Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер вважає, що конфіскація Європою майже 200 млрд євро заморожених російських активів була б „актом війни”.
Про це він сказав журналістам після зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі у четвер, 20 березня, передає Politico, пише „Європейська правда”.
На думку де Вевера, конфіскація Європою майже 200 млрд євро заморожених російських активів матиме „системні ризики для всієї фінансової світової системи” і викличе відплату з боку Москви.
„Ми живемо не у світі фантазій. Ми живемо в реальному світі, де, якщо ви забираєте у когось 200 млрд євро, то це матиме наслідки”, – сказав він.
Окрім цього, де Вевер закликав колег-лідерів утриматися від публічного „представлення заморожених і знерухомлених активів як маленької скарбнички Путіна, яку можна просто розбити молотком, а потім забрати гроші і витратити їх на що завгодно, тому що це не так просто”.
Як відомо, у Бельгії зберігається найбільша частка заморожених активів Росії й неодноразово десятки законодавців зверталися до короля Бельгії Філіпа із закликом публічно підтримати вилучення російських активів на підтримку України.
Начальник Генштабу Бельгії Фредерік Вансін вважає, що потрібні швидкі дії, аби зробити Європу сильнішою у військовому плані, повідомляє бельгійське видання VRT.be.
За словами Вансіна, Європа надто довго покладалася на Сполучені Штати щодо своєї безпеки. На його думку, імперіалістичні прагнення президента росії Володимира Путіна потрібно сприймати всерйоз, і поки тривають бойові дії в Україні, Європа має забезпечити свою військову перевагу.
Фредерік Вансін різко розкритикував і назвав принизливим те, що США та росія обговорюють безпеку Європи без участі Євросоюзу.
Начальник Генштабу також зазначив, що Європа наразі не готова до створення спільної армії, але підтримує стратегічну співпрацю на європейському рівні.
Як зауважив Вансін, головна мета нарощування європейської військової потужності – це стримування потенційних агресорів, передусім росії. «Путін розуміє лише мову жорсткої військової сили», – сказав він. На його переконання, існує реальна загроза того, що російський президент хоче вийти за межі України. «Для Путіна розпад Радянського Союзу був катастрофою. Він чітко заявив, що все ще прагнереалізувати свої імперіалістичні мрії», – зазначив Вансін.
На його думку, тактика війни росії не змінилася з часів Другої світової війни. «На Заході ми діємо дуже цілеспрямовано у військовому плані, знищуємо лише необхідне. Росіяни ж знищують усе», – заявив він.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен цього тижня зазначив, що готовий спрямувати в Україну військадля виконання можливої мирної угоди. Водночас, за словами Вансіна, про неї поки що не йдеться.
Начальник Генштабу підкреслив, що Брюссельздатний надати військову допомогу в разі потреби. «Бельгія має висококваліфіковану армію – на землі, на морі та в повітрі. Але всі такі рішення мають прийматися залежно від мирної угоди», – сказав він. А відтак додав, що ключовим питанням у разі майбутньої мирної угоди є те, як запобігти повторному вторгненню росії в Україну через кілька років: «Відповідь на це зрозуміла – шляхомстримування».
Уряд Бельгії визнав необхідність інвестицій в оборону, але, на думку Вансіна, удосконалення потрібно робити швидше. Бельгія планує досягти встановлених НАТО 2% ВВП на оборону лише до 2029 року, однак міністр вважає, що це надто пізно.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також закликала Бельгію виконати взяті на себе 10 років тому оборонні зобов’язання. За словами Венсіна, це питання актуальне не лише для Бельгії, а й усієї Європи.
«Незабаром в Гаазі відбудеться саміт НАТО. Я вважаю, що країна, яка не досягає 2-відсоткової мети оборонних інвестицій, не повинна навіть входити до залу засідань», – сказав начальник Генштабу Бельгії.
У Бельгії через майже 8 місяців після виборів та близько 7 місяців коаліційних переговорів склав присягу новий уряд.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, повідомляє Le Soir.
Фламандський націоналіст Барт де Вевер та його міністри склали присягу перед королем Філіпом у понеділок вранці. Далі де Вевер повинен зустрітися зі своїм попередником Александром Де Кроо для передачі влади.
У понеділок де Вевера вже очікують у палаці Егмонт, де проходить неформальний саміт 27 глав держав і урядів Європейського Союзу.
Очікується, що у вівторок об 11:00 за місцевим часом новий прем’єр-міністр знову відвідає Королівський палац та виступить перед королем.
О 14:00 його чекатимуть у Палаті представників для виголошення заяви про загальну політику, а в середу депутати обговорюватимуть цю заяву.
Розгляд вотуму довіри новому уряду очікується в четвер, після чого офіційно буде створена нова коаліція.
Нова коаліція складається з п’яти партій. І хоча уряд формує права N-VA, партії центристського спрямування зберігатимуть більшість у коаліції, тож радикальний зсув вправо не очікується.
У Бельгії вперше до влади прийде уряд, очолюваний правою партією N-VA. Королівський палац у п’ятницю, 31 січня підтвердив, що король Філіп був поінформований про коаліційну угоду між міграційно-критичною фламандською націоналістичною партією N-VA та ще чотирма партіями, повідомляє Vienna.at.
Зазначається, що прем’єр-міністром нового правоцентристського уряду стане Барт Де Вевер, голова N-VA. 54-річний політик до цього часу обіймав посаду мера портового міста Антверпен.
Основною метою нової влади є скорочення великого боргового навантаження та зменшення дефіциту бюджету Бельгії. Очікуються радикальні реформи, які можуть призвести до значних скорочень соціальних програм.
Поки що не відомо, коли саме уряд розпочне роботу. Як заявили в Королівському палаці, дата складання присяги прем’єра та членів уряду буде оголошена пізніше.
Партія N-VA, яка виступає за більшу автономію економічно розвиненого регіону Фландрії, перемогла на парламентських виборах у червні, отримавши найбільшу підтримку.
Тепер партія сформує так звану „Аризонську коаліцію” разом із ліберальною партією MR, християнськими демократами обох регіонів та фламандськими соціал-демократами.
Хоча уряд формує права N-VA, партії центристського спрямування зберігатимуть більшість у коаліції, тож радикальний зсув вправо не очікується.
Як пише видання, формування уряду в Бельгії є складним і затяжним процесом. Це пояснюється тим, що більшість партій представляють окремо франкомовну Валлонію або нідерландськомовну Фландрію. При цьому король Бельгії відіграє роль посередника у переговорах між політичними силами.
Свобода слова дуже важлива, але соцмережі можуть дестабілізувати демократію Євросоюзу, тому він має втрутитися в їхнє використання, вважає прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо.
Під час свого виступу в палаті представників Бельгії політик закликав Європейську комісію виступити проти використання соціальних мереж, адже вони можуть дестабілізувати демократію в Євросоюзі. Александр де Кроо вважає, що певний час вони вже втручаються в західні демократії, а тепер це роблять і багаті та впливові люди.
За словами прем’єра, не можна допускати використання соціальних мереж для нав’язування політичних уподобань, оскільки вільна організація виборів є основою європейської політичної та соціальної системи. Він додав, що це має відбуватися без впливу інших країн і людей при владі.
«Ми повинні втрутитися і маємо на це законні повноваження. Європейська комісія повинна втрутитися і застосувати положення законодавства ЄС про цифрові послуги (DSA) », – заявив де Кроо. Він підкреслив, що свобода слова дуже важлива, але вона не може служити виправданням для брехні та маніпуляцій.
Наприкінці свого виступу прем’єр зазначив, що небезпечно, коли влада надто концентрується та коли нею зловживають, тому потрібно вжити заходів, щоб цього не допустити.
Бельгійська компанія Thales та українське оборонне підприємство уклали угоду про спільне виробництво ракет для протидії російським безпілотникам.
Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін.
«Thales Belgium підписали меморандум про співпрацю з українським оборонним підприємством. Ця домовленість передбачає спільне виробництво ракет для протидії ворожим БпЛА. Також очікуємо, що надалі ця співпраця розшириться – до передачі технологій та комплектуючих до цих ракет», – йдеться у заяві.
Герман Сметанін наголосив, що це співробітництво підсилить український ОПК та захист критичної інфраструктури від ворожих дронів.
Україна вже має графіки постачання літаків F-16 від країн-партнерів, але вони є довготривалими.
Про це заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, повідомляє Радіо Свобода.
Він зазначив, що Повітряні сили справді потребують 128 літаків, про що раніше говорив президент Володимир Зеленський. За його словами, Україна має задекларовану кількість від партнерів щодо кількості літаків. Це чотири країни та відома кількість, яку вони обіцяють.
„На жаль, у деяких країнах графік постачання доволі тривалий. Наприклад, Бельгія задекларувала 30 літаків, і це є в нашій безпековій угоді з Бельгією. Але вона каже, що ці 30 літаків будуть поставлені до кінця 2028 року, що очевидно є неприйнятним для нас”, – сказав Жовква.
Заступник глави Офісу президента також додав, що важливим питанням є збільшення кількості тренувальних центрів для пілотів. За його словами, пілоти мають вести тактику бою відповідно до типу літака, на якому вони будуть працювати.
„F-16 – це зовсім інша тактика ведення бою. Тому говоримо і про це, та у відповідній заяві про F-16, яка була складена під час саміту (Вашингтонський саміт НАТО. – ред.), сказано, що партнери будуть працювати над розширенням кількості місць для українських пілотів”, – сказав глава ОП.
Жовква додав, що це стосується не лише пілотів, а й інженерного складу, оптимізації, тобто скорочення часу навчання.
„Під час війни ми не можемо дозволити собі проходити цей тривалий період навчання, як прописано, можливо, в підручниках. Ми можемо це оптимізувати”, – сказав він.
Заступник голови Офісу президента також зазначив, що під час саміту НАТО президент Зеленський мав зустрічі з лідерами країн-партнерів, які погодилися постачати літаки.
„Ці комплексні питання ми проговорювали з тими лідерами, які нам постачають літаки. Була у президента зустріч з новим прем’єр-міністром Нідерландів, були відповідні зустрічі з іншими керівниками. Безумовно, про це говорили і під час зустрічі з президентом Байденом, адже роль США в питанні постачання літаків також дуже важлива”, – наголосив Жовква.
Бельгія профінансує відновлення та модернізацію пошкодженої через війну школи на Київщині за новим дизайн-проєктом.
Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
„Школа в селі Київської області стане першою, яка в рамках пілоту отримає архітектурну трансформацію. Процес розпочнеться протягом року, а профінансує модернізацію Бельгія”, — ідеться у повідомленні.
Пілотний проєкт включає модернізацію п’яти шкіл, пошкоджених через бойові дії. Відновлення шкіл відбуватиметься із сучасним підходом до освітніх просторів. В оновлених школах будуть облаштовані внутрішні дворики для відпочинку, амфітеатр, великі актові зали.
„Школи не повинні нагадувати приміщення лікарні. Вони мають бути схожі на маленький офіс Google чи Netflix — на місце, де народжуються проривні ідеї та мрії. Умови, за яких відбувається освітній процес і формування дітей як особистостей, дуже важливі”, — наголосив Федоров.
Прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо на своїй сторінці в соціальних мережах повідомив, що король Філіп прийняв його відставку. Уряд працюватиме до початку створення нового Кабінету Міністрів.
У Бельгії в неділю разом із виборами до Європарламенту пройшли федеральні та місцеві вибори. Партія Олександра Де Кроо, Фламандська ліберальна партія (Open VLD), втратила п’ять із 12 місць у Палаті представників.
Прем’єр-міністр назвав результат виборів розчаруванням, за яке бере на себе відповідальність.
Уряд продовжить займатися своїми поточними справами і підготує передачу офісів новому Кабінету Міністрів, зазначив Де Кроо.
На федеральних і місцевих виборах у Бельгії найкращого результату досяг Новий фламандський альянс, який отримав 24 із 150 місць у нижній палаті – втративши одне місце.
Після виборів 2019 року у Бельгії дуже довго не вдавалося сформувати уряд.
Олександр Де Кроо склав присягу як прем’єр-міністр через 652 дні після виборів.
Зазначається, що його правоцентристська партія «Відкриті фламандські ліберали і демократи» програла на виборах у Європейський парламент, набравши 5,7% голосів за результатами екзит-полів.
Попри поразку, де Кроо привітав переможців виборів, консервативну партію N-VA, що дотримується ідеології фламандського націоналізму.
«Для нас це був особливо важкий вечір, ми програли. Із завтрашнього дня я буду прем’єр-міністром у відставці. Але ліберали сильні, ми повернемося», – заявив прем’єр.
Як відомо, N-VA (Новий фламандський альянс) набрали 17,4% голосів, а VLAAMS BELANG (Фламандський інтерес) – 14,4%.
Згідно з традицією, наступного дня після виборів прем’єр-міністр Бельгії завжди подає королю заяву про відставку свого уряду.