Посадовці з США, Данії та Гренландії мають зустрітися в Нууку в грудні, щоб обговорити військове та цивільне співробітництво.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ Данії агентству Bloomberg, пише “Європейська правда”.
Це будуть перші офіційні тристоронні переговори відтоді, як президент Дональд Трамп шокував своїх союзників, заявивши про свої претензії на володіння Гренландією.
За інформацією МЗС Данії, на зустрічах наступного місяця зберуться представники “високого рівня”.
Зовнішньополітичне відомство країни заявило, що зустрічі відбудуться “за звичайною практикою”, але на прохання Гренландії було вирішено провести підготовчі зустрічі у вересні, а потім – регулярні зустрічі пізніше цього року.
Це частина давньої традиції співпраці, яка здійснюється через два комітети. Постійний комітет був створений в 1991 році для нагляду за питаннями, пов’язаними з військовою присутністю США в Гренландії, а Спільний комітет, створений у 2004 році, займається цивільною співпрацею, такою як торгівля, наука та навколишнє середовище.
Ці два форуми, які зазвичай збираються щорічно влітку, є ключовими для тристороннього діалогу.
З моменту вступу на посаду Трампом, відносини між Данією та США стали напруженими. Це сталося на тлі того, що Трамп висловив своє бажання захопити Гренландію, багату на ресурси данську територію в Арктиці, посилаючись на “міркування безпеки”.
І Данія, і Гренландія наполягають, що острів не продається і що він сам вирішуватиме своє майбутнє.
На початку листопада під час зустрічі з новим послом США у Данії Кеннетом Гавері данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен порушив питання Гренландії.
У середу міністр закордонних справ Данії викликав тимчасового повіреного Посольства США до свого офісу в Копенгагені. Це сталося після того, як, за повідомленням громадського телебачення, у Гренландії – автономній території скандинавського королівства – відбулися «спроби втручання», поінформував речник данської дипломатії.
Телеканал DR, посилаючись на неназвані джерела, повідомив, що, за даними уряду Данії, щонайменше троє громадян США, пов’язаних з адміністрацією Трампа, брали участь у таємних операціях впливу на данській території. Однак імена цих осіб у передачі не називалися, повідомляє MTI.
Як зазначили джерела, що надали інформацію телеканалу, метою спроб впливу було послаблення відносин гренландського суспільства з Данією.
За даними DR, не вдалося встановити, як діяли згадані американці, за власною ініціативою чи вказівкою когось іншого.
Будь-які спроби втручання у внутрішні справи королівства є неприйнятними, тож у зв’язку з цим я попросив міністерство закордонних справ запросити американського повіреного на бесіду, цитує данський мовник заяву міністра закордонних справ Ларса Локке Расмуссена.
«Ми усвідомлюємо, що іноземні сили продовжують виявляти інтерес до Гренландії та її позиції в Королівстві Данія. Тому не дивно, що в найближчому майбутньому будуть спостерігатися зовнішні спроби вплинути на майбутнє королівства», – додав міністр.
За інформацією на сайті Посольства США, американське дипломатичне представництво в Копенгагені наразі очолює тимчасовий повірений Марк Стро.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав ідею купівлі острова Гренландія „божевільною” і закликав Європу прокинутись.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Макрон заявив про готовність Франції до участі у спільних навчаннях, спрямованих на посилення безпеки в Гренландії – автономній території Данії, яка останнім часом стала об’єктом підвищеної уваги з боку президента США Дональда Трампа.
„На Гренландію спрямовані зазіхання. Всі у Франції та ЄС вважають, що Гренландію не можна ані продавати, ані захоплювати”, – наголосив Макрон під час прес-конференції в місті Нук (Гренландія), де він виступав разом із прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.Play Video
Глава французької держави розкритикував можливу анексію території Сполученими Штатами, назвавши подібний сценарій „божевільним”. Він також закликав до проведення спільних навчань в Арктичному регіоні за участі північних і балтійських країн, Канади, а також самих США.
Очікується, що Макрон порушить тему безпеки Гренландії під час саміту „Групи семи” (G7), який стартує в Канаді.
На порядку денному зустрічі – питання щодо конфліктів на Близькому Сході та в Україні, а також заяви лідерів про доступ до критично важливих мінералів, які, як вважається, у значних обсягах містяться на території Гренландії.
Президент Франції позиціонує себе як захисник європейського суверенітету і неодноразово критикував політику США. Зокрема, на початку року він закликав американських науковців, які постраждали від скорочення фінансування, переїжджати до Європи.
Минулого тижня Макрон заявив, що „Гренландія, Арктика і глибоководні ресурси не продаються”, фактично прокоментувавши ініціативу Вашингтона щодо розвитку глибоководного видобутку в міжнародних водах.
„Ситуація довкола Гренландії – це серйозний сигнал для всієї Європи. Франція розглядає можливість відкриття консульства на території острова. Ви не залишитесь самі”, – підсумував Макрон.
На території Гренландії вже функціонує американська авіабаза та радарна станція, що використовується для виявлення ракетних загроз і моніторингу космосу.
France has the largest Muslim population in Europe (10% of its population).
According to the following article: https://t.co/vFh0j7Hrgs ...49% of French Muslims want Catholics to convert to Islam, and that 36% percent want churches to be transformed into mosques...".
Як поінформували в адміністрації французького лідера, візит заплановано на 15 червня. У рамках поїздки він зустрінеться з прем’єр-міністром Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном та прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.
Переговори лідерів будуть зосереджені на питаннях безпеки в Північній Атлантиці та Арктиці, зміні клімату, енергетичному переході та критично важливих мінералах.
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
Британський монарх особисто відкриє новий канадський парламент. Подібна конституційна подія є першою в історії двох країн за майже сім десятиліть.
За повідомленням Букінгемського палацу, король Чарльз III і його дружина Камілла в понеділок прибудуть до столиці Канади Оттави, де 76-річний монарх виголосить вступну промову перед 45-м канадським парламентом, сформованим після нещодавніх виборів.
Востаннє британський монарх офіційно відкривав законодавчий орган Канади в 1957 році, коли королева Єлизавета II, мати Чарльза III, яка померла у вересні 2022 року, спеціально приїхала до Оттави з цією метою.
Король Карл III був запрошений прем’єр-міністром Канади Марком Карні на інавгурацію нового канадського парламенту.
Під час свого нещодавнього візиту до Лондона Карні підкреслив, що значення цього жесту підкреслює неодноразове твердження президента США Дональда Трампа про те, що Канада має стати 51-ю державою – членом Сполучених Штатів.
Трамп, який також запровадив значні тарифи на канадський експорт на ринок США, заявив у своїй заяві, що кордон між двома країнами є штучною розділовою лінією, яку слід усунути, і неодноразово називав колишнього прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, безпосереднього попередника Марка Карні на посаді, «губернатором Трюдо», маючи на увазі ранг губернатора на чолі кожного штату – члена США.
Карні, колишній голова Банку Англії – центрального банку Великобританії – виграв дострокові загальні вибори в Канаді наприкінці минулого місяця на чолі своєї Ліберальної партії. Про це канадський прем’єр-міністр заявив у нещодавньому інтерв’ю британському громадському телебаченню BBC:
«Територіальні ідеї» Дональда Трампа ніколи не будуть реалізовані в Канаді або в інших країнах і територіях, таких як Панама або Гренландія.
П’ятнадцять з нинішніх 56 держав – членів Співдружності, яка значною мірою складається з колишніх британських колоній, включно зі Сполученим Королівством, конституційно визнані нинішнім британським монархом, королем Карлом III. Серед них – Канада, яка є найбільшою за територією монархією у світі.
Пропозиція Дональда Трампа про приєднання Канади до Сполучених Штатів потенційно може спричинити конституційні проблеми надзвичайного масштабу в дуже тісному альянсі між Британією та США.
Багато в чому саме для того, щоб уникнути цього, Трамп був запрошений британським монархом із державним візитом.
Офіційний лист-запрошення від Карла ІІІ вручив президенту США прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер у Вашингтоні наприкінці лютого.
Запрошення є безпрецедентним у двох аспектах: Дональд Трамп вже мав зустріч із королевою Єлизаветою II, йдеться про державний візит у червні 2019 року, під час його попереднього президентства, і це безпрецедентний випадок у відносинах між двома країнами, коли один і той самий президент США був двічі запрошений відвідати Британію.
Нове запрошення також є безпрецедентним у тому сенсі, що традиційно британський монарх не запрошує президентів США, які перебувають на другому терміні, на повноцінний державний візит.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що шпигування проти союзника є неприйнятним, коментуючи інформацію про можливу активізацію розвідки США щодо Гренландії.
Про це вона сказала в інтерв’ю Associated Press.
Фредеріксен зробила заяву наступного дня після того, як Міністерство закордонних справ Данії викликало старшого американського дипломата для роз’яснень. Причиною стали публікації Wall Street Journal, у яких ішлося про те, що кілька американських посадовців на чолі з директоркою національної розвідки США дали вказівку посилити збір інформації про Гренландію.
Прем’єрка назвала ці повідомлення «чутками», однак наголосила на принциповості позиції Копенгагена:
«Співпраця в питаннях оборони, стримування та безпеки в північній частині Європи стає дедалі важливішою. Звісно, не можна шпигувати проти союзника», — заявила вона.
США зацікавлені у Гренландії зокрема через багаті природні ресурси, включаючи рідкоземельні метали, необхідні для виробництва електромобілів і вітрових турбін, а також потенційні запаси нафти та газу.
США посилюють розвідувальну діяльність щодо Гренландії, залучаючи свої спецслужби до кампанії президента Дональда Трампа з придбання острова.Про це повідомляє WSJ у середу, 7 травня.
Як інформують джерела, національна розвідка під керівництвом Тулсі Габбард отримала директиву зосередити зусилля на зборі даних, що стосуються території. Зокрема агенціям доручено зібрати більше інформації щодо руху за незалежність Гренландії та ставлення до американських ініціатив з видобутку ресурсів на острові.
Для цього розвідці дозволили використовувати супутники, перехоплювати дзвінки та шпигувати на місцях.
Це повідомлення стало одним з перших реальних кроків адміністрації Трампа до реалізації його заяв щодо бажання придбати Гренландію. Документ допомагає встановити пріоритети для розвідки та перенаправити ресурси на високопріоритетні цілі, як-от пошук підтримки для американських цілей на острові.
Гренландія, де проживає близько 56 тисяч осіб, є частиною Королівства Данія, члена НАТО, та союзника США. Одначе, попри дипломатичний тиск, Трамп неодноразово заявляв, що США необхідно придбати цей територіальний об’єкт для реалізації національної безпеки.
“Ми потребуємо Гренландії для національної безпеки, і навіть для міжнародної безпеки. Ми працюємо з усіма сторонами, щоб отримати її,” – сказав Трамп під час заяви перед Конгресом у березні. – “Як би там не було, ми її отримаємо.”
Після візиту віцепрезидента Джей Ді Венса, радника з нацбезпеки Майка Волца та міністра енергетики Крісса Райта до Гренландії в кінці березня, керівництво Данії та жителі Гренландії висловили обурення. Візит піддавав “неприпустимому тиску Гренландію та її політиків”, — зазначила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріksen.
Нещодавно Дональд Трамп визнав, що не виключає силової анексії острова, зауваживши, що “не відкидає жодних варіантів” у питанні придбання Гренландії.
Монарх Данії Фредерік X у вівторок прибув до Гренландії, яку відвідує вже вдруге за трохи більше року свого правління.
Як пише Associated Press, приїзд короля став відповіддю на триденне перебування у Копенгагені нового прем’єра-міністра острова Єнса-Фредеріка Нільсена. Фредерік має познайомитися з членами уряду та поспілкуватися з простими гренландцями під час традиційного для регіону „кавобрейку”.
Король стверджує, що „не виконує жодну місію, а просто насолоджується часом”, проте візит має велике символічне значення на тлі заяв президента США Дональда Трампа про бажання приєднати острів „з міркувань національної безпеки”.
Більшість населення Гренландії не хоче входження до складу Сполучених Штатів, проте й статус напівавтономного регіону Данії має все менше прихильників. Під час парламентських виборів лунали заклики до незалежності.
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
I met with Her Royal Highness The Princess Royal, Princess Anne. This is the first visit of Her Royal Highness to Ukraine since our independence was reinstated and it was symbolic that our meeting took place at such a historic site as Saint Sophia Cathedral in Kyiv.
Адміністрація президента США Дональда Трампа переходить від риторики до дій у питанні Гренландії. Білий дім розробив план, що передбачає поступове зближення острова зі США через переконання, а не силове втручання.
Як пише видання, Рада національної безпеки США вже кілька разів проводила наради щодо реалізації цього задуму. Результатом стало розсилання урядовим установам інструкцій, що мають наблизити Гренландію до США.
План, який просуває адміністрація Трампа, передбачає масовану інформаційну кампанію — від соцмереж до медіа — аби вплинути на громадську думку 57-тисячного населення острова. У Гренландії мають активніше розповідати про «спільну спадщину» з інуїтами Аляски та просувати меседжі про вигоди зближення зі США. Крім того, радники Трампа вже просувають аргументи, що Данія не забезпечує належної підтримки острову, і лише США здатні захистити його від загроз із боку росії та Китаю.
У рамках цієї стратегії також обговорюється можливість запропонувати гренландцям грошові стимули — наприклад, замінити щорічну данську допомогу обсягом $600 млн на прямі виплати по $10 тисяч кожному мешканцю.
Не менш важливим елементом плану є економіка: у Вашингтоні вважають, що витрати на інтеграцію острова можуть компенсуватись прибутками від видобутку мінералів — таких як уран, мідь, нафта та рідкоземельні ресурси.
