Уряд Фінляндії виділить Україні кредит у розмірі до 50 млн євро. Відповідну угоду було підписано у Києві 12 листопада.
Про це повідомила пресслужба міністерства фінансів України.
Кошти будуть надані у 2025 році, їх спрямують на проєкти з відновлення України. Йдеться, зокрема, про проєкти у сферах енергетики, освіти та інфраструктури.
Грантова складова становитиме щонайменше 35% загальної вартості, що дозволить забезпечити пільгові умови фінансування.
У Мінфіні також наголосили, що Фінляндія є п’ятим найбільшим донором військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні за часткою від ВВП країни – близько 2,5 млрд євро або 0,9% від ВВП.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що нав’язування Україні нейтралітету, як це було у фінській історії після війни з Радянським Союзом у 1940-х роках, не призведе до мирного вирішення кризи з Росією.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це вона сказала в інтерв’ю Reuters.
Валтонен нагадала, що Фінляндія спершу захищалась від нападу СРСР під час Другої світової війни та, незважаючи на укладений мир, завжди продовжувала озброюватися, побоюючись нового конфлікту.
“Я проти цього (“фінляндизації”. – Ред.). Гляньмо правді у вічі, Україна була нейтральною до того, як на неї напала Росія. Це точно не те, що я б нав’язувала Україні. Безумовно, не як перша альтернатива”, – додала глава фінського МЗС.
Вона також висловила сумнів, чи можна назагал довіряти Росії, навіть якщо вона погодиться на якусь угоду з Україною, підкресливши, що примус України до прийняття умов проти її волі зруйнує міжнародну систему.
“Я дуже хочу уникнути ситуації, коли будь-яка європейська країна або США почнуть переговори через голову України. Велика держава може не просто захопити територію, але й суттєво послабити суверенітет іншої країни”, – підкреслила Валтонен.
“Фінляндизацією” називають політику, якої Фінляндія була змушена дотримуватись після програшу СРСР у Зимовій війні 1939-1940 років: дружні та поступливі відносини зі східним сусідом у поєднанні з нейтралітетом задля збереження незалежності.
[type] => post [excerpt] => Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що нав'язування Україні нейтралітету, як це було у фінській історії після війни з Радянським Союзом у 1940-х роках, не призведе до мирного вирішення кризи з Росією. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1731356820 [modified] => 1731354637 ) [title] => Глава МЗС Фінляндії виступає проти «фінляндизації» України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=132134&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 132134 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 132135 [image] => Array ( [id] => 132135 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original.jpg [original_lng] => 90264 [original_w] => 700 [original_h] => 467 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original.jpg [width] => 700 [height] => 467 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1731347468:3 [_thumbnail_id] => 132135 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 160 [translation_required_done] => 1 [_oembed_08d8f8f0859219cf777f4aaae0d28639] =>
I’m looking forward to meet president @ZelenskyyUa at the Nordic Council in Reykjavik.🇮🇸
Найімовірнішим місцем для нової бази може стати Пірккала, проте розглядають ще три альтернативні майданчики.
Фінляндія запропонувала НАТО розмістити на своїй території нову військову базу – Гельсінкі можуть стати базою для великих розвідувальних дронів НАТО. Про це повідомляє фінське медіа Yle.
Найімовірнішим місцем для нової бази може бути Пірккала, хоча розглядають ще три альтернативні майданчики.
Безпілотники НАТО базуються в Італії, та їх уже використовували в повітряному просторі Фінляндії для збору даних на східному кордоні.
Плани зі створення нової бази перебувають на початковому етапі, але альянс активно шукає можливості для розширення присутності дронів у Північній Європі.
Остаточне рішення про розміщення бази буде ухвалено наступного року.
Президент Фінляндії Александр Стубб порушив питання “російської агресії” в розмові з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Як пише Bloomberg, це є рідкісним прикладом тиску на Пекін через підтримку Москви.
“Ми зараз у ситуації, коли російська агресія порушила міжнародне право”, – сказав Стубб у своєму короткому зверненні перед особистими переговорами з Сі у Пекіні. Він також наголосив на очікуванні обговорення мирних шляхів вирішення ситуації.
Пізніше китайська державна телекомпанія China Central Television повідомила, що лідер КНР підтвердив готовність Китаю співпрацювати з усіма відповідними сторонами для мирного врегулювання “кризи”.
До 31 жовтня Стубб перебуватиме з офіційним візитом у Китаї — це перша державна поїздка фінського лідера з 2019 року.
Орпо відзначив, що “з нетерпінням чекає” зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на засіданні Нордичної ради в Рейк’явіку. Він не уточнив, коли запланована зустріч.
Нордична рада проводить свою 76-ту сесію в Рейк’явіку з 28 по 31 жовтня. Ця сесія є політичним самітом країн Північної Європи.
Головною темою сесії цього року є “Мир і безпека в Арктиці”. На порядку денному також можливе оновлення Гельсінської угоди.
Організатори повідомили, що 30 жовтня на сесії виступить лідерка Білоруської опозиції Світлана Тихановська. Також цього дня у програмі сесії вказано заплановані виступи запрошених міжнародних спікерів.
Рух через “Інарі” зупинили ще 1 листопада 2021 року, а через “Паріккалі” – 19 квітня 2022 року. Наразі там йде демонтаж позначок.
“Рішення жодним чином не змінює ситуації, що склалася, і не впливає на місцевих жителів. Це було остаточне рішення про закриття пункту пропуску “Інарі”, – заявив заступник керівника прикордонної служби Північної Карелії Самулі Муртонен.
Пункт “Інарі” знаходиться в Північній Карелії, а “Паріккала” – в Південній Карелії.
Стубб вважає, що спочатку Україна матиме двосторонні гарантії безпеки з США, Великобританією чи Франція, після чого країна стане членом ЄС і лише потім – членом НАТО.
Перед вступом до НАТО Україна має стати членом ЄС. Таку думку на Гельсінському безпековому форумі висловив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє у п’ятницю, 27 вересня, Європейська правда.
Він зазначив, що запрошення України до НАТО до кінця року нереалістичне, але він вважає запрошення України до НАТО реалістичним у довгостроковій перспективі.
“Я думаю, що своєрідною послідовністю буде: перше – членство у ЄС, друге – членство у НАТО”, – сказав Стубб.
На його думку, спочатку з Україною будуть узгоджені безпекові домовленості, потім Україні слід було б домовитись про двосторонні гарантії безпеки з такими країнами, як США, Великобританія чи Франція, після чого Україна може стати членом ЄС і лише потім – членом НАТО.
При цьому Стубб відкинув припущення, що Росія зможе таким чином війною утримувати Україну від членства у НАТО, оскільки, за його словами, війна рано чи пізно все одно закінчиться.
[type] => post [excerpt] => Стубб вважає, що спочатку Україна матиме двосторонні гарантії безпеки з США, Великобританією чи Франція, після чого країна стане членом ЄС і лише потім – членом НАТО. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1727516520 [modified] => 1727482039 ) [title] => Перед вступом до НАТО Україна має стати членом ЄС - президент Фінляндії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=127976&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 128011 [uk] => 127976 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 127977 [image] => Array ( [id] => 127977 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg [original_lng] => 74823 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/4138433.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1727501337:3 [_thumbnail_id] => 127977 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 410 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 117 [2] => 3880 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => НАТО [2] => Фінляндія ) ) [7] => Array ( [id] => 127222 [content] =>
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй варто виключити росію із цієї організації.
Про це він заявив у інтерв’ю Reuters.
Стубб заявив, що будь-які країни, які ведуть незаконну війну, «таку, як росія зараз веде в Україні», мають бути виключені зі складу Радбезу ООН. Він також висловив сподівання, що інші держави допоможуть реалізувати цей план та виключити росію зі складу Радбезу до 80-річчя ООН наступного року.
«Мій основний меседж полягає в тому, що якщо країни Глобального Півдня, Латинської Америки, Африки, Азії не отримають повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об’єднаних Націй. А ми цього не хочемо», — каже президент Фінляндії.
Також, за його словами, склад постійних членів Радбезу ООН варто розширити. Цей список мають поповнити представник Латинської Америки та ще по двоє з Азії та Африки.
Право вето, за словами Стубба, не повинна мати жодна країна.
Нагадаємо, норвезьке агентство з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) зафіксувало підвищений рівень радіації на кордоні з росією.
Про це повідомляє Barents Observer.
«Рівні явно вищі за норму, але не становлять ризику для людей або навколишнього середовища», — заявив представник DSA.
На початку вересня на кордоні з рф вчені виявили ізотопи радіоактивного цезію-137, який, як пояснили фахівці, утворюється під час роботи ядерного реактора. Його зафіксували у пробах двох станцій радіаційного спостереження — Векшеф’єлль (9 і 12 вересня) і Сванховд (9-16 вересня).
Представник DSA додав, що агенція проведе більше аналізів протягом наступних кількох днів, але «очікують, що вони покажуть ті ж результати». Інші станції на півночі Норвегії чи фінської Лапландії не виявили підвищення вмісту цезію-137 за останній тиждень.
Агенція зазначає, що походження ізотопу залишається невідомим.
Президент Фінляндії Олександр Стубб оголосив про постачання додаткового оборонного обладнання для ЗСУ. Це 25-й пакет військової допомоги для України.
Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Фінляндії.
Новий пакет озброєння, який отримає Україна, оцінюється приблизно у 118 мільйонів євро, а загальна сума військової допомоги, наданої Фінляндією з початку війни, досягла 2,3 мільярда євро.
«Військова ситуація в Україні залишається серйозною. Фінляндія, як і обіцяла, продовжить надавати матеріальну допомогу. Наше послання партнерам не здаватися», – заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.
Подробиці щодо вмісту пакету, терміни та способи доставки озброєння не розкривають з метою безпеки.
Важко оцінити, коли скінчиться повномасштабна війна країни-агресора росії проти України. Ситуація критична, але для України стан справ виглядає краще, ніж три місяці тому.
Про це заявив президент Фінляндії Александер Стубб, повідомило видання Yle.
Стубб відповідав на запитання слухачів у програмі „Година з президентом”, де більшість питань стосувалися війни в Україні. За його словами, наразі складно спрогнозувати, коли вона може закінчитись після 2,5 років.
„Ситуація критична, але для України стан справ виглядає краще, ніж три місяці тому. Як позитивний момент, що почалися розмови про мир”, – сказав Стубб.
Президент Фінляндії зазначив, що його країна продовжить підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно, проте Фінляндії складно стати посередником у переговорах, оскільки вона обрала свою сторону у цій війні. При цьому Стубб підкреслив, що не повинно бути жодних обмежень щодо використання західної зброї, поки Україна робить це для самооборони та в рамках міжнародного права, однак удари не повинні припадати на цивільні об’єкти.
