Єврокомісар з питань розширення Євросоюзу Марта Кос перебуває в Україні з дводенним візитом. У неї заплановано низку зустрічей з українськими чиновниками і не тільки.
Про це повідомляє пресслужба Європейської комісії.
Кос перебуватиме в Україні до 11 грудня включно. Вона планує обговорити вступ України до ЄС із державами-членами блоку на неформальній зустрічі міністрів, яка відбудеться у Львові. Також на порядку денному обговорення реформ в Україні, зокрема в питанні верховенства права, і зусиль із відновлення країни.
Єврокомісар сьогодні, 10 грудня, вранці вже відвідала одну з українських теплоелектростанцій разом із заступником міністра енергетики з питань інтеграції з ЄС Ольгою Юхимчук. Ця ТЕС неодноразово зазнавала атак з боку Росії і відновлюється за підтримки Фонду енергетичної підтримки України.
У другій половині дня Кос разом із віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою та заступником спікера українського парламенту Олександром Корнієнком зустрінеться з представниками громадянського суспільства України, щоб обговорити політику розширення ЄС і роль громадянських акторів у підтримці реформ.
Після цього єврокомісар проведе окрему зустріч із Качкою, яка буде присвячена реформам, що потрібні для вступу до ЄС.
Уже завтра, 11 грудня, Кос візьме участь у церемонії вшанування пам’яті загиблих захисників, а потім дасть коментар пресі близько 10:00. Після цього вона братиме участь у неформальній Раді зі спільних питань у Львові. Спільно з віцепрем’єром Качкою та міністром з європейських справ Данії Марі Б’єрре. Буде обговорено перебіг переговорів про вступ України до ЄС.
Спільна пресконференція з віцепрем’єром Качкою та міністеркою Б’єрре відбудеться близько 14:00.
Російський диктатор Володимир Путін може віддати наказ про напад на одну з країн-членів НАТО у найближчі 2–4 роки, і найбільш вразливими серед потенційних цілей залишаються держави Балтії.
Про це 17 листопада на конференції у Вільнюсі заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, повідомляє «Європейська правда».
За його словами, європейські розвідувальні служби – зокрема Німеччини, Данії, Фінляндії, Нідерландів та країн Балтійського регіону – попереджають, що Кремль може намагатися перевірити дію статті 5 НАТО вже у найближчі роки, орієнтовно до 2030-го.
Кубілюс наголосив, що саме Балтійські держави можуть опинитися серед найімовірніших мішеней нової російської агресії. У разі атаки це означатиме прямий удар не лише по цих країнах, а й по всьому Альянсу та Європейському Союзу.
Єврокомісар також згадав книжку аналітика Карло Масали If Russia Wins: A Scenario, яка описує тривожний варіант розвитку подій, за якого НАТО не змогло домовитися про спільну реакцію після окупації Нарви. Він підкреслив, що оборона Балтії вимагає готовності до найрізноманітніших сценаріїв.
Крім того, Кубілюс нагадав, що Договір про ЄС містить статтю 42(7), яка передбачає взаємну допомогу держав-членів у разі збройної агресії — і яку деякі експерти навіть вважають більш зобов’язувальною, ніж стаття 5 НАТО.
Розширення Європейського союзу в найближчі роки є реалістичним сценарієм, вважає єврокомісар Марта Кос.
Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
„Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
„Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
„Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
„Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, „на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
„Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос.
Ми не у стані війни, але й не у стані миру, Європа повинна бути готова до російських провокацій, заявив Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс у Європарламенті у Страсбурзі.
Закриваючи пленарні дебати щодо єдиної відповіді на нещодавні порушення Росією повітряного простору та критичної інфраструктури держав-членів ЄС, комісар заявив: «На нас нападають, і ми повинні бути готові захищатися та відповідати єдино. Якщо ми хочемо миру, ми повинні готуватися до війни, інакше маємо готуватися до капітуляції, або до миру в стилі Путіна».
Єврокомісар наголосив, Росія веде війну проти України, а не навпаки, і саме Москва відповідає за провокації проти Польщі, країн Балтії, Копенгагена та інших європейських країн.
«Щоб зберегти мир у Європі, ми повинні прискорити нашу оборонну готовність – не лише в матеріальному плані, а й в інституційному та політичному», – сказав Андрюс Кубілюс.
На думку комісара, у Європи є два варіанти: або готуватися політично та практично стримувати Путіна, або ж повстати один проти одного.
Кубілюс назвав російські провокації «безвідповідальними та небезпечними», що, за його словами, має послужити тривожним сигналом для всіх європейців. Він наголосив, що дрони – засоби майбутніх війн та провокацій, а європейська оборона наразі «погано підготовлена» до їх виявлення та знищення. «Збиття дрона вартістю 10 тисяч євро ракетою вартістю 1 мільйон євро – нежиттєздатна перспектива», – попередив Єврокомісар.
На його думку, у короткостроковій перспективі необхідно розробити системи, здатні виявляти, відстежувати та ідентифікувати дрони, – акустичні датчики, радари, супутникові спостереження. А в довгостроковій перспективі – можливості, що дозволять нейтралізувати дрони за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, дронів-перехоплювачів та мобільних підрозділів.
Комісар зазначив, що для східних держав-членів особливо важливо мати можливості боротьби з безпілотниками у разі вторгнення ворожих сил. «Усім державам-членам потрібні системи виявлення та знищення безпілотників, але понад усе необхідна співпраця», – сказав він.
За словами Андрюса Кубілюса, досвід України – вирішальний у розвитку європейської оборони. «Українська протиповітряна оборона нейтралізує 70-80 відсотків цілей, а їхні безпілотники витіснили російський флот з Чорного моря та зупинили просування росіян», – сказав комісар. Саме тому український досвід має відігравати центральну роль у побудові європейської «стіни з безпілотників», вважає він.
[type] => post [excerpt] => Ми не у стані війни, але й не у стані миру, Європа повинна бути готова до російських провокацій, заявив Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс у Європарламенті у Страсбурзі. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1760087760 [modified] => 1760049754 ) [title] => Ми не у стані війні, але й не у стані миру – єврокомісар [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165168&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165064 [uk] => 165168 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 165065 [image] => Array ( [id] => 165065 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [original_lng] => 81134 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 803 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 165065 [_edit_lock] => 1760039194:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 436941472001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 4917 [1] => 15992 ) [tags_name] => Array ( [0] => єврокомісар [1] => Європарламент ) ) [4] => Array ( [id] => 164414 [content] =>
Україна виконала своє домашнє завдання щодо нацменшин, і є сподівання на відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України в ЄС.
Про це на пресбрифінгу в Ужгороді повідомила єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Укрінформ.
„Я хотіла поспілкуватися на Закарпатті із представниками національних меншин. Я побувала в двох школах – з угорською та словацькою мовами навчання. Треба сказати, що ви дуже серйозно ставитеся у підході до навчання національних меншин. Треба сказати, що Україна виконала свою домашню роботу, і я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо відкрити перемовини щодо першого кластеру та отримаємо для цього зелене світло від Європейської ради,” – повідомила вона.
Як зазначила Марта Кос, саме ці питання входять в перший кластер переговорів щодо вступу в ЄС. Також вони входять в останній кластер, яким закривають переговори щодо вступу.
„Україні необхідно запровадити відповідний план дій, який стосується нацменшин, ми готові зі свого боку допомагати Україні в цьому. Це дуже важлива частина на шляху до вступу в ЄС. І треба сказати, що перемовини щодо вступу до ЄС є найкращою можливістю, аби вирішити усі питання нацменшин”, – додала вона.
Єврокомісія, 29 вересня, завершила процес скринінгу українського законодавства. Це сталося швидше, ніж будь-коли раніше.
Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос, повідомляє РБК-Україна з посиланням на„Укрінформ„.
„Саме із Закарпаття я починаю свій триденний візит до України і дуже символічно, що я сьогодні тут – саме сьогодні ми завершили процес скринінгу законодавства України”, – зазначила Кос.
За її словами, у рамках процесу скринінгу фахівці ЄК вивчили 100 тисяч сторінок українського законодавства, а також порівняли його з відповідними законами ЄС.
„Ми здійснили цей процес менш ніж за один рік. Це швидше, ніж відбувалося будь-коли до цього”, – звернула увагу Кос.
Вона додала, що тепер Єврокомісія розуміє, як їй рухатися далі. У Києві Кос хоче підняти це питання з українськими чиновниками.
29 вересня з робочим візитом на Закарпатті перебуває комісарка Європейської комісії з питань розширення Марта Кос. Саме з нашого регіону вона розпочала триденний візит в Україну.
У рамках перебування на Закарпатті єврокомісарка відвідала Ужгородський ліцей №4, а також Ужгородську школу №10 з угорською мовою навчання імені Дойко Габора. Особливу увагу Косс приділила спілкуванню з представниками національних меншин.
Під час брифінгу в Закарпатській ОВА вона наголосила на символічності початку візиту саме із Закарпаття:
«Сьогодні завершено процес скринінгу українського законодавства та його порівняння з європейським. Ми здійснили цю роботу менш ніж за рік, і тепер чітко знаємо, як рухатися далі. Це вражаючий результат, який буде обговорюватися найближчими днями у Києві», – зазначила єврокомісарка.
Окремо Косс акцентувала на важливості діалогу з національними громадами:
«Ми серйозно ставимося до питань, що стосуються національних меншин. Це перший і водночас останній кластер переговорів щодо вступу до ЄС. Україна виконала свою домашню роботу, і я сподіваюся, що найближчим часом ми отримаємо зелене світло від Європейської Ради», – сказала вона.
Єврокомісарка підкреслила, що Закарпаття є справжнім європейським регіоном, де мирно співіснують українці, угорці, словаки та інші національності.
«Європа – це наш спільний дім, і ми будемо раді, коли Україна стане його частиною», – додала вона.
На зустрічі були присутні Посол ЄС в Україні Катерина Матернова, заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький та голова обласної ради Роман Сарай. Віктор Микита відзначив, що Україна готова до відкриття першого кластеру переговорів:
«Ми провели зустрічі з представниками національних спільнот і показали, що живемо в мирі, попри намагання ворога розхитати ситуацію. Ми єдині та працюємо задля перемоги», – наголосив він.
Програма візиту Марти Косс передбачає також зустрічі з представниками Ради національних меншин України, відвідини нової ділянки залізниці європейського стандарту, обговорення реформи децентралізації з регіональними лідерами.
У Львові комісарка побуває у реабілітаційному центрі «Незламні» та житловому проєкті для ВПО і ветеранів, який фінансується ЄС. 1 жовтня вона проведе низку зустрічей у Києві – з урядовцями, парламентарями та антикорупційними інституціями. Головна тема переговорів – реформи, верховенство права та боротьба з корупцією на шляху України до ЄС.
I met with Her Royal Highness The Princess Royal, Princess Anne. This is the first visit of Her Royal Highness to Ukraine since our independence was reinstated and it was symbolic that our meeting took place at such a historic site as Saint Sophia Cathedral in Kyiv.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Європейський Союз не може використовувати свій бюджет для закупівлі американської зброї для України через обмеження в рамках внутрішніх договорів блоку.
Про це заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, повідомляє Bloomberg.
За його словами, базові договори Євросоюзу не дозволяють безпосередньо спрямовувати гроші з бюджету ЄС на закупівлю американської зброї для України. Тому країнам блоку доведеться використати на це гроші зі своїх національних бюджетів, у тому числі отримані від Євросоюзу.
„Єврокомісія може підштовхнути країни ЄС використати кошти із загальноєвропейської позики в розмірі 150 млрд євро на загальні військові закупівлі, потенційно вивільняючи таким чином власні гроші на оплату військових поставок Україні”, – зазначив Кубілюс.
Єврокомісар також пояснив, що виділені на військові потреби кошти з бюджету ЄС на період до 2034 року будуть „щонайменше в 40 разів меншими за національні військові витрати держав Євросоюзу”. Більшість зростання військових витрат країн ЄС має також здійснюватися за рахунок нових військових позик.
У Європарламенті визначилися з графіком розгляду кандидатур нових єврокомісарів, яких запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Про це повідомила пресслужба Європарламенту, пише „Європейська правда”.
Графік розгляду кандидатур, який буде відбуватися у профільних комітетах Європарламенту відповідно до сфери відповідальності комісара, визначили після консультацій за участі лідерів політичних груп, очільників комітетів та президентки Європарламенту Роберти Метсоли.
Слухання щодо призначень відбудуться у період з 4 по 12 листопада. Так, кандидатуру комісарки з питань розширення, словенки Марти Кос, розглядатимуть 7 листопада. Нову очільницю дипломатії ЄС, колишню прем’єрку Естонії Каю Каллас заслухають 12 листопада, а литовця Андрюса Кубілюса на посаду комісара з оборони – 6 листопада.
Перед тим, до 22 жовтня, кандидати повинні будуть відповісти на письмові запитання, які для них підготували профільні комітети.
Після засідань на комітетах проходитимуть зустрічі очільників комітетів і представників політичних груп-фракцій, на яких дадуть оцінку тому, як кандидати підтвердили свою відповідність посаді.
Із завершенням цього процесу на спецзасіданні голів комітетів підбиватимуть підсумки та оформлять свій висновок-рекомендацію. Далі на засіданні 21 листопада буде вирішуватися, чи на цьому процедура вважається завершеною і чи виносити увесь склад Єврокомісії на голосування у залі Європарламенту.
Зазначимо, у разі ризику незатвердження складу ЄК парламентом через проблемність якоїсь кандидатури її найімовірніше спробують замінити до цього часу, не доводячи до провального голосування.
Склад Єврокомісії має бути затверджений простою більшістю голосів із тих, які віддали під час голосування. Це має відбутися під час сесії Європарламенту у Страсбурзі 25-28 листопада.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Західні Балкани можуть стати новими енергетичними воротами Європи – регіоном, через який вона отримуватиме енергію іншими маршрутами та від інших постачальників у набагато надійніший спосіб, заявив журналістам європейський комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї після засідання комітету з питань європейських справ парламенту Угорщини, до якого долучився в понеділок.
Олівер Варгеї повідомив, що у вівторок у Тирані відбудеться саміт ЄС із питань Західних Балкан. За його словами, вибір місця чітко вказує на те, що питання розширення стало одним із найважливіших для Євросоюзу. Серед значних результатів зустрічі він назвав, зокрема, той факт, що представники мобільних операторів підпишуть угоду про скасування плати за роумінг між регіоном та Євросоюзом з наступного літа.
Без повної інтеграції Західних Балкан Європа не зможе просунутися в глобальній конкуренції та захистити власні регіональні геополітичні інтереси, заявив єврокомісар. За його словами, цей процес може бути справжнім лише за умови прискорення фактичної економічної й соціальної інтеграції, а також набагато швидшого та інтенсивнішого виконання пов’язаних з нею завдань.
Варгеї нагадав, що Єврокомісія представила програму економічного розвитку, масштаб якої становить третину ВВП усього балканського регіону. Процес розширення можна прискорити, якщо разом шукати відповіді на великі виклики, що постають перед Західними Балканами та Європою, серед яких енергетична криза та міграція.
На засіданні парламентського комітету Олівер Варгеї зазначив, що довгостроковий мир і безпеку в Європі вже неможливо уявити без розширення. У зв’язку з війною відразу три держави подали заявки на вступ, це виявилося своєрідним сигналом для всіх. Війна також означає, що все стало або може стати непевним, продовжив єврокомісар, зазначивши, що всі хочуть стабільності, а Європа може зміцнити її шляхом розширення.
«Ми залежимо одне від одного в регіоні», коли йдеться про безпеку або ж енергетику, сказав Варгеї. Зрозуміло, що інтерес Європи полягає в тому, щоб регіон був стабільним і безпечним, констатував єврокомісар. Серед завдань, необхідних для інтеграції Західних Балкан, він виділив розвиток торговельних шляхів, доріг і залізниць, будівництво ІТ-структури.
Оскільки регіон є найбільш забруднюючим у Європі, серед завдань він також назвав необхідність замінити вугільні електростанції газовими, що може означати 65-відсоткове скорочення викидів. Варгеї додав, що регіон потребує більш надійних джерел енергії, нових джерел постачання газу та газових маршрутів, щоб зменшити залежність від російського газу або позбутися від неї.
Третій елемент – запобігання еміграції молоді, адже з 18 мільйонів мешканців виїхали вже чотири. За словами Олівера Варгеї, необхідно інвестувати у вищу освіту, надавати людям професійні кваліфікації, потрібні для економіки. Він також згадав про інтеграцію ромів, зазначивши, що значна частина з них живе на Балканах на периферії суспільства. Дітям слід дати можливість ходити до школи, а батькам – працювати, зазначив єврокомісар.
На засіданні парламентського комітету Варгеї торкнувся й питання щодо заявок України, Молдови та Грузії на членство в ЄС. Зокрема він зазначив, що Європейська комісія кожного року оцінює результати діяльності країн-кандидатів, і названі держави вже внесені до переліку тих, які звітуватимуть у жовтні наступного року. Звичайно, кандидати в члени ще мають пройти довгий шлях, зазначив єврокомісар.
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
