У п’ятницю, 17 липня, Кабінет міністрів призначив тимчасово виконуючих обв’язки міністрів оборони та закордонних справ.
Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
“За погодженням з президентом уряд призначив Євгенія Хмару тимчасово виконувачем обов’язків міністра оборони та Андрія Сибігу – тимчасово виконувачем обов’язків міністра закордонних справ”, – йдеться у його заяві.
Корецький наголосив на важливості збереження безперервності роботи в сферах оборони та зовнішньої політики.
Він також заявив про реорганізацію структури міністерств відповідно до рішень парламенту.
“Відновлюємо Мінагрополітики, створюємо окреме Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Розмежували напрями економіки й довкілля та відновлення, а також інфраструктури й транспорту”, – зазначив прем’єр.
Верховна Рада підтримала призначення оновленого складу Кабміну Сергія Корецького. Вакантними залишаються дві посади, які голосуватимуть окремо.
Тож, до Кабміну Корецького увійдуть:
Перший віце-прем’єр, Міненерго – Денис Шмигаль,
Віце-прем’єр по євроінтеграції – Всеволод Ченцов,
Віце-прем’єр, Мінкульт – Тетяна Бережна,
МВС – Іван Вигівський,
Міністр фінансів – Сергій Марченко,
МОЗ – Віктор Ляшко,
Мінспорту – Матвій Бідний,
Мінсоцполітики – Денис Улютін,
Мінветеранів – Віталій Кім,
МОН – Андрій Бутенко,
Міністр економіки та екології – Олександр Кравченко,
Міністр аграрної політики – Тарас Висоцький,
Мінрегіон – Віталій Безгін,
Мінінфраструктури – Микола Калашник (Київська ОВА),
Мінюст – Денис Маслов,
Мінцифри – Оксана Ферчук.
Наразі вакантними залишаються посади очільників Міноборони та Міністерства закордонних справ. Ці дві посади за процедурою голосуються окрема, а кандидатів подає президент.
Очільником МЗС за планом залишиться Андрій Сибіга, а ось глава Міноборони буде новий – Ігор Клименко (глава МВС в Кабміні Юлії Свириденко).
Оновлення Кабміну та відставка Федорова
Оновлення Кабміну президент Володимир Зеленський запустив у неділю. Тоді ж він повідомив, що Свириденко буде запропонована нова посада. Вже у вівторок Рада відправила прем’єра Юлію Свириденко у відставку, а разом з нею і весь її уряд.
Про те, що новим прем’єром буде Сергій Корецький стало відомо майже одразу. Спочатку про це РБК-Україна повідомляли джерела, а вчора і сам Зеленський підтвердив цю кандидатуру.
Головною інтригою до вчорашнього вечора залишалось питання, чи залишиться міністром оборони Михайло Федоров. Вчора ввечорі стало остаточно відомо, що ні. Президент на зустрічі із нардепами зі “Слуги народа” повідомив, що не подаватиме кандидатуру Федорова на міністра. Серед причин, за даними РБК-Україна, є конфлікт Федорова з головкомом Олександом Сирським.
Сергій Корецький є найбільш підготовленою людиною на посаду прем’єр-міністра України.
Як повідомляє РБК-Україна, про це український президент Володимир Зеленський заявив журналістам.
“Якщо ми входимо в зиму, то ми повинні готуватися. Ми вже давно готуємося, але пріоритети зрозумілі – підготовка до зими. Тому Сергій Корецький, після всіх консультацій, напевно, найпідготовленіша людина на посаду прем’єр-міністра України”, – наголосив глава держави.
Президент додав, що сьогодні у Корецького відбудеться засідання з фракцією “Слуга народу”, де він обговорюватиме деталі, в які вже входить майбутній склад міністрів.
Україна потребує нових і рішучих кроків для захисту енергетичної інфраструктури, оскільки поточних міжурядових домовленостей для забезпечення стійкості наразі недостатньо.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його Telegram-канал.
Під час зустрічі з міністром енергетики Денисом Шмигалем глава держави обговорив плани стійкості українських областей та громад.
За словами президента, виконання цих планів має відбуватися однаково якісно в усіх регіонах.
“Відставання в тому чи іншому регіоні означає загрозу для життя людей”, – наголосив Зеленський.
Президент відзначив, що Україна має сильні домовленості на міжурядовому рівні у сфері енергетики та відновлення, проте їх потрібно реалізувати вчасно. Водночас на сьогодні досягнутих результатів усе ще замало.
Через це посадовці визначили ключові пріоритети, на яких необхідно зосередитися протягом найближчих тижнів та місяців, щоб зробити країну сильнішою.
Кабінет Міністрів підготував зміни в правилах бронювання військовозобов’язаних громадян.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева в етері телемарафону та допис Мінекономіки.
За словами Соболева, оновлений зарплатний поріг для бронювання підвищать до 26 тисяч гривень. Це не буде стосуватися прифронтових територій, для яких вимога лишається на поточному рівні — 21 600 гривень.
Крім того, працівники, у яких вже є відстрочка і які працюють за сумісництвом, зараховуватимуться до квоти тільки один раз лише за основним місцем роботи. Ця норма почне діяти орієнтовно в середині червня.
Раніше таких працівників рахували одразу на кількох підприємствах, якщо вони працювали на пів ставки або чверть ставки. Таким чином, деякі компанії фактично “подвоювали” кількість заброньованих”.
Центральні та регіональні органи влади протягом місяця мають переглянути та перезатвердити власні критерії і узгодити їх з Міноборони та Мінекономіки.
Соболев зазначив, що у червні міністерства оновлюють свої підходи. Він додав, що у липні-серпні компаніям доведеться погоджувати свій статус критичності за новими правилами.
Мінекономіки повідомило, що впродовж усього перехідного періоду уточнення та перегляду критичності до прийняття нового рішення чинна критичність підприємств зберігається.
“Також зберігається діюче бронювання військовозобов’язаних за цими підприємствами. Отже у підприємств є час, щоб підтвердити свою критичність за оновленими критеріями”, – йдеться у заяві міністерства.
Влада має прискорити розв’язання проблем із дорогами в Київській і Чернігівській областях, оскільки йдеться не тільки про цивільну інфраструктуру, а й про логістику оборони та евакуацію поранених.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал президента України Володимира Зеленського.
За словами Зеленського, прем’єр-міністр України та представники уряду провели зустріч із головами громад Київської області та Чернігівщини.
Під час спілкування було обговорено практичні та найактуальніші питання, що стосуються життя прикордонних регіонів.
Окрему увагу приділили стану місцевих доріг та необхідності їх оперативного відновлення.
Глава держави наголосив, що дорожня інфраструктура безпосередньо пов’язана із забезпеченням оборони країни. Йдеться про логістику військових, переміщення техніки, а також маршрути евакуації поранених.
Зеленський зазначив, що основні проблемні питання щодо доріг мають бути вирішені вже в червні.
Президент заявив, що відповідальність за виконання завдань лежить на уряді, обласній владі, а в районах, де тривають обстріли, – також на військових і спеціальних службах.
Він подякував усім, хто долучився до цієї роботи, і наголосив, що жителі громад мають відчути реальну підтримку та увагу до своїх потреб з боку держави.
Кабінет Міністрів України суттєво розширив перелік держав, громадяни яких можуть отримати українське громадянство за спрощеною процедурою. Відповідне рішення затверджене постановою уряду №589 від 8 травня.
Кількість країн у списку зросла з 5 до 33. До оновленого переліку увійшли:
Розширення стало можливим після набуття чинності закону про множинне громадянство, ініційованого Володимиром Зеленським. Закон Верховна Рада ухвалила у червні 2025 року, а чинності він набрав 16 січня 2026 року.
Кабінет міністрів скасував обмеження на виїзд за межі України під час воєнного стану для окремої категорії жінок-посадовиць.
Про це повідомляє прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Відтепер працівниці органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених структур зможуть перетинати кордон без додаткових обмежень”, – розповіла вона.
Свириденко зауважила, що зміни не стосуються найвищих посадових осіб держави, ключових керівників органів держвлади та їхніх заступників.
Зокрема, виїжджати за кордон все ще заборонено членам Кабміну, керівництву міністерств та центральних органів виконавчої влади, ОП, Апарату ВРУ, РНБО, СБУ, Нацбанку, а також нардепам, суддям Верховного Суду та Конституційного Суду, прокурорам Офісу Генпрокурора, керівникам держпідприємств та держорганів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
“Для них правила залишаються незмінними, щоб забезпечити безперервну роботу держави”, – пояснила прем’єр.
Кабмін ухвалив зміни до порядку координації міжнародної військової допомоги, які мають спростити закупівлі за кошти міжнародних партнерів та зробити використання фінансування ефективнішим.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Україна Юлія Свириденко.
За її словами, уряд продовжує адаптувати державні процедури до умов воєнного часу та проводить дерегуляцію у ключових сферах. Згідно з ухваленими змінами, Міністерство оборони України стане єдиним вікном для координації потреб усіх складових Сил оборони.
Міноборони узагальнюватиме запити сектору безпеки та оборони, включно з потребами Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших силових структур. Як пояснила Свириденко, оновлений механізм дозволить формувати єдині узгоджені пропозиції для міжнародних донорів щодо використання фінансування на оборонні потреби.
Крім того, Агенція оборонних закупівель ДОТ отримає можливість проводити закупівлі за кошти іноземних партнерів в інтересах усіх структур сектору безпеки та оборони України.
Кабінет міністрів у п’ятницю, 23 січня, ухвалив рішення щодо запровадження додаткових інструментів підтримки малого та середнього бізнесу на тлі надзвичайної ситуації в енергетичному секторі.
За її словами, незважаючи на регулярні аварійні відключення електроенергії, підприємці у сфері критично важливих послуг продовжують роботу, водночас несучи суттєві додаткові витрати.
В якості підтримки ФОП другої та третьої груп, що працюють у соціально значущих сферах – закладах харчування, аптеках, продуктових магазинах, пекарнях, кафе та інших сервісах першої необхідності с зможуть отримати одноразову фінансову допомогу на підвищення енергонезалежності.
«Подача заявки – через портал «Дія». Далі заявку верифікують банки-партнери, а Державна служба зайнятості перераховує кошти. Кошти можна витратити на придбання та ремонт енергообладнання, пальне для генераторів та оплату послуг електроенергії», – написала Свириденко.
Окрім цього, бізнес отримає доступ до цільових кредитів на енергообладнання зі ставкою 0% у рамках програми «5-7-9%». Максимальна сума фінансування – до 10 млн грн на строк до трьох років, а різницю у відсотковій ставці компенсуватиме держава.
