У четвер Європейський парламент засудив незадовільну ситуацію з правами людини в Азербайджані і закликав ЄС покласти край газовій залежності від Баку.
Про це йдеться в ухваленій у четвер резолюції, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу парламенту.
Посилаючись на постійні порушення прав людини в Азербайджані та побоювання, що збільшення імпорту газу з Азербайджану до ЄС може бути компенсоване імпортом російського газу з боку Баку, депутати Європарламенту закликають покласти край залежності ЄС від експорту газу з Азербайджану.
„Європарламент закликає ЄС припинити залежність від експорту газу з Азербайджану”, – сказано в ухваленому тексті.
Євродепутати також просять Єврокомісію призупинити дію Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства в галузі енергетики між ЄС та Азербайджаном 2022 року.
Крім того, в резолюції зазначається, що будь-яка майбутня угода про партнерство між ЄС та Азербайджаном має бути обумовлена звільненням Баку політичних в’язнів, проведенням правових реформ, покращенням загальної ситуації з правами людини в країні, а також демонстрацією справжньої готовності до мирних переговорів із Вірменією після азербайджанського наступу на Нагірний Карабах у 2023 році.
Резолюція була прийнята 453 голосами „за”, 31 – „проти”. Ще 89 депутатів утрималися.
Президентська партія «Новий Азербайджан» отримує 68 зі 125 місць за підсумками виборів до парламенту країни, повідомила ЦВК Азербайджану після опрацювання майже всіх протоколів, передають місцеві ЗМІ.
Ще 44 мандати отримають самовисуванці, які мають провладну позицію. 12 місць отримають представники невеликих партій, які також підтримують уряд. До парламенту пройшов лише один опозиційний кандидат, Еркін Гадірлі від «Республіканської альтернативи».
Найбільша опозиційна партія, «Народний фронт Азербайджану», всьоме бойкотувала «урядовий маскарад фальсифікованих виборів». Інша опозиційна партія, «Мусават», узяла участь у виборах уперше за 15 років і не отримала жодного місця. Її лідер Аріф Гаджили сказав, що партія не вірить у чесність виборів, але вирішила взяти участь, щоб «активізувати політичну атмосферу в країні».
Під час голосування, за твердженнями представників партії «Мусават», вони зафіксували масові порушення у вигляді «каруселей» – коли одні й ті ж виборці голосують на кількох дільницях.
За інформацією ЦВК Азербайджану, за парламентськими виборами спостерігали представники 50 організацій. Найбільше спостерігачів надіслала Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка має опублікувати свою попередню оцінку виборів пізніше 2 вересня.
Явка склала, за даними ЦВК, 37,3%. Парламентські вибори стали першими після того, як Азербайджан повернув контроль над Нагірним Карабахом, після чого регіон залишили понад 100 тисяч вірмен. Президентські вибори, які відбулися достроково в лютому 2024 року, із результатом понад 92% виграв Ільхам Алієв. Він перебуває при владі вже понад 20 років, владу йому передав батько, Гейдар Алієв.
Цьогорічні вибори відбулися за умов масових арештів журналістів, правозахисників та активістів.
Азербайджан офіційно подав заявку на вступ до БРІКСу. Про це повідомляє Report із посиланням на прес-секретаря МЗС країни Айхана Гаджізаде.
Азербайджанська влада зголосилася вступити в організацію ще на початку липня під час саміту Шанхайської організації співпраці в Астані.
Інформація стосовно подання заявки з’явилася наступного дня після дводенного візиту до Баку президента Росії Володимира Путіна.
БРІКС заснували у 2006 році і до нього тоді увійшли Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР, за першими літерами яких вона названа. У січні 2024 року в організацію вступили Єгипет, Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ та Ефіопія. Наприкінці липня заявку на вступ до організації подала Малайзія.
З території колишньої невизнаної республіки Нагірний Карабах, яку Азербайджан повернув під свій контроль, остаточно вийшли російські «миротворці».
Про це заявили в Міністерстві оборони Азербайджану.
За даними Міноборони, особовий склад, озброєння і техніка російської миротворчої місії повністю покинули територію Азербайджану.
Російські «миротворці» перебували на території невизнаного Карабаху з 10 листопада 2020 року. Згідно з умовами угоди між Вірменією, Росією та Азербайджаном про припинення Другої Карабаської війни, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі та уздовж Лачинського коридору розгортався «миротворчий контингент» Росії в кількості майже 2 тисячі військових з бронетехнікою на пʼять років. Під час місії загинули сім російських військових.
Вихід російських «миротворців» розпочався в середині квітня 2024 року — тоді вони покинули територію храму Худаванг у Кельбаджарському районі та вийшли з бази в Ходжали. Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян неодноразово заявляв, що російська миротворча місія не виконує своїх зобовʼязань у Нагірному Карабасі. У Росії відповідали, що «миротворці ефективно виконують свої завдання і є гарантом стабільності в регіоні».
Державний секретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Під час розмови порушувалося питання мирних переговорів між сусідніми країнами.
Про це повідомляє прес-служба Держдепартаменту США.
Держсекретар високо оцінив зроблену Алієвим заяву про те, що Вірменія та Азербайджан погодилися використовувати Алма-Атинську декларацію 1991 року як основу для делімітації кордонів, і наголосив на її важливості для досягнення міцного та гідного миру.
Глава Держдепартаменту також наголосив на прагненні Вашингтона до міцних двосторонніх відносин між США та Азербайджаном, зазначивши зусилля щодо співпраці у сферах енергетики, клімату та комунікацій.
Посадовець також закликав Азербайджан та Вірменію продовжувати співпрацю, підтвердивши готовність США підтримати ці зусилля.
У розмові з Пашиняном глава американського зовнішньополітичного відомства підтвердив підтримку США у досягненні прогресу між Вірменією та Азербайджаном стосовно укладання міцної та гідної мирної угоди.
Спільний турецько-російський центр спостереження в Агдамському районі Карабахського регіону Азербайджану припинив свою діяльність у п’ятницю.
Як повідомили „Інтерфаксу” в Міністерстві оборони Азербайджану, закриття центру відбулося в урочистій обстановці. На заході були присутні начальник Генерального штабу Збройних сил Азербайджану Керім Велієв, начальник Генерального штабу Сухопутних військ Міністерства національної оборони Туреччини Левент Ергун, заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Росії генерал Сергій Істраков та інші.
Спільна обсерваторія була відкрита 30 січня 2021 року відповідно до меморандуму про взаєморозуміння між Туреччиною і Росією. У середу минулого тижня прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив, що виведення російських миротворчих сил з Нагірного Карабаху розпочалося.
Нагірний Карабах, де більшість населення становлять вірмени, в односторонньому порядку відокремився від Азербайджану, а потім проголосив незалежність, став ареною військового конфлікту в 1988 році, під час існування Радянського Союзу, і з тих пір конфлікт призвів до частих збройних зіткнень між вірменськими та азербайджанськими силами. Перша війна за цю територію закінчилася перемогою вірмен у 1994 році.
У вересні 2020 року в регіоні розпочався азербайджанський наступ; Баку спробував повернути анклав та його околиці за допомогою збройної сили і досяг успіху у відновленні контролю над значними територіями, фактично відновивши територіальний поділ, що існував до розпаду Радянського Союзу.
Перемир’я, укладене за посередництва Росії, поклало край відновленому конфлікту, але у 2023 році Баку остаточно вирішив питання бліцкригом, і президент Вірменії Нікол Пашинян визнав Нагірний Карабах частиною Азербайджану, не порушуючи публічно питання вірменського населення.
Вірменія та Азербайджан розпочали демаркацію спірного спільного кордону, заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю британським журналістам, яке транслювалося в понеділок на місцевому громадському телебаченні.
«Ми розпочали практичний процес демаркації кордону між Вірменією та Азербайджаном, що є надзвичайно важливо, не в останню чергу, для зменшення загроз безпеці», – сказав він.
За його словами, між двома країнами не потрібно проводити нові кордони, треба відновити ті, які існували на момент розпаду Радянського Союзу.
Говорячи про відносини з Європейським Союзом, Пашинян нагадав, що колишнє керівництво Вірменії підписало Угоду про всеосяжне і широке партнерство з ЄС. «Після революції 2018 року (коли тодішній прем’єр-міністр Серж Саргсян був змушений піти у відставку через масові протести опозиції) ми сказали, що демократія для нас є не миттєвою цінністю, а стратегією», – наголосив вірменський прем’єр.
Пашинян зазначив, що його країна «купує зброю тільки в оборонних цілях», і додав, що їхні витрати на оборону становлять лише 15–20% від того, що витрачає Азербайджан з аналогічною метою. «Ми запропонували Азербайджану запровадити механізм контролю над озброєннями, виведення військ на основі дзеркальних заходів та укладення пакту про ненапад. Наші пропозиції залишаються чинними й можуть посприяти стабілізації ситуації, особливо з огляду на те, що в наших взаємовідносинах ми спираємося на Алматинську декларацію», – сказав він.
Відносини між Єреваном і Баку залишаються напруженими протягом десятиліть через спірне питання Нагірного Карабаху. Азербайджанський наступ у регіоні розпочався у вересні 2020-го. Баку спробував відвоювати анклав та його околиці за допомогою збройної сили і досягнув успіхів у відновленні контролю над значними територіями, фактично повернувши територіальний поділ, який існував до розпаду Радянського Союзу. Перемир’я, укладене за посередництва росії, поклало край поновленому конфлікту, але Баку остаточно вирішило питання військовим шляхом у 2023 році, і Пашинян визнав Нагірний Карабах частиною Азербайджану, публічно не порушуючи питання про тамтешнє вірменське населення. Більшість вірмен, а за оцінками, це 100 000 осіб, майже без винятку, втекли з регіону до Вірменії.
Наприкінці минулого року дві сусідні країни Південного Кавказу виступили зі спільною заявою про те, що хотіли би досягти мирної угоди, але переговори зайшли в глухий кут. Це сталося в основному через такі питання, як демаркація 1000-кілометрового спільного кордону, який є закритим та укріпленим.
Нещодавно Пашинян заявив про свою готовність повернути азербайджанські території, що перебувають під контролем Вірменії. Однак Азербайджан також контролює території, які міжнародно визнані частиною Вірменії.
