Європарламент у середу, 12 березня, ухвалив резолюцію на підтримку оборони України. Документ передбачає, що ЄС є головним стратегічним союзником України та повинен допомогти їй у боротьбі з росією.
Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту.
Євродепутати підтримали пропозицію щодо 30-денного перемир’я в Україні. Європарламент очікує, що Росія погодиться на це та припинить атаки на цивільне населення, інфраструктуру та територію України.
„Після очевидної зміни позиції США щодо агресивної війни росії, „яка включала відкрите звинувачення України у війні”, ЄС та його країни-члени тепер є основними стратегічними союзниками України та повинні зберегти свою роль її найбільшого донора”, — йдеться у повідомленні.
Крім того, Європарламент вважає, ЄС має сприяти надійним гарантіям безпеки для України, яка повинна мати можливість відкидати поспішні угоди, які послаблюють її безпеку. Крім того, парламент закликав запровадити ефективніші санкції проти росії.
„Депутати Європарламенту виступають проти будь-яких спроб шантажувати керівництво України, щоб воно здалося з єдиною метою сприяння так званій „мирній угоді”, — йдеться у повідомленні.
У резолюції також стверджується, що переговори про європейську безпеку не можуть відбуватися без присутності ЄС. Крім того, депутати підтримали започаткування „коаліції охочих”. Також зазначається, що майбутнє України — в ЄС. Європарламент закликав прискорити переговори про вступ.
Також у документі згадується підготовка до післявоєнної реконструкції України з новим фінансуванням. Євродепутати зазначили, що росія має заплатити за величезну шкоду, завдану Україні.
„Російські суверенні активи, знерухомлені під санкціями ЄС, мають бути конфісковані та використані для оборони та відновлення України”, — йдеться у повідомленні.
Європейський Союз має відігравати центральну роль у мирних переговорах щодо України. Але щоб діяти з позиції сили, Європа повинна зміцнювати власні оборонні можливості.
Про це заявила голова Європарламенту Роберта Метсола.
„Я вважаю, що справедливий і тривалий мир в Україні відповідає також інтересам Сполучених Штатів. Ніхто не хоче бачити Путіна в Києві”, – сказала Метсола, коментуючи заяви США про те, що Європи не має місця за столом переговорів.
Щодо гарантій безпеки для України голова Європарламенту вважає, що міжнародна спільнота повинна виступати єдиним фронтом, і Європа несе особливу відповідальність. Вона нагадала, що ЄС надав 135 млрд євро допомоги для забезпечення фінансової стабільності та оборони України, а більше, ніж будь-який інший союзник.
„Безпека України – це безпека Європи, і саме тому ЄС має відігравати центральну роль у мирних переговорах. Думаю, це загальновизнано. Але щоб діяти з позиції сили, ми повинні зміцнювати власні оборонні можливості. Якщо ми серйозно ставимося до своєї безпеки, наші фінансові зобов’язання мають відповідати загрозам, з якими ми стикаємося”, – заявила Метсола.
Вона додала, що минулого року оборонний бюджет Росії зріс на 42% і досяг 430 млрд євро, тоді як європейський, включно з Великою Британією, зріс лише на 12% – до 425 млрд євро.
„Наші виборці вже висловили свою позицію на виборах у червні минулого року. Вони хочуть, щоб ми діяли швидше, рішучіше і, перш за все, з упевненістю в собі”, – наголосила голова Європарламенту.
Метсола також прокоментувала слова генсека НАТО Марка Рютте про те, що Європа повинна „пробити свій шлях” до столу переговорів. За її словами, це знову підтверджує необхідність збільшення європейських оборонних витрат і зміцнення впевненості в собі.
„Зараз ми маємо продемонструвати лідерство і, найголовніше, єдність. Ми вже показали цю єдність, коли одностайно ухвалили п’ятнадцять пакетів санкцій проти Росії, і маємо зробити це знову. Ми будемо сильними і впливовими лише тоді, коли говоритимемо одним голосом”, – вважає президентка Європейського парламенту.
Вона зазначила, що Україна як кандидат на вступ до ЄС має спільне майбутнє з Європою, тому в Європейському Союзі зацікавлені в гарантуванні її безпеки та стабільності.
„Якщо нам вдасться зберегти єдність, ми станемо потужним партнером за столом переговорів”, – підкреслила Метсола.
ЄС продовжує посилювати підтримку України. Глава Європарламенту Роберта Метсола заявила, що Європа готова надавати Україні гарантії безпеки.
Відповіді на ці питання – в інтерв’ю голови Європарламенту Роберти Метсоли для РБК-Україна.
Роберта Метсола заявила, що Європа готова надати Україні необхідні гарантії безпеки, навіть якщо США не зможуть зробити те саме. Вона наголосила, що ЄС уже мобілізував 48,5 мільярда євро на військову допомогу та продовжує зміцнювати обороноздатність України.
За її словами, ключовим пріоритетом є посилення оборонних можливостей ЄС, зокрема інтеграція 27 армій країн-членів для кращої координації та підвищення ефективності. Вже передано понад мільйон боєприпасів, навчено 75 000 українських військових, а також розглядається використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України.
Метсола підкреслила, що ситуація потребує постійного перегляду, і ЄС готовий розширювати гарантії безпеки. Вона зазначила, що а Європа має діяти рішуче, зміцнюючи оборонну співпрацю з Україною.
„Отже, ми вже діємо, але, звісно, маємо оцінювати ситуацію і бути готовими надати всі необхідні гарантії безпеки, щоб забезпечити тривалий мир”, – наголосила вона.
Україна може рухатися вперед у процесі вступу до Європейського Союзу лише за умови врегулювання прав нацменшин, ідеться в пресрелізі депутатки Європарламенту Вікторії Ференц.
На позачерговому засіданні Комітету з питань закордонних справ депутати Європарламенту обмінялися думками з Мартою Кос, європейською комісаркою з питань розширення Євросоюзу. Вікторія Ференц, депутатка Європарламенту від «Фідес-ХДНП», членкиня фракції «Патріоти», у своєму виступі наголосила: «Населення України майже три роки страждає від жахів війни. Нині національні меншини, які проживають у країні, потерпають через воєнні дії та обмеження їхніх прав. Хоча минулого року Україна пообіцяла вирішити проблеми нацменшин, які були викладені Угорщиною в 11 пунктах, повне відновлення прав закарпатських угорців досі не реалізовано».
«Викликає занепокоєння те, що до Ради громадських об’єднань національних меншин України, заснованої в травні минулого року, не увійшла найбільша організація із захисту інтересів закарпатських угорців. Отже, з її створенням реальне представництво нацменшин не було реалізовано», – додала депутатка Європарламенту.
Відтак Вікторія Ференц запитала в комісарки з питань розширення ЄС, наскільки, на її думку, Україна відповідає Копенгагенським критеріям, особливо щодо прав нацменшин. У відповіді Марта Кос зазначила, що і комітет, і українська сторона знають про порушену тему й працюють над нею, щоб це не стало перешкодою для відкриття першого базового кластеру.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Тереза Анжинью, яка входить до наглядової ради Європейського бюро з боротьби з шахрайством, була обрана у вівторок новим європейським омбудсменом на п’ятирічний термін.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Politico.
Затверджена більшістю голосів у Європейському парламенті в Страсбурзі, Анжинью була кращим кандидатом від правоцентристської Європейської народної партії, найбільшої групи в цій інституції. Раніше вона була заступником омбудсмена Португалії та державним секретарем з питань юстиції.
Вона вступить на посаду 27 лютого 2025 року.
Роль омбудсмена в Європейському Союзі полягає у підтримці норм прозорості та викоріненні можливих конфліктів інтересів, наприклад, між промисловістю та інституціями ЄС. Але рішення омбудсмена не є обов’язковими до виконання і залежать від інституцій ЄС.
Омбудсмен Емілі О’Рейлі, яка залишає посаду, обіймала її більше десяти років.
Політика, ймовірно, відіграватиме „ще більшу роль за часів наступного омбудсмена, ніж за моїх часів. Намагайтеся якомога більше протистояти цьому”, – порадила О’Рейлі наступниці.
Під час публічних слухань у Комітеті з питань петицій 3 грудня 2024 року Анжинью пообіцяла зміцнювати довіру між ЄС та його громадянами, дотримуючись найвищих стандартів доброчесності, підзвітності та оперативності.
„Сучасний світ не розуміє нерішучості через непотрібні формальності чи бюрократію; він також не сприймає невиправданих затримок. Ми завжди повинні поважати належну правову процедуру, правила та необхідні формальні процедури, але ми також повинні виконувати свої зобов’язання. Це питання довіри до інституції, а також – зрештою – до Європейського Союзу в цілому”, – цитують її у пресслужбі Європарламенту.
Європарламент закликав посилити військову, гуманітарну та фінансову допомогу Україні, а також запровадити нові санкції проти Росії, КНДР, Білорусі та Ірану. Євродепутати також висловили жаль через дзвінок Шольца Путіну.
Ухваленою в четвер, 28 листопада, масштабною резолюцією Європарламент закликав посилити і прискорити надання політичної, військової, гуманітарної, економічної та фінансової підтримки Києву. Євродепутати закликали ЄС та країни-члени надавати підтримку „до перемоги України”, „аби покласти край агресивній війні Росії і дозволити Україні звільнити весь свій народ”. Документ ухвалили 390 голосами „за” за 135 „проти”, 52 парламентарів утрималися.
У своїй резолюції Європарламент, зокрема, просить ЄС і його країни-члени надати Україні літаки, ракети великої дальності, включно з TAURUS, сучасні системи ППО, а також прискорити постачання обіцяного обладнання для задоволення нагальних потреб України.
Євродепутати наголосили, що всі країни Євросоюзу і союзники по НАТО повинні колективно й індивідуально взяти на себе зобов’язання підтримувати Україну у військовому плані, щорічно виділяючи на це щонайменше 0,25 відсотка свого ВВП.
Європарламент просить Єврокомісію розробити подальші заходи підтримки української економіки як надаючи Києву додаткову фінансову допомогу, так і сприяючи інвестиціям у країну. Євродепутати також вважають за необхідне значно збільшити обсяг гуманітарної допомоги ЄС Україні у зв’язку із систематичними атаками Росії на цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну, які залишили мільйони українців без основних послуг.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Європейський парламент 27 листопада більшістю голосів затвердив склад нової Єврокомісії, яку раніше запропонувала чинна та обрана президентка ЄК Урсула фон дер Ляйєн.
Голосування за новий склад Єврокомісії відбулося під час пленарного засідання у Страсбурзі. «За» проголосувало 370, «проти» – 282, утрималося 36 депутатів. Всього у голосуванні брали участь 688 депутатів.
Профільним для України єврокомісаром з питань розширення стала представник Словенії, політик та дипломат Марта Кос. Високим представником з питань зовнішньої та безпекової політики, віце-президенткою Єврокомісії стала колишня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
Нова комісія розпочне роботу вже з 1 грудня цього року.
Перед голосуванням Урсула фон дер Ляйєн представила свою команду та програму. За її словами, першою ініціативою Комісії стане компас конкурентоспроможності, покликаний скоротити інноваційний розрив Європи з США та Китаєм, підвищити безпеку та незалежність та забезпечити декарбонізацію.
Говорячи про війну в Україні, фон дер Ляйєн заявила, що «Європа має відігравати більш активну роль у всіх цих сферах».
Зазначимо, це буде другий термін Урсули фон дер Ляйєн на посаді голови Комісії після схвалення її першої Комісії членами Європарламенту у листопаді 2019 року.
Президент Володимир Зеленський привітав Урсулу фон дер Ляйєн із затвердженням нового складу Єврокомісії. Він висловив впевненість, що під її керівництвом Україна досягне членства в ЄС.
«Ми сподіваємося на продовження нашої продуктивної співпраці з ключових питань стратегічного порядку денного Україна-ЄС. Ми впевнені, що під керівництвом цієї Європейської комісії Україна досягне своєї кінцевої стратегічної мети – членства в ЄС», – написав Зеленський у соцмережі X.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола анонсувала проведення позачергового пленарного засідання 19 листопада 2024 року, щоб відзначити 1000 днів боротьби України у повномасштабній війні з росією.
Під час засідання планується спеціальне звернення від президента України Володимира Зеленського. Мецола підкреслила важливість цього заходу, зазначивши, що він є символом підтримки хоробрості та відваги українського народу в цей важливий для країни момент.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Німеччина багато допомагає Україні, проте „безглуздо” давати зброю і говорити, що її можна використовувати тільки на території України, вважає голова підкомітету з питань безпеки та оборони Комітету Європарламенту у закордонних справах Марі-Агнес Штрак-Циммерманн.
„Безглуздо давати, і я скажу вам правду, Німеччина багато зробила і продовжує робити, але давати зброю Україні та говорити, що ви можете її використовувати, але тільки тут, а не там, я маю на увазі, що це безглуздо”, – сказала Штрак-Циммерманн журналістам у суботу.
Проте вона зазначила, що сподівається на співпрацю з Великою Британією, додавши, що Німеччина і Велика Британія близькі у військовому питанні і питанні безпеки.
„Наступного тижня я зі своїми колегами, з Комітету із зовнішньої політики, ми їдемо до Лондона, і ми зустрінемося також, я думаю, з міністром оборони і міністром закордонних справ. Ми просто поговоримо з ними, я думаю, що це справді чудовий шанс, у цьому випадку, працювати поруч із Великою Британією, і ми справді щасливі”, – додала Штрак-Циммерманн.
[type] => post
[excerpt] => Німеччина багато допомагає Україні, проте "безглуздо" давати зброю і говорити, що її можна використовувати тільки на території України, вважає голова підкомітету з питань безпеки та оборони Комітету Європарламенту у закордонних справах Марі-Агнес ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1730038320
[modified] => 1730032084
)
[title] => Безглуздо давати Україні зброю і говорити, що її можна використовувати тільки «тут» – Штрак-Циммерманн
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=130685&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 130676
[uk] => 130685
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 130677
[image] => Array
(
[id] => 130677
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann.webp
[original_lng] => 42782
[original_w] => 960
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/marie-agnes-straka-zimmermann.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 969
[_thumbnail_id] => 130677
[_edit_lock] => 1730024885:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_b7d33e89eacac68640b6d99ab660ab5d] =>
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
У четвер Європейський парламент засудив незадовільну ситуацію з правами людини в Азербайджані і закликав ЄС покласти край газовій залежності від Баку.
Про це йдеться в ухваленій у четвер резолюції, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу парламенту.
Посилаючись на постійні порушення прав людини в Азербайджані та побоювання, що збільшення імпорту газу з Азербайджану до ЄС може бути компенсоване імпортом російського газу з боку Баку, депутати Європарламенту закликають покласти край залежності ЄС від експорту газу з Азербайджану.
„Європарламент закликає ЄС припинити залежність від експорту газу з Азербайджану”, – сказано в ухваленому тексті.
Євродепутати також просять Єврокомісію призупинити дію Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства в галузі енергетики між ЄС та Азербайджаном 2022 року.
Крім того, в резолюції зазначається, що будь-яка майбутня угода про партнерство між ЄС та Азербайджаном має бути обумовлена звільненням Баку політичних в’язнів, проведенням правових реформ, покращенням загальної ситуації з правами людини в країні, а також демонстрацією справжньої готовності до мирних переговорів із Вірменією після азербайджанського наступу на Нагірний Карабах у 2023 році.
Резолюція була прийнята 453 голосами „за”, 31 – „проти”. Ще 89 депутатів утрималися.