Європейський Союз розширив рамки санкційного режиму проти Білорусі, включивши до нього гібридні недружні дії Мінська проти європейських сусідів.
Про це повідомляє ЄП з посиланням на пресслужбу Ради ЄС.
Рада ЄС ухвалила новий критерій для накладання санкцій на компанії та фізичних осіб, які „отримують переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, пов’язаним з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення передусім стосується системних нальотів метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви, що вже вплинули на сотні рейсів, тисячі пасажирів і завдали значних збитків авіакомпаніям. Новий критерій також дозволяє застосовувати санкції проти дій, пов’язаних із маніпулюванням інформацією, втручанням або шкодою критичній інфраструктурі.
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії у пʼятницю не призвела до прориву у питанні, як використати заморожені російські активи для підтримки України.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомило Euronews із посиланням на джерела.
За словами джерел Euronews в уряді Бельгії, у бельгійському уряді зростає занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання заморожених росактивів для фінансування України.
„Для Бельгії важливо, щоб були розглянуті всі варіанти. Кожен можливий підхід повинен бути ретельно і прозоро вивчений, щоб забезпечити найкраще рішення”, – сказало одне з джерел, додавши, що цих варіантів вони поки не побачили.
Цей же співрозмовник Euronews сказав, що Бельгія „поки що не розчарована” відсутністю інших пропозицій Єврокомісії, „але час спливає, і ми залишаємося конструктивними”.
Одне з європейських джерел Euronews своєю чергою сказало, що ЄС все ще сподівається на досягнення угоди з Бельгією, але визнало, що часу залишається обмаль.
Європейська комісія запропонувала план, який дозволить урядам країн ЄС використати для підтримки України до 185 мільярдів євро – більшу частину російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі, – без їхньої конфіскації.
Але схвалення плану загальмувало через побоювання Бельгії, на території якої розташована основна частина цих росактивів.
У ЄС запевнили, що питання використання заморожених активів Росії для фінансової підтримки України залишається на порядку денному, а остаточне рішення буде ухвалене у грудні 2025 року.
Українська делегація та Європейська комісія завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за переговорним розділом 11 „Сільське господарство та розвиток сільських територій”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства економіки України.
Українську делегацію очолював віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – головний переговірник Тарас Качка. До складу делегації увійшов заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.
Як повідомляється, протягом трьох днів скринінгових зустрічей Україна презентувала 28 тематичних блоків, які, зокрема, стосувалися стану реформ у сільському господарстві, прогресу в цифровізації, державної підтримки, ринкового регулювання та розвитку аграрного сектору.
Крім того, представлено рівень узгодження законодавства України з актами права ЄС (acquis ЄС) за такими напрямами:
горизонтальні питання – фінансові та адміністративні структури;
сільськогосподарські ринки;
політика у сфері якості;
органічне виробництво;
просування сільськогосподарської продукції.
„Також відбулися дискусії, під час яких українські представники надали детальні роз’яснення щодо проведеної роботи. Європейська Комісія позитивно оцінила представлені матеріали”, – зазначили у Мінекономіки.
За словами Башлика, це свідчить про глибоку зацікавленість європейських партнерів і підтверджує масштаб подальшої роботи, необхідної для інтеграції у спільну аграрну політику ЄС.
„Ці дискусії показали дві ключові речі: ми вже досягли значного прогресу в наближенні аграрної політики до стандартів ЄС, але попереду ще багато роботи. Процес приєднання потребує спільних зусиль та тісної координації. Україна готова йти цим шляхом”, – зазначив заступник міністра.
Кластер 5 – фінальний з шести кластерів у межах двосторонніх зустрічей у процесі скринінгу. За результатами скринінгу буде розроблено план подальшої імплементації регламентів ЄС в українське законодавство. Скринінг є початком переговорів про вступ України до ЄС.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що заморожені кошти, які перебувають у брюссельському банку Euroclear, слід залишити там до початку мирних переговорів між росією та Україною.
«Багато цих фондів іммобілізовані у Брюсселі в Euroclear. Я знаю, що деякі уряди намагаються конфіскувати ці гроші. Але хочу застерегти, що це не так просто з юридичної точки зору», – сказав він у Берліні під час спільного виступу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
Мерц застеріг, що спроби отримати доступ до активів російського Центробанку можуть вплинути на фінансові ринки. На пресконференції він підкреслив, що підтримує позицію бельгійського прем’єра, зважаючи на те, що депозитарій Euroclear розташований у Бельгії, і саме ця країна нестиме державну відповідальність у разі незаконного використання коштів.
За даними Euroclear, банк утримує €183 млрд російських суверенних активів із приблизно €300 млрд, заморожених у західних країнах.
Віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна повинна офіційно визнати події на Волині у 1943–1944 роках і геноцид поляків, інакше її шлях до Європейського Союзу буде закритим.
Про це політик сказав на пресконференції, повідомляє PAP, передає Цензор.НЕТ.
За його словами, Польська селянська партія, до якої він належить, виступає за введення кримінальної відповідальності за пропаганду „бандерівської символіки”. Водночас Косіняк-Камиш наголосив, що ці рішення не повинні стати частиною російської пропагандистської риторики.
„Я говорив це багато разів – якщо Україна не примириться з геноцидом на Волині, якщо не буде ексгумації чи вшанування пам’яті, вона не матиме жодних шансів на вступ до Європейського Союзу”, – заявив він.
Міністр також додав, що допомога Україні залишається ключовою для безпеки Польщі: „Допомагати Україні, яка воює, – це також будувати безпечну Польщу”.
Водночас урядовець зауважив, що в умовах війни з Росією потрібно уникати кроків, які можна використати для посилення кремлівської пропаганди.
Адміністрація президента Дональда Трампа розглядає можливість запровадження санкцій проти посадовців ЄС або його держав-членів, відповідальних за ухвалення регулювання проти ІТ-компаній.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters з посиланням на двох проінформованих джерел.
За інформацією Reuters, під потенційні санкції США можуть потрапити європейські посадовці, причетні до ухвалення Акта про цифрові послуги. Він зобовʼязав технологічних гігантів докласти більше зусиль для боротьби з незаконним контентом і насамперед зачепив американські компанії.
У США публічно критикували Акт про цифрові послуги, стверджуючи, що він накладає надмірні обмеження на свободу вираження поглядів в інтернеті.
Джерела Reuters стверджують, що минулого тижня посадовці адміністрації Трампа провели внутрішні наради щодо потенційного накладання санкцій на представників ЄС.
Вони додають, що найімовірнішими варіантами санкцій є візові обмеження, але наразі Державний департамент США не ухвалив остаточного рішення.
„Такий крок став би безпрецедентною дією, яка б загострила боротьбу адміністрації Трампа проти того, що вона вважає спробою Європи придушити консервативні голоси”, – ідеться в публікації Reuters.
Йдеться про можливе базування літаків F-35 на території Румунії, де НАТО будує авіабазу для стримування потенційних загроз із боку Росії.
Європейські держави звернулися до президента США Дональда Трампа із закликом розмістити американські винищувачі в Румунії в рамках гарантій безпеки для України. Про це в середу, 20 серпня, повідомило видання The Times.
Як повідомляється у статті, йдеться про можливе базування літаків F-35 на території Румунії, де НАТО вже будує найбільшу авіабазу в Європі для стримування потенційних загроз із боку Росії.
Зараз НАТО вже здійснює повітряні патрулювання над Чорним морем із бази Міхайла Когальнічану у Румунії. Ця локація була важливим хабом для американських сил під час війни в Іраку і, як очікується, стане основним пунктом для розміщення винищувачів F-35.
Окрім розгортання винищувачів у Румунії, європейські країни шукають додаткових гарантій. Зокрема, йдеться про безперервний доступ до американських супутників GPS та розвідувальних даних, постачання систем протиповітряної оборони Patriot і Nasams, а також дозвіл на польоти розвідувальних літаків над Чорним морем.
Зазначається, що королівські ВПС Великої Британії вже проводять місії зі збору розвідувальної інформації на літаках Rivet Joint. Однак такі операції потребують американського схвалення. Велика Британія в рамках коаліції охочих запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на західній частині України та сформувати бригаду з 3-5 тисяч військовослужбовців для тренування української армії. Аналогічні пропозиції щодо військової підтримки розглядаються Францією, Канадою та Австралією.
Проте Росія виступила категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва разом із Пекіном повинні отримати право вето на будь-які рішення щодо військової допомоги Україні.
Відомо, що Трамп у понеділок відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, однак заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.
Вже наступного місяця може бути затверджений наступний, 19-й європейський пакет санкцій проти Росії.
Новий пакет санкцій проти РФ через її війну з Україною буде ухвалений на початку вересня поточного року. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає Інтерфакс-Україна у неділю, 17 серпня
„Доки триватиме кровопролиття в Україні, Європа чинитиме дипломатичний і, зокрема, економічний тиск на Росію. Ми продовжуватимемо посилювати санкції. Наразі ми ухвалили 18 пакетів і просуваємо підготовку до 19-го. Цей пакет буде опубліковано на початку вересня”, – сказала вона під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським підходу до преси в Брюсселі.
За словами фон дер Ляєн, „санкції є ефективними”. „Ми вже задіяли заморожені активи Росії на благо України, і ми продовжуватимемо тиснути на воєнну економіку Росії, щоб привести президента Путіна за стіл переговорів”, – заявила глава Єврокомісії.
Такий хід покликаний забезпечити ефективну комунікацію України з адміністрацією Трампа.
Українського президента під час візиту до Сполучених Штатів підтримають європейські союзники, які прагнуть посилити його позиції на переговорах із Дональдом Трампом та уникнути небезпечних конфліктів, що можуть виникнути у Білому домі. Про це в неділю, 17 серпня, повідомляє Politico з посиланням на європейських дипломатів.
Видання відзначає, що Європа намагається запобігти ситуації, яка могла б стати „пасткою” для Зеленського і загрожувати відносинам між лідерами в цей непростий період. Тому задля ефективної комунікації до Вашингтона планується відправити президента Фінляндії Александра Стубба, який має належний рівень довіри Трампа та вплив на дипломатичні процеси. Очікується, що він супроводжуватиме Зеленського на переговорах, допомагаючи запобігти конфліктам і сприяти залученню європейських країн у формування стратегічного діалогу з США.
Також розглядається можливість участі генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який побудував міцні робочі стосунки з Трампом.
Європейські союзники і Україна вважають переговори важливими для переконання американського президента не погоджуватися на умови, неприйнятні для Києва, особливо ті, що стосуються передачі українських територій під контроль Росії.
Як зазначає видання, дружнє ставлення Трампа до Путіна викликає занепокоєння серед представників ЄС. Існують побоювання, що зустріч Зеленського може бути менш продуктивною через позицію господаря Білого дому.
Останній саміт на Алясці також привернув увагу європейських офіційних осіб. Деякі висновки з нього були оцінені критично, адже Трамп врахував значну частину аргументів Кремля. За словами аналітика Каміля Грана з Європейської ради з міжнародних відносин, хоча цей саміт не можна назвати катастрофою, напрям переговорів викликає обґрунтоване занепокоєння.
Союзники прагнуть запобігти будь-яким непередбачуваним ситуаціям під час наступного візиту Зеленського до США. Європейські чиновники певною мірою задоволені тим, що Трамп не уклав угоди з Путіним, проте їх розчарувало вилучення з порядку денного питання значних санкцій для країн, які купують російську нафту. Politico наголошує на важливості такого партнерства у складні дипломатичні моменти.
В польському уряді заявили, що Україна має самостійно ухвалювати рішення про своє майбутнє, зокрема про свою територію та можливість приєднання в майбутньому до ЄС та НАТО.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це сказав речник уряду Польщі Адам Шлапка, якого цитує „Укрінформ„.
Як зазначив Шлапка, з точки зору європейських лідерів є важливим збереження єдності, а також те, щоб Україна залишилася суверенною державою.
„Щоб вона (Україна. – Ред.) не мала жодних обмежень у питаннях збройних сил, у питаннях відносин із третіми країнами, можливого вето щодо ЄС чи НАТО”, – додав він.
Він додав, що „територіальні питання” також мають залежати виключно від України.
Речник уряду повідомив, що з точки зору інтересів Польщі потрібно зберегти єдність в українських питаннях серед головних політичних гравців усередині країни, зокрема між урядом і президентом країни.
