Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підписали угоду про поглиблення співпраці у сфері оборони та безпеки на полях саміту НАТО в Анкарі.
Про це повідомляє “Європейська правда”, кореспондент якої перебуває в Анкарі.
В Офісі президента “Європейській правді” заявили, що попри загальну назву, йдеться про угоду типу Drone deal – співпрацю у сфері безпілотних технологій.
Наразі деталей угоди офіційно не повідомляли.
Цього ж дня Україна також підписала угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій з Естонією, а також із Нідерландами.
Оборонне відомство Данії оголосило про виділення нового, 30-го пакету військової допомоги Україні, обсягом у 4,4 млрд данських крон (приблизно 590 млн євро). Гроші спрямують на додаткове озброєння, боєприпаси та інше обладнання.
Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Данії на офіційному сайті.
З 4,4 мільярда крон 1,3 мільярда крон (174 млн євро) направлять на «датську модель», яка дозволяє фінансувати витрати України на закупівлі через власну оборонну промисловість. Як зазначили у відомстві, це дозволило зміцнити здатність України закуповувати велику кількість безпілотників, артилерійських систем та боєприпасів з короткими термінами поставки.
Крім того, додаткові кошти виділено на боєприпаси далекобійної артилерії, які користуються великим попитом.
«Данія непохитно підтримує Україну. Боротьба України за свободу – це також боротьба Європи, і ми не можемо дозволити собі підвести українців зараз, коли це найважливіше. Водночас ми також повинні вчитися в українців з точки зору зміцнення бойової потужності Данії, що було головною темою моєї поїздки до України», – зазначив міністр оборони Данії Єппе Бруус.
Окрім цього Данія профінансує навчальні програми для ЗСУ.
У Міноборони Данії підкреслили, що країна залишається одним із найбільш активних союзників України з 2022 року, та надала військову допомогу загалом приблизно на 76,8 млрд крон (10,2 мільярда євро).
«Наразі на полі бою щодо України спостерігається нова динаміка. Це не означає, що ми можемо просто сидіти склавши руки. Навпаки, ми повинні підтримувати Україну та посилювати тиск на Росію, щоб зміцнити переговорну позицію України», – зазначив, своєю чергою, очільник данського МЗС Ларс Лекке Расмуссен.
Данія оголосила про новий пакет військової допомоги для України на суму близько 4,4 мільярда крон, що становить приблизно 590 млн євро.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства оборони Данії.
Уряд Данії представив деталі пакета комітету з питань зовнішньої політики. До нього входять додаткові поставки боєприпасів, озброєння та іншого військового спорядження. Також передбачено фінансування навчань для українських військових.
Із загальної суми близько 1,3 мільярда крон спрямовують на так звану “данську модель”. Вона дозволяє фінансувати закупівлі в української оборонної промисловості.
Окремо виділено кошти на артилерійські боєприпаси великої дальності.
“Данія непохитно підтримує Україну. Боротьба України за свободу це також боротьба Європи і ми не можемо дозволити собі підвести українців саме зараз коли це має найбільше значення”, – йдеться у повідомленні Міноборони Данії.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен наголосив, що ситуація на полі бою змінюється, але це не привід зменшувати допомогу.
“Зараз на полі бою в Україні спостерігається нова динаміка. Це не означає що ми можемо просто розслабитися. Навпаки ми маємо зберегти підтримку України та посилити тиск на Росію щоб зміцнити переговорну позицію України”, – заявив він.
За словами Расмуссена, Данія залишається одним із ключових партнерів України. З 2022 року країна надала військову допомогу на суму близько 76,8 мільярда крон, що перевищує 10 мільярдів євро.
Він додав, що підтримка України триватиме і надалі.
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Данії Єппе Бруусом, який відвідує Україну вперше після призначення на посаду.
Про це повідомила пресслужба глави держави, пише “Європейська правда”.
За словами Зеленського, із данським міністром вони обговорили укладення великої угоди – Drone Deal.
“Я знаю, що наші команди працювали над нею, і вона майже готова. Сподіваюся, найближчим часом ми матимемо можливість підписати цей документ”, – сказав глава держави.
Президент і міністр оборони мають спільну позицію, що Drone Deal між Україною та Данією потрібно укласти якомога швидше, наголосили у пресслужбі.
Єппе Бруус запевнив, що він та новий уряд Данії продовжать політику сильної підтримки України та українців. Під час зустрічі обговорили наповнення наступного, вже 30-го, пакета допомоги Україні.
Окрему увагу приділили співпраці щодо посилення європейських антибалістичних спроможностей. Зеленський подякував Єппе Бруусу за співпрацю в цьому напрямі.
Уряд Данії поставить Україні додаткову партію військової допомоги у вигляді 15 тисяч далекобійних артилерійських пострілів. Частина снарядів вже доставлена.
«Сьогодні далекобійні боєприпаси є одним із ключових запитів фронту. В умовах постійного розширення дронової kill-zone вони дають змогу ефективніше уражати ворога, його логістику й командні пункти, водночас зменшуючи ризики для наших військових», – пояснив міністр.
Він зазначив, що українська сторона запропонувала Данії змінити структуру вже запланованої допомоги та змістити акцент із короткодальних артилерійських засобів на далекобійні боєприпаси. У Копенгагені погодилися з таким підходом і оперативно ухвалили рішення.
«Для нас є три незмінні пріоритети: ППО, далекобійна артилерія та українські дрони. Саме на цих напрямах концентруємо зусилля й працюємо над тим, щоб кошти партнерів спрямовували максимально ефективно», – додав Федоров.
Під час зустрічі з данським колегою Федоров привітав його з призначенням на посаду та подякував Данії за надану допомогу Україні.
Очільник українського оборонного відомства поінформував данську сторону про ситуацію на полі бою. Він також зазначив, що Україна перехоплює ініціативу та рухається за власною стратегією оборони.
Як зауважили в Міноборони, під час зустрічі Федорова і Брууса окремо йшлося про успішні middle strike та deep strike операції. Україна вдячна Данії за інвестиції у постачання боєприпасів підвищеної дальності.
«Данія також готує новий пакет допомоги, який передбачає підтримку за “данською моделлю”. Україна розраховує на якомога швидше ухвалення цього пакету у достатньому обсязі, щоб використати вікно можливостей на полі бою», – підкреслили в українському оборонному відомстві.
Крім того, сторони обговорили розвиток промислової співпраці, роботу над антибалістикою та кооперацію в межах Drone Deal.
Як зауважили у Міноборони, Данія також продовжить підтримувати тренувальні центри для військовослужбовців Сил оборони України.
Очільник українського оборонного відомства подякував Данії за готовність рухатися далі та розвивати співпрацю, яка посилює обидві країни.
Під час зустрічі з Крозетто Федоров подякував Італії за послідовну підтримку України.
Зазначається, що сторони обговорили наступні кроки для посилення української протиповітряної оборони.
Окремо під час зустрічі йшлося про можливість участі Італії у спільному європейському антибалістичному проєкті.
«Італійські компанії можуть долучитися до нього, зокрема через постачання одного з компонентів такого рішення», – додали в Міноборони України.
Данія восени планує розгорнути військовий батальйон чисельністю 850 солдатів у Латвії, замінивши там шведський контингент.
Про такі плани оголосив данський міністр оборони Єппе Бруус Крістенсен, його цитує Reuters.
Військовослужбовців з Данії розмістять в Латвії в рамках посилення захисту східного флангу НАТО.
“Важливо, щоб ми відіграли свою роль у стримуванні росії. Усі бачать, як розгортається ситуація, і це, очевидно, серйозна справа”, – сказав міністр журналістам після закритого брифінгу для данських парламентарів.
Європа бере на себе більше відповідальності за власну безпеку на тлі критики з боку президента США Дональда Трампа, який звинуватив європейських членів НАТО у відсутності підтримки у війні з Іраном та оголосив про часткове виведення американських військ з Німеччини.
Вказано, що угода про формування уряду меншості забезпечує Фредеріксен третій поспіль термін на посаді прем’єра, поклавши край місяцям невизначеності після виборів у березні, за результатами яких відразу 12 партій отримали місця в парламенті.
“Я відвідала його величність короля і повідомила, що після тривалих переговорів уряд може бути сформовано”, – сказала Фредеріксен журналістам і додала, що загальні пріоритети уряду будуть представлені у вівторок, а міністрів призначать у середу.
Окрім соціал-демократів, до складу нового уряду увійдуть соціал-ліберали, Зелені ліві та центристська партія Помірковані, які для забезпечення парламентської більшості покладатимуться переважно на ультралівий Червоно-зелений альянс, хоча вони також можуть шукати підтримки в інших партій під час окремих голосувань.
Агентство пише, що новий уряд знаменує поворот Фредеріксен наліво, хоча протягом останніх чотирьох років вона очолювала незвичайну коаліцію, яка об’єднувала ліві та праві сили: її соціал-демократів, Поміркованих та лібералів.
росія готується до розгортання нової хвилі агресії проти європейських держав. Наразі єдиним чинником, який стримує Кремль від розширення конфлікту, є величезні втрати російської армії на фронті в Україні.
Про це в інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza заявила виконувачка обов’язків прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен.
Загроза для Європи
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи здатна Росія перенести бойові дії за межі України, данська урядовиця зауважила, що такий сценарій є абсолютно реальним.
“На жаль, такий сценарій є можливим. Я не можу передбачити, як саме і де саме ситуація загостриться. Я також не можу передбачити, з чим нам мати справу. Але в тому, що нас чекає нова хвиля агресії з боку росії, я впевнена”, – заявила Фредеріксен.
Вона зазначила, що Копенгаген повністю поділяє жорсткий погляд Польщі на російську загрозу, який базується на історичному досвіді. Глава уряду Данії наголосила, що розв’язана Кремлем війна спрямована проти всієї європейської архітектури безпеки, тому західний світ має лише один вихід — “підтримувати Україну всіма силами й за будь-яку ціну”.
Можливі сценарії агресії з боку рф
Аналізуючи можливі форми російської експансії, Фредеріксен припустила, що на першому етапі йтиметься про посилення гібридних атак.
“Можливо, якась операція під чужим прапором? Або якась нова форма гібридної війни? Вона триває скрізь, росіяни постійно порушують кордони. Те, що їх стримує, – це втрати, яких вони зазнають в Україні. Вони застрягли, війна поглинає більшість їхніх військових ресурсів. У тому числі людських”, – резюмувала прем’єрка Данії, додавши, що сьогодні Європа готова до відсічі набагато краще, ніж кілька років тому.
[type] => post [excerpt] => росія готується до розгортання нової хвилі агресії проти європейських держав. Наразі єдиним чинником, який стримує Кремль від розширення конфлікту, є величезні втрати російської армії на фронті в Україні. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1780340460 [modified] => 1780331339 ) [title] => Європу чекає нова хвиля агресії з боку рф, її стримують лише великі втрати в Україні, – прем’єрка Данії Фредеріксен [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187942&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187909 [uk] => 187942 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 187910 [image] => Array ( [id] => 187910 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij.webp [original_lng] => 56586 [original_w] => 1024 [original_h] => 576 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/frederiksen-zelenszkij.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 329 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 187910 [_edit_lock] => 1780320594:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 924043982002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 21378 [1] => 191411 [2] => 8113 ) [tags_name] => Array ( [0] => агресія [1] => втрати [2] => Данія ) ) [9] => Array ( [id] => 187809 [content] =>
Україна та Данія розширюють оборонне партнерство задля забезпечення ключових пріоритетів Сил оборони. Країни фокусуються на закупівлі українських безпілотників, локалізації виробництва та розвитку протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з данським колегою Троельсом Лундом Поульсеном. Ключовим фокусом перемовин стало постачання для потреб Сил оборони дронів українського виробництва, зокрема перехоплювачів.
Під час зустрічі сторони обговорили масштабування успішної Данської моделі підтримки оборонної промисловості. Цей підхід дозволяє іноземним партнерам фінансувати виробництво зброї безпосередньо в Україні.
З 2024 року завдяки цьому механізму вдалося залучити близько 3 мільярдів доларів для виробництва українського озброєння, зокрема понад 200 тисяч безпілотників, тисячі засобів РЕБ та ракети.
Україна розраховує на подальше збільшення закупівель у межах цієї моделі, що дозволить швидше забезпечувати фронт і водночас інвестувати у внутрішній ОПК.
Крім того, Михайло Федоров запросив якомога швидше виділення додаткової допомоги до наступного засідання у форматі “Рамштайн”, яке відбудеться у червні, для реалізації оборонної стратегії.
Учасники розмови обговорили кроки для локалізації нового виробництва в Данії для потреб Сил оборони України. Очікується, що така співпраця принесе вигоду обом сторонам, адже Україна отримає більше засобів для фронту, а Данія матиме доступ до технологій, які вже довели свою ефективність у сучасній війні.
Окремо міністри розглянули перспективи Drone Deal між країнами. Такий формат має спростити обмін технологіями та оборонною продукцією, а також прискорити реалізацію спільних проєктів у сфері безпілотних систем.
Також окремим питанням стала підтримка Данії у масштабуванні виробництва українських ракет.
Ще одним ключовим напрямом оборонної взаємодії визначено розвиток протиповітряної оборони та підготовку власного антибалістичного проєкту.
Українська сторона запропонувала Данії долучитися до цієї ініціативи. Зокрема, йдеться про внесок у вигляді радарів, які можуть стати важливою складовою майбутнього технічного рішення.
