На засіданні в середу, 28 січня, уряд Литви схвалив продовження національних санкцій проти громадян Росії та Білорусі до 2028 року. Втім, щоб рішення набуло чинності, його ще має схвалити Сейм.
Як зазначає видання, досі парламент продовжував обмежувальні заходи для громадян Росії та Білорусі на рік. Термін дії заходів, продовжених минулого року, закінчується 2 травня 2026 року. Цього разу планується встановити більш тривалий термін – до кінця 2027 року.
У Міністерстві закордонних справ країни пояснили, що така пропозиція не суперечить принципу пропорційності та тому, що обмежувальні заходи є тимчасовими і повинні переглядатися.
У МЗС наголосили, що через війну Росії проти України Литва має зберегти можливість застосовувати національні обмежувальні заходи як інструмент зовнішньої політики — додатково до санкцій ЄС.
Також за рішенням уряду буде можливо заморожувати грошові кошти та економічні ресурси, застосовувати секторальні обмежувальні заходи в разі, якщо обмежувальні заходи, встановлені на рівні ЄС щодо Росії або Білорусі, перестануть застосовуватися або будуть скасовані.
МЗС не пропонує вводити нові обмежувальні заходи, однак ініціює уточнення правил в’їзду транспортних засобів.
Замість заборони на в’їзд у Литву автомобілів із баками, у яких понад 200 літрів пального, уряд планує заборонити імпорт пального в таких баках, якщо його обсяг перевищує встановлену межу.
За даними митниці, правоохоронні органи Литви фіксують випадки, коли вантажівки з Росії або Білорусі, що перетинають кордон, перевозять більше палива, крім того, в країні виявляються нелегальні заправні станції.
„Таким чином порушуються введені Європейським союзом санкції проти Росії та Білорусі”,- заявляють у відомстві.
[type] => post
[excerpt] => На засіданні в середу, 28 січня, уряд Литви схвалив продовження національних санкцій проти громадян Росії та Білорусі до 2028 року. Втім, щоб рішення набуло чинності, його ще має схвалити Сейм.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1769628840
[modified] => 1769626092
)
[title] => Уряд Литви схвалив продовження національних санкцій проти громадян РФ і Білорусі до 2028 року
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=176448&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 176448
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 176449
[image] => Array
(
[id] => 176449
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215.png
[original_lng] => 693149
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215-1024x683.png
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215.png
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215.png
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-215.png
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1769618907:8
[_thumbnail_id] => 176449
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 356
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 709679457000
[_oembed_db332664ec13341eeea75a1609a8c959] =>
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
США найближчим часом планують видати загальну ліцензію, яка передбачатиме часткове скасування санкцій проти енергетичного сектору Венесуели.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела, обізнані з підготовкою рішення.
Такий крок означає зміну підходу Вашингтона: замість надання індивідуальних дозволів окремим компаніям США планують запровадити ширшу ліцензію. Раніше велика кількість запитів на індивідуальні дозволи суттєво загальмувала процес відновлення експорту та інвестицій у венесуельську нафтову галузь.
Після затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро на початку місяця американські посадовці заявили про намір пом’якшити санкції, щоб сприяти угоді щодо постачання нафти на суму $2 млрд між Каракасом і Вашингтоном, а також масштабному плану відновлення нафтової промисловості країни вартістю $100 млрд.
Останніми тижнями партнери державної нафтової компанії PDVSA, зокрема Chevron, Repsol, ENI, Reliance Industries, а також низка американських сервісних компаній, звернулися до уряду США з проханням надати індивідуальні ліцензії для збільшення видобутку та експорту нафти з Венесуели.
Як відомо, санкції проти всього енергетичного сектору Венесуели були запроваджені у 2019 році після переобрання Мадуро, яке США не визнали. За адміністрації Джо Байдена діяла широка ліцензія, що дозволяла експорт венесуельської нафти, однак після повернення Дональда Трампа на посаду президента США її було скасовано. У грудні Трамп також наказав заблокувати всі підсанкційні судна, що призвело до падіння експорту нафти з Венесуели до 500 тис. барелів на добу.
За даними PDVSA та судноплавного моніторингу, минулого року середній обсяг експорту нафти з Венесуели становив 850 тис. барелів на добу. Надані цього місяця ліцензії трейдерам Vitol і Trafigura вже дозволили скоротити запаси нафти на 11,3 млн барелів, однак значні обсяги все ще залишаються у сховищах.
Очікується, що нова загальна ліцензія може передбачати преференції для американських компаній у межах політики «America First». Крім того, венесуельський парламент найближчим часом має остаточно схвалити реформу основного нафтового закону, яка спростить інвестиції, видобуток та експорт нафти і газу.
Євросоюз працює над 20-м пакетом санкцій проти Росії, котрий буде спрямований на енергетичні доходи агресора, його тіньовий флот та мережі обходу санкцій. Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що такі заходи необхідні для протидії гібридним загрозам та потенційним екологічним ризикам від аварій російських суден у Балтійському морі, передає Укрінформ.
„Росія щодня тестує нас – на морі, в повітрі, в кіберпросторі. Гібридні загрози, пошкодження критичної інфраструктури, залякування – усе це частина стратегії, спрямованої на те, щоб посіяти невпевненість у наших суспільствах і підірвати нашу єдність. І ми реагуємо на це спільно: посилюємо захист нашої інфраструктури та посилюємо тиск на Росію. Ми набагато сильніші та стійкіші, ніж хоче вірити Путін. Тому ми працюємо на повну над 20-м пакетом санкцій, який буде спрямований насамперед на енергетичні доходи Росії, її тіньовий флот і мережі обходу санкцій”, – зазначив міністр.
Окремо Вадефуль зауважив про загрозу від російського тіньового флоту у Балтійському морі.
„Частиною цих гібридних загроз є також судна тіньового флоту, які спеціально призначені для обходу санкцій. До речі, вони становлять загрозу не лише тим, що дозволяють Росії й надалі отримувати доходи. Вони також є загрозою для всіх країн Балтійського узбережжя, бо ми часто бачимо тут судна в катастрофічному технічному стані з погано підготовленими екіпажами”, – зазначив глава МЗС ФРН.
Він пояснив, що у разі аварії такого танкера узбережжя Балтійського моря можуть бути сильно забруднені – „існує загроза екологічної катастрофи, водночас з серйозними економічними наслідками для всього туристичного сектору”.
Саме тому, додав міністр, потрібною є „набагато більша ефективність у боротьбі з тіньовим флотом”.
„Ми вже діємо проти нього. Ми вносимо судна та їхніх власників до санкційних пакетів як на рівні ЄС, так і незалежно від цього. Але саме ми, партнери по Балтійському морю, маємо дуже конкретно обмінюватися інформацією та поглиблювати співпрацю”, – наголосив міністр.
Також Вадефуль запропонував активніше використовувати морське право проти суден з незрозумілим статусом прапора та зупиняти їх.
„Ми мусимо зараз використовувати всі можливості морського права, щоб зупиняти такі судна. І мусимо нарешті розпочати дискусії про те, щоб морське право в цій галузі було далі розвинуто. Бо зараз воно заважає нам діяти проти суден і їхніх власників, які взагалі не зважають на норми морського права. Не може бути так, щоб нам тут постійно однобічно зв’язували руки. Тому я наполегливо пропоную дійти до перегляду морського права в цій частині”, – акцентував німецький міністр.
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Єврокомісія працює над новими санкціями проти Ірану.
Про це вона сказала під час виступу у Європарламенті, цитує Суспільне.
„ЄС вже запровадив широкі санкції проти Ірану, спрямовані проти осіб, відповідальних за порушення прав людини, діяльність з розповсюдження ядерної зброї та підтримку Іраном війни Росії в Україні. Сьогодні ми пропонуємо нові обмеження щодо компонентів, які Іран може використовувати для виробництва дронів і ракет”, — розповіла Кая Каллас.
За її словами, насильницькими діями вважається:
незаконна ядерна діяльність Ірану,
військова підтримка Росії,
підтримка терористичних організацій на Близькому Сході,
гібридні атаки на території ЄС,
довільне затримання громадян ЄС.
Вона зазначила, що застосування сили проти мирних протестувальників є неприпустимим у будь-якій країні та за будь-яких обставин.
„Жорстоке придушення протестів є лише останнім прикладом погіршення дій Ірану”, – додала вона.
Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.
Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв’язку з підтримкою Путіна, ліванської „Хезбалли”, єменських хуситів та інших терористичних політичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.
В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих – а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння – наразі неможливо.
Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує іранський спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади за рахунок захоплення влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.
Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.
Президент США загалом підтримує ініціативу щодо таких обмежень, але за умови, що закон „буде підпорядкований” йому.
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
„Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
„Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це „більша і потужніша країна” порівняно з Україною.
Ich habe heute Nachmittag mit US-Präsident Donald Trump die Situation in Iran, Israel und in der Ukraine besprochen. Wir haben verabredet, weiter in engem Kontakt zu bleiben. Unser Austausch wird bald fortgesetzt.
— Bundeskanzler Friedrich Merz (@bundeskanzler) March 22, 2026
Нові обмеження стосуються підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб. Більшість із них є громадянами та резидентами РФ, повідомила преслужба глави держави у неділю, 4 січня.
Зазначається, що підсанкційні особи й компанії пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби й мікроелектроніки для російського ВПК та силових структур.
Санкції запроваджені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
„Запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського ВПК та обмежити його спроможності у виробництві озброєння й військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані у 20 пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – йдеться у повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський підписав два укази, які реалізують рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій. Перше рішення стосується синхронізації українських обмежень із Великою Британією, друге – запровадження санкцій відповідно до резолюцій Радбезу ООН та рішень Ради ЄС щодо Південного Судану.
Ці кроки спрямовані на посилення міжнародного тиску на агресорів та захист прав людей у зоні конфліктів. Про це повідомили в Офісі президента.
Згідно з першим указом, Україна застосувала санкції проти восьми фізичних і 40 юридичних осіб, які пов’язані з примусовою депортацією українських дітей та постачанням до РФ електроніки й компонентів подвійного призначення для виробництва ракет і дронів.
До списку потрапили громадяни Росії, Азербайджану, Сінгапуру та Нової Зеландії.
Серед юридичних осіб – компанії з Росії, Гонконгу, ОАЕ, Таїланду, Туреччини, Індії та Сінгапуру, які допомагають РФ обходити міжнародні санкції, постачають промислові верстати, авіаційне обладнання, компоненти для „шахедів”, комп’ютерні чипи та іншу мікроелектроніку для російського ВПК.
Частина компаній залучена до діяльності російського енергетичного сектору, імпорту нафти та роботи тіньового флоту.
Загалом у 2025 році Україна синхронізувала 14 пакетів санкцій партнерів: по два пакети США і Великої Британії, вісім – ЄС, по одному – Канади та Японії.
Другий указ стосується санкцій щодо Південного Судану. Під обмеження потрапили вісім представників військового керівництва країни, причетних до продовження бойових дій, перешкоджання мирним переговорам та актів насильства проти цивільних, зокрема жінок і дітей.
Серед них – командувач Сил оборони, керівник Президентської гвардії та начальник Генерального штабу.
Санкції передбачають заморожування активів, обмеження економічної та фінансової діяльності, а також заборону на в’їзд до України для фізичних осіб та блокування ресурсів юридичних осіб.
[type] => post
[excerpt] => Президент України Володимир Зеленський підписав два укази, які реалізують рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій. Перше рішення стосується синхронізації українських обмежень із Великою Британією, друге – запровадження санкцій від...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1766865780
[modified] => 1766857366
)
[title] => Україна синхронізувала санкції з Великою Британією й застосувала обмеження відповідно до резолюцій Радбезу ООН
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173542&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 173584
[uk] => 173542
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 173545
[image] => Array
(
[id] => 173545
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271.png
[original_lng] => 825946
[original_w] => 1280
[original_h] => 853
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271-1024x682.png
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271.png
[width] => 1280
[height] => 853
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271.png
[width] => 1280
[height] => 853
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/image-271.png
[width] => 1280
[height] => 853
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1766850168:8
[_thumbnail_id] => 173545
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 770
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 603889879002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 612
[1] => 277
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Володимир Зеленський
[1] => санкції
[2] => Україна
)
)
[7] => Array
(
[id] => 173248
[content] =>
Європейська комісія засудила рішення Сполучених Штатів запровадити візові санкції проти колишнього французького єврокомісара Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб за «спроби змусити американські технологічні компанії контролювати політичні висловлювання на їхніх платформах».
«Європейська комісія рішуче засуджує рішення США про введення обмежень на поїздки для п’яти європейських громадян, серед яких колишній єврокомісар Тьєррі Бретон… Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі США в усьому демократичному світі. ЄС – це відкритий єдиний ринок, що ґрунтується на правилах, із суверенним правом регулювати економічну діяльність відповідно до наших демократичних цінностей та міжнародних зобов’язань», – йдеться у повідомленні.
Єврокомісія також підкреслила, що європейські цифрові правила забезпечують безпечні, справедливі та рівні умови для всіх компаній, застосовуються справедливо та без дискримінації.
«Ми звернулися до влади США з проханням надати роз’яснення і продовжуємо вести діалог. За необхідності ми швидко і рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від необґрунтованих заходів», – зауважили в ЄК.
Адміністрація Дональда Трампа запровадила візові санкції проти колишнього комісара Європейського Союзу Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб за спроби змусити американські технологічні компанії контролювати політичні висловлювання на їхніх платформах.
Як зазначається, санкції торкнулися також активістів і некомерційних організацій, які займаються боротьбою з цифровою мовою ненависті та протидією екстремізму. Серед них: Імран Ахмед із Центру протидії цифровій ненависті, Клер Мелфорд із британської організації Global Disinformation Index, а також Анна-Лєна фон Годенберг і Жозефіна Баллон із німецької організації HateAid, яка виявляє ультраправі прояви мови ненависті в Інтернеті.
Глобальний індекс дезінформації назвав ці санкції «авторитарним нападом на свободу слова та кричущим актом урядової цензури», звинувативши адміністрацію Трампа у використанні влади для «залякування, цензури та придушення голосів, з якими вони не згодні».
Держсекретар Марко Рубіо в дописі на X написав: «Занадто довго ідеологи в Європі очолювали організовані зусилля, щоб змусити американські платформи карати американські погляди, з якими вони не згодні. Адміністрація Трампа більше не буде терпіти ці кричущі акти екстериторіальної цензури». Він додав, що американські посадовці «готові і бажають розширити цей список, якщо інші не змінять курс».
У свою чергу Бретон у відповіді на X зазначив, що європейський закон ухвалений за широкої підтримки: «До наших американських друзів: цензура не там, де ви думаєте».
Нові санкції підкреслюють ескалацію напруженості між США та Європою щодо регулювання цифрових платформ та меж свободи слова в інтернеті.
Нагадаємо, напередодні адміністрація Дональда Трампа розпорядилася відкликати близько тридцяти американських послів з різних країн, наказавши їм повернутися до США в найближчі тижні.
У Китаї відреагували на плани запровадити нові санкції проти китайських громадян і компаній, які, за даними України, підтримують війну росії проти України.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь, повідомляє РБК-Україна.
Коментуючи можливе включення громадян КНР до українських санкційних списків, дипломат наголосив, що Китай виступає проти односторонніх санкцій, які, на його думку, порушують міжнародне право та не мають схвалення Ради Безпеки ООН.
„Ми закликаємо Україну негайно виправити свою помилку. Китай рішуче захищатиме законні права й інтереси китайських підприємств і громадян”, – заявив Лінь Цзянь.
Він також підкреслив, що у разі запровадження санкцій Пекін залишає за собою право вжити заходів у відповідь і захищатиме своїх громадян та компанії „всіма доступними засобами”.
