Останні події в Афганістані також сприятимуть усвідомленню важливості просування процесу розширення Європейського Союзу, – повідомив Єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї в м. Блед, Словенія.
Угорський політик узяв участь у Стратегічному форумі (BSF), де також провів двосторонні зустрічі з керівниками низки країн Західних Балкан. Він також долучився до панельної дискусії на тему щодо розширення ЄС.
Під час виступу Олівер Варгеї зазначив, що процес розширення ЄС переживає «складний період». За його словами, необхідно знайти причини, що призвели до цього, і знайти вихід із ситуації.
«Винісши уроки з останніх подій в Афганістані, ми повинні зрозуміти, чому Європі важливо дбати про свій авторитет у своєму сусідстві та використовувати його», – зазначив єврокомісар. Варгеї додав, що у світлі того, що сталося останніми тижнями, багато держав – членів ЄС переглянуть свій геополітичний вибір.
Він наголосив, що ніхто не хоче повторення мігрантської кризи 2015 року.
«Для Західних Балкан Євросоюз завжди пропонував перспективу членства», – зазначив Варгеї та висловив думку, що невдача в Афганістані, ймовірно, «змусила всіх зрозуміти, що ми не можемо чекати». «Ми повинні вимагати, щоб ті, хто хоче приєднатися, відповідали умовам, але ЄС також повинен прийняти необхідні рішення якомога швидше», – сказав він.
Щодо Сербії, він наголосив, що в спільних інтересах ЄС та Белграда, аби Сербія якнайшвидше увійшла до складу ЄС, оскільки країна є ключовою частиною Балкан, але стабільність на Балканах неможливо уявити без довгострокової угоди, в основі якої питання, як Сербія стане частиною Європи. «Очевидно, що в Сербії прискорилися процеси реформ, і є сподівання, що незабаром можна буде побачити їх результати», – зазначив Варгеї.
Єврокомісар з питань сусідства і розширення також наголосив, що Єврокомісія представила масштабний план економічного розвитку, що може прискорити процес реального економічного та соціального приєднання в країнах Західних Балкан, а також допомогти прискорити політичний процес.
Єврокомісія приблизно рік тому презентувала свій план економічного відновлення та інвестиційного розвитку для регіону, який націлений не лише на перезапуск після епідемії, але й на використання економічного потенціалу регіону та активізацію співробітництва та торгівлі в регіоні.
«Країни – члени ЄС та країни Західних Балкан проведуть саміт у жовтні, але наразі ще зарано говорити про очікувані результати», – зазначив Єврокомісар з питань сусідства і розширення.
Європейський союз продовжить співпрацю з владою Афганістану після її захоплення „Талібаном” лише за певних умов. Радикальний рух зобов’язаний дотримуватися основних прав усіх місцевих жителів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Серед основних вимог від Європейського союзу до радикального руху в Афганістані:
дотримання поваги до прав афганців, у тому числі жінок, молоді й осіб, які належать до меншин;
дотримання міжнародних зобов’язань;
боротьба з корупцією на території країни;
запобігання використання території країни терористичними організаціями.
За словами глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, ЄС продовжить надавати допомогу афганському народу через погіршення гуманітарної ситуації в країні.
„ЄС також буде підтримувати сусідів Афганістану в подоланні негативних наслідків, яких слід очікувати від зростаючого потоку біженців і мігрантів”, – додав Боррель.
Гарантувати повноцінну безпеку в Європі можна лише після того, як до ЄС вступлять країни Асоційованого тріо. Мова йде про Україну, Грузію та Молдову.
Про це йдеться у відеозверненні міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
За його словами, все більше країн в ЄС теж починають думати в рамках цієї парадигми.
„Йдеться про безпеку регіону, про безпеку Європи. Ми абсолютно переконані, що без членства наших трьох країн в Європейському союзі забезпечити повноцінну безпеку Європи буде неможливо”, – сказав Кулеба.
Рада ЄС вирішила продовжити на шість місяців санкції проти Росії за дії, спрямовані на дестабілізацію України.
Про це повідомляється на сайті Європейської ради, передає Укрінформ.
«Рада ЄС сьогодні вирішила продовжити цільові санкції проти окремих економічних секторів Російської Федерації на наступні шість місяців до 31 січня 2022 року. Це рішення … виходить з останньої оцінки стану імплементації Мінських домовленостей, які від початку мали бути виконані до 31 грудня 2015 року, під час Європейської ради 24-25 червня 2021 року», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час саміту європейські лідери дійшли висновку, що Мінські угоди не були повністю виконані Росією, та одностайно ухвалили рішення продовжити економічні санкції проти РФ.
Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова привітала рішення Ради Європейського Союзу продовжити дію санкцій проти Росіїйської Федерації ще на пів року.
„Ми вітаємо рішення Ради ЄС продовжити дію санкцій до 31.01.2022, які спрямовані на конкретні сектори економіки Російської Федерації, через дестабілізацію ситуації в Україні. Рішення було прийняте з огляду на те, що Мінські домовленості не імплементовані РФ у повному обсязі”, – написала вона у Твітері.
За словами Джапарової, санкції обмежують доступ до ринків капіталу; забороняють форми фінанансової допомоги та імпорт, експорт, передачу оборонного матеріалу і товари подвійного призначення для військового використання або кінцевих військових користувачів; доступ до чутливих технологій в енергетичному секторі.
Не пропонуйте нам припинення вогню — це неможливо без тотального виведення військ РФ. Українське суспільство не цікавить новий «Мінськ» і повернення війни через кілька років. Поки ?? не готова повністю звільнити наші землі, наша переговорна платформа — зброя, санкції та гроші.
"Russia is not going to use nukes," the Kremlin's Ambassador to the UK Andrey Kelin tells me in an exclusive interview, on a day when Russia is conducting military nuclear training drills. Airs tonight at 7p CET on @cnni and later on @pbspic.twitter.com/RDeSTOI3fQ
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Європейський Союз вже став головним торговим партнером України.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна хоче стати членом Європейського Союзу якомога швидше. Він розраховує, що це станеться через 5-10 років.
Про це глава уряду сказав у інтерв’ю литовському виданню LRT.
„Україна прагне вступити до ЄС та НАТО у найближчій перспективі, ми націлені отримати членство протягом 5-10 років. Важливим питанням щодо європейського майбутнього України є послідовна реалізація реформ, над чим ми продовжуємо працювати і маємо суттєві результати. Звісно, що питання щодо вступу України до ЄС залежить не лише від нас, а й від 27 інших країн”, – сказав він, відповідаючи на питання, коли Україна може розпочати процес вступу до ЄС.
Шмигаль сказав, що наразі однією з головних цілей України є поступова інтеграція до внутрішнього ринку ЄС.
„Європейський Союз вже став нашим головним торговим партнером. За п’ять років експорт українських товарів до Європейського Союзу зріс на 60% і цього року, як очікується, він досягне 20 млрд євро. Нині ми прагнемо до подальшої лібералізації торгівлі з ЄС, одним із головних наших пріоритетів в останній рік стала підготовка до оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію. Також продовжуємо працювати в контексті інтеграції України у цифровий та енергетичний ринки Європейського Союзу, працюємо над підписанням „промислового”, „авіаційного” та „митного” безвізів”, – сказав він.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
У Євpoпeйcькoму Coюзi вжe дaвнo icнує eкcпepтнa думкa пpo тe, щo цe нaддepжaвнe oб’єднaння нe мaє cпiльнoгo гeoпoлiтичнoгo мaйбутньoгo. I ця тeзa пepioдичнo знaxoдить вce нoвиx пpиxильникiв.
Тaк, нaпepeдoднi знаний гeoпoлiтoлoг, eкcпepт з мiжнapoднoї пoлiтики тa oглядaч oднiєї iз нaйпoпуляpнiшиx гaзeт Фpaнцiї Le Figaro Peнo Жиpap у cвoїй cтaттi нaвiв цiлий pяд фaктiв, якi нa йoгo думку є яcкpaвим пiдтвepджeнням цієї тoчки зopу. І, ось декілька з них…
«Євpocoюз являє coбoю eкoнoмiчну нaддepжaву, aлe пoлiтичнoю дepжaвoю вiн тaк i нe cтaв (i, нaвpяд чи cтaнe кoлиcь). Дo вiдoмa, ВВП ЄC cклaдaє 14 тpлн дoлapiв CШA, щo eквiвaлeнтнo ВВП Китaю. Нa cьoгoднi цe oдин з тpьox «eкoнoмiчниx китiв cвiту» (нaйбiльшиx pинкiв у cвiтi), пpичoму дoбpe opгaнiзoвaний.
Бeззaпepeчним є i тoй фaкт, щo вci кpaїни cвiту xoчуть тopгувaти з ЄC, i для цьoгo вoни пoвиннi пiдпaдaти пiд йoгo пpинизливi умoви з тoчки зopу cтaндapтiв – мeдичниx, тexнiчниx, coцiaльниx aбo eкoлoгiчниx… Cьoгoднi нe ЄC пoвинeн aдaптувaтиcя дo cтaндapтiв iншиx кpaїн, – цe iншi пpиcтocoвуютьcя дo йoгo пpaвилaми», – вважає Рено Жирар.
«Пepeд лицeм туpeцькoї eкcпaнciї в Лeвaнтi, Cepeдзeмнoму мopi i нa Кaвкaзi ЄC виявивcя нeздaтним пocлaти пoтужний cигнaл aвтoкpaтoвi (пpeзидeнту Peджeпу) Epдoгaну. I, пoки кpичaть дeякi євpoпeйцi, Epдoгaн пpoдoвжує cвoї дiї, aлe вapтo нaxмуpити бpoви aмepикaнцям, вiн тут жe зупиняєтьcя…
Євpoпeйцi змoжуть пpoдoвжити вecти дiaлoг з Китaєм, тoму щo гeoпoлiтичнi цiлi i зaвдaння Aзiйcькo-Тиxooкeaнcькoгo peгioну вiд ниx дaлeкi.
Зaтe для тoгo, щoб poзмoвляти з cуciдньoю Pociєю, як i paнiшe зaлишитьcя лишe фpaнкo-нiмeцький тaндeм, якoму вжe вдaлocя в лютoму 2015 poку зупинити кpoвoпpoлиття в Дoнбaci», – peзюмує Peнo Жиpap.
Мав предметну розмову з Президентом ЄК @vonderleyen. Висновок ЄК щодо заявки України на членство в #ЄС буде підготовлений протягом декількох місяців. Уряду та ЄК надано доручення. Спільно рухаємося до нашої стратегічної мети.
My message to the EU citizens: We must mobilise. Not for war. But to preserve peace, security and prosperity. Everyone has a role to play. #shamreferendapic.twitter.com/zJL46cWHEG
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
У Європейському Союзі 57% дорослого населення вже отримали принаймні одну дозу вакцини проти нового типу коронавірусу (SARS-CoV-2) (COVID-19), повідомила у вівторок у Берліні президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Після обговорення з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель на спільній пресконференції Урсула фон дер Ляєн заявила, що кампанія вакцинації просувається добре. Це підтверджує той факт, що в ЄС у середньому 57% дорослого населення вже отримали принаймні одну дозу вакцини, а 36% пройшли повну вакцинацію.
Президент Єврокомісії наголосила, що паралельно з кампанією щеплення треба вирішити й питання відновлення економіки. Головним інструментом для цього є Програма ЄС з пом’якшення економічного впливу спалаху коронавірусу (НГЕУ), котра стала «винятковою реакцією на виняткову кризу».
Програма, на яку виділено 800 мільярдів євро, є «найбільшим стимулюючим пакетом у Європі з часів плану Маршалла» й допоможе ЄС вийти з кризи більш сучасним та сильним способом, переконана голова брюссельського комітету.
Урсула фон дер Ляєн пояснила, що вони почали поповнювати Фонд відновлення та стійкості (RRF), який входить до складу NGEU, за рахунок коштів, залучених з ринку капіталу. Першою операцією став нещодавній випуск облігацій на суму 20 млрд євро. Перевитрата була в сім разів, що свідчить про «величезний попит та високу довіру» на облігації, випущені комітетом з дозволу держав-членів.
Крім того, Урсула фон дер Ляєн повідомила, що план німецького уряду з використання 25,6 млрд євро допомоги Німеччині через RRF схвалено. Після комісії документ повинна затвердити також Рада ЄС. Це може статися через чотири тижні, тому Німеччина, імовірно, отримає перші внески вже в липні.
Політик підкреслила, що країна використовує 52% своїх ресурсів для сприяння діджиталізації, особливо у сфері державного управління та охорони здоров’я. Це вищий показник, ніж у будь-якої іншої держави-члена, зазначила Урсула фон дер Ляєн.
Ангела Меркель, у свою чергу, заявила, що основна частина ресурсів зосереджена саме на цій галузі, оскільки необхідно наздогнати велике відставання. Зокрема канцлерка наголосила, що в співпраці з Комісією та державами-членами програма ЄС з метою компенсації економічних наслідків епідемії була розроблена швидше, ніж будь-коли раніше, «запаморочливо швидкими темпами».
Європейський Союз продовжив санкції за незаконну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією до 23 червня 2022 року.
Таке повідомлення оприлюднене у понеділок на сайті Європейської Ради.
«Рада міністрів ЄС ухвалила сьогодні рішення продовжити санкції, що були введені у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією на наступний рік, до 23 червня 2022 року. Обмежувальні заходи, які вживаються зараз, включають заборону на імпорт до ЄС товарів походженням з Криму або Севастополя, інфраструктурні або фінансові інвестиції та туристичні послуги в Криму та у Севастополі. Експорт певних товарів та технологій кримським компаніям або для використання в Криму у секторах транспорту, телекомунікацій та енергетики, або для розвідки, розробки або виробництва нафти, газу або мінеральних ресурсів також є суб’єктом обмежень з боку ЄС», – йдеться у повідомленні.
Як йдеться у рішенні, ЄС не визнає незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією та продовжує засуджувати це порушення міжнародного законодавства, відповідно до декларації Високого представника ЄС з міжнародних справ та політики безпеки від імені ЄС 16 від 16 березня 2020 року.
This will be the first meeting between Ukraine, the European Union, and NATO in this trilateral format. I look forward to meeting @JensStoltenberg and @JosepBorrellF to strengthen our partnership and cooperation in defending Ukraine and Europe. https://t.co/QA0g0I0B3W
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Країни-члени Євросоюзу узгодили в п’ятницю, 18 червня, пакет економічних санкцій проти Білорусі.
Про це з посиланням на Австрійське агентство друку повідомляє ТАСС.
За даними джерел австрійського агентства, досягнута домовленість торкнеться нафтогазового сектора, сфери телекомунікацій, калійного виробництва, тютюнової продукції. Планується також заборона на експорт зброї та обмеження у фінансовому секторі: відмова від нових кредитів, заборона на торгівлю цінними паперами, інвестиційні послуги, експортні кредити.
„З самісінького початку нашою заявленою метою було запобігти впливу цих санкцій на приватні вклади”, – зазначили в МЗС Австрії. У зовнішньополітичному відомстві підкреслили важливість того, щоб „білоруське населення не стало мішенню економічних санкцій”.
А журналіст RFE/RL Рікард Йозвяк в своєму Twitter повідомляє, що рада із закордонних справ має прийняти рішення в найближчі дні. Швидше за все, це буде понеділок, 21 червня.
Передбачається, що в засіданні візьме участь екс-кандидат в президенти Білорусії Світлана Тіхановська. Вона має намір обговорити з міністрами закордонних справ ситуацію в республіці.
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
