Польські служби підтримають роботу з пошуку зниклої речниці Координаційної ради Білорусі – керівного органу білоруської опозиції в екзилі – Анжеліки Мельникової, яку востаннє бачили в Польщі.
Про це заявив речник Міністерства внутрішніх справ Польщі Яцек Добжинський.
Добжинський повідомив, що служби Польщі отримали інформацію про зникнення Мельникової кілька днів тому.
“За інформацією польських і партнерських служб, ця особа вже багато тижнів перебуває за межами Польщі. Польські служби будуть підтримувати діяльність служб інших країн і Координаційної ради Білорусі з метою встановлення місцеперебування пані Мельникової”, – написав він на Х.
Напередодні про зникнення Мельникової заявили в Координаційній раді Білорусі. Разом із жінкою зникли і її доньки 6 і 12 років, які жили з нею у Варшаві.
У Координаційній раді тоді зазначили, що представники демократичних сил Білорусі залишаються пріоритетними цілями спецслужб білоруського та російського режимів.
Водночас, за інформацією порталу “Наша Ніва”, Мельникова нібито виїхала до Великої Британії.
Анжеліка Мельникова покинула Білорусь після того, як її двічі затримували під час протестів у країні в 2020 році. Спікерка білоруської Координаційної ради також працює з білоруським опозиціонером Павлом Латушкою в Національній антикризовій раді Білорусі, яку той очолює.
Президент Володимир Зеленський заявив, що європейським країнам слід готуватися до того, що російський диктатор Володимир Путін розмістить свої війська на території Білорусі і погрожуватиме звідти Польщі чи країнам Балтії.
Про це глава Української держави повідомив за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі, передає кореспондент Укрінформу.
«З амбіціями Путіна і тим, що ми бачимо сьогодні, коли він робить все, щоб не зупинити цю війну, факт полягає у тому, що він буде йти далі. Буде думати про інші країни. Я в цьому впевнений. Я попереджаю про це абсолютно відкрито, відверто. Ви побачите, він буде провокувати інші країни. Можливо, наступною буде Польща, або країни Балтійські країни. І це не просто чергова риторика. Ви побачите, навесні, влітку або восени, він буде розташовувати сили на території Білорусі. І багато європейців, можливо, і Сполучені Штати, будуть говорити, що це залякування Польщі, Литви, інших наших балтійських партнерів. Але ви побачите, що він буде робити все, щоб втягнути їх, буде думати, як їх провокувати. Я не знаю, чи буде вторгнення, але в будь-якому випадку він таким чином затягне Білорусь у війну», – розповів Зеленський.
Він додав, що на його думку, після того, як з території Білорусі Україну атакували ракетами, ця країна вже була у війні.
«Але їхні люди – ні, і їхнє військо — поки що ні, але Путін цього дуже хоче. І тому я вважаю, що треба робити все, щоб його зупинити», – сказав Президент.
Європейський союз охарактеризував президентські вибори в Білорусі, що відбулися 26 січня, як нелегітимні та висловив загрозу введення нових санкцій. У спільній заяві верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас і єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, зазначається:
«Сьогоднішні фіктивні вибори в Білорусі не були ані вільними, ані чесними. Народ Білорусі заслуговує на реальне право голосу щодо того, хто керує їхньою країною. Безжальні й безпрецедентні репресії щодо прав людини, обмеження участі в політичному житті й доступу до незалежних ЗМІ в Білорусі позбавили виборчий процес будь-якої легітимності».
Заклики до звільнення політичних в’язнів
Каллас і Кос закликали білоруську владу звільнити понад тисячу політичних в’язнів, серед яких є й співробітник представництва ЄС у Мінську. Вони також вказали на те, що влада Білорусі запросила спостерігачів від Організації з безпеки і співпраці в Європі лише за десять днів до виборів, ускладнивши можливість спостереження за виборчим процесом.
Санкції та міжнародна реакція
ЄС підкреслив, що продовжить вводити обмежувальні заходи проти білоруського режиму, враховуючи його участь в агресивній війні росії проти України та гібридних атаках на сусідні держави. Вони зазначили, що одночасно фінансово підтримуватимуть білоруське громадянське суспільство, демократичні сили в еміграції та білоруську культуру. Хоча точні деталі нових санкцій не були озвучені, ЄС продовжує активно стежити за ситуацією.
Вибори в Білорусі проходять в умовах масштабних репресій, політичної кризи, і міжнародна спільнота вже давно не визнає результати виборів у цій країні. Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, знову балотується на пост президента, але низка західних країн і організацій уже заявила, що не визнає результати виборів, які, за словами представників МЗС України, є відомими наперед.
У Білорусі закінчилося голосування президентських виборах. О 20:00 закрилися виборчі дільниці. За невизнаного низкою країн фактичного президента Олександра Лукашенка проголосували 87,6% виборців.
Про це свідчать результати екзипполу, повідомляє Белта.
За підсумками опитування, за Лукашенка проголосували 87,6% виборців, Сергій Сиранков набрав 2,7% голосів опитаних виборців, за Олега Гайдукевича проголосувало 1,8% опитаних, Ганну Канопацьку підтримали 1,6% виборців, Олександра Хижняка – 1,2%, проти всіх проголосували 5,1% опитаних.
Зазначається, що опитування, згідно з соціологічною вибіркою, проходило на 320 дільницях. Опитували виборців інтерв’юери у кількості тисячі осіб з моменту відкриття дільниць для голосування о 8:00 ранку до закриття о 20:00. Опитування було анонімним. У респондентів питали, за кого із кандидатів вони проголосували.
У Білорусі 21 січня розпочалося дострокове голосування на виборах президента.
Про це повідомили в Центральній виборчій комісії Білорусі.
Дострокове голосування триватиме з 21 до 25 січня. А основний день голосування — 26 січня.
Як пише білоруська служба «Радіо Свобода», правозахисники вважають дострокове голосування одним із механізмів фальсифікації результатів виборів. Зазвичай у ньому беруть участь до 40% виборців.
За словами спостерігачів попередніх виборів і правозахисників, виконавча влада визначає плани й кількість людей, які мають проголосувати достроково. Ці плани поширюються між регіонами й підприємствами, фактично змушуючи громадян голосувати достроково.
Центральна виборча комісія Білорусі заперечує такі звинувачення й називає дострокове голосування поширеною міжнародною практикою.
Білоруський диктатор Александр Лукашенко продовжує щедро роздавати помилування. Наразі він дозволив вийти на волю ще 23 засудженим за злочини так званого «екстремістського характеру».
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Серед помилуваних політв’язнів три жінки та двадцятеро чоловіків. З них 14 осіб страждають на хронічні захворювання, а 12 – мають дітей.
Усі засуджені написали прохання про помилування, визнали свою провину та розкаялися, поінформували у пресслужбі Лукашенка.
У матеріалі йдеться що це вже восьме помилування у Білорусі за останні півроку. У 2024 році було звільнено 207 осіб, яких правозахисники визнали політв’язнями.
Станом на 18 січня у Білорусі за політичними мотивами залишаються ув’язненими 1244 людини, свідчать дані правозахисного центру «Вясна».
У Білорусі сподіваються, що сусідні держави не створюватимуть „перешкодам білоруським громадянам для перетину кордону з метою реалізації виборчих прав”.
Голова ЦВК РБ Ігор Карпенко заявив, що Білорусь не відкриватиме дільниці для голосування за кордоном через „відсутність належних заходів безпеки”. Про це він сказав на пресконференції, передає БелТа.
„Білорусь не створює дільниці для голосування за кордоном. Це законодавче нововведення зумовлене відсутністю заходів з безпеки на дільницях, які раніше створювалися на території інших держав, скороченням чисельності працівників дипкорпусу”, – зазначив він.
Карпенко сподівається, що сусідні держави не створюватимуть „перешкодам білоруським громадянам для перетину кордону з метою реалізації виборчих прав”.
Він заявив, що на території самої Білорусі створені умови для організації голосування громадян, які постійно проживають за кордоном. Проголосувати вони зможуть на одній із 6 дільниць, які будуть розташовані в Мінську і п’яти обласних центрах.
Державний департамент США рекомендує своїм громадянам негайно залишити Білорусь.
Про це повідомляє сайт Держдепу.
„Не відвідуйте Білорусь через свавільне застосування білоруською владою місцевих законів, ризик затримання, продовження сприяння російській війні проти України, потенційні громадянські заворушення та обмежені можливості Посольства допомагати громадянам США, які проживають або подорожують до Білорусії. Громадяни США в Білорусі мають виїхати негайно„, – йдеться в повідомленні.
Там підтвердили 4 рівень ризику – „не відвідувати”.
Наступні президентські вибори в Білорусі призначили на 26 січня 2025 року. Таке рішення ухвалено на засіданні Палати представників.
Про це повідомляє білоруське інформагентство Belta.
Так, Центральна виборча комісія Білорусі заявила, що готова до початку передвиборчої кампанії. Очільник ЦПК Ігор Карпенко заявив, що проведення виборів у січні 2025 року «повною мірою» відповідають Конституції країни та виборчому кодексу.
На них також буде балотуватися чинний самопроголошений лідер країни Олександр Лукашенко.
Нагадуємо, ще на початку 2024 року Лукашенко заявляв, що буде балотуватися на восьмий термін. Нагадаємо, що президентське крісло він займає з липня 1994 року.
У 2022 році він підписав документ про зміни в Конституції, які забезпечили йому можливість бути президентом до 2035 року.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
У суботу, 12 жовтня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про тимчасову заборону на притулок для біженців з Білорусі на тлі побоювань, що росія за допомогою мігрантів намагається дестабілізувати ЄС.
За словами Туска, нова міграційна стратегія передбачатиме „тимчасове територіальне призупинення права на притулок”.Він зазначив, що Білорусь і росія активно зловживають правом на притулок, яке надає Євросоюз.
„Це право на притулок використовується саме проти самої суті права на притулок”, – додав очільник польського уряду.
За даними видання, впродовж останніх років десятки тисяч потенційних мігрантів, багато з яких є вихідцями з Близького Сходу та Африки, намагалися перетнути кордон з Польщею через Білорусь: минулого місяця було зафіксовано 2 500 таких випадків, а цього року – вже понад 26 тисяч.
Як стверджує Туск, білоруські прикордонники активно допомагають цим групам в рамках так званої гібридної війни, покликаної посилити антиміграційні настрої і зв’язати державні ресурси.
У відповідь на ці виклики країна посилила свою прикордонну інфраструктуру та створила спеціальну зону з розширеними повноваженнями для місцевих органів влади.