступальних дій в конфлікті проти Ірану.
Про це, як пише „Європейська правда”, заявив у суботу речник кіпрського уряду Кіпру, передає Reuters.
В уряді послалися на телефонну розмову між прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та президентом Кіпру Нікосом Христодулідесом.
„Прем’єр-міністр Великої Британії повторив, що безпека Республіки Кіпр є основоположною для Сполученого Королівства, і з цією метою було прийнято рішення про посилення засобів, що сприяють уже чинним превентивним заходам…прем’єр-міністр повторив, що британські бази на Кіпрі не будуть використані для жодних наступальних військових операцій”, – йдеться у заяві речника.
Згідно з договором 1960 року, що встановлював незалежність Кіпру від Великої Британії, Лондон отримав суверенітет над базами в Акротирі та Декелії.
Усі 27 держав-членів ЄС мають затвердити єдину позицію щодо Російської Федерації та надіслати Москві єдині, узгоджені сигнали.
Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс, передає кореспондент Укрінформу.
«Я обговорював це питання вчора з прем’єр-міністром Бельгії. Розумієте, у всіх нас є особливі думки щодо шляхів підходу до Росії», – повідомив Христодулідіс.
Він додав, що питання треба обговорювати на рівні 27-ми лідерів держав-членів ЄС, які мають «визначити спільний підхід та надіслати єдиний меседж Росії щодо подальших дій».
Президент Кіпру також вважає шкідливим для Євросоюзу не мати відповідної єдиної позиції щодо відносин з РФ.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер закликав, щоб країни-члени уповноважили ЄС вести переговори з РФ, оскільки до цього часу не вдалося змусити Москву відмовитися від ведення війни в Україні.
Президент Володимир Зеленський заявив лідерам ЄС, що отримав сигнали від США про те, що мирні переговори можуть незабаром поновитися, але він застеріг, що росіяни не мають повертатися з посиленою позицією.
Попередні тристоронні переговори між Україною, США та РФ відбувалися у Женеві 17-18 лютого.
9 березня Президент Володимир Зеленський заявив, що через події довкола Ірану нові тристоронні переговори делегацій України, США та Росії, які мали відбутися на початку березня, відкладаються за пропозицією американської сторони.
11 березня спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив, що вже бачить ознаки переломного моменту в переговорах стосовно завершення російської війни проти України, адже сторони «виснажені».
Кіпр, який наразі головує в Раді ЄС, відкладе або переведе у віртуальний формат усі заплановані на березень зустрічі ЄС через тривалу кризу на Близькому Сході,
Про це повідомили Politico два кіпрські посадовці, пише „Європейська правда”.
За словами співрозмовників видання, всі зустрічі Європейського Союзу, заплановані на міністерському рівні, будуть перенесені на пізніший термін, а конференції та зустрічі на технічному рівні будуть проводитися у форматі телеконференцій.
„Через події в регіоні виникли труднощі або скасування рейсів не тільки на Кіпр, але й в інші країни регіону, тому нам довелося проявити гнучкість”, – сказав один з посадовців.
Загострення на Близькому Сході вже змусило острівну державу відкласти засідання міністрів європейських справ, яке мало відбутися 2-3 березня, та засідання міністрів культури, яке мало відбутися 5-6 березня.
Серед інших зустрічей, включених до календаря на березень, – зустріч міністрів оборони 11-12 березня, зустріч з питань телекомунікацій 23-24 березня, зустріч Екофіну 27-28 березня та засідання Ради з питань досліджень і конкурентоспроможності 30-31 березня.
Неформальна зустріч Європейської ради з усіма лідерами ЄС запланована на 23-24 квітня на Кіпрі і поки що не переноситься. Кіпрське головування прагнуло запросити лідерів країн ширшого регіону для обговорення питань Близького Сходу.
Іспанія вирішила відправити свій фрегат «Христофор Колумб» на Кіпр, приєднавшись до французького авіаносця «Шарль де Голль» та інших кораблів грецького флоту. Про це повідомило Міністерство оборони Іспанії.
Зазначається, що іспанський фрегат, який досягне Кіпру приблизно 10 березня, використовується для протиповітряної оборони.
Фрегат відправляють до Кіпру, щоб «забезпечити захист та протиповітряну оборону» та «підтримати будь-яку евакуацію цивільного населення».
Це відбувається після удару безпілотника по британській базі на середземноморському острові.
Президент Франції пообіцяв розгорнути на Кіпрі ракетні системи, засоби боротьби з безпілотниками та фрегат.
Франція передасть Кіпру ракетні комплекси, системи боротьби з безпілотниками та фрегат після атаки дронів на британську авіабазу на острові. Про це повідомляє суспільний мовник Кіпру RIK.
Про допомогу від Франції стало відомо після телефонної розмови президента Кіпру Нікоса Христодулідіса з французьким колегою Емманюелем Макроном. У дзвінку Христодулідіс попросив Макрона про підтримку після того, як у понеділок, 2 березня, з’явилися повідомлення про атаку дронів на авіабазу Акротирі.
Президент Франції пообіцяв розгорнути на Кіпрі ракетні системи, засоби боротьби з безпілотниками та фрегат. Ще один військовий човен мають доправити згодом.
Христодулідіс також звернувся до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з проханням розгорнути фрегат біля острова. Глава німецького уряду погодився відправити до Кіпру корабель.
Влада Кіпру розслідує суперечливе відео, поширене на платформі X, в якому ставиться під сумнів фінансування передвиборчої кампанії президента Нікоса Христодулідіса, і вважає, що запис має ознаки організованої гібридної операції, спрямованої на пряму шкоду Республіці Кіпр.
Про це повідомляє Ekathimerini.
За даними джерел у сфері безпеки, ця діяльність має схожість з організованими російськими дезінформаційними кампаніями, які раніше були спрямовані проти країн-членів ЄС. Хоча Росія вважається ймовірним джерелом, влада не виключає можливості, що операція була ініційована деінде, з використанням подібних методів.
Слідчі зазначають, що час публікації відео може свідчити про спроби здійснити подібні зловмисні дії під час головування Кіпру в ЄС.
Вони також зазначають, що публікація має ознаки російської кампанії „Двійник”, скоординованої дезінформаційної кампанії в Інтернеті, яка проводиться з 2021 року і, як відомо, була спрямована проти таких країн, як Франція, США, Німеччина та Ізраїль.
Аналіз матеріалу показує, що монтаж і озвучення відео були розроблені з метою підкріплення конкретної нарації, пов’язаної з корупцією, з очевидною метою підриву авторитету та репутації окремих осіб та інституцій.
