У п’ятницю, 15 травня, у Кишиневі під час міністерської зустрічі Ради Європи 33 країни та ЄС підпишуть угоду про створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
(c) Amaury Laportepix.alaporte.net
Про це в телеефірі повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, передає Укрінформ.
«Усі юридичні юридично зобов’язуючі рішення погоджені, і завтра Україна, Європейський Союз та ще понад 30 держав, станом на сьогодні це 33 країни і Європейський Союз, підпишуть угоду про практичний запуск Трибуналу та створення так званого керівного Комітету трибуналу», – сказала Мудра.
Вона зазначила, що для України важливо, що міжнародні партнери не лише підтримують покарання Росії, а й створюють практичний механізм, який буде реалізовувати це і зможе притягнути до відповідальності конкретних посадових осіб Російської Федерації.
Мудра зауважила, що підписання угоди заплановане на завтра, воно відбудеться під час міністерської зустрічі Ради Європи у Кишиневі.
«Це завершить, власне, весь підготовчий етап і юридично запустить Трибунал. Після цього почне будуватись сама інституція. Це добір суддів, прокурорів, слідчих, персонал. Тобто, якщо ми кажемо про практичний запуск, коли уже будуть працювати, слідчі, прокурор готувати обвинувальний вирок, то ми очікуємо це до кінця 2027 року», – сказала заступниця керівника ОП.
Європейські країни готові захищати Ормузьку протоку від іранських блокад, але лише після припинення бойових дій. На віртуальному саміті за участю 41 держави лідери ЄС, Франції, Німеччини та інших країн наголосили на дипломатичних і економічних заходах тиску на Тегеран.
Про це повідомляє Politico.
Як зазначається, на віртуальному саміті за участю 41 країни, організованому Великою Британією, учасники різко засудили дії Ірану, який «намагається утримати глобальну економіку в заручниках», пообіцяли посилити дипломатичний тиск та розглянути нові санкції, якщо протока залишатиметься заблокованою.
До зустрічі долучилися представники ЄС, Франції, Німеччини, Бахрейну, ОАЕ, Канади та інших країн. Вони дали зрозуміти, що військова операція щодо захисту морського шляху можлива лише після завершення бойових дій. Британський міністр закордонних справ Іветт Купер повідомила, що початкові консультації з військовими планувальниками щодо спільних оборонних заходів, включно з розмінуванням, розпочнуться лише після зниження напруженості.
Німеччина підтвердила готовність допомогти у забезпеченні безпеки протоки після припинення бойових дій. Французький президент Еммануель Макрон, перебуваючи в Південній Кореї, зазначив, що будь-яка військова операція з «визволення» протоки є нереалістичною через тривалість дій та загрозу від іранських Корпусів вартових, їх балістичних ракет та інших ризиків.
Під час саміту також обговорювали глобальну кризу постачання: зазвичай через Ормузьку протоку щодня проходять близько 150 танкерів, але зараз – лише 10–20. Учасники домовилися посилити політичний тиск на Тегеран через ООН, а також розглянути координацію економічних і політичних заходів для забезпечення безперешкодного проходу суден.
Таким чином, європейські країни показали готовність захищати стратегічний водний шлях, але лише після деескалації конфлікту, наголошуючи на дипломатичних і економічних інструментах тиску.
Україна ніколи не наполягала на вступі до Європейського Союзу без виконання всіх необхідних вимог. Київ зацікавлений у повноцінному членстві, а не формальному приєднанні до ЄС.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів віцепрем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка.
За його словами, Україна не підтримує ідею вступу до ЄС “авансом” або без виконання необхідних критеріїв.
“Україна ніколи не виступала за вступ до Європейського Союзу “авансом”. Або без виконання всіх потрібних вимог. Це не має сенсу”, – зазначив Качка.
Він пояснив, що формальне членство без виконання умов не дало б країні реальних переваг.
“Нам немає сенсу вступати, якщо ми не виконуємо всі необхідні кроки. Тому що ми не зможемо повноцінно користуватись фінансовими інструментами ЄС, ми будемо ізольовані. Тобто номінально можна вважатися державою-членом, але що це дає? Нічого – ні громадянам, ні бізнесу”, – наголосив віце-прем’єр.
Качка припустив, що угоду про вступ України до ЄС теоретично можна підписати ще до повного виконання всіх вимог.
За його словами, такий крок можливий орієнтовно у 2027 році.
“У 2027 році можемо підписати угоду. Підписана угода ще не набере чинності, це станеться після 27 ратифікацій країнами-членами ЄС”, – пояснив він.
Водночас процес ратифікації може тривати доволі довго. Україна розраховує, що він буде максимально швидким.
“Але, тим не менше, ми підписуємо угоду, і ми продовжуємо виконувати те, що ми ще не виконали до кінця”, – наголосив Качка.
Відповідаючи на питання, який відсоток вимог необхідно виконати для підписання угоди про вступ до ЄС, віце-прем’єр зазначив, що ключовим фактором є прогрес у сфері верховенства права.
“Якщо ми досягнемо великого прогресу по верховенству права, решта вимог матиме більш технічний характер”, – пояснив Качка.
Вісім країн-членів ЄС звернулися до керівництва блоку із закликом заборонити в’їзд до Шенгенської зони російським ветеранам та чинним військовослужбовцям, які воювали проти України.
Про це повідомив у соцмережі Х президент Литви Гітанас Науседа, передає Укрінформ.
Науседа повідомив, що він та лідери країн Латвії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Румунії і Швеції звернулися до президента Європейської Ради Антоніу Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і повідомили про загрози, яку становлять колишні і нинішні російські комбатанти при в’їзді до ЄС.
«Ми вважаємо, що одним із найсерйозніших та постійних ризиків є потенційний в’їзд колишніх та нині чинних російських військовослужбовців до Шенгенської зони. Будь-який в’їзд таких осіб може мати серйозні наслідки для безпеки всіх держав-членів. Тому терміново необхідні рішучі та скоординовані дії для запобігання негативним наслідкам», – написав Науседа.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ до Євросоюзу – це гарантії безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.
Про це він сказав під час спілкування з журналістами 29 січня, передає Lb.ua.
“На мій погляд, у нас, слава Богу, вже з Європою є однакове розуміння, що Євросоюз – це гарантії безпеки для України та для всієї Європи. Це гарантія безпеки для нас на майбутнє. Економічна безпека, вибір ринків, технологічні рішення спільні – тобто ми визначаємо пріоритет. Це такий екзистенційний вибір. І він не тільки геополітичний. Тому що геополітично – це Європа передусім. Вона може бути різна. Ми навіть не знаємо, яка вона буде в майбутньому. Може бути інше коло країн, інший союз. Тому геополітика – Європа, а економіка – Європейський Союз”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що Україна буде торгувати і з Близьким Сходом, і з усіма іншими у світі, але ЄС – це головний ринок, головне спрямування.
“Це наш вибір, це просто гарантії безпеки. Плюс, безумовно, однакові цінності, напрямок, геополітика. І в Євросоюзі є і безпекова складова, окрім економіки. Питання: як воно працює. Але я не хочу тут якраз критикувати. Слава богу, що ніхто й не бачив, як вона працює, – саме безпековий спільний компонент Європи, – тобто не було війни в Євросоюзі”, – наголосив президент.
Щодо конкретної дати вступу до ЄС, Зеленський розповів, що “технічно Україна буде готова до цього в 2027 році.
“До кінця 26-го з усіма кластерами ми будемо готові. Є різні реформи, є різний діалог щодо квот, торгівлі. Це довгий процес… Порівняно з усіма іншими країнами – нашими сусідами і балканськими друзями, – тими, які претендують, і справедливо, що вони будуть в Євросоюзі, – вони не у війні і не мають ворожу силу на своїх кордонах та на кордонах Європи, яка блокуватиме в майбутньому їх вступ в ЄС”, – сказав Зеленський.
Він також наголосив, Росія буде блокувати вступ України в ЄС у майбутньому, оскільки вона вже це робила.
Головна речниця Європейської комісії Паула Піньо визнала необхідність переговорів між Євросоюзом і Росією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на виступ Піньо на брифінгу в Брюсселі.
Головна речниця ЄК, коментуючи слова італійського прем’єра Джорджі Мелоні про необхідність “говорити з Росією”, заявила, що Європі доведеться вести переговори з владою РФ.
“Очевидно, що в якийсь момент нам доведеться вести переговори і з президентом Росії Володимиром Путіним”, – сказала вона.
Водночас Піньо зазначила, що “ми ще не на цьому рівні”.
Президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення, зокрема щодо синхронізації заходів з 19-м пакетом санкцій проти Росії, ухваленим Євросоюзом.
Про це український президент написав у своїх соцмережах, повідомляє “Європейська правда”.
Зеленський також додав, що українська сторона працює також і для поширення санкцій Євросоюзу в юрисдикціях інших європейських країн поза межами ЄС.
“Це сильний пакет. Діє, зокрема, проти експорту російських ресурсів та схем постачання в Росію електронних компонентів, і загальний вплив на обмеження російських заробітків від 19-го пакета оцінюється щонайменше в десятки мільярдів євро щорічно”, – зазначив він.
Зеленський також поінформував, що Україна застосовує свої нові санкції проти російських субʼєктів, які працюють на видобуток ресурсів в Арктиці і завдяки цьому – на фінансування російської здатності воювати.
“Вже знаємо, що цей наш санкційний крок буде продовжений партнерами через врахування наших пропозицій у їхніх санкційних пакетах”, – додав президент.
Він також доручив готувати нові рішення РНБО України за відповідними поданнями щодо субʼєктів у сфері російської пропаганди та воєнного виробництва, а також проти колаборантів.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зупинив плани ЄС щодо вилучення заморожених російських активів і надання Україні кредиту на суму 140 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, через це лідери ЄС змушені будуть знову повернутися до питання фінансової підтримки Києва у грудні — якщо не скличуть позачергову зустріч раніше.
„Це повний безлад, усе мало піти зовсім інакше”, – зізнався один із дипломатів.
Неочікувана позиція Бельгії стала сюрпризом для дипломатів, міністрів і високопосадовців ЄС. У підсумкових документах зустрічі зникли будь-які прямі згадки про використання заморожених російських активів для фінансування так званого „репараційного кредиту” для України, а також – пропозиції щодо врахування бельгійських застережень.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що про провал ініціативи говорити зарано. Водночас, за словами Politico, ніхто з європейських лідерів не зміг назвати конкретні терміни, коли ЄС ухвалить рішення про використання російських держактивів для підтримки Києва.
До того, як переговори зайшли у глухий кут, союзники України перебували в піднесеному настрої. ЄС схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, який охопив „тіньовий флот” нафтових танкерів Кремля, банківську систему та енергетичну галузь.
Водночас Дональд Трамп уперше запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній, чим викликав схвальні відгуки європейських партнерів.
„Цей тиждень був непростим, але ми зараз у досить хорошому становищі”, – сказав один із радників на початку саміту в четвер.
Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що ініціатива використати заморожені активи для створення кредиту Києву не відхилена.
„Її не поховали. Ми обговорили технічні деталі. Просто потрібно діяти обережно, щоб не порушити міжнародне право”, – заявив президент Франції.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала до спокою й запевнила, що ЄС залишиться надійним союзником України.
„Після санкцій ЄС і Трампа надання репараційного кредиту могло б стати чудовим завершенням тижня. Але ми втратили цю можливість”, – зазначив один із дипломатів.
За даними журналістів, зараз керівництво блоку розглядає приблизно п’ять можливих заходів проти Ізраїлю.
Йдеться, зокрема, про повне або часткове призупинення Угоди про асоціацію, санкції щодо чиновників та військових, ембарго на постачання зброї чи припинення наукового та технічного співробітництва між ЄС та Ізраїлем.
«Проте, за словами дипломатів ЄС, адресні санкції щодо окремих осіб, подібні до тих, які вже ввели Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія, розглядаються як найбільш політично ймовірний варіант», – йдеться в публікації.
Очікується, що офіційно всі варіанти будуть представлені дипломатичною службою ЄС у середу, 9 липня. А вже за тиждень міністри закордонних справ ЄС обговорити ситуацію на своїй зустрічі у Брюсселі.
Міністри закордонних справ ЄС ухвалили 16-й пакет санкцій проти Росії у зв’язку із її агресією проти України.
Як повідомляє Укрінформ, про це у соцмережі Х написала висока представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас.
«ЄС досягає результату: міністри закордонних справ ухвалили 16-й пакет санкцій проти Росії. Він вражає все, від тіньового флоту до ігрових консолей, що використовуються для контролю дронів. Наразі ми маємо найбільш інтенсивні санкції ніж будь-коли, що послаблюють військові зусилля Росії», – написала Кая Каллас.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив вдячність Раді ЄС за ухвалення 16-го пакета санкцій проти Росії та наголосив, що необхідно змусити ворога дорого заплатити за злочини.
„Дякую Раді ЄС за ухвалення 16-го пакета санкцій проти російського агресора. Об’єднана Європа вкотре демонструє дієву солідарність з Україною. Цінуємо таку рішучу підтримку. Разом змусимо ворога дорого заплатити за свої злочини та наблизимо справедливий мир”, – написав він у Телеграмі.
Шмигаль виділив найважливіші рішення: зокрема, до санкційного списку додані понад 50 нових суб’єктів, посилюється боротьба з «тіньовим флотом» РФ. Також ідеться про заборону мовлення пропагандистських медіа.
Водночас санкціями передбачена заборона експорту низки товарів подвійного призначення, відключення від SWIFT ще 13-ти банків, заборона на торгівлю з портами й аеропортами Росії, які приймають дрони та ракети, а також поповнення списку персональних санкцій та багато іншого.
