Україна і ще 20 країн приєдналися до спільної декларації щодо Венесуели. Підписання відбулося на полях інавгурації Президента Домініканської Республіки Луіса Абінадера. Україну представляла перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Країни-підписанти декларації висловили сильний заклик до стриманості у своїх публічних діях всі політичних акторів у Венесуелі.
Підписанти декларації закликали до звільнення свавільно затриманих венесуельців під час мирних протестів.
„Ми висловлюємо глибоке засудження репресій щодо протестувальників та насильства, яке забрало життя багатьох венесуельців у поствиборчому контексті. Ми терміново закликаємо Венесуелу припинити насильство та звільнити всіх затриманих, включно з представниками опозиції. Крім того, ми просимо негайного повернення Управління Верховного комісара ООН з прав людини до Венесуели і закликаємо Венесуелу забезпечити необхідні умови для повного виконання ним свого мандату”, – йдеться у тексті декларації.
Підписанти закликали опублікувати оригінальні протоколи виборів та провести неупереджену і незалежну перевірку цих результатів, бажано міжнародною організацією, щоб забезпечити повагу до волі венесуельського народу, вираженої на виборах.
Серед країн, які підписали декларацію: Аргентинська Республіка, Канада, Республіка Чилі, Чеська Республіка, Республіка Коста-Рика, Республіка Еквадор, Королівство Іспанія, Сполучені Штати Америки, Республіка Гватемала, Кооперативна Республіка Гаяна, Італійська Республіка, Королівство Нідерланди, Республіка Панама, Республіка Парагвай, Республіка Перу, Португальська Республіка, Домініканська Республіка, Республіка Суринам, Східна Республіка Уругвай, Європейський Союз.
Прем’єр-міністр Північної Македонії Талат Джафері підписав із президентом Володимиром Зеленським спільну декларацію про підтримку євроатлантичної інтеграції України.
Як повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Офіс президента, лідери підписали декларацію на полях саміту „Україна – Південно-Східна Європа” у столиці Албанії Тирані 28 лютого.
Декларація закріплює підтримку з боку Північної Македонії євроатлантичних прагнень України та запрошення нашої держави до НАТО, „коли будуть відповідні умови”.
Також сторони підтвердили взаємну підтримку в процесі переговорів про вступ України та Північної Македонії до Європейського Союзу.
Крім того, документ засуджує російську повномасштабну агресію проти України та скоєні РФ воєнні злочини, участь Північної Македоні в українській „формулі миру” та її зацікавленість у майбутній відбудові української інфраструктури.
У межах зустрічі Зеленський та Джафері також обговорили двосторонні відносини й висловили бажання їх розвивати, зокрема в галузі оборони й безпеки.
Швейцарія та Північноатлантичний Альянс уклали документ про цілі взаємної співпраці на 2023-2024 роки в межах програми „Партнерство заради миру” на тлі рішень швейцарської влади посилити безпекову політику.
Про це в четвер повідомила Федеральна рада Швейцарії, пише „Європейська правда”.
Сторони уклали індивідуальну програму партнерства на 2023-2024 роки, яка не має обов’язкової юридичної сили, в межах програми „Партнерство заради миру”, учасником якої Швейцарія є з 1996 року.
Програма визначає завдання співпраці і формулює загальні цілі, як-то продовження політичного діалогу і, зокрема, розвиток співпраці в галузі нових технологій та інновацій, стійкості, просування жінок, миру і безпеки, роззброєння і нерозповсюдження, а також кіберзахисту.
Більшість із цілей програми партнерства НАТО й Швейцарії спрямовані на посилення оперативної сумісності, наприклад між військово-повітряними силами і системами зв’язку.
„Існують також плани розширити участь Швейцарії в центрах передового досвіду НАТО і відрядити штабних офіцерів на об’єкти НАТО”, – йдеться в повідомленні швейцарської Федеральної ради.
„Партнерство заради миру” – це програма двостороннього співробітництва між НАТО та її асоційованими партнерами, яка дозволяє державам-партнерам, як-то Швейцарії, досягати індивідуальних цілей співпраці з НАТО в галузі політики безпеки і оборони.
Прибув до Києва, де візьму участь у міжнародному саміті з продовольчої безпеки та зустрінуся з Президентом @ZelenskyyUa. Основна увага – на наслідках військової агресії РФ для ? продовольчої безпеки та довгостроковій підтримці ?? з боку Швейцарії. https://t.co/gDvY63m7Pfpic.twitter.com/K1knMoufwe
As Swiss President Viola Amherd and I previously agreed, the first Peace Summit will take place on June 15-16 in Burgenstock, near Luzern, Switzerland.
Heads of state and government from all continents are invited and expected to attend.
The summit will serve as a platform to…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 2, 2024
Академія Нюрнберзьких принципів ухвалила декларацію щодо воєнних злочинів Росії проти України. У МЗС вітають цей крок.
Міжнародна академія Нюрнберзьких принципів ухвалила декларацію, в якій закликала створити трибунал для судового переслідування за злочини в Україні. Про це у понеділок, 8 травня, повідомила прес-служба академії у Twitter.
У документі пропонується розширити повноваження Міжнародного кримінального суду і створити трибунал для судового переслідування за злочини, вчинені в Україні.
„Закликаємо міжнародне співтовариство підтримати створення трибуналу для переслідування злочинів агресії, як їх визначено в міжнародному праві, скоєних на території України”, – йдеться в документі.
У свою чергу, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав ухвалення Нюрнберзької декларації.
„Я вітаю Нюрнберзьку декларацію, яка встановлює прямий зв’язок між Нюрнберзьким трибуналом і Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії проти України”, – написав він у Twitter.
Кулеба підкреслив, що триває робота над створенням Спеціального трибуналу над росіянами.
„Російське керівництво, як і нацистське керівництво в 1945 році, має бути притягнуто до відповідальності за злочин агресії”, – наголосив Кулеба.
Документ, ухвалений румунськими депутатами, засуджує повномасштабне російське вторгнення та агресію проти України.
Парламент Румунії на спільному засіданні двох палат ухвалив декларацію на підтримку України. Документ засуджує російське вторгнення та агресію проти України, повідомляє Agerpres.
„Ми закликаємо Російську Федерацію невідкладно припинити війну та вивести всі свої військові сили і техніку з усієї території України відповідно до міжнародно визнаних кордонів”, – заявили румунські депутати.
У парламенті наголосили, що всі спроби РФ змінити кордони України силою, починаючи з 2014 року, є порушенням Статуту ООН, міжнародного права, а також незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Румунія також вимагає від РФ „негайно припинити риторику щодо застосування ядерної зброї та дії залякування інших держав, а також безпідставні звинувачення щодо нібито застосування Україною біологічної зброї”.
Крім того, румунські парламентарі закликали ЄС та НАТО посилити санкції проти Росії.
„Санкції також мають бути спрямовані на тих, хто безпосередньо відповідальний за злочини, скоєні в Україні: президента Володимира Путіна і весь його режим”, – йдеться у декларації.
Парламент затвердив підтримку Румунією України, а також зобов’язався допомагати після війни. Румунія наголосила, що підтримуватиме вступ України до ЄС, а також європейську інтеграцію Молдови та Грузії.
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
Посли країн „Групи семи” в Україні закликали Верховну раду відновити електронне декларування, яке було призупинене з початком війни.
Про це йдеться у спільній заяві послів, пише „Європейська правда”.
„Ефективні антикорупційні механізми є ключовими для стійкості України під час війни та в період післявоєнної відбудови”, – йдеться у повідомленні.
„Посли G7 сподіваються на швидке відновлення українським парламентом системи електронного декларування. Це дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади”, – зазначається в заяві.
Напередодні в НАЗК заявили, що законопроєкт про відновлення електронного декларування, який наразі перебуває на розгляді у парламенті, враховує особливості умов воєнного стану.
„Багато декларантів втратили майно чи документи. Тому ми передбачили в законопроєкті, що декларант звільняється від відповідальності за невнесення інформації в декларацію, якщо це обумовлено воєнним станом”, – зазначив керівник управління проведення повних перевірок НАЗК Андрій Пасічник.
Він підкреслив, що навесні минулого року відтермінування подання декларацій стало обґрунтованим кроком, оскільки на початку повномасштабного вторгнення неможливо було це зробити якісно та вчасно. Тоді НАЗК виступило одним із ініціаторів відстрочки декларування. Зараз ситуація змінилася, і питання його повернення стало надзвичайно актуальним.
Голова комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції Анастасія Радіна заявляла, що е-декларування необхідно відновлювати, не чекаючи завершення війни, оскільки нічого не заважає посадовцям подавати декларації.
Вона також додала, що виступає категорично проти ідеї взагалі не подавати декларації за 2021-2022 роки.
У декларації зафіксовано підтримку скликання Глобального саміту формули миру для консолідації міжнародної підтримки мирного плану, представленого Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський, президент Литви Ґітанас Науседа і президент Польщі Анджей Дуда підписали Спільну декларацію за результатами другого саміту Люблінського трикутника, що відбувся у Львові. Про це повідомляє Офіс президента у середу, 11 січня.
„За результатами переговорів є спільна декларація. У ній відображено ключові політичні, гуманітарні та інші висновки сьогоднішньої зустрічі”, – сказав Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ щодо результатів переговорів із президентами Литви та Польщі.
Вказано, що ця декларація підтверджує багатовікові історичні зв’язки між Україною, Литвою та Польщею, а також визначає пріоритетні напрямки співпраці Люблінського трикутника, зокрема, у рамках стратегічного курсу України щодо набуття повноправного членства в ЄС та НАТО.
У документі зазначено намір Литви та Польщі продовжити надання потужної військової, технічної, оборонної, гуманітарної та іншої підтримки Україні.
У спільній декларації висловлено підтримку скликання Глобального саміту формули миру для консолідації міжнародної підтримки мирного плану, представленого Володимиром Зеленським.
Також підтверджено підтримку створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
У документі зазначено розширення Чорноморської зернової ініціативи на інші морські порти нашої держави та важливість продовження програми “Зерно з України” для посилення глобальної продовольчої безпеки.
„З підписанням Спільної декларації на рівні президентів України, Литви та Польщі фіксується підтримка литовською та польською сторонами перспективи набуття Україною членства в ЄС та НАТО, як тільки це дозволять умови”, – додали в ОП.
У п’ятницю Комітет Палати представників США з податків та доходів оприлюднив податкові декларації колишнього президента США Дональда Трампа за шість років, включаючи чотири роки, проведені ним у Білому домі.
Оприлюднення податкових документів стало результатом багаторічної судової тяганини законодавців-демократів та Дональда Трампа. На відміну від своїх попередників у Білому домі, Трамп відмовився подати на загальний огляд свої податкові декларації. У відповідь законодавці вимагали ці документи, посилаючись на своє право доступу до податкових декларацій будь-якого американця. Суди, зокрема, Верховний суд з ними погодилися.
Як передає The New York Times, із податкових декларацій колишнього президента та його дружини випливає, що особисті доходи подружжя Трампів тісно пов’язані з комерційною діяльністю колишнього президента.
Наприклад, за перші три роки президентства Дональд Трамп виплатив мільйон сто тисяч доларів як федеральні податки, але 2020 рік став для нього роком значних фінансових втрат у результаті рецесії, і він не сплачував податки до федеральної скарбниці. 2017 року, у перший рік президентства, він виплатив державі лише 750 доларів, списавши багатомільйонні втрати.
Списання доходів за рахунок різних комерційних витрат і втрат передбачено американським податковим законодавством і до цього способу зниження податків вдаються практично всі американці, які ведуть підприємницьку діяльність. Але в податкових деклараціях Дональда Трампа, згідно з комісією з оподаткування, міститься кілька сумнівних статей витрат, які потребують подальшого вивчення податковою інспекцією.
Федеральна податкова служба вже кілька років веде аудит податкової звітності Дональда Трампа, але роботу ще не закінчено через вкрай складні фінансові схеми, які використовуються колишнім президентом для підрахунку доходів і витрат.
У п’ятницю Дональд Трамп звинуватив демократів у тому, що вони оприлюднили його податки, сподіваючись використати їх як політичну зброю.
«Я гордий тим, що був здатний використовувати різні податкові списання, щоб стимулювати створення тисяч робочих місць та спорудження прекрасних будівель», – заявив Дональд Трамп.
Законодавці-республіканці заявили, що оприлюднення Конгресом особистих податкових декларацій колишнього президента встановлює небезпечний прецедент. Вони попередили, що можуть оприлюднити податкові декларації Гантера Байдена, сина президента Джо Байдена, отримавши в січні контроль над Палатою представників. Преспубліканці підозрюють, що син президента міг не платити податки з доходів, отриманих від комерційної діяльності в Україні та Китаї.
Srbija širi ratnu propagandu Moskve, a sada i aktivno učestvuje u regrutovanju plaćenika jer dozvoljava emitovanje RT sa ovim oglasom. Najsramnije do sada.... Ovako ćemo ponovo biti osuđeni za nesprečavanje ili za pomaganje u vršenju ratnih zločina.https://t.co/x6IjOFqRP3
On the ninth anniversary of Russia’s invasion of Ukraine and seizure of Crimea, we reaffirm our support for Ukraine as it defends its sovereignty, territorial integrity, and independence. Crimea is Ukraine. https://t.co/jiqvaR6QZD
У понеділок на міжнародній конференції в Батумі президенти Грузії, Молдови та України підписали спільну заяву про те, що їхні країни мають намір стати членами Євросоюзу. У заході взяв участь також Шарль Мішель, президент Європейської ради, яка об’єднує лідерів держав – членів ЄС.
Момент підписання транслювався в прямому ефірі на сторінці президента Грузії Саломе Зурабішвілі у Facebook.
«Після підписання декларації ми, три країни, більше не будемо колишніми. Ми станемо ще ближчими. Чорне море вже не буде тим самим. Воно стане символом об’єднання, єдності, близькості трьох держав. Для досягнення цієї мети ми будемо зобов’язані співпрацювати з Європейським Союзом на основі принципу відкритого моря», – заявила президент Грузії на пресконференції.
Однак на міжнародній конференції «Грузія європейським шляхом» президент України Володимир Зеленський поставив під сумнів доцільність саміту Східного партнерства в грудні, якщо на ньому не відбудеться предметного діалогу про перспективи членства в Євросоюзі. Програма Східного партнерства ЄС спрямована на зміцнення й поглиблення політичних та економічних відносин між державами – членами Європейського Союзу й шістьма країнами-партнерами в Східній Європі та на Південному Кавказі: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною. Зеленський запропонував голові Європейської ради переглянути питання європейської інтеграції Києва.
Президент Молдови Мая Санду заявила, що новий парламент її країни, обраний на дострокових виборах, має політичну волю як до впровадження реформ, так і до зближення з ЄС.
Три президенти взяли участь також у тристоронній зустрічі між країнами в травні в рамках формату «Асоційоване тріо».
На батумській конференції президент Європейської ради запевнив лідерів трьох держав, що ЄС і надалі буде їхнім «надійним партнером» у здійсненні необхідних реформ.
У середині травня міністри закордонних справ України, Молдови та Грузії підписали в Києві меморандум про співпрацю між своїми країнами в питанні інтеграції до ЄС, створивши так зване «Асоційоване тріо».
[type] => post [excerpt] => У понеділок на міжнародній конференції в Батумі президенти Грузії, Молдови та України підписали спільну заяву про те, що їхні країни мають намір стати членами Євросоюзу. У заході взяв участь також Шарль Мішель, президент Європейської ради, яка об'... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1626952620 [modified] => 1626949275 ) [title] => Грузія, Молдова та Україна підписали спільну декларацію про намір вступити до ЄС [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=27472&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 27360 [uk] => 27472 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 27361 [image] => Array ( [id] => 27361 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas.jpg [original_lng] => 134959 [original_w] => 800 [original_h] => 533 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/csatlakozasi-nyilatkozat-alairas.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1626938475:8 [views_count] => 3832 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 27361 [_edit_last] => 8 [_oembed_b6704f63c5cec82fb6ed3f656b8f3447] =>
"The idea the United States will unilaterally use force to confront Russia invading Ukraine is not in the cards right now." -- President Biden pic.twitter.com/htzesIAh3X
Weapons for @ArmedForcesUkr from our close ?? friends ✅ We received military aid in the form of rifles,machine guns with optical sights,night vision&surveillance devices&military equipment.Thank you for this important & timely decision! @AnitaAnandMP special thank to You ????? pic.twitter.com/JgaK4iPqId
China's foreign minister Wang Yi tells #MSC2022 that the sovereignty, independence & territorial integrity of every country should be safeguarded. "Ukraine is no exception," he says pic.twitter.com/23ByTHcnVj
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
До декларацій, які заповнюють чиновники, додадуть рядок про наявність подвійного громадянства. Також його треба буде заповнювати при наявності посвідки на проживання в іншій країні.
Про це на брифінгу повідомляє секретар РНБО Олексія Данілова.
За його словами, Кабінету міністрів пропонували до кінця вересня внести законопроект про заборону подвійного громадянства чиновникам.
„Ми в це рішення внесли доповнення, яке полягає в тому, що на сьогодні всі люди, які заповнюють декларації відповідно до закону про запобігання корупції, повинні обов’язково… там буде додана нова графа щодо того, чи мають ці люди громадянство інших країн або посвідку на проживання. Це буде обов’язковим для тих, хто заповнює декларації”, – зазначив Данілов.
Він додав, що після того, як Рада прийме закон про олігархів, ті теж повинні будуть заповнювати декларації і вказувати при наявності інше громадянство.
