Мобільний наземний ракетний комплекс «Орєшнік» офіційно розпочав бойове чергування на території Білорусі.
Про це 30 грудня повідомили міністерство оборони рф, опублікувавши відео урочистої церемонії заступлення підрозділу на бойове чергування.
У заяві російського Міноборони не уточнюється точне місце розташування комплексу та кількість військовослужбовців, які його обслуговують. Відомо, що перед виходом на чергування фахівці бойових розрахунків пуску, зв’язку, охорони та енергопостачання, а також механіки-водії підрозділу пройшли перепідготовку на навчально-тренувальних засобах.
«У республіці Білорусь заздалегідь створені всі умови для бойового чергування та проживання російських військовослужбовців. Особовий склад підрозділу освоює нові райони бойового патрулювання», – стверджують у російському Міноборони.
Також у заяві нагадали, що комплекс «Орєшнік» може уражати цілі на відстані до 5000 км, оснащуватися як звичайними, так і спеціальними боєголовками та запускатися з будь-якої точки маршруту патрулювання.
На території Білорусі на дахах багатоповерхових житлових будинків розмістили антени та інше обладнання, яке допомагає наводити «шахеди» на об’єкти в західних регіонах України.
Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки, посилаючись на дані розвідки.
Він сказав, що військові фіксують спроби рф обходити перехоплювачі через територію сусідньої держави. За словами Зеленського, «це ризиковано для Білорусі».
«Фактично на дахах звичайних 5-поверхівок розташовані антени й інше обладнання, яке допомагає наводити «шахеди» на обʼєкти в наших західних регіонах. Це абсолютна зневага до людських життів, і важливо, щоб у Мінську перестали із цим гратися», – вважає президент.
Він додав, що влада має намір поінформувати партнерів і готуватиме «спільні відповіді».
Окремо на Ставці обговорили фінансування виробництва дронів-перехоплювачів та проблеми їхнього розподілу у військах. Президент доручив оновити систему постачання, щоб більше підрозділів отримували необхідну техніку. Також Генштаб та Міноборони мають підготувати пропозиції щодо посилення стратегії захисту українського неба.
[type] => post [excerpt] => На території Білорусі на дахах багатоповерхових житлових будинків розмістили антени та інше обладнання, яке допомагає наводити «шахеди» на об'єкти в західних регіонах України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766781300 [modified] => 1766780530 ) [title] => У Білорусі на дахах будинків розташували антени, які наводять «шахеди» на Україну – Зеленський [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173467&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 173582 [uk] => 173467 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 173468 [image] => Array ( [id] => 173468 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244.png [original_lng] => 746060 [original_w] => 1140 [original_h] => 599 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244-300x158.png [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244-768x404.png [width] => 768 [height] => 404 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244-1024x538.png [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244.png [width] => 1140 [height] => 599 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244.png [width] => 1140 [height] => 599 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-244.png [width] => 1140 [height] => 599 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1766773330:8 [_thumbnail_id] => 173468 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 564 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 642299092000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 446 [1] => 612 [2] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Володимир Зеленський [2] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 173054 [content] =>
Білорусь може отримати від росії “максимум десяток” ракетних комплексів Орєшнік. Про це заявив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, передають місцеві ЗМІ.
Після неформальної зустрічі глав держав-учасниць СНД журналіст запитав Лукашенка, чи справді Білорусі передали “десяток” комплексів Орєшнік, як це раніше нібито обговорювали з главою Кремля Володимиром Путіним.
“Десяток – це буде максимум”, – відповів Лукашенко.
Рік тому Лукашенко на питання про плани постачання Орєшніка казав: “Думаю, що поки десяток, а потім подивимося”. Згодом, у січні цього року, він заявляв, що про 10 комплексів “пожартував” і що “достатньо одного комплексу, аби убезпечити Білорусь”.
Уряд Литви оголосив надзвичайний стан по всій країні через кризу, пов’язану з повітряними кулями з Білорусі та загрозами національній безпеці, повідомляють литовські медіа.
Керівництво державними операціями в умовах надзвичайного стану здійснюватиме міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович.
«Очевидно, що цей надзвичайний стан оголошений не лише через перешкоди цивільній авіації, але й через побоювання щодо національної безпеки та потребу в ближчій координації між інституціями», – заявив Кондратович на засіданні уряду.
У МВС Литви наголосили, що запровадження надзвичайного стану не створить незручностей для суспільства, оскільки заходи будуть цілеспрямованими, пропорційними та спрямованими виключно на причетних до незаконної діяльності.
Представник правлячої коаліції Авреліус Веріга зазначив, що статус надзвичайної ситуації «допоможе активувати більш інтенсивні механізми та розв’язати руки певним установам».
У Литві повітряні кулі, запущені з території Білорусі, називають гібридною атакою. Вони становлять загрозу для цивільної авіації та порушують роботу Вільнюського аеропорту. За даними аеропорту, лише за перший тиждень грудня через обмеження повітряного простору внаслідок появи куль постраждали 4 тисячі пасажирів.
Більшість літаків, які не змогли приземлитися у Вільнюсі, були перенаправлені до Каунаса. Загалом від початку кризи ці атаки позначилися на 320 рейсах, постраждали 47 тисяч пасажирів, аеропорти закривалися на майже 60 годин.
Адміністрація Дональда Трампа та білоруська влада обговорюють можливе звільнення найближчим часом щонайменше 100 політичних в’язнів у межах триваючого зближення між Вашингтоном і Мінськом.
За даними співрозмовників агентства, попри те що авторитарний режим Олександра Лукашенка вже звільнив кілька десятків утримуваних в’язнів після приходу Трампа до влади у січні, США прагнуть отримати згоду на одноразове звільнення понад сотні людей. Джерела розповіли про це на умовах анонімності через чутливість переговорів.
Як відомо, у вересні Білорусь здійснила найбільший на сьогодні жест – звільнила 52 в’язнів. Правозахисні організації Заходу оцінюють загальну кількість політичних ув’язнених у країні більш ніж у 1 000 осі, серед яких – колишні кандидати в президенти та лауреати Нобелівської премії.
Поки що незрозуміло, кого саме можуть звільнити та коли це станеться. Білий дім відмовився від коментарів, дипломатичне представництво Білорусі у Вашингтоні також поки не коментує ситуацію.
У Литві заявили, що ніч на 24 листопада стала найбільш напруженою у листопаді через масований запуск повітряних куль із території Білорусі, які вплинули на роботу литовської авіації.
Глава Національного центру кризового управління Вільмантас Віткаускас зазначив: “Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 з Білорусі і тривав до 02:00”.
У центрі додали, що через метеозонди Вільнюський аеропорт скасував 13 рейсів, а ще 6 перенаправили до Каунаса. “Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки…”, – сказав Віткаускас. Загалом у повітряному просторі Литви зафіксували понад 40 куль.
За останню добу польоти куль помітили і в Латвії – понад 30 сигналів на радарах. “Ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – наголосив Віткаускас.
Станом на ранок 24 листопада у Литві виявили 6 повітряних куль, пошуки інших тривають.
У Білорусі немає коштів на погашення боргів, влада розраховує залучити додаткові ресурси від росії.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Валютні резерви Білорусі на папері на вигляд значні – 13,7 млрд дол. на 1 листопада – але ліквідності катастрофічно не вистачає. Лише 5,3 млрд дол. доступні для оперативних зовнішніх платежів; близько 7 млрд дол. припадає на золото, яке через санкції доведеться продавати з дисконтом; ще 1,4 млрд дол. – спеціальні права запозичення МВФ, фактично недоступні для виплат. Отже, реальні ресурси для розрахунків – обмежені й уразливі”, – зазначили в СЗРУ.
За даними розвідки, у 2026 році платежі з боргу перевищують ці можливості. Республіці Білорусь потрібно спрямувати 17,7 млрд білоруських рублів на погашення і 6 млрд – на обслуговування зобов’язань, що в сумі дає близько 8 млрд дол. за поточним курсом. Через цю прірву резерви можуть швидко вичерпатися, якщо розраховувати тільки на внутрішні джерела.
Офіційне визнання цього ризику пролунало від міністра фінансів Юрія Селиверстова: режим планує залучити додаткові ресурси від росії для покриття дефіциту.
Як заявили у розвідці, ця позиція відходить від нещодавніх заяв нацбанку про “самозабезпечення” і наміри використовувати внутрішні резерви, зокрема плановане скорочення запасів на 4,5 млрд дол.
“Навіть якщо Кремль погодиться допомогти, можливості Москви обмежені: російський бюджет – із великим дефіцитом, фонди для трансфертів скорочуються. Отже, варіант із повноцінним “висиханням” фінансів Білорусі – реальний: перспектива “грошей нема й не буде” стає базовим сценарієм на найближчий рік”, – зазначили у СЗРУ.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Опівночі 17 листопада Польща відкрила два автомобільні пункти пропуску з Білоруссю у Кузниці і Бобровниках, повідомило польське радіо RMF FM.
Перехід у Кузниці залишався закритим з 9 листопада 2021 року – внаслідок гібридної атаки, організованою владою Білорусі, що призвела до міграційної кризи. Бобровники були недоступні з 10 лютого 2023 року – як реакція Варшави на вирок політв’язню, білоруському журналісту та діячу польської меншини Андрію Почобуту.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі заявило, що відкриття стало можливим лише після повного “ущільнення” кордону та консультацій з місцевою владою й підприємцями, які роками вимагали відновлення руху.
Через закриття КПП страждала економіка регіону Польщі
“Коли кордон щільний, коли польська держава знає, що безпечно – ми відкриваємо ці два переходи”, – заявив глава Підляського воєводства Яцек Бжозовський на пресконференції в Бобровниках. Він наголосив, що закриття переходів призвело до економічної катастрофи регіону – “підляські підприємці втрачали свої статки і справу всього життя”.
Держава виплачувала компенсації лише підприємствам з населених пунктів, де розташовані переходи, хоча втрат зазнали готелі, ресторани, перевізники та торгівля всього регіону.
Представники прикордонної служби запевняють, що готові відновити перевірки – сучасну систему в’їзду/виїзду, яка діє на зовнішніх кордонах Європейського Союзу. КПП у Кузниці працюватиме лише для легкових авто, у Бобровниках – для легкового транспорту, автобусів і вантажівок.
Відновлення роботи прикордонних пунктів викликало ажіотаж, адже ще до півночі перед Бобровниками вишикувалася черга 4-5 кілометрів. Першим транспортним засобом, який перетнув кордон, став рейсовий автобус Варшава-Білосток-Гродно.
Російський ракетний комплекс „Орєшнік” буде поставлено на бойове чергування в Білорусі вже у грудні 2025 року.
Про це у коментарі російському інформагентству ТАСС заявила прессекретарка білоруського лідера Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт.
За її словами, створення умов для розміщення ракетного комплексу у Білорусі вже добігає кінця.
„У грудні поточного року його буде поставлено на бойове чергування, тому будь-які розмови, бути чи не бути „Орєшніку”, на цьому вичерпані”, — сказала речниця Лукашенка.
У вересні на навчаннях „Запад‑2025” білоруські та російські військові відпрацювали застосування „Орєшніка”, безпілотників та сучасних методів ведення бою.
У понеділок офіцери військової служби США спостерігали за спільними військовими навчаннями росії та Білорусі. Білоруський міністр оборони Віктор Хренін сказав їм, що вони можуть розглянути „все, що їх цікавить”.
Як повідомляє Reuters, присутність американців на полігоні в Білорусі була представлена міністерством оборони країни як несподіванка. Так, Міністерство опублікувало відео, на якому двоє американських офіцерів у формі дякують Хреніну за запрошення та тиснуть йому руку.
Зазначається, що присутність американських офіцерів є останньою ознакою потепління відносин між Вашингтоном та Мінськом, близьким союзником Москви, який дозволив їй використати свою територію для відправки десятків тисяч військових для вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
В виданні нагадали, що минулого тижня представник президента США Дональда Трампа Джон Коул перебував у Мінську і провів переговори з Олександром Лукашенком, який погодився звільнити з в’язниць 52 особи, включаючи журналістів та політичних опонентів. Натомість США послабили санкції проти білоруської національної авіакомпанії „Белавіа”, дозволивши їй обслуговувати та купувати компоненти для свого флоту, який включає літаки Boeing.
Трамп хоче найближчим часом знову відкрити посольство США в Білорусі, нормалізувати зв’язки та відновити економічні та торговельні відносини, сказав Коул.
„Трамп, який намагається домогтися припинення війни в Україні, налагоджує тісніші зв’язки з Лукашенком, який регулярно проводить переговори з Путіним. Минулого тижня Трамп надіслав Лукашенку дружнього листа з власноручним підписом через Коула”, – підкреслило Reuters.
