Сепаратистські депутати Народної Скупщини (парламенту) Республіки Сербської схвалили проєкт нової конституції цього утворення, який суперечить конституції Боснії і Герцеговини і містить багато проблемних статей.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Klix.
За проєкт проголосували 50 присутніх депутатів, вісім депутатів були „проти”, а тих, хто утримався, не було. Загалом у Народній Скупщині 83 депутати, і значна кількість опозиціонерів взагалі не з’явилися на голосування.
Для ухвалення проєкту нової конституції була потрібна проста більшість голосів, як і для вчорашнього ухвалення рішення про початок процесу ухвалення нової конституції РС. Однак для остаточного ухвалення знадобиться підтримка двох третин від депутатського складу.
Засідання, яке тривало весь день, включало два порядки денні – проєкт конституції РС і запропонований Мілорадом Додіком проєкт закону про захист конституційного ладу РС, який також був ухвалений.
Проєкт нової конституції передбачає створення армії РС, а також можливість вступу у військові союзи з іншими державами.
Деякі зі спірних положень включають право на конфедерацію з іншою державою, а також визначення Республіки Сербської як держави сербського народу з наданням йому права на самовизначення.
Президент Сербії Александар Вучич звинуватив міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини (БіГ) Ельмедіна Конаковича у «фактичному заклику до його вбивства», оскільки той запросив його відвідати Меморіальний центр Сребрениці – Поточарі.
Про це повідомляє балканська служба «Радіо Свобода».
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини 27 травня запросив президента Сербії до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН 11 липня на перше вшанування Міжнародного дня пам’яті геноциду в Сребрениці та заявив, що «звичайно, запрошує його в Поточарі» та гарантує йому безпеку.
У відповідь в коментарях TV Happy Вучич подякував Конаковичу «за запрошення мене вбити».
«Якщо я відповім на це, знайте, що Ельмедін Конакович винен у моєму вбивстві», – сказав він.
Президент Сербії натякнув на інцидент, який стався 11 липня 2015 року, коли кілька учасників вшанування пам’яті жертв геноциду в Сребрениці вербально та фізично атакували його, кидаючи в нього каміння та пляшки, після чого він покинув захід.
Згадуючи про це, Вучич вказав, що під час візиту в Поточарі в 2015 році він «схилив голову перед пам’ятником», але не «перед камінням та пляшками», коли, за словами президента, його «намагалися вбити».
We are seeing another surge in insane Russian propaganda about alleged Ukrainian plans to use "dirty bombs" or attack nuclear plants. We officially refute these false claims. Ukraine has no intention or ability to take any such actions. Russia must stop spreading dangerous lies.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
Боснія і Герцеговина може отримати статус кандидата на вступ до ЄС наступного місяця, якщо вона виконає умови, нещодавно висунуті Європейською комісією.
Про це заявив єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї, повідомляє видання Euractiv.
Після переговорів з президією Боснії в Сараєво, Варгеї сказав, що Європейська комісія «хоче бачити чіткі результати, про які вона зможе доповісти Раді ЄС, яка збереться в грудні».
У жовтні Європейська комісія рекомендувала надати Боснії і Герцеговині статус кандидата на вступ до ЄС, але додала список з восьми умов, які, на її думку, допоможуть зміцнити демократію в країні. Очікується, що рішення буде прийнято, коли лідери ЄС зберуться на черговий саміт ЄС в середині грудня, відразу після вирішального саміту ЄС-Західні Балкани в Тирані 6 грудня.
Умови в основному пов’язані з 14 пріоритетами, які Європейська комісія представила у 2019 році у своєму висновку щодо готовності БіГ стати країною-кандидатом.
У Сараєво Варгеї повторив, що для того, щоб рішення відбулося в грудні, Боснія і Герцеговина повинна спочатку виконати ці умови.
Серед них, зокрема, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, судова та імміграційна реформи, а також гарантії свободи слова та захисту журналістів.
Відсутність визначеності щодо того, чи дійсно статус кандидата буде на порядку денному, частково пояснюється зростаючою фрагментацією між трьома основними етнічними групами країни – боснійцями, хорватами та сербами, а також зменшенням підтримки ЄС. Наприклад, на нещодавніх загальних виборах жодна партія чи політик не включила вступ до ЄС як мету чи навіть тезу у свої маніфести.
Рішення про надання статусу, однак, в кінцевому підсумку залишається за країнами-членами ЄС, які повинні дійти згоди одноголосно.
Кілька країн ЄС, зокрема Австрія, Хорватія та Словенія, лобіюють прискорення вступу Боснії після того, як у червні такий статус отримали Україна та Молдова.
Основними противниками цього наразі є Франція та Нідерланди, погляди яких поділяє і Німеччина.
Вони вважають, що надання статусу кандидата зараз було б незаслуженою винагородою владі Боснії і Герцеговини, яка йде у відставку і мало що зробила для просування євроінтеграційних амбіцій країни.
Ці країни також хотіли б побачити остаточні результати парламентських виборів, що відбулися в БіГ 2 жовтня, зокрема, створення функціонального уряду, перш ніж брати на себе зобов’язання щодо перспективи членства країни в ЄС.
«Європейський шлях відкритий, але очікуються результати – від політичних лідерів залежить, щоб він став реальністю для кожного в Боснії і Герцеговині», – сказав Варгеї після зустрічі з новими членами тристороннього президентства Денісом Бечировичем, Желько Комсічем і Желькою Цвієвичем.
Цвієвич, яка займає місце сербів у президентському кріслі Боснії, заявила, що готова працювати «над питаннями, які можна вирішити».
«Наш статус кандидата став би заохоченням для всіх людей в Боснії і Герцеговині», – сказав боснійський член президії Бечіровіч, додавши, що зустріч з Варгеї була «обнадійливою і змістовною».
Боснія і Герцеговина має стати наступним офіційним кандидатом на вступ до Європейського союзу після України та Молдови.
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Хорватський член колективного Президіуму продовжить свою роботу, тоді як боснійський і сербський члени зміняться – виборча комісія повідомила результати виборів 2 жовтня.
Підрахунок показав, що хорват Желько Комшич, кандидат від Демократичного фронту (DF), набрав 55,8 відсотка голосів і, таким чином, зберіг своє місце в колективному Президіумі.
Боснійським членом досі був політик від Партії демократичної дії (SDA) Сефік Джаферович, але наступні чотири роки цю функцію виконуватиме кандидат від об’єднаної опозиції Денис Бечирович, який набрав 57,37% голосів.
Не залишиться на своєму місці й сербський член колективного Президіуму. Мілорада Додіка замінить Желька Цвіянович. Обидва політики – члени Союзу незалежних соціал-демократів (SNSD), і ця зміна – результат угоди. Желька Цвіянович здобула місце в колективному Президіумі, отримавши 51,65% голосів.
Представники найстаріших партій трьох етнічних груп – боснійців, хорватів і сербів – увійшли до федерального парламенту Боснії зі значною більшістю, а також отримали найбільшу кількість місць у парламентах регіонів країни.
У Боснії та Герцеговині 2 жовтня відбулися вибори колективного Президіуму й парламентів на національному, регіональному і місцевому рівнях. Загалом обирали 518 депутатів.
