Аріель Генрі обіймав цю посаду після вбивства 2021 року останнього президента країни.
Зазначається, що Генрі пішов у відставку після того, як регіональні лідери зустрілися раніше в понеділок на сусідній Ямайці, щоб обговорити рамки політичного переходу, який США минулого тижня назвали „прискореним” шляхом створення президентської ради.
4 березня стало відомо, що на Гаїті збройні банди взяли штурмом в’язницю і звільнили майже 4000 ув’язнених. Загинули щонайменше десять людей.
Протягом вихідних 9-10 березня зіткнення у столиці країни Порт-о-Пренсе стали ще більш запеклими. Озброєні бандити напали на президентську резиденцію та за допомогою пляшок із запалювальною сумішшю підпалили частину будівлі Міністерства внутрішніх справ.
До цього постійним нападам зазнав міжнародний аеропорт. Його роботу припинено — і він не може прийняти літак прем’єр-міністра країни Аріеля Анрі.
Минулого тижня глава уряду спробував повернутись на батьківщину, проте його літаку не дозволили приземлитися; прем’єр також не зміг сісти у сусідній Домініканській республіці. В результаті Анрі змушений залишатися в Пуерто-Ріко і не може потрапити до країни.
Пентагон заявив, що проводить у Гаїті операцію з посилення безпеки американського та евакуації співробітників.
Після цього ЄС повідомив, що евакуює з Гаїті всіх своїх дипломатів на тлі спалаху насильства та найглибшої гуманітарної кризи після руйнівного землетрусу 2010 року.
Проте мільйони гаїтянців нікуди евакуюватися не можуть. Вони змушені залишатися в країні — хоч би як погано розвивалася ситуація.
США та кілька європейських країн тимчасово закривають свої посольства на Гаїті й проводять евакуацію їхніх співробітників, повідомляє CNN.
На Гаїті держава майже повністю розпалася, значна частина країни перебуває під контролем кримінальних угруповань і фактично в стані громадянської війни.
У неділю Сполучені Штати Америки евакуювали співробітників посольства в Порт-о-Пренсі, а Німеччина та Європейський Союз вивезли своїх дипломатів гелікоптерами.
Евакуація відбулася в той час, коли лідер найбільшого злочинного угрупування Гаїті став відкрито погрожувати уряду, що, якщо не відбудуться вибори, його буде повалено. За даними західної розвідки, злочинні угруповання Порт-о-Пренса готуються до облоги столичного району Петіонвіль, де розташовані посольства.
9 more citizens of Moldova have been successfully evacuated from Gaza and arrived today in Chișinău.
Many thanks to Ukraine and my friend @DmytroKuleba for helping to bring our citizens home from Cairo. A new joint diplomatic success. pic.twitter.com/NOAEbbFkPO
9 more citizens of Moldova have been successfully evacuated from Gaza and arrived today in Chișinău.
Many thanks to Ukraine and my friend @DmytroKuleba for helping to bring our citizens home from Cairo. A new joint diplomatic success. pic.twitter.com/NOAEbbFkPO
Уряд Гаїті просить іноземної військової допомоги для боротьби з кримінальними угрупованнями, демонстраціями, гуманітарною кризою, які паралізують країну.
Один із високопосадовців Гаїті на правах анонімності інформаційному агентству AP повідомив, що офіційний запит у письмовій формі ще не надіслано міжнародній спільноті. Поки не зрозуміло, чи це буде прохання про миротворчу місію ООН, яка завершилася 5 років тому, чи буде адресоване конкретній країні.
Рада міністрів ухвалила рішення запросити військову допомогу від міжнародного співтовариства в розпал гуманітарної кризи неймовірних масштабів, пояснив речник прем’єр-міністра Аріель Генрі в текстовому повідомленні, яке цитує Reuters. AP нагадує, що Луїс Альмагро, генеральний секретар Організації американських держав (ОАД), провів зустріч у четвер, зокрема, з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном і Жаном Віктором Женеусом, міністром закордонних справ Гаїті, щодо погіршення ситуації в острівній державі.
Альмагро у своєму мікроблозі в четвер увечері написав, що Гаїті «терміново потрібна допомога міжнародної спільноти для подолання кризи безпеки та визначення рамкових умов для міжнародних сил безпеки».
Однак багато гаїтян виступають проти ідеї чергового міжнародного втручання, посилаючись на випадки сексуального насильства, які приписують миротворцям ООН, і епідемію холери, яка вбила майже десять тисяч людей у 2010 році.
«Не думаю, що Гаїті потребує ще одного втручання», – заявив Матіас П’єр, колишній міністр Гаїті, відповідальний за вибори. Однак П’єр закликав Сполучені Штати допомогти зменшити потік зброї та до країни, а також підтримати поліцію засобами та розвідувальною інформацією про злочинні угруповання.
«Перед нами не армія, а банди, які панують над бідними районами і використовують місцеве населення як живий щит», – додав він. На Гаїті з населенням 11 мільйонів поліція намагається підтримувати порядок з обмеженими засобами та людськими ресурсами у 12 800 особового складу.
На Гаїті вирують справжні бандитські війни, багато районів уже вийшли з-під контролю центрального уряду. Хвиля насильства забрала життя сотень людей і змусила тисячі залишити свої домівки. Угруповання зміцнилися після вбивства президента Жовенеля Мойза в липні 2021 року. Окрім хвилі насильства, у країні також повідомляють про випадки холери, що посилюється дефіцитом питної води та палива.
Новий прем’єр-міністр Гаїті у середу урочисто склав присягу. Генрі Аріель, 71-річний нейрохірург, який користується підтримкою міжнародної спільноти, був призначений колишнім главою держави ще до того, як його в результаті замаху два тижні тому було вбито.
«Завдання, яке нас чекає, екстремальне та складне», – зазначив Генрі Аріель на інавгурації. – Різні верстви населення Гаїті повинні поспілкуватися, щоб знайти довгострокові шляхи вирішення проблем».
Попереднього президента Гаїті вбили два тижні тому невідомі, які увірвалися до його резиденції. З тих пір у зв’язку зі злочином заарештували трьох поліцейських. Вбивство президента спричинило хаос у країні, яка і до того боролася з великими проблемами.
?Na conferência de imprensa após a reunião com Volodymyr Zelensky, António Costa disponibilizou o apoio técnico de Portugal na adesão da Ucrânia à UE mas lembra que pode ser processo moroso. https://t.co/H3H7QIkldY
Najoštrije osuđujem pokušaj urušavanja slobode nezavisnih i profesionalnih medija koje dolazi od strane jednog od najviših drzavnih funkcionera. Ovakav pristup prema kritički nastrojenim medijima dovoljno govori o posvećenosti evropskoj integraciji naše zemlje. @GradskiMepic.twitter.com/fOguLwjbO6
Після вбивства прем’єр-міністра тимчасове керівництво країни побоюється нападів, тому звернулося за допомогою до США та ООН.
Після вбивства президента Гаїті Жовенеля Моїза в його резиденції тимчасовий прем’єр-міністр Клод Джозеф звернувся за допомогою до американських військ для підтримки порядку та захисту ключової інфраструктури держави.
Останній подібний інцидент стався в 1915 році. Тоді після вбивства президента острівної країни американські війська прибули на острів і залишилися там майже на два десятиліття. Адміністрація Байдена наразі не повідомляла про спрямування військ на Гаїті, але планується, що агенти ФБР допомагатимуть у розслідуванні вбивства.
У п’ятницю після того, як група депутатів визнала президента розформованого сенату Джозефа Ламберта тимчасовим президентом, вважаючи це відкритим викликом тимчасовому уряду, Клод Джозеф розповів інформаційному агентству AP про мобілізацію американських військ. Крім того, прем’єр-міністром став Аріель Генрі, яким Моїз хотів замінити Джозефа до того, як його вбили.
Тимчасовий прем’єр-міністр Гаїті Клод Джозеф під час зустрічі з державним секретарем США Ентоні Блінкеном попросив сприяння безпеці в країні, заявив Reuters міністр Матіас П’єр. А також зазначив, що вони просили Раду Безпеки ООН надати збройну допомогу. Це прохання було надіслане листом як до посольства США, так і до офісу Організації Об’єднаних Націй. Американський уряд відмовився направляти війська на Гаїті, але надішле туди своїх полісменів та представників спецслужби, як і Колумбія.
«Ми потрапили в ситуацію, коли інфраструктура країни, порти, аеропорти та енергетична інфраструктура, на нашу думку, можуть перебувати під загрозою атаки», – заявив П’єр Reuters.
Через убивство президента Жовенеля Моїза влада Гаїті заарештувала двох американців і 15 громадян Колумбії, заявив на пресконференції в четвер керівник поліції Леон Чарльз. А відтак додав, що до командос, який здійснив злочин, входило двоє громадян США та 26 колумбійців. Троє з них були застрелені поліцейськими, а ще 8 утекли.
Бойовики вбили Мойзе в його резиденції в ніч на середу, після чого в країні на два тижні було оголошено надзвичайний стан.
Burkina Faso army Captain Ibrahim Traore has ousted military leader Paul-Henri Damiba and dissolved the government in the West African country's second coup in eight months, he said in a statement read on national television on Friday evening. Jillian Kitchener reports. pic.twitter.com/JZ0b5Y6wcj