Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто повідомив, що ВМС країни направили два тральщики у напрямку Ормузької протоки. Втім, використання можливе лише після досягнення домовленості про завершення війни.
“У разі встановлення миру всім підрозділам союзних країн знадобиться майже місяць, щоб дістатися до Перської затоки”, – зазначив Крозетто під час спільного засідання парламентських комітетів із оборони та закордонних справ.
Він додав, що як запобіжний захід Італія розміщує два тральщики поблизу стратегічного регіону – спершу у східній частині Середземного моря, а згодом у Червоному морі. Мовиться про участь у чинних місіях Mediterraneo Sicuro та Aspides.
Тим часом, міністр закордонних справ Антоніо Таяні заявив, що Рим не планує запитувати мандат на нову військову місію в Перській затоці. Натомість прагне координувати свої дії з міжнародними партнерами в межах потенційної коаліції.
Він підтвердив, що участь Італії у таких операціях можлива лише після повного припинення бойових дій.
Державний секретар США Марко Рубіо наступного тижня відвідає Італію та Ватикан після того, як американський президент Дональд Трамп накинувся з критикою на Святий Престол та італійський уряд.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє газета Corriere della Sera.
Очікується, що держсекретар здійснить візити у четвер та п’ятницю.
Спершу Рубіо відвідає Ватикан, де, за попередньою інформацією, матиме зустрічі державним секретарем Святого Престолу П’єтром Пароліном.
Після цього посадовець вирушить до Риму, де зустрінеться з міністрами закордонних справ та оборони Італії – Антоніо Таяні та Гвідо Крозетто.
Зазначається, що Рубіо також попросив про зустріч з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні. Особиста зустріч між ними поки що не виключається, але й не підтверджена.
Візит американського високопосадовця відбуватиметься на тлі суттєвого загострення відносин між Вашингтоном та Римом.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні розкритикувала намір адміністрації Дональда Трампа запросити главу рф Володимира Путіна на саміт G20 у Маямі.
“Що стосується Путіна на саміті G20, то я вважаю, що саме зараз ми маємо попросити Путіна зробити кілька кроків назустріч, а не самим робити їх”, – заявила глава італійського уряду.
Мелоні зауважила, що Вашингтон вже зробив чимало кроків назустріч Москві.
Тож, нині, за її словами, саме росія має робити кроки для відновлення діалогу, а не навпаки.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд призупинив дію оборонної угоди з Ізраїлем. Про це повідомляє Reuters.
За словами Мелоні, рішення ухвалили через поточну ситуацію на Близькому Сході та розбіжності з Ізраїлем.
«Коли є речі, з якими ми не згодні, ми діємо відповідно», – сказала вона.
Йдеться про призупинення автоматичного продовження угоди про оборонну співпрацю, яка діяла між країнами з 2000-х років і охоплювала військові закупівлі, навчання та обмін технікою.
Водночас в Ізраїлі заявили, що це рішення не матиме суттєвого впливу. «Це не вплине на безпеку Ізраїлю», – зазначили в МЗС країни.
Прем’єрка Італії Джорджія Мелоні прийме президента України Володимира Зеленського у Римі 15 квітня. Лідери зустрінуться у середу в Палаццо Кіджі – офіційній резиденції італійських прем’єрів.
Про це повідомляє сайт уряду Італії.
Італійська сторона оприлюднила чіткий графік, за яким початок переговорів заплановано на 15:30 за місцевим часом. Сама зустріч двох лідерів країн матиме офіційний статус.
Наразі італійський уряд не розкриває повний порядок денний. Офіс президента України поки зберігає тишу – візит офіційно не підтвердили.
Сторони зазвичай обговорюють військову допомогу та енергетичну безпеку. Також важливою темою залишається відбудова України.
Зеленський не був у Римі досить довго. Його останній офіційний візит до Італії відбувся 10 липня 2025 року. Тоді український президент домовлявся із союзниками про відбудову України та посилення ППО.
Італія разом із Нідерландами та Об’єднаними Арабськими Еміратами наполягає на реалізації плану щодо створення гуманітарного коридору, який дозволить забезпечити постачання життєво важливих вантажів, незважаючи на блокаду Іраном Ормузької протоки.
Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Італії, інформує “Європейська правда”.
Очільник італійського МЗС Антоніо Таяні, який напередодні брав участь у відеоконференції, присвяченій ситуації в Ірані та наслідкам блокування Ормузької протоки, підтвердив позицію Італії на користь негайної деескалації та повернення до дипломатичного діалогу.
Таяні наголосив, що блокада Ормузької протоки має прямий вплив на безпеку морських шляхів, глобальне енергопостачання та продовольчу безпеку.
Посилаючись на заяву G7 від 27 березня, він підтвердив зобов’язання Італії долучитися до міжнародних зусиль з метою захисту свободи судноплавства, з дотриманням міжнародного права, та збереження стабільності енергетичних ринків.
Міністр також зазначив готовність Італії розглянути можливість участі в багатосторонніх ініціативах для забезпечення безпечного проходження суден у протоці, підкресливши, що чіткий мандат Організації Об’єднаних Націй є важливим елементом.
Таяні, разом із колегами з Нідерландів та ОАЕ підтримав необхідність співпраці з ООН для якнайшвидшого створення “гуманітарного коридору”, насамперед для добрив та всього, що знадобиться для запобігання новій продовольчій кризі, передусім в африканських країнах.
Забезпечення транспортування добрив та інших гуманітарних вантажів через Ормузьку протоку є життєво важливим, наголосив він.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто декілька днів тому відмовив Вашингтону у використанні військово-морської авіабази Сігонелла на Сицилії.
Про це повідомляє ANSA з посиланням на джерела, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників видання, відмова міністра оборони була озвучена після того, як італійській владі став відомий план польоту американських літаків, що передбачав посадки в Сігонеллі та подальші вильоти на Близький Схід.
Попереднього запиту на дозвіл чи консультацій з італійськими військовими не було, додали співрозмовники.
За їхніми словами, цей план був повідомлений італійській владі, коли літаки вже перебували в повітрі. Перевірки показали, що це не були звичайні чи логістичні рейси, і тому вони не підпадали під дію договору між США та Італією про використання баз в Італії.
Після початку війни в Ірані прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні та Гвідо Крозетто заявили, що США можуть продовжувати використовувати свої бази в Італії для звичайних операцій відповідно до двостороннього договору, але будь-яке їх використання поза цими рамками має бути схвалено парламентом.
Міністр культури Італії Алессандро Джулі висловився за відставку Тамари Грегоретті, представниці уряду в правлінні Венеційської бієнале. Його позиція пов’язана з політичним скандалом навколо планів Росії відновити роботу свого павільйону на виставці у травні 2026 року, пише Artnews.
Джулі повідомив про втрату довіри до Грегоретті. У відомстві зазначили, що вона не поінформувала міністерство про можливу участь Росії у Венеційській бієнале, що, на думку Джулі, є проблемним з огляду на міжнародну чутливість теми.
На початку березня організатори 61-ї Венеційської бієнале оприлюднили список національних павільйонів, серед яких після трирічної перерви знову з’явилася Росія. У заяві наголошувалося, що участь у виставці є самостійною ініціативою будь-якої держави, яку визнає Італія, і організатори не мають наміру втручатися в цей процес.
Після оприлюднення списку учасників українські митці подали петицію до Венеційської бієнале з вимогою переглянути участь Росії. Україна висловила протест, який згодом підтримала 21 європейська країна. Європейська комісія також заявила про можливість санкцій проти бієнале у разі участі російського павільйону.
Європейські країни, зокрема Франція та Італія, розпочали переговори з Тегераном у спробі домовитися про гарантії безпечного проходу своїх кораблів через Ормузьку протоку.
Як зазначається, наразі переговори – це критично важливий крок для відновлення експорту нафти та газу з Перської затоки, який наразі фактично припинився через атаки Ірану на танкери та заяву нового верховного лідера країни Моджтаби Хаменеї про намір залишати протоку закритою.
Переговори мають на меті дозволити постачання енергоносіїв без розширення конфлікту, зазначили чиновники, ознайомлені з процесом. Франція вже активно бере участь у дискусіях, а Італія намагається відкрити діалог з Тегераном. Водночас немає гарантій, що Іран погодиться на переговори чи що перемовини призведуть до конкретних результатів.
Як відомо, європейські країни уникають прямого втручання у конфлікт, але сильно занепокоєні можливими економічними наслідками тривалої блокади протоки – зростанням цін на енергоносії для бізнесу та населення. Ціни на нафту з початку року піднялися з близько $60 до $100 за барель, а європейський газ подорожчав на 75%.
Французький президент Еммануель Макрон заявив, що Франція готова супроводжувати кораблі, якщо конфлікт вщухне. Італія та Греція наразі мають військові кораблі у Червоному морі в рамках місії ЄС Aspides, проте жодні європейські військові не готові безпосередньо супроводжувати судна через Ормузьку протоку через ризики атак.
