Найбільшими противниками будь-якої передачі територій Росії залишаються країни Балтії та Польща.
Україні, можливо, доведеться поступитися частиною територій, щоб завершити війну – Європа починає визнавати це. Про це інформуєEl País.
У низці європейських столиць посилюється відчуття безсилля щодо власної ролі у процесі встановлення миру в російсько-українській війні. Представники кількох урядів дали зрозуміти українському спецпредставнику, що певні поступки можуть бути неминучими.
Водночас найбільшими противниками будь-якої передачі територій Росії залишаються країни Балтії та Польща.
За даними видання, переговори між Росією та Сполученими Штатами, попри те що зараз перебувають у глухому куті, не дають підстав для оптимізму. Особливе занепокоєння в Європі викликають питання гарантій безпеки.
Президент росії володимир путін заявив, що готовий зафіксувати відсутність наміру нападати на Європу у межах потенційної угоди про завершення війни в Україні.
Слова диктатора наводять росЗМІ.
За його словами, всі заяви про те, що росія має намір нападати на Європу, «звучать смішно».
«Ми ніколи не збиралися, але якщо вони хочуть почути від нас, ну, давайте, ми це зафіксуємо. Питань немає…Ми й самі це колись пропонували, але якщо наші західні партнери, назвемо їх, партнери, хочуть цього тепер, будь ласка, ми готові, але ми ж з вами розуміємо – це треба сісти і серйозно обговорювати», – стверджує путін.
Коментуючи мирну пропозицію США, він сказав, що «росія в цілому згодна», що план «може бути покладений в основу майбутніх домовленостей».
При цьому диктатор заявив, що прєект плану потрібно перекласти «на дипломатичну мову», оскільки зараз деякі пункти «звучать смішно». Крім того, путін вважає, що США нібито мають визнати суверенітет росії над Кримом та іншими окупованими територіями.
«Одна справа – рішення визнані, і певні території знаходяться під російським суверенітетом, і в разі порушення домовленостей це буде нападом на російську федерацію з усіма заходами росії, які з цього випливають. Або це сприйматиметься як спроба повернути територію, що законно належить Україні. Це різні речі», – заявив він
Європейські чиновники готуються до можливості повного припинення допомоги Україні з боку США.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Неназваний європейський чиновник розповів виданню, що серед європейських країн є побоювання, що президент США Дональд Трамп „у роздратуванні” може припинити підтримку України.
„Це сценарій, до якого ми, очевидно, готуємося”, – зазначив він.
На цьому тлі європейські дипломати очікують низки зустрічей між урядовцями Франції, Німеччини та Британії. Також можливими учасниками таких зустрічей можуть стати лідери Польщі, Фінляндії та генсек НАТО Марк Рютте.
„Ми намагаємося виробити щось, що буде сприйнято як контрпропозиція”, – додав неназваний європейський дипломат.
До слова, раніше Трамп заявляв про те, що президенту України Володимиру Зеленському або доведеться прийняти мирний план США, або воювати далі.
Союзники України шукають шляхи компенсації можливих втрат розвідданих, якщо США припинять обмін інформацією через незгоду Києва з запропонованим мирним планом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
На полях Міжнародного форуму з безпеки в Галіфаксі експерти обговорювали, як країни можуть замінити або доповнити американську розвідку для України.
Джеймс Аппатурай, тимчасовий керівник програми оборонних інновацій НАТО DIANA, підкреслив унікальність можливостей США, але зазначив, що сучасні комерційні технології, особливо супутникова розвідка, можуть частково заповнити прогалини.
Як приклад він навів фінську компанію ICEYE, що продає мобільні супутники для розвідки країнам Європи та вже постачає дані в Україну. Проте процес адаптації нових технологій потребує часу та значних витрат, а потреби Києва є терміновими. ICEYE наразі має 5-10 суверенних супутників в орбіті та планує запустити ще 10-15 протягом двох років.
Європейські чиновники відзначають наявність власних систем, зокрема Galileo та Copernicus, але визнають відставання у деяких сферах, зокрема у супутниковому інтернеті Starlink, альтернативу якому, IRIS², очікують лише у 2030 році. Тим часом ЄС інтегрує національні ресурси своїх країн для підтримки України.
Канада також готова частково компенсувати втрату розвідданих: раніше вона надавала знімки RADARSAT-2, які допомагали Україні відстежувати активність на кордоні. Генерал Дженні Каріган, голова канадського генштабу, зазначила, що без американської допомоги виникають прогалини у довготривалій точності ударів, але альтернативні засоби, включно з дронами, можуть частково розв’язувати проблему.
Водночас на форумі не було представників американського військового командування, тож європейські та НАТО-офіційні особи лише оцінюють серйозність загрози припинення обміну розвідданими.
Глави європейських країн і урядів доопрацювали „мирний план” США щодо завершення війни в Україні і вже направили його до Вашингтона.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Der Spiegel.
Як пише видання, європейські чиновники ще з вечора п’ятниці працювали над контрпропозицією американському плану.
„Глави держав і урядів зустрілися в кулуарах саміту G20. Повідомляється, що окремий робочий документ уже підготовлено і надіслано до Вашингтона”, – йдеться в публікації.
Der Spiegel додало, що за їхніми даними документ являє собою перероблену версію 28 пунктів президента США Дональда Трампа.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія не може нав’язувати свої умови Україні і Європі, але зазначив, що „мирна пропозиція США вимагає спільної роботи”.
Про це йшлося під час його телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським, передає „Європейська правда”.
За словами Туска, Зеленський у розмові виклав свою позицію щодо мирної пропозиції США.
„Вона вимагає спільної роботи. Росія не може нав’язувати свої умови Україні та Європі. Все, що стосується Польщі, має бути узгоджено з польським урядом”, – написав в Х Туск, який вже висловлював здивування положеннями зі згадкою його країни у „мирному плані” США з 28 пунктів, у підготовці якого Варшава не брала участі.
Зеленський також розповів у соцмережах про розмову з Туском.
„Поділився деталями нашої дипломатичної роботи зі США та Європою. Для нас важливо, щоб усі партнери, які з нами від самого початку цієї війни, були поінформовані про ситуацію. Координуємося, щоб Європа була включена у процес. Дякую пану Прем’єр-міністру та всьому польському народові за підтримку. Ми знаємо, що завжди можемо розраховувати на Польщу, і дуже це цінуємо”, – написав Зеленський.
[type] => post [excerpt] => Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія не може нав'язувати свої умови Україні і Європі, але зазначив, що "мирна пропозиція США вимагає спільної роботи". [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1763889360 [modified] => 1763836483 ) [title] => Туск: росія не може нав'язувати Європі і Україні своїх умов [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=169657&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 169746 [uk] => 169657 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 169658 [image] => Array ( [id] => 169658 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373.jpg [original_lng] => 64914 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/630-360-1739870208-373.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1763829303:3 [_thumbnail_id] => 169658 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 404 [translation_required_done] => 1 [_oembed_6a02aa2e14dd9b89f8735e1ac6f45ec2] =>
Żeby być premierem, nie wystarczy wrzucanie postów na X. Trzeba jeszcze umieć rządzić i stawiać Państwo ponad partyjne interesy.
Лідери Європейського Союзу та НАТО зробили спільну заяву щодо „мирного плану” для України, який просувають Сполучені Штати. Вони заявили, що план може бути основою, але потребує суттєвих доопрацювань.
Лідери ЄС привітали зусилля США зі встановлення миру в Україні та зазначили, що „початковий проєкт плану з 28 пунктів містить важливі елементи”, які безумовно будуть необхідними для справедливого та міцного миру. Але цей план може бути лише основою, яка потребуватиме додаткової роботи.
„Ми готові долучитися до забезпечення сталого миру в майбутньому. Ми чітко дотримуємося принципу, що кордони не повинні змінюватися силою. Ми також стурбовані запропонованими обмеженнями збройних сил України, які зроблять Україну вразливою до майбутніх нападів”, – сказано у заяві.
Окрім того, підкреслили лідери ЄС, будь-які елементи плану, які стосуються Європейського Союзу та НАТО, потребують згоди насамперед членів цих блоків, а не тільки США, Росії або України.
„Ми користуємося цією нагодою, щоб підкреслити рішучість нашої постійної підтримки України. Ми продовжуватимемо тісну координацію з Україною та США протягом наступних днів”, – зазначено у спільній заяві.
Заяву підписали:
президент Європейської Ради Антоніу Кошта;
президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн;
Тема України та новий американський підхід до безпеки Європи стануть ключовими питаннями зустрічі.
Європейські лідери узгоджують спільний візит до президента США Дональда Трампа на тлі новин про ультимативний щодо України „план миру”. Про це повідомляє британський телеканал Sky News, посилаючись на дипломатичні джерела в Європейському Союзі.
Премʼєр-міністр Британії Кір Стармер обговорював можливість поїздки з ключовими європейськими лідерами: президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні.
Четверо політиків нині координують між собою підготовку спільної зустрічі з Трампом у Вашингтоні.
Візит європейських лідерів до США може відбутися вже з неділі, найімовірніше, у вівторок, якщо Білий дім підтвердить дату.
Тема України та новий американський підхід до безпеки Європи стануть ключовими питаннями зустрічі.
Згодом дипломатичне джерело в ЄС заявило у коментарі виданню, що Стармер „не планує” візит до Вашингтона, але Європа готує спільну зустріч з Трампом.
Комісія з претензій для компенсації Україні збитків від російської агресії може запрацювати до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
За словами Берсе, Комісія з претензій (міжнародна комісія з розгляду вимог України щодо компенсації шкоди, завданої російською агресією – ред.) знадобиться кілька місяців для наступного кроку, бо є активне залучення держав-членів Реєстру. Зараз тривають активні консультації між державами-членами Ради Європи.
„Ми сподіваємося, і працюємо в цьому напрямку, досягти угоди про створення Комісії до кінця 2025 року”, – наголосив генсек.
Щодо фінансування майбутніх компенсацій Берсе зазначив, що це стане предметом окремих обговорень між країнами-членами.
„Саме це питання ми маємо обговорювати з державами-членами. Ми повинні сприймати це дуже серйозно. Реєстр уже працює дуже добре, я б сказав. Зараз надійшло близько 60 000 заявок”, – повідомив він.
Генсек також додав, що в межах Реєстру передбачено 43 категорії претензій, а українська сторона проявляє активну зацікавленість у співпраці.
„Ваш Генеральний прокурор висловив великий інтерес до співпраці з Радою Європи щодо Реєстру, це також могло б відіграти певну роль, і було б доцільно, щоб Україна була залучена”, – пояснив Берсе.
За його словами, обговорення стосуватимуться і можливості використання заморожених російських активів, однак остаточне рішення ще не ухвалене.
„Обговорюється пряме фінансування від держав-членів… І є обговорення щодо заморожених активів. Щодо заморожених активів, наскільки мені відомо, наразі не зрозуміло, чи буде згода всіх зацікавлених держав”, – сказав він.
Берсе наголосив, що, попри складнощі, процес створення Комісії є безпрецедентним кроком у міжнародній практиці та свідчить про політичну рішучість підтримати Україну.
„Тільки тому, що ми точно не знаємо, як виглядатиме кінцевий пункт призначення, ми не повинні зупиняти наш шлях. Ми повинні йти настільки далеко, наскільки можемо… Це єдиний спосіб дійсно забезпечити рух”, – резюмував генсек Ради Європи.
Розгортання європейських систем ППО над західною частиною України і Києвом може стати одним із варіантів відповіді Заходу на провокації РФ.
У політичних та військових колах Європи обговорюють можливість розгорнути власні системи ППО над західною частиною України, а згодом і над Києвом. До таких дій європейці можуть вдатися у відповідь на посилення російських провокацій, спрямованих на перевірку рішучості НАТО, повідомляє у вівторок, 30 вересня, The Telegraph.
Видання нагадує, що упродовж останніх тижнів Росія здійснила низку провокацій, які експерти розглядають як перевірку рішучості НАТО. Зокрема, російські дрони фіксували над Польщею, Румунією та Данією, винищувачі залітали в повітряний простір Естонії, а на європейські аеропорти, включно з лондонським Хітроу, здійснювалися кібератаки.
Хоча європейці збили лише незначну кількість російських дронів, самі інциденти демонструють стратегічний розрахунок Москви: перевірити, чи готові США та НАТО активно реагувати на порушення повітряного простору.
За оцінками експертів, російський диктатор Володимир Путін намагається використати період внутрішньополітичної нестабільності у США, щоб послабити позиції НАТО в Європі, ліквідувати незалежність України та зруйнувати НАТО.
Одним із варіантів відповіді Заходу, який обговорюється у політичних та військових колах, може стати розгортання європейських систем протиповітряної оборони над західною частиною України з потенційним розширенням до Києва. Такий крок розглядається як спосіб продемонструвати готовність Європи брати на себе відповідальність за власну безпеку.
