Скасовано правила, які раніше обмежували японський експорт лише п’ятьма небойовими категоріями.
Уряд Японії офіційно ухвалив рішення про перегляд так званих трьох принципів передачі оборонного обладнання. Це фактично знімає обмеження на експорт країною озброєнь, зокрема й летальних, повідомляє агентство Kyodo News у вівторок, 21 квітня.
„Ухвалено рішення про перегляд трьох принципів передачі оборонного обладнання”, – заявив речник японського уряду Мінору Кіхара і підкреслив, що Японія надалі дотримуватиметься своїх фундаментальних принципів як миролюбної нації, які будувалася понад 80 років після закінчення Другої світової війни.
А прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі у соцмережах повідомила, що в умовах все більш складної ситуації у сфері безпеки жодна країна не може самотужки захистити свій мир і безпеку, тому необхідно мати партнерів, які підтримують один одного в таких сферах, як оборонне обладнання.
Як нагадує агентство, зміни до трьох принципів передачі оборонного обладнання та керівних принципів їх впровадження скасовують правила, які обмежують експорт п’ятьма небойовими категоріями: рятувальне, транспортне, попереджувальне, спостережне та тральне.
Хоча зміни в принципі забороняють експорт зброї до країн, де відбуваються конфлікти, вони дозволяють винятки за особливих обставин, які враховують потреби Японії в безпеці та військові операції США в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Згідно зі схваленими у вівторок змінами, все оборонне обладнання буде поділено на категорії „зброя” та „”незброя” залежно від того, має воно чи не має летальних властивостей.
Експорт нелетального обладнання, такого як радіолокаційні системи попередження та контролю, не матиме обмежень, тоді як експорт летальної зброї, включаючи есмінці та ракети, відтепер дозволений, але обмежується країнами, які підписали з Японією угоди про захист секретної інформації, пов’язаної з оборонним обладнанням та технологіями. Японія наразі має такі угоди з 17 країнами, включаючи США і Велику Британію.
Рішення про експорт зброї ухвалюватиме Рада національної безпеки за участю глави уряду та інших міністрів, яка потім інформуватимуть парламент, проте від законодавчого органу не вимагатиметься дозвіл на такі угоди.
До переліку країн, на які поширюється новий механізм, входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман та Україна.
Уряд Німеччини запровадив тимчасове спрощення процедур експорту окремих видів озброєнь до України та країн Перської затоки, зокрема для посилення протиповітряної та морської оборони. Про це повідомляється у пресрелізі федерального Міністерства економіки та енергетики Німеччини.
„Невибіркові атаки Ірану на країни Перської затоки призвели до того, що там нагально потрібні озброєння, насамперед для протиповітряної оборони. Водночас потреба України у військовій підтримці, зокрема у сфері ППО, залишається незмінною. З новим, обмеженим у часі AGG 48 (загальний дозвіл на експорт озброєнь – ред.) ми адаптуємо наші процедури контролю за експортом озброєнь для постачання в ці країни вкрай необхідних озброєнь до нових умов”, – прокоментувала рішення очільниця відомства Катаріна Райхе.
Передбачається спрощена процедура постачання військової продукції без необхідності попереднього погодження кожної окремої заявки з федеральним відомством з економіки та експортного контролю. Дозвіл охоплює постачання озброєнь для протиповітряної та морської оборони, включно із засобами протидії морським мінам.
До переліку країн, на які поширюється новий механізм, входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман та Україна.
Компанії-експортери повинні пройти реєстрацію, яку дозволено здійснити протягом 30 днів після першого постачання. Водночас передбачено щомісячну звітність щодо експорту. Новий дозвіл діятиме до 15 вересня 2026 року.
Іран експортує війну і намагається поширити конфлікт на якомога більше країн, щоб посіяти хаос, заявила Кая Каллас перед надзвичайною відеоконференцією міністрів закордонних справ країн-членів ЄС та країн Перської затоки в четвер.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки наголосила: метою європейських та партнерських країн Перської затоки є збереження стабільності в регіоні та запобігання поширенню війни.
Каллас зазначила, що окрім мирного процесу, важливою темою обговорення є також захист від атак дронів. За її словами, необхідно скоординувати зусилля, щоб зацікавлені країни могли ефективніше протидіяти загрозі з боку дронів.
Верховна представниця зазначила, що безпека Ормузької протоки та торговельних шляхів у регіоні має ключове значення як для Європейського Союзу, так і для країн Перської затоки. Тому військово-морські місії ЄС служать для забезпечення відкритості торгових шляхів і посилення безпеки на морі.
Каллас також додала, що на даний момент ніхто не може передбачити, як будуть розвиватися події в Ірані, але ризики очевидні. За її словами, режими зазвичай руйнуються внаслідок внутрішніх процесів, а не під впливом зовнішніх факторів. Водночас іранське керівництво значно ослабло, що може дати іранському народу можливість самостійно вирішувати своє майбутнє.
Головна представниця також зауважила, що ситуація на Близькому Сході може вплинути на війну в Україні, оскільки в обох конфліктах існує велика потреба в певних оборонних можливостях, таких як системи протиповітряної оборони та засоби перехоплення дронів. Це також чинить тиск на ланцюги постачання та виробничі потужності. На думку Каллас, зростання цін на нафту може бути вигідним для Росії, оскільки це може збільшити доходи, необхідні для фінансування війни. За його словами, Європейський Союз повинен і надалі посилювати боротьбу з так званою тіньовою флотилією та заборону морських послуг.
Європейський Союз діє єдино в питанні подолання кризи, наголосила вона. За її словами, на нараді міністрів закордонних справ 27 держав-членів минулої неділі дійшли спільного рішення, а зараз обговорюють спільну заяву з країнами Перської затоки. Погіршення безпекової ситуації в регіоні може мати вплив і на Європу, наприклад, через ціни на енергоносії або можливе зростання міграційного тиску, додала верховна представниця ЄС. Наразі, на її думку, «немає причин для паніки» щодо безпеки енергопостачання.
Говорячи про дипломатичні можливості, Каллас заявила, що війни завжди закінчуються дипломатичним шляхом, тому в поточній ситуації необхідно підтримувати можливість діалогу.
– ЄС під час переговорів із країнами Перської затоки також вивчає, яку додаткову підтримку може надати державам регіону, – сказала верховна представниця. – Одним із напрямків співпраці може бути захист від дронів, у якому Україна має значний досвід, – додала вона.
Наостанок Каллас підкреслила, що метою Європейського Союзу є запобігання поширенню конфлікту в регіоні та дотримання міжнародного права всіма сторонами.
Іран експортує війну і намагається поширити конфлікт на якомога більше країн, щоб посіяти хаос, заявила Кая Каллас перед надзвичайною відеоконференцією міністрів закордонних справ країн-членів ЄС та країн Перської затоки в четвер.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки наголосила: метою європейських та партнерських країн Перської затоки є збереження стабільності в регіоні та запобігання поширенню війни.
Каллас зазначила, що окрім мирного процесу, важливою темою обговорення є також захист від атак дронів. За її словами, необхідно скоординувати зусилля, щоб зацікавлені країни могли ефективніше протидіяти загрозі з боку дронів.
Верховна представниця зазначила, що безпека Ормузької протоки та торговельних шляхів у регіоні має ключове значення як для Європейського Союзу, так і для країн Перської затоки. Тому військово-морські місії ЄС служать для забезпечення відкритості торгових шляхів і посилення безпеки на морі.
Каллас також додала, що на даний момент ніхто не може передбачити, як будуть розвиватися події в Ірані, але ризики очевидні. За її словами, режими зазвичай руйнуються внаслідок внутрішніх процесів, а не під впливом зовнішніх факторів. Водночас іранське керівництво значно ослабло, що може дати іранському народу можливість самостійно вирішувати своє майбутнє.
Головна представниця також зауважила, що ситуація на Близькому Сході може вплинути на війну в Україні, оскільки в обох конфліктах існує велика потреба в певних оборонних можливостях, таких як системи протиповітряної оборони та засоби перехоплення дронів. Це також чинить тиск на ланцюги постачання та виробничі потужності. На думку Каллас, зростання цін на нафту може бути вигідним для Росії, оскільки це може збільшити доходи, необхідні для фінансування війни. За його словами, Європейський Союз повинен і надалі посилювати боротьбу з так званою тіньовою флотилією та заборону морських послуг.
Європейський Союз діє єдино в питанні подолання кризи, наголосила вона. За її словами, на нараді міністрів закордонних справ 27 держав-членів минулої неділі дійшли спільного рішення, а зараз обговорюють спільну заяву з країнами Перської затоки. Погіршення безпекової ситуації в регіоні може мати вплив і на Європу, наприклад, через ціни на енергоносії або можливе зростання міграційного тиску, додала верховна представниця ЄС. Наразі, на її думку, «немає причин для паніки» щодо безпеки енергопостачання.
Говорячи про дипломатичні можливості, Каллас заявила, що війни завжди закінчуються дипломатичним шляхом, тому в поточній ситуації необхідно підтримувати можливість діалогу.
– ЄС під час переговорів із країнами Перської затоки також вивчає, яку додаткову підтримку може надати державам регіону, – сказала верховна представниця. – Одним із напрямків співпраці може бути захист від дронів, у якому Україна має значний досвід, – додала вона.
Наостанок Каллас підкреслила, що метою Європейського Союзу є запобігання поширенню конфлікту в регіоні та дотримання міжнародного права всіма сторонами.
Президент України Володимир Зеленський та його литовський колега Гітанас Науседа обговорили військову співпрацю, підтримку української енергосистеми та нові оборонні ініціативи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис Зеленського.
Окрему увагу під час зустрічі було приділено військовій взаємодії та розвитку спільних оборонних проєктів. За словами президента, Литва запропонувала відкрити у Вільнюсі експортну платформу зброї, яка може стати інструментом для посилення оборонних можливостей України та партнерів.
Також обговорювалася підтримка ініціативи PURL і співпраця в межах програми SAFE.
Зеленський поінформував Науседу про щоденні російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру та актуальні потреби України для забезпечення енергетичної стійкості й посилення протиповітряної оборони.
Він подякував Литві за конкретну допомогу: країна вже ухвалила рішення передати українським містам і громадам майже сотню генераторів.
„Наша дипломатія теж серед найважливіших питань перемовин. Поділився свіжими деталями дипломатичної роботи заради миру – про зустрічі в Абу-Дабі української, американської та російської делегацій. Україна, як і завжди, робить усе можливе зі свого боку для закінчення війни”, – заявив Зеленський.
Туреччина блокує експорт військового обладнання до росії після того, як Вашингтон попередив Анкару про «наслідки», якщо та не припинить торгівлю.
Про це пише Financial Times із посиланням на джерела.
Останніми тижнями Анкара скоригувала свої митні системи, щоб заблокувати експорт більш ніж 40 категорій товарів американського походження, які Вашингтон та його західні союзники вважають життєво важливими для москви у веденні війни, кажуть співрозмовники видання.
Так, турецька електронна митна система більше не дозволяє експортерам постачати ці товари.
Джерело FT зауважило, що про обмеження торгівлі, яка може стосуватися й цивільних цілей (зокрема йдеться про мікросхеми та системи дистанційного керування), не оголошували публічно через «політичну чутливість».
Вашингтон уже давно має побоювання, що Туреччину використовують як посередника, через якого москва отримує доступ до пов’язаних із воєнною сферою товарів.
Як зазначає видання, адміністрація Джо Байдена відправила високопосадовців до Туреччини, щоб натиснути на уряд турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана та примусити його вжити заходів.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Українські вина скоро отримають нове маркування, що полегшить виробникам вихід на ринки Європейського Союзу. Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт, який сприятиме розширенню географії експорту українських вин та відкриттю нових ринків для вітчизняних виноробів.
Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Йдеться про законопроєкт №9139, який приводить законодавство про виноградарство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.
Новий закон відкриє виноробам доступ до експортних ринків
Як зазначила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, українська виноробна галузь на шляху до євроінтеграції зіткнулася з численними проблемами, які гальмують експорт вин на світові ринки. Деякі з цих проблем вирішує прийнятий законопроєкт, що має на меті привести норми виноробного законодавства у відповідність до вимог ЄС, а також сприяє дерегуляції цієї галузі, замінюючи застарілі інструменти регулювання.
Шуляк підкреслила, що українські вина вже експортуються в 49 країн, але нове галузеве законодавство, яке відповідає міжнародним стандартам, створить можливості для виходу на нові експортні ринки.
Створять кадастр виноградників та реєстр виноробів
Однією з ключових проблем, з якими зіткнулася виноробна галузь на шляху до євроінтеграції, є відсутність в Україні реєстру виробників винограду та вина і кадастру виноградників. Законопроєкт №9139 передбачає створення такого реєстру, який включатиме інформацію про виробників винограду, виноробної продукції, виноградні ділянки та інші дані, необхідні для контролю та регулювання галузі.
Закарпатське вино
Серед важливих змін є також оновлення термінів та визначень, а також класифікація сортів винограду та вимог до виробництва, які тепер будуть відповідати стандартам ЄС. Це включає нові терміни, пов’язані з географічними зазначеннями, що повинні відповідати сучасним правилам, прийнятим у Європі.
Шуляк зазначила, що деякі українські виробники вже почали реєструвати свої географічні зазначення. Зокрема, цьогоріч „Виноробна карта України” поповнилася новим географічним зазначенням — „Закарпаття/Закарпатське вино”. Подібна практика географічних зазначень поширена і на інші українські продукти, як-от гуцульська бриндзя чи мелітопольська черешня.
Окрім цього, за новим законопроєктом, маркування виноробної продукції в Україні зміниться, і стане аналогічним до європейського, що дозволить українським винам відповідати міжнародним стандартам.
Шуляк підсумувала, що цей законопроєкт є важливим для українських виноробів, і зміни, ухвалені в парламенті, є результатом спільного рішення між владою та бізнесом, враховуючи пропозиції та зауваження виробників.
Нагадаємо, у травні цього року, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (№5473-Д), який удосконалює законодавство щодо державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. На прийнятті цього законопроекту наполягала Українська рада бізнесу, адже чинне регулювання та штрафи ускладнювали роботу підприємців в поточних складних умовах.
22 серпня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону №9139 «Про виноград, вино та продукти виноградарства». Цей документ, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства, підтримало 311 народних депутатів. Закон набере чинності з 1 січня 2026 року.
Основною метою Закону є приведення українського галузевого законодавства у відповідність до міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства. Закон також імплементує положення регламентів ЄС, які стосуються ведення виноградарства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, та контролю у сфері виноградарства і виноробства.
США попередили Туреччину про наслідки, якщо країна не припинить експорт до Росії американського обладнання, яке можна використати у військових цілях.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це йдеться у публікації Financial Times.
Помічник міністра торгівлі США Метью Аксельрод, який очолює зусилля, спрямовані на те, щоб секретні технології не потрапили до рук ворогів Америки, нещодавно зустрівся з турецькими посадовцями і керівниками в Анкарі і Стамбулі в рамках зусиль, спрямованих на припинення нелегальної торгівлі.
За словами представника міністерства торгівлі, його послання полягало в тому, що Туреччина повинна докласти більше зусиль, щоб обмежити торгівлю чипами американського походження та іншими деталями, які відіграють ключову роль у війні РФ проти України.
„Нам потрібна Туреччина, щоб допомогти зупинити незаконний потік американських технологій до Росії. Ми повинні побачити прогрес, і швидко, з боку турецької влади і промисловості, інакше у нас не буде іншого вибору, окрім як застосувати наслідки до тих, хто ухиляється від нашого експортного контролю „, – сказав Аксельрод.
З 2022 року Туреччина збільшила торгівлю з РФ попри запроваджені санкції проти Москви з боку США, ЄС та інших західних партнерів.
США особливо занепокоєні тим, що Туреччина стала ключовим центром, через який електроніка західного виробництва, зокрема процесори, карти пам’яті та підсилювачі, потрапляють до РФ, а згодом їх виявляють у російських ракетах і дронах.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Нідерланди видали ліцензію на експорт в Україну 24-x літаків F-16 та семи авіадвигунів до них. Перший літак буде поставлено незабаром.
Про це міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен повідомила в листі Палату представників.
Оллонгрен, відповідно до домовленості, повідомляє депутатам, що міністр зовнішньої торгівлі та розвитку співробітництва провела перевірку експортного контролю і 19 червня видала ліцензії на експорт літаків.
«На додаток до попередньої інформації щодо поставок товарів військового призначення в Україну від 13 червня, я також від імені міністра закордонних справ та міністра зовнішньої торгівлі та розвитку співробітництва повідомляю, що незабаром відбудеться поставка першого літака», – йдеться у листі.
Жодних додаткових подробиць оприлюднено не буде, зазначила Оллонгрен.
F-16 будуть доставлені «незабаром», але точна дата не називається. Палата представників буде проінформована про це конфіденційно.
Україна розраховує, що сусідні держави не будуть обмежувати експорт української агропродукції. Заклики Польщі про продовження обмежень можуть бути пов’язані з майбутніми виборами у країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля під час брифінгу.
„Ми дуже плідно співпрацюємо з урядом Румунії і Словаччини, є тиск на них, вони схиляються підтримати нас. Це робота всієї нашої команди. Сподіваємось, що коаліція з 5 країн не буде приймати індивідуальних рішень щодо обмеження експорту”, – сказав він.
Шмигаль подякував Польщі за допомогу у транзиті, гуманітарну та військові підтримку, а Румунії – за розширення вдвічі транзиту української продукції.
Прем’єр припустив, що обмеження на імпорт українського зерна у Польщі пов’язані з передвиборчим періодом, але він закликав не маніпулювати становищем України.
„Дійсно у Польщі відбувається передвиборчий період. Я називаю це політичним популізмом, коли політики використовують електоральний період і маніпулюють даними, щоб отримати політичну вигоду. Україна не в тому стані, щоб дати можливість комусь популістично зростати на нашому положені”, – додав глава уряду.
За словами прем’єра, Україна постачає зерно в ЄС на підставі діючих угод. При цьому у разі порушення балансу на ринку український уряд готовий до переговорів.
„Якщо ми будемо бачити, що Україна заливає якийсь ринок сусідів і це порушує баланс, ми готові до негайних переговорів. Але такого не було, це практично неможливо. Нас цікавить транзит і нас цікавить, щоб нас політично не принижували і не виставляли подібні умови. Не треба на нас будувати свої політичні амбіції. Тому ми звернемося до суду, це про гідність, це про добросусідство”, – наголосив Шмигаль.
[type] => post
[excerpt] => Україна розраховує, що сусідні держави не будуть обмежувати експорт української агропродукції. Заклики Польщі про продовження обмежень можуть бути пов'язані з майбутніми виборами у країні.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1694810640
[modified] => 1694807870
)
[title] => Шмигаль різко відреагував на заклики Польщі обмежити український експорт
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=89893&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 89884
[uk] => 89893
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 89885
[image] => Array
(
[id] => 89885
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3.jpg
[original_lng] => 23338
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/smihal-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2557
[_thumbnail_id] => 89885
[_edit_lock] => 1694797071:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_db2f13683b50a9ab4e683c7c41a56189] =>
Min. @sikorskiradek rozmawiał z min. SZ🇺🇦 @DmytroKuleba, któremu pogratulował rozpoczęcia negocjacji akcesyjnych z UE.
💬Musimy przywrócić warunki uczciwej konkurencji w handlu między oboma krajami, tak by wszyscy na tym skorzystali.
Congratulations to Hungary on taking over the Presidency of the EU. I wish @HU24EU effectiveness in promoting our shared European values, goals, and interests. While advancing on its path to the EU, Ukraine is ready to contribute to these efforts and strengthen our Europe.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 1, 2024
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув у п’ятницю, 18 серпня, до Бухареста, де зустрінеться зі своїм румунським колегою Марчелом Чолаку. Сторони планують обговорити, зокрема, транзит українського зерна через Румунію.
Про це розповів прем’єр-міністр Румунії перед початком засідання уряду, повідомляє NewsMaker.
„Сьогодні важливий день, бо у нас перебуває з офіційним візитом прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Обговоримо питання регіональної безпеки, наші можливості щодо транзиту українського зерна для забезпечення продовольчої безпеки та питання захисту румунських фермерів та дотримання прав наших меншин в Україні”, – розповів Чолаку.
Експорт українського зерна
Україна є одним із провідних світових експортерів зерна, а росія наражає на нападки на її сільськогосподарську та портову інфраструктуру після того, як відмовилася розширити зерновий коридор, створений рік тому за посередництва ООН і Туреччини. Нападів зазнали внутрішні дунайські порти Рені та Ізмаїл.
До виходу Росії із „зернової угоди” на дунайські порти припадало близько чверті українського експорту зерна. Зерно вантажиться на баржі, вирушає вниз річкою через територіальні води Румунії, яка є членом Європейського союзу і НАТО, і далі – з румунського чорноморського порту Констанца.
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
