Нова схема складна і далека від ідеальної, але вона може працювати в умовах, коли Україні загрожує дефіцит фінансування в першій половині наступного року, стверджують джерела.
Єврокомісія знайшла законний спосіб, який дозволяє замороженим російським активам залишатися в Європі на невизначений термін – навіть без одностайної підтримки країн ЄС. Про це повідомляє газета Financial Times з посиланням на джерела в понеділок, 8 грудня.
Вказано, що Брюссель готовий застосувати положення в договорах ЄС, яке дозволяє банкам не знімати кошти в періоди серйозних економічних потрясінь. У Єврокомісії вважають, що російсько-українська війна підпадає під це визначення, а це означає, що санкції не потрібно продовжувати кожні півроку.
У публікації зазначаєтья, що запропонований механізм особливо важливий зараз, коли ЄС представив план так званої „репараційної позики” для України, пов’язаної із замороженими активами російського Центробанку. Більша частина коштів – близько €210 млрд – зберігається в депозитарії Euroclear у Бельгії.
ЄС запропонував схему, за якою блок видасть Києву кредит, який Україна мала б повертати не зі свого бюджету, а лише у разі реальних репарацій з боку Москви. По суті, ЄС буде позичати гроші, використовуючи заморожені резерви як джерело ліквідності: банки перераховують кошти в ЕС під низький відсоток, а Росія не може їх забрати через санкції.
Якщо ЄС нарешті змінить законодавство, Москва втратить можливість повернути кошти навіть у разі зміни політичної ситуації, зазначає FT. Наразі достатньо вето однієї країни, щоб розблокувати його, але запропонована схема усуває цей ризик: гроші залишатимуться замороженими, доки Росія не виплатить компенсацію, і лише окремий міжнародний документ зможе змінити статус активів.
Економісти визнають: схема складна і далека від ідеальної, але вона може працювати в умовах, коли Україні загрожує дефіцит фінансування в першій половині наступного року.
ЄС побоюється, що без захисту активів Росія спробує відновити доступ до заморожених резервів на €300 млрд євро на Заході. Новий механізм має дати Києву гроші зараз і захистити ЄС від політичного вето всередині блоку, резюмує газета.
Франція опинилася під тиском через вимогу використати 18 млрд євро заморожених російських активів, переважно розміщених у приватних банках, на допомогу Україні. При цьому Париж вже понад два роки не розкриває назви банків, де зберігаються ці кошти.
Як зазначається, французька влада не надає деталей щодо установ та способу використання нарахованих відсотків, посилаючись на конфіденційність клієнтів, що викликає незадоволення в інших європейських столицях.
Активи знову потрапили під пильну увагу у зв’язку з планом Єврокомісії щодо «репараційного кредиту» Україні, забезпеченого замороженими активами російського центрального банку. Пропозиція передбачає задіяння коштів із усієї ЄС, а не лише 185 млрд євро, що зберігаються в центральному депозитарії Euroclear у Брюсселі.
Активи у Франції, точне місце зберігання яких не відоме іншим столицям, є другим за обсягом накопиченням російських державних коштів у Європі. Єврокомісія намагається включити ці активи до кредитної схеми після заперечень Бельгії, яка вимагала справедливого розподілу ризиків і участі всіх заморожених коштів у будь-якій угоді.
Французькі чиновники підтримують ідею репараційного кредиту, але виступають проти залучення активів із комерційних банків, аргументуючи це існуванням договірних зобов’язань перед власниками депозитів.
За даними джерел, близько 18 млрд євро у Франції зберігаються переважно в комерційних банках, причому найбільша частина ймовірно у BNP Paribas. Інші банки, як Crédit Agricole, Société Générale та BPCE, відмовилися від коментарів, посилаючись на конфіденційність.
На відміну від Euroclear, який визнає прибуток від погашених цінних паперів, комерційні банки зазвичай повинні виплачувати росії відсотки за депозитами, хоча умови договорів різняться. План Єврокомісії передбачає покриття будь-яких відсотків, що належать рф, за рахунок коштів ЄС.
Як відомо, французькі банки не беруть участі у публічних дискусіях щодо цих активів, а адміністрація Єлисейського палацу, Міністерство фінансів, центральний банк та Міністерство економіки Франції від коментарів утрималися. Лідери ЄС обговорять план репараційних кредитів на саміті, запланованому через два тижні.
[type] => post
[excerpt] => Франція опинилася під тиском через вимогу використати 18 млрд євро заморожених російських активів, переважно розміщених у приватних банках, на допомогу Україні. При цьому Париж вже понад два роки не розкриває назви банків, де зберігаються ці кошти.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1765201680
[modified] => 1765195431
)
[title] => Франція приховує €18 млрд активів рф від плану «репараційної позики» для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=171431&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 171536
[uk] => 171431
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 171432
[image] => Array
(
[id] => 171432
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg
[original_lng] => 27737
[original_w] => 445
[original_h] => 254
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545-300x171.jpeg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg
[width] => 445
[height] => 254
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg
[width] => 445
[height] => 254
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg
[width] => 445
[height] => 254
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg
[width] => 445
[height] => 254
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg
[width] => 445
[height] => 254
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1765189090:3
[_thumbnail_id] => 171432
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 587
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 558343426001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
[2] => 9
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
)
[tags] => Array
(
[0] => 188383
[1] => 575
)
[tags_name] => Array
(
[0] => активи рф
[1] => Франція
)
)
[2] => Array
(
[id] => 170710
[content] =>
Міністр оборони України Денис Шмигаль взяв участь у засіданні Ради ЄС із закордонних справ за участі міністрів оборони держав-членів Євросоюзу.
Про це він написав у соцмережах, пише „Європейська правда”.
Під час виступу Шмигаль заявив, що запуск Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) відкриває нові можливості інтеграції українських виробників у європейський оборонний простір.
„Створення Ukraine Support Instrument обсягом 300 млн євро – ще один важливий крок для поглиблення нашої співпраці. Очікуємо також на практичну реалізацію інструменту SAFE”, – зазначив він.
Шмигаль наголосив, що важливим джерелом фінансування української оборони має стати механізм, що базуватиметься на російських заморожених активах.
Також під час виступу розповів про спроможності українського ОПК та запросив партнерів долучатися до нових спільних проєктів у межах ініціативи Build with Ukraine.
Окрім цього, він поінформував союзників про найбільш нагальні потреби українських військових, передусім у сфері протиповітряної оборони.
Україна спонукає європейських союзників прийняти політичне рішення про виплату „репараційного кредиту” в розмірі 163 млрд доларів, який базується на заморожених активах Росії, наступного місяця.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Агентство нагадало, що європейські лідери минулого місяця не змогли домовитися про „репараційний кредит” для Києва та знову обговорять його на саміті 18 грудня.
При цьому очікується, що Україні знадобляться перші великі ін’єкції фінансової підтримки з другого кварталу 2026 року.
Заступник керівника Офісу президента України Ірина Мудра заявила Reuters, що саміт, схоже, є останнім шансом для Європи цього року погодитися на надання Україні кредиту, що, за словами Росії, викличе „болісну реакцію”.
„Ми не очікуємо, що всі технічні деталі будуть остаточно узгоджені до того часу, але архітектура видачі кредиту має бути узгоджена”, – зазначила вона.
За словами заступниці глави ОП, Україна очікує, що її європейські союзники визначать структуру та систему управління, за допомогою яких будуть надаватися кошти.
Також для України життєво важливо брати участь у рішеннях щодо розподілу та визначення пріоритетів коштів.
„Без прямої участі України допомога ризикує стати неефективною лише тому, що ми знаємо реальні потреби на місцях, але рішення однозначно має прийматися разом з нашими партнерами”, – підкреслила Мудра.
Європейський Союз продовжить фінансування України протягом наступних двох років.
Про це заявив голова Європейської Ради Антоніо Кошта, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, Брюссель планує залучати для цього прибутки від заморожених російських активів. Водночас Бельгія погрожує заблокувати відповідний механізм, який передбачає використання цих коштів для допомоги Києву.
Раніше в Єврокомісії повідомляли, що прибутки від російських активів можуть почати спрямовуватися на підтримку України вже з 2025 року.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що його країна погодиться на використання заморожених російських активів для підтримки України лише за умови виконання низки вимог.
За словами Де Вевера, Бельгія, через депозитарій цінних паперів Euroclear, зберігає значну частину цих активів і не хоче брати на себе всі фінансові ризики.
„Якщо вимоги будуть виконані – ми можемо рухатися далі. Якщо ні, я зроблю все, що в моїх силах, на європейському та національному рівні, політично й юридично, щоб зупинити це рішення”, – заявив прем’єр.
Бельгія пропонує, щоб усі члени ЄС розділили витрати у випадку можливих судових позовів з боку Росії та зробили внески, якщо кошти доведеться повернути. Крім того, Де Вевер наголосив, що до схеми мають бути залучені й заморожені російські активи, які зберігаються в інших країнах.
Але Кошта, як пише видання, чітко дав зрозуміти, що очікує принципової угоди, а технічні деталі будуть вирішені пізніше.
„Ми приймемо політичне рішення для забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки, зокрема для придбання військової техніки”, – сказав Кошта.
Очікується, що лідери доручать Європейській комісії розробити офіційну юридичну пропозицію щодо плану заморожених активів.
Він також сказав, що ці гроші можуть бути негайно використані для зміцнення протиповітряної оборони, повітряного флоту та передових позицій України, додавши: „Це означає порятунок життів”.
Лідери трьох ключових країн Європи оголосили про спільні зусилля щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії, наголошуючи на важливості координації зі США та зміцнення міжнародної позиції.
Під час нещодавньої телефонної розмови лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодили просування до спільного використання вартості заморожених російських активів для підтримки Збройних сил України. У заяві, опублікованій урядом Німеччини, зазначається, що ці дії спрямовані на створення тиску на росію та стимулювання її до переговорів.
Європейські лідери наголосили на необхідності тісної співпраці зі Сполученими Штатами, щоб забезпечити узгодженість міжнародних зусиль і підвищити ефективність заходів впливу. Спільна стратегія включає оцінку і розподіл заморожених активів, що, на думку експертів, може стати значущим фактором у продовженні тиску на росію в умовах конфлікту.
У рамках телефонної розмови також було відзначено угоду про перемир’я в Газі. Лідери „трійки” заявили про готовність відновити гуманітарну допомогу одразу після набуття перемир’ям чинності, що підкреслює баланс між військовою підтримкою України та збереженням міжнародної гуманітарної відповідальності.
Спільні зусилля з використання заморожених російських активів розглядаються як частина ширшої стратегії тиску, що включає економічні санкції та дипломатичні заходи. На думку аналітиків, така координація зі США посилює можливості Європейського Союзу впливати на глобальні політичні процеси і підтримувати Україну в умовах напруженості.
Група впливових американських сенаторів надіслала лист держсекретарю США Марко Рубіо. Вони закликають переконати європейські країни використати більш як 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, заморожених у західних фінансових інститутах, як інструмент тиску на росію.
У листі, підписаному сенаторами-республіканцями Ліндсі Ґремом, Тоддом Янґом і сенаторами-демократами Річардом Блументалем і Тімом Кейном, запитують, чи вірить адміністрація Дональда Трампа в використання заморожених російських активів для тиску на росію в переговорах про закінчення війни в Україні. Сенатори також запитують держсекретаря, чи готова адміністрація передати російські суверенні активи, які перебувають на рахунках в американських банках, Україні для закупівлі американських озброєнь. Автори листа запитують і про готовність адміністрації Трампа чинити тиск на європейських союзників для того, щоб переконати їх передати російські активи на фінансування відновлення України.
За різними даними, на рахунках у західних фінансових установах перебуває від 300 до 350 мільярдів активів російського Центробанку. З них лише близько 7 мільярдів – в американських. Торік Конгрес ухвалив закон, який дозволяє президенту США передати ці кошти Україні. Європейські лідери поки не дійшли єдиної думки щодо долі російських активів. Деякі з них мають сумнів у законності конфіскації суверенних активів росії. Наразі на підтримку України використовуються доходи від відсотків на ці активи.
Як зазначає Reuters, лист чотирьох впливових сенаторів є рідкісним прикладом готовності американських законодавців чинити тиск на адміністрацію Дональда Трампа з метою підтримки України.
Найбільші держави Європи вивчають можливість конфіскації понад 200 млрд євро заморожених російських активів, складаючи плани угоди про припинення вогню в Україні.
Про це повідомляє Financial Times.
Франція і Німеччина, які давно виступали проти повномасштабної конфіскації активів, що перебувають у ЄС, обговорюють із Великою Британією та іншими країнами способи їхнього можливого використання.
Французькі чиновники обговорили пропозицію про те, щоб європейські столиці заарештували активи, якщо Москва порушить майбутню угоду про припинення вогню в Україні, повідомили троє людей, поінформованих про переговори, в рамках зусиль з надання Києву гарантій безпеки після конфлікту.
Прихильники угоди про припинення вогню розглядають її як спосіб змусити Росію дотримуватися будь-якої угоди і надати Києву гарантії.
Переговори відбуваються на тлі шквалу європейських дипломатичних зусиль на чолі з Францією і Великою Британією щодо розроблення мирного плану для України, викликаного рішенням президента США Дональда Трампа почати двосторонні переговори з Москвою, спрямовані на припинення війни.
Завдяки відсоткам від заморожених активів російської федерації Франція направить Україні більше озброєння. Зокрема, Київ отримає ще 12 САУ Caesar.
Про це повідомляє BFM TV.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню пояснив, що його країна „повернула” 300 мільйонів євро відсотків від заморожених російських активів, щоб купити військову техніку для України в кінці року, в тому числі 12 нових гармат Caesar.
„Ми мобілізуємо відсотки від заморожених російських активів для придбання військового обладнання для України… Лише до кінця 2024 року Франція повернула 300 мільйонів євро”, – підкреслив Лекорну.
Він зауважив, що ця сума дозволила замовити 12 нових гармат Caesar, які будуть доставлені в Україну, а також
Чеська Республіка спрямує частину відсотків, отриманих від заморожених у Євросоюзі російських активів, на закупівлю більшої кількості великокаліберних боєприпасів для України.
У червні уряди країн ЄС погодилися використати 1,4 млрд євро прибутку, отриманого від заморожених російських активів, на закупівлю зброї та оплату інших видів підтримки України.
Міністерство оборони Чехії заявило, що частина цих грошей буде використана на програму закупівлі артилерійських боєприпасів для України, що здійснюється ним, для України по всьому світу, що фінансується західними партнерами.
„Саме на основі успіху цієї ініціативи Європейський Союз кілька тижнів тому звернувся до нас із пропозицією використати доходи від заморожених російських активів для закупівлі боєприпасів для України”, – сказала міністр оборони Яна Чорнохова.
Постачання боєприпасів за рахунок активів рф відбудуться в найближчі місяці. Процедура буде аналогічна ініціативі з боєприпасів. Згідно з вимогами донора грошей – у цьому випадку Євросоюзу – Міноборони Чехії виступатиме посередником у закупівлі боєприпасів.
„Завдяки використанню доходів від заморожених російських активів, виділених Євросоюзом, ми зможемо поставити Україні кілька сотень тисяч одиниць великокаліберних боєприпасів”, – додала Чорнохова.
Західні країни заблокували суверенні російські активи на суму близько 300 млрд доларів після того, як у лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
