ЄС продовжив дію статусу тимчасового захисту для українських шукачів притулку ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Проте тепер правила надання цього статусу стануть суворішими.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Євроради.
Країни ЄС погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься виключно тим громадянам України, які виконують свої військові обов’язки перед державою.
У рішенні чітко прописано правила дії цього обмеження:
воно стосуватиметься лише нових заявників, які вперше звертаються за отриманням статусу;
обмеження не поширюватиметься на тих українців, які вже офіційно користуються тимчасовим захистом на території Євросоюзу.
Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, «ЄС залишається непохитним» у підтримці українського народу. Водночас європейські партнери прагнуть переконатися, що Україна має спроможність оборонятися від російської агресії, тому оновлена схема враховує законні оборонні потреби Києва.
Як працюватиме новий механізм перевірки
Для того щоб отримати тимчасовий захист у ЄС, новим заявникам доведеться документально підтвердити виконання військових обов’язків. Зробити це можна буде кількома способами:
пред’явити паспорт із відміткою про виїзд, яку поставили українські прикордонні органи влади. Це підтвердить, що громадянин залишив межі України на законних підставах;
надати паперовий або електронний документ, який офіційно підтверджує звільнення від виконання військових обов’язків чи доводить факт їх виконання.
Спеціальний механізм надання тимчасового захисту було вперше активовано на початку повномасштабного вторгнення рф у березні 2022 року. За цей час програмою допомоги та безпечного прихистку в країнах Євросоюзу скористалися 4,38 млн осіб.
[type] => post [excerpt] => ЄС продовжив дію статусу тимчасового захисту для українських шукачів притулку ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Проте тепер правила надання цього статусу стануть суворішими. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1784124180 [modified] => 1784118400 ) [title] => ЄС змінив умови отримання тимчасового захисту для українців [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=192151&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 192143 [uk] => 192151 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 192152 [image] => Array ( [id] => 192152 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1.jpg [original_lng] => 60272 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/chehiya-praga-gettyimages-1239009335-fb7a13a8e30ab94ab23c1356f733d12a-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 198 [_thumbnail_id] => 192152 [_edit_lock] => 1784107600:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:91:"https://www.rbc.ua/rus/news/es-onoviv-pravila-ukrayintsiv-hto-teper-otrimae-1784104317.html";s:12:"source_plain";s:4881:"Головна » Новини » Політика ЄС оновив правила для українців: хто тепер не отримає статус біженця 11:32 15.07.2026 Ср 2 хв Тимчасовий захист надаватиметься лише за наявності певних документів Валерій Ульяненко Фото: українські біженці (Getty Images) Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google ЄС продовжив дію статусу тимчасового захисту для українських шукачів притулку ще на один рік - до 4 березня 2028 року. Проте тепер правила надання цього статусу стануть суворішими. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Євроради. Країни ЄС погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься виключно тим громадянам України, які виконують свої військові обов'язки перед державою. У рішенні чітко прописано правила дії цього обмеження: воно стосуватиметься лише нових заявників, які вперше звертаються за отриманням статусу; обмеження не поширюватиметься на тих українців, які вже офіційно користуються тимчасовим захистом на території Євросоюзу. Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О'Каллаган, "ЄС залишається непохитним" у підтримці українського народу. Водночас європейські партнери прагнуть переконатися, що Україна має спроможність оборонятися від російської агресії, тому оновлена схема враховує законні оборонні потреби Києва. Як працюватиме новий механізм перевірки Для того щоб отримати тимчасовий захист у ЄС, новим заявникам доведеться документально підтвердити виконання військових обов'язків. Зробити це можна буде кількома способами: пред'явити паспорт із відміткою про виїзд, яку поставили українські прикордонні органи влади. Це підтвердить, що громадянин залишив межі України на законних підставах; надати паперовий або електронний документ, який офіційно підтверджує звільнення від виконання військових обов'язків чи доводить факт їх виконання. Спеціальний механізм надання тимчасового захисту було вперше активовано на початку повномасштабного вторгнення РФ у березні 2022 року. За цей час програмою допомоги та безпечного прихистку в країнах Євросоюзу скористалися 4,38 млн осіб. Нагадаємо, для українців, які розглядають можливість повернення з-за кордону, запустили спеціальну платформу "Додому". Вона допомагає спланувати повернення, пропонуючи покрокові рекомендації - від пошуку житла та роботи до влаштування дітей у навчальні заклади. Зазначимо, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають перебувати в Україні та долучатися до її захисту від російської агресії. Не пропустіть головне! Підпишіться на наші оновлення в Google! Або читайте нас там, де вам зручно! Більше по темі: Євросоюз Україна .";s:8:"ai_title";s:111:"ЄС змінив умови отримання тимчасового захисту для українців";s:10:"ai_excerpt";s:327:"ЄС продовжив дію статусу тимчасового захисту для українських шукачів притулку ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Проте тепер правила надання цього статусу стануть суворішими.";s:16:"ai_content_plain";s:3238:"ЄС продовжив дію статусу тимчасового захисту для українських шукачів притулку ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Проте тепер правила надання цього статусу стануть суворішими. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Євроради. Країни ЄС погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься виключно тим громадянам України, які виконують свої військові обов'язки перед державою. У рішенні чітко прописано правила дії цього обмеження: воно стосуватиметься лише нових заявників, які вперше звертаються за отриманням статусу;обмеження не поширюватиметься на тих українців, які вже офіційно користуються тимчасовим захистом на території Євросоюзу.Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О'Каллаган, «ЄС залишається непохитним» у підтримці українського народу. Водночас європейські партнери прагнуть переконатися, що Україна має спроможність оборонятися від російської агресії, тому оновлена схема враховує законні оборонні потреби Києва. Як працюватиме новий механізм перевіркиДля того щоб отримати тимчасовий захист у ЄС, новим заявникам доведеться документально підтвердити виконання військових обов'язків. Зробити це можна буде кількома способами: пред'явити паспорт із відміткою про виїзд, яку поставили українські прикордонні органи влади. Це підтвердить, що громадянин залишив межі України на законних підставах;надати паперовий або електронний документ, який офіційно підтверджує звільнення від виконання військових обов'язків чи доводить факт їх виконання.Спеціальний механізм надання тимчасового захисту було вперше активовано на початку повномасштабного вторгнення рф у березні 2022 року. За цей час програмою допомоги та безпечного прихистку в країнах Євросоюзу скористалися 4,38 млн осіб.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-15T09:26:11+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-15T09:26:39+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-15T09:27:08+00:00";} [_edit_last] => 8 [_karpat_ai_import_feedback] => a:9:{s:7:"summary";s:416:"ШІ майже повністю відтворив зміст, але зіпсував текстову подачу: злив абзаци й пункти, не відновив структуру підзаголовків, а також не нормалізував окремі мовні деталі (зокрема написання РФ). Фактичних розбіжностей майже немає.";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:94:"Заголовок збігається з джерелом; зміни не потрібні.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:95:"Врізка збігається змістом і тональністю з джерелом.";}s:7:"content";a:4:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:3:{i:0;s:176:"Заголовок-підводка «Як працюватиме новий механізм перевірки» не був оформлений окремим рядком.";i:1;s:105:"Логічні абзаци в середині тексту були злиті без розривів.";i:2;s:137:"Маркерований перелік перетворився на суцільний текст без окремих пунктів.";}s:11:"style_fixes";a:4:{i:0;s:194:"Відновити абзацний поділ після ліду, після посилання на Єврораду та перед блоком із поясненням механізму.";i:1;s:83:"Окремо винести підзаголовок перед переліком.";i:2;s:79:"Оформити кожен пункт списку з нового рядка.";i:3;s:97:"Нормалізувати написання «РФ» у скороченні про Росію.";}s:5:"notes";s:288:"Фактична основа збережена; проблема переважно у верстці та читабельності. Текст треба імпортувати так, щоб не зливати блоки, які в джерелі розділені змістом.";}s:11:"ai_mistakes";a:4:{i:0;s:113:"Не зберіг структуру матеріалу: злив окремі абзаци в один блок.";i:1;s:130:"Не відокремив список пунктів, через що перелік став важким для читання.";i:2;s:82:"Не відновив підзаголовок як окремий елемент.";i:3;s:74:"Пропустив нормалізацію скорочення «РФ».";}s:14:"prompt_lessons";a:4:{i:0;s:131:"Зберігай абзаци й підзаголовки джерела, не зливай різні змістові блоки.";i:1;s:130:"Списки імпортуй як окремі пункти з нових рядків, без суцільного тексту.";i:2;s:121:"Не змінюй факти, але виправляй написання власних назв і скорочень.";i:3;s:143:"Якщо в джерелі є підзаголовок, перенось його окремим рядком, не в текст абзацу.";}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-15T09:27:08+00:00";s:7:"post_id";i:192151;s:10:"source_url";s:91:"https://www.rbc.ua/rus/news/es-onoviv-pravila-ukrayintsiv-hto-teper-otrimae-1784104317.html";} [_algolia_sync] => 1046253515001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 53544 [1] => 51 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 11909 [1] => 2192223 [2] => 1147 [3] => 319644 [4] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => військові обов'язки [2] => Євросоюз [3] => тимчасовий захист [4] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 191916 [content] =>
Формування уряду в Україні — внутрішня справа держави. Попри це, влада країни не повинна забувати про продовження реформ.
З такою заявою виступила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради ЄС.
13 липня Каллас прибула на засідання Ради ЄС із закордонних справ. Саме там вона вперше прокоментувала перезавантаження Кабінету Міністрів України.
«Звичайно, формування уряду — це внутрішня політична справа кожного. Для нас, звичайно, важливо мати наших співрозмовників, щоб ми могли продовжувати роботу», — наголосила очільниця європейської дипломатії.
На тлі останніх подій Каллас звернулася з попередженням до української влади. Так, вона нагадала, що для Євросоюзу вкрай важливим залишається саме продовження реформ.
«Тому що ми також хочемо просувати порядок денний розширення, і тому нам також потрібно бачити, що Україна проводить реформи зі свого боку», — зазначила вона.
Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов’язані з російськими спецслужбами.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.
Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В’ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн.
Медіапроєкт «Рибарь», його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів.
Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до рф.
Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ рф за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні.
«На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб’єктів, пов’язаних із воєнними діями росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності», – зазначили у британському уряді.
Як повідомлялося, Євросоюз запровадив санкції проти дев’яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія.
[type] => post [excerpt] => Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1783957440 [modified] => 1783954090 ) [title] => Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти російських кібермереж [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=191921&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 191921 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 191922 [image] => Array ( [id] => 191922 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [original_lng] => 46906 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1783943290:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:70:"https://lb.ua/world/2026/07/13/751552_velikobritaniya_ies_vpershe.html";s:12:"source_plain";s:4865:"Головна — Світ — 13 липня 2026, 13:47 Великобританія та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Наталка Лотоцька, редакторка новин Додати LB.ua як бажане джерело в Google Фото: rada.gov.ua Уряд Великої Британії спільно з Європейським Союзом вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Лондон, зокрема, запровадив нові санкції проти 24 фізичних осіб та організацій, які є проксі-мережами російських спецслужб і відповідальні за кібератаки, втручання у вибори та поширення антиукраїнських наративів в Європі. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Реклама Медіапроєкт “Рибарь”, його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів. Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до РФ. Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ РФ за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні. “На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб'єктів, пов'язаних із воєнними діями Росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах Кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності”, – зазначили у британському уряді. Раніше повідомлялося, що Євросоюз запровадив санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія. Сьогодні, 13:27 Сибіга: у Польщі затримали чоловіка, який ображав українців у автобусі Сьогодні, 12:58 ЄС запропонує обмежити доступ дітей до соціальних мереж Сьогодні, 12:33 Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС закликав партнерів до активної участі в антибалістичній коаліції Росія Польща Великобританія санкції Євросоюз кібербезпека";s:8:"ai_title";s:130:"Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти російських кібермереж";s:10:"ai_excerpt";s:337:"Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами.";s:16:"ai_content_plain";s:3240:"Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Медіапроєкт «Рибарь», його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів. Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до рф. Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ рф за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні. «На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб'єктів, пов'язаних із воєнними діями росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності», – зазначили у британському уряді. Раніше повідомлялося, що Євросоюз запровадив санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-13T11:43:37+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-13T11:48:09+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T11:49:09+00:00";} [views_count] => 354 [_thumbnail_id] => 191922 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [_karpat_ai_import_feedback] => a:8:{s:7:"summary";s:346:"ШІ майже повністю відтворив фінал, але не вніс одну редакторську стилістичну правку в підводку до блоку «Раніше повідомлялося»: залишив «Раніше повідомлялося» замість «Як повідомлялося».";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:197:"Заголовок збігається з фінальною редакторською версією. Фактичних або стилістичних відхилень не виявлено.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:122:"Врізка збігається з фіналом. Жодних пропусків чи спотворень немає.";}s:7:"content";a:7:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:0:{}s:11:"style_fixes";a:1:{i:0;s:191:"У фіналі змінено «Раніше повідомлялося» на «Як повідомлялося»; ШІ цю редакторську заміну не застосував.";}s:5:"notes";s:278:"Факти, атрибуція та порядок абзаців збережені. Єдина різниця між ШІ-виходом і фіналом — початок останнього абзацу, де редактор прибрав повтор «Раніше».";s:2:"},";a:0:{}s:11:"ai_mistakes";a:1:{i:0;s:239:"Не застосував стилістичну правку в останньому абзаці: залишив «Раніше повідомлялося» замість редакторського «Як повідомлялося».";}s:14:"prompt_lessons";a:5:{i:0;s:156:"Застосовуй усі редакторські стилістичні заміни, навіть якщо вони не змінюють фактів.";i:1;s:222:"У фінальному абзаці прибирай повтори на кшталт «Раніше повідомлялося», якщо редактор замінив їх на нейтральний зв’язок.";i:2;s:154:"Порівнюй не лише факти, а й точні формулювання між джерелом, ШІ-чернеткою та фіналом.";i:3;s:155:"Не змінюй зміст без потреби, але відтворюй кожну помітну редакторську правку тексту.";i:4;s:113:"Якщо фінал має інший вступ до абзацу, відтворюй його дослівно.";}}s:11:"]} }]}]}},{";s:0:"";s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T11:49:09+00:00";s:7:"post_id";i:191921;s:10:"source_url";s:70:"https://lb.ua/world/2026/07/13/751552_velikobritaniya_ies_vpershe.html";} [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 190560378000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 811 [1] => 1147 [2] => 284948 [3] => 223 [4] => 276 [5] => 277 ) [tags_name] => Array ( [0] => Великобританія [1] => Євросоюз [2] => кібербезпека [3] => Польща [4] => росія [5] => санкції ) ) [3] => Array ( [id] => 191166 [content] =>
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відреагувала на масовану російську атаку по Україні і заявила, що нашій державі терміново необхідні додаткові засоби ППО. Також ЄС працює над узгодженням 21-го пакета санкцій проти росії.
«Минулої ночі російський режим знову завдав невибіркового повітряного удару по цивільному населенню: столицю атакували понад 400 безпілотників і ракет. Україна терміново потребує додаткових засобів протиповітряної оборони. Ми обговоримо це питання цього тижня в Анкарі на саміті НАТО», – написала вона.
Також Урсула фон дер Ляєн нагадала, що минулого тижня ЄС надав перший транш у розмірі 4 мільярдів євро в межах програми кредитування на 90 мільярдів євро, щоб посилити обороноздатність України за допомогою передових технологій безпілотних систем.
Вона анонсувала, що найближчим часом нададуть ще більше допомоги.
«Також ми наполегливо працюємо над тим, щоб найближчими днями остаточно узгодити 21-й пакет санкцій.
Ми й надалі посилюватимемо тиск, доки росія не припинить кровопролиття», – йдеться у дописі.
У п’ятницю, 15 травня, у Кишиневі під час міністерської зустрічі Ради Європи 33 країни та ЄС підпишуть угоду про створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
(c) Amaury Laportepix.alaporte.net
Про це в телеефірі повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, передає Укрінформ.
«Усі юридичні юридично зобов’язуючі рішення погоджені, і завтра Україна, Європейський Союз та ще понад 30 держав, станом на сьогодні це 33 країни і Європейський Союз, підпишуть угоду про практичний запуск Трибуналу та створення так званого керівного Комітету трибуналу», – сказала Мудра.
Вона зазначила, що для України важливо, що міжнародні партнери не лише підтримують покарання Росії, а й створюють практичний механізм, який буде реалізовувати це і зможе притягнути до відповідальності конкретних посадових осіб Російської Федерації.
Мудра зауважила, що підписання угоди заплановане на завтра, воно відбудеться під час міністерської зустрічі Ради Європи у Кишиневі.
«Це завершить, власне, весь підготовчий етап і юридично запустить Трибунал. Після цього почне будуватись сама інституція. Це добір суддів, прокурорів, слідчих, персонал. Тобто, якщо ми кажемо про практичний запуск, коли уже будуть працювати, слідчі, прокурор готувати обвинувальний вирок, то ми очікуємо це до кінця 2027 року», – сказала заступниця керівника ОП.
Європейські країни готові захищати Ормузьку протоку від іранських блокад, але лише після припинення бойових дій. На віртуальному саміті за участю 41 держави лідери ЄС, Франції, Німеччини та інших країн наголосили на дипломатичних і економічних заходах тиску на Тегеран.
Про це повідомляє Politico.
Як зазначається, на віртуальному саміті за участю 41 країни, організованому Великою Британією, учасники різко засудили дії Ірану, який «намагається утримати глобальну економіку в заручниках», пообіцяли посилити дипломатичний тиск та розглянути нові санкції, якщо протока залишатиметься заблокованою.
До зустрічі долучилися представники ЄС, Франції, Німеччини, Бахрейну, ОАЕ, Канади та інших країн. Вони дали зрозуміти, що військова операція щодо захисту морського шляху можлива лише після завершення бойових дій. Британський міністр закордонних справ Іветт Купер повідомила, що початкові консультації з військовими планувальниками щодо спільних оборонних заходів, включно з розмінуванням, розпочнуться лише після зниження напруженості.
Німеччина підтвердила готовність допомогти у забезпеченні безпеки протоки після припинення бойових дій. Французький президент Еммануель Макрон, перебуваючи в Південній Кореї, зазначив, що будь-яка військова операція з «визволення» протоки є нереалістичною через тривалість дій та загрозу від іранських Корпусів вартових, їх балістичних ракет та інших ризиків.
Під час саміту також обговорювали глобальну кризу постачання: зазвичай через Ормузьку протоку щодня проходять близько 150 танкерів, але зараз – лише 10–20. Учасники домовилися посилити політичний тиск на Тегеран через ООН, а також розглянути координацію економічних і політичних заходів для забезпечення безперешкодного проходу суден.
Таким чином, європейські країни показали готовність захищати стратегічний водний шлях, але лише після деескалації конфлікту, наголошуючи на дипломатичних і економічних інструментах тиску.
Україна ніколи не наполягала на вступі до Європейського Союзу без виконання всіх необхідних вимог. Київ зацікавлений у повноцінному членстві, а не формальному приєднанні до ЄС.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів віцепрем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка.
За його словами, Україна не підтримує ідею вступу до ЄС “авансом” або без виконання необхідних критеріїв.
“Україна ніколи не виступала за вступ до Європейського Союзу “авансом”. Або без виконання всіх потрібних вимог. Це не має сенсу”, – зазначив Качка.
Він пояснив, що формальне членство без виконання умов не дало б країні реальних переваг.
“Нам немає сенсу вступати, якщо ми не виконуємо всі необхідні кроки. Тому що ми не зможемо повноцінно користуватись фінансовими інструментами ЄС, ми будемо ізольовані. Тобто номінально можна вважатися державою-членом, але що це дає? Нічого – ні громадянам, ні бізнесу”, – наголосив віце-прем’єр.
Качка припустив, що угоду про вступ України до ЄС теоретично можна підписати ще до повного виконання всіх вимог.
За його словами, такий крок можливий орієнтовно у 2027 році.
“У 2027 році можемо підписати угоду. Підписана угода ще не набере чинності, це станеться після 27 ратифікацій країнами-членами ЄС”, – пояснив він.
Водночас процес ратифікації може тривати доволі довго. Україна розраховує, що він буде максимально швидким.
“Але, тим не менше, ми підписуємо угоду, і ми продовжуємо виконувати те, що ми ще не виконали до кінця”, – наголосив Качка.
Відповідаючи на питання, який відсоток вимог необхідно виконати для підписання угоди про вступ до ЄС, віце-прем’єр зазначив, що ключовим фактором є прогрес у сфері верховенства права.
“Якщо ми досягнемо великого прогресу по верховенству права, решта вимог матиме більш технічний характер”, – пояснив Качка.
Вісім країн-членів ЄС звернулися до керівництва блоку із закликом заборонити в’їзд до Шенгенської зони російським ветеранам та чинним військовослужбовцям, які воювали проти України.
Про це повідомив у соцмережі Х президент Литви Гітанас Науседа, передає Укрінформ.
Науседа повідомив, що він та лідери країн Латвії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Румунії і Швеції звернулися до президента Європейської Ради Антоніу Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і повідомили про загрози, яку становлять колишні і нинішні російські комбатанти при в’їзді до ЄС.
«Ми вважаємо, що одним із найсерйозніших та постійних ризиків є потенційний в’їзд колишніх та нині чинних російських військовослужбовців до Шенгенської зони. Будь-який в’їзд таких осіб може мати серйозні наслідки для безпеки всіх держав-членів. Тому терміново необхідні рішучі та скоординовані дії для запобігання негативним наслідкам», – написав Науседа.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ до Євросоюзу – це гарантії безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.
Про це він сказав під час спілкування з журналістами 29 січня, передає Lb.ua.
“На мій погляд, у нас, слава Богу, вже з Європою є однакове розуміння, що Євросоюз – це гарантії безпеки для України та для всієї Європи. Це гарантія безпеки для нас на майбутнє. Економічна безпека, вибір ринків, технологічні рішення спільні – тобто ми визначаємо пріоритет. Це такий екзистенційний вибір. І він не тільки геополітичний. Тому що геополітично – це Європа передусім. Вона може бути різна. Ми навіть не знаємо, яка вона буде в майбутньому. Може бути інше коло країн, інший союз. Тому геополітика – Європа, а економіка – Європейський Союз”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що Україна буде торгувати і з Близьким Сходом, і з усіма іншими у світі, але ЄС – це головний ринок, головне спрямування.
“Це наш вибір, це просто гарантії безпеки. Плюс, безумовно, однакові цінності, напрямок, геополітика. І в Євросоюзі є і безпекова складова, окрім економіки. Питання: як воно працює. Але я не хочу тут якраз критикувати. Слава богу, що ніхто й не бачив, як вона працює, – саме безпековий спільний компонент Європи, – тобто не було війни в Євросоюзі”, – наголосив президент.
Щодо конкретної дати вступу до ЄС, Зеленський розповів, що “технічно Україна буде готова до цього в 2027 році.
“До кінця 26-го з усіма кластерами ми будемо готові. Є різні реформи, є різний діалог щодо квот, торгівлі. Це довгий процес… Порівняно з усіма іншими країнами – нашими сусідами і балканськими друзями, – тими, які претендують, і справедливо, що вони будуть в Євросоюзі, – вони не у війні і не мають ворожу силу на своїх кордонах та на кордонах Європи, яка блокуватиме в майбутньому їх вступ в ЄС”, – сказав Зеленський.
Він також наголосив, Росія буде блокувати вступ України в ЄС у майбутньому, оскільки вона вже це робила.
Головна речниця Європейської комісії Паула Піньо визнала необхідність переговорів між Євросоюзом і Росією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на виступ Піньо на брифінгу в Брюсселі.
Головна речниця ЄК, коментуючи слова італійського прем’єра Джорджі Мелоні про необхідність “говорити з Росією”, заявила, що Європі доведеться вести переговори з владою РФ.
“Очевидно, що в якийсь момент нам доведеться вести переговори і з президентом Росії Володимиром Путіним”, – сказала вона.
Водночас Піньо зазначила, що “ми ще не на цьому рівні”.
