Посадовці з США, Данії та Гренландії мають зустрітися в Нууку в грудні, щоб обговорити військове та цивільне співробітництво.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ Данії агентству Bloomberg, пише „Європейська правда”.
Це будуть перші офіційні тристоронні переговори відтоді, як президент Дональд Трамп шокував своїх союзників, заявивши про свої претензії на володіння Гренландією.
За інформацією МЗС Данії, на зустрічах наступного місяця зберуться представники „високого рівня”.
Зовнішньополітичне відомство країни заявило, що зустрічі відбудуться „за звичайною практикою”, але на прохання Гренландії було вирішено провести підготовчі зустрічі у вересні, а потім – регулярні зустрічі пізніше цього року.
Це частина давньої традиції співпраці, яка здійснюється через два комітети. Постійний комітет був створений в 1991 році для нагляду за питаннями, пов’язаними з військовою присутністю США в Гренландії, а Спільний комітет, створений у 2004 році, займається цивільною співпрацею, такою як торгівля, наука та навколишнє середовище.
Ці два форуми, які зазвичай збираються щорічно влітку, є ключовими для тристороннього діалогу.
З моменту вступу на посаду Трампом, відносини між Данією та США стали напруженими. Це сталося на тлі того, що Трамп висловив своє бажання захопити Гренландію, багату на ресурси данську територію в Арктиці, посилаючись на „міркування безпеки”.
І Данія, і Гренландія наполягають, що острів не продається і що він сам вирішуватиме своє майбутнє.
На початку листопада під час зустрічі з новим послом США у Данії Кеннетом Гавері данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен порушив питання Гренландії.
У парламенті Данії більшість законодавців висловили підтримку пропозиції уряду заборонити доступ до соціальних мереж для дітей віком до 15 років.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ritzau.
Погоджена пропозиція передбачає, що в Данії заборона соціальних медіа стосуватиметься дітей віком до 15 років, але за згодою батьків діти зможуть користуватись ними і з 13 років.
„Це баланс між тим, що ми вважаємо можливим за допомогою регулювання та законодавства, і тим, що має бути простір для сім’ї”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Вона додала, що угода є проривом сама по собі, оскільки на сьогодні не існує законодавства проти використання соціальних мереж.
„Я вважаю, що в ці роки ми вирішуємо проблеми, які соціальні мережі та телефони створюють для наших дітей”, – сказала Фредеріксен.
Пропозицію уряду соціал-демократів підтримали Консервативна та Радикальна партії, натомість ліва опозиція виступила проти – насамперед через положення про дозвіл користуватись соцмережами з 13 років за згоди батьків.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила із закликом використати заморожені російські активи, розміщені в Європі, як ключове джерело фінансування для підтримки України. Вона наголосила на необхідності одночасного посилення як військової, так і фінансової допомоги Києву, а також підкреслила важливість колективного підходу та чітких юридичних рамок для реалізації цієї ініціативи.
Фредеріксен охарактеризувала ідею використання заморожених активів російської федерації як «геніальну» і закликала країни Європейського Союзу до спільних дій. Вона зазначила, що саме росія має нести відповідальність за економічні збитки, завдані Україні та забезпечити фінансування зброї для її самозахисту. Прем’єрка підкреслила:
«Росія має платити за українську економіку. Саме росія зруйнувала великі частини країни. Тому цілком природно, що саме росія має платити за зброю, необхідну Україні для самозахисту», – сказала Фредеріксен.
Вона також підтвердила, що лідери ЄС активно працюють над політичними рішеннями, які дозволять покрити фінансові потреби України у 2026–2027 роках, зокрема, для закупівлі озброєння. Після узгодження політичних мандатів, Данія пообіцяла сприяти просуванню відповідної пропозиції Європейської комісії.
Прем’єрка Данії підкреслила важливість створення «кредитної лінії» на основі заморожених російських активів, що дозволить фінансувати Україну без надмірного навантаження на бюджети європейських платників податків. Вона нагадала, що Данія вже кілька років виступає за те, щоб росія відшкодовувала воєнні збитки Україні, а нині робиться ще один крок – фінансування української армії та оборони. Фредеріксен також наголосила на важливості включення питання відшкодування збитків у майбутню мирну угоду.
Очільниця уряду Данії вказала на потребу гарантій і розподілу ризиків між країнами ЄС та партнерами з G7, оскільки можливі контрзаходи росії можуть мати негативні наслідки для окремих держав. Водночас вона підкреслила, що альтернатив такому підходу майже немає, адже у випадку поразки України існує ризик поширення війни на інші країни.
Європейська комісія запропонувала спрямувати 175 мільярдів євро готівки, отриманої з заморожених російських державних активів, які інвестовані у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та покриття попередніх кредитів G7. Наразі ці кошти перебувають на депозиті Європейського центрального банку під управлінням Euroclear.
До цього часу Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, що генерувалися замороженими активами росії, але самі кошти залишалися недоторканими через побоювання фінансових ризиків, таких як можливе послаблення євро, та юридичних складнощів – можливих судових позовів зі сторони москви.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Україна вже отримала 25,3 мільярда євро за рахунок прибутків із заморожених активів, а найближчим часом Єврокомісія готова представити свою пропозицію щодо репараційного кредиту.
Крім того, Данія хоче придбати 16 нових літаків F-35, які будуть доповненням до початкових планів придбати 27 таких винищувачів.
“Це інвестиції, необхідні у важкі часи, коли, на жаль, війна знову спалахнула на європейській землі”, – повідомив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Інвестиції в Гренландію та Фарерські острови профінансують два нові арктичні кораблі на додаток до трьох раніше узгоджених суден, морський патрульний літак, криголам, вдосконалені радарні системи та безпілотники, сказав Поульсен.
Він додав, що в столиці Гренландії Нууці буде створено новий військовий штаб.
Данський уряд та парламент досягли політичної угоди про придбання у Сполучених Штатів додатково 16 винищувачів пʼятого покоління F-35.
Як пише „Європейська правда”, про це у пʼятницю повідомило Міністерство оборони Данії.
Для придбання додаткових F-35 Данія планує скерувати 29 мільярдів данських крон (4,51 мільярда доларів). Після виконання угоди Данія загалом матиме 43 винищувачі.
Угода також передбачає придбання додаткових запчастин і систем озброєння до F-35, симуляторів і навчального обладнання.
„У липні я відвідав США, де обговорив можливість швидкого придбання додаткових бойових літаків F-35 з керівником міжнародної програми бойових літаків F-35. Зараз виділено кошти для реалізації цієї можливості, щоб ми могли здійснити закупівлю, яка швидко і суттєво посилить бойову потужність Збройних сил”, – сказав міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
У своїй короткій заяві перед неформальним самітом ЄС у Копенгагені прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зазначила, що головне завдання – обговорити європейську оборону та стримування, а також те, як надалі допомагати Україні та як боротися з нелегальною міграцією.
Фредеріксен підтримує план фон дер Ляєн, називаючи його гарною ідеєю. «Ми підтримували Україну під час війни, але Європа повинна зробити більше. Я вважаю, що ідея Європейської Комісії – це дуже хороший крок вперед», – сказала прем’єр-міністр Данії, додавши, що, хоча існують правові питання щодо використання заморожених російських активів, вона впевнена, що буде знайдено рішення, на яких правових підставах вони можуть бути використані.
Фредеріксен також виступила за європейську єдність та солідарність, оскільки вважає, що Росія розпочала гібридну війну проти Європи. «Я сподіваюся, що тепер усі усвідомлюють, що ми перебуваємо в гібридній війні», – сказала прем’єр. У порушеннях повітряного простору російськими безпілотниками та різних актах саботажу, за її словами, чітко проглядається певна закономірність позиції Росії щодо Європи.
За словами Фредеріксен, такої загрози в Європі не було з часів Другої світової війни.
Тому, на її думку, усі держави-члени мають озброїтися, збільшити свій оборонний потенціал та розвинути його, оскільки гібридна війна загрожує всім.
[type] => post [excerpt] => У своїй короткій заяві перед неформальним самітом ЄС у Копенгагені прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зазначила, що головне завдання - обговорити європейську оборону та стримування, а також те, як надалі допомагати Україні та як боротися з не... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1759493640 [modified] => 1759482934 ) [title] => Такої загрози в Європі не було з часів Другої світової війни – прем’єр-міністр Данії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=164680&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 164574 [uk] => 164680 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 164575 [image] => Array ( [id] => 164575 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen.jpg [original_lng] => 127169 [original_w] => 727 [original_h] => 484 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen.jpg [width] => 727 [height] => 484 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen.jpg [width] => 727 [height] => 484 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen.jpg [width] => 727 [height] => 484 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen.jpg [width] => 727 [height] => 484 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/mette-frederiksen.jpg [width] => 727 [height] => 484 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 795 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 164575 [_edit_lock] => 1759472135:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 430491762002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 8113 ) [tags_name] => Array ( [0] => Данія ) ) [6] => Array ( [id] => 164524 [content] =>
До Данії прибули українські фахівці з протидії ударним безпілотникам, щоб узяти участь у військових навчаннях. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен дякує Україні за співпрацю і можливість для данців «учитися у найкращих».
У Королівстві Данія розпочалися спільні навчання «Крила оборони», до яких долучилися українські фахівці з протидії ударним БпЛА. Про це передає RFI Українською, посилаючись на повідомлення Генерального штабу ЗСУ.
«Українські військові прибули до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з ситуацією, повʼязаною з появою невідомих безпілотників над країною», — зазначають у відомстві.
Навчання триватимуть тиждень. У планах — відпрацювати практичні завдання, обмінятися знаннями та досвідом, підвищити рівень підготовки й удосконалити спроможності протидії повітряним загрозам.
«Такі навчання є важливим кроком у зміцненні взаємосумісності Збройних Сил України і Данії та роблять наші держави сильнішими у спільному прагненні до миру й безпеки в Європі», — наголосили в Генштабі.
В Міноборони Данії також повідомили, що українські фахівці з дронів діляться з данцями досвідом.
«Я дуже радий, що Данія може вітати українських фахівців з дронів у Данії. Це дуже гарний жест від наших українських друзів, який посилює міцні зв’язки між нашими країнами», — йдеться у повідомленні Поульсена.
Протягом наступного тижня всі польоти цивільних безпілотників у повітряному просторі Данії будуть заборонені у звʼязку з проведенням саміту Європейської політичної спільноти.
Як пише „Європейська правда”, про це в неділю повідомило Міністерство транспорту Данії.
Рішення обмежити польоти дронів міністр транспорту Данії Томас Даніельсен у консультації з міністром оборони та міністром юстиції „з огляду на останні інциденти з дронами в декількох аеропортах”.
Заборона буде цілодобовою, набуде чинності з 29 вересня і діятиме до 3 жовтня.
Закон про авіацію дає міністру транспорту Данії можливість закрити весь або частину повітряного простору, якщо це необхідно для громадської безпеки або за наявності особливих обставин.
Порушення заборони може призвести до штрафу або тюремного ув’язнення на строк до двох років, нагадують у Міністерстві транспорту Данії.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен у пʼятницю оголосив про виділення Україні 27-го пакета допомоги вартістю близько 2,6 мільярда данських крон (407 мільйонів доларів).
Як пише „Європейська правда”, про це повідомило Міністерство оборони Данії.
Двадцять сьомий пакет допомоги Україні з боку Данії передбачає виділення майже 1,6 мільярда крон на фінансування замовлень української оборонної промисловості.
Решта грошей у межах пакета виділяються на інші форми допомоги, які оборонне відомство Данії не уточнює.
„Потреба України у військовій підтримці залишається величезною, і один із найкращих способів, яким ми можемо допомогти, – це збільшити внесок у українську оборонну промисловість”, – прокоментував Поульсен.
З урахуванням останнього пакета Данія загалом оголосила про виділення понад 70 мільярдів крон на допомогу Україні з 2022 року – як уже надану, так і ту, що надаватиметься в майбутньому.
Серед них майже 6 мільярдів крон підуть на так звану данську модель – тобто інвестиції в оборонну промисловість України.
Росія „займає дуже відповідальну позицію”, а всі польоти „керуються міжнародними правилами”, запевнив Дмитро Пєсков.
У Москві назвали „голослівними” заяви уряду Данії, в якому не виключили причетності Росії до інциденту з безпілотниками поблизу аеропорту Копенгагена. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам у вівторок, 23 вересня.
„Щоразу виступати з голослівними звинуваченнями, чесно кажучи, призводить до того, що продовження таких заяв уже не береться до уваги, тому що щоразу ми чуємо звідти голослівні звинувачення”, – заявив він.
Він вважає, що країна, яка займає „серйозну позицію”, з „такими голослівними звинуваченнями не повинна виступати”.
Також Пєсков вважає, що порушення кордонів російськими військовими літаками „жодного разу не були підкріплені будь-якими достовірними даними або переконливою аргументацією”.
За версією представника Кремля, Росія „займає дуже відповідальну позицію”, а всі польоти літаків „керуються міжнародними правилами і аж ніяк не виходять за їхні межі”.
