«Те, що відбувається із закарпатськими угорцями в Україні, є неприйнятним», – заявив на своїй сторінці у Facebook Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі. Причиною обурення стало необґрунтоване звільнення угорця – директора Мукачівської середньої школи №3 ім. Ференца Ракоці ІІ, а також заборона використання національних символів та виконання національного гімну на урочистому відкритті з приводу нового навчального року.
Керівництво школи не дозволило ані внести угорський прапор на відкриття навчального року, ані заспівати національну молитву. У відповідь педагогічний колектив і батьки на знак протесту проти такого кроку з українізації, в національних кольорах, вишикувалися у мовчазну шеренгу зі свічками в руках під час виконання вірша Шандора Ременіка «Церква та школа».
Держсекретар з питань національної політики Угорщини у соцмережі звернув увагу на антиугорські виступи в Мукачівській територіальній громаді й назвав прикрим те, що ані керівництво області, ані керівництво країни не вживають заходів у відповідь, посилаючись на «місцеве самоврядування». Тож своїми цинічними діями керівництво Мукачева намагається унеможливити функціонування угорськомовного навчального закладу з 150-річною історією.
Політик у дописі також нагадує: «32 роки тому Угорщина першою визнала незалежність України, а тепер Україна своїми обмежуючими законами змушує угорців, які проживають на своїй батьківщині 1100 років, асимілюватися або виїжджати».
На його думку, в країні, яка прагне вступити до Європейського Союзу та НАТО, посилення української ідентичності та воєнний стан не повинні бути підставою для обмеження прав меншин, передбачених Конституцією України, міжнародними та двосторонніми договорами. «Очікуємо на рішучі практичні заходи від керівництва Закарпатської області та президента Зеленського!» – йдеться в дописі Потапі.
18 листопада відбулося чергове засідання Угорського постійного конгресу (Magyar Állandó Értekezlet (MÁÉRT), участь у якому взяло і Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС). По завершенню зустрічі учасники ухвалили та підписали резолюцію, відтак відбулася пресконференція віцепрем’єр-міністра Жолта Шемйена та Держсекретаря з питань національної політики Угорщини Арпаа Яноша Потапі.
У заключній резолюції учасники MÁÉRT визнали шокуючим і обурливим рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, відповідно до якого скульптуру Турула, яку відновили у первісному вигляді у 2008 році, демонтували за скандальних обставин. Також визнали бентежним те, що центральні наративи, які негативно оцінюють Угорщину, поширюються на закарпатську угорську меншину, що, на жаль, тепер відчувається і від частини загалом толерантного місцевого населення.
Крім того, було висловлено занепокоєння, що ситуація закарпатських угорців останнім часом погіршилася: існуюча проблема обмеження мовних, освітніх та інших прав затьмарена війною та пов’язаними з нею проблемами, такими як, наприклад, розміщення сотень тисяч внутрішніх переселенців на Закарпатті.
Попри все це, однак, безперечно, оптимістично дивляться на те, що безпосередні бойові дії поки що оминули Закарпаття, і, незважаючи на труднощі, спричинені війною, основи життя на Закарпатті, якщо і з певними обмеженнями, але забезпечені, і, незважаючи на численні провокаційні прояви, міжнаціональний мир вдалося зберегти. Водночас помножилися проблеми закарпатських угорців – особливо тих, хто перебуває у соціально вразливому становищі чи має проблеми зі здоров’ям.
Учасники зустрічі досягли згоди, що особливу увагу слід і надалі приділяти збереженню угорськомовної освіти на Закарпатті – в рамках цього правового поля необхідно знайти спосіб якомога ширшого забезпечення навчання рідною мовою – а також продовжувати підтримувати підприємців-фермерів через програму економічного розвитку «Еган Еде».
Також висловили сподівання, що закарпатські угорці, переважна більшість яких сьогодні намагається долати життєві труднощі на батьківщині, з надією на мир, за підтримки Угорщини може і надалі залишатися національною спільнотою.
Віцепрем’єр-міністр, відповідальний за національну політику, Жолт Шемйен на пресконференції підкреслив, що понад 5 тисяч закордонних угорських установ (серед них і закарпатські) отримали певну допомогу.
«Наразі 225 тисяч угорських дітей отримують освітню допомогу, яку ми розширили на вихованців дошкільних навчальних закладів, і хоча ми страждаємо від воєнної та енергетичної кризи, є стратегічні сфери, де ми маємо наголосити, що не можемо давати задню у наших поставлених цілях щодо нації (підтримка сімей, працевлаштування, підтримка закордонних угорців тощо) », – підкреслив віцепрем’єр. «Ми радикально піднімемо суму освітньої допомоги», – заявив посадовець. Зараз це 22 тисячі форинтів на кожну дитину на навчальний рік, що з наступного року, відповідно до обіцянки, зросте в кілька разів. «Щодо Закарпаття, ми будемо допомагати родинам у такій формі збільшеною сумою вже з цього навчального року», – звернув увагу Жолт Шемйен.
Держсекретар з питань національної політики Арпад Янош Потапі в інтерв’ю кореспонденту нашого видання повідомив, що останніми днями Закарпаттю приділили особливу увагу. Члени Ради угорської діаспори та Угорського постійного конгресу одностайно стояли та стоять на боці закарпатських угорців. «Ми всі погоджуємося, що повинні підтримувати їх усіма можливими засобами та сприяти збереженню угорської громади, яка проживає на Закарпатті», – повідомив держсекретар. Він також звернув увагу на те, що угорці завжди були разом у найважчі періоди.
«Так було в 1989 році під час революції в Румунії, в Югославії, у Воєводині, значна частина угорців через війну виїхала з Хорватії до Угорщини», – нагадав Арпад Янош Потапі. «Для нас, угорців, де б ми не жили у світі, найважливіше, щоб якнайшвидше було припинення вогню та настав мир», — підсумував держсекретар.
«Прикро, що через війну Закарпаття та угорці, які там проживають, зараз перебувають у найважчій ситуації з усіх закордонних угорських меншин», – висловив занепокоєння голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович.
«Крім того, вони борються і стикаються з проблемами, які не можуть самотужки вирішити. Дякуємо, що Угорщина надає пріоритет закарпатським угорцям! Це величезна допомога для нашої громади, що може розраховувати на підтримку не лише Угорщини та Карпатського басейну, а й угорців усього світу», – наголосив очільник організації.
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
«Рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про демонтаж орла-турула, відновленого до первісного вигляду у 2008 році, який вважається символом міста, шокуюче й обурливе. Тим паче, що скульптуру демонтували за рекордно короткий час і по обіді вже зняли.
Прикро, що в розпал війни для керівництва міста Мукачева найважливіше – зняти пам’ятник, який вважається одним із визначних місцевих символів та символів закарпатських угорців, у той час, коли Угорщина реалізовує найбільшу у своїй історії гуманітарну операцію для допомоги українським біженцям. У країні, яка сповідує європейські цінності, принципово важливі взаємоповага та збереження історичних пам’яток і меморіалів, а стосовно національних меншин це один із критеріїв державної політики щодо захисту їхніх прав.
Цей крок є вкрай непродуманим і несвоєчасним в умовах збройної агресії, що триває в Україні, котрий може спрацювати проти стабільності багатонаціонального Закарпаття. З початку російсько-української війни Угорщина допомагала й продовжує допомагати Україні як добрий сусід і прийняла майже мільйон українських біженців.
Скульптурне зображення турула в мукачівському замку встановили в 1896 році як один із семи пам’ятників на честь міленіуму. Чехословацька влада демонтувала його в 1924 році, а Червона армія, яка ввійшла в область у 1945 році, переплавила бронзову скульптуру вагою близько тонни. Копію пам’ятника, знищеного в 1945 році, зробив скульптор Михайло Белень. Повне фінансування проєкту відновлення забезпечив американсько-угорський бізнесмен Імре Пак».
Угорщина ще з самого початку підтримує надання Україні кандидатства на членство в ЄС, заявив держсекретар Угорщини з питань національної політики в угорському уряді Арпад Янош Потапі на своїй сторінці у Фейсбук.
https://youtu.be/uO3ZvUhkD8I
[type] => post
[excerpt] => Угорщина ще з самого початку підтримує надання Україні кандидатства на членство в ЄС, заявив держсекретар Угорщини з питань національної політики в угорському уряді Арпад Янош Потапі на своїй сторінці у Фейсбук.
[autID] => 14
[date] => Array
(
[created] => 1655827500
[modified] => 1655835794
)
[title] => Потапі: підтримка кандидатства на членство України в ЄС для Угорщини є також і національним інтересом (відео)
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=51514&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 51514
)
[aut] => djkovach1979
[lang] => uk
[image_id] => 51518
[image] => Array
(
[id] => 51518
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4.jpg
[original_lng] => 204192
[original_w] => 1530
[original_h] => 851
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4-300x167.jpg
[width] => 300
[height] => 167
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4-768x427.jpg
[width] => 768
[height] => 427
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4-1024x570.jpg
[width] => 1024
[height] => 570
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4.jpg
[width] => 1530
[height] => 851
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4.jpg
[width] => 1530
[height] => 851
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/nevtelen-4.jpg
[width] => 1530
[height] => 851
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1655824995:14
[_oembed_39d6fc5a9bb5c78d395e2f8a4f9e4851] =>
[_oembed_time_39d6fc5a9bb5c78d395e2f8a4f9e4851] => 1655813230
[_thumbnail_id] => 51518
[_edit_last] => 14
[views_count] => 1690
[_hipstart_feed_include] => 1
[_oembed_111b75f274e20fdc8c7685f36b632e1a] =>
Keeping up the support for Ukraine is essential for European partners, because Putin hates the well-being of Europeans and wants to bring crisis to the door of every European home. Ukraine stands in the way of these malicious plans. By supporting us, partners support themselves.
Spoke with President @ZelenskyyUa and praised the brave Ukrainian people & forces for the impressive progress in regaining their territory from Russian aggressors. #Russia must stop the war it has started. #NATO will sustain & step up support for #Ukraine for as long as it takes.
Ministerin Lambrecht empfängt zur Stunde den ?? Minister für die Streitkräfte, Sébastien Lecornu. Die Themen mit unserem engsten und wichtigsten Partner in Europa sind u.a. die aktuelle Lage in der #Ukraine und im Sahel. Auch #NATO & ??- Themen sind Teil der Agenda. pic.twitter.com/AeD0i6iqGt
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
«Україна та Закарпаття під час пандемії Covid-19 та напередодні місцевих виборів» – онлайн-конференцію на таку тему провели у четвер удень за участі закарпатських угорських лідерів, угорських депутатів Європарламенту, провідних політиків ЄС та Угорщини. Організатором та модератором спілкування стала депутат Європарламенту від Угорщини за списком партії «Фідес» закарпатського походження Андрея Бочкор.
Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин щодо розширення Олівер Варгеї, відкриваючи конференцію, наголосив, що у своїй роботі вважає важливими справи не лише України, а й Закарпаття. Інформуючи про питання порядку денного саміту Україна-ЄС, який відбудеться 6 жовтня, він нагадав, що з 2014 року, тобто після «революції гідності», ЄС надає Україні 200 млн євро на рік на підтримку проведення реформ. Він назвав важливими місцеві вибори 25 жовтня, які, крім формування ОТГ, завершать перший етап адміністративної реформи. Водночас наголосив, що Києву потрібно ще подолати довгий шлях до успішного завершення процесу. Єврокомісар зазначив, що Україна, як член Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи, повинна дотримуватися міжнародних конвенцій про національні меншини та принципів і положень, викладених у відповідних протоколах. «Для українського уряду настав час розглядати меншини як партнерів та залучати їх до розробки нового закону про меншини», – зазначив він та підкреслив, що цю позицію він озвучує під час кожної зустрічі з українськими лідерами. «Я продовжую наполягати на тому, щоб Україна повністю виконала рекомендації Венеціанської комісії», – підсумував Олівер Варгеї.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович щодо епідемічної ситуації на Закарпатті нагадав, що Товариство першим поспішило на допомогу медичним працівникам, які були без належних засобів захисту, спочатку організувавши масштабний благодійний збір, а потім придбавши необхідні засоби, що залишилося осторонь уваги українських мас-медіа. Він також зазначив, що Угорщина була і залишається бути країною, яка з усіх сусідніх держав надає найбільшу підтримку Закарпаттю під час пандемії, яскравим свідченням чого є передача закарпатським закладам охорони здоров’я 50 апаратів ШВЛ на загальну суму 3 мільйони під час візиту міністра закордонних справ Угорщини Петра Сійярто минулого тижня. Голова ТУКЗ-КМКС подякував Угорщині та уряду країни і за те, що у прикордонних населених пунктах вдалося здійснити ремонт усіх амбулаторій, а це особливо важливо під час розпалу епідемії.
Щодо адміністративної реформи, В. Брензович зазначив, що вона – на шкоду угорцям Закарпаття, зокрема, з огляду на те, що зі створенням ОТГ буде ліквідовано багато інтелектуальних робочих місць, не менш важливий мінус – і зменшення частки угорців у нових адміністративних одиницях, зокрема, в Берегівському районі. «Досвід показує, що реформи децентралізації в Україні завжди закінчуються централізацією, це має зауважити і ЄС, – звернув увагу на цю проблему Варгеї Брензович. – Усупереч очікуванням, ситуація меншин, включаючи угорців на Закарпатті, не покращилася після президентських та парламентських виборів в Україні, триває тиск на угорців та їхні інституції, і йдеться не лише про права меншин, але й права людини».
Розповідаючи про майбутні місцеві вибори, Василь Брензович підкреслив, що новий закон про виборче право не є «незрілим», тому наразі багато невизначеності. Залишилися і старі серйозні проблеми, наприклад, довільне формування округів та підкуп виборців. Наголосив, що зараз надзвичайно важливо, аби всі пішли на виборчі дільниці, тих, хто працює за кордоном, закликав приїхати додому голосувати, якщо це можливо, оскільки на кону – збереження ефективного представництва інтересів угорців. Тож В. Брензович звернувся до Державного секретаря з питань національної політики Угорщини Арпада Яноша Потапі, який також брав участь в онлайн-конференції, посприяти перетину кордону для угорських виборців із Закарпаття, які працюють за кордоном.
У своєму виступі депутат Європарламенту Андрея Бочкор, перш ніж надати слово євродепутату Кінзі Гал, нагадала, що в 90-х роках національні меншини в Україні мали широкі права, які, однак, почали обмежувати. За її словами, цей процес слід якомога швидше зупинити, оскільки це не європейська практика.
Кінга Гал, у свою чергу, наголосила, що робить усе можливе, щоб питання порушення прав угорців Закарпаття залишалося на порядку денному в Європейському парламенті. «В той час, коли ЄС підтримує Україну, набуті права угорців там втрачаються, і настрої проти громади «підігріваються», – зазначила депутатка. Вона висловила думку – поблажливість Європейської комісії щодо таких дій Києва свідчить про те, що вони не досягли «больового порогу» організації, хоча це не українсько-угорська проблема, а загальноєвропейська.
Арпад Янош Потапі, Державний секретар, відповідальний за національну політику Угорщини, підкреслив: угорський уряд і надалі надаватиме підтримку угорцям Закарпаття, тим більше з огляду на постійні невдачі в політиці щодо меншин в Україні. «Незважаючи на те, що проводяться зустрічі на рівні міністрів, прогресу у забезпеченні прав меншин та прав людини закарпатських угорців немає», – сказав Потапі. За його словами, нестерпно, що в Україні переслідують організації, які курують програми підтримки Угорщини, і навіть реалізація програми Шандора Петефі, яка виконує культурну місію, стала неможливою. На думку Держсекретаря, Україна порвала зі своєю дружньою щодо національностей політикою, натомість позиціонує себе як національна держава, що не добре нікому, оскільки здійснено такий крок назад, який призвів до гіршої ситуації щодо національної політики, ніж у Радянському Союзі.
Державний секретар нагадав, що вся підтримка, яку надає Угорщина, покликана допомогти закарпатським угорцям залишатися на батьківщині. Для цього, наголосив він, необхідно зміцнити інституційну систему, а 25 жовтня, проголосувавши, зберегти сильне представництво захисту інтересів угорців. «Якщо угорська громада не об’єднається і втратить це, то втратить інші інституції, чого не можна допускати», – наголосив Потапі.
«Угорці Закарпаття повинні показати результат на місцевих виборах, тим більше, що п’ять років тому це вдалося. Вдалося залучити представників угорських інтересів до органів місцевого самоврядування», – додав він та підкреслив, що угорці Закарпаття повинні зберегти свої політичні позиції навіть в умовах, коли не до кінця зрозумілі всі пункти нового закону про вибори.
Голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, Президент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос під час виступу також відзначила, що з моменту обрання Володимира Зеленського президентом відбулися кроки назад щодо забезпечення прав меншин, зокрема права на освіту рідною мовою. За її словами, листування Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства з державними органами з питань освіти займає вже тисячі сторінок, але позитивного ставлення з боку Києва немає. І. Орос пояснила, що в Міністерстві освіти досі працює стара гвардія. «Ситуація погіршилася настільки, що закарпатські угорські навчальні заклади не лише не отримують належної державної підтримки, але й почалися офіційні переслідування організацій, які займаються розподіленням підтримки, наданої Угорщиною, на місцях, більше того, підступним способом намагаються унеможливити роботу Закарпатського угорського інституту», – повідомила І. Орос. Вона звернула увагу на положення угорсько-українського договору 1993 року, згідно з яким Україна не забиратиме права меншин. За її словами, для врегулювання ситуації було б достатньо взяти за основу Закон про меншини Угорщини та забезпечити ті самі права для угорців на Закарпатті, які угорський закон надає українській меншині в Угорщині. Вона також назвала важливим питання визнання закарпатських угорців корінною меншиною в Україні, щоб отримати ті ж права, які надані кримським татарам.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, перший заступник голови обласної ради Йосип Борто поінформував про заходи, вжиті на Закарпатті для запобігання поширенню Covid-19. Він згадав благодійну акцію БФ КМКС, яка, за його словами, на початку пандемії була справжнім порятунком для персоналу закладів охорони здоров’я. Щодо адміністративної реформи, створення нових районів, об’єднаних територіальних громад, він наголосив на важливості високої явки угорців на місцевих виборах 25 жовтня. «Захист та забезпечення інтересів угорців Закарпаття можливий лише в тому випадку, якщо громада направить достатню кількість представників на всі рівні місцевого самоврядування», – підкреслив Й. Борто.
Журналіст Мігай Дебрецені, власкор агентства MTVA в Ужгороді, як «польовий» репортер, під час виступу повідомив, що жителі Закарпаття втомилися від карантину, який триває вже півроку. Крім того, за його словами, Україна вступила у другу хвилю епідемії коронавірусу, не «закривши» першої. Він назвав неможливість перетину кордону однією з найбільших проблем для місцевого населення, оскільки засоби існування багатьох закарпатців, а також можливість підтримки родинних зв’язків, залежать від відкритих кордонів. Він назвав абсурдним, що через 30 років у регіоні знову опустилася «залізна завіса».
У своєму заключному слові Андрея Бочкор підкреслила, що Україна повинна усвідомити: угорська меншина Закарпаття – це не проблема, а ресурс, і якщо Київ вважає інтеграцію в ЄС важливою, то повинен визнати, що шлях до цього веде через Закарпаття. Наголошуючи на важливості місцевих виборів, А. Бочкор закликала всіх, хто має право голосу, долучитися до голосування, назвавши утримання позиції закарпатських угорців в органах місцевого самоврядування завданням номер один.
