Як зазначається, нові обмеження торкнуться 100 санкційних цілей у російських військових, енергетичних, фінансових секторах та тих, хто веде інформаційну війну проти України. Зокрема, до санкційного списку потрапило російське Агентство зі страхування вкладів.
„Сьогоднішні дії спрямовані проти 46 фінансових установ, які допомагають Росії обійти санкції, а також проти Санкт-Петербурзької валютної біржі та Російського агентства зі страхування вкладів, яке страхує російські банки. Ці нові санкції ще більше ізолюють російську економіку та порушать потоки доходів Росії”, – йдеться у повідомленні британського уряду.
Велика Британія та партнери також працюють над посиленням обмеження цін на нафту, що ще більше обмежує критичні доходи від нафти для військової машини Кремля.
Також Британія запровадить санкції проти ще 18 суден „тіньового флоту”, що перевозять російську нафту, а також проти обладнання флоту.
Велика Британія та Європейський Союз оголосили про широкомасштабний пакет співпраці між двома сторонами, що охоплює низку сфер, включаючи рибальство, подорожі та митницю.
Як повідомляє BBC New, угода відкриє моря острівної держави для рибальських суден ЄС на 12 років – крок, який президент Федерації рибалок Шотландії Елспет Макдональд назвала катастрофою. На противагу цьому, британські ЗМІ заявляють, що нова співпраця «знизить ціни на продукти харчування, зменшить бюрократію і відкриє доступ до ринку ЄС».
Ще один важливий елемент угоди дозволить громадянам ЄС та Великої Британії користуватися так званими електронними паспортними воротами під час подорожей між двома територіями, що значно прискорить процес паспортного контролю.
Обидві сторони також продовжать обговорювати шляхи підтримки мобільності молоді, зокрема, плани щодо приєднання Великої Британії до програми Erasmus.
Виступаючи на пресконференції за підсумками переговорів, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала угоду історичним моментом, який «відкриє нову главу у відносинах між двома сторонами». Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер сказав: «Пані та панове, Британія повертається на світову арену, укладаючи угоди, які сприятимуть зростанню економіки і покладуть більше грошей в кишені працюючих людей».
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Євроради Антоніу Кошта прибули до Лондона, де розпочався перший саміт Британія-ЄС.
Про це повідомляє Sky News у понеділок, 19 травня.
Вказано, що фон дер Ляєн і Кошта прибули до маєтку Ланкастер Хауз, де їх зустріли прем’єр-міністр Кір Стармер і міністр закордонних справ Девід Леммі.
Саміт плануєтья як важлива подію для „перезавантаження” відносин Британії і Євросоюзу після негативу, залишеного суперечками довкола Brexit.
Урсула фон дер Ляєн написала в соцмережі Х, що бачить „реальний шанс перегорнути сторінку і написати новий розділ”.
У свою чергу Кір Стармер привітав „відхід від старих застарілих суперечок”, відкриваючи пленарне засідання на першому саміті Британія-ЄС.
Раніше у понеділок Reuters повідомило, що лідери Великої Британії та Євросоюзу досягли угоди про зміцнення зв’язків. Це буде найзначніше перезавантаження відносин після Brexit.
Стверджується, що угода містить три тексти: партнерство у сфері оборони і безпеки, спільну заяву про спільну роботу над геополітичними викликами, як-от війна росії проти України, і „спільне розуміння” щодо низки інших важливих питань. Деталі мають офіційно повідомити пізніше.
Британці вважають президента США Дональда Трампа більшою загрозою для національної безпеки країни, ніж терористичні організації.
Як пише „Європейська правда”, про це свідчить опитування JL Partners, дані якого наводить Politico.
Згідно з опитуванням, 24% британців вважають президента США найбільшою загрозою національній безпеці, тоді як терористичні організації – 22%.
Трамп посів друге місце після Росії, яку 34% британців вважають найбільшою загрозою нацбезпеці.
Опитування також показало, що майже половина британців вважають, що Трамп погіршить економіку Британії (47%). 45% вважають, що президент США зашкодить безпеці та захищеності Британії.
В опитуванні в період з 14 по 19 березня взяли участь 2209 дорослих у Великій Британії.
Президент США Дональд Трамп неодноразово отримував низькі рейтинги серед британських виборців, і перед його другим державним візитом очікуються протести.
Велика Британія та Європейський Союз наближаються до укладення нового оборонного договору, повідомляє Reuters.
Очікується, що угоду можуть підписати під час саміту Британія-ЄС, запланованого на 19 травня в Лондоні. Перемовини проведе прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Це дуже складна геополітична ситуація. Саме тому ЄС, Велика Британія і вся Європа повинні співпрацювати якнайактивніше», — заявив посол Німеччини у Лондоні Міґель Бергер.
Уряд Стармера намагається відновити відносини з ЄС після Brexit, зосереджуючись передусім на безпековій сфері. Паралельно Лондон прагне укласти нову торговельну угоду зі США, зокрема, щодо зниження мит.
Великобританія сподівається також отримати доступ до нового фонду переозброєння ЄС у розмірі 150 мільярдів євро, що дозволить компаніям укладати угоди для потенційної реалізації спільних оборонних проектів із країнами ЄС.
Угода з Євросоюзом може включати й інші напрямки співпраці — енергетику, рибальство, продовольчі стандарти та мобільність молоді. ЄС, ймовірно, вимагатиме дозволу для молодих громадян працювати у Великій Британії, що викликає спротив частини британського електорату.
У Великій Британії заявили про „абсолютну відданість” досягненню „справедливого та тривалого миру в Україні”.
Про це заявив речник прем’єр-міністра країни Кіра Стармера, передає The Guardian.
Там прокоментували рішення держсекретаря США Марко Рубіо не їхати у Лондон.
Речник сказав, що сьогодні, 23 квітня, „відбудуться змістовні технічні зустрічі між представниками Європи, США та України щодо того, як зупинити бойові дії та покласти край незаконному вторгненню Путіна”.
За словами речника, глава МЗС Великої Британії Девід Леммі „мав учора продуктивну телефонну розмову з Рубіо, під час якої той підтвердив, що США з нетерпінням чекають на змістовні та позитивні технічні зустрічі в Лондоні сьогодні”.
„Як вам відомо, ми залишаємося абсолютно відданими справі досягнення справедливого та тривалого миру в Україні, і ці переговори є важливою частиною цього процесу”, – підсумував він.
Україна отримала від Великої Британії £752 мільйони ($990 мільйонів) для придбання систем протиповітряної оборони та артилерії в межах міжнародної програми кредитування на $50 мільярдів. Позику погашатимуть замороженими російськими активами. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.
«Світ змінюється на наших очах, під впливом глобальної нестабільності, зокрема агресії Росії проти України», – заявила міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз.
У жовтні 2024 року країни «Великої сімки» погодили план надання кредитів Україні. У березні цього року Рівз та український міністр фінансів Сергій Марченко узгодили деталі внеску Великої Британії.
Платіж став другим з трьох етапів на £2,26 мільярда. Перший платіж здійснили 6 березня, тоді як останній – заплановано на наступний рік.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гіллі заявив, що цього року Британія надасть Україні £4,5 мільярда, котрі спрямують на закупівлю систем протиповітряної оборони, артилерії та запасних частин для техніки та іншого обладнання.
Крім того, Британія надає допомогу у закупівлі радарних систем, протитанкових мін та сотень тисяч безпілотників через своє Міністерство оборони.
На тлі зростання етнічної та релігійної напруженості на Західних Балканах діяльність росії в цьому регіоні стає дедалі активнішою. Великобританія побоюється, що дестабілізаційні зусилля Путіна стануть ще сильнішими, і закликає якнайшвидше прийняти шість західнобалканських країн до Європейського Союзу, ще до вступу України. Видання Politico зробило огляд регіону, детально описавши проблеми, з якими він стикається, зокрема те, як Москва намагається розширити там свій вплив.
У той час як увага Європи прикута до України, напруженість на Західних Балканах досягла піку, і лідери країн цього регіону, а також Великобританії побоюються, що президент росії намагається використати лінії розлому в колишній Югославії. Високопоставлені британські урядовці називають Західні Балкани ще однією гарячою точкою. Оскільки напруженість там різко зросла, Великобританія наполягає на тому, щоб усі шість держав регіону приєдналися до Європейського Союзу й могли протистояти російському впливу, повідомляє Politico.
«Тоді як у Європі вирує війна й ми бачимо довгу руку російського втручання на Західних Балканах, було б нерозумно відводити очі від цього регіону, де все ще існують успадковані проблеми, які необхідно подолати. Інтерес Путіна тут полягає в тому, щоб регіон залишався дестабілізованим. У його інтересах тримати країни Західних Балкан у напрузі, дестабілізувати їхнє населення й вести кібер- та гібридну війну», – заявив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі під час свого візиту до цього регіону.
Усі шість західнобалканських країн прагнуть стати членами Європейського Союзу, але стикаються зі значними проблемами як усередині, так і у відносинах із сусідніми державами. Боснія і Герцеговина, наприклад, переживає кризу, оскільки Мілорад Додік, прем’єр-міністр Боснійської Сербської Республіки, веде сепаратистську політику. Тим часом Сербія звинувачує Косово в утисках сербської меншини, а Косово звинувачує Сербію в насильстві на своїй території.
Експерти з питань зовнішньої політики та міністри побоюються, що Кремль спробує скористатися глибоко вкоріненою етнічною й релігійною напруженістю, щоб розпалити подальші заворушення на Балканах.
«Вони мають діяти зараз, інакше в майбутньому стануть ігровим майданчиком для росії», – наголосив один із британських чиновників, який вважає, що Брюссель повинен приділити більше уваги приєднанню до ЄС Західних Балкан, а не України.
Russia has to get moving. Too many people ere DYING, thousands a week, in a terrible and senseless war - A war that should have never happened, and wouldn’t have happened, if I were President!!!
Donald Trump Truth Social 04/11/25 09:35 AM
— Donald J. Trump Posts From His Truth Social (@TrumpDailyPosts) April 11, 2025
Британія та Франція розробляють спільну ініціативу щодо створення «сил стримування» в Україні після завершення бойових дій. План планують представити Дональду Трампу найближчими тижнями, аби переконати його підтримати гарантії безпеки для Києва.
Міністри оборони обох країн, Джон Гілі та Себастьєн Лекорню, оголосили про намір упродовж двох тижнів погодити деталі проєкту, який передбачає допомогу у забезпеченні безпеки українського повітряного простору, узбережжя та території, а також у відновленні Збройних сил.
У Лондоні та Парижі очікують, що активна участь Європи в післявоєнному врегулюванні продемонструє рішучість регіону інвестувати у безпеку України, водночас стимулюючи США долучитися, зокрема, у сфери розвідки, охорони кордонів і повітряної підтримки.
До складу «коаліції охочих», окрім європейських країн, входять Канада, Австралія, Японія та Нова Зеландія. За словами Лекорню, усім учасникам запропонували до кінця наступного тижня надати письмові зобов’язання щодо свого внеску.
П’ятнадцять країн уже запропонували надати літаки, кораблі та іншу техніку, однак кількість тих, хто погодився направити війська, залишається обмеженою.
Американський міністр оборони Піт Хегсет, як пише агентство, повідомив союзникам, що Трамп не змінив своєї позиції щодо відмови від гарантій безпеки для України, хоча вітає розширення європейської участі.
План, який наразі розробляють 200 військових експертів, має бути завершено до кінця квітня. Після оцінки письмових відповідей учасників коаліції його мають представити Трампу.
За словами Гілі, йдеться не лише про миротворчу місію, як це пропонують деякі лідери ЄС. Ключову роль у стримуванні росії повинні відігравати самі Збройні сили України.
Британія виділяє Україні новий пакет допомоги Україні. В цьому контексті міністр оборони Джон Гілі висловився про „критичний рік” у війні.
Про це заявив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, пише РБК-Україна з посиланням на Sky News.
„Наше завдання як міністрів оборони – доставити термінову військову допомогу в руки українських бійців”, – каже він.
Голова міністерства закликав присутніх переосмислити, чим вони можуть допомогти Україні.
„Сьогодні ми пообіцяємо виділити ще мільярди (на фінансування українських військових, – ред)”, – каже він.
Також Гілі висловився про „критичний рік” у війні в Україні.
„2025 рік – критичний рік для війни в Україні, і це критичний момент. Ми стоїмо з вами в боротьбі і ми стоїмо з вами в мирі”, – сказав він.
Новий пакет допомоги Україні від Британії
Він також відзначив, що Велика Британія виділила вранці 11 квітня 350 млн фунтів стерлінгів на допомогу Україні, – частину ширшого пакету допомоги на суму 450 млн фунтів стерлінгів, який, за його словами, зміцнить британсько-українські промислові зв’язки, а також надасть Києву більше озброєнь.
За словами Гілі, в британський пакет допомоги входять зокрема радари, протитанкові міни, ти сотні тисяч дронів.
Також Гілі додав, що в пакет британської допомоги входить і фінансування на ремонт військової техніки.
„Це частина нових зусиль, щоб відремонтувати тисячі українських машин”, – сказав міністр.