НАТО модернізувало свою 10-річну місію з патрулювання повітряного простору Baltic Air Policing, розширивши її до місії ППО. Тепер над Балтією можуть збивати повітряні цілі.
Про це пише Reuters.
Відомо, що місію в Литві, Латвії та Естонії запустили в 2004 році одразу після приєднання держав до Альянсу, оскільки ті не мають власної винищувальної авіації.
«Сучасна місія повітряної поліції призначена для мирного часу, коли бійці реагують на інциденти. Таким чином, ми показуємо, що беремо до уваги інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, не є повністю мирним середовищем», – казав литовський президент Гітанас Науседа.
За словами глави МЗС Естонії Маркуса Цахни, оновлена місія НАТО буде «більш гнучка» й швидше реагуватиме на повітряні загрози.
У 2014 році, після анексії росією Криму, місію розширили до сучасних повноважень. Так, повітряний простір балтійських країн патрулює десяток винищувачів Альянсу, які базуються на двох аеродромах. Наразі вони працюють у повітрі за умов присутності російських літаків поблизу вод трьох країн: від Калінінградської області до Фінської затоки й далі до кордонів основної території рф.
Уранці четверга, 7 травня, Повітряні сили Латвії зафіксували проникнення іноземних безпілотників у повітряний простір країни з боку росії. Один із дронів врізався в порожній нафтовий резервуар. Тоді міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах росії для вручення ноти протесту через інцидент з дронами, які летіли з російського повітряного простору.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна переконаний, що падіння на території країн-членів НАТО українських дронів, які збились з курсу, є прийнятною ціною за знищення російських нафтопереробних заводів і військових баз.
Про це естонський міністр сказав в інтерв’ю Financial Times, пише “Європейська правда”.
Як зазначив Тсахкна, в Естонії, яка зіткнулась із низкою подібних інцидентів, “не раді” тому, що відбувається.
“Але ми не кажемо Україні, щоб вона припинила це. Це завдає удару по життєво важливій артерії (Владіміра) Путіна”, – додав він.
Глава естонського МЗС також прокоментував звинувачення з боку Росії в тому, що країни Балтії брали безпосередню участь у ударах і дозволяли Україні використовувати свій повітряний простір для їхнього завдання.
За його словами, ці твердження є “безглуздими” і свідчать про відчай Кремля.
“Ми знаємо, що за останні два з половиною місяці тон в оточенні Путіна змінився… Він уже не такий оптимістичний. Головна причина – економічна: саме через ці удари по глибинних об’єктах”, – зазначив Тсахкна.
Він висловив захоплення українською кампанією із далекобійних ударів по території РФ.
За словами міністра, Кремль, мабуть, “глибоко стурбований” цими ударами й особливо переймається через експорт через країни Балтії з огляду на його економічну важливість. До 60 відсотків російської нафти, що експортується, проходить через вузьку Фінську затоку.
Водночас він додав, що наразі передчасно вважати, що Путін тепер готовий до переговорів. Більш імовірно, що російський правитель подвоюватиме свої стратегічні помилки.
[type] => post [excerpt] => Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна переконаний, що падіння на території країн-членів НАТО українських дронів, які збились з курсу, є прийнятною ціною за знищення російських нафтопереробних заводів і військових баз. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1782734460 [modified] => 1782729013 ) [title] => Глава МЗС Естонії: падіння дронів на території НАТО – це ціна, яку варто заплатити [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=190486&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 190503 [uk] => 190486 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 190487 [image] => Array ( [id] => 190487 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1.jpg [original_lng] => 126497 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1-300x168.jpg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1897a64-tsahkna1300-690x387-1.jpg [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1782719959:3 [_thumbnail_id] => 190487 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 439 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 974503097002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 566 [1] => 117 ) [tags_name] => Array ( [0] => Естонія [1] => НАТО ) ) [2] => Array ( [id] => 188972 [content] =>
Естонія запропонувала Євросоюзу запровадити заборону на ввезення до росії глинозему – сировини для виробництва алюмінію.
Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Він зазначив, що російська оборонна промисловість залежить від алюмінію, а алюміній залежить від глинозему.
“Естонія запропонувала запровадити заборону ЄС на експорт глинозему до Росії. Якщо ми серйозно налаштовані підвищити вартість агресії, ми мусимо закрити цю лазівку”, – заявив Цахкна.
Глава МЗС Естонії додав, що основним джерелом фінансування російської військової машини, як і раніше, залишається експорт енергоносіїв.
“Найефективнішим заходом для перекриття цього грошового потоку є введення повної заборони на надання морських послуг для російського енергетичного експорту. Хоча наразі з цього питання ще немає консенсусу серед країн G7, це має залишатися стратегічною метою Європейського Союзу”, – наголосив естонський міністр.
9 червня лідери країн Нордично-Балтійської вісімки (NB8) та України провели зустріч у Таллінні, за підсумками якої ухвалили спільну декларацію про посилене співробітництво у сфері безпеки та оборони.
Про це йдеться на урядовому сайті Естонії.
Документ підписали прем’єр-міністри Естонії, Данії, Латвії, Литви, Ісландії, Фінляндії, Швеції, Норвегії та Президент України Володимир Зеленський. Учасники саміту підтвердили підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, засудили агресію росії, а також білорусь за її підтримку Кремля у війні, та закликали до збереження та посилення санкцій проти мінського режиму. Країни NB8 підтримали зусилля України щодо дипломатичного врегулювання війни.
Вони також закликали росію до негайного припинення вогню, зазначивши, що для довгострокової стабільності Україні необхідні надійні, юридично обов’язкові гарантії безпеки. Окрему увагу в декларації приділили інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур:
вступ до ЄС: лідери відзначили прогрес України в реформах та висловили підтримку відкриттю всіх переговорних кластерів щодо членства в ЄС уже у червні–липні 2026 року без жодних зволікань;
інтеграція в НАТО: підписанти декларації підтвердили незворотний шлях України до Альянсу та заявили, що очікують на її участь у майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
Партнери сподіваються, що цей саміт принесе конкретні результати у зміцненні української ППО, зокрема, через нові зобов’язання союзників щодо постачання протибалістичних систем та ракет. Країни NB8 та Україна домовилися зосередитися на інтеграції українського бойового досвіду, проведенні спільних навчань та обміні інформацією.
Пріоритетом стане розвиток безпілотних і автономних систем, засобів ППО, логістики та військово-морського компонента. Для цього сторони стимулюватимуть спільне виробництво з українськими компаніями, трансфер технологій, ліцензування та усунення бюрократичних перешкод. Партнери оцінили готовність України ділитися даними з поля бою та експортувати свої оборонні технології для спільного виробництва в Європі.
Президент Володимир Зеленський подякував Естонії та прем’єр-міністру Крістен Міхал за підтримку України й вручив йому орден князя Ярослава Мудрого II ступеня.
Про це повідомив Офіс президента України.
Під час зустрічі Зеленський і Міхал підписали спільну декларацію щодо посилення співпраці у сфері безпеки та оборони.
Документ передбачає розширення допомоги у сфері безпеки, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та системах протиповітряної оборони. Окремо сторони домовилися спільно розвивати багаторівневі можливості протиракетної оборони у Європі.
Також Україна та Естонія продовжують роботу над угодою у форматі Drone Deal. Наразі проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони.
Президент України поінформував партнерів про потреби у посиленні української ППО та роботу з міжнародними союзниками над створенням антибалістичного захисту для всієї Європи.
Крім того, Зеленський подякував Естонії за внески у програму PURL та наголосив, що Україна розраховує на подальшу підтримку з боку Таллінна.
Естонія підтримує швидке відкриття усіх кластерів у рамках переговорів про вступ України до ЄС – вже цього літа.
Про це заявив президент Естонії Алар Каріс під час спільної пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським, передає власний кореспондент Укрінформу.
“Місце України у Європейському Союзі та НАТО. Обіцянка європейського членства не може просто залишатися на папері. Естонія підтримує швидке відкриття усіх кластерів у перемовинах України та ЄС про вступ. Це має статися вже цього літа, зараз у червні, тому що вже більше немає жодних перепон”, – сказав він.
Естонський президент наголосив, що для народу України членство в Європейському Союзі та НАТО – “це не якась дальня надія, але справедливе очікування”. “Ця чітка ціль об’єднала українців та дала їм можливість тримати їхнє майбутнє у своїх власних руках. Для Європи та євроатлантичного простору вступ України – це можливість стати сильніше”, – заявив він.
Каріс також закликав до посилення тиску на Росію, яка продовжує війну проти України. “Це означає дотримання існуючих санкцій та накладання сильніших санкцій на російські енергетичні ресурси та їх перевезення”, – зазначив естонський лідер.
Він також підкреслив необхідність участі Європи у майбутніх переговорах щодо завершення війни. “Оскільки безпека Європи на кону, Європа має бути готова в певний момент сісти за перемовний стіл із спільним мандатом та спільно сформульованою позицією. Ми погоджуємося з принципом, який сформулювали українці. Нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи”, – сказав президент Естонії.
Він висловив сподівання, що “цього літа буде вікно можливостей” для припинення російської війни проти України.
Каріс додав, що для досягнення справедливого миру важливими залишаються питання відповідальності за агресію та воєнні злочини, а також повернення депортованих українських дітей.
В акаунті відомства опублікували фото президентського літака з підписом “Щиро вітаємо в Естонії президента Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську”.
В Естонії у вівторок відбувається саміт Нордично-Балтійської вісімки. Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо повідомив, що вже провів двосторонню зустріч з президентом України, на якій обговорили, зокрема, співробітництво у сфері оборонних технологій.
Також, за словами речника президента Сергія Никифорова, у глави держави вже відбулися зустрічі з прем’єрами Латвії та Швеції.
Також повідомлялось, що у Зеленського заплановані зустрічі з президентом Естонії Аларом Карісом і прем’єром Крістеном Міхалом.
У складі української делегації також – очільник МЗС України Андрій Сибіга, який вже провів зустріч з естонським колегою Маргусом Тсахкною.
Зеленський розповів, що у Таллінні, перед початком саміту Україна – країни Північної Європи та Балтії зустрівся з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.
“Обговорили роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага – нашим потребам в зміцненні ППО, безпековим викликам в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення достойного миру. Я поінформував прем’єр-міністра про наші контакти з європейцями та американцями”, – Зелекнський.
Із 1 вересня цього року Естонія припинить визнавати видані Росією небіометричні дипломатичні та службові паспорти для перетину кордонів ЄС та оформлення віз.
Як зазначається, це рішення стало продовженням кроку, зробленого у березні 2025 року, коли Естонія припинила визнавати небіометричні закордонні паспорти громадян РФ.
У Міністерстві закордонних справ Естонії наголосили, що небіометричні паспорти, які не містять вбудованого чипа з біометричними даними власника, створюють підвищені ризики зловживань.
Крім того, зауважили у відомстві, такі документи не відповідають рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) щодо безпечних проїзних документів.
На південному сході Естонії, на трьох ділянках сухопутного кордону між Латвією та Росією, встановили перші стаціонарні системи виявлення та моніторингу дронів.
Як зазначається, цього року такі пристрої будуть встановлені на решті ділянок сухопутного кордону.
«Перші пристрої встановлені й працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, що охоплюватиме всю Естонію, але цей крок показує, що попередня підготовча робота принесла свої плоди. Недавні інциденти з дронами показують, що ми дуже реалістично оцінили ризики під час планування наших можливостей», – наводяться слова міністра внутрішніх справ Естонії Ігоря Таро в пресрелізі Міністерства внутрішніх справ.
У районах, де наразі відсутнє стаціонарне обладнання для моніторингу або де потрібна підвищена увага, естонський Департамент поліції та прикордонної охорони використовуватиме нові мобільні системи моніторингу.
У заяві додається, що нині Департамент поліції та прикордонної охорони «займається закупівлею обладнання для моніторингу на наступних ділянках, а будівельні та підготовчі роботи просуваються відповідно до плану або навіть з випередженням графіка».
Російський диктатор володимир путін хоче втягнути у мирні переговори по Україні Європу, оскільки бачить для себе вигоду. Він намагатиметься виграти час, щоб посилити позиції росіян та домогтися послаблення санкцій.
Таку заяву зробив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, пише ERR.
Оскільки США відійшли від провідної ролі в переговорах щодо завершення війни між росією та Україною, Москва переключився на Європу та хоче домогтися її посередницької ролі.
«Фактично у своєму попередньому вигляді ці переговори завершилися. Зараз усі розуміють, що путін хоче втягнути Європу в цей процес. Переговори, які тривали понад рік і насправді більше нагадували просто розмови, дали йому можливість виграти час. Ми бачимо, що за цей період він активно продовжував війну та тероризував українське суспільство протягом усієї зими», – наголосив Тсахкна.
За його словами, санкціїї б’ють по рф, тому путіну знову потрібен час. На цей раз він хоче, щоб Європа зосередилась на посередницькій ролі щодо завершення війни, яку розв’язала росія в Україні, а не працювала над новим пакетом санкцій.
«Ідея якраз і полягає в тому, щоб втягнути Європу в роль посередника. Ми бачимо, що європейські санкції зробили свою справу. Мені подобається, як українці називають їх далекобійними та глибинними санкціями, що означає, що удари дійсно працюють. Тепер путіну необхідно виграти час», – підкреслив естонський міністр.
Тсахкни пояснює, що у новому пакеті європейських санкцій є дуже «болюча річ» для путіна, тому він намагається тягнути час та переключити увагу ЄС. На його думку, якби Європа взяла на себе роль посередника, то вони б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готують.
«Там є одна дуже болюча річ, якої путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу та цілий ряд інших санкцій», – пояснив він.
ERR пише, що міністри закордонних справ європейських країн розуміють, що термінова зустріч із путіним могла б послабити позиції Європи та не принесла б користі Україні. Тому очільник естонського МЗС попереджає, що Європі навпаки варто витримати стратегічну паузу та зараз чинити на росію більший тиск, щоб змусити російського диктатора перейти до серйозних переговорів, до яких той, за його словами, наразі не готовий.
«Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу між Україною та росією. Це абсолютно не є нашою метою. Наша мета – сформулювати і, якщо колись відбудуться якісь переговори, відстоювати те, як буде виглядати європейська архітектура безпеки», – підсумував Тсахкна.
Крім того, очільник естонського МЗС повідомив, що наступного тижня європейські міністри закордонних справ зустрінуться на Кіпрі, де планують обговорити це питання.
