Представники країн ЄС відреагували на чергову масовану російську атаку України в ніч проти 27 грудня.
Про це вони написали у соцмережі Х.
Так, міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зауважив, що «росія стверджує, що хоче миру», але атакувала Україну на Різдво та знову минулої ночі дронами та балістичними ракетами.
«Це не ознаки миру. Якщо росія хоче займатися серйозною дипломатією, вона повинна припинити атакувати Україну» – написав ван Віл.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що «росія сіє терор, війну, смерть і руйнування, тоді як світ мирно святкує Різдво».
«Жорстокість Кремля, спрямована проти житлових районів та енергетичної інфраструктури, яка призводить до поранень і загибелі цивільних осіб в Україні, очевидна для всіх. Щоб зупинити це, необхідно посилити тиск на росію», – написала Браже.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав обстріл росії «обдуманою кампанією терору та ескалації».
«росія посилює свої атаки, навмисно намагаючись саботувати та отруїти будь-які серйозні дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни. У різдвяний період, коли сім’ї повинні бути разом у безпеці, Москва знову обрала терор замість миру. Це не поведінка держави, яка прагне припинити війну. Це обдумана кампанія терору та ескалації. Для Кремля справжній мир підриває його імперські амбіції – і саме тому він відкидається», – написав Будріс.
За його словами, тиск на росію залишається недостатнім. «Україна потребує гарантій безпеки якомога швидше: сильної та добре фінансованої української армії; майбутнього, закріпленого в Європейському Союзі, та стабільності, яку він забезпечує; гарантій безпеки, підтриманих США та Коаліцією охочих, готових захищати повітряний простір, сушу та море України», – додав він.
Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуан Понс Сампʼєтро написав у соцмережі Х, що він засуджує останні атаки росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру України.
«Це не той спосіб, яким слід виявляти любов до миру, про яку заявляє росія», – наголосив Сампʼєтро.
Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен підкреслила, що реакція росії на дипломатичні зусилля залишилася незмінною: невпинні обстріли дронами та ракетами, спрямовані проти українських міст.
Україна аргументовано посилається на правила Європейського Союзу у пунктах мирного плану, що стосуються питання релігії та мови.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на питання журналістів.
„Ми в цьому плані абсолютно аргументовано посилаємось на правила і закони Європейського Союзу, бо ми є майбутнім членом Європейського Союзу. Саме в такому форматі ми все обговорюємо”, – сказав Зеленський.
За словами президента, питання мови та віри також обговорюються саме в цьому форматі.
Європейські союзники України зустрінуться у січні, щоб остаточно узгодити плани щодо гарантій безпеки після припинення вогню, включно з можливим розгортанням військ на території країни.
Ці заяви прозвучали після нових переговорів між Вашингтоном і Києвом, які завершилися складанням 20-пунктового плану завершення війни, що тепер перебуває на столі Москви.
Президент Франції Еммануель Макрон хоче, щоб група країн, які підтримують Україну, відома як «Коаліція охочих», остаточно визначила деталі підтримки після припинення вогню вже наступного місяця, повідомили у Єлісеї. Західні столиці чекають на реакцію росії щодо мирного плану.
«Українці, європейці та американці згодні, і ми вважаємо, що тепер черга за росією дати чітку відповідь», – додає джерело.
Очікується, що гарантії будуть остаточно узгоджені з операційної точки зору, що дасть Україні «чітке» уявлення про те, як виглядатиме довгострокова підтримка.
Десятки країн під керівництвом Франції та Великої Британії протягом кількох місяців готують так звані «гарантії безпеки», які включають присутність військ на місцях, фінансову допомогу, постачання озброєнь та інші заходи, щоб стримати Росію від нових атак на Україну. Деякі гарантії, особливо ті, що надаються США, все ще обговорюються.
Українська дипломатія з гідністю та принциповістю пройшла 2025 рік, підтвердивши свою ефективність в умовах повномасштабної війни, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками онлайн-наради з керівниками закордонних дипломатичних установ, на якій обговорив з ними подальші ключові завдання, окреслені президентом України Володимиром Зеленським у понеділок на заходах до Дня працівників дипломатичної служби.
“У 2026 році робота всієї дипломатичної команди буде зосереджена на послідовному захисті національних інтересів нашої держави, зміцненні українського війська та досягненні справедливого миру, заснованого на повазі до міжнародного права та Статуту ООН. Серед головних пріоритетів також залишаються формування дієвих гарантій безпеки, розвиток оборонної промисловості, посилення санкційного тиску проти агресора, просування на шляху до членства в ЄС, підтримка нашої економіки та консульський захист громадян України за кордоном”, – написав Сибіга у Facebook в середу.
За його словами, також було дане окреме нагальне завдання для послів – “зміцнення нашої протиповітряної оборони”. Також був узгоджений план дій та міжнародних контактів з перших днів нового року, пише Interfax.
[type] => post [excerpt] => Українська дипломатія з гідністю та принциповістю пройшла 2025 рік, підтвердивши свою ефективність в умовах повномасштабної війни, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками онлайн-наради з керівниками закордонних диплома... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766607960 [modified] => 1766600033 ) [title] => Українська дипломатія у 2026 сфокусується на зміцненні війська, розвитку ОПК, тиску на РФ і справедливому мирі – МЗС [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173272&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 173212 [uk] => 173272 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 173213 [image] => Array ( [id] => 173213 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium.jpg [original_lng] => 56679 [original_w] => 640 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kulugyminiszterium.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 474 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 173213 [_edit_lock] => 1766593046:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 638350943000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 276 [2] => 401 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => росія [2] => США ) ) [4] => Array ( [id] => 173248 [content] =>
Європейська комісія засудила рішення Сполучених Штатів запровадити візові санкції проти колишнього французького єврокомісара Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб за «спроби змусити американські технологічні компанії контролювати політичні висловлювання на їхніх платформах».
«Європейська комісія рішуче засуджує рішення США про введення обмежень на поїздки для п’яти європейських громадян, серед яких колишній єврокомісар Тьєррі Бретон… Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі США в усьому демократичному світі. ЄС – це відкритий єдиний ринок, що ґрунтується на правилах, із суверенним правом регулювати економічну діяльність відповідно до наших демократичних цінностей та міжнародних зобов’язань», – йдеться у повідомленні.
Єврокомісія також підкреслила, що європейські цифрові правила забезпечують безпечні, справедливі та рівні умови для всіх компаній, застосовуються справедливо та без дискримінації.
«Ми звернулися до влади США з проханням надати роз’яснення і продовжуємо вести діалог. За необхідності ми швидко і рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від необґрунтованих заходів», – зауважили в ЄК.
Адміністрація Дональда Трампа запровадила візові санкції проти колишнього комісара Європейського Союзу Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб за спроби змусити американські технологічні компанії контролювати політичні висловлювання на їхніх платформах.
Як зазначається, санкції торкнулися також активістів і некомерційних організацій, які займаються боротьбою з цифровою мовою ненависті та протидією екстремізму. Серед них: Імран Ахмед із Центру протидії цифровій ненависті, Клер Мелфорд із британської організації Global Disinformation Index, а також Анна-Лєна фон Годенберг і Жозефіна Баллон із німецької організації HateAid, яка виявляє ультраправі прояви мови ненависті в Інтернеті.
Глобальний індекс дезінформації назвав ці санкції «авторитарним нападом на свободу слова та кричущим актом урядової цензури», звинувативши адміністрацію Трампа у використанні влади для «залякування, цензури та придушення голосів, з якими вони не згодні».
Держсекретар Марко Рубіо в дописі на X написав: «Занадто довго ідеологи в Європі очолювали організовані зусилля, щоб змусити американські платформи карати американські погляди, з якими вони не згодні. Адміністрація Трампа більше не буде терпіти ці кричущі акти екстериторіальної цензури». Він додав, що американські посадовці «готові і бажають розширити цей список, якщо інші не змінять курс».
У свою чергу Бретон у відповіді на X зазначив, що європейський закон ухвалений за широкої підтримки: «До наших американських друзів: цензура не там, де ви думаєте».
Нові санкції підкреслюють ескалацію напруженості між США та Європою щодо регулювання цифрових платформ та меж свободи слова в інтернеті.
Нагадаємо, напередодні адміністрація Дональда Трампа розпорядилася відкликати близько тридцяти американських послів з різних країн, наказавши їм повернутися до США в найближчі тижні.
Президенти Європейської ради та Європейської комісії Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн відреагували на рішення Дональда Трампа призначити спецпредставника з питань Гренландії.
Як повідомляє „Європейська правда”, ідентичні заяви Кошта та фон дер Ляєн опублікували на X.
Керівництво ЄС у спільній заяві вказало, що безпека в Арктиці залишається ключовим пріоритетом для Європейського Союзу, „і ми прагнемо співпрацювати з союзниками та партнерами в цьому питанні”.
„Територіальна цілісність і суверенітет є основоположними принципами міжнародного права. Ці принципи мають важливе значення не тільки для Європейського Союзу, але й для країн усього світу”, – додали вони.
Глави Євроради та Єврокомісії такод сказали, що висловлюють „повну солідарність” з Данією та народом Гренландії.
Кілька європейських країн заявили про свою готовність надіслати війська до України, якщо буде потреба. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, передає Bild.
«Звичайно, ми зараз публічно не обговорюємо деталі (відправлення миротворців до України, – ред.). Але можу сказати, що кілька європейських країн заявили про свою готовність надіслати війська, якщо забажають. Наразі триває робота над визначенням точної структури цієї «коаліції охочих»: як виглядатиме розгортання? Що відбуватиметься на суші, на морі, у повітрі тощо? Усі ці елементи зараз опрацьовуються», – сказав Рютте.
За словами генсека НАТО, Альянс може забезпечити, щоб на Україну більше ніколи не нападали після припинення вогню чи мирної угоди.
«Путін повинен розуміти, що ще один напад буде для нього руйнівним. Тут є три рівні. Перший рівень – це українські Збройні сили. Вони повинні бути у відмінному стані. Звичайно, вони виконують надзвичайну роботу в цій війні, але вони також повинні бути здатні захистити країну після війни чи довгострокового припинення вогню», – зазначи Рютте.
Другий рівень – це «коаліція охочих», яку очолюють Франція та Велика Британія, за участю Німеччини та інших країн.
І третій рівень – це Сполучені Штати.
«Американський президент у серпні заявив, що хоче брати участь. І зараз ми працюємо над тим, щоб поєднати ці три елементи – українські Збройні сили, коаліцію охочих та внесок США – таким чином, щоб Путін дуже чітко розумів: «я більше ніколи не повинен торкатися України», – додав Рютте.
Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила рішення пролонгувати обмежувальні заходи проти Російської Федерації ще на шість місяців. Економічні санкції, запроваджені через дестабілізацію ситуації в Україні, діятимуть щонайменше до 31 липня 2026 року.
Зазначається, що ці заходи беруть свій початок ще від 2014 року, проте після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року вони були суттєво розширені. У ЄС наголошують, що санкції є безпосередньою відповіддю на неспровоковану та незаконну військову агресію Росії проти України.
На сьогодні санкційний пакет охоплює широкий спектр секторів російської економіки:
Торгівля та фінанси. Обмеження на операції, відключення ключових банків від системи SWIFT.
Енергетика. Заборона на імпорт та передавання морської сирої нафти та нафтопродуктів до країн ЄС.
Промисловість та технології. Ембарго на товари подвійного використання, транспортні засоби та предмети розкоші.
Інформаційна безпека. Призупинення ліцензій на мовлення для кремлівських медіа, що займаються дезінформацією.
Боротьба з «обхідними шляхами рф». Спеціальні механізми, що дозволяють блокувати спроби Росії отримувати підсанкційні товари через треті країни.
«Доки незаконні дії рф порушують фундаментальні норми міжнародного права, усі заходи залишатимуться чинними. За необхідності ЄС готовий запроваджувати додаткові обмеження», — зазначають у Раді ЄС.
[type] => post [excerpt] => Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила рішення пролонгувати обмежувальні заходи проти Російської Федерації ще на шість місяців. Економічні санкції, запроваджені через дестабілізацію ситуації в Україні, діятимуть щонайменше до 31 липня 2026 року. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766436720 [modified] => 1766432206 ) [title] => ЄС подовжив економічні санкції проти росії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173072&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 173030 [uk] => 173072 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 167413 [image] => Array ( [id] => 167413 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu.webp [original_lng] => 130606 [original_w] => 1366 [original_h] => 768 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu.webp [width] => 1366 [height] => 768 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu.webp [width] => 1366 [height] => 768 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/eu.webp [width] => 1366 [height] => 768 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 472 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 167413 [_edit_lock] => 1766425007:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_13083f0b6e5166de9210d529a42f45c6] =>
We have a deal.
Decision to provide 90 billion euros of support to Ukraine for 2026-27 approved.
Росія вирішила скасувати військові угоди з 11 західними країнами, включаючи Румунію та Польщі, тим самим демонструючи суттєву зміну в оборонних відносинах Москви з країнами НАТО.
Про це пише румунське видання Digi24 з посиланням на повідомлення російських пропагандистських ЗМІ.
Повідомляється, що прем’єр-міністр росії Михайло Мішустін підписав указ, яким доручає Міністерству оборони розірвати низку військових угод з 11 західними країнами. Документ оприлюднено на офіційному порталі нормативних актів уряду росії.
У виданні зазначили, що угода від 28 березня 1994 року між Румунією та росією не являла собою оборонний пакт, а загальну основу для військової співпраці, що була специфічною для зовнішньої політики держав колишнього комуністичного блоку, які намагалися наблизитися до НАТО. Цю військову угоду підписали тодішні президенти обох країн Іон Ілієску та Борис Єльцин.
Указ російського прем’єр-міністра передбачає скасування ще кількох двосторонніх оборонних угод, зокрема угоди між Міністерством оборони росії та Міністерством оборони Німеччини, підписаної в Москві 13 квітня 1993 року, та аналогічної угоди з Міністерством національної оборони Польщі від 7 липня 1993 року.
Також це стосується угоди про співпрацю з Норвегією, підписаної 15 грудня 1995 року.
Серед інших розірваних угод — Данія (8 вересня 1994 року), Велика Британія (18 березня 1997 року), Нідерланди (18 червня 1997 року), Хорватія (18 грудня 1998 року), Бельгія (19 грудня 2001 року) та Чеська Республіка (16 квітня 2002 року), що відображає значне скорочення офіційної оборонної співпраці між росією та західними союзниками, зазначає ТАСС.
Також Москва розірвала угоду з Болгарією, яка діяла найдовше. Ще 1992 року з цією країною у Кремлі підписали Договір про дружбу та співробітництво, який заклав основу для двосторонніх відносин. Цей договір, зокрема, дозволив обом країнам здійснювати спільні проекти в оборонному секторі.
За повідомленням болгарської преси, нинішніми припиненнями військових дій Москва сигналізує про відхід від давніх рамок військової співпраці з Болгарією та іншими переліченими країнами НАТО.
На початку грудня Москва також скасувала військові угоди, підписані з Португалією, Францією та Канадою. Три угоди, підписані між 1989 і 2000 роками, більше не мають стратегічного значення, стверджувала тоді російська влада. Угоди були підписані в період покращення відносин між росією та Заходом після розпаду Радянського Союзу в 1991 році.
Це рішення сигналізує про поглиблення розколу між росією та Заходом, оскільки війна в Україні триває вже четвертий рік, а геополітична напруженість продовжує загострюватися.
