Група впливових американських сенаторів надіслала лист держсекретарю США Марко Рубіо. Вони закликають переконати європейські країни використати більш як 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, заморожених у західних фінансових інститутах, як інструмент тиску на росію.
У листі, підписаному сенаторами-республіканцями Ліндсі Ґремом, Тоддом Янґом і сенаторами-демократами Річардом Блументалем і Тімом Кейном, запитують, чи вірить адміністрація Дональда Трампа в використання заморожених російських активів для тиску на росію в переговорах про закінчення війни в Україні. Сенатори також запитують держсекретаря, чи готова адміністрація передати російські суверенні активи, які перебувають на рахунках в американських банках, Україні для закупівлі американських озброєнь. Автори листа запитують і про готовність адміністрації Трампа чинити тиск на європейських союзників для того, щоб переконати їх передати російські активи на фінансування відновлення України.
За різними даними, на рахунках у західних фінансових установах перебуває від 300 до 350 мільярдів активів російського Центробанку. З них лише близько 7 мільярдів – в американських. Торік Конгрес ухвалив закон, який дозволяє президенту США передати ці кошти Україні. Європейські лідери поки не дійшли єдиної думки щодо долі російських активів. Деякі з них мають сумнів у законності конфіскації суверенних активів росії. Наразі на підтримку України використовуються доходи від відсотків на ці активи.
Як зазначає Reuters, лист чотирьох впливових сенаторів є рідкісним прикладом готовності американських законодавців чинити тиск на адміністрацію Дональда Трампа з метою підтримки України.
Найбільші держави Європи вивчають можливість конфіскації понад 200 млрд євро заморожених російських активів, складаючи плани угоди про припинення вогню в Україні.
Про це повідомляє Financial Times.
Франція і Німеччина, які давно виступали проти повномасштабної конфіскації активів, що перебувають у ЄС, обговорюють із Великою Британією та іншими країнами способи їхнього можливого використання.
Французькі чиновники обговорили пропозицію про те, щоб європейські столиці заарештували активи, якщо Москва порушить майбутню угоду про припинення вогню в Україні, повідомили троє людей, поінформованих про переговори, в рамках зусиль з надання Києву гарантій безпеки після конфлікту.
Прихильники угоди про припинення вогню розглядають її як спосіб змусити Росію дотримуватися будь-якої угоди і надати Києву гарантії.
Переговори відбуваються на тлі шквалу європейських дипломатичних зусиль на чолі з Францією і Великою Британією щодо розроблення мирного плану для України, викликаного рішенням президента США Дональда Трампа почати двосторонні переговори з Москвою, спрямовані на припинення війни.
Завдяки відсоткам від заморожених активів російської федерації Франція направить Україні більше озброєння. Зокрема, Київ отримає ще 12 САУ Caesar.
Про це повідомляє BFM TV.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню пояснив, що його країна „повернула” 300 мільйонів євро відсотків від заморожених російських активів, щоб купити військову техніку для України в кінці року, в тому числі 12 нових гармат Caesar.
„Ми мобілізуємо відсотки від заморожених російських активів для придбання військового обладнання для України… Лише до кінця 2024 року Франція повернула 300 мільйонів євро”, – підкреслив Лекорну.
Він зауважив, що ця сума дозволила замовити 12 нових гармат Caesar, які будуть доставлені в Україну, а також
Чеська Республіка спрямує частину відсотків, отриманих від заморожених у Євросоюзі російських активів, на закупівлю більшої кількості великокаліберних боєприпасів для України.
У червні уряди країн ЄС погодилися використати 1,4 млрд євро прибутку, отриманого від заморожених російських активів, на закупівлю зброї та оплату інших видів підтримки України.
Міністерство оборони Чехії заявило, що частина цих грошей буде використана на програму закупівлі артилерійських боєприпасів для України, що здійснюється ним, для України по всьому світу, що фінансується західними партнерами.
„Саме на основі успіху цієї ініціативи Європейський Союз кілька тижнів тому звернувся до нас із пропозицією використати доходи від заморожених російських активів для закупівлі боєприпасів для України”, – сказала міністр оборони Яна Чорнохова.
Постачання боєприпасів за рахунок активів рф відбудуться в найближчі місяці. Процедура буде аналогічна ініціативі з боєприпасів. Згідно з вимогами донора грошей – у цьому випадку Євросоюзу – Міноборони Чехії виступатиме посередником у закупівлі боєприпасів.
„Завдяки використанню доходів від заморожених російських активів, виділених Євросоюзом, ми зможемо поставити Україні кілька сотень тисяч одиниць великокаліберних боєприпасів”, – додала Чорнохова.
Західні країни заблокували суверенні російські активи на суму близько 300 млрд доларів після того, як у лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Україна розраховує на доходи від заморожених російських активів. Депозитарій Euroclear у Бельгії, де зберігається значна їх частина, обіцяє зробити перший внесок майже на 1,5 млрд євро вже цього місяця.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє РБК-Україна з посиланням його заяву під час засідання уряду.
„Кошти підуть на закупівлю найнеобхіднішого озброєння, ППО, артилерійських снарядів та на розвиток нашого ОПК”, – сказав він.
За його словами, Україна принципово наполягає на тому, що надалі всі російські активи на Заході мають бути конфісковані та спрямовані на відновлення й оборону нашої держави.
У цьому контексті Шмигаль привітав рішення ЄС про зміну статусу асоційованого члена на учасника в Міжнародному реєстрі збитків для України.
Прем’єр нагадав, що українці вже подають заявки до Реєстру на компенсацію за пошкоджене та знищене житло.
„З серпня відкриється можливість подати заяву за 12-ма новими категоріями. Зокрема щодо загибелі людей, внутрішнього переміщення, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури. Механізм подачі заявок буде так само цифровізований і доступний у Дії”, – розповів Шмигаль.
[type] => post [excerpt] => Україна розраховує на доходи від заморожених російських активів. Депозитарій Euroclear у Бельгії, де зберігається значна їх частина, обіцяє зробити перший внесок майже на 1,5 млрд євро вже цього місяця. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1721810820 [modified] => 1721773838 ) [title] => Шмигаль повідомив, на що витратять 1,5 млрд євро від заморожених російських активів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=122568&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 122563 [uk] => 122568 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 122564 [image] => Array ( [id] => 122564 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal.webp [original_lng] => 128058 [original_w] => 1002 [original_h] => 504 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal-300x151.webp [width] => 300 [height] => 151 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal-768x386.webp [width] => 768 [height] => 386 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal.webp [width] => 1002 [height] => 504 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal.webp [width] => 1002 [height] => 504 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal.webp [width] => 1002 [height] => 504 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/smihal.webp [width] => 1002 [height] => 504 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 860 [_thumbnail_id] => 122564 [_edit_lock] => 1721763038:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_f4dd3edcf7ea650252e2417d83880492] =>
Voor het eerst kan ik officieel meedelen dat de eerste Nederlandse F16’s aan Oekraïne zijn geleverd.
Dat is hoognodig. In mijn bezoek aan Kharkiv zag ik de schade van Russische luchtaanvallen en ging vaak het luchtalarm af.
We continue to take a leading role in supporting Ukraine.
That’s why, during my visit to Kharkiv and Kyiv, I’m announcing a Drone Action Plan.
With €400M, we will provide advanced drones for reconnaissance, defense, and attack. Nearly half will be developed in the Netherlands. pic.twitter.com/eDNigQFgoF
Перший транш у розмірі 1,4 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів для України надійде уже в серпні.
Про це сказав високий представник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками засідання міністрів закордонних справ країн ЄС.
„Щодо доходів, я поінформував міністрів щодо прогресу у підготовці першого траншу у 1,4 млн євро, що, як очікується, відбудеться на початку серпня, наступного тижня”, – зазначив Боррель.
Він додав, що ці кошти будуть спрямовані на закупівлю пріоритетного військового обладнання для України – засобів протиповітряної оборони, артилерійських снарядів та озброєнь в української промисловості.
„Таким чином, ми не просто надаватимемо військову підтримку Україні, а й із самої України. Що, певна річ, є найлогічнішим та найефективнішим шляхом, яким ми можемо піти”, – підкреслив високий представник ЄС.
Раніше повідомлялось, що європейська комісія „дуже скоро” представить проєкт плану щодо надання Україні кредитів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів.
Лідери країн «Групи семи» досягли домовленості про виділення $50 млрд для України шляхом використання заморожених російських активів.
Про це повідомив Єлисейський палац увечері 12 червня, пише AFP.
Згідно з повідомленням канцелярії французького президента, Україна отримає кредит до кінця 2024 року.
«Існує домовленість. Як завжди в G7, лідери ухвалюють рішення, а технічні фахівці потім виконують свою роботу, щоб надати йому форму», – сказав представник Єлисейського палацу.
Рішення, як очікується, буде офіційно схвалене на саміті «Групи семи» 13-14 червня, після чого країни повинні будуть визначити технічні аспекти його реалізації.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
США готові надати Україні кредит у розмірі 50 млрд доларів, який буде погашено за рахунок прибутку від заморожених російських активів, якщо ЄС зможе безстроково продовжити санкції проти Росії.
Пропозицію США викладено в документі ЄС для обговорення, з яким ознайомилося видання.
Згідно з документом, США вимагають від ЄС продовжити до закінчення війни санкції проти російських держактивів, які автоматично скасовують кожні пів року за відсутності одноголосного рішення.
Однак будь-яка подібна зміна режиму ЄС потребуватиме схвалення лідерів, включно з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який ревно охороняє своє постійне право вето на рішення про санкції.
Вашингтон наполягає на досягненні угоди напередодні саміту лідерів країн „Великої сімки”, який відбудеться в Італії наступного тижня. Механізм фінансування за рахунок прибутку від заморожених активів, як очікується, стане центральним елементом підтримки України.
Як основний варіант розглядається план США з надання Україні кредиту, можливо, в тандемі з іншими державами G7, приблизно відповідного передбачуваному „прибутку” від сотень мільярдів доларів заморожених активів Росії, що зберігаються на Заході. На думку дипломатів, це може залучити до 50 мільярдів доларів.
Точні деталі кредиту – зокрема термін погашення, відсоткову ставку, чи буде він наданий безпосередньо або через посередника, такого як Світовий банк, – ще не визначено.
Але Вашингтон розглядає будь-який такий кредит як „обумовлений” тим, що ЄС виділить прибуток від активів для виплат і гарантує, що „активи російських центральних банків, що зберігаються в ЄС, залишаться знерухомленими доти, доки Росія не погодиться заплатити за шкоду, завдану Україні”.
Посли Євросоюзу ухвалили рішення, яке стосується доходів від заморожених активів росії.
Про це повідомило у соцмережі Х бельгійське головування в Раді ЄС.
„Посли погодили у принципі заходи, які стосуються надзвичайних надходжень від знерухомлених активів Росії. Кошти підуть на підтримку відновлення України та військову оборону в умовах російської агресії”, – йдеться в дописі.
Прибутки, отримані від заморожених активів рф, більшість із яких зберігається у Бельгії, становлять від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік. Єврокомісія пропонувала, що 90% прибутку буде спрямовано на купівлю зброї, а решта 10% – на невійськову допомогу.
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
Близько 90% доходів, отриманих від заморожених російських активів, мають бути витрачені на закупівлю зброї для України.
Про це заявив у понеділок, 6 травня, канцлер Німеччини Олаф Шольц, пише Reuters.
Зазначається, що у такий спосіб німецький канцлер підтримав попередню пропозицію ЄС використовувати виплати відсотків за російськими активами для підтримки захисту України.
„Важливо, щоб ми також погодилися з тим, що ці гроші можуть бути використані для закупівель зброї не тільки в ЄС, але й для закупівель у всьому світі”, — сказав Шольц журналістам після зустрічі з членами урядів трьох балтійських країн у Ризі.
У березні верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель запропонував забрати 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, і перерахувати їх до фонду ЄС, який фінансує зброю для України.
Близько 70% усіх російських активів, заморожених на Заході, зберігаються в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear у Бельгії, який має цінні папери та готівку російського центрального банку на суму еквівалентну 190 мільярдам євро (204,67 мільярда доларів).
Німеччина і три країни Балтії наполягають на швидкому розширенні виробництва зброї в Європі, сказав Шольц, додавши, що виробництво боєприпасів і систем ППО вже збільшено.
Прем’єр-міністерка Литви Інгріда Сімоните заявила, що оборонна промисловість Європи бореться з проблемами фінансування та невизначеністю щодо довгострокових виробничих потужностей, але вона оптимістично дивиться на запланований новий завод Rheinmetall у Литві.
