У неділю, 10 листопада, довірена особа прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу Рон Дермер зустрівся із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
Про це повідомляє Axios з посиланням на чиновників з Ізраїлю та США.
Зазначається, що зустріч відбулася у резиденції Мар-а-Лаго, що у Флориді.
За словами джерела видання, під час зустрічі Трампу мали передати послання від ізраїльського прем’єра. Також новому президенту США мали розповісти про плани Ізраїля в Газі, Лівані та Ірані у наступні два місяці.
“Одна з речей, яку ізраїльтяни хотіли обговорити з Трампом, – це те, які питання він хотів би бачити вирішеними до 20 січня (день інавгурації Дональда Трампа – ред.), а які – щоб дочекалися його”, – сказав один з американських чиновників.
Своєю чергою американці порушили питання ізраїльсько-ліванських зусиль з припинення вогню, плану для Гази після закінчення війни та нормалізації ізраїльсько-саудівських відносин.
Крім того, Дермер також зустрівся з колишнім радником Трампа Джаредом Кушнером. Американські чиновники заявили, що Нетаньягу заздалегідь повідомив адміністрацію чинного президента США Джо Байдена про зустріч Дермера з Трампом
Галланта звільнили в розпал конфлікту на Близькому сході. За словами Нетаньягу, він більше не може довіряти цьому політику.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив про звільнення міністра оборони Йоава Галланта, аргументувавши цей крок відсутністю взаємної довіри.
Як повідомляє Times of Israel, прем’єр коротко написав Галланту: «Термін ваших повноважень закінчиться протягом 48 годин після отримання цього листа».
«Хоча на початку війни наша співпраця була дуже плідною, в останні місяці довіра між мною та міністром оборони, на жаль, похитнулася», – заявив у відеозверненні Нетаньягу.
Галланта на посаді замінить міністр закордонних справ Ісраель Кац, а крісло міністра закордонних справ займе міністр без портфеля Гідеон Саар.
Нетаньягу стверджує, що розійшовся з Галлантом у думці про керівництво війною, і звинуватив того в заявах та діях, які суперечать рішенням кабінету міністрів.
Суперництво всередині ізраїльського уряду
Нетаньяху також звинувачує Галланта в опосередкованій допомозі ворогам Ізраїлю. «Я багато разів намагався подолати ці розбіжності, але вони продовжували рости, – зазначив прем’єр. – Дані були злиті громадськості в неприйнятний спосіб, і що гірше – були злиті ворогу. Нашим ворогам це сподобалося, і вони заробили на цьому величезні гроші».
Втрата довіри до міністра оборони «не дозволяє воєнній кампанії нормально розвиватися», констатував прем’єр.
Рішення прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу відправити у відставку міністра оборони Йоава Галанта, який має популярність у країні, спричинило масові протести по всьому Ізраїлю.
„Тисячі протестувальників вийшли на вулиці по всьому Ізраїлю у вівторок після того, як прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу несподівано звільнив міністра оборони Йоава Галланта”, – йдеться у повідомленні.
Нетаньягу звільнив Галанта увечері 5 листопада, пославшись на відсутність взаємної довіри під час війни. Офіс прем’єр-міністра повідомив, що Галанту під час вечірньої зустрічі передали короткий лист з повідомленням, що його повноваження закінчуються „через 48 годин після отримання цього листа”.
Зазначається, що Галанта замінить міністр закордонних справ Ізраель Кац, а міністр без портфеля Гідеон Саар замінить Каца в МЗС.
У відповідь на звільнення Галанта тисячі протестувальників вийшли на вулиці по всьому Ізраїлю. Критики здебільшого розцінили цей крок як вмотивований політичними міркуваннями, включно зі спробами ухвалити закон, що звільняє чоловіків-ультраортодоксів від обов’язкової військової служби.
Зокрема, демонстранти заблокували шосе Аялон у Тель-Авіві, яке є частим місцем проведення протестів. Паралельна акція протесту відбувалася на вулиці Каплан.
Кадри з протестів свідчать, що не минулося без сутичок. Поліція попередила протестувальників, що почне розчищати шосе силою. Пізніше поліцейські використали смердючу воду типу «Скунс», щоб розігнати протестувальників на південній стороні шосе Аялон.
Туреччина та ще 52 країни у спільному листі вимагають від ООН ембарго на поставки зброї Ізраїлю.
«Ми написали спільного листа із закликом припинити постачання зброї та боєприпасів до Ізраїлю. Лист, який підписали 54 особи, було передано в ООН 1 листопада», – повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Він виступив з цією заявою на пресконференції в Джибуті, де брав участь у міністерській зустрічі Турецько-Африканського партнерства.
«Щоразу ми маємо наголошувати, що продаж зброї Ізраїлю означає участь у геноциді, який він здійснює», – додав Фідан, підкресливши, що лист був ініційований Туреччиною.
Його підписали, зокрема, Саудівська Аравія, Бразилія, Алжир, Китай, Іран і росія, а також дві організації – Ліга арабських держав та Організація ісламської співпраці.
У середині жовтня запровадити ембарго на поставки зброї до Ізраїлю закликав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. За його словами, це було б «ефективним рішенням» для припинення конфлікту в Секторі Гази.
«Вороги, чи то сіоністський режим, чи то США, обов’язково отримають нищівну відповідь на те, що вони роблять з Іраном, іранським народом і фронтом опору», – заявив верховний лідер Ірану.
У виданні зазначають, ймовірно, він мав на увазі атаку Ізраїлю, яка відбулася 26 жовтня на військові об’єкти по всьому Ірану. Того для в результаті обстрілів загинули п’ятеро людей.
Надання гуманітарної допомога стане ще важчим на Близькому Сході, який страждає від збройного конфлікту, оскільки ізраїльський парламент, Кнесет, у понеділок увечері прийняв закон про заборону діяльності Агентства ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт на Близькому Сході (БАПОР) в Ізраїлі.
За словами очільника БАПОР Філіпа Лазаріні, заборона діяльності організації на території Ізраїлю «лише посилить страждання палестинців, особливо в секторі Газа». Відтепер БАПОР не може мати представництва, не може надавати жодних послуг і не може здійснювати будь-яку діяльність прямо чи опосередковано на території Ізраїлю.
Незважаючи на міжнародні протести західних і арабських країн, закон був проголосований у другому і третьому читаннях без визначення альтернативи подальшої допомоги палестинцям. Благодійна організація також заборонена в таборі біженців Суафат у Східному Єрусалимі, де вона надавала санітарні, освітні, медичні та інші послуги.
Рішення суперечить міжнародному праву
Закон також ускладнює співпрацю з ізраїльськими банками. Керівництво благодійної організації побоюється, що проблема переказу зарплат і оплати постачальникам призведе до краху організації на Західному березі річки Йордан і в секторі Газа, оскільки ці операції проводив ізраїльський банк Leumi.
Європейський Союз також висловив «серйозну стурбованість» цим законом, заявивши, що він «суперечить міжнародному праву та основним гуманітарним принципам». Такою самою була й реакція, яку висловив Державний департамент США. Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Великої Британії та низки інших країн виступили зі спільною заявою проти законів щодо БАПОРу.
CNN взяло інтерв’ю у трьох ізраїльських солдатів із приводу ситуації, коли вони відмовилися від служби після того, як провели кілька днів на передовій. Усі троє говорили про те, що ця війна не має мети, ніби, мета Беньяміна Нетаньягу – сам конфлікт. З іншого боку, ізраїльські політики віщують про затримання тих, хто відмовляється воювати.
7 жовтня 2023 року Йотам Вілк добровільно вступив в ізраїльську армію, відтоді провів понад 230 днів на військовій службі в секторі Газа. Але через рік він приєднався до тих у запасі, хто відмовляється від призову.
«Я не вагався 7 жовтня… тому що мій народ вбивали, і я розумів, що людей потрібно рятувати, і все ще є потреба в тому, що ізраїльський уряд, здається, не вважає терміновим», — сказав він в телефонному інтерв’ю CNN.
Після того, як влітку він вдруге пройшов військову службу в Газі як резервіст, він вирішив більше не йти на службу. На його думку, військові дії виправдані лише в певних випадках і повинні використовуватися лише як інструмент на дипломатичному шляху до миру.
Він не вірить у бажання уряду досягти цього, бо «руйнування в Газі дедалі зростає, життя палестинців та ізраїльських заручників стає все важчим». З цієї причини 9 жовтня разом із понад 130 резервістами вони написали відкритого листа прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу та міністру оборони Йоаву Галланту, в якому заявили, що не бажають служити, доки не буде досягнуто угоди про припинення вогню та повернення додому 101 заручника, який все ще перебуває в Газі.
Дехто з нас уже перетнув червону лінію, а для інших цей день, коли він більше не з’являтиметься на службу, стрімко наближається, – йдеться у листі. Для Вілку це рішення було непростим. З одного боку, він відчував, що, відмовляючись служити, він підводить заручників і залишає контроль над Газою ХАМАСу, що, на його думку, також не добре і для палестинців. З іншого боку, він боявся, що якщо не відмовиться служити, то візьме участь у війні, яка закінчиться новою ізраїльською окупацією Гази, і він не хотів брати участь у цьому.
Вілк не погоджується з ультраправими міністрами, які закликали до створення єврейських поселень у Газі, незважаючи на те, що прем’єр-міністр заявив – евакуація з Гази не продовжуватиметься. Він відчуває себе зрадженим власним урядом, і він не один, хто має таку точку зору.
Інші прийшли до такої ж думки за коротший час
З початку війни Макс Креш прослужив на кордоні з Ліваном 66 днів. Бойові дії посилювалися, і, коли Хезболла запевнила ХАМАС у своїй підтримці в секторі Газа, Креш впав у глибоку депресію в грудні, коли повернувся додому в Єрусалим. Він сприймав службу дуже важко, коли багато людей вважали своїм релігійним обов’язком воювати на війні, він переживав це як неприємний досвід. Один із його побратимів назвав вбивство палестинців міцвою, релігійним обов’язком євреїв, «тому що вони стануть терористами».
Подібної думки був і ультраправий міністр з питань національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен Гвір. Креш вважає це страшним явищем, тим паче, що цей політик має чималий вплив. А крайні думки було «важко чути». Тим не менш, він не хоче нікого відмовляти від служби, лише підтримати тих, хто вирішить, що більше не хоче брати участь у війні.
Страх перед «вічною війною»
До занепокоєння Макса Креша додалося те, що «минув рік (війни), а угоди про заручників досі немає… але наявність угоди не означає, що я в порядку і готовий повернутися».
Ще один резервіст на правах анонімності повідомив, що провів на фронті понад 130 днів і «не вірить, що подальші військові дії змінять ситуацію». Він також вважає, що боротися з ХАМАСом потрібно, але не вічно.
Термін «вічна війна» використовували опоненти Нетаньягу, які звинуватили прем’єр-міністра Ізраїлю в бажанні продовжити конфлікт заради власних політичних інтересів. Беньямін Нетаньягу пообіцяв, що Ізраїль «боротиметься», доки його вороги не будуть переможені, заручники не повернуті, а ізраїльтяни не повернуться до своїх домівок.
У вересні ізраїльська армія напала на Ліван, розпочавши наступний етап боротьби з Хезболлою. За словами резервіста, який побажав залишитися анонімним, єврейська держава вживає заходів проти ліванського збройного угруповання, яке підтримується Іраном, оскільки це відверне увагу від Гази та заручників.
Немає місця для відмови
Це не перший випадок, коли резервісти відмовляються від військової служби. Понад сорок із них написали відкритий лист у травні, коли ізраїльська армія атакувала місто Рафах у південній частині сектора Газа.
За словами міністра транспорту Мірі Регева, тих, хто підписав відкриті листи, слід затримати.
Після листа Максу Крешу подзвонив офіцер і закликав відкликати заяву, але резервіст відмовився це зробити. Те саме сталося з Йотамом Вілком, якому також погрожували, але його також не хвилюють наслідки.
Я більше стурбований своєю моральністю і благополуччям, а також тим, що, озирнувшись назад, я буду вважати – я все ж таки прийняв правильне рішення і я був на правильному боці історії, – сказав Вілк.
«Мій конфлікт зовсім не з тими людьми, які вирішують стати на військову службу… йдеться про виконання наказів. Коли це допомагає нашій країні, коли це допомагає нам рятувати життя – це одне, але коли вони шкідливі і небезпечні – інше», – зазначив він.
«Війна — це погано. Ми повинні намагатися зробити її якомога коротшою. Зараз виглядає так, ніби війна є метою наших лідерів, вона не служить меті, а і є сама ціль», – сказав інший військовий, що давав інтерв’ю на правах анонімності.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац наказав своєму відомству вжити юридичних і політичних заходів проти президента Франції Еммануеля Макрона за те, що він не дозволив ізраїльським компаніям брати участь у виставці військово-морських озброєнь Euronaval, заявив міністр у неділю.
Ізраїльським компаніям заборонено демонструвати свою продукцію на виставці озброєнь, що відкривається в Парижі наступного місяця, у відповідь на дії Ізраїлю у війнах в Газі та Лівані.
«Бойкотувати ізраїльські компанії вдруге або нав’язувати їм неприйнятні умови – це неприйнятний антидемократичний крок між дружніми країнами, і я закликаю президента Франції Макрона повністю відкликати їх», – написав Кац.
«Ізраїль стоїть один на передовій боротьби з іранською віссю зла і екстремістським ісламом, і Франція та весь вільний світ повинні стояти разом з ним, а не проти нього», – додав міністр закордонних справ Ізраїлю.
У своїй заяві минулого тижня французький уряд повідомив Ізраїль, що ізраїльським делегаціям не буде дозволено встановлювати стенди або демонструвати обладнання, хоча вони зможуть взяти участь у виставці озброєнь Euronaval в Парижі, що триватиме з 4 до 7 листопада. Це рішення стосується семи ізраїльських компаній.
Американські військові терміново перекинули до Ізраїлю свою передову систему протиракетної оборони. Тепер система THAAD знаходиться „на місці”.
Про це заявив міністр оборони США Ллойд Остін, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Times of Israel.
THAAD є найважливішою частиною ешелонованої системи протиповітряної оборони збройних сил США і доповнює і так потужну протиракетну оборону Ізраїлю.
„Систему THAAD встановлено”, – сказав Остін, спілкуючись із журналістами перед своїм прибуттям в Україну.
Він відмовився повідомити, чи введений об’єкт в експлуатацію, але додав: „Ми маємо можливість ввести його в експлуатацію дуже швидко, і ми йдемо в ногу з часом, як і очікувалося”.
Батарея протиракетної оборони була відправлена американськими військовими для захисту Ізраїлю у разі реакції Ірану на очікувану атаку Ізраїлю після того, як Тегеран випустив 200 балістичних ракет по Ізраїлю на початку цього місяця.
У понеділок Остін заявив журналістам, що „важко сказати, як саме виглядатиме удар” Ізраїлю.
„Зрештою, це рішення Ізраїлю, і незалежно від того, чи вважають ізраїльтяни його пропорційним чи ні, і як його сприймають іранці, я маю на увазі, що це можуть бути дві різні речі. Ми збираємося зробити – і продовжимо робити – все, що зможемо… щоб знизити напруженість і, сподіваюся, змусити обидві сторони розпочати деескалацію. Тож подивимося, що станеться”, – сказав він.
Коментарі Остіна пролунали наступного дня після того, як два повідомлення вказали на те, що система THAAD вже діє на території Ізраїлю.
Очікується, що для експлуатації системи буде задіяно близько 100 американських військовослужбовців. Система вважається додатковою до системи Patriot, але може захищати більшу територію та вражати цілі на відстані 150–200 кілометрів.
Загострення бойових дій на Близькому Сході було спричинене Ізраїлем, а саме тому, що Тель-Авів має детально розроблені плани щодо Західного берега і Лівана, які він хоче реалізувати, – заявив емір Катару, країни, яка відіграла ключову роль у зусиллях щодо припинення вогню в Секторі Газа.
«Найпростішим і найнадійнішим способом зупинити ескалацію на ліванському кордоні було б зупинити нищівну війну в Газі», – додав шейх Тамім бін Хамад Аль Тані, виступаючи в парламенті Катару, відомому як Консультативна рада.
«Однак Ізраїль свідомо вирішив розширити свою агресію, тому що мав план щодо таких регіонів, як Західний берег і Ліван на додаток до сектора Газа, і тому, що він бачив можливість реалізувати цей план», – додав він.
Війна між Ізраїлем і палестинською ісламістською організацією ХАМАС у секторі Газа почалася після теракту останньої 7 жовтня минулого року. Під час цього теракту загинуло 1200 людей, більшість із них – мирні жителі. Понад 43 тисячі палестинців загинули під час наступу Ізраїлю у відповідь на цей район.
Катар зіграв ключову роль у тому, щоб сторони уклали перемир’я, але це сталося лише один раз на короткий час, а потім конфлікт розширився. В результаті війни в секторі Газа Ізраїль і ліванське шиїтське ополчення Хезболла регулярно атакували один одного через кордон, а також збільшилася кількість актів насильства на Західному березі річки Йордан, окупованому Ізраїлем з 1967 року.
Емір Катару зазначив: «Після цього масштабного спустошення в регіоні Ізраїль не матиме іншого вибору, окрім як адаптуватися до рішення про створення двох держав, яке в принципі прийняло міжнародне співтовариство».
