З 1 січня 2025 року Азербайджан з принципу взаємності обмежує термін перебування без візи в країні для громадян росії до 90 днів.
Про це повідомляє Caliber.Az.
Напередодні в МЗС Азербайджану заявили про намір змінити правила тимчасового перебування росіян на території Азербайджану у відповідь на нові правила, ухвалені щодо тимчасового перебування іноземних громадян у рф.
У Баку заявили, що виходять у питаннях тимчасового перебування з принципу взаємності.
Як зазначається, у неділю, 19 грудня, Кабінет міністрів Азербайджану ухвалив відповідну постанову.
«Термін тимчасового перебування в Азербайджані без візи для громадян російської федерації та осіб без громадянства, які постійно проживають у рф, не може перевищувати 90 днів протягом одного календарного року», – йдеться у повідомленні.
Згідно з інформацією місцевого уряду, рішення набуває чинності вже з 1 січня 2025 року.
Лідер рф Володимир Путін вибачився перед президентом Азербайджану Алієвим за «трагічний інцидент» з літаком Azerbaijan Airlines.
Про це повідомили у пресслужбі Кремля.
Путін зателефонував Алієву, вони обговорили катастрофу Azerbaijan Airlines. Він прямо не підтвердив, що літак був пошкоджений російською ППО. Однак у розмові йшлось, що літак неодноразово намагався зайти на посадку в аеропорт міста Грозний.
«У цей час Грозний, Моздок і Владикавказ атакували українські бойові безпілотні літальні апарати, і російські засоби ППО відбивали ці напади», — йдеться в повідомленні Кремля.
У Кремлі додали, що Слідчий комітет почав розслідування за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що літак Azerbaijan Airlines «зазнав зовнішнього фізичного і технічного впливу».
Він наголосив, що на корпусі літака були численні пробоїни, а пасажири та члени екіпажу отримали поранення від «сторонніх часток», які пробили обшивку та проникли всередину літака ще в повітрі. Це разом зі свідченням бортпровідників і пасажирів підтверджує факт зовнішнього фізико-технічного впливу.
Алієв також повідомив про створення групи міжнародних експертів для розслідування причин аварії. Вона вже почала роботу.
Лайнер компанії Azerbaijan Airlines був збитий над територією росії, і вона має за це заплатити.
Про це депутат парламенту Азербайджану Расім Мусабеков заявив в інтерв’ю виданню Turan.
«Літак був збитий на території росії, у небі Грозного. Заперечувати це неможливо. <…> Ті, хто це зробив, мають понести кримінальну відповідальність, і має бути виплачено компенсацію», — сказав депутат.
Він додав, що відносини Баку та Москви «перейдуть на інший рівень», якщо російська сторона не вибачиться. Мусабеков також вважає, що «хтось у росії» намагається «замести сліди».
Расім Мусабеков чотири рази обирався до Меджлісу Азербайджану і входить до комітету з міжнародних відносин та міжпарламентських зв’язків.
Нагадаємо, що 25 грудня літак «Азербайджанських авіаліній» вилетів із Баку в Грозний, але над містом повідомив про зіткнення ймовірно з птахами та різко змінив курс на Казахстан. На Кавказі у цей час якраз росіяни відбивали атаку дронів. У мережі поширилися кадри, на яких видно підозрілі отвори в хвості літака, що впав в Актау, вони схожі на результати вибуху ракети ППО.
Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен звинуватив Азербайджан у розпалюванні протестів у Новій Каледонії, французькій заморській території в Тихому океані, де в останні дні спалахнуло насильство.
Коментуючи ситуацію щодо питання телеканалу France 2 про ймовірне закордонне втручання, Жеральд Дарманен відповів ствердно.
«Азербайджан. І це не фантазії, це реальність», -– заявив він і висловив жаль щодо того, що «група прихильників незалежності уклала договір з цією країною».
Наприкінці квітня Дарманен вже виступав із критикою з приводу того, що парламент Азербайджану уклав угоду про співробітництво із законодавчою владою Нової Каледонії, назвавши цей крок Баку «особливо шкідливим втручанням».
Відносини між Францією та Азербайджаном були напруженими протягом кількох місяців через те, що в Баку обурилися політикою Парижа щодо підтримки Вірменії. Президент Азербайджану Ільхам Алієв кілька тижнів тому заявив, що його країна «не буде стояти осторонь, поки Франція озброює Вірменію».
У Новій Каледонії кількість жертв заворушень, що спалахнули на початку тижня, у четвер зросла до чотирьох, сотні людей отримали поранення, зокрема десятки поліцейських, наразі затримано близько 200 осіб.
Щодо відновлення порядку Дарманен заявив, що «військових на вулицях не буде», водночас додав, що кількість поліції і жандармів буде збільшено з 1700 до 2700 до вечора п’ятниці та визнав, що «невелика група солдатів також буде залучена для встановлення правопорядку».
Протести виникли після того, як уряд Франції надав право голосу тисячам французів, які мешкають у Південній Каледонії щонайменше 10 років, що посилило політичний вплив країни в регіоні.
Нова Каледонія, розташована приблизно за 1200 кілометрів на схід від Австралії, вона важлива для Франції як стратегічна військова база, а також через поклади нікелю на острові. Нова Каледонія провела три референдуми про незалежність із 2018 року, але всі три рази прихильники незалежності зазнали поразки.
The Hellenic Air Force has 24 Mirage 2000-5 MK2s available. Added to anything that France is going to give Ukraine & that would give the Ukrainians the ability to replace their current Soviet era Airforce Su-24s & MiG-29s with much improved capabilities. pic.twitter.com/9X3Izsv9O3
— Furious George 🇺🇦🇬🇷🇺🇸🇨🇦 (@ManiatiGeorge) June 7, 2024
Вірменія погодилася повернути Азербайджану чотири прикордонні села, повідомив у п’ятницю речник МЗС Азербайджану Айхан Гаджизада.За його словами, ці населені пункти перебували під контролем Вірменії з 1990-х років.Речник назвав повернення сіл довгоочікуваною історичною подією, повідомляє MTI. Домовленість була досягнута під час 8-го раунду переговорів щодо територій.
Згідно із заявою міністерства закордонних справ Вірменії, дві країни досягли попередньої домовленості про чотириетапне врегулювання прикордонної суперечки. На початку березня Азербайджан заявив, що повернення чотирьох сіл є необхідною передумовою для укладення мирної угоди, яка покладе край більш ніж 30-річному конфлікту між двома колишніми радянськими республіками. Як повідомляє Reuters, угода про статус цих населених пунктів є найяскравішою ознакою того, що обидві сторони досягли прогресу на шляху до примирення.
Згідно з угодою, крім сіл, Азербайджану були повернуті більші території, що могло спричинити проблеми для повсякденного життя і роботи місцевих громадян. Перед укладенням угоди прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав три села в регіоні, щоб обговорити з тамтешніми жителями її наслідки.
Минулої осені Азербайджан провів одноденний бліцкриг, щоб повернути собі Нагірний Карабах – сепаратистський регіон, суперечки щодо якого тривали з моменту розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Тоді ця територія була населена переважно вірменами, але міжнародно визнана частиною Азербайджану. Після наступу з Нагірного Карабаху втекло майже все вірменське населення.