Президенткою Бундестагу стала членкиня Християнсько-демократичного союзу Юлія Кльокнер.
Депутати Бундестагу обрали президентку німецького парламенту та висунули кандидатури п’яти віцепрезидентів – від усіх партій. Про це повідомляє Укрінформ у вівторок, 25 березня.
Президенткою Бундестагу обрано членкиню ХДС (як найбільшої політсили) Юлію Кльокнер. За неї проголосували 382 депутатів, проти – 204, утрималися 130 законодавців.
У своїй першій промові вона підкреслила, що Німеччина та Європа стоять перед необхідністю взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. Окремо Кльокнер подякувала німецьким військовим за їх службу.
Вона визнала, що в новому німецькому парламенті „доведеться керуватися компромісами” та пообіцяла уважно контролювати роботу майбутнього уряду.
Бундестаг обирається строком на чотири роки. У парламенті 630 депутатів, представлені п’ятьома партіями.
У ніч з 23 на 24 лютого президент України Володимир Зеленський привітав лідера Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца з перемогою на виборах до Бундестагу.
Привітання Володимир Зеленський опублікував у соцмережі X.
„Я вітаю Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС) і Фрідріха Мерца з перемогою на виборах до Бундестагу. Чіткий голос виборців, і ми бачимо, наскільки це важливо для Європи”, – пише президент України.
За словами Зеленського, українська влада з нетерпінням чекає на продовження співпраці з Німеччиною.
„Спільної роботи з Німеччиною, щоб захистити життя, наблизити справжній мир до України та зміцнити Європу. Європа повинна бути здатною захищатися, розвивати свою промисловість і досягати необхідних результатів. Європі потрібні спільні успіхи, і ці успіхи принесуть Європі ще більшу єдність”, – наголосив президент України.
29 січня більшість у Бундестазі проголосувала за радикальне посилення політики надання притулку в Німеччині.
Так, 348 депутатів Бундестагу проголосували “за”, 345 – “проти”. Хоча рішення ухвалене з мінімальним відривом, парламент підтримав перегляд політики надання притулку. Відповідний план запропонувала фракція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС). Зокрема, він передбачає постійний прикордонний контроль, заборону на в’їзд для шукачів захисту та арешт іноземців, які підлягають депортації.
Окрім блоку ХДС/ХСС, ініціативу підтримали також Вільна демократична партія (FDP) та кілька незалежних депутатів. За пропозицію проголосувала й правопопулістська партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
Коаліція Соціал-демократичної партії (SPD) та “Зелених” не змогла заблокувати ініціативу. Це стало успіхом для кандидата в канцлери від ХДС/ХСС Фрідріха Мерца, якому вдалося переконати більшість парламентарів підтримати жорсткіші правила щодо надання притулку.
Згідно з даними опитувань, більшість населення також підтримує закриття кордонів Німеччини для нелегальних мігрантів.
Як зауважили, це голосування не має обов’язкової юридичної сили, одначе, воно показало, що ідею заборони нелегальної міграції підтримує більшість. Це може вплинути на вирішальне голосування у п’ятницю, 31 січня, коли Бундестаг розглядатиме вже юридично обов’язковий законопроєкт.
ХДС/ХСС прагне на законодавчому рівні обмежити потік мігрантів і спростити процедуру депортації. Після оголошення результатів голосування соціал-демократи (SPD) і “Зелені” різко розкритикували Мерца. Головний аргумент критиків – ініціатива ХДС/ХСС пройшла лише завдяки підтримці AfD. Зокрема у залі пролунали вигуки “ганьба”. Голова фракції SPD Рольф Мютценіх заявив, що ХДС/ХСС “відійшов від політичного центру”. Соціал-демократи зустріли його слова гучними оплесками.
Коли Мерц закликав SPD підтримати його законопроєкт у п’ятницю, у відповідь пролунали лише обурені вигуки.
Друга ініціатива ХДС/ХСС – про розширення повноважень сил безпеки – не знайшла підтримки в парламенті.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив Бундестаг і призначив дострокові вибори після того, як депутати висловили вотум недовіри канцлеру Олафу Шольцю. Вибори відбудуться 23 лютого 2025 року. Про це повідомляє Bild.
Повідомляється, що Штайнмайєр оголосив про розпуск Бундестагу у п’ятницю, 27 грудня, та призначив дострокові вибори на 23 лютого 2025 року. Це рішення він ухвалив на запит канцлера Олафа Шольца, якому раніше депутати висловили вотум недовіри.
Про намір розпустити парламент ФРН Штайнмаєр оголосив ще 20 грудня. Тоді, за його словами, він переконався, що «більше немає жодних перспектив для створення стабільної парламентської більшості для федерального уряду».
Депутати від німецької урядової коаліції Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн від „Вільних демокртів” та Катрін Герінг-Екардт від „Зелених” розкритикували заяву Папи Римського Франциска, що Україні слід мати „відвагу білого прапора” і вести переговори.
Про це повідомляє DPA.
„Перш ніж українські жертви піднімуть білий прапор, Папа Римський повинен голосно та безпомилково закликати жорстоких російських злочинців зняти свій піратський прапор – символ смерті й сатани”, – заявила інтерв’ю газеті Funke Mediengruppe Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн.
Голова комітету з питань оборони Бундестагу також риторично зазначила, що Папа не критикував патріарха РПЦ Кирила.
„І чому, в ім’я Бога, він не засуджує словесні підбурювання до вбивства Кирила, глави Російської православної церкви та колишнього агента КДБ, по відношенню до українського народу?”, – запитала вона.
Штрак-Ціммерманн додала, що їй, „як католичці, соромно, що він утримується від цього”.
Водночас Катрін Герінг-Екардт в інтерв’ю RND зауважила, що ніхто не хоче миру більше, ніж Україна, додавши, що саме російський диктатор Владімір Путін може допомогти досягти миру.
„Саме Путін може негайно припинити війну та страждання, а не Україна. Той, хто вимагає, щоб Україна просто здалася, віддає агресору те, що він незаконно відібрав, і таким чином погоджується на знищення України”, – резюмувала вона.
Систематичні переслідування та вбивства єзидів на півночі Іраку бойовиками терористичного угрупування „Ісламська держава” – це геноцид, одноголосно вирішили депутати бундестагу.
Німецький Бундестаг у четвер, 19 січня, визнав геноцидом систематичні переслідування та вбивства єзидів на півночі Іраку бойовиками терористичного угрупування „Ісламська держава” (ІД). Усі депутати одноголосно закликали уряд ФРН сприяти історичній та юридичній оцінці злочинів проти цього народу. Крім того, представники всіх фракцій висловилися за продовження надання єзидам притулку у Німеччині.
З 2014 року терористами ІД було вбито близько п’яти тисяч єзидів та викрадено ще сім тисяч осіб, зазначає агенція KNA.
Рішення Бундестагу „відкриває новий розділ в обговоренні та осмисленні цього жаху”, заявив Міхаель Бранд (Michael Brand) – експерт фракції ХДС/ХСС з питань прав людини. „На Землі не повинно бути жодного куточка, де винуватці цих варварських злочинів могли б сховатися від відплати”, – наголосив він.
Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) заявила, що рішення Бундестагу також означає початок роботи з пошуку тих, хто був викрадений і досі вважається зниклим безвісти. За оцінками правозахисників, близько 3 тисячі єзидів все ще утримуються бойовиками ІД або зникли безвісти.
У Німеччині перебуває найбільша діаспора єзидів
Іракські єзиди – курдська етнічна меншина, яка сповідує свою релігію і розмовляє діалектом курдської мови. Монотеїстична релігійна громада налічує декілька сотень тисяч членів у всьому світі. Терористи з ІД вважають єзидів „невірними” та „відступниками від істинної віри”.
„Терористи вчиняли небачені за своєю жорстокістю злочини, включаючи страти, тортури, відсікання кінцівок, зґвалтування жінок і дівчат й звернення їх у сексуальне рабство”, – описували злочини бойовиків ІД експерти Слідчої групи ООН, які також назвали ці масові вбивства „тими, що підпадають під визначення геноциду”.
Єзиди тривалий час проживали переважно на півночі Іраку, але багато хто був змушений тікати від переслідування терористами з ІД. Єзиди також живуть у північній Сирії, північно-західному Ірані та південно-східній Туреччині. Нині єзидські громади існують і в Західній Європі. Найбільша у світі діаспора мешкає у Німеччині, до неї входить близько 150 тисяч осіб, зазначає агенція KNA.
FM: “On November 26th #Ukraine will honor the memory of millions of innocent victims of the #Holodomor genocide, 1932-1933 Soviet artificial famine in Ukraine. We call on parliaments of all nations to support Ukraine by recognizing the Holodomor as genocide of the #Ukrainians”. pic.twitter.com/Gd7MHPAjda
I am grateful to @coe Parliamentary Assembly for recognising the 1932-1933 Holodomor as genocide against the Ukrainian people. Restoring historical justice and paying tribute to Holodomor victims sends a message that justice is inevitable for all past and present Moscow’s crimes.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 12, 2023
I thank @PACE_News for recognizing Stalin’s 1932–1933 Holodomor as an act of genocide against the Ukrainian people. It is also important that PACE encouraged all @coe and other parliaments to follow suit. This is a morally, historically, and politically right thing to do. pic.twitter.com/28cd021RYY