Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні.
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: „Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
На спільній пресконференції з прем’єр-міністром Чорногорії Мілойко Спаїчем, яка відбулась у Брюсселі в понеділок, Марк Рютте заявив, що Чорногорія як держава, котра допомагає Україні, стикається з регулярними гібридними загрозами з боку росії, адже таким чином рф прагне підірвати підтримку Києва.
Генеральний секретар НАТО зазначив, що гібридні атаки на водогін на півночі Косова наприкінці листопада підкреслюють крихкість стабільності на Західних Балканах. За його словами, Чорногорія вже зробила низку рішучих кроків з протидії гібридним загрозам, оскільки стала першою країною, яка отримала допомогу НАТО для цих контрзаходів.
У своїй заяві Генеральний секретар НАТО похвалив Чорногорію, яка приєдналася до Альянсу 2017 року, за підтримку Києва, зокрема за постачання військового обладнання.
Марк Рютте зазначив, що тепер Україна переживає одну з найважчих зим з початку війни й терміново потребує допомоги через широкомасштабні атаки рф. Росіяни вбивають цивільних, тероризують населення та завдають ударів по життєво важливих об’єктах інфраструктури.
Крім того, він високо оцінив внесок Чорногорії в підтримку військової присутності НАТО в Латвії та Болгарії, а також миротворчих зусиль у Косові. Країна долучилася й до розбудови більш ефективних сил безпеки в Іраку та взяла на себе зобов’язання витратити цього року на оборону 2% свого ВВП.
«Чорногорія не найбільша країна на Західних Балканах, але її стабільність і престиж у регіоні дуже важливі», – зазначив Марк Рютте. За його словами, Чорногорія постійно наполягає на виконанні рішень, прийнятих на Вашингтонському саміті, та на підготовці України до членства в НАТО.
У свою чергу, Мілойко Спаїч заявив, що в процесі європейської інтеграції Чорногорія досягла значного історичного успіху. «Країна є не декларативним, а надійним партнером НАТО. Цього року вона перетнула двовідсотковий поріг витрат на оборону. У 2025-му він зросте до 2,1–2,3%», – наголосив він.
Мілойко Спаїч додав, що Чорногорія бере активну участь у місіях НАТО в Латвії, Болгарії й Косові, повністю підтримує Альянс та виконує свої зобов’язання. Як країна – кандидат на вступ до Євросоюзу вона вже 12 років дотримується його спільної зовнішньої й безпекової політики.
Прем’єр-міністр Чорногорії підтвердив рішучу підтримку його державою України, яку він вважає «найбільш східною країною на Західних Балканах», і розглядає її членство в НАТО як остаточну гарантію для її безпеки. Мілойко Спаїч продовжить стежити за подіями російсько-української війни та буде й надалі всіляко підтримувати Київ.
