Норвегія та Франція підписали угоду про ядерний оборонний альянс. Про це повідомляє Faytuks Network.
Як зазначається, згідно з документом, підписаним президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасем Гар Стьоре, Франція надасть Норвегії військову допомогу, якщо це буде необхідно.
За інформацією Reuters, напередодні Стере відвідав Париж, щоб підписати нову оборонну угоду з Францією, яка передбачає приєднання Норвегії до ініціативи Франції щодо ядерної зброї.
„Ми робимо це з огляду на ситуацію в галузі безпеки в Європі, включаючи масштабне переозброєння Росії, також у ядерній сфері, і те, що вона веде повномасштабну війну проти іншої європейської країни”, – сказав Стере.
Норвегія з населенням 5,6 мільйона є членом НАТО, але не Європейського Союзу, і має спільний кордон з Росією в Арктиці.
У березні Франція запропонувала поширити захист своєї ядерної парасольки на інші європейські країни, що на практиці означає, що напад на Норвегію може спровокувати ядерну відповідь з боку Парижа.
Крім Норвегії, ядерний захист від Франції раніше отримали Польща та Литва, які також межують з росією.
Ядерна зброя у Європі
Як повідомляв раніше УНІАН, Естонія не проти розмістити в себе ядерну зброю. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна, коментуючи тему ядерного стримування агресії, зазначав, що, на його думку, Європі не слід відкидати таку ідею. Він також повідомив, що Естонія, за необхідності, могла б розмістити на своїй території ядерну зброю своїх союзників.
„Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б виключала це, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території”, – зазначив міністр.
У середу, 27 травня, Міністерство закордонних справ Франції на вимогу міністра Жана-Ноеля Барро викликало посла росії через масовані атаки на українських цивільних та подальші погрози українцям та іноземним дипломатам.
Про це повідомили в пресслужбі МЗС Франції.
Франція викликала російського посла через масовані удари рф по Україні та погрози щодо подальших атак.
“Унаслідок масованих ударів, завданих минулими вихідними, та з огляду на неприйнятні погрози, що нависли над українськими цивільними особами та іноземними дипломатами, міністерство Європи та закордонних справ викликає на вимогу міністра посла російської федерації у Франції”, – повідомили в пресслужбі.
Французькі дипломати наголошують, що “своїми діями росія щодня демонструє свій цинізм та зневагу до міжнародного права”.
“Франція рішуче засуджує залякування з боку Москви, які є доказом військового глухого кута, в якому країна опинилася в Україні. Франція повторює свій заклик до росії припинити її незаконну агресивну війну в Україні”, – наголошується в заяві МЗС Франції.
До ініціативи Франції щодо тіснішої співпраці з європейськими країнами у сфері ядерного стримування приєдналася вже десята країна. Нею стала Норвегія.
Про це оголосили лідери двох держав за підсумками візиту прем’єр-міністра Йонаса Гар Стьоре до Парижа, пише Politico.
27 травня прем’єр Норвегії вирушив на зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном для підписання оборонної угоди, яка передбачає, зокрема, й приєднання Норвегії до очолюваної Францією ініціативи щодо ядерної зброї.
Стьоре пояснив своє рішення погіршенням безпекової ситуації в Європі та нарощуванням ядерного потенціалу росії.
«Разом із ще дев’ятьма європейськими країнами Норвегія братиме участь у вашій ініціативі щодо того, як французька ядерна зброя може сприяти безпеці та стримуванню в Європі», – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час пресконференції у Парижі.
Окремо він відзначив, що найбільший ядерний арсенал росії розташований на Крайній Півночі, а це лише за кілька кілометрів від Норвегії. Разом із цим Стьоре наголосив, що Норвегія й надалі насамперед покладатиметься на НАТО у питаннях власної безпеки.
Окремо прем’єр Норвегіїї уточнив, що в мирний час ядерна зброя в його країні не розгортатиметься.
За даними джерел видання, закриті переговори щодо формату співпраці вже розпочалися.
Аналітики приєднання Норвегії до «ядерної парасольки» Франції, яка традиційно залишається одним із найближчих союзників США, назвали прикладом того, як європейські країни переглядають свої безпекові стратегії на тлі війни росії проти України та сумнівів щодо надійності адміністрації Дональда Трампа.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Франція готова співпрацювати з Україною над створення протидії балістичним ракетам.
Про це голова держави повідомив у Telegram 16 травня за підсумками розмови зі своїм французьким колегою Еманюелем Макроном.
Як розповів Зеленський, вони із лідером Франції обговорили “багато питань” та “скоординувались в усіх напрямах”.
“Подякував Емманюелю за принципове засудження російських атак по наших містах і громадах. Ці удари дуже чітко демонструють, що таке Росія і чому нам усім потрібно посилювати спільний захист від усіх загроз. Франція готова працювати щодо антибалістики. Це сильне рішення і важливий крок. Обговорили й посилення наших спроможностей відбивати російські атаки вже зараз”, — сказав президент.
Також, за його словами, йшлося і про європейський трек і відкриття всіх переговорних кластерів з Євросоюзом найближчим часом.
“Франція підтримує Україну та розуміє, наскільки це важливий крок для всіх українців. Емманюель поінформував про свій візит у країни Африки. Ми говорили про важливість спільної координації на цьому напрямку, бо він так само важливий і для України. Домовилися про наші контакти найближчим часом”, — додав Зеленський.
Франція та Німеччина пропонують Україні альтернативний формат інтеграції до ЄС. Йдеться про проміжну модель, яка могла б наблизити країну до членства, не чекаючи завершення тривалої процедури вступу.
За інформацією видання, у Брюсселі досі немає узгодженого бачення того, як інтегрувати Україну з огляду на війну, масштаб необхідних реформ і внутрішні політичні ризики самого ЄС. Хоча Україна отримала статус кандидата ще у 2022 році, повноцінний вступ може зайняти від 10 до 15 років – значно довше, ніж очікує Київ.
Додаткову обережність у країнах ЄС викликає досвід Угорщини часів прем’єрства Віктора Орбана, коли спостерігався «відкат» демократичних реформ. Це змушує європейські столиці більш прискіпливо підходити до розширення блоку.
Раніше в Єврокомісії обговорювали концепцію так званого «зворотного розширення» – варіант, за якого Україна могла б формально приєднатися до ЄС раніше, але з обмеженими правами, які поступово розширювалися б. Утім, ця ідея викликала критику через ризики дискримінації інших кандидатів.
Натомість Париж і Берлін просувають модель асоційованого членства. Вона передбачає, що Україна отримає представництво в інституціях ЄС, зокрема в Раді міністрів та Європарламенті, але без права голосу. Паралельно пропонується поступова інтеграція до єдиного ринку та окремих програм Євросоюзу.
Водночас такий формат не передбачає негайного доступу до ключових фінансових інструментів ЄС, зокрема аграрних і регіональних субсидій.
Окремий акцент Франція та Німеччина роблять на безпековій співпраці. Серед пропозицій – розширення оборонної взаємодії, довгострокова підтримка української армії, а також можливе залучення України до нових європейських безпекових форматів разом із Велика Британія та іншими партнерами.
За даними FT, у ЄС розраховують, що відкриття переговорів про вступ вже цього літа, чіткий план реформ і фінансовий пакет приблизно на €90 млрд допоможуть знизити напруження у відносинах із Києвом. Водночас остаточної моделі інтеграції України до Євросоюзу наразі не існує.
Європейці повинні активізувати свої дії та відстоювати власні інтереси, оскільки тепер проти них виступають США, Китай і росія.
Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон, якого цитує Politico.
Макрон виступив під час дискусії з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом, організованої в Афінах.
“Не слід недооцінювати, що зараз настав унікальний момент, коли президент США, президент росії та президент Китаю категорично проти європейців. Отже, це саме той момент, коли нам слід прокинутися”, – сказав Макрон.
“Ми маємо бути трохи впевненішими в собі та запропонувати свою програму”, – додав він.
Президент Франції очікує, що напруженість у відносинах зі США триватиме і після закінчення президентського терміну Дональда Трампа.
“Це історична тенденція. Ми можемо співпрацювати зі США з деяких питань, і це все ще має сенс завдяки спільним цінностям та історичним зв’язкам, але я справді вірю, що такий підхід США збережеться”, – додав він.
Він зазначив, що головна відмінність між першим і другим термінами Трампа полягала в тому, що багато європейських країн вважали перший термін відхиленням від норми, яке закінчиться і не потребує фундаментальних змін.
“Зараз багато колег мають більш тверезе бачення, бо після стількох років ми кажемо: гаразд, ми маємо реагувати. Ми маємо діяти як європейці, бути більш згуртованими, захищати себе та власні інтереси. І для мене це правильний напрямок”, – сказав Макрон.
Макрон прилетів до Афін після неформального засідання Європейської ради на Кіпрі. Греція та Франція мають намір підписати в суботу угоду про поновлення двостороннього пакту про безпеку.
[type] => post [excerpt] => Європейці повинні активізувати свої дії та відстоювати власні інтереси, оскільки тепер проти них виступають США, Китай і росія. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1777227000 [modified] => 1777222749 ) [title] => Макрон: Тепер проти нас США, Китай і росія [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184568&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184526 [uk] => 184568 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 184527 [image] => Array ( [id] => 184527 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1.jpg [original_lng] => 86434 [original_w] => 1024 [original_h] => 682 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/macron-1.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 421 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 184527 [_edit_lock] => 1777212043:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 39464638000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 2977 [1] => 2096 [2] => 276 [3] => 401 [4] => 575 ) [tags_name] => Array ( [0] => Еммануель Макрон [1] => Китай [2] => росія [3] => США [4] => Франція ) ) [6] => Array ( [id] => 184563 [content] =>
Міністерство Європи та закордонних справ Франції оприлюднило жорстку заяву до 40-х роковин Чорнобильської трагедії. Париж наголосив, що систематичні атаки росії на енергосистему України ставлять під загрозу ядерну безпеку всього континенту.
Про це повідомляє Міністерство Європи та закордонних справ Франції.
Французькі дипломати підкреслили, що російські обстріли цивільної та енергетичної мережі України — це не лише гуманітарна катастрофа, а й прямий шлях до радіаційного інциденту. Через сорок років після аварії 1986 року світ знову змушений згадувати про героїзм ліквідаторів через агресивні дії Кремля.
«Через сорок років після Чорнобильської катастрофи Франція знову підтверджує свою підтримку жертвам цієї аварії та віддає шану героїчній мужності тих, хто працював над подоланням її наслідків», – заявили у французькому МЗС.
У Парижі підкреслили, що російські удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України можуть мати серйозні радіологічні наслідки. Зокрема, удар по конфайнменту ЧАЕС у лютому 2025 року безпосередньо підвищує ризик ядерного інциденту
У зовнішньополітичному відомстві нагадали, що після цієї атаки Франція, яка головує у G7 у 2026 році, заявила про готовність підтримати та долучитися до збору коштів на відновлення арки конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Франція запропонувала Греції угоду про передачу всіх її винищувачів Mirage 2000 Україні в обмін на вигідні умови придбання винищувачів Rafale у компанії Dassault Aviation.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило видання Le Figaro.
Французький лідер Емманюель Макрон відвідає Грецію у п’ятницю, та, ймовірно, запропонує обмін усіх 43 грецьких літаків Mirage 2000 та запасних частин до них на еквівалентну кількість літаків Rafale за зниженою ціною. За повідомленням грецького видання Estia, що спеціалізується на питаннях оборони та зовнішньої політики, Макрон має представити пропозицію під час свого візиту до Греції 24 та 25 квітня.
Йдеться про 24 літаки Mirage 2000-5 та 19 старіших Mirage 2000 EGM/BGM. Ймовірно, не всі вони є боєздатними, оскільки старіші версії вже виведені з експлуатації.
Французька сторона запропонує поставити “подібну кількість” винищувачів Rafale за зниженою ціною. Конкретні умови угоди та точна вартість обладнання мають бути узгоджені обома сторонами під час переговорів.
Обмін Mirage на Rafale дозволить 114-й грецькій винищувальній ескадрильї повністю укомплектувати дві ескадрильї загалом 36 літаками Rafale.
Франція та Польща планують провести спільні військові навчання на східному фланзі НАТО, під час яких відпрацьовуватимуть елементи ядерного стримування.
Маневри відбудуться найближчим часом у районі Балтійського моря та на півночі Польщі.
У їх межах французькі винищувачі Rafale, оснащені ракетами ASMP з ядерними боєголовками, виконуватимуть тренування з умовного застосування такого озброєння. Про це повідомляє польський мовник Rzeczpospolita.
Польські пілоти, зі свого боку, виконуватимуть завдання далекої розвідки, виявлення цілей і нанесення ударів звичайним озброєнням. Зокрема, передбачено використання крилатих ракет JASSM-ER, які можуть нести винищувачі F-16.
„Польща веде переговори з Францією і групою найближчих європейських союзників щодо просуненої програми ядерного стримування. Озброюємося разом із друзями, щоб вороги не наважилися нас атакувати”, – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
За даними джерел видання, французькі ядерні боєголовки не зберігатимуться постійно на території Польщі, однак можуть періодично з’являтися в межах навчальних місій.
Під час маневрів французька сторона імітуватиме ядерні удари, тоді як польська – забезпечуватиме розвідку і підтримку конвенційними засобами.
Велика Британія та Франція уклали нову трирічну угоду, спрямовану на припинення перетину Ла-Маншу нелегальними мігрантами на невеликих човнах.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство AFP.
Згідно з угодою, Франція зобов’язалася збільшити чисельність правоохоронних органів на узбережжі більш ніж удвічі. До 2029 року їхня кількість має сягнути 1 400 осіб.
Тим часом Велика Британія надасть фінансування у розмірі до 766 млн євро, хоча майже чверть цієї суми буде надана на певних умовах.
Сусіди по Ла-Маншу протягом кількох місяців сперечалися щодо поновлення угоди, яка визначає фінансовий внесок Великої Британії у французькі зусилля із запобігання спробам мігрантів незаконно переправитися до Великої Британії.
Британія звинуватила Францію в тому, що вона робить занадто мало для запобігання відправленню потенційних шукачів притулку з французьких берегів, при цьому контрабандисти та мігранти йдуть на все більший ризик, щоб уникнути виявлення.
Як наслідок, Лондон наполягав, що поновить вперше підписаний у 2018 році договір, що був продовжений у 2023 році, лише якщо зможе встановити умови щодо використання французьким урядом британських коштів.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що англо-французька співпраця „вже зупинила десятки тисяч переправлень”, і що „ця історична угода означає, що ми можемо піти далі: посилити розвідку, спостереження та присутність на місцях для захисту кордонів Великої Британії”.
