Україна зараз перебуває у найкращій позиції за весь час війни, це стало можливим завдяки посиленим ударам вглиб території росії.
Про це йдеться у заяві президента Фінляндії Александра Стубба для Financial Times.
Наскільки сильна позиція України
“Зараз ми у доволі гарній ситуації щодо України, бо всі, включно з нашими американськими друзями, бачать, що Україна зараз домінує на полі бою”, – зазначив Стубб.
Він додав, що Україна перебуває у кращій позиції – військово, політично та фінансово – ніж будь-коли за час війни, і саме тому в Росії зараз спостерігається “неспокійна активність”.
Ситуація на фронті
Наступ російської армії тим часом сповільнився до кривавого позиційного протистояння з величезними втратами. За даними фінської організації Black Bird Group, у червні росія втратила близько 9 квадратних кілометрів території в Україні, вперше з 2023 року зафіксовано чисті територіальні втрати рф.
“Наше бачення таке, що росія не завершить цю війну через втрати на полі бою… Йтиметься про зміну громадської думки. І громадська думка в росії зараз змінюється”, – пояснив Стубб.
Чому НАТО підтримує удари
“Я думаю, що всі лідери НАТО розуміють, чому Україна це робить”, – заявив Стубб напередодні саміту альянсу в Анкарі. За його словами, усі союзники переконані у необхідності продовжувати нарощувати тиск на росію.
Українська кампанія глибоких ударів, за словами президента, змінила стратегічне мислення США щодо війни та зміцнила переговорну позицію Києва.
Побоювання щодо ядерної ескалації
Стубб зазначив, що Китай та частина союзників по НАТО спершу побоювались далекобійних ударів України через можливу ескалацію з боку Москви.
“Кроки ескалації завжди можливі, і ми розглядаємо різні сценарії”, – сказав він, додавши, що під час зустрічі з главою МЗС Китаю Ван Ї отримав тверду відповідь щодо неприпустимості ядерної ескалації.
Що з членством України в НАТО
Дискусію про вступ України до НАТО відклали до можливого припинення вогню. Утім, Стубб наголосив, що інтеграція оборонної промисловості України з альянсом – найшвидший спосіб наблизити країну до членства.
“Якби в мене був вибір, ми зробили б Україну членом НАТО негайно”, – зазначив президент, додавши, що НАТО потребує України так само, як Україна потребує НАТО.
[type] => post [excerpt] => Україна зараз перебуває у найкращій позиції за весь час війни, це стало можливим завдяки посиленим ударам вглиб території росії. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1783424880 [modified] => 1783422070 ) [title] => Президент Фінляндії розповів, як НАТО ставиться до ударів України по росії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=191281&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 191271 [uk] => 191281 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 171002 [image] => Array ( [id] => 171002 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6.webp [original_lng] => 31433 [original_w] => 900 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/c9f45ad5a4863ff843ea9a305ad9dda6.webp [width] => 900 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 410 [_thumbnail_id] => 171002 [_edit_lock] => 1783411767:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 1030137293001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 45 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 977086 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Думки [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 117 [1] => 459427 [2] => 3880 ) [tags_name] => Array ( [0] => НАТО [1] => удари по рф [2] => Фінляндія ) ) [1] => Array ( [id] => 190910 [content] =>
Фінляндія закупить у шведської компанії Saab Bofors Dynamics нові наземні системи ППО малого радіуса дії RBS 70 NG.
Про це повідомив міністр оборони країни Антті Хяккянен, пише Yle.
За словами міністра, закупівля є частиною масштабної програми зміцнення обороноздатності країни.
“Щоб забезпечити нашу боєготовність, необхідні відповідні сучасні системи для кожного типу загрози. Ця закупівля є лише однією зі складових більш масштабного пакету заходів”, – заявив Антті Хяккянен.
RBS 70 NG є модернізованою версією мобільної зенітно-ракетної системи Saab ITO05M, яка перебуває на озброєнні фінської армії вже понад 20 років.
У Міноборони Фінляндії зазначили, що нові комплекси суттєво посилять можливості країни із протидії як безпілотним, так і пілотованим літальним апаратам.
Загальна вартість контракту становить близько 108 мільйонів євро без урахування податків. До пакета закупівлі також входять боєприпаси, навчальне обладнання та система технічного обслуговування.
Литва за прикладом Фінляндії хоче дозволити розміщення ядерної зброї на території своєї країни через складну геополітичну ситуацію, що складається у Європі.
Про це пише державна телерадіокомпанія LRT, посилаючись на заяву президента Литви Гітанаса Науседи.
Науседа вважає, що стаття 137 Конституції, яка прямо забороняє розміщувати зброю масового ураження і створювати іноземні військові бази на литовській території, уже «застаріла».
«Геополітична ситуація погіршується. Наша конституція писалася, коли геополітичні обставини були абсолютно іншими», – сказав Науседа.
Зараз винятком є розміщена у країні група НАТО з постійною присутністю до 5 тисяч німецьких військовослужбовців.
Президент також додав, що Литва оточена арсеналом озброєнь, здатних нести ядерні боєголовки, розміщені в російській Калінінградській області та в Білорусі, яка є найближчим союзником Москви.
«Тепер, коли лідери литовських політичних партій у принципі погодилися змінити конституцію країни, залишається вирішити, внести чи поправки голосуванням у парламенті – як це зробила Фінляндія, – або провести референдум», – пояснив лідер Литви.
Як відомо, у Фінляндії нещодавно скасували заборону на ядерну зброю. Новий закон дозволяє імпортувати, виробляти, постачати та зберігати ядерну зброю на території країни.
1 липня зміни, за які проголосував парламент, підписав президент Фінляндії Александр Стубб.
Також ми повідомляли, що європейські столиці вперше з часів закінчення Холодної війни почали всерйоз розглядати можливість розробки власної ядерної зброї.
А в іноземних медіа з’являлась інформація, що США обговорюють можливість розміщення додаткових ядерних озброєнь у Європі та залучення нових країн НАТО до програми ядерного розподілу, яка наразі охоплює шість держав.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо представлятиме країну на п’ятій Конференції з відновлення України в Гданську 25 червня.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у пресслужбі представництва Фінляндії при ЄС.
«Фінляндія та Україна вже давно співпрацюють у таких сферах, як оборона, освіта, верховенство права, енергетика та довкілля. Наша співпраця також є способом підтримки України на її шляху до членства в ЄС. Чудово, що переговори щодо вступу України до ЄС нарешті офіційно розпочалися минулого тижня», – сказав Орпо.
Він додав, що майже 20 фінських компаній та представники бізнес-спільноти візьмуть участь у конференції в Гданську.
Також Орпо візьме участь у Другому саміті Східного флангу, який буде зосереджений на покращенні безпекових та оборонних можливостей Європи, особливо на східному кордоні ЄС.
«Важливо продовжувати обговорення в цьому складі. Країни Східного флангу працюють разом більше, ніж раніше. Ініціатива «Варта Східного флангу», започаткована в Гельсінкі минулого грудня, досягає хороших результатів. Нещодавні інциденти з безпілотниками підкреслюють важливість наших зусиль щодо прискорення процесу зміцнення оборони та безпеки Європи на східному фланзі, оплоті Європи», – зазначив Орпо.
Перший саміт Східного флангу відбувся в Гельсінкі у грудні 2025 року.
Фінляндія у середу ухвалила законодавчі зміни, які скасовують чинну заборону на ядерну зброю, що стало важливим кроком у поглибленні інтеграції країни до оборонної системи НАТО.
Парламент підтримав законопроєкт 125 голосами проти 61. Документ дозволяє імпорт, транспортування, постачання та володіння ядерною зброєю на території Фінляндії у випадках, коли це необхідно для забезпечення національної оборони.
Уряд заявив, що ця зміна спрямована на посилення стримування в умовах дедалі непередбачуванішої ситуації з безпекою, водночас наголошуючи, що Фінляндія не має наміру розміщувати на своїй території ядерну зброю.
«Цим законопроєктом ми зміцнюємо оборону Фінляндії та забезпечуємо можливість повноцінного використання ядерного стримування НАТО для захисту Фінляндії», — заявив міністр оборони Антті, назвавши цей крок «необхідним для безпеки Фінляндії».
Ухвалений закон наближає фінське законодавство до практики інших держав-членів НАТО. Фінляндія приєдналася до Альянсу у 2023 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Наразі європейські уряди переглядають політику стримування на тлі невизначеності щодо намірів Росії та сумнівів стосовно надійності гарантій безпеки з боку США. Хоча президент Дональд Трамп не заявляв, що США відмовляться від ядерного захисту союзників, сумніви щодо майбутніх зобов’язань США спонукали деякі уряди посилити власну оборону.
Фінляндія також розглядає можливість приєднання до ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона щодо розширення дії французького ядерного стримування на всю Європу. Очікується, що рішення з цього питання у Гельсінкі ухвалять восени.
Передові сухопутні сили НАТО у Фінляндії (FLF Finland) будуть офіційно сформовані у суботу, 6 червня. Це нові багатонаціональні сухопутні сили, створені для посилення оборони північного флангу Альянсу.
За словами міністра оборони Фінляндії Антті Гяккянен, створення підрозділу є важливим кроком для зміцнення північного флангу Альянсу та підвищення обороноздатності в арктичних умовах.
“Ми рішуче просували цю мету на міністерському рівні, серед військового керівництва і в різних інституціях НАТО. Ми отримали підтримку нашої пропозиції від країн-союзників. Відтоді реалізація швидко просувалася, і завтра сили будуть офіційно створені”, – зазначив міністр.
Нові сили формуються на основі шведського бойового підрозділу чисельністю близько 600 військових, дислокованого в Бодені, та багатонаціонального штабу в Рованіємі. Усі підрозділи переходять під оперативне командування Верховного головнокомандувача об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича.
FLF Finland матиме статус бригадного угруповання та буде здатне до швидкого розгортання у північному регіоні. Основний акцент зробили на бойовій підготовці в арктичних умовах та взаємодії союзних військ.
До ініціативи приєдналися Швеція, Велика Британія, Франція, Італія, а також Данія та Ісландія. Мета – посилення стримування та розширення спільної підготовки союзників у північній Європі.
Кордон між Фінляндією та Росією може бути відкритий лише тоді, коли буде отримано впевненість у тому, що Росія не використовує іммігрантів або біженців як зброю проти Фінляндії.
Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб у неділю в програмі запитань і відповідей на Yle Radio Suomi.
За словами президента, впевненість у цьому має бути отримана від найвищого політичного рівня РФ.
Під час програми від аудиторії надійшло запитання про те, чому Естонія тримає свій кордон відкритим у трьох пунктах і туди не прибувають мігранти, тоді як фінський кордон закритий.
Стубб у відповідь розповів, що під час державного візиту до Литви відвідав кордон між Литвою та Білоруссю, де, як і раніше, існують проблеми з мігрантами.
[type] => post [excerpt] => Кордон між Фінляндією та Росією може бути відкритий лише тоді, коли буде отримано впевненість у тому, що Росія не використовує іммігрантів або біженців як зброю проти Фінляндії. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1779701220 [modified] => 1779663217 ) [title] => Президент Фінляндії розповів, коли може бути відкритий кордон з РФ [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187198&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 187198 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 187200 [image] => Array ( [id] => 187200 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [original_lng] => 415016 [original_w] => 1272 [original_h] => 848 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [width] => 1272 [height] => 848 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [width] => 1272 [height] => 848 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1779621152.jpg [width] => 1272 [height] => 848 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1779654223:2 [_thumbnail_id] => 187200 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 304 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 948936109001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 221 [1] => 276 [2] => 3880 ) [tags_name] => Array ( [0] => Кордон [1] => росія [2] => Фінляндія ) ) [7] => Array ( [id] => 186854 [content] =>
Європейські країни мають діяти єдино та з максимальною обережністю у будь-якому майбутньому діалозі з росією.
Про це йдеться у заяві державного секретаря Міністерства оборони Фінляндії Янне Куусели під час безпекового форуму Globsec.
За словами фінського посадовця, Європі рано чи пізно доведеться вести переговори з Москвою, оскільки росія “завжди буде сусідом”.
Водночас він наголосив, що початок такого діалогу потребує чіткої координації між європейськими країнами та розуміння правильного моменту для переговорів.
“Нам потрібно бути дуже уважними до часу та обережно оцінювати, чи є в іншої сторони справжня готовність до реальних переговорів та обговорень”, – додав Янне Куусели.
У Міністерстві оборони Фінляндії також закликали західні країни критично оцінювати дії Кремля та не дозволяти росії використовувати дипломатію як інструмент маніпуляцій.
Окремо Куусела підкреслив, що Європа у майбутньому дедалі більше залежатиме від України та її бойового досвіду.
За його словами, європейська безпека значною мірою спиратиметься на українські напрацювання у сфері оборони.
Як зазначається, міністри закордонних справ ЄС наступного тижня на Кіпрі обговорять можливих кандидатів на роль європейського переговірника з росією щодо завершення війни в Україні.
У Європейському Союзі вже розпочали дискусії щодо того, хто може представляти Європу на потенційних переговорах із російським диктатором Володимиром Путіним.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив впевненість у тому, що США не вийдуть з НАТО, аргументуючи це тим, що подальше членство в Альянсі цілком відповідає стратегічним інтересам Вашингтона.
Про це він сказав на фінсько-литовському бізнес-форумі, передає LRT, пише “Європейська правда”.
Стубб заявив, що США продовжуватимуть працювати в рамках НАТО.
“США не збираються виходити з Альянсу. Сполучені Штати продовжуватимуть працювати в рамках НАТО. Чому? Тому що це відповідає їхнім фундаментальним інтересам. Тож припинімо порожні розмови на цю тему”, – сказав він.
Президент Фінляндії акцентував, що американські військові бази в Європі є необхідними для того, щоб Вашингтон міг проєктувати свою силу на глобальному рівні.
“Америка потребує Європи. Американські бази в Європі, чи то “Рамштайн”, чи деінде, є sine qua non [необхідною умовою] для того, щоб Сполучені Штати могли проєктувати свою військову силу на глобальному рівні, особливо на Близькому Сході, в Азії чи Африці”, – наголосив Стубб.
Окрім цього, він вказав на ядерний арсенал Росії як на головну проблему безпеки для Сполучених Штатів та НАТО.
Своєю чергою, президент Литви Гітанас Науседа наголосив на важливості єдності НАТО, назвавши її критично важливою в нинішніх умовах безпеки.
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з фінським лідером Александром Стуббом, обговоривши взаємодію з США та Європою.
Про це йдеться у заяві українського лідера у соцмережах.
Як зазначається, обидва президенти скоординували позиції напередодні зустрічей та перемовин наступного тижня.
Зеленський наголосив, що взаємодія в межах Європейського Союзу та НАТО залишається на високому рівні, відкриваючи нові перспективи для оборонної та політичної співпраці.
«Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці. Обговорили також і стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями», – заявив президент.
Згідно з його словами, окрему увагу під час розмови було приділено економічному тиску на росію.
«Відчувається, що сумарний ефект санкцій на росію та інших форм тиску дає необхідні результати. Дякую всім, хто допомагає!», – підкреслив президент.
