Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що невиконана обіцянка канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо запровадження додаткових санкцій проти росії у разі її відмови від припинення вогню в Україні, підірвала довіру до Європи.
Відповідаючи на запитання, чи підірвало довіру до Європи те, що Мерц обіцяв вдарити по росії додатковими санкціями разом з Великою Британією та Францією, але не дотримав слова, президент Литви відповів: “Беззаперечно”.
“Це проблема. І вона впливає не лише на довіру до наших санкцій, але й на довіру до всіх наших заходів щодо росії та нашої підтримки України. Ми багато разів оголошували, що підтримуватимемо Україну та постачатимемо винищувачі, далекобійні ракети та боєприпаси. Але ми не можемо виконати ці обіцянки”, – заявив Науседа.
За його словами, санкції, які вже були введені проти росії з лютого 2022 року, не мали того ефекту, на який розраховував Захід. Він пояснив це тим, що, по-перше, санкції не були достатньо рішучими, а по-друге – треті країни допомагають росії їх обходити.
“Ось чому російська економіка, хоча й не в найкращому стані, все ще функціонує відносно добре за цих обставин”, – пояснив президент Литви.
Науседа додав, що вимога Литви зробити 18-й пакет санкцій проти росії схожим на “коктейль Молотова” означає, що він має містити всі енергетичні компанії, які постачають гроші до російського державного бюджету, зокрема “Північний потік”, “Росатом”, “Газпром” і “Лукойл”.
“Решту російських банків також потрібно виключити з системи SWIFT, як і решту кораблів тіньового флоту. Інакше нас вважатимуть слабкими та вважатимуть, що Європа не бажає ухвалювати сміливі рішення”, – наголосив литовський лідер.
Новообраний президент Польщі виступає проти вступу України до Євросоюзу. Про це стало відомо з ексклюзивного інтерв’ю, яке політик дав виданню Mandiner у Варшаві.
«Я проти вступу України до Європейського Союзу, хоча визнаю, що Україну потрібно підтримувати зі стратегічної та геополітичної точок зору», – заявив польський президент Карол Навроцький в інтерв’ю Mandiner.
Політик підкреслив, що став президентом, аби відновити нормальність, порядок, спокій і мир у Польщі.
«Історія неодноразово доводила, що ми є вільною, суверенною нацією», – сказав президент. За його словами, він досі не мав нагоди зустрітися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, але дуже хотів би це зробити.
Те, що Суд Європейського Союзу остаточно відхилив апеляцію, подану в справі європейської громадянської ініціативи Minority SafePack, свідчить про те, що ЄС і надалі не бажає займатися питанням захисту нацменшин, заявив у четвер Лорант Вінце, депутат Європейського парламенту (ЄП) від Румунської демократичної спілки угорців (RMDSZ).
У повідомленні, надісланому до MTI, політик зазначив, що Суд Європейського Союзу остаточно відхилив апеляцію, подану в справі європейської громадянської ініціативи Minority SafePack, і знову підтвердив рішення Європейської комісії про те, що вона не має наміру подавати законодавчі пропозиції на основі цієї ініціативи.
Лорант Вінце заявив, що суд ЄС у своєму остаточному рішенні став на бік Європейської комісії. За його словами, у 2021 році виконавчий орган у Брюсселі вирішив не ініціювати підтримку та захист нацменшин, незважаючи на заклики 50 мільйонів людей, які належать до них і проживають у ЄС, та мільйона підписантів.
Метою Minority SafePack було забезпечення захисту та підтримки корінних національних меншин Європи, нагадав політик.
Відтак Лорант Вінце, який також обіймає посаду президента Федеративної унії європейських національностей (FUEN), як координатор ініціативи заявив, що Європейський Союз не забезпечив більш справедливого і рівноправного суспільства для всіх своїх громадян. Це рішення різко суперечить попереднім рішенням суду ЄС, які підтримували ініціативу, нагадав він.
За його словами, сигнали з боку ЄС були чіткими: вони, як і раніше, не бажають займатися питанням захисту нацменшин, яке є чутливою темою для деяких держав-членів.
Цей намір, як підкреслив політик, уже був чітко виражений у призначенні тричленного суддівського колегіуму: його голова та один із членів є громадянами країн, які найрішучіше виступають проти європейського врегулювання питань меншин, пише MTI.
«Невипадково люди, які належать до національних меншин та мовних груп, постійно відчувають, що залишаються осторонь заходів ЄС, спрямованих на забезпечення різноманітності, рівності та справедливості, у тому числі верховенства права», – зазначив Лорант Вінце.
Голова FUEN заявив, що робота на користь корінних нацменшин не припиниться.
«Хоча ми не досягли своєї мети, ми не здаємося. Ініціатива Minority SafePack дозволила нам створити солідарність на європейському рівні. Ми привернули увагу до проблем корінних нацменшин. Завдячуючи понад мільйону підписів, рішенням Європейського парламенту, бундестагу, Угорської національної асамблеї, парламенту Нідерландів та багатьох регіонів ми отримали суспільну й політичну підтримку цієї справи і домоглися внесення питання захисту національних меншин до порядку денного ЄС. Спираючись на ці результати, ми продовжуємо боротьбу за захист нацменшин у Євросоюзі», – зазначив він.
Наостанок Лорант Вінце повідомив, що восени FUEN та її партнери приймуть декларацію про корінні меншини, яка окреслить бачення майбутнього та спільний план дій для всіх європейських організацій меншин.
Ініціатива звертається до ЄС, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та ООН із закликом захищати й підтримувати культури та мови нацменшин, а також забезпечувати захист їхніх прав, додав він.
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що “на даний момент” не підтримує вступ України до Європейського Союзу. Також він знову висловився про Волинську трагедію.
Як повідомляє hromadske, про це він сказав у інтерв’ю угорському виданню Mandiner.
Навроцький погодився, що Польща повинна підтримувати Україну “зі стратегічної та геополітичної точки зору” та наголосив, що найбільшою загрозою для Варшави є Росія.
Однак, зауважив політик, Україна повинна розуміти, що інші країни, зокрема Польща, Угорщина та інші європейські країни також мають свої інтереси. У цьому ж контексті він згадав про Волинську трагедію.
Польща має такий інтерес, наприклад, в ексгумації волинських жертв. Під час кампанії я не погоджувався, і як президент, не погоджуся, на недобросовісну конкуренцію з Україною за польське сільське господарство чи логістичний сектор. Нам потрібно досягти компромісу та консенсусу з цих питань”, — заявив Навроцький.
Разом з цим президент Польщі відзначив, що його країна відіграла провідну роль у підтримці України, а також додав, що це “дає основу для глибших роздумів над тим, що ми також маємо право на свої інтереси”.
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви підтримали членство України у Євросоюзі та НАТО.
Спільну заяву опублікував голова комітету закордонних справ парламенту Литви Жигімантас Павільоніс.
«Перемога України над російською агресією та членство України в НАТО зміцнять справедливий і тривалий мир не лише в Україні, а й у всій Європі, і допоможуть зберегти міжнародний порядок, заснований на правилах, у всьому світі», – йдеться у заяві.
Країни перелічили 5 своїх ключових зобов’язань:
підтримувати Україну до її повної перемоги, включно зі звільненням всіх тимчасово окупованих територій та притягненням рф до відповідальності за воєнні злочини
підтримувати членство України в ЄС з метою завершення переговорів про вступ та набуття повноправного членства до 1 січня 2030 року
підтримувати шлях України до членства в НАТО. Майбутній саміт НАТО 2025 року в Гаазі повинен зробити конкретні політичні кроки, які прокладуть шлях до вступу України до Альянсу
сприяти розвитку оборонної співпраці з Україною, зокрема шляхом підтримки її вступу до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) як етапу на шляху до глибшої інтеграції у сфері безпеки.
посилювати дипломатичний тиск на росію шляхом її міжнародної ізоляції, розширення санкцій та забезпечення притягнення до відповідальності за злочини, вчинені проти України.
Європейський Союз розглядає можливість внесення росії до «сірого списку» країн зі слабким контролем за відмиванням коштів. У такий спосіб Брюссель прагне посилити фінансовий тиск на москву.
Про це пише Financial Times з посиланням на посадовців Європейської комісії.
Представники Єврокомісії заявили, що більшість членів Європейського парламенту підтримують додавання росії до «сірого списку», але остаточне рішення ще не ухвалили.
За словами, євродепутата від Німеччини Маркуса Фербера, є «величезна підтримка» включення рф до цього списку.
Очікувалося, що нову версію списку оголосять цього тижня, але Єврокомісія відклала його ухвалення «з адміністративних і процедурних причин». Речник Єврокомісії зазначив, що рішення планують ухвалити вже на початку наступного тижня.
FT зауважило, що включення країни до «сірого списку» завдає шкоди її репутації. Крім того, усі фінансові установи інших країн зобов’язані застосовувати додаткові заходи обережності під час фіноперацій, повʼязаних з громадянами чи компаніями цієї держави, що призводить до підвищення витрат.
Зазвичай «сірий список» ЄС відповідає переліку, складеному Групою з фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Як пише видання, попри те, що членство росії у FATF було призупинено через рік після її повномасштабного вторгнення в Україну, очікується, що низка країн блокуватиме спроби додати рф до списку FATF.
Україна та Росія зараз активно працюють над розвитком ударних дронів на оптоволокні. І це зараз дуже важливо зрозуміти Європі.
Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його публікацію в Telegram.
За словами Коваленка, розвивати цей напрямок Росії буде допомагати Китай. І вже скоро дальність дронів на оптоволокні буде становити 30-50 кілометрів, а через рік, можливо, і більше.
“В армій НАТО немає технологій протидії, взагалі. Частина високотехнологічної зброї, яка була перевагою з 80-х і до 2022 – більше не дає такої переваги на полі бою перед масою людей та дронів”, – наголосив керівник ЦПД.
За його словами, Захід не зробив висновків після того, як Іран під санкціями зміг розвинути сферу ударних БПЛА. Ба більше, російська війна проти України дала Тегерану новий ривок в розвитку.
“Тут або ворушитися, або далі сидіти і думати, що танки Leopard і обмежена кількість крилатих ракет все вирішать”, – резюмував Коваленко.
За інформацією агентства Bloomberg, США відмовляються надавати прикриття з повітря для сил “коаліції охочих”, які Велика Британія та Франція планують розгорнути в Україні для забезпечення довгострокового перемирʼя.
За словами джерел Bloomberg, європейські союзники під час обговорень з американськими колегами дійшли висновку, що президент США Дональд Трамп не надасть гарантій, яких вони вимагали для підтримки очолюваної Європою “коаліції охочих”.
Британські та французькі посадовці публічно називали залученість США запорукою успіху “сил гарантування”.
Тепер, за даними Bloomberg, сподіваються, що американська сторона принаймні погодиться допомогти “коаліції рішучих” з розвідданими, а також спостереженням за кордоном між Україною і Росією.
Деякі європейські посадовці також очікують, що Трамп втрутиться, якщо британські і французькі війська стануть мішенню Росії в Україні, але вважають, що він навряд чи гарантуватиме таке в письмовій формі, сказало одне з джерел Bloomberg.
На тлі позиції США європейські союзники переоцінили ресурси для стримування Росії в Україні та вважають, що достатнім буде поєднання навчання українських сил, європейських військ і літаків на східному фланзі НАТО та патрулювання в Чорному морі, вказав один із співрозмовників агентства.
Нагадуємо, так звана “коаліція охочих” на чолі з Францією та Британією працює над планом відправки військових в Україну для гарантування майбутнього “припинення вогню”.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року.
Про це повідомили Єврокомісар з міграції Магнус Брюннер та віцепрем’єр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов, пише „ЄП”.
Тимчасовий захист для українців в ЄС буде продовжений до 4 березня 2027 року, після цього його дія завершиться, але Єврокомісія запропонує рекомендації державам-членам щодо подальших скоординованих дій.
„Оскільки Росія продовжує свої незаконні напади, а ситуація в Україні залишається нестабільною, Комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для осіб, які тікають від російської агресії проти України, ще на один рік – до 4 березня 2027 року”, – повідомили у Єврокомісії.
Також Єврокомісія також готує рекомендації для країн-членів щодо подальшої інтеграції тих українців, які працюють або навчаються в ЄС, а також забезпечення вільного повернення додому.
„Щоб запропонувати більш стабільну і тривалу перспективу, Комісія також пропонує державам-членам підготуватися до скоординованого переходу від тимчасового захисту шляхом ухвалення відповідних рекомендацій Ради ЄС. Запропоновані заходи спрямовані на задоволення потреб осіб, які проживають в ЄС, а також потреб України у відновленні країни, в тому числі шляхом підтримки безпечного, добровільного та гідного повернення та реінтеграції”, – додали європейські посадовці.
Наступний крок у затвердженні вказаного рішення Єврокомісії – Рада ЄС має офіційно ухвалити пропозицію щодо продовження тимчасового захисту на рік та пропозицію щодо ухвалення Рекомендацій Ради ЄС.
Рекомендації, які підготували в Єврокомісії для Ради ЄС, містять:
Сприяння та полегшення переходу українців до інших правових статусів: ті, хто інтегрувався в приймаючі суспільства, вивчив мову, знайшов роботу або здобув освіту, повинні мати можливість перейти до національного або європейського правового статусу, який краще відображає їхню нову ситуацію. Це може бути дозвіл на проживання на підставі роботи, освіти, наукових досліджень або національний статус довгострокового резидента.
Створення програм добровільного повернення, у тісній координації з українською владою, щоб забезпечити поступове повернення українців додому після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Дозвіл на ознайомчі візити в Україну для тих, хто розглядає можливість повернення додому, щоб прийняти обґрунтоване рішення.
Початок роботи Центрів єдності в державах-членах ЄС – як для допомоги інтеграції українців у приймаючих державах, так і для повернення в Україну. Центри можуть бути профінансовані за рахунок коштів Комісії в рамках Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF). Для підтримки держав-членів Комісія також призначить Спеціального посланника у справах українців в ЄС.
Координація та обмін інформацією між державами-членами та Україною через Платформу солідарності, та Платформу реєстрації осіб, які потребують тимчасового захисту.
Північноатлантичний альянс просить європейські країни-члени посилити можливості наземної протиповітряної оборони впʼятеро, аби заповнити прогалину у відповідь на загрозу російської агресії.
Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела, ознайомлені з цим питанням.
Зазначено, що посилення ППО обговорюватимуть на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 5 червня, адже дискусії відбуваються за зачиненими дверима.
За словами співрозмовників інформагентства, пʼятикратна мета буде колективною для європейських членів Альянсу, але окремі рівні будуть змінюватися наприкінці.
Водночас наразі терміни для досягнення посилення наземної ППО невизначені.
„Посилення озброєнь є частиною ширших амбіцій щодо збільшення оборонних витрат в Альянсі. Під впливом президента США Дональда Трампа члени НАТО об’єднуються навколо мети витрачати 5% економічного виробництва – 3,5% на основну оборону і ще 1,5% на пов’язані з обороною витрати в таких сферах, як інфраструктура, кіберзахист і готовність цивільного населення”, – пише Bloomberg.
