Захід неодноразово попереджав Москву про посилення санкцій у разі, якщо в процесі врегулювання військового конфлікту в Україні не буде досягнуто прогресу.
Європейські країни посилять санкційний тиск на Російську Федерацію, відповідне рішення вже підтримали Сполучені Штати Америки. Про це у понеділок, 19 травня, у мікроблозі X заявив Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який разом з іншими європейськими лідерами був учасником телефонних переговорів з президентом США Дональдом Трампом.
„Європа та Америка дуже єдині в цьому питанні: ми будемо тісно підтримувати Україну на її шляху до припинення вогню. Європа посилить тиск на Москву за допомогою санкцій. Ми домовилися про це з президентом США після його розмови з Путіним”, – написав він у соцмережі Х.
Водночас видання Financial Times з посиланням на власні джерела, обізнані з розмовою Трампа з європейськими лідерами, пише, що Трамп чітко заявив, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню. Він також не обіцяв майбутніх санкцій США проти Росії, якщо Путін відмовиться від будь-яких спроб миру.
Найвищий військовий керівник НАТО Джузеппе Каво Драгоне заявив за місяць до саміту альянсу в Гаазі: поки немає жодних ознак того, що Сполучені Штати виведуть війська, які є частиною оборонних планів альянсу, і передислокують їх в Індо-Тихоокеанський регіон, але Європа повинна бути готова до такого сценарію.
Адмірал Джузеппе Драгоне, який очолює вищий військовий орган НАТО, вважає: альянс має бути готовим до того, що увага США до Європи може зміститися в майбутньому, – пише Defense News.
«Дуже важливо планувати ці зміни заздалегідь», – зазначив Драгоне, припускаючи: якщо військові позиції США зміняться, Альянс може бути змушений перерозподілити і збалансувати свої ресурси.
Адмірал вступив на посаду в січні і зараз перебуває у Вашингтоні, де зустрічається з іншими лідерами НАТО, в тому числі з посадовцями Пентагону, зокрема з Крістофером Ґрейді, заступником голови Об’єднаного комітету начальників штабів. В останні місяці Пентагон зосередився на загрозі з боку Китаю, в той час як Росія відійшла на другий план через три роки після її вторгнення в Україну.
У попередньому документі оборонної стратегії США, опублікованому в березні, йдеться про те, що США повинні оцінити, які сили вони можуть передислокувати з європейських оборонних сил НАТО для стримування можливого вторгнення на Тайвань.
Пентагон перемістить ці сили ближче до азійського регіону, тож Європі доведеться доповнити свої власні ресурси.
Але Драгоне сказав, що він ще не отримав офіційного повідомлення про те, щоб Пентагон розпочав цей процес. Однак він додав, що європейські країни могли б замінити очікуване скорочення сил США, включаючи протиповітряну оборону, радіоелектронну боротьбу, стратегічні повітряні перевезення і безпілотники.
З початку війни в Україні країни – члени НАТО збільшили свої оборонні витрати, і наразі 22 із 32 країн-членів досягли 2-відсоткового порогу витрат на оборону від ВВП. Президент США Дональд Трамп неодноразово підкреслював, що цього недостатньо, і закликав досягти 5-відсоткового показника.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висунув нову пропозицію збільшити оборонні витрати до 3,5 відсотка, з яких 1,5 відсотка мають бути витрачені на інші заходи, пов’язані з безпекою. Драгоне підтвердив, що ця пропозиція справді обговорюється, але був менш конкретним щодо того, коли вона буде реалізована і на що будуть витрачені нові кошти.
«Кінцевою метою буде досягти 3,5 відсотка плюс 1,5 відсотка, яке б рішення вони не прийняли, але як вони цього досягнуть – це не робота НАТО, – каже Драгоне. – Я вважаю, що НАТО має бути гнучкою і намагатися бути реалістичною, навіть якщо вони схильні до силових методів».
Італія – батьківщина Драгоне – серед 10 країн – членів НАТО, які не зможуть подолати 2-відсотковий поріг оборонних видатків, і в 2024 році на оборону буде спрямовано лише 1,49 відсотка видатків. Італійський прем’єр-міністр Джорджа Мелоні заявив у квітні, що Італія досягне такої мети вже цього року.
Це збільшення також має йти в ногу з розбудовою військової бази Росії, яка зазнала значних економічних і людських втрат під час війни.
Драгоне заявив, що Росія втрачає на фронті від 1000 до 1200 солдатів щодня, але зможе реорганізувати свої сили, навіть якщо буде досягнута мирна угода. Як мінімум, Росія намагається відновити свою довоєнну військову силу до 2022 року, незважаючи на те, що вона не досягла своїх цілей на початку вторгнення. У кращому випадку вона може відновити свою колишню міць за три роки, але Драгоне каже, що більш реалістичні часові рамки – п’ять-сім років.
[type] => post
[excerpt] => Найвищий військовий керівник НАТО Джузеппе Каво Драгоне заявив за місяць до саміту альянсу в Гаазі: поки немає жодних ознак того, що Сполучені Штати виведуть війська, які є частиною оборонних планів альянсу, і передислокують їх в Індо-Тихоокеанськ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1747304460
[modified] => 1747301781
)
[title] => Головнокомандувач НАТО попереджає Європу, що вона повинна готуватися до виведення військ США
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=150978&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 150837
[uk] => 150978
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 150838
[image] => Array
(
[id] => 150838
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat.png
[original_lng] => 736990
[original_w] => 980
[original_h] => 497
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat-300x152.png
[width] => 300
[height] => 152
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat-768x389.png
[width] => 768
[height] => 389
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat.png
[width] => 980
[height] => 497
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat.png
[width] => 980
[height] => 497
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat.png
[width] => 980
[height] => 497
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/nato-csapat.png
[width] => 980
[height] => 497
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 440
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 150838
[_edit_lock] => 1747291007:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 999329335002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 44331
[1] => 10889
[2] => 117
[3] => 401
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війська
[1] => Європа
[2] => НАТО
[3] => США
)
)
[2] => Array
(
[id] => 150766
[content] =>
Європейські лідери збираються дочекатися ймовірної зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором володимиром путіним у Туреччині, перш ніж підштовхнути Вашингтон до посилення санкцій проти рф.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Про таку „прив’язку” нових санкційних обмежень щодо країни-агресора західному виданню розповіли „знайомі з таким питанням” джерела.
Співрозмовники Bloomberg на умовах анонімності зазначили, що після розмов між офіційними особами США та Європи 12 травня стало зрозуміло, що Вашингтон хоче дати можливість для переговорів між рф та Україною, які орієнтовно відбудуться 15 травня, перш ніж посилити тиск на путіна.
Якщо російський диктатор відмовиться від зустрічі з Зеленським, або Кремль не погодиться на негайне та безумовне припинення вогню під час переговорів у Стамбулі – європейські лідери закликатимуть американського президента Дональда Трампа виконати свою погрозу запровадити санкції проти росії.
У Державному департаменті США не прокоментували західним ЗМІ таку інформацію.
Європейські лідери готові дочекатися можливих переговорів Володимира Зеленського та володимира путіна в Туреччині, перш ніж підштовхувати США до запровадження нових санкцій проти росії.
Про це із посиланням на джерела повідомляє Bloomberg.
За словами джерел, після переговорів між офіційними особами США та Європи у понеділок стало зрозуміло, що Штати хочуть надати росії та Україні можливість провести переговори, перш ніж посилити тиск на путіна.
Якщо путін відмовиться від зустрічі із Зеленським чи росія не погодиться на негайне припинення вогню на переговорах, європейські лідери закликатимуть президента Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Москви.
У суботу лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вважали, що Трамп підтримав їхній план: 30-денне припинення вогню з понеділка, а якщо росія відмовиться, то за цим будуть скоординовані санкції США та Європи.
Проте Трамп відмовився публічно підтримати цю позицію та закликав Зеленського зустрітися з російським диктатором у Туреччині.
При цьому в ході спілкування між американськими та європейськими офіційними особами в понеділок США не дали чіткої відповіді на запитання, чи готові вони ввести санкції проти росії, якщо атаки на Україну продовжаться або якщо путін відмовиться від переговорів.
Європа хоче приєднатися до мирних переговорів між Україною та Росією. Але спочатку потрібне припинення вогню.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на главу МЗС Франції Жана-Ноеля Барро в ефірі Radio France.
Він зазначив, що 10 травня сталася „історична подія, було зроблено рішучий крок до миру в Україні”.
Барро відреагував на пропозицію російського диктатора Володимира Путіна щодо прямих переговорів України і РФ у Стамбулі після 15 травня. Глава МЗС Франції заявив, що Європа хоче приєднатися до переговорів, але після встановлення режиму тиші.
„Цей одностайний заклик європейців та українців за підтримки американців до безумовного 30-денного припинення вогню, що починається з понеділка, спонукав Володимира Путіна до кроку в правильному напрямку. Це добре, і ми готові, починаючи з наступного четверга, розпочати переговори, що ведуть до встановлення міцного миру в Україні”, – сказав він.
Але Барро наголосив, що для переговорів потрібне припинення вогню, бо діалог під обстрілами неможливий, як це було у 2022 році.
„Ми не ведемо переговори під бомбами чи безпілотниками. Востаннє ми робили це у Стамбулі у 2022 році, це призвело до провалу, і це не завадило Володимиру Путіну вчинити різанину в Бучі, яка жахнула всю планету. Тож так – мирним переговорам, але спочатку припинення вогню”, – заявив міністр.
За словами французького міністра, якщо не буде припинення вогню, можна розраховувати на те, що європейці та американці посилять тиск на Путіна.
„Ми маємо можливість запровадити масштабні санкції, які матимуть руйнівний вплив на російську економіку. Санкції, запроваджені європейцями проти російської економіки протягом останніх трьох років, вже коштували Володимиру Путіну 400 млрд євро, або три роки воєнного бюджету”, – наголосив Барро.
Європейським країнам буде непросто зібрати 25 тисяч військовослужбовців для участі в місії зі стримування в Україні. Причина – хронічна нестача особового складу і недостатнє фінансування армій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на британську газету The Times.
Видання The Times отримало доступ до рідкісних обговорень між міністрами оборони та військовими главами країн Європи. На зустрічах обговорювали план створення „коаліції рішучих” – добровольчого контингенту, який у разі укладення мирної угоди мав би бути направлений в Україну.
Начальник штабу оборони Великої Британії адмірал Тоні Радакін закликав зібрати контингент чисельністю до 64 тисяч військовослужбовців. Лондон висловив готовність надати до 10 тисяч осіб.
На наступних зустрічах у Брюсселі міністри оборони європейських країн визнали, що навіть зібрати 25 тисяч осіб буде вкрай складно. Одне з джерел зазначило, що такі цифри можуть бути лише стимулом для спільної роботи, але поки що виглядають нереалістично.
Згідно з Times, Велика Британія і Франція тепер схиляються до відправки інструкторів і навчальних підрозділів на захід України, а не повноцінного багатонаціонального сухопутного контингенту.
Союзники тепер роблять ставку на:
навчання українських військ,
переозброєння ЗСУ,
забезпечення захисту з повітря і моря.
Вони уникають розміщення військ поблизу лінії фронту або об’єктів критичної інфраструктури.
На зустрічі 10 квітня міністри висловлювали стурбованість амбіціями Лондона. Наприклад, литовський міністр оборони Довіле Сакалієне прямо сказала:
„У Росії 800 000 військових. Якщо ми навіть не можемо зібрати 64 000, значить, ми дійсно слабкі”.
Її виступ був охарактеризований учасниками як „різкий, але надихаючий”.
Союзники вказали, що для підтримки контингенту чисельністю 64 тисяч осіб буде потрібно до 256 тисяч військовослужбовців з урахуванням ротації.
Це викликає скепсис, особливо на тлі поточних обмежень:
Естонія і Фінляндія бояться ослаблення власної оборони,
Польща, Іспанія та Італія відмовилися від відправки солдатів,
Німеччина і Фінляндія виступили проти, хоча Берлін не виключає участі повністю.
Обговорення також підкреслили глибоку залежність Європи від США в питаннях стримування Росії. Один з учасників запропонував використовувати сили спецпризначення, оскільки для їхнього розгортання не потрібне парламентське схвалення.
Проблеми британської армії
Джерела зазначили, що британська армія стикається:
зі скороченням чисельності,
нестачею артилерії,
логістичними проблемами – зокрема залежністю від американських вантажівок і обладнання.
Що буде замість контингенту
Згідно з поточними планами:
Велика Британія і Франція розмістять військових інструкторів у Західній Україні;
вони не охоронятимуть ключові об’єкти або не вестимуть бойових дій;
головним акцентом стане підготовка українських сил і стратегічне планування на випадок загострення.
Заява Міноборони Британії
„Просунуті оперативні плани в рамках коаліції рішучих тривають: як на суші, так і на морі та в повітрі. Ми також нарощуємо підтримку України і водночас підтримуємо зусилля з мирного врегулювання, оскільки незаконне вторгнення Путіна триває”, – заявили в британському Міноборони.
Європейські чиновники побоюються, що президент США Дональд Трамп скоро відмовиться від участі в мирних переговорах між Києвом і Москвою. Очікується, що він може використати мінімальний прогрес як виправдання, аби оголосити свою місію виконаною.
Після спілкування із представниками США останніми днями європейські посадовці переконані, що Трамп готовий скористатися будь-яким, навіть невеликим проривом цього тижня, щоб вийти з переговорів по Україні.
Трамп готовий піти на цей крок, навіть якщо це не буде рішення для тривалого миру, розповіли четверо посадовців Financial Times. Вони додали, що цей тиждень збігається зі 100 днями перебування президента на посаді, тому цей період може стати вирішальним.
„Трамп готує ситуацію, у якій сам собі дасть підстави відійти й залишити проблему Україні та нам (Європі – ред.) для вирішення”, – додав один із чиновників.
[type] => post
[excerpt] => Європейські чиновники побоюються, що президент США Дональд Трамп скоро відмовиться від участі в мирних переговорах між Києвом і Москвою. Очікується, що він може використати мінімальний прогрес як виправдання, аби оголосити свою місію виконаною.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1745942100
[modified] => 1745938450
)
[title] => Європа занепокоєна, що Трамп може вийти з переговорів щодо України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=149261&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 149253
[uk] => 149261
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 149254
[image] => Array
(
[id] => 149254
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3.jpg
[original_lng] => 40012
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/trump-zelenszkij-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 605
[_thumbnail_id] => 149254
[_edit_lock] => 1745927726:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_a4c16e0d99b7530df7a0625a4c53a1cc] =>
La presidente della Commissione europea, Ursula von der Leyen, e il presidente americano, Donald Trump, si sono stretti la mano e hanno avuto un breve scambio sul sagrato di piazza San Pietro prima dell'avvio della cerimonia funebre per l’ultimo saluto a Papa Francesco… https://t.co/VAZoQMalyJ
Британія запропонувала європейським країнам створити «наднаціональний» фонд для централізованої закупівлі військової техніки, накопичення запасів зброї та фінансування переозброєння на континенті.
Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на неофіційний документ, підготовлений британськими урядовцями.
Документ передбачає, що новий фонд міг би залучати фінансування на вигідних умовах на фінансових ринках, що дозволить підтримувати оборонні витрати. Крім того, фонд буде надавати кредити для військових проєктів та безпосередньо закуповувати техніку для створення спільних стратегічних запасів. Хоча конкретна сума фінансування не вказана, зазначається, що в Європі існує «дефіцит оборонного фінансування», який оцінюється в сотні мільярдів євро, і цей дефіцит може бути покритий за допомогою нового інституту.
Пропонований фонд дозволить країнам-учасникам купувати озброєння без додаткового навантаження на національні бюджети, фінансуючи закупівлі через позики та гарантії. Серед потенційних закупівель — боєприпаси, запчастини для танків і літаків, системи ППО, вибухові речовини та транспортні засоби.
Однак, як зазначає Financial Times, деякі європейські уряди ставляться до цієї ініціативи з обережністю. Один з чиновників назвав ідею «непрактичною», пояснивши, що її реалізація може зайняти багато часу. Інший чиновник підкреслив, що ЄС вже працює над створенням власного оборонного фонду обсягом 150 млрд євро.
Європейські країни почали обговорювати альтернативи можливому відправленню військ в Україну, оскільки вони стикаються з політичними та логістичними обмеженнями, а також перспективою того, що росія та США виступлять проти їхніх планів.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на неназваних чиновників.
За інформацією журналістів, у Європі зростає розуміння того, що відправлення миротворчих сил не є найвірогіднішим результатом. Лідери країн-союзників України намагаються переосмислити, як краще вчинити для забезпечення безпеки України.
Деякі європейські союзники відмахнулися від перспективи розміщення миротворців без твердих гарантій США та міжнародного мандату. Вони турбуються про фінансові витрати, нестачу військових та обладнання і, зрештою, про перспективу війни з росією.
«Коли Україна була у кращому становищі, ідея відправлення військ була привабливою. Але тепер, виходячи з ситуації на місцях та позиції адміністрації США, це не дуже привабливо», – заявив один із чиновників.
Інший політик заявив, що хоч фокус і зміщується від ідеї відправлення сухопутних військ, «це не означає, що окремі країни не зможуть розміщувати солдатів в Україні для навчання та іншої підтримки».
Крім того, не виключено, що якщо Європа все ж таки не відправить об’єднаний контингент, підрозділи окремих держав зможуть взяти участь у складі місії ООН.
Так, заступник Генерального секретаря ООН з миротворчих операцій Жан-П’єр Лакруа заявив, що припущення про можливу майбутню місію ООН зі спостереження в Україні «дуже гіпотетичні» і що будь-яке планування вимагатиме мандата, хоча «це питання ставлять дедалі частіше».
Президент Чехії Петр Павел заявив, що бачить гарантії безпеки для України, які складаються з двох компонентів: угоди зі США про мінерали та гарантії від європейських країн.
Про це Павел заявив в інтерв’ю „Європейській правді”.
Говорячи про потенційну угоду між Україною і США, чеський президент зазначив, що через присутність американського бізнесу в Україні „то можна очікувати, що вони (США – Ред.) захищатимуть ці інтереси”.
Інша складова гарантій, за словами Павела, буде з боку європейських країн, які „задекларували готовність підтримувати Україну.
„І зараз ми говоримо переважно про новостворену так звану „коаліцію рішучих” держав, які можуть і хочуть спрямувати стабілізаційні військові сили в Україну, коли буде досягнута мирна угода”, – сказав він.
У відповідь на запитання, чому серед гарантій безпеки він не бачить членство України в НАТО, Павел вказав на позицію президента США Дональда Трампа з цього питання.
„Ми вже побачили, що американський президент відкинув варіант швидкого вступу України до НАТО. Якщо це стає перешкодою у досягненні мирної угоди, то нехай так і буде. Зрештою, членство в НАТО – це не питання кількох місяців. Для цього знадобиться більше часу”, – зазначив президент Чехії.
Водночас він додав, що не варто взагалі знімати з розгляду це питання.
„Давайте залишимо це питання відкритим на майбутнє, Адже політики приходять і уходять. У США буде інша влада за три роки. І ми можемо побачити іншу точку зору за нової адміністрації”, – резюмував Павел.
