Греція братиме участь у міжнародних силах в Україні лише за трьох умов: угода про припинення вогню, відсутність розгортання на російській території та чітка стратегія виходу, якщо бойові дії відновляться.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс має намір підтвердити ці умови на саміті „коаліції рішучих” в Парижі в четвер.
Афіни чітко дали зрозуміти, що будь-яка участь Греції можлива лише після офіційного припинення вогню. Крім того, грецькі війська не будуть діяти на території Росії, а в разі порушення Москвою режиму припинення вогню війська будуть негайно виведені.
Хоча деякі європейські країни розглядали можливість розгортання військ під егідою місії ЄС, опозиція з боку Росії та деяких країн-членів, таких як Угорщина, виключила таку можливість. Греція виступає за проведення операції під наглядом ООН, вважаючи, що це забезпечить ширшу міжнародну легітимність.
Якщо плани місії залишаться в силі, роль Греції залишається невизначеною. Серед варіантів – сухопутне розгортання в Україні або військово-морська участь у Чорному морі.
Останній варіант краще узгоджується з оборонними пріоритетами Греції. Однак незрозуміло, наскільки це можливо, особливо якщо буде прийнята пропозиція Туреччини взяти на себе командування силами, що патрулюють море.
Афіни діють обережно, балансуючи між своєю прихильністю до України та інтересами національної безпеки. На відміну від НАТО, розгортання в Україні не передбачає колективного захисту іноземних військ, що викликає занепокоєння щодо потенційних жертв.
Місце розгортання матиме вирішальне значення, оскільки ризики суттєво відрізняються на сході України та в таких регіонах, як Київ, Львів чи Одеса.
[type] => post [excerpt] => Греція братиме участь у міжнародних силах в Україні лише за трьох умов: угода про припинення вогню, відсутність розгортання на російській території та чітка стратегія виходу, якщо бойові дії відновляться. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1743095940 [modified] => 1743086512 ) [title] => Греція висунула три умови для участі в миротворчій місії в Україні [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145909&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 145909 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 145910 [image] => Array ( [id] => 145910 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330.jpg [original_lng] => 28253 [original_w] => 528 [original_h] => 330 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/528x330.jpg [width] => 528 [height] => 330 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1743079320:3 [_thumbnail_id] => 145910 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 321 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 803 [1] => 58601 ) [tags_name] => Array ( [0] => Греція [1] => миротворча місія ) ) [1] => Array ( [id] => 144566 [content] =>
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс оголосив про перестановки в уряді на тлі масових протестів у зв’язку зі смертельною залізничною катастрофою 2023 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Kathimerini.
Як зазначено, близький соратник Міцотакіса Костіс Хатзідакіс, який раніше обіймав посаду міністра фінансів, був призначений заступником прем’єр-міністра, що дає йому ключову роль у нагляді за великими урядовими проєктами.
Його місце в міністерстві фінансів займе Кіріакос Пієракакіс, який раніше обіймав посаду міністра освіти.
Серед інших ключових міністерств з новими очільниками – міністерства енергетики, судноплавства, освіти та міграції.
Глави міністерств закордонних справ та оборони залишаються незмінними.
Джерела в уряді заявили, що ці перестановки є „значним оновленням”, підкресливши, що прем’єр-міністр надав „можливості для молодих талантів”.
Вони додали, що „уряд еволюціонує як у поколінні, так і в філософії” з метою підвищення „ефективності та швидкості”.
Новий уряд буде приведений до присяги в суботу об 11 годині ранку.
Колишній спікер парламенту Греції Константінос Тасулас став дев’ятим президентом Грецької Республіки після падіння диктатури 1967-1974 років і скасування монархії.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Після прийняття присяги архієпископом Афінським в парламенті і покладання вінка до могили Невідомого солдата на площі перед будівлею парламенту, Тасулас здійснить коротку поїздку до президентського особняка, де він перейме владу від Катерини Сакелларопулу.
66-річний Константінос Тасулас був обраний на посаду президента здебільшого церемоніальним голосуванням більшістю в 160 голосів у 300-місній Палаті представників 12 лютого. Його підтримали переважно члени його партії, правлячої правоцентристської „Нової демократії”.
Грецькі депутати обрали нового президента країни в четвертому й останньому турі голосування у середу – ним стане попередній спікер парламенту і кандидат прем’єр-міністра Константінос Тасулас.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Тасулас отримав 160 голосів під час виборів, що проходили у 300-місному парламенті. Усього в голосуванні взяли участь 276 депутатів. У останньому турі голосування поріг для обрання становив просту більшість у 151 голос.
Оскільки керівна партія „Нова демократія” отримала 156 місць у парламенті, перемога Тасуласа у четвертому турі була майже гарантованою.
Рішення висунути кандидатуру Тасуласа обурило протестувальників, які минулого місяця мітингували під стінами парламенту, вимагаючи справедливості щодо залізничної катастрофи 2023 року.
Вони кажуть, що під час перебування Тасуласа на посаді спікера законодавці не змогли нікого притягнути до політичної відповідальності за найстрашнішу залізничну катастрофу в Греції.
Посада президента у Греції – значною мірою церемоніальна роль, яка також передбачає обмежені політичні повноваження.
Парламент Греції вчергове не зміг обрати нового президента в третьому турі голосування.
Як пише Bloomberg, кандидат отримав навіть меншу підтримку, ніж у попередні дві спроби.
Спікер парламенту Константінос Тасулас, якого на посаду президента висунув прем’єр-міністр країни Кіріакос Міцотакіс, здобув лише 160 голосів. Для обрання в третьому турі необхідно було набрати щонайменше 180 голосів із 300.
Видання зазначає, що результати голосування в четвер були очікуваними, оскільки багато опозиційних партій мають власних кандидатів і з самого початку процесу дали зрозуміти, що не голосуватимуть за Тассуласа.
У правоцентристській партії „Нова демократія” Міцотакіса є 156 депутатів, і там заявили, що підтримають Тассуласа.
Наступне голосування відбудеться 12 лютого, коли Тассуласа, як очікується, таки оберуть президентом країни, оскільки для цього знадобиться лише проста більшість із 151 законодавця.
Парламент Греції не зміг обрати нового президента в першому турі голосування, який відбувся в суботу, 25 січня.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Kathimerini.
Для того щоб обійняти посаду президента, один із кандидатів має набрати щонайменше 200 голосів.
Друге голосування відбудеться 31 січня, але очікується, що воно також буде безрезультатним.
Спікер парламенту Константінос Тасулас, кандидатуру якого висунув грецький прем’єр Кіріакос Міцотакіс, зміг набрати 160 голосів.
Необхідна більшість голосів після двох турів знизилася до 180, а потім до 151. В останньому турі голосування необхідна проста більшість присутніх.
Друге голосування відбудеться 31 січня, але очікується, що воно також буде безрезультатним.
Необхідна більшість голосів після двох турів знижується до 180, а потім до 151. В останньому турі голосування кандидату необхідно заручитись простою більшістю з присутніх.
Посада президента у Греції – значною мірою церемоніальна роль, яка також передбачає обмежені політичні повноваження.
Україна отримає від Греції 24 ракети RIM-7 Sea Sparrow для використання у системах ППО.
Влада Греції схвалила передачу Україні 24 ракет RIM-7 Sea Sparrow, які були на озброєнні ВМС і ВПС країни протягом останніх 40 років.
Наразі за новими військовими стандартами грецькі військові вважають ці ракети застарілими для потреб оборони.
Передача зенітних ракет є частиною ширшої військової допомоги, яка включає артилерійські снаряди, зброю і боєприпаси.
Що відомо про ракети Sea Sparrow
Sea Sparrow — це зенітні ракети ближньої дії американського виробництва. Україна має у своєму розпорядженні необхідні для них пускові установки. Йдеться про так звані системи FrankenSAM. Відомо, що Україна змогла адаптувати свої ЗРК „Бук-М1” для запуску ракет RIM-7 по повітряних цілях.
Україна була більше зацікавлена в грецьких системах ППО С-300. Однак грецька сторона неодноразово відмовляла, посилаючись на те, що в неї немає надійних варіантів заміни.
Україна підписала безпекову угоду з Грецією всередині жовтня, відповідно до якої, остання братиме участь у навчанні українських пілотів керуванню західними винищувачами.
Крім того, ідеться про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти рф, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків, а також взаємодію в галузях культури, освіти та мистецтва.
Також Греція зобов’язується брати участь у відновленні й реконструкції України, підтримує майбутнє членство в ЄС і НАТО й Формулу миру.
До цього Греція передавала нашій країні боєприпаси, бойові машини піхоти та іншу військову допомогу.
Греція відхилила запит Естонії, Латвії та Литви на відправку своїх винищувачів для участі в місії НАТО з охорони повітряного простору, посилаючись на свої поточні зобов’язання на Балканах.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
Як повідомила грецька газета, країни Балтії звернулися до країни з проханням направити винищувачі F-16 для охорони їхнього повітряного простору.
У відповідь грецька влада заявила, що їхні військово-повітряні сили вже залучені у патрулюванні повітряного простору Албанії, Чорногорії та Північної Македонії, а 2025 року вони планують брати участь в охороні повітряного простору Болгарії.
Як відомо, грецькі F-16 регулярно патрулюють Балканський регіон, а також спільно з Італією забезпечують безпеку неба Болгарії.
Винищувачі союзників охороняють повітряний простір країн Балтії з моменту їхнього приєднання до НАТО 2004 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Про це йдеться на сайті президента України.
Йдеться про те, що Греція надаватиме додаткові ресурси для прискорення підготовки українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16.
Також в угоді є пункти про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти Росії, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків.
Україна та Греція співпрацюватимуть в галузях культури, освіти та мистецтва. Греція також зобов’язалася брати участь у відновленні й реконструкції України та підтримувати Формулу миру, а також майбутнє членство України в ЄС і НАТО.
Грецький прем’єр висловився про об’єднання Кіпру з нагоди 50-ї річниці операції Туреччини на острові.
„Як я сказав президенту (Туреччини – Ред.) Ердогану під час нашої нещодавньої зустрічі у Вашингтоні, немислимо, щоб Кіпр, країна-член ЄС, через п’ятдесят років після трагедії 74-го року, залишався розділеним”, – сказав він.
Міцотакіс додав, що „ми бажаємо і сподіваємося, що обидві громади скористаються новою можливістю, яку їм надали, і сядуть за стіл переговорів, щоб знайти рішення в рамках резолюцій ООН, за непорушної умови, що будь-яка угода буде визнавати один суверенітет, одне громадянство, одну міжнародну правосуб’єктність.
„У цих зусиллях наші кіпрські брати мають підтримку і допомогу Греції”, – зазначив він.
Водночас напередодні турецький президент Реджеп Таїп Ердоган знову заявив, що підтримує рішення про утворення та визнання двох держав на Кіпрі.
У 1974 році на Кіпрі стався переворот прихильників возз’єднання острова з Грецією. У відповідь Туреччина окупувала північну частину Кіпру, де пізніше була проголошена невизнана держава Північний Кіпр (її незалежність визнає тільки Туреччина).
Відтоді відбулися численні перемовини за посередництва ООН щодо возз’єднання Кіпру, але реальних результатів вони не принесли. Північний Кіпр наполягає на об’єднанні з Кіпром на умовах федерації, тоді як кіпрська влада такі плани відкидає, побоюючись зростання турецького впливу.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
