Президент Володимир Зеленський відхилив візит Антоніу Гутерріша до України через участь генсека ООН у саміті БРІКС, який відбувається на території Росії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на AFP.
На саміті БРІКС, організованому Росією в Казані, Гутерріш 24 жовтня закликав до „справедливого світу” в Україні та у своїй промові перед Володимиром Путіним покласти край більш ніж дворічній війні.
Однак його участь у зустрічі 20 світових лідерів, включаючи голову КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді, – найбільший дипломатичний захід у Росії з того часу, як Путін вторгся Україну в лютому 2022 року, – викликав гнів у Києві.
„Після Казані (Гутерріш) хотів приїхати в Україну, але президент не підтвердив його візит. Тому Гутерріша тут не буде, зокрема, через приниження здорового глузду та міжнародного права в Казані”, – сказало високопоставлене джерело в адміністрації президента України.
У ході переговорів із Путіним у Казані Гутерріш знову заявив, що „російське вторгнення в Україну є порушенням Статуту ООН та міжнародного права”, йдеться у заяві ООН.
МЗС України розкритикувало рішення Гутерріша відвідати Казань і вказало на те, що він не був присутній на мирному саміті, організованому Україною у Швейцарії у червні. „Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Він лише завдає шкоди репутації ООН”, – йдеться у заяві.
На початку жовтня Гутерриш був оголошений персоною нон грата в Ізраїлі. Як за заявили в МЗС Ізраїлю, йому заборонено в’їзд до країни, через те, що він „підтримує терористів, ґвалтівників та вбивць з ХАМАС”.
Росія не зможе залякати НАТО, організація продовжить надавати рішучу підтримку Україні.
Про це генеральний секретар Альянсу Марк Рютте сказав в інтерв’ю Reuters та Hessischer Rundfunk.
«Послання (президенту росії володимиру путіну) полягає в тому, що ми продовжимо робити все необхідне, щоб гарантувати, що він не досягне свого, що Україна здобуде перемогу», – сказав Рютте.
Заяву він зробив під час візиту на американську авіабазу Clay Barracks у німецькому Вісбадені, де розміщується штаб-квартира нової місії «Допомога в забезпеченні безпеки та навчання України» (NATO Security Assistance and Training for Ukraine, NSATU). Її мета – координувати західну військову допомогу та виступити у ролі страховки на випадок перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Під час візиту генсек також нагадав, що НАТО є оборонним альянсом: «Ми не зацікавлені у захопленні будь-якої частини будь-якої іншої країни за межами території НАТО. Як демократичний альянс, найсильніший військовий альянс у світовій історії, який обслуговує 1 мільярд людей, ми готові протистояти будь-якій загрозі. Нас ніколи не залякають наші противники».
Вступ України до НАТО залежить від кількох чинників. Один із них – вирішення питання війни.
Про це повідомив на пресконференції генсек НАТО Марка Рютте.
Рютте наголосив, що підтримує продовження допомоги Україні. І чиновники як у США, так і в Європі розуміють, що якщо російський диктатор Володимир Путін отримає бажане, це означатиме погіршення безпекової ситуації для Альянсу.
„Я працював з Дональдом Трампом (екс-президентом США – ред.) багато років. І я тісно спілкувався з Камалою Гарріс (віце-президентом США – ред.). Я їх поважаю і я абсолютно впевнений, що в цьому питанні вони знають, що необхідно… Я впевнений, що ми залишатимемося об’єднаними. Тому що всі розуміють, для чого це необхідно. Наша оборона, наші цінності поставлені на карту”, – додав він.
Рютте нагадав, що на вашингтонському саміті НАТО країни Альянсу говорили про Україну та її майбутнє в НАТО.
„Але перше – нам потрібно вирішити питання війни. Щоб Україна отримала перевагу як незалежна демократична країна. Це наш пріоритет. Я не хочу зараз вдаватися в деталі який шлях попереду вступу України до НАТО. Але багато залежить від лідерів України, як розвиватиметься війна”, – уточнив він.
Генсек підкреслив, що зараз увага країн Альянсу має бути зосереджена на військових зусиллях, оскільки чим більше вони допомагають Україні, тим швидше закінчиться війна. Російський диктатор Володимир Путін має зрозуміти, що країни Заходу не здаватимуться.
„Ми хочемо, щоб Україна отримала переваги і в результаті, коли ми говоритимемо про мир, саме уряд України має вирішити, коли вони будуть готові вести переговори. Ми маємо спостерігати, як розвиватимуться події у наступні місяці, роки. І в цьому контексті вирішувати членство в НАТО. Але зараз у цей момент дуже важко передбачити, якою буде ситуація”, – пояснив Рютте.
Новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна має право завдавати далекобійних ударів по території росії, оскільки це не суперечить концепції самооборони.
Заява політика пролунала на пресконференції 1 жовтня.
«Україна має право захищати себе. І як свідчить міжнародне право, такий захист не закінчується на кордонах. Це також означає, що вони можуть вражати легітимні цілі на території агресора», – сказав Рютте.
Разом з тим, він підкреслив, що кожна країна-союзник НАТО повинна сама приймати рішення про зняття обмежень на удари вглиб території росії.
«Я розумію прохання України. Але це залежить не від мене, це союзники мають вирішувати, що робити», – заявив генсек НАТО.
Він також висловився про нещодавні ядерні загрози путіна, зазначивши, що Кремль поширює «безвідповідальну ядерну риторику».
У п’ятницю Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав ізраїльських військових не розширювати наступ на місто Рафах у секторі Газа.
Ситуація в місті Рафах є критичною, оскільки повітряних ударів завдають по всій південній частині Гази, заявив Генеральний секретар ООН на пресконференції в столиці Кенії Найробі в п’ятницю.
Він додав: „Широкомасштабний наземний наступ призведе до величезної гуманітарної катастрофи і зробить неможливими наші зусилля з підтримки людей, в той час як там існує загроза голоду”. Генеральний секретар підкреслив, що більше мільйона палестинців шукає притулку в Рафаху і половина усіх біженців – діти.
У п’ятницю ООН попередила, що гуманітарні організації в секторі Газа, можливо, будуть змушені припинити свою діяльність протягом декількох днів через зростаючий дефіцит продовольства і палива.
Водночас, Агентство ООН у справах палестинських біженців (БАПОР) заявило, що близько 110 000 людей вже покинули місто Рафах на півдні Гази з того часу, як ізраїльська армія почала операцію в цьому районі. Прикордонний перехід, де Рафах межує з Єгиптом, залишається закритим для гуманітарної допомоги.
Ізраїльська армія просунула свої наземні війська в східному Рафаху в понеділок увечері, після того, як закликала мешканців покинути цей район.
Румунія повідомила інші країни НАТО, що має намір висунути на пост генерального секретаря Альянсу свого президента Клауса Йоганніса.
Про це повідомляє Bloomberg. Видання вказує, що поява нового кандидата ускладнить зусилля інших союзників щодо призначення прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним генсеком НАТО.
Водночас неназвані європейські та американські чиновники в коментарі повідомили, що мають сумніви щодо шансів Йоганніса в цих перегонах. Дехто з них також вважає, що висунення президента Румунії швидше затягне процес, перш ніж Рютте стане генсеком.
Кілька американських чиновників розповіли Bloomberg, що президент Джо Байден високо оцінює обох кандидатів, але що США вже віддали свою перевагу Рютте.
Велика Британія також планує підтримати кандидатуру прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду нового генерального секретаря НАТО.
Країни, які підтримують кандидатуру прем’єра Нідерландів Марка Рютте на пост генсека НАТО, працюють над тим, щоб це питання було розв’язане до літа.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Таліби в Афганістані висунули неприйнятні умови щодо своєї участі в Дохійській конференції щодо Афганістану, заявив у понеділок Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
За його словами, вимоги талібів включають, наприклад, вилучення представників афганського громадянського суспільства з переговорів і те, що вони повинні розглядатися як де-факто офіційно визнаними правителями країни.
„Я отримав листа (від талібів) із переліком неприйнятних умов щодо їхньої присутності на переговорах.
Ці умови позбавляють нас права говорити з іншими представниками афганського суспільства і вимагають поводження, яке багато в чому схоже на їхнє визнання”, – зазначив Гутерріш.
Хоча відсутність талібів не зашкодила переговорному процесу, він підкреслив, що було б корисно обговорити з ними висновки зустрічі. „Сьогодні цього не сталося. Але це станеться найближчим часом. Я думаю, що ми знайдемо рішення щодо участі талібів”, – додав він.
Дводенна зустріч, яка розпочалася в неділю під егідою ООН, була присвячена тому, як міжнародне співтовариство може виробити скоординовані і впорядковані відносини з радикальними ісламістами, які повернулися до влади в Південній Азії вже більше двох років тому.
Поки що жодна країна офіційно не визнала уряд Талібану, але в деяких країнах, таких як Китай, Росія, Пакистан та Іран, радикалам дозволили надіслати послів.
Ставлення талібів до жінок було ще одним пунктом розбіжностей. Радикали вважають це питання внутрішньою справою і відкидають іноземну критику як зовнішнє втручання. Однак, за словами Гутерріша, учасники конференції в Афганістані погодилися з тим, що необхідно зняти обмеження щодо жінок.
Після повернення до влади таліби суттєво обмежили права жінок, нав’язавши їм суворі правила ісламу, як вони його інтерпретують, виключивши їх із суспільного життя і, значною мірою, зі сфери освіти.
На конференції також обговорювалося питання призначення спеціального посланника ООН по Афганістану. Гутерріш заявив, що необхідні чіткі консультації з талібами з цього питання, щоб з’ясувати, якою має бути роль посланника, і вибрати відповідну особу, прийнятну для талібів.
Він також зазначив, що посол ООН міг би стати посередником між талібами в Афганістані та міжнародним співтовариством.
Очікується, що Єнса Столтенберга попросять залишитися на посаді генерального секретаря НАТО ще на один рік, оскільки країни Альянсу все ще не можуть визначитися з кандидатом для його заміни.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерело, знайоме з дискусіями, і офіційного представника США.
Термін повноважень Столтенберга вже тричі продовжувався, і він має піти у відставку у вересні після дев’яти років на посаді генерального секретаря військового альянсу.
Джерела зазначили, що норвежець має широку підтримку в НАТО і продовжує залишатися ефективним лідером.
„Адміністрація (Байдена) приходить до ідеї, щоб Столтенберг залишився на посаді ще на рік. Не схоже, що зараз в альянсі є консенсус щодо його заміни”, — сказав американський чиновник, який побажав залишитися неназваним.
Ймовірність того, що Столтенберга вчетверте попросять продовжити термін перебування на посаді, зросла з наближення саміту НАТО у Вільнюсі, оскільки союзники побоюються демонстрації роз’єднаності.
У лютому Столтенберг заявив, що не хоче продовжувати свій термін. Але він відмовився сказати, що б він зробив, якби члени НАТО попросили його залишитися.
Reuters зазначає, що британський міністр оборони Бен Воллес відкрито заявив, що хотів би цю посаду. Але оскільки деякі уряди наполягають на призначенні першої жінки-генсека НАТО, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також стала серйозною претенденткою.
Американський чиновник зазначив, що у Вашингтоні вважають, що є низка різних кандидатів, і що Байден високо оцінює їх усіх, включаючи прем’єр-міністра Данії.
Він додав, що Байден вважає, що Столтенберг виконав величезну роботу в складний час, і цього дотримуються багато інших союзників.
Хто б не очолив НАТО, він стикається з подвійним викликом: утримувати союзників разом у підтримці України, одночасно уникаючи будь-якої ескалації, яка втягне НАТО безпосередньо у війну з росією.
[type] => post [excerpt] => Очікується, що Єнса Столтенберга попросять залишитися на посаді генерального секретаря НАТО ще на один рік, оскільки країни Альянсу все ще не можуть визначитися з кандидатом для його заміни. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1687092420 [modified] => 1687090867 ) [title] => Столтенберга проситимуть залишитися на посаді генсека НАТО ще на рік – Reuters [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=82032&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 82024 [uk] => 82032 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 80275 [image] => Array ( [id] => 80275 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg.png [original_lng] => 2306271 [original_w] => 1334 [original_h] => 691 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg-300x155.png [width] => 300 [height] => 155 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg-768x398.png [width] => 768 [height] => 398 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg-1024x530.png [width] => 1024 [height] => 530 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg.png [width] => 1334 [height] => 691 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg.png [width] => 1334 [height] => 691 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/jens-stoltenberg.png [width] => 1334 [height] => 691 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1203 [_thumbnail_id] => 80275 [_edit_lock] => 1687080068:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_4b0df4b88fdfb2bb3217f7ed4e867651] =>
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн може претендувати на посаду генсека НАТО, повідомляє La Repubblica.
Видання зазначає, що це станеться за умови, якщо її не переоберуть до Єврокомісії.
У матеріалі сказано, що фон дер Ляєн вже розпочала підготовку до такого кроку кілька тижнів тому.
Також 7 березня вона вирушить до Канади та США — поїздку слід «розглядати в іншому світлі», тобто з можливим висуненням як кандидата на роль генсека НАТО.
Раніше прем’єр-міністр Борис Джонсон заявляв, що не відкидає можливості висунути свою кандидатуру на посаду генсека НАТО.
У липні 2022 року The Telegraph повідомило, що Джонсон може стати новим генеральним секретарем НАТО після відставки нинішнього глави Альянсу Йєнса Столтенберга, яка очікується у вересні 2023 року.
NYT писало, що у США основним кандидатом вважають віцепрем’єрку та главу Мінфіну Канади Христю Фріланд, яка має українське коріння.
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
