Держдепартамент США вирішив схвалити можливість продажу уряду Естонії протитанкових ракетних комплексів Javelin і супутнього обладнання на суму близько 296 мільйонів доларів.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на заяву Агентства зі співробітництва в галузі безпеки Пентагону.
До Конгресу вже направлені необхідні документи, що повідомляють про можливий продаж.
Йдеться про постачання 800 ракет FGM-148F, а також 84 командно-пускових блоків і навчальних снарядів.
Крім того, угода включає запчастини та супутнє обладнання, а також послуги з навчання експлуатації та обслуговування.
Реалізація запропонованого продажу не вимагатиме відрядження до Естонії додаткових представників уряду США або підрядника, зазначили в Агентстві.
Запропонований продаж не матиме негативного впливу на боєготовність Збройних сил США.
Нагадаємо, протитанковий ракетний комплекс Javelin призначений для ураження танків та іншої бронетехніки на відстані до 2,5 кілометрів самонавідними ракетами, які після пуску не потребують коригування курсу з боку оператора.
В рамках найбільших військових навчань Естонії «Їжак 25» близько 16 000 естонських і союзних військ із 10 країн НАТО протягом трьох тижнів відпрацьовуватимуть можливий сценарій: російські війська здійснюють напад на країну, порушуючи положення НАТО про взаємну оборону і розпочинаючи екзистенціальну боротьбу за Балтійський регіон.
Цей сценарій здається моторошно реальним у регіоні. Останніми роками зростає кількість інцидентів між Росією і країнами – членами НАТО – особливо після вступу до альянсу Швеції і Фінляндії.
Минулого тижня, просто під час навчань, російський винищувач Су-35 порушив повітряний простір Естонії, в той час як військово-морський патруль намагався перевірити корабель із так званого «тіньового флоту» Росії, який був створений для того, щоб уникнути західних санкцій. У відповідь НАТО підняла по тривозі португальські F-16 в рамках місії з протиповітряної оборони.
«Це вперше ми фактично застосовуємо нові регіональні плани НАТО зі стримування і оборони, в тому числі швидке перекидання міжнародних сил для захисту Естонії», – сказав Пітер Куймет, директор з питань міжнародного співробітництва в Міністерстві оборони Естонії.
Оновлена стратегія НАТО була прийнята лише минулого року. Раніше оборона базувалася на так званій «теорії пастки»: війська балтійських країн намагалися стримати російський наступ, поки альянс надсилав підкріплення.
«Новий план полягає в тому, щоб захищати цю територію із самого початку. Це означає, що росіяни не повинні зробити жодного кроку вперед», – пояснив Куймет.
Нинішні навчання є найсерйознішими з огляду на уроки війни в Україні.
За словами естонських лідерів, військова стратегія Росії в Україні показала: те, що вона не може втримати, вона зруйнує – і що повернення захоплених територій майже неможливе, хіба що ціною величезних жертв.
«У Бучі ми побачили, як росіяни ставляться до українців, яких вони нібито вважають своїми братами-слов’янами. Я навіть не хочу уявляти, як вони будуть ставитися до прибалтів, яких завжди вважали злісними фашистами», – сказав Куймет.
Таллінн тепер готовий захищати себе не тільки у військовому, а й у цивільному плані. Паралельно з військовими навчаннями нова національна система оповіщення про надзвичайні ситуації в країні також пройшла випробування в реальних умовах – вперше мережа зі 120 сирен запрацювала в повному обсязі, повідомляє Euractiv. Мережа, яка охоплює дві третини населення Естонії, була створена в 2022 році, після російського вторгнення.
Рішення стало реакцією на репресії грузинської влади проти протестувальників та журналістів.
Уряд Естонії ухвалив рішення запровадити візовий режим для власників дипломатичних і службових паспортів Грузії. Про це повідомила пресслужба МЗС Естонії з посиланням на міністра закордонних справ Маргуса Цахкна у четвер, 8 травня.
„Запровадження візового режиму для власників дипломатичних і службових паспортів Грузії є ще одним кроком, аби засвідчити, що міжнародна спільнота, включно з Європейським Союзом, не приймає репресій правлячої партії Грузинська мрія проти простих людей, протестувальників і журналістів, безкарності поліції та придушення громадянського суспільства”, – заявив Цахкна.
Зазначається, що це рішення ухвалене на основі постанови ЄС, яке всі держави-члени повинні окремо інтегрувати у своє законодавство.
Цахкна також повідомив, що в Євросоюзі порушено питання про подальшу дію безвізового режиму для громадян Грузії, які мають біометричні паспорти.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна підтвердив, що Естонія не збирається пропускати через свій повітряний простір літаки лідерів, які прямуватимуть на парад у Москві.
Маргус Тсахкна вдень у середу заявив, що Естонія не пропустить літаки тих лідерів, які летітимуть до Москви – у продовження повідомлень у ЗМІ, що всі балтійські країни ухвалили таке рішення.
Тсахкна зазначив, що про проліт гостей кремлівського правителя Владіміра Путіна через повітряний простір Естонії „не може бути мови”.
„Естонія не збирається у будь-який спосіб підтримувати цю подію. Ба більше, ми наголошували нашим колегам у ЄС, що оскільки Росія є країною, що розпочала і продовжує війну у Європі, участь у їхніх пропагандистських заходах має бути виключена”, – сказав очільник МЗС Естонії.
Естонсько-український оборонний форум зібрав у Києві близько 30 естонських компаній, готових поглибити співпрацю з партнерами для посилення обороноздатності обох країн.
Про це повідомив у Телеграмі міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін, передає Укрінформ.
«Представники близько 30 естонських компаній, а також урядів Естонії та України зібрались, щоб обговорити розвиток оборонного співробітництва між урядами та підприємствами України та Естонії. На порядку денному – потреби й можливості галузі, досвід подолання викликів воєнного часу та перспективні напрямки для співпраці», – йдеться у повідомленні.
За словами Сметаніна, форум став майданчиком для комунікації представників бізнесу й урядів обох країн та обговорення поглиблення співпраці між компаніями з метою посилення обороноздатності України та Естонії.
Очільник Мінстратегпрому подякував міністру оборони Естонії Ханно Певкуру за підтримку кооперації на рівні уряду. Сметанін також відзначив допомогу країни-партнера на суму понад 100 млн євро у 2024 році та за рішення виділяти щонайменше 0,3% ВВП щорічно впродовж 2024–2027 років для підтримки України.
Парламент Естонії (Рійгікогу) пропонує наділити Сили оборони і ВМС правом застосовувати військову силу до торговельних суден, щодо яких виникають підозри в намірі пошкодити підводні кабелі та інші інфраструктурні об’єкти.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
Запропонований законопроєкт вносить зміни до двох законів – про Сили оборони і про економічну зону.
Мета поправок – дати право Військово-морським силам запобігати таким інцидентам, що почастішали останнім часом, як свідомий обрив іноземними торговими суднами морських кабелів і пошкодження інших об’єктів інфраструктури.
Для цього військовим пропонується дати право застосовувати до підозрілого судна військову силу. У крайньому разі військові матимуть право потопити судно, яке не підкоряється їхнім наказам.
Перше читання законопроєкту має відбутися в середу, 9 квітня.
26 березня Рійгікогу (парламент Естонії) проголосував за поправки до Конституції, які позбавлять громадян Росії та Білорусі права голосу на місцевих виборах.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
Рійгікогу підтримав пропозицію Конституційного комітету про невідкладне внесення змін до Конституції. За невідкладне внесення змін до Конституції проголосували 92 члени Рійгікогу, проти – семеро.
Рішення про спосіб внесення змін до Конституції вимагало більшості в чотири п’ятих голосів членів Рійгікогу, які брали участь у засіданні, що означало, що для ухвалення рішення необхідно було, щоб за нього проголосувало щонайменше в чотири рази більше учасників засідання, ніж проти.
У фінальному голосуванні законопроєкт про внесення змін до Конституції Естонської Республіки, ініційований 61 депутатом, був прийнятий як закон 93 голосами при семи „проти”. Для ухвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції необхідна була більшість у дві третини голосів членів Рійгікогу, тобто щонайменше 68 голосів.
Спочатку законопроект передбачав, що у виборах до місцевих рад можуть брати участь громадяни Естонії та особи без громадянства, а також громадяни країн Європейського Союзу і НАТО. За рішенням пленарного засідання, сьогодні до закону була додана поправка, подана 55 депутатами, згідно з якою право голосу на виборах до місцевих рад для громадян третіх країн, які проживають в Естонії, а починаючи з наступних виборів – і для осіб без громадянства, буде визнано недійсним.
Згідно з поправкою, особи без громадянства все ж зможуть проголосувати на цьогорічних місцевих виборах. На думку авторів поправки, це залишить достатньо часу для осіб без громадянства, щоб подати заяву на отримання естонського громадянства, якщо вони цього бажають, і взяти участь у наступних місцевих виборах як громадяни Естонії. Крім того, поправка вилучає з проєкту виборчі права громадян країн-членів НАТО.
Таким чином, громадяни Естонії та ЄС, а також особи без громадянства можуть брати участь у виборах цього року, але починаючи з наступних місцевих виборів, участь у них зможуть брати лише громадяни Естонії та ЄС.
Згідно з чинним законодавством, окрім громадян Естонії та ЄС, у місцевих виборах можуть брати участь іноземці, які проживають в Естонії на підставі дозволу на довгострокове або постійне проживання, яким на день виборів виповнилося 16 років і постійне місце проживання яких знаходиться на території відповідної сільської волості або міста.
Наступні вибори до місцевих рад відбудуться в Естонії 19 жовтня.
Президент Естонії Алар Каріс призначив у понеділок на посаду п’ять нових членів уряду за поданням прем’єр-міністра Крістена Міхала.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
П’ять нових міністрів, які не входили до складу попереднього уряду, були призначені у зв’язку зі змінами в керівній коаліції, з якої Партія реформ і „Естонія 200” виключили соціал-демократів.
Від Партії реформ новачками в уряді стали міністр інфраструктури Кулдар Лейс, міністерка соціальних справ Кармен Йоллер і міністр енергетики та екології Андрес Сутт. Від партії „Естонія 200” – міністр внутрішніх справ Ігор Таро та міністр у справах регіонів і сільського господарства Хендрік Террас.
Перед призначенням нових міністрів президент Каріс поспілкувався з кожним із них, щоб дізнатися про їхні плани.
В Естонії у суботу, 22 березня, став відомий склад нового уряду на чолі з Крістеном Міхалом, повноваження на формуваня якого ще повинен буде надати парламент.
Зокрема, до складу нового уряду увійшли троє новачків – міністерка соціальних справ Кармен Йоллер, міністр енергетики та навколишнього середовища Андрес Сутт і міністр інфраструктури Кулдар Лейс.
Посаду міністра клімату, яку зараз обіймає Йоко Алендер, буде скасовано, а в Міністерстві соціальних справ, яким дотепер керували два міністри – соціального захисту та здоров’я, залишиться лише один.
Офіційно уряд на посаді повинен буде затвердити президент Алар Каріс. Після цього він зможе скласти присягу перед парламентом.
Однак першим кроком з боку Крістена Міхала буде клопотання перед Рійгікогу (парламентом) про надання йому повноважень на формування нового уряду. У нової коаліції в Рійгікогу 52 голоси зі 101.
Усе це може статися після призначеного на понеділок підписання коаліційного договору.
До списку допомоги входять різні безпілотники, водні транспортні засоби та обладнання, які випускають естонські підприємства.
Україна передала список бажаної військової техніки на суму 100 млн євро, яку Естонія швидко закупить у своєї вітчизняної оборонної промисловості. Про це напередодні повідомило Міноборони Естонії.
„До асортименту входять безпілотні літальні апарати та безпілотні наземні транспортні засоби, водні транспортні засоби, медичне обладнання та приладдя, пропоновані естонськими оборонними підприємствами”, – йдеться у повідомленні.
Подробиці, кількість і терміни поставок не розголошуються з міркувань безпеки.
„Ми домовилися минулого року, що і цього, і наступного року будемо підтримувати Україну у військовому плані, виділяючи 0,25% нашого ВВП на рік на продукцію естонської оборонної промисловості…Сьогодні ми отримали зворотній зв’язок від України, що дозволить нам якнайшвидше доставити допомогу українцям”, – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Основна частина військової допомоги Естонії буде вкладена в заходи, що дають змогу естонським підприємствам зробити свій внесок у перемогу України.
Крім того, Естонія надаватиме Україні пряму військову матеріальну допомогу, братиме участь у навчанні військовослужбовців українських сил оборони і разом із Люксембургом очолюватиме IT-коаліцію з надання допомоги Україні.