Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив про можливість участі у складі „коаліції рішучих” разом із Британією та Францією.
Про це заявив Франкен у Брюсселі.
Бельгія готова направити свої війська в Україну одразу після досягнення перемир’я.
„Ми готові у складі „коаліції рішучих” разом з Великою Британією та Францією почати діяти на українській території одразу після укладання перемир’я”, – зазначив Франкен перед початком засідання міністрів закордонних справ та оборони ЄС у Брюсселі.
Йдеться про потенційне мирне розгортання, яке має на меті стабілізацію ситуації після активної фази бойових дій.
Водночас міністр не уточнив, про які саме формати військової присутності може йтися.
Україна може отримати від Бельгії винищувачі F-16 раніше, ніж планувалося.
Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, повідомляє „Радіо Свобода”.
„Щодо F-16 – ми вже є і залишимось у коаліції по F-16, і ми спробуємо поставити літаки навіть раніше за визначений термін. Думаю, це теж хороша новина”, – сказав Франкен.
Однак дату поставок він не уточнив. Він також заявив, що Бельгія буде „активною”, коли йдеться про „коаліцію охочих”.
„На рівні начальників генеральних штабів є робоча група, і вони працюють під керівництвом Великої Британії та Франції. Вони розробляють план і дуже тісно співпрацюють. Ми майже досягли мети. Тому я вважаю, що ситуація розвивається в правильному напрямку”, – сказав він.
Бельгія передасть Україні пакет військової допомоги на суму в один мільярд євро. Про це повідомляє TIJD.
За словами міністра оборони Тео Франкена, переважна частина допомоги, 645 мільйонів євро, має бельгійське походження.
„Виробництво силами власної індустрії означає, що значна частина коштів повертається до економіки Бельгії та підтримує зайнятість в оборонному секторі країни”, – заявив він.
Зазначається, що у новому пакеті допомоги Україна може розраховувати на швидке постачання близько 100 броньованих машин швидкої допомоги і транспортних автомобілів Unimog.
Також Бельгія передасть Україні п’ять безпілотних морських суден та інші безпілотники, шоломи, медичне обладнання, портативні системи виявлення дронів, окуляри нічного бачення і захисний одяг від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз.
Крім того, буде поставлено понад 16 000 одиниць зброї і гармат, а також 20 модернізованих зенітних комплексів типу Cerber і бойовий танк Leopard з модернізованою гарматною вежею для проведення випробувань.
Бельгія також інвестує в підготовку українських техніків з обслуговування F-16 у рамках коаліції у співпраці з бельгійською оборонною промисловістю. Бельгія також підтримує запуск виробничих потужностей з випуску 70-мм ракет в Україні у співпраці з місцевими компаніями. Надається і програмне забезпечення.
Не маючи жодних гарантій, що санкції ЄС будуть продовжені цього літа, новий міністр закордонних справ Бельгії заявляє, що його країна готова допомогти у створенні міжнародної коаліції для збереження російських активів замороженими.
Про це міністр Максим Прево сказав в інтерв’ю Euractiv, передає „Європейська правда”.
Бельгійський кліринговий центр Euroclear тримає левову частку російських активів в Європі, що перебувають під санкціями – за оцінками, понад 180 мільярдів євро в державних і приватних активах – які ЄС заморозив після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Однак ці санкції мають бути продовжені до кінця липня, і дипломати ЄС кажуть, що очікують, що Угорщина спробує саботувати ці заходи, утримавшись від голосування – необхідного для одностайності серед 27 країн ЄС.
„У цьому випадку нам абсолютно необхідно мати альтернативи для збереження активів замороженими. Це може бути нова міжнародна рамкова ініціатива, яка змусить ці активи залишатися в Euroclear, або інша альтернатива – національна ініціатива бельгійського парламенту”, – заявив Прево.
За його словами, Бельгія не зможе діяти поодинці.
„Нам абсолютно необхідно об’єднати ризики. Нам абсолютно необхідний взаємний підхід. Зважаючи на ризик як з юридичної, так і з фінансової точки зору, абсолютно важливо мати „коаліцію охочих” – цього разу щодо російських активів”, – заявив міністр.
„Час спливає, тому дуже важливо мати чіткий процес, визначений у найближчі тижні, до моменту, коли ми повинні прийняти рішення щодо 17-го пакету санкцій”, – зазначив він.
За його словами, бельгійські експерти працюють над тим, щоб проаналізувати різні можливості і знайти надійне рішення.
„Бельгія категорично не хоче залишатися наодинці і брати на себе весь ризик переслідування Росії в різних судах, маючи лише сентиментальну підтримку з боку країн-членів ЄС. Ні, нам потрібні сильні, письмові зобов’язання від інших країн – можливо, не тільки країн ЄС, але, можливо, також за підтримки Великої Британії, Канади та інших”, – заявив він.
У 2025 році Бельгія виділяє Україні оборонний пакет допомоги на 1 мільярд євро. Країна також планує надалі щороку виділяти українцям мільярд євро на оборону.
Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, яку транслювало «Суспільне».
Барт де Вевер уточнив, що один мільярд євро допомоги передбачили на цей рік, і надалі Бельгія виділятиме на оборону України ще по мільярду євро щороку.
Прем’єр-міністр Бельгії вважає, що Україні потрібно допомогти розбудувати більше спроможностей військово-промислового комплексу для самозахисту, а також для того, щоб підготувати Європу до можливих загроз з боку росії.
«Ми дуже вражені тим, що Україна домоглася у своєму ВПК. Ми розуміємо, що вже були підписані чотири контракти, що є зацікавленість з нашого боку розпочинати виробництво тут», — сказав де Вевер.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер вважає, що конфіскація Європою майже 200 млрд євро заморожених російських активів була б „актом війни”.
Про це він сказав журналістам після зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі у четвер, 20 березня, передає Politico, пише „Європейська правда”.
На думку де Вевера, конфіскація Європою майже 200 млрд євро заморожених російських активів матиме „системні ризики для всієї фінансової світової системи” і викличе відплату з боку Москви.
„Ми живемо не у світі фантазій. Ми живемо в реальному світі, де, якщо ви забираєте у когось 200 млрд євро, то це матиме наслідки”, – сказав він.
Окрім цього, де Вевер закликав колег-лідерів утриматися від публічного „представлення заморожених і знерухомлених активів як маленької скарбнички Путіна, яку можна просто розбити молотком, а потім забрати гроші і витратити їх на що завгодно, тому що це не так просто”.
Як відомо, у Бельгії зберігається найбільша частка заморожених активів Росії й неодноразово десятки законодавців зверталися до короля Бельгії Філіпа із закликом публічно підтримати вилучення російських активів на підтримку України.
Начальник Генштабу Бельгії Фредерік Вансін вважає, що потрібні швидкі дії, аби зробити Європу сильнішою у військовому плані, повідомляє бельгійське видання VRT.be.
За словами Вансіна, Європа надто довго покладалася на Сполучені Штати щодо своєї безпеки. На його думку, імперіалістичні прагнення президента росії Володимира Путіна потрібно сприймати всерйоз, і поки тривають бойові дії в Україні, Європа має забезпечити свою військову перевагу.
Фредерік Вансін різко розкритикував і назвав принизливим те, що США та росія обговорюють безпеку Європи без участі Євросоюзу.
Начальник Генштабу також зазначив, що Європа наразі не готова до створення спільної армії, але підтримує стратегічну співпрацю на європейському рівні.
Як зауважив Вансін, головна мета нарощування європейської військової потужності – це стримування потенційних агресорів, передусім росії. «Путін розуміє лише мову жорсткої військової сили», – сказав він. На його переконання, існує реальна загроза того, що російський президент хоче вийти за межі України. «Для Путіна розпад Радянського Союзу був катастрофою. Він чітко заявив, що все ще прагнереалізувати свої імперіалістичні мрії», – зазначив Вансін.
На його думку, тактика війни росії не змінилася з часів Другої світової війни. «На Заході ми діємо дуже цілеспрямовано у військовому плані, знищуємо лише необхідне. Росіяни ж знищують усе», – заявив він.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен цього тижня зазначив, що готовий спрямувати в Україну військадля виконання можливої мирної угоди. Водночас, за словами Вансіна, про неї поки що не йдеться.
Начальник Генштабу підкреслив, що Брюссельздатний надати військову допомогу в разі потреби. «Бельгія має висококваліфіковану армію – на землі, на морі та в повітрі. Але всі такі рішення мають прийматися залежно від мирної угоди», – сказав він. А відтак додав, що ключовим питанням у разі майбутньої мирної угоди є те, як запобігти повторному вторгненню росії в Україну через кілька років: «Відповідь на це зрозуміла – шляхомстримування».
Уряд Бельгії визнав необхідність інвестицій в оборону, але, на думку Вансіна, удосконалення потрібно робити швидше. Бельгія планує досягти встановлених НАТО 2% ВВП на оборону лише до 2029 року, однак міністр вважає, що це надто пізно.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також закликала Бельгію виконати взяті на себе 10 років тому оборонні зобов’язання. За словами Венсіна, це питання актуальне не лише для Бельгії, а й усієї Європи.
«Незабаром в Гаазі відбудеться саміт НАТО. Я вважаю, що країна, яка не досягає 2-відсоткової мети оборонних інвестицій, не повинна навіть входити до залу засідань», – сказав начальник Генштабу Бельгії.
У Бельгії через майже 8 місяців після виборів та близько 7 місяців коаліційних переговорів склав присягу новий уряд.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, повідомляє Le Soir.
Фламандський націоналіст Барт де Вевер та його міністри склали присягу перед королем Філіпом у понеділок вранці. Далі де Вевер повинен зустрітися зі своїм попередником Александром Де Кроо для передачі влади.
У понеділок де Вевера вже очікують у палаці Егмонт, де проходить неформальний саміт 27 глав держав і урядів Європейського Союзу.
Очікується, що у вівторок об 11:00 за місцевим часом новий прем’єр-міністр знову відвідає Королівський палац та виступить перед королем.
О 14:00 його чекатимуть у Палаті представників для виголошення заяви про загальну політику, а в середу депутати обговорюватимуть цю заяву.
Розгляд вотуму довіри новому уряду очікується в четвер, після чого офіційно буде створена нова коаліція.
Нова коаліція складається з п’яти партій. І хоча уряд формує права N-VA, партії центристського спрямування зберігатимуть більшість у коаліції, тож радикальний зсув вправо не очікується.
У Бельгії вперше до влади прийде уряд, очолюваний правою партією N-VA. Королівський палац у п’ятницю, 31 січня підтвердив, що король Філіп був поінформований про коаліційну угоду між міграційно-критичною фламандською націоналістичною партією N-VA та ще чотирма партіями, повідомляє Vienna.at.
Зазначається, що прем’єр-міністром нового правоцентристського уряду стане Барт Де Вевер, голова N-VA. 54-річний політик до цього часу обіймав посаду мера портового міста Антверпен.
Основною метою нової влади є скорочення великого боргового навантаження та зменшення дефіциту бюджету Бельгії. Очікуються радикальні реформи, які можуть призвести до значних скорочень соціальних програм.
Поки що не відомо, коли саме уряд розпочне роботу. Як заявили в Королівському палаці, дата складання присяги прем’єра та членів уряду буде оголошена пізніше.
Партія N-VA, яка виступає за більшу автономію економічно розвиненого регіону Фландрії, перемогла на парламентських виборах у червні, отримавши найбільшу підтримку.
Тепер партія сформує так звану „Аризонську коаліцію” разом із ліберальною партією MR, християнськими демократами обох регіонів та фламандськими соціал-демократами.
Хоча уряд формує права N-VA, партії центристського спрямування зберігатимуть більшість у коаліції, тож радикальний зсув вправо не очікується.
Як пише видання, формування уряду в Бельгії є складним і затяжним процесом. Це пояснюється тим, що більшість партій представляють окремо франкомовну Валлонію або нідерландськомовну Фландрію. При цьому король Бельгії відіграє роль посередника у переговорах між політичними силами.
Свобода слова дуже важлива, але соцмережі можуть дестабілізувати демократію Євросоюзу, тому він має втрутитися в їхнє використання, вважає прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо.
Під час свого виступу в палаті представників Бельгії політик закликав Європейську комісію виступити проти використання соціальних мереж, адже вони можуть дестабілізувати демократію в Євросоюзі. Александр де Кроо вважає, що певний час вони вже втручаються в західні демократії, а тепер це роблять і багаті та впливові люди.
За словами прем’єра, не можна допускати використання соціальних мереж для нав’язування політичних уподобань, оскільки вільна організація виборів є основою європейської політичної та соціальної системи. Він додав, що це має відбуватися без впливу інших країн і людей при владі.
«Ми повинні втрутитися і маємо на це законні повноваження. Європейська комісія повинна втрутитися і застосувати положення законодавства ЄС про цифрові послуги (DSA) », – заявив де Кроо. Він підкреслив, що свобода слова дуже важлива, але вона не може служити виправданням для брехні та маніпуляцій.
Наприкінці свого виступу прем’єр зазначив, що небезпечно, коли влада надто концентрується та коли нею зловживають, тому потрібно вжити заходів, щоб цього не допустити.
