У ЄС зростають побоювання щодо ризику відродження ІДІЛ у Сирії на тлі активізації бойовиків і нестабільної ситуації в регіоні.
Про це пише Euractiv з посиланням на представника Європейської Комісії.
Питання обговорювали під час засідання робочої групи ЄС з питань тероризму. Представники Європейської служби зовнішніх справ поінформували дипломатів, що лише за минулий місяць бойовики ІДІЛ здійснили 34 напади на території Сирії.
У Євросоюзі наголошують, що угруповання зберігає оперативний потенціал і здатність до подальших атак.
Додатковим фактором ризику стала ситуація в таборі Аль-Хол, звідки після виведення курдських сил у січні відбулася масова втеча ув’язнених, пов’язаних з ІДІЛ. За оцінками американської розвідки, нині в Сирії можуть діяти від 15 до 20 тисяч осіб, серед яких є прихильники цього угруповання.
У Єврокомісії підкреслюють, що іноземні бойовики становлять особливу загрозу, зокрема ті, які перебувають на північному сході Сирії.
Окреме занепокоєння викликає доля громадян країн ЄС, серед яких можуть бути німці та французи. Відомо, що частину таких осіб перевезли з Сирії до Іраку, де їм може загрожувати смертна кара.
Після обговорення дипломати ЄС ухвалили документ щодо підходів до боротьби з тероризмом у Сирії та Іраку в межах Глобальної коаліції проти „ДАІШ”.
У документі викладено стратегічний контекст, ключові виклики та ризики для Євросоюзу, пов’язані з можливим відродженням цього терористичного угруповання.
Глава МЗС, коментуючи заяву Петера Мадяра про прискорений вступ України до ЄС, зазначив, що позиція Польщі є ідентичною.
За його словами, Україна має пройти повний процес євроінтеграції.
„Він висловлює те, що є і нашою позицією. Європейська Комісія висунула ідею скороченого шляху до членства. Цього не станеться. Ми вважаємо, що Україна повинна виконати всі умови, так само, як і ми повинні були”, – пояснив Сікорський.
Коли Угорщина офіційно відкличе свою незгоду з наданням Україні кредиту, на шляху стане Словаччина та прем’єр Роберт Фіцо. Крім того, є ще фактори європейської бюрократії та довгий документообіг.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на матеріал порталу Euractiv.
Затримка може тривати тижнями через позицію нових гравців та старі претензії сусідів, пише портал. Крім того, ще пройде значний час, поки новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр сформує новий уряд.
Хоча сам переможець виборів вже підтвердив, що розблокує рішення Орбана. За його словами, рішення щодо цього питання фактично було ухвалене ще в грудні на рівні Європейської ради.
Проте слід додати, що Мадяр хоче зайвий раз уточнити з ЄС те, що Угорщина не буде фінансувати Україну, хоча не проти самого надання кредиту:
„Я не до кінця розумію це. Я обговорю це з європейськими лідерами. Але особисто я погоджуюся, що Угорщина повинна відмовитися (від надання грошей за її рахунок, – ред.)”.
Угорське вето – не єдина проблема. На сцену виходить Роберт Фіцо зі Словаччини, який тепер може спробувати себе у ролі Орбана. Братислава залежить від російської нафти, а трубопровід „Дружба” проходить через Україну. Фіцо пообіцяв заблокувати кредит, якщо постачання не відновлять у повному обсязі.
Проте дипломати ЄС залишаються оптимістами. Фіцо – прагматик і його легше переконати, ніж ідеологічного Орбана.
[type] => post
[excerpt] => Коли Угорщина офіційно відкличе свою незгоду з наданням Україні кредиту, на шляху стане Словаччина та прем'єр Роберт Фіцо. Крім того, є ще фактори європейської бюрократії та довгий документообіг.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1776174660
[modified] => 1776172735
)
[title] => Застряглі 90 мільярдів від ЄС: Україна швидко не побачить грошей і не через Мадяра
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183396&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183383
[uk] => 183396
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 98029
[image] => Array
(
[id] => 98029
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2.jpg
[original_lng] => 215021
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/e29496c-eu2.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 434
[_thumbnail_id] => 98029
[_edit_lock] => 1776161935:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 865185286001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 292787
[1] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => єс
[1] => Україна
)
)
[3] => Array
(
[id] => 183374
[content] =>
Комісія парламенту Естонії у справах Європейського Союзу в понеділок затвердила позицію Естонії щодо ініціативи, спрямованої на спрощення переміщення озброєння, майна оборонного призначення, військових вантажів та військовослужбовців у Європейському Союзі.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Postimees.
Голова комісії Пеетер Талі заявив, що Естонія підтримує мету постанови, яка полягає у спрощенні переміщення в військових цілях спорядження, вантажів та особового складу в Європейському Союзі, мінімізуючи при цьому вплив на цивільний транспорт.
„З точки зору Естонії, найважливіше значення має стратегічне сполучення північ-південь, тобто будівництво залізниці з європейською колією Rail Baltic та чотирисмугового шосе Via Baltica. Вони пов’язують нас із вільним світом та союзниками, – сказав Талі. – Ми також підтримуємо створення більш ефективних транспортних коридорів подвійного призначення з країнами-кандидатами в ЄС, наприклад з Україною та Молдовою”.
За словами Талі, в умовах погіршення ситуації з безпекою бюрократичні процедури мирного часу для переміщення по Європі озброєння, спорядження та військовослужбовців давно перестали відповідати військовим потребам країн-союзників. Тому доцільно використовувати нові інноваційні цифрові рішення. Естонські компанії вже розробили абсолютно нові та ефективні цифрові рішення.
Естонія виступає за те, щоб спиратися на вже діючі в ЄС рішення та привести до єдиного зразка прикордонні документи, необхідні для військових перевезень. Відмінності в процедурах для сухопутного, морського та повітряного транспорту, на думку Естонії, допустимі лише в тій мірі, в якій цього вимагають потреби НАТО
Постанова також регулює обмін інформацією між державами-членами та Європейською комісією, передбачаючи захист даних та обмеження на передачу конфіденційної інформації, що Естонія підтримує. Однак Естонія не підтримує надання Єврокомісії доступу до реєстрів військової техніки. На думку естонської сторони, у державах-членах такий доступ та інформація повинні бути у національних сил оборони.
На засіданні міністр оборони Ханно Певкур представив позицію уряду щодо проекту постанови, який встановлює рамкові заходи для спрощення транспортування майна оборонного призначення, військових вантажів та військовослужбовців у Союзі. Комісія у справах ЄС затвердила цю позицію, узгодивши її з комісією з питань державної оборони.
З 10 квітня на всіх пунктах пропуску на зовнішніх кордонах ЄС повноцінно запрацювала нова система в’їзду громадян іноземних держав – EES (Entry/Exit System).
Про це журналістам повідомили у пресслужбі Єврокомісії, інформує „Європейська правда”.
Поступове впровадження системи розпочалося в жовтні 2025 року.
Відтоді, як поінформували в ЄК, було зареєстровано понад 52 мільйони в’їздів і виїздів, при цьому було відмовлено у в’їзді понад 27 тисяч разів, з яких майже 700 осіб було ідентифіковано як таких, що становлять загрозу безпеці ЄС.
При роботі EES на повну потужність реєстрація мандрівника займає в середньому всього 70 секунд, що є дуже коротким періодом часу для громадян країн, які не входять до ЄС.
„Система в’їзду/виїзду є важливою віхою в модернізації та зміцненні безпеки зовнішніх кордонів Європи. За допомогою EES ми отримуємо контроль над тим, хто, коли та де в’їжджає до ЄС і виїжджає з нього. Безпека громадян ЄС залишається нашим найвищим пріоритетом, і EES дозволяє виконати це зобов’язання”, – зазначив єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер.
Євросоюз надає Україні новий транш у розмірі 80 млн євро. Це доходи із заморожених російських активів.
Як передає РБК-Україна, про це глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас заявила на пресконференції з главою МЗС України Андрієм Сибігою.
За словами Каллас, під час сьогоднішніх переговорів фокус був на двох пунктах:
як посилити і підтримати Україну;
як посилити тиск на Росію.
Вона додала, що щоб покласти край війні, необхідно протистояти Росії, а не винагороджувати її. Зокрема, потрібно посилювати санкції, а не послаблювати їх. І в Брюсселі вже підготували 20-й пакет санкцій, завдяки чому можна буде ще сильніше затягнути сіті навколо російського тіньового флоту.
„Сьогодні мені приємно повідомити, що ми надаємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з доходів від заморожених російських активів”, – наголосила глава дипломатії ЄС.
Каллас додала, що сьогодні також обговорювалися енергетичні потреби України. ЄС продовжує мобілізацію міжнародної підтримки для поставок генераторів і ремонтного обладнання, щоб Україна була краще захищена наступної зими.
Спочатку в тексті було вказано суму траншу в 18 млрд євро, проте пізніше інформацію було скориговано. За уточненими даними, ЄС передає Україні 80 млн євро.
Україна вже цього тижня отримає усі бенчмарки від Жврокомісії, виконання яких відкриває вступ до Євросоюзу.
Про це у інтерв’ю РБК-Україна розповів віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка.
„Зараз склалися обставини так, що Україна отримала всі бенчмарки, по всіх кластерах. По трьох – в грудні. По решті трьох – я отримаю цього тижня. Тобто переговорні кластери де-факто відкриті. Це вже революція в переговорному процесі”, – зазначив Качка.
За його словами, у відкритті кластеру є і політичний, і фактичний момент. Політичний момент – це коли 27 держав-членів за це голосують. Це таке політичне „таїнство”.
А фактична історія – це те, коли представнику уряду передають лист, що держави-члени визначили певні критерії, або бенчмарки. І Єврокомісія вже зобов’язана від імені держав-членів орієнтуватись на ці бенчмарки для того, щоб ми закрили переговорні кластери.
„В грудні політичного „таїнства” не відбулося, але мені ці бенчмарки мені передали. Раніше такого не можна було робити. З жодною країною такого не робили. З нами і з Молдовою, але це зробили. І відповідно ми знаємо, що від нас вимагається”, – додав віце-прем’єр.
Він також підкреслив, що Україна може швидко рухатись до ЄС. Все, що від України просять – це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій.
А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група по написанню договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє, де держави-члени хочуть обмежити, наприклад, свободу руху працівників, бо вони не хочуть, щоб наші працівники хлинули одразу на їхній ринок тощо.
„Тобто зараз для нас це просто домашня робота. Ми по ній просуваємось, а паралельно давайте створимо цю робочу групу і визначимо ці умови. І тоді, якщо ми рухаємось паралельно, ми не виходимо за межі методології переговорів, що дуже важливо для ЄC. Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ”, – додав Качка.
Керівна рада Ukraine Investment Framework (інвестиційний компонент програми ЄС Ukraine Facility) схвалила новий пакет із 8 програм для відновлення України на 1.5 млрд євро.
Про це повідомив віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із 8 програм на 1.5 млрд євро
– зазначив Кулеба.
За його словами, 466.5 млн євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку.
106 млн євро – продовження фінансування у межах проєкту «Шляхи солідарності» для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг,
123 млн євро – масштабування програм Енергодім та ВідновиДІМ для енергоефективного відновлення житла,
26.5 млн євро – будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ,
132.5 млн євро – забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення,
68.5 млн євро – перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні,
10 млн євро – дофінансування поточних проєктів.
Також в програмі ЄБРР на 100 млн євро на реалізацію проєктів по децентралізації теплопостачання та енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом.
„Фінансування поєднує кредитні ресурси ЄІБ та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет”, – підкреслив Кулеба.
Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас висловилась за прискорення процесу розширення блоку. Вона закликала активніше просувати інтеграцію країн-кандидатів, серед яких Україна.
Про це повідомляє Politico.
За її словами, розширення має й надалі відбуватися на основі виконання необхідних критеріїв, однак у нинішніх умовах ЄС повинен діяти швидше.
„Розширення є протиотрутою від російського імперіалізму і знаком того, що найамбітніший багатосторонній проєкт в історії, Європейський Союз, залишиться назавжди”, – наголосила Каллас.
Водночас дипломатка наголосила, що розширення не слід розглядати лише як бюрократичну процедуру виконання критеріїв.
„Розширення описують як найуспішнішу зовнішню політику Союзу, що розширює зону стабільності, миру та процвітання”, – додала вона, посилаючись на дані Євробарометра, які свідчать про широку підтримку розширення блоку з 27 членів.
Чи підтримують в ЄС ідею швидкого розширення?
У виданні зазначили, що заклики до швидшого розширення звучать на тлі дискусій усередині ЄС. Європейська комісія виступає за прискорення процесу, тоді як деякі країни-члени наполягають на більш обережному підході.
За словами одного з високопоставлених дипломатів ЄС, країни-члени намагаються знайти компроміс, щоб продовжити процес розширення, попри розбіжності між Європейською комісією та Радою ЄС.
Зараз ведеться робота над тим, щоб наступні три головування в Раді ЄС приділяли особливу увагу цьому питанню. Метою є завершення переговорів щодо вступу України до кінця 2027 року, хоча підписання договору про членство може відбутися пізніше.
Європейський Союз розширив рамки санкційного режиму проти Білорусі, включивши до нього гібридні недружні дії Мінська проти європейських сусідів.
Про це повідомляє ЄП з посиланням на пресслужбу Ради ЄС.
Рада ЄС ухвалила новий критерій для накладання санкцій на компанії та фізичних осіб, які „отримують переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, пов’язаним з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення передусім стосується системних нальотів метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви, що вже вплинули на сотні рейсів, тисячі пасажирів і завдали значних збитків авіакомпаніям. Новий критерій також дозволяє застосовувати санкції проти дій, пов’язаних із маніпулюванням інформацією, втручанням або шкодою критичній інфраструктурі.
