Колишня прес-секретарка Володимира Зеленського наговорила купу шокуючих подробиць про свою роботу з президентом. Втім, не давши жодних підтверджень своїм словам.
РБК-Україна наводить ключові цитати Юлії Мендель в інтерв’ю Такеру Карлсону та розповідає, чим ще вона відзначилася за останні роки.
Головне:
Репутаційний контекст: Раніше журналісти звинувачували Мендель у фізичному перешкоджанні роботі медіа та непрофесійних заявах щодо ЗСУ.
Зміна риторики: Ексречниця називає президента “прихованим злом” та “ведмедем-гризлі”, який нібито маніпулює фактами перед камерою. Проте раніше вона дуже схвально відгукувалася про Зеленського.
Позиція Офісу президента: Радник Зеленського Дмитро Литвин спростував заяви, назвавши їх несерйозними, оскільки Мендель не брала участі в переговорах з РФ.
Нові звинувачення: Юлія Мендель стверджує, що у 2022 році Зеленський був готовий віддати РФ Донбас та відмовитися від НАТО задля миру.
Юлія Мендель була прессекретаркою президента України з 3 червня 2019 року по 9 липня 2021 року. Після звільнення працювала колумністкою у виданнях The Washington Post та Politico, а також вела авторські проєкти на телебаченні. Наразі вона позиціонує себе як незалежна журналістка та міжнародна оглядачка.
Такер Карлсон – впливовий американський консервативний подкастер та блогер. Його відео на платформі X та YouTube регулярно збирають від 10 до 100 мільйонів переглядів, що робить його одним із найвпливовіших лідерів думок для консервативної частини суспільства США.
Серед іншого, Карлсон відомий своєю антиукраїнською риторикою, виправданням дій Росії та негативним ставленням до військової підтримки України. Він неодноразово відвідував Росію та записував інтерв’ю з Путіним. Тож інтерв’ю Мендель може суттєво вплинути на громадську думку, передовсім серед цієї частини американського суспільства.
Про переговори з Путіним і НАТО
Мендель в інтерв’ю заявила, що у 2022 році Зеленський нібито був готовий передати РФ Донбас, аби припинити війну. Так, на переговорах у Стамбулі навесні 2022 року українська делегація начебто була готова погодитися на всі вимоги РФ, щоб припинити вогонь.
“Я розмовляла з людьми, які представляли Україну на переговорах у Стамбулі у 2022 році. І мені пояснили детально, що вони погодились на все. Більше того, що дуже важливо, вони сказали, що Зеленський особисто погодився віддати Донбас. На той момент це були шокуючі новини”, – сказала Мендель.
За її словами, Зеленський під час зустрічі з Путіним сказав російському диктатору, що Україна не вступатиме до НАТО.
“Я була присутня на його зустрічі з Путіним у 2019 році в Парижі. Поруч з ним було дуже мало людей, які знали правду. Він (Зеленський – ред.) мав приватну розмову з Путіним, де пообіцяв, що Україна ніколи не вступить у НАТО. Це був грудень 2019 року. Була особиста розмова, про яку знають дуже мало людей. Він сказав: “Не буде НАТО”, бо Україна ніколи й не була близько до НАТО”, – стверджує Мендель.
На її думку, Зеленський начебто зацікавлений у продовженні війни та є “однією із найбільших перешкод для миру сьогодні”. Мендель вважає, що треба досягати завершення війни будь-яким способом.
В кінці інтерв’ю Мендель звернулася до Путіна. Вона закликала його припинити війну одним рішенням і заявивила, що в цьому конфлікті “слов’яни вбивають слов’ян”, а обидві держави зазнають втрат.
“Володимире Володимировичу, у мене немає вашого життєвого досвіду. Я не розумію, як ви бачите цей світ. Але я не представник НАТО, я не представник Заходу, я не працюю на Зеленського. Я не ваш політичний опонент. Я взагалі вам не загроза. Я українська жінка з українського провінційного міста Херсона”, – сказала вона.
Особисті якості Зеленського
Водночас Мендель поділилася деякими “спостереженнями” про персональні якості президента Зеленського.
“Те, що робить російська армія в Україні, – це злочини проти людяності. Але ця війна більше не є чорно-білою. Вона темна. І ще темніша. Ми бачимо Путіна як зло. Але Зеленський теж зло – просто приховане. На камеру він грає плюшевого ведмедика. Але коли вимикається світло, він перетворюється на ведмедя-гризлі і нищить людей”, – заявила Мендель.
За її словами, Зеленський “емоційно некерований”, у своїх публічних заявах використовує “маніпуляції, факти, вирвані з контексту, або відверту брехню”.
“Він (Зеленський – ред.) досі грає перед камерою цього чудового хлопця, але повірте, за камерою він зовсім інший. Я працювала з ним два роки. Протягом двох років він повторював дві фрази, які дуже голосно говорять про нього. Він казав, що Україна не готова до демократії, і це цитата. Інша цитата була, що диктатура – це порядок”, – сказала Мендель.
Зазначимо, що раніше Мендель висловлювала зовсім інші думки щодо Зеленського, змальовуючи президента у дуже схвальних тонах. У своїй книзі “Кожен з нас – президент”, яка вийшла невдовзі після її звільнення, вона називала Зеленського “наймасштабнішим мрійником”. Перед тим вона писала у соцмережах, що український лідер стає одним із найвпливовіших у світі.
Чим відома Юлія Мендель
Радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин, коментуючи її інтерв’ю, зазначив, що “ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень”.
“Вона давно не при собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно”, – сказав він журналістам.
На посаді речниці президента Мендель потрапила у декілька скандалів. У червні 2019 року Мендель заявила в ефірі телеканалу “1+1”, що українські військові на Донбасі піддаються на провокації та стріляють по цивільних об’єктах, що провокує загибель людей.
У вересні того ж року Мендель потрапила в скандал щодо перешкоджання роботі медіа. Журналіст “Радіо Свобода” Сергій Андрушко намагався поставити Зеленському запитання. Мендель фізично відштовхнула його та хапала за руки, заважаючи підійти. Згодом американський журналіст Крістофер Міллер заявляв, що Мендель аналогічним чином силою відтягувала його від президента під час публічного заходу.
Восени 2020 року, коли Зеленський захворів на COVID-19, Мендель написала у Facebook: “На жаль… Президент почувається добре”. Формулювання “на жаль” у контексті хорошого самопочуття викликало шквал мемів та звинувачень у непрофесіоналізмі.
Навесні 2021 року Мендель заявила, що РФ не має монополії на російську мову, і закликала розвивати “українську російську мову”. Це викликало жорстку критику з боку мовознавців та громадянського суспільства.
Під час повномасштабного вторгнення Росії Мендель неодноразово потрапляла у скандали через заяви, що співзвучні з російською пропагандою, зокрема звинувачуючи українську владу у “затягуванні війни” та маніпуляціях темою НАТО.
Також вона вдавалася до персональної критики оточення президента, називаючи голову Офісу президента Андрія Єрмака “страшною людиною”, яка нібито монополізувала вплив на Зеленського та створила в Україні систему тотального контролю.
Співрозмовники РБК-Україна в українських політичних колах розділились в думках щодо того, з чим пов’язана така риторика Мендель. За словами одних, вона цілком може вже давно свідомо працювати на російську пропаганду. За словами інших, може йтися радше про спробу привернути до себе увагу, зокрема через інтерв’ю одній з найпопулярніших медіа-персон у Сполучених Штатах.
Питання-відповідь (FAQ)
– Що саме Юлія Мендель заявила про переговори Зеленського з Путіним?
Ексречниця стверджує, що під час особистої зустрічі в Парижі у 2019 році Володимир Зеленський нібито пообіцяв російському диктатору відмову України від вступу до НАТО. За її словами, президент аргументував це тим, що Україна на той момент не була близькою до Альянсу.
– Чи дійсно Україна була готова віддати Донбас у 2022 році згідно з заявами Мендель?
Мендель запевняє, що представники української делегації в Стамбулі детально підтвердили їй готовність Зеленського передати окуповані території Донбасу РФ заради припинення вогню. Вона описує ці домовленості як повну згоду на всі вимоги Кремля весною 2022 року.
– Як Офіс президента відреагував на інтерв’ю Юлії Мендель?
Радник Дмитро Литвин офіційно заявив, що Мендель не володіє правдивою інформацією, оскільки ніколи не брала участі в переговорах чи ухваленні державних рішень. Він назвав її слова “несерйозними” та поставив під сумнів реальність джерел, на які вона посилається.
– Якими скандалами відома Юлія Мендель під час роботи прессекретаркою?
Найгучніші інциденти пов’язані з фізичним перешкоджанням роботі журналістів Сергія Андрушка та Крістофера Міллера, а також із неоднозначними заявами про “українську російську мову”. Крім того, критику викликав її пост у Facebook про хворобу президента, що починався словами “На жаль… Президент почувається добре”. За час великої війни Мендель також відзначалася серією неоднозначних коментарів у проросійському дусі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що можливий візит спецпредставника США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера в Україну важливий насамперед для самих представників Вашингтона.
Про це він повідомив в інтерв’ю телемарафону “Єдині Новини”.
Володимир Зеленський прокоментував можливий приїзд Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, які беруть участь у контактах між Україною, США і росією. За його словами, цей візит більше потрібен американській стороні.
Президент підкреслив, що вважає неправильним ігнорування Києва на тлі візитів до Москви.
За його словами, такі дії виглядають як неповага, незважаючи на логістичні складнощі.
“Ми не повинні робити з приїзду Джареда і Віткоффа якусь особливу сенсацію, тому що ми з ними на зв’язку, по-перше. По-друге… Я вважаю, що їхній приїзд потрібен не нам, а їм. Чому? Тому що це, як вам сказати, не дуже шанобливо – їздити в Москву і не приїжджати до Києва. Просто це неповага”, – зазначив Зеленський.
При цьому, гарант висловив думку, що готовий до зустрічі з представниками Трампа в будь-якій країні світу.
“Я розумію, у нас складніша логістика. Усі їздять. Люди ж їздять. Якщо вони не хочуть, ми будемо зустрічатися в інших країнах. Ми ж не про місце, ми про результат. Вони на зв’язку телефоном і телефоном висловлюють бажання продовжувати комунікацію і переговори”, – підкреслив президент.
Зеленський зазначив, що Україна відкрита до зустрічей у будь-якому форматі та в будь-якій країні, якщо це дасть результат.
За словами президента, наразі контакти тривають телефоном, однак ключовою проблемою залишається небажання росії завершувати війну.
Припущення про те, що рф відмовиться від нового наступу через страх перед президентом США Дональдом Трампом, не є достатньою гарантією безпеки.
Про це повідомив в інтерв’ю телеканалу ICTV президент України Володимир Зеленський.
За словами президента, відсутність реальної присутності міжнародних партнерів на лінії зіткнення залишає відкритим питання стримування росії.
“Які гарантії безпеки Україні дають? Якщо на контактній лінії немає присутності наших партнерів, то чому росіянам через якийсь термін знову не почати наступ? От чому? Я просто не розумію, чому? Я причин не бачу. Що буде їх обмежувати? Що?” – наголосив Зеленський.
Зеленський пояснив, чому Трамп не може бути гарантією миру в Україні
Він також прокоментував позицію США, що росія нібито не наважиться на ескалацію, побоюючись жорсткої реакції Трампа.
“От, наприклад, США кажуть – президент Трамп. Президент Трамп ще два з половиною роки, а що потім будемо робити?” – підсумував український лідер.
[type] => post
[excerpt] => Припущення про те, що рф відмовиться від нового наступу через страх перед президентом США Дональдом Трампом, не є достатньою гарантією безпеки.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1776765360
[modified] => 1776765043
)
[title] => Зеленський пояснив, чому Трамп не може бути гарантією миру в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184145&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 184143
[uk] => 184145
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 183585
[image] => Array
(
[id] => 183585
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17.jpg
[original_lng] => 600592
[original_w] => 2560
[original_h] => 1438
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17-1024x575.jpg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17-2048x1150.jpg
[width] => 2048
[height] => 1150
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/zelenszkij-17.jpg
[width] => 2560
[height] => 1438
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 452
[_thumbnail_id] => 183585
[_edit_lock] => 1776754494:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 879754594001
[_oembed_8e5469b90526110048cbba2014c3bfb2] =>
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
Керівник Офісу президента та ексначальник Головного управління розвідки заявив, що він не боїться не погоджуватися з главою держави Володимиром Зеленським і відстоювати свою точку зору.
Про це заявив керівник ОП в коментарі Bloomberg.
Пряма мова Буданова: “Я генерал, Герой України. Якщо я в чомусь упевнений, я можу сперечатися з ким завгодно”.
Він також відкинув припущення про те, що Зеленський запропонував йому посаду керівника ОП, бо боявся зростання популярності очільника ГУР і хотів зберегти його у в своєму оточенні.
“Що стосується адміністративного впливу – я більше не є керівником розвідки, але зараз я займаюся організацією роботи всіх. Тож чи справді ви вважаєте, що я став слабкішим?” – сказав Буданов.
На запитання, чи може він балотуватися в президенти, коли настане час, керівник ОП сказав: “Це цікаве запитання. Наступне”.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що нині армія найбільше потребує підготовлених і мотивованих людей. Мобілізацію в Україні він оцінив на 6-7 балів із 10.
Про це Сирський повідомив в інтерв’ю спеціальному кореспонденту ICTV Володимиру Рунцю.
За словами головкома, якщо два роки тому головною потребою фронту були снаряди, то тепер ідеться насамперед про підготовлених військовослужбовців, які навчені й готові виконувати свій обов’язок.
Сирський наголосив, що мобілізація залишається основним джерелом поповнення потреб Збройних сил. Водночас, за його словами, цей процес має відбуватися максимально коректно і без порушень.
“Тут наша задача, щоб цей процес відбувався, як можна комфортніше для тих людей, яких мобілізують своє військо. Тобто, щоб не було порушень, порушень законодавства, не було порушень в тих процедурах, які застосовуються при проведенні мобілізації”, – додав він.
Оцінка мобілізації
Оцінюючи стан мобілізації в Україні, головнокомандувач сказав, що поставив би їй 6-7 балів із 10.
“Боюсь бути необ’єктивним. На рівні, напевно, 6-7. Десь так”, – зауважив він.
При цьому Сирський зазначив, що армії потрібні і вища якість підготовки, і більше мотивованих людей, які не залишають військові частини.
Справедливість мобілізації
Окремо головком висловився про справедливість мобілізації. На його думку, вона полягає в тому, щоб усі громадяни, які підлягають призову, виконували свій військовий обов’язок без вибіркового підходу.
“Справедливість в тому, що всі громадяни повинні виконати свій військовий обов’язок, коли немає розподілу на тих, хто підлягає мобілізації, і тих, хто не підлягає мобілізації, хоча вони мають всі підстави бути мобілізованими. От в цьому повинна бути справедливість, на мій погляд”, – пояснив він.
Ухилення від служби
Також він звернувся до тих, хто намагається уникнути служби. Сирський наголосив, що в умовах російського наступу українці мають захищати державу, своїх дітей і близьких.
“Тут більше такий моральний стимул. А й усвідомлення свого обов’язку, що це не просто слова. Ми ж всі воюємо”, – підсумував Сирський.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович оцінив ситуацію закарпатських угорців, наголосивши на важливості збереження громади, а також сталої підтримки Угорщини. Під час розмови йшлося також про війну в Україні, відносини між двома сусідніми країнами, майбутні можливості та виклики.
– Минув ще один рік, ще 12 місяців у тіні війни. Як змінилося становище угорців на Закарпатті за цей час?
– Питання війни і миру – надзвичайно важливе не лише для закарпатських угорців, а й для всієї Європи і навіть усього світу. Ми всі спостерігали за президентськими виборами в США, адже кандидат Дональд Трамп проводив свою кампанію з мирною програмою, і ми пам’ятаємо, як він казав, що завершить війну за двадцять чотири години. Трамп виграв президентські вибори, минув уже рік, але, на жаль, кровопролиття не вдалося зупинити. Безумовно, позитивно, що лідер наймогутнішої країни світу все ще зацікавлений у досягненні миру та багато робить для цього. Я радий, що розпочався процес, спрямований на досягнення миру. Водночас слід зазначити, що досягнення миру між двома країнами – надзвичайно складно.
– Чому так важко досягти миру між Україною та Росією?
– Між ворогуючими сторонами існує багато серйозних проблем та конфліктів інтересів, які важко вирішити. Також бачимо, що не всі у світі зацікавлені в досягненні миру. Особливо дивно, що значна кількість лідерів Європейського Союзу, здається, зацікавлена в продовженні війни. Це також дивно, тому що Європа завжди була мирним проєктом, тож воєнна риторика, яку озвучують європейські лідери щодо питання України та Росії, – відразлива.
Ми, угорці Закарпаття, зацікавлені у мирі. Чим довше триватиме це безглузде кровопролиття, тим складнішою буде ситуація не лише для закарпатських угорців, а й для всієї України та всього європейського континенту. Вважаю дуже важливим, що угорський уряд на чолі з Віктором Орбаном продовжує працювати над якомога швидшим досягненням миру.
– Як переміщення населення всередині країни впливає на життя закарпатців?
– В Україні відбуваються масштабні зрушення щодо чисельності населення. Ми не знаємо точної кількості мешканців України. Останній перепис населення в країні проводився у 2001 році, і з того часу наводяться різні цифри щодо чисельності населення. Експерти наразі оцінюють кількість населення України в 25–28 мільйонів, але ця цифра може бути навіть меншою, адже мільйони виїхали за кордон, і ніхто точно не знає, скільки саме. Те саме стосується й Закарпаття, а в його межах – і нас, угорців. Крім того, ніхто не знає, скільки людей з інших областей України переїхало в наш край. Раніше називали різні цифри: 500 тисяч, потім офіційно – 170 тисяч, потім 300 тисяч, тож ми точно не знаємо. Однак на зрізі більших міст і населених пунктів помітно, що населення збільшилося за рахунок людей зі сходу, які реалізували масштабні будівельні проєкти на Закарпатті.
– Коли закінчиться війна, як думаєте, чи повернуться додому ті, хто зі сходу, чи, можливо, виїдуть за кордон?
– Невідомо, що в цьому плані принесе майбутнє, які будуть наслідки цього руху населення. Цілком очевидно, що демографічний склад Закарпаття змінився, оскільки значною є не лише кількість людей, які в’їжджають, а й кількість людей, які виїжджають. Неможливо спрогнозувати, які процеси відбуватимуться після війни, чи залишаться ці люди в нашому краї, чи поїдуть. Місткість Закарпаття доволі мала, немає величезних земельних площ чи запасів сировини, як на Сході України, тому можлива й своєрідна зворотна міграція. Наразі найважливіше – встановлення миру, всі інші питання можна буде вирішити лише тоді, коли дійдемо до моменту, коли і за яких умов буде встановлено мир.
Бачимо також, що закарпатські угорці відреагували не так, як очікували інші. Звісно, рівень еміграції значний, але надмірної панічної втечі не було. На Закарпатті нам вдалося зберегти нашу інституційну систему та церкви, що, безумовно, дає надію на майбутнє.
– Чи переоцінилася роль Товариства угорської культури Закарпаття у цей воєнний час? До того ж йому передувало кілька років епідемії коронавірусу…
– Інтереси громади завжди мають бути представлені. Якщо немає кому представляти інтереси громади, вона опиняється у невигідному становищі. ТУКЗ-КМКС як у минулому, так і сьогодні, виконує це завдання. Якщо значення місцевого самоврядування і зменшилося протягом минулого воєнного періоду, наші представники у міру своїх можливостей змогли якнайкраще представляти угорців Закарпаття як на місцевому, так і на міжнародному рівні. Крім того, ми змогли навіть розвиватися, адже Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ став університетом. До того ж слід відзначити, що у цей воєнний період наша освітня мережа, театр, ЗМІ продовжують працювати. Не забуваймо також про культурні заходи, які нам вдалося організувати минулого року відповідно до наших традицій. Усе це дає угорській громаді Закарпаття сили до збереження.
– Як змінилося сприйняття угорців Закарпаття всередині країни, зважаючи на те, що дипломатичні відносини між Україною та Угорщиною перебувають у найнижчій точці?
– Ситуація й раніше не була райдужною. Визнаймо, що українсько-угорські відносини стали надзвичайно напруженими після 2017 року. В Україні в цей час розгорталася надзвичайно потужна антиугорська пропагандистська кампанія, на адресу угорців Закарпаття лунали різні образи, зазнали актів вандалізму наші пам’ятники, організовувалися марші, підірвали офіс ТУКЗ-КМКС, спецслужби проводили обшуки – саме це характеризувало становище закарпатських угорців. Погіршилися і відносини між двома країнами. Хоча ініціативи щодо покращення відносин і були, вони не мали успіху. Тож це почалося не зараз. На жаль, розбіжності все ще суттєві. Угорщина має іншу позицію з певних питань, ніж більшість європейських країн. Але те, що Угорщина виступає за мир, безумовно, слід розглядати як позитив, адже, якщо подумати, це відповідає думці населення України та угорців Закарпаття. Процес встановлення миру та інтеграції України в систему безпеки європейського континенту буде надзвичайно складним. В Угорщині відбудуться вибори, рано чи пізно, ймовірно, вони відбудуться і в Україні. Процес встановлення миру розпочався, ми сподіваємося, що він буде реалізований і це дасть можливість у майбутньому врегулювати відносини, але це буде надзвичайно складний процес.
– Чи можливо, що в новому році між країнами встановиться мир?
– Ніхто не знає, що буде. Сподіватимемося, бо мирний процес розпочався. Наразі тривають інтенсивні переговори між Сполученими Штатами та Росією, а також між Сполученими Штатами та Україною, Європейський Союз теж – без особливого успіху – намагається додати від себе. Безумовно, позитивно, що розпочато процес, який спрямований уже на мир. Але ми знаємо, що ці речі будуть надзвичайно складними, і чим довше триватиме війна, тим більшими будуть людські та інфраструктурні втрати, тим безнадійнішою буде ситуація для України. Ми зацікавлені в тому, щоб мирний процес прискорився та був впроваджений якомога швидше. Дуже важливо, щоб настав всеохоплюючий мир, адже відомо, що в минулому були угоди, які не привели до тривалого миру. Однак історія показує, що процеси припинення війн зазвичай тривалі. Згадайте завершення В’єтнамської чи Корейської воєн. Сподіваємося, що здоровий глузд рано чи пізно переможе, і ця війна також закінчиться.
– Що ж ми, закарпатські угорці, можемо зробити особисто в ці темні та сумні часи?
– Найважливіше завдання нашої громади зараз – це виживання, а для цього необхідно, щоб ми не втрачали надію, були солідарними, допомагали один одному, підтримували наші інституції та намагалися пережити цей складний період. Наше Товариство також намагається робити все можливе, крім того, відрадно, що ми можемо розраховувати на підтримку Угорщини, яка надавала допомогу в багатьох формах протягом минулого року, за що ми вдячні.
З наближенням кінця Адвента 2025 року президент Угорщини Томаш Шуйок дав ексклюзивне інтерв’ю Кароліні Дорчі, головній редакторці тижневика Kárpátalja, та Мігаю Дебрецені молодшому, журналісту телеканалу «ТВ21 Унґвар», кореспонденту угорського суспільного мовника, щоб передати свій меседж угорцям Закарпаття. Йшлося також про необхідність якомога швидшого миру, допомогу Угорщини, справу Йосипа Шебештена, зусилля закарпатських угорських правозахисних організацій.
– Пане президенте, ви – президент не тільки Угорщини, а й усієї угорської нації. Закарпатські угорці, зокрема, перебувають у надзвичайно складній ситуації. Як ви оцінюєте нинішнє становище цієї громади?
– Становище угорців Закарпаття справді дуже складне. Хто б міг подумати, що нам доведеться жити у воєнний час у Європі, з його руйнуваннями та жахами. Знаємо, що угорці на Закарпатті також страждають від війни, бачимо їхні труднощі, відчуваємо їхній біль. Ми, угорці, – єдині, тому завжди можемо розраховувати один на одного та ніколи не залишаємо одне одного на самоті. Хочу наголосити, що закарпатські угорці також можуть розраховувати на всі угорські громади.
Протягом історії жителі Закарпаття стикалися з багатьма викликами та випробуваннями долі, але завжди вставали та починали спочатку. У нинішній ситуації закарпатці знову демонструють зразкову стійкість. Я дуже сподіваюся, що, як і багато разів раніше, вони зможуть відновити свої сили та знову стати процвітаючою громадою.
Для цього потрібен, перш за все, мир, який, однак, зараз знову залежить не від нас. Водночас, завдяки переговорам великих держав, він наблизився, що дає підстави для надії. Для процвітання, будівництва та гідного життя необхідний мир. Ми і надалі маємо всіма силами та наполегливістю прагнути до укладення миру.
– Протягом останніх 10 років закарпатських угорців торкнулося чимало заходів, зокрема закон про освіту, закон про мову, які, у контексті країни, що прагне вступити до ЄС, є, якщо можна так сказати, контрпродуктивними. Як можете дипломатичними каналами, без очевидного втручання у внутрішні справи країни, допомогти угорцям Закарпаття повернути свої права?
– Один із найважливіших конституційних обов’язків президента Угорщини – вираження єдності нації. А рідна мова та можливість її використання – фундаментальні елементи єдності нації та національної ідентичності. Це забезпечується і міжнародним правом, а в рамках Європейського Союзу це гарантується також нормами європейського права.
Як президент, вважаю дуже важливим наголосити, що можливість бути частиною своєї нації, жити своєю мовою – законне, справедливе, життєво важливе. Таке право має бути забезпечено. Позбавлення набутих прав не відповідає європейським стандартам.
– Справа Йосипа Шебештена, який помер через трагічний випадок мобілізації, також не зблизила відносини між двома країнами, до того ж українська влада вважає справу закритою. Як ви оцінюєте цю жахливу трагедію?
– Шокує те, що щось подібне може досі відбуватися в Європі 21-го століття; це суперечить усім основним європейським цінностям. Хоча класифікувати чи коментувати офіційні заходи іншої держави – не моя справа, мушу зазначити, що пояснення української влади зовсім не задовільне і не обнадійливе.
– Як оцінюєте діяльність Товариства угорської культури Закарпаття та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства у ці надзвичайно важкі часи?
– Ці громадські організації значною мірою сприяють тому, щоби закарпатські угорці змогли зберегти свою ідентичність. Вважаю заснування Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II – великим досягненням. Його створення – це їхнє досягнення. Від імені всіх угорців хочу подякувати їм за працю, за непохитне, віддане служіння на благо угорців Закарпаття.
– Після початку війни Угорщина розпочала одну зі своїх найбільших гуманітарних операцій для надання допомоги Україні та прийняла багатьох біженців. На вашу думку, наскільки такі жести сприяють зближенню відносин між двома країнами?
– Угорщина з початку війни справді втілює найбільшу гуманітарну акцію в своїй історії на благо українського народу. Ми допомагаємо всім, незалежно від національності. Це більше, ніж просто жест, це почуття морального обов’язку, продиктованого людяністю та християнською любов’ю до ближнього.
– Угорщина практично з початку війни наголошує на важливості встановлення миру, це одна з основних умов, навіть найважливіша основна умова для збереження закарпатської угорської громади. Але як, на вашу думку, можна досягти миру?
– У створенні миру є певна логіка. Дуже важко досягти миру, коли ворогуючі сторони стріляють одна в одну і не намагаються досягти якоїсь угоди за столом переговорів дипломатичними засобами. Тому для досягнення миру важливо, щоб сторони сіли за стіл переговорів. Ще одна дуже важлива передумова – щоби в публічному дискурсі не домінував голос зацікавлених, що виступають за продовження війни.
Угорщина – не велика держава, її роль відповідна й у миротворчості. Але наша надія, заради якої ми робимо все, що в наших силах, – що своїми засобами зможемо ефективно сприяти конструктивному діалогу задля досягнення миру. Дуже важливо, що Угорщина наразі має повагу в цьому питанні в світових держав.
– Ми теж дуже чекаємо миру і сподіваємося, що він якнайскоріше настане. Очевидно, що після припинення вогню та укладення миру розпочнеться процес, спрямований на відбудову України. На вашу думку, чи зможе Угорщина долучитися до цього процесу, які можливості співпраці чекають на дві країни?
– Ми всі прагнемо миру в нашому регіоні, а після миру – періоду відбудови та економічного відновлення, оскільки це створить можливості для процвітання не лише для України, а й для всієї Центральної та Східної Європи. Впевнений, що Угорщина здатна та прагне допомогти й підтримати відновлення всіма можливими засобами. Однак, звісно, конкретні аспекти цього питання мають бути узгоджені урядами, або на двосторонній, або на багатосторонній основі.
– Напередодні весняних парламентських виборів дедалі частіше лунають слова про те, що існують кола, які хочуть позбавити закордонних угорців права голосу. На вашу думку, чи можливо це реалізувати?
– Вважаю масштабною віхою те, що закордонні угорці отримали право голосу та фактично стали частиною угорської суспільно-правової системи, незважаючи на те, що вони не проживають на території Угорщини. Це демонструє національну єдність не лише в інтелектуальному та духовному сенсі, а й у суспільно-правовому. Я навіть не припускаю можливість позбавлення цього права.
– Закарпатські угорці дуже вас поважають. Чи плануєте найближчим часом відвідати наш край, щоби висловити свою солідарність з угорцями Закарпаття під час війни?
– З наближенням нового року, щоб ви побажали угорцям Закарпаття, читачам, глядачам угорськомовних ЗМІ краю?
– Головне, мабуть, що ми з вами, з угорцями Закарпаття. Угорщина та вся нація з вами.
Ми єдині, ми нероздільно пов’язані одне з одним. Отже, можете бути впевнені й розраховувати на кожну угорську громаду – не лише на словах, а й на ділі.
Мир – наша спільна надія. З цією надією бажаю всім закарпатським угорцям благодатного і, перш за все, мирного Нового року. Я молюся саме за це.
Лідерка партії „Батьківщина” Юлія Тимошенко в інтервʼю британському The Times заявила про загрозу колонізації України та дорікнула Заходу за спроби „підірвати суверенітет” України в розпал війни з росією.
Колишня прем’єр-міністерка, яка прийшла до влади після антимосковської Помаранчевої революції, боїться, що її країна перетворюється на „позбавлену прав колонію”, яка втрачає свій суверенітет.
Велика фотографія при вході до штаб-квартири партії Юлії Тимошенко в Києві зображує її в ейфорії після Помаранчевої революції 2004 року: одна рука піднята вгору, в іншій — букет квітів.
Через кілька тижнів після революції, яка скасувала результати сфальсифікованих виборів на користь проросійського кандидата Віктора Януковича, Тимошенко стала першою жінкою на посаді прем’єр-міністра в Україні, а країна зробила історичний поворот від впливу росії до зближення із Заходом.
Минуло двадцять років. Фірмова коса Тимошенко залишилась, але її ставлення до західних союзників Києва стало жорсткішим. Вона все ще повністю підтримує прагнення України вступити до НАТО і Європейського Союзу, але обурена відмовою надати Києву членство в західному військовому альянсі у роки до повномасштабного вторгнення росії. Вона також звинуватила Захід у тому, що він скористався війною, щоб „підірвати” незалежність України, навіть коли на її міста падають російські бомби.
„Від початку повномасштабного вторгнення росії західні країни — під загрозою відмови у кредитуванні — встановили неприйнятний контроль над державними інституціями України, державними банками та монополіями, підриваючи суверенітет країни. Це жорстоко і несправедливо щодо країни, яка перебуває у стані війни”, — сказала вона під час інтерв’ю в офісі своєї партії „Батьківщина”.
Її коментарі, ймовірно, стали найрізкішою критикою Заходу з боку лідера української політичної партії з часу, як президент Путін наказав ввести танки в Україну у 2022 році — нападу, якому Київ чинить опір за допомогою зброї зі США та Європи.
Аргумент Тимошенко про те, що суверенітет Києва перебуває під загрозою, головним чином ґрунтується на участі західних експертів у дорадчих групах, які відбирають кандидатів на призначення до Конституційного суду України, Вищої ради правосуддя, Державної митної служби, Державного бюро розслідувань, Рахункової палати, а також антикорупційних органів.
Серед західних експертів, зокрема, є високопосадовець Національного аудиторського управління Великої Британії. Вони можуть разом голосувати за вето на кандидатів, а в разі рівності голосів їхні голоси мають перевагу над голосами українських експертів. Як правило, комісії складаються з шести членів — трьох іноземців і трьох українців. Такий міжнародний нагляд, за словами Тимошенко, був би доречним у таких країнах, як Афганістан, Ліберія чи Сьєрра-Леоне, але не в Україні.
„Україна — не держава, що зазнала краху, як намагається показати Кремль. Ми — суверенна європейська нація, яка героїчно чинить опір повномасштабній агресії та зі зброєю в руках захищає європейські цінності”, — сказала вона. „Ми не Афганістан”.
Під час палкої промови в парламенті минулого місяця Тимошенко назвала спробу президента Зеленського обмежити повноваження НАБУ та САП, які підтримуються Заходом, „світлим днем” для України.
Попри те, що Зеленський виправдовував цей крок як необхідність для боротьби з імовірним російським проникненням, Тимошенко назвала це давно очікуваним кроком для обмеження західного контролю над ключовими державними інституціями. Вона стверджувала, що Україна швидко перетворюється на „позбавлену прав колонію”. Вона та інші депутати „Батьківщини” утрималися під час голосування минулого тижня щодо відновлення незалежності цих органів після рідкісних загальнонаціональних протестів.
Олександр Мережко, депутат правлячої партії Зеленського і голова комітету з міжнародних справ Верховної Ради, назвав твердження Тимошенко про втрату суверенітету „абсурдними”.
„Рішення включити іноземних експертів у дорадчі ради не було прийняте всупереч волі України”, — сказав він. „Україна погодилась на це рішення. Іноземні держави, наприклад країни ЄС, дають нам кошти, і вони зацікавлені в гарантіях, які забезпечують об’єктивність процесу відбору суддів, наприклад”.
Тимошенко у відповідь звинуватила Мережка в тому, що він намагається „приховати слабкість і некомпетентність” уряду Зеленського.
„Не треба нам казати, що українці можуть помирати заради миру в Європі, але нібито не здатні самі керувати своєю країною”, — сказала вона. „Наші західні друзі не мали права очікувати, що в один з найтяжчих моментів в історії нашої держави Україна повинна відплатити за допомогу або кредити своїм суверенітетом”.
Її критики стверджують, що такі коментарі майже дослівно повторюють заяви Путіна, який використовував міжнародну участь у перевірці українських державних інституцій як „доказ” того, що країна є маріонеткою Заходу та становить екзистенційну загрозу для Москви.
Фундація DEJURE, київська організація юристів та правозахисників, яка виступає за незалежну судову систему, звинуватила Тимошенко у „відкритому підігруванні Москві”. „Участь міжнародних експертів… забезпечує справді незалежні процеси відбору та підвищує довіру громадськості до судової системи”, — йдеться у їхній заяві.
Тимошенко відкинула припущення про те, що її риторика грає на руку Росії, заявивши натомість, що пропаганду Кремля підживлюють саме дії Заходу. „Наші західні друзі не повинні давати Путіну підстави таке говорити”.
Це не єдиний її докір до Заходу. На саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році, під час її другого прем’єрського терміну, альянс не надав Україні план дій щодо членства, зазначивши лише, що Київ зможе приєднатися в невизначеному майбутньому. Це рішення сьогодні широко розглядається як те, що зміцнило переконання росії, ніби Захід не готовий на конфлікт із Москвою заради захисту Києва.
Сполучені Штати тоді хотіли надати план дій для членства і Україні, і Грузії, ще одній пострадянській державі, але Франція та Німеччина виступили проти, побоюючись, що це розлютить Кремль. У самій Україні також був спротив — згідно з опитуванням перед самітом у Бухаресті, половина виборців виступала проти вступу до НАТО, тоді як лише чверть — за. Решта не визначилися.
Через рік після саміту НАТО 2008 року 40% українців вважали альянс загрозою, а лише 17% — захистом, згідно з опитуванням Gallup. Більшість не мала думки або не визначилася.
Втім, Тимошенко вважає, що відмова альянсу надати Києву чіткий шлях до членства була „трагедією, фатальною помилкою”, яка зрештою підштовхнула Москву до вторгнення в Україну.
„За цю війну — за втрачені і зруйновані життя, за знищення українських міст і сіл, за страждання мільйонів — відповідальність лежить також і на тих [західних] лідерах, які проголосували проти надання Україні плану дій щодо членства”, — сказала вона.
НАТО досі не надало Україні чіткий шлях до членства, а президент Трамп цього року заявив, що співчуває позиції росії про те, що розширення альянсу на схід становить загрозу її національній безпеці. У лютому він сказав, що вступ України до НАТО „не відбудеться”.
Хоча „Батьківщина” Тимошенко є однією з найстаріших партій в Україні, наразі вона має лише 26 із 450 місць у парламенті. Згідно з нещодавнім опитуванням, лише 5% виборців хотіли б бачити її наступним президентом України. Однак її ім’я досі має вагу за кордоном.
Цього року Тимошенко та представники Петра Порошенка, попередника Зеленського на посаді президента, провели конфіденційні переговори з емісарами Трампа. Про ці перемовини стало відомо лише після повідомлення Politico в березні, яке стверджувало, що обговорення стосувалися можливості проведення виборів в Україні під час війни.
Зеленський, чий перший термін мав завершитися минулого року, заявив, що вибори можливі лише після завершення війни. Цю позицію підтримує переважна більшість українців, зокрема Тимошенко та Порошенко.
Джерело з Республіканської партії США повідомило, що Тимошенко і Порошенко намагалися показати себе „більш зручними для співпраці”, ніж Зеленський. Обидва це заперечують і наполягають, що у цих перемовинах не було нічого підступного, а зустрічі відбулися вже після конфлікту між Трампом і Зеленським у Білому домі.
„У кожного політика у світі є відкриті й закриті зустрічі. У цьому немає нічого незвичайного”, — сказала Тимошенко. „Ми обговорювали військову допомогу і можливі підходи до завершення війни. Ми не говорили про вибори”.
Конгресвумен США українського походження Вікторія Спартц заявила, що Україна нібито повинна „змиритись” з втратою своїх територій. Зокрема пригрозила „втратою решти територій”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Спартц в інтерв’ю The Telegraph.
В інтерв’ю Спартц заявила, що Україна нібито повинна „змиритись з передачею територій (тимчасово окупованих, – ред.) Росії”.
„Я просто не розумію, як вони (українці, – ред.) можуть мати право вимагати збереження землі. Якби вони вигравали війну, це була б зовсім інша справа”, – додала вона.
У тому ж числі вона закликала українців проголосувати проти чинного президента Володимира Зеленського під час майбутніх виборів, оскільки „якщо вони його оберуть, вони втратять решту країни”.
„Гостра на язик конгресвумен вже не вперше виступає проти керівництва України… Попри те, що перші 22 роки свого життя пані Спартц провела в Україні, вона вважає себе насамперед громадянкою США”, – пише The Telegrapgh.
Завдяки урядовим партіям Угорщини Вікторія Ференц представляє Закарпаття в Європарламенті, обраному 16 липня 2024 року. Ми запитали депутатку про її досвід за останні пів року та розвиток ситуації в Брюсселі, зокрема щодо питань, які стосуються України та Закарпаття.
– Новий Європарламент розпочав роботу пів року тому. З точки зору Угорщини та Закарпаття, які найважливіші події цього періоду?
– Пів року тому на червневих виборах мільйони громадян висловили бажання змінити європейську політику. Депутати, обрані від чехів, австрійців, угорців, іспанців, французів, італійців та голландців, створили нову фракцію під назвою «Патріоти за Європу», що прагне бути голосом змін у ЄС. Фракція, до якої входять і депутати Європарламенту від Фідес-ХДНП, на момент свого заснування стала третьою за чисельністю в Європейському парламенті. Це гарний результат з точки зору Угорщини та Закарпаття, оскільки за нами та нашими проблемами стоїть велика політична спільнота, що допомагає краще представляти наші інтереси. Разом з колегами-депутатами на всіх можливих форумах ми виступаємо проти нелегальної міграції, за захист зовнішніх кордонів, але передусім за якнайшвидший мир та повернення закарпатським угорцям їхніх раніше набутих в Україні прав.
Слід зазначити, що початок парламентського циклу дуже складний. Протягом кількох перших місяців відбуваються установчі засідання профільних комітетів і депутатських об’єднань та парламентські слухання представників Єврокомісії. Приміром, у листопаді 2024 року я взяла участь у більш ніж десятьох слуханнях, кожне з яких тривало понад три години. Зокрема як угорська членкиня Комітету з питань охорони навколишнього середовища, громадського здоров’я та безпеки харчових продуктів стежила за слуханням щодо обрання на посаду комісара Олівера Варгеї. На жаль, тут нам доводиться констатувати, що кандидатуру цього, безумовно, найбільш підготовленого та компетентного політика, делегованого Угорщиною, було відхилено. Євродепутати створили патову ситуацію й таким чином завадили йому зайняти посаду комісара. Зрештою рішення було ухвалене на основі закулісних політичних угод.
Ще однією важливою подією стало те, що Угорщина вчергове головувала в Раді ЄС. Таке відбувається лише кожні 13 років, тому це справді значний період, коли угорський прем’єр і міністри представляють пріоритети головування та програми в Європейському парламенті. Після закінчення піврічного періоду можна констатувати, що головування Угорщини було відмінним. Серед успіхів, з точки зору трансильванської угорської громади, хотілося б відзначити те, що з 1 січня 2025 року Румунія стала повноправним членом Шенгенської зони, що сприятиме підтримці зв’язків з материнською країною.
– Фракція «Патріоти за Європу» з самого початку не змогла отримати належні посади в комітетах, адже європейські мейнстрімні партії намагалися прокласти навколо неї своєрідний санітарний кордон. Чи покращилася хоч якимось чином ситуація на сьогодні?
– Депутатська група «Патріоти за Європу», яка є третьою за чисельністю фракцією в Європарламенті в поточному циклі, фокусується на консервативних, християнських цінностях, припиненні нелегальної міграції та важливості сім’ї. Ліволіберальна більшість Європейського парламенту, виступаючи проти цих цінностей, нехтуючи демократичними принципами та правилами Європарламенту, перешкоджає роботі нашої фракції з початку циклу, і, на жаль, ця ситуація не покращилася й до нині. Спершу в нас відібрали можливість обіймати посади голови чи його заступника, а згодом і звітувати з різних питань профільних комітетів.
Звісно, ми не змирилися. Крім опротестування несправедливості законними засобами, у подальшому будемо виступати гучною та активною опозицією лівій коаліції, яка підтримує війни, міграцію та ще більшу бюрократію. Санітарний кордон, або ж cordon sanitaire, використовується для боротьби з хворобами. Але ми не хворі, ми здорові, наша політика характеризується рішеннями, прийнятими на основі здорового глузду. Тому ми не дозволимо їм ізолювати нас і тим самим змусити замовкнути мільйони громадян, які висловили довіру нашим партіям.
– Чи вплинули результати виборів у США на Європарламент?
– Вплив президентських виборів у Сполучених Штатах на розвиток нинішнього світового порядку безсумнівний. На моє переконання, завдяки перемозі Дональда Трампа незабаром відбудуться позитивні зміни стосовно завершення війни в Україні, і бажання багатьох людей щодо мирного та справедливого врегулювання російсько-української війни можуть здійснитися.
Якщо подивитися на західноєвропейську політику, то в міру наближення дати інавгурації нового президента США дедалі більше лідерів країн говорять про можливість досягнення миру, дедалі частіше йдеться про припинення вогню. Прем’єр-міністр Угорщини був єдиним політиком ЄС, який із самого початку підтримував негайне припинення вогню і займав позицію на користь мирних переговорів. Він був єдиним, хто зробив кроки для миру, і, на жаль, став об’єктом підлих нападів. Раніше щось подібне спостерігалося й щодо нелегальної міграції, а на сьогодні ця тема також набула величезних обертів, дедалі більше людей помічають раціональність угорської позиції та долучаються до неї. Сподіваюся, дедалі більше депутатів у Європарламенті почнуть усвідомлювати, що нинішня стратегія не принесла відповідних результатів: війна триває надто довго, надто багато людей втратили життя або були змушені покинути свої домівки. Якщо одна стратегія не приносить успіхів, слід вивчати інші альтернативи, зокрема шляхи дипломатії, можливості припинення вогню та мирних переговорів.
– Які у вас враження від роботи в комітетах?
– Ми з моєю командою пережили напружені, але продуктивні місяці. Я тісно співпрацюю із закарпатськими угорцями, найактивніше діючи в їхніх інтересах. За останні пів року мені вдалося двічі відвідати Закарпаття, зустрітися з керівництвом області та з представниками угорських організацій. Ці поїздки завжди наповнюють мене, адже я з перших уст отримую інформацію про реальну ситуацію та потреби громади. Крім того, беру активну участь у роботі комітетів із захисту навколишнього середовища, закордонних справ, прав жінок та рівних можливостей, відвідую засідання й виступаю під час дебатів. Працюючи в комітетах, найважливіше представляти інтереси угорців і шукати точки дотику із Закарпаттям, закарпатською угорською громадою, коли вирішуються питання європейських норм та правил, які стосуються поводження з відходами, права на чисту питну воду, кращого психологічного здоров’я людей, безпеки жінок на вулиці чи в громадських місцях, політичного середовища, вільного від залякування, або права нацменшин у країнах, які очікують на вступ.
– Які будуть найважливіші пріоритети для депутатської групи «Фідес-ХДНП» у новому році?
– Вважаю, що вся Європа могла би заспокоїтися й зосередитися на власній конкурентоспроможності та зростанні, якби на європейському континенті нарешті відновився мир. Але перш за все це надзвичайно важливо для того, щоб закінчилися людські страждання, щоб війна більше не забирала життя й нікому не доводилося жити в страху. У Європі це стосується також Угорщини та Закарпаття. Тому для депутатської групи «Фідес-ХДНП» якнайшвидший мир залишається одним із найважливіших пріоритетів на 2025 рік. Насамперед це запобігання ескалації війни, а також надзвичайно важливе питання з точки зору економічного зростання. Крім того, на першому місці залишається захист сімей, християнських цінностей, наших кордонів і національного суверенітету Угорщини.
На полі Європейського Союзу пріоритетними питаннями й надалі є захист прав національних меншин та дотримання критеріїв вступу до ЄС. Адже я можу бути депутатом Європарламенту завдяки загальнонаціональному списку «Фідес-ХДНП». Відстоювання прав закарпатських угорців вважаю своєю почесною справою і вдячна Угорщині за те, що вона створила для нашої громади можливість бути представленою в серці Європи. Це дало мені змогу, наприклад, особисто звернутися до віцепрем’єр-міністерки України з пропозицією внести зміни до Закону України «Про освіту» й отримати обнадійливу відповідь. Сподіваюся, це не порожні слова, і київське керівництво зробить реальні кроки для дотримання прав нацменшин, для їхнього повного відновлення.
– Населення Закарпаття понад усе чекає на мир та припинення вогню. Якими ви бачите шанси на це з Брюсселя?
– Ситуація в Україні трагічна. Я глибоко співчуваю українцям, закарпатським угорцям через втрати, яких їм доводиться зазнавати внаслідок війни, що триває вже майже три роки. Люди втомлені, економіка в руїнах, зима знову принесла відключення електроенергії, багато сімей переживають цей важкий період у темряві та навіть у холодних домівках. І хоча до свят ситуація з енергопостачанням дещо покращилася, це тимчасово. Надалі вона може стати ще гіршою. Адже бої тривають, стають дедалі запеклішими. Закарпаття теж частіше потрапляє під авіаудари. Продовжується призов на військову службу, загинуло багато військових і мирних жителів, серед яких чимало дітей. Мільйони громадян покинули країну, сім’ї розпалися. Чим довше тягнеться війна, тим більші втрати. Біль і травми, які відчувають люди, залишають у суспільстві незагойні рани, що впливатимуть на цілі покоління. Однак я маю надію, що новий рік принесе довгоочікуваний мир і після цього ми будемо говорити про відбудову України, відновлення демократичної держави, яка очікує вступу до ЄС, де поважаються права закарпатської угорської громади.
Сподіваємося, що у 2025-му війна завершиться, адже після майже трьох років нарешті можна сказати, що голос миру стає дедалі сильнішим, голос Угорщини має відлуння.
[type] => post
[excerpt] => Завдяки урядовим партіям Угорщини Вікторія Ференц представляє Закарпаття в Європарламенті. Ми запитали депутатку про її досвід за останні пів року та розвиток ситуації в Брюсселі, зокрема щодо питань, які стосуються України та Закарпаття.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1736091420
[modified] => 1736090460
)
[title] => Вікторія Ференц: сподіваємося, що 2025 рік принесе довгоочікуваний мир
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=137018&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 136943
[uk] => 137018
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 136944
[image] => Array
(
[id] => 136944
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz.jpg
[original_lng] => 42440
[original_w] => 720
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/karpataljai-magyarsag-europai-parlamenti-kepviselojevel-beszelgettunkz.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 4081
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 136944
[_edit_lock] => 1736083272:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_3c4263881f0cc52687dcee14a5fe9f5f] =>
[_oembed_time_3c4263881f0cc52687dcee14a5fe9f5f] => 1736951740
[_algolia_sync] => 831790556002
[_oembed_f5c99e959460092d710a4641f6ec2fed] =>
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
